❗️Важливо, прочитайте та прийміть рішення щодо його поширення!
Я вважаю, що коли країна перебуває у стані війни, на чолі армійських лав мають стояти найкращі — ті, чиї руки чисті, а совість не продається за дріб’язок. Однак, на жаль, дехто з високопосадовців все ще вдається до протилежних методів, аби зберегти свої крісла. Здавалось би, будь-яка корупція, політичні розправи чи приниження підлеглих у воюючій країні мали б бути знищені вщент, як бур’ян, що проростає серед хлібного поля. Але факти свідчать: недоброчесні чиновники в погонах зловживають державною системою соціального захисту і досі намагаються вийти «сухими з води» аби зберегти свій вплив.
Прикладом такого зловживання є історія зі звільненням очільника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного генерал-лейтенанта Павла Ткачука. Молоді курсанти, які прийшли навчатися захищати Батьківщину, зіштовхнулися з систематичними порушеннями: від словесних образ до принижень. Йшлося і про фізичний тиск — речі, абсолютно неприпустимі в цивілізованому суспільстві, тим паче у військовій установі. Ми - курсанти вимушені були вдатися до колективної скарги на систему, що принижує людей, які через пару років вже мають очолити підрозділи в зоні бойових дій.
Цей випадок неабияк обурив громадськість. Міністерство оборони оголосило про перевірку після мого звернення до міністра оборони та президента, пообіцявши, що за підтверджених фактів всіх винних чекає покарання. І перші рішення не забарилися: 18 числа наказом міністра оборони України генерал-лейтенанта Павла Ткачука офіційно звільнено з посади начальника Національної академії сухопутних військ. Здавалося б, справедливість взяла гору.
Утім, радість виявилася передчасною. Попри наказ міністра, генерал-лейтенант Ткачук незбагненним чином і досі “тримається” за своє крісло. Інформація, якою я володію свідчить, що він скоріше за все підробив документи та вдався до класичної схеми: встиг лягти на лікарняний до того, як наказ офіційно «пройшов». У такий спосіб людина, чиє звільнення вже офіційно оголошене у ЗМІ, досі залишається на посаді і прагне виграти час — чи то з метою надалі «кришувати» тіньові справи, чи спробувати ще більше завдати шкоди державі. За вітчизняним законодавством під час лікарняного його можна звільнити лише за власним бажанням, інакше, пан генерал піде до суду, де відновить себе на посаді і затребує компенсацію за всі дні вимушеного прогулу. Офіцерської честі, щоб звільнитися самостійно в наслідок скандалу, в тилового генерала не знайшлося. Таким чином Ткачук продовжує блокувати подальше призначення нового очільника НАСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного, а, разом з цим, і «чистку» решти вірних йому людей, які залучені до його оборудок.
Також, досить цікаво, що в українському законодавстві, зокрема в Законі України "Про військовий обов’язок і військову службу", чітко регламентовано граничний вік перебування військовослужбовців на службі. Перевищення цього строку можливе лише за умов ухвалення відповідного рішення Міністром оборони. Однак, у випадку з генерал-лейтенантом Ткачуком, це рішення так і не було прийнято.
