Страшніше за смерть.
Зараз буде непопулярний пост, після якого я прочитаю купу коментарів на тему того, що "ми ж не такі як расєя, ко-ко-ко, ми демократичні, ліберальні, толерантні, свобода, права, Конституція" і ще купу вскукарєків про те, що можна в'ялим членом якісно займатися сексом.
Про що мова.
Вчорашній випадок з ТЦК після концерту ОЕ викликав неабияке обурення у тих ваших фейсбучіках - мовляв, айайай, як вони могли, які негідники, ти диви! Як же ж це можна, у людей під час воєнного стану документи перевіряти?! У нас Конституція, права людини, ліва людини, середина людини, ого-го, і куди тільки західні партнери дивляться?!
Але давайте зараз без емоцій проаналізуємо, що ж таке сталося.
Перевірка документів?
Ну і що?
Маєш при собі документи, які тобі дозволяють не служити - то нема за що хвилюватися.
Не маєш або не носиш із собою - тоді ти сам собі злобний буратіна і олень рогатий.
Взагалі цей хайп стався лише тому, що це відбулося В КИЄВІ!
В деяких обласних центрах блокують зранку цілі райони, ставлять мобільні блокпости, перевіряють документи, і нікого це не дивує, до цього звикли, це не є подією.
А коли те саме, а навіть у 10 разів легше, трапляється в Києві, то одразу "жах, ко-ко-ко, права людини".
Але це був вступ, тепер до суті.
Чому людина йде воювати?
Ну от в сухому залишку. Що її мотивує йти туди, де є великий ризик загинути, отримати інвалідність, бути пораненим і так далі?
Ну от просте ж питання ніби - ЩО САМЕ?
Відповідь така.
Якщо прибрати всіляку мішуру, то людина стає перед вибором: або великий шанс загинути, або отримати те, що для неї гірше за смерть.
Тобто, вибір між "погано" і "геть погано".
Патріотично налаштована людина, або просто відповідальний громадянин йде на війну, бо жити під владою окупантів для таких - це гірше за смерть, от і все.
Але таких категорій у нас десь 20-25% від загалу.
І є решта 75-80%, у них інше сприйняття.
Вони живуть за принципом "та якось воно буде", "та какаяразніца", "вірю у ЗСУ, але воювати не піду".
Так ось ця категорія не вважає окупацію страшнішою за смерть, і тому воювати НЕ ХОЧЕ і добровільно НЕ ПІДЕ.
Ні, НІКОЛИ (!!!) не піде, хоч чим ти їх заманюй у військо - хоч грошима, хоч пільгами, хоч мотивуючими відео.
Не підуть! НЕ ПІ-ДУТЬ! Добровільно - ніколи у житті. Бо страшно, бо там можна загинути.
Що можна запропонувати такій категорії? Нічого, окрім варіанту, коли вибір буде між "ризик загибелі" та "гірше за загибель".
За часів ДСВ дезертир або "ухилянт" (до речі, майже будь-якої країни-учасниці) знав, що йому світить не тільки дуже суворе покарання, аж до розстрілу, а ще й його сім'я постраждає, буде уражена в правах, а може, ще й помре голодною смертю, бо продовольчий пайок не буде отримувати.
Тобто, у людини був вибір - або погано (воювати), або дуже погано (покарання, ганьба, погіршення умов для сім'ї і так далі).
Я не закликаю саме до таких методів, але розумію, що окрім як жорстким примусом, ми не знайдемо необхідну кількість людей.
Ну от не знайдемо, які б плюшки не пропонувала держава. Добровольці закінчилися, і їхня кількість не зросте, особливо на тлі "роботи" деяких нардепів, які сіють зраду і по яких плаче в'язниця.
Дякую, що дочитали, всім гарного дня.
Грає пісня ОЕ "Не твоя війна".