Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Орієнталізм вихідного дня:
🖼«Автопортрет з люлькою», від Еміля Жана Горація (Ораса) Верне (1789-1863), знаменитого французького орієнталіста, мандрівника, дипломата, бонапартиста, а також автора картина «Іван Мазепа серед вовків», створеної на основі однойменної поеми Байрона. Горацій Верне також бував в Криму. Під час "Східної війни" у 1855 р. він супроводжував французьку армію на півострові й навіть намалював декілька картин з батальними сценами (Альма, Малахів Курган), менш відомих у його творчості.
#мистецтво #настрій #Крим

Зараз примірники видання розіслали по різним бібліотекам в Україні. Невдовзі, коли матимемо друкований наклад, проведемо презентацію разом зі співавторами, партнерами, консультантами й усіма дотичними до проєкту учасниками. А поки, щоб нагадати основну ідею виставки, даю посилання на кілька цікавих інтерв'ю про її концепцію:
📌Інтерв'ю на «Громадському радіо»: «Битва під Хотином 1621 року: український вимір війни, яка відбулася 400 років тому»;
https://hromadske.radio/podcasts/hromadska-hvylya/bytva-pid-khotynom-1621-roku-ukrains-kyy-vymir-viyny-iaka-vidbulasia-400-rokiv-tomu
📌Про різницю у поглядах на Хотинську війну 1621 року у Речі Посполитої та Османської імперії, а також про те, як наслідки цих подій сприймали різні її учасники у своїх писемних джерелах, у музейному блозі:
https://old.nmiu.org/component/k2/item/41-viina-sliv-zbroi-ta-podarunkiv-shcho-novoho-pro-khotynsku-bytvu-vidkryvaie-vystavka-v-muzei?

📚Вийшло друком наше нове науково-популярне видання, надруковане в рамках конкурсу культурно-мистецьких проєктів Українського інституту книги: «Хотинська війна 1621 р. Козацька звитяга, османські амбіції та європейське майбутнє» («Кліо», 2024). Видання є своєрідним підсумком партнерської виставки «Битва під Хотином 1621 року та доля Центрально-Східної Європи», яку ми втілювали в #НМІУ у 2021 р. Розбирали цю виставку з колегами вже 24 лютого 2022 р., під час початку повномасштабного вторгнення Росії, тому виставка для нас ще й дуже особиста. Дякую усім, хто голосував за це видання. Там буде багато цікавих ілюстрацій, гравюр, текстів, рукописів, артефактів та реконструкцій, що розкривають події Хотинської кампанії, а також мілітарну, політичну, інтелектуальну культуру епохи. Цікава частина буде й про Кримський ханат та Османську імперію.
#фото #книга #чтиво #Хотин_1621

✍️«Музейні колекції й артефакти нерозривно пов’язані людьми та їхніми долями. Як і «Спадщина» в цілому. Із тими, хто в різний час створював, використовував, досліджував та зберігав подібні речі. Ми намагались створювати видання й виставку так, щоб за речами історичної чи мистецької вартості завжди можна було побачити людей. Розказати про їхні долі. Саме цей контекст і відрізняє живу спадщину від, так би мовити, «археологічних культур», які залишились лише на сторінках історії…».
📝Дякую команді «Кримськотатарський ресурсний центр» за інтервʼю. Говорили про виставку, видання та їх концепцію. Читайте за посиланням:
#інтервю #Крим #кримські_татари #музей #Miras
https://ctrcenter.org/uk/vydannya-miras-spadshhyna-the-heritage?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR00UQ_NsI0Xq6fCF-cjpfjx4hMnpPpmissWJaJPgkqDKclkWn20Ns_LR8I_aem_EFX__4y15C75kRMV8ixbag

🖼"Еволюція котів", від Мацумото Рьохея, сучасного японського художника. Трохи більше робіт у його профілі в інстаграмі:
https://www.instagram.com/r.matsumoto60?igsh=eHY5YTNldHI2aWtn
#мистецтво #Японія #кіт

Вчора виповнилось два роки з відкриття виставки #miras_cпадщина, в #Скарбниця_НМІУ. Кілька "закулісних" фото процесу підготовки виставки, для історії роботи нашого музею у часи повномасштабного вторгнення.
#фото #музей #виставка #Крим #кримські_татари

🖼️"Гість" (2011), від Мамута Чурлу, сучасного кримськотатарського художника й дослідника традиційного орнаменту орьнек. Частина триптиху "Доля. 1916 рік".
#мистецтво #Крим #кримські_татари

🎥"Кримські татари в лавах османських козаків під час Східної Війни (1853-1856)". Запис лекції Володимира Полторака на семінарі з історії Криму. Раптом хтось пропустив у п'ятницю.
https://www.youtube.com/watch?v=sSr3DXHJAIc

Марокканська кавова\чайна культура:
🍵Марокко більше асоціюється з чайною традицією. Тут своя унікальна культура споживання й подачі тонізуючого чаю в жаркий день, на сніданок і вечерю. Чай «по-марокканські» зазвичай подають у скляних прозорих склянках, з листям м’яти. Важливо, що м’яту не заварюють з чаєм, а саме заливають чаєм у стакані. До чаю подають «сафандж» - традиційні пончики, смажені в казанах з маслом, посипані цукровою пудрою. Ідеальний магибський сніданок, одним словом.
☕Кавова культура в Марокко також дуже давня, і сягає своїм корінням часів берберських та арабських купців, воїнів, мандрівників. По-при давнє знайомство, кава довго не мала такої популярності, як у країнах затоки чи Османській імперії. Лише з XVIII ст. в міській культурі поширюється мода на кав’ярні, які виникають у крупних містах типу Марракеша чи Касабланки. Але цей феномен поширюється під впливом європейців, зокрема французів. Після цього кава стає більш «народним» явищем. У міських кав’ярнях популярно пити два види кави «по-марокканські»:
📌«половина на половину», або «Nous Nous» (щось середнє між еспресо з молоком та капучіно);
📌«чорну каву», або «Café Noir» з прянощами (корицею, меленим імбиром, чорним перцем, анісом, мускатним горіхом). Цей варіант кави більш домашній\народний.
Цікаво, що кава, як і чай, подаються у скляному посуді, а не порцеляновому (як прийнято у кримських татар, турків, арабів). Гадаю, саме тому чашечки з мого набору теж зі скла, що й привернуло першочергово мою увагу. Скляні філіжанки я зустрічав дуже рідко і більшість аналогій саме з Марокко.
#кава #чай #Марокко #Африка #їжа

Трохи нового з моєї колекції «кавових девайсів»:
🫖Вінтажний кавник\чайник зі скляними чашечками й підстаканничками (зарфами). Марокко🇲🇦. ІІ пол. ХХ ст. Міг бути одночасно як для кави, так і чаю. Але наявність «зарфів» схиляє більше до кави.
Корпус кавника з міді. Ручка приєднання з допомогою характерного кріплення «хвіст ластівки». Кришка згори прикрашена «рукою Фатіми» (ще відома як «хамса») – амулетом у вигляді розкритої долоні, що здавна був популярним на Близькому Сході, й зокрема в арабській та берберській культурі у найрізноманітніших варіаціях (цей символ є навіть є на сучасному гербі Алжиру).
До кавника йде малий розкладний столик з металевим підносом і 7 чудових «зарфів» з міді. Розмір зарфів традиційний – як половинка курячого яйця. Більшість з них оздоблена геометричними візерунками, подібними до тих, що можна побачити на марокканському текстилі. Маленькі філіжанки з синього напівпрозорого скла, причому кожна має різні ступені прозорості й відтінки синього.

🖼Атмосфера прохолодного ранку, від Хірокадзу (Хіроші) Фукуди (1944-2004), японського художника й майстра деревориту, який оспівував природу та приємні миті повсякденної рутини.
#мистецтво #Японія #настрій

Черговий семінар з історії Криму цієї п’ятниці. Захід проходитиме онлайн
#Крим #онлайн #лекція
https://us02web.zoom.us/j/73330657487?pwd=djFTREVPcHRwSCtEUkFqSjJLV1liU

🎥Поки адмін готує цікаві заходи найближчим часом, пропоную подивитись новий випуск «10 запитань історику», який також стосується спадщини Криму.
Цього разу в ролі спікера – моя колега, яка розповідає про скіфську спадщину й виставку «Скарби Криму. Повернення» в #Скарбниця_НМІУ, де експонуються артефакти з кримських музеїв, що повернули в Україну з Нідерландів майже через 10 років суду з Росією (цю колекцію в ЗМІ ще помилково називають «Скіфське золото»). Значна частина випуску піднімає проблеми захисту історичних пам’яток і музейних колекцій на окупованих територіях; використання історико-культурної спадщини в ролі російського інструменту впливу й територіальних претензій; створення й закріплення політично-ангажованого знання про минуле через наукові й культурні інституції. Приємного перегляду!
#відео #інтервю #Крим
https://www.youtube.com/watch?v=syhpo_UrdHA&t=1642s

🎙️Чому музейні колекції – це не лише набір предметів історичної, мистецької чи матеріальної цінності, але щось набагато більше? Сьогоднішнє інтерв’ю на Радіо Культура, про видання «СПАДЩИНА. MİRAS. THE HERITAGE», присвячене культурі кримських татар.
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=4044478&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR2IHDi4kLYjEFxAS7SuPtkvAGglr40AtFlaTw9yh7Va-kDiHKChjfFIpNI_aem_PC8N2JGqhTAZifF3pw844Q
#інтервю #радіо #Крим #кримські_татари #Miras_спадщина

Неймовірно радий, що нарешті, через кілька років роботи, ми можемо презентувати видання «СПАДЩИНА. MİRAS. THE HERITAGE», присвячене культурно-історичним надбанням кримських татар. Видання є логічним продовженням виставки «MİRAS. СПАДЩИНА», яка експонується в Скарбниці НМІУ з жовтня 2022 року. Кілька слів про цю чудову подію, ідею видання, учасників проєкту і партнерів читайте на сайті музею за посиланням. Згодом будемо трохи детальніше говорити про концепцію видання, тож стежте за анонсами:
#Miras_спадщина #музей #Крим #кримські_татари #книга
https://nmiu.org/posts/286

⚡️Цікава лекція від колег цієї пʼятниці. Приєднуйтесь онлайн:

https://us02web.zoom.us/j/73330657487?pwd=djFTREVPcHRwSCtEUkFqSjJLV1liUT09

#анонс #лекція #онлайн #Крим #кримські_татари #Османська_імперія

Вже за кілька годин розпочнеться лекція «Орієнталізм, постколоніалізм, деколонізація. Мистецький та інтелектуальний вимір». А поки - трохи орієнтальних образів епохи "fin de siecle":
🖼️"Схід vs Захід". Карикатура з журналу "Simplicisium". Вересень, 1898 (№25).
#мистецтво #колоніалізм

📝Підсумкове інтерв’ю з Кунінорі Мацудою, Надзвичайним і Повноважним послом Японії в Україні, який завершує свою каденцію. Дуже ґрунтовні і цікаві думки про підсумки роботи дипломата й перспективи подальшої співпраці Японії та України.
✍️ «Ми збиратимемо інформацію про поточну ситуацію в Україні та потреби українських компаній і надаватимемо її японським компаніям. А коли японські компанії проситимуть нас знайти партнера для них на українському ринку для ведення нового бізнесу в Україні, ми збиратимемо інформацію для них. JETRO здатна робити всі ці речі. Її офіс незабаром з'явиться у Києві…»
#текст #інтервю #Японія
https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3913931-kuninori-macuda-nadzvicajnij-i-povnovaznij-posol-aponii-v-ukraini.html?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR3054k5wnWf4L4AlXbCuzkePOhpIPFtJL7lr1Q-ZFA5WtD_5KwQDiSTqE8_aem_4_O3oTmnJDj3BkK5va7i9Q

⚡Запросили провести лекцію на тему «Орієнталізм, постколоніалізм, деколонізація. Мистецький та інтелектуальний вимір». Будемо говорити про цікаві речі. Також, трохи поділюсь власним кураторським досвідом з виставки #Miras_Спадщина. Хто у цей час в Києві, радий буду побачитись.
📌Середа, 9 жовтня, 18.00.
Подія проходитиме в межах публічної програми до виставки номінантів і номінанток на премію Future Generation Art Prize 2024
(5 поверсі PinchukArtCentre). Участь безкоштовна за попередньою реєстрацією: https://forms.gle/Y4B8fnjPCTE9JmHq5
Детальніше тут:
https://www.facebook.com/share/p/mRd767eMFjut3aET/?mibextid=ox5AEW
#лекція #анонс #офлайн #постколоніалізм

У погоди зараз є лише два стани:
🌄«Ранкове світло» та «Осіннє нічне небо», від Казуюкі Суто (нар. у 1981), сучасного японського художника, куратора й філософа, який працює у стилі ніхонґа.
#Японія #мистецтво

☕Кава, вулична їжа, прогулянка Золотим Рогом та мальовничі види Стамбулу, у роботах Жана Бріндезі (1826-1888), італійського художника та мандрівника. Він створив серію атмосферних акварелей з типажами та видами Стамбулу, на основі яких надрукували кілька альбомів з літографіями.
#Стамбул #Туреччина #мистецтво #їжа #кава

Власне сам набір "Jugokeramika" для "традиційної кави по-Балканські"