Земельный партизан

Разом з передєлом посад в Мінагро поза увагою не залишився і Держгеокадастр.

Ярослав Ярославський. Вірогідно, саме він скоро очолить відомство.

Так, це саме той Ярославський, на ім'я якого, як на директора ТОВ Державний земельний банк, зараз всі ГУ в областях хєрачать сотнями договори оренди державної землі.

З того, що загально відомо, Ярославський - молодий науковець, технічний геній з купою патентів, новатор, до недавніх пір - успішний керівник одного з небагатьох прибуткових інститутів землеустрою (Вінницького).

З того, що можна вже зараз зафіксувати - людина вміє тримати ніс по вітру. Ярослав - єдиний з усіх директорів підприємств, що раніше належали Держгеокадастру, знайшов своє місце і в Фонді держмайна, після того, як всі інститути землеустрою передали з кадастру на фонд.

Саме Вінницький інститут один з перших пішов на приватизацію після передачі на фонд, а Ярославський, в свою чергу, очолив ТОВ Державний земельний банк, на яке, за задумом, має на праві оренди перейти вся с/г земля державної власності, яку вилучили у більшості державних підприємств по всій країні.

Певно, таланти Ярославського Коваль оцінив ще під час роботи у Фонді. Тож не дивно, що на таку важливу посаду Міністр хоче завести свою людину.

У команді нового Міністра агрополітики починаються перестановки.

Першим звільнили Маркіяна Дмитрасевича, лєпшого друга Сольського, з яким вони разом отримали підозри по одній кримінальній справі.

Наступним на вихід приготувався державний секретар Мінагро Віктор Канцурак.
Вітя на цій посаді затримався майже на 3 роки і встиг попрацювати і з сонцеліким Ромцею Лещенком, і з Сольським, і з несостоявшимся міністром Тарасом Висоцький.

До речі про Тараса. Хто б міг подумати, а хлопець впевнено к успєху йшов. Для тих, хто не в курсі, призначення Коваля на посаду Міністра агрополітики в сесійній залі ВРУ блокували певні зацікавлені люди руками певних народних депутатів. А альтернативою Ковалю мав стати саме Висоцький, який навіть заяву на призначення написав.

Але всю малину заколотникам обламав Президент, наполегливо рекомендувавши депутатам мовчки голосувати за потрібних державі людей. Ось так наш Тарасик і пролетів з призначенням.

У зв’язку з попередніми новинами частина тіла, яка гостро реагує на наближення піздєца, має зжатись у славнозвісного Льоні котика Перепелиці, директора ДЗК.

Діма Макаренко під настанови ЛМ все ж вирішив продовжити з ним контракт, але тільки на півроку, до початку 2025р. Правда, зробив це Діма якось через жопу.

Щось вони там всі бігали, метушились, обговорювали. І наче рішили, що підприємству кабзда, і Льонька з цієї сраки не зможе його витягнути. І наче і Діма погоджувався з таким висновком, але ж принципова позиція ЛМ творить дива.

Так і підписав Діма угоду про продовження контракту без обов’язкових віз структурних підрозділів та Штикера, як профільного зама, та ще й з порушенням строків для такого продовження.

Але вишенькою на торті став лист КМУ, який зайшов через декілька днів після підписання угоди (яке совпадєніє!) і йдеться в цьому листі про те, що у ДЗК більше 10 млн.грн боргу тільки по виплаті ЗП своїм працівникам. І через це керівництву кадастру настоятєльно рекомендовано розглянути питання припинення трудових відносин з таким директором.

Діма трошки обісрався, але Перепелицю нікуди не дів. Котик і далі продовжує свою переможну діяльність в кріслі ген директора, регулярно катається у відрядження, особливо на захід України (дивно, чому не в Дніпро чи Суми?). Інколи такого ефективного менеджера Держгеокадастр відправляє навіть у закордонні відрядження. Закінчиться вся ця історія тим, що з наступного такого відрядження Перепелиця може не повернутись. Ось тоді ефективні управлінські рішення Діми і розкриються у всій красі.

Літо цього року промайнуло наче одна мить. Чимало подій пронеслось у багатьох сферах. І тільки серед земельних чиновників панувала стабільність та спокій. Але й такій стабільності приходить кінець.

Осінь обіцяє бути щедрою на новини та зміни. Як мінімум, в МінАгро має з’явитись новий Міністр.

Попередньо, найімовірнішою кандидатурою є Віталій Коваль, нинішній голова Фонду державного майна.
Що відомо про потенційного Міністра: Ковалю 43 роки, сам з Рівненської області. З 2019 по 2023 рік був головою Рівненської ОДА/ОВА. До цього працював у бізнесі.

На посаді голови Фонду держмайна показав, що вміє без зайвих питань ефективно виконувати поставлені завдання. Ідея передислокації Коваля саме на посаду Міністра агрополітики є цілком логічною та закономірною. Детально цю логіку ми розпишемо, коли таке призначення відбудеться.

Тут цікавою є одна деталь. Коваль, розглядаючи можливість такого призначення, вже розуміє, хто піде з ним у Міністерство. А ще розуміє, що заступники в нього також будуть СВОЇ. Тому зараз деякі герої наших хронік перебувають, м’яко кажучи, у підвішеному невизначеному становищі.

Хитріша за всіх конєшно пані Шемелинець. Вона вже набиває собі плюсики в карму для збереження свого крісла. Подивимось, чи зможуть ці «плюсики» хоч якось допомогти пані ЛМ.

Багато Льонь у світі цьому,
І кожен - хоч куди козак,
А тільки наш Перепелиця - двулічний жадібний мудак.

Знову Центр ДЗК став яблуком роздору серед кадастрових керманичів, бо як не крути, а ДЗК й досі та священна корова в Держгеокадастрі, котру можна доїти різними схемами та методами.

В липні закінчується контракт з ген директором Льоньой Перепелицею. Про нього раніше вже згадували, але мабуть якось не внятно вийшло.

Тож детальніше. З кінця 22 року Льоня спочатку в якості в.о, а потім вже як повноправний генеральний директор почав активно впроваджувати свій «антикризовий план» у Центрі ДЗК. Підприємство по факту з шаленими боргами та повністю провальною землевпорядною діяльністю по філіям.

Так ось. Амбітний Льоня, котрого на цю посаду посватав Дімі Макаренку директор департаменту НІГД Андрій Галайда, відразу провів рекогносцировку на місцевості та швидко скумекав, що перш за все сраку треба лизати Голові, бо саме він підписує контракт та може його розірвати. В.о. Голови тоді був Завадський. Він дійсно встиг підписати з Перепелицею контракт, а потім пішов в нєбитіє чи в запой, що наразі достеменно не відомо.

Після зняття Завадського Льоня затіхарився. Бо розклади в самому Держгеокадастрі трохи змінились. Тепер тему діяльності Центру ДЗК повністю підмяв Ярослав Штикер, як профільний зам. З Льонькою вони не поладили з самого початку.
І ось підійшов момент продовження контракту з ген директором. І тут понеслось.

Штикер і керівники профільних департаментів виступили проти продовження контракту. Бо результати діяльності Льоні на посаді мʼяко кажучи не вражають. Заступилась за Льоню тільки Ірина Соловей, головна кадровічка Кадастру. Пішла так сказать проти системи заради Льоні. Що тут поробиш, Соловей досі чекає повернення Сєрьожі. Прєданна жіночка.

Тож зараз в Кадастрі йдуть тьорки, чи все ж таки підпише Діма Макаренко контракт з Перепелицею.
Об'єктивно підприємство не витягує комерційну діяльність, і Льоня так і не зміг нічого з цим зробити. Філіям прийшов кабздєц, серед більш ніж 20 філій працює тільки пару. Що там діється з тим Державним земельним кадастром, взагалі одному Льоні відомо. А зважаючи на його любов до земельних муток, страшно собі уявити, які втручання в систему могли бути за час його керування.

Взагалі людина при здоровому глузді в принципі не згодиться в це болото залазити. Але для Льоні боротьба за це місце того вартує. Не робота, а просто мрія: бронь від мобілізації, досить непогана офіційна ЗП (тисяч 60 мінімум, не кажучи про лівак, який Льоня умудряється збивати і з філій в тому числі), возиш жопу на службовій тойоті (хоча можна її здати в оренду, щоб хоч трохи погашати борги), і головне - тримає руку на кнопочці в ДЗК.

Тож Льоня здаватись не планує. І треба сказати, що шанси на успіх в нього є. Шанси ці звуть Шемелинець та Башлик. Льоня в нас досвідчений вовк, знає до кого і з чим треба правильно підійти. Макаренко звісно сам приймати рішення не буде. Як партія скаже, так вірний Буцефал і зробить. Так що скоро побачимо, чи зміг котик Льоня знайти правильний підхід до Шемелинець та Башлика.

Завершується 2023 рік. Всі підбивають підсумки, щось прогнозують на рік наступний.

Президент провів прес-конференцію, Держгеокадастр в найкращих традиціях засідань ЦК КПРС провів свою колегію. Тож і Партизан буде в тренді.

Закінчуємо цей рік новинами про земельних махінаторів, пришелепуватих чиновників, Держгеокадастр, що вже котрий рік йде каменем на дно, та все ніяк до того дна не добереться. Що й не дивно, бо стільки в тій системі гімна та бруду, яке, як відомо, не тоне.

Почнемо з нашої улюблениці – Люди, Людочки, Людмили.
Взірцем самовідданості, професіоналізму та людського ставлення до своїх підлеглих могла б стати Людмила, але не стала. Натомість державна система отримала ЛМ – цербера в спідниці, з блискучим розумом, тотальною зневагою до недостойних плебеїв та фантастичною здатністю створювати навколо себе корупційні схеми збагачення.

Шемелинець – жіночка винахідлива та завжди намагається трохи поліпшити свій матеріальний стан, бо мерседес сам себе не заправить. Не виключенням став і рідненький для Шемелинець Держгеокадастр.

Почалось все з контролю над розпорядженням державними землями в областях, коли всі ГУДи отримали доручення погоджувати будь-які СГ накази з центральним апаратом. По суті погодження на область Кадастр відправляв тільки після того, як Шемелинець давала на це добро.

І хоч таким погодженням можна сраку підтерти, бо нічого законного в ньому немає, начальники ГУДів під страхом звільнення і далі виконують цю незаконну вказівку.

Зараз пішла інша тема. Доручила наша Бариня зібрати інформацію по земельним ділянкам по всій Україні, де більше року не реєструється речове право.

Звісно доручення стосується всієї країни, але саме Київ хвилює Шемелинець найбільше.

Із зібраної інформації виявилось, що в Києві майже 30 тис. ділянок, внесених в ДЗК, висять без зареєстрованого речового права.

Задум досить простий. По Закону «Про ДЗК» державна реєстрації ділянки скасовується, якщо протягом року речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Найголовніше слово тут «вина». Вину треба встановити та довести. Але то, якщо все робиться в правовому полі. А в нас зараз тим правовим полем і не пахне. Тож вирішувати, чи є вина заявника в тому, що речове право не зареєстровано, буде кадастровий реєстратор, який скасовуватиме таку реєстрацію.

Схема супер. У вмінні Шемелинець генерувати ліквідні ідеї ми ніколи не сумнівались. Якщо щось не так, позови будуть пред’явлені до такого кадастрового реєстратора. Люда не при ділах. Як взагалі і завжди було.

Якщо не хочеш, щоб твоя ділянка, речове право на яку ти через постійні відмови у затвердженні документації або через ще якісь бюрократичні корупційні перепони не можеш зареєструвати, не зникла з ДЗК, йди домовляйся з Баринею. Дивлячись на ринкову вартість 1 кв.м. в Києві, домовлятись треба буде старанно.

По факту саме Люда зараз може вирішити долю будь-якого земельного питання. Міністра Сольського, судячи з усього, влаштовує така історія. Він останнім часом взагалі ніде не відблискує, наче сидить та чогось чекає, затаївшись. Ну і хай собі чекає, а Шемелинець поки не гає час даремно та нормально так стриже бабло.

І на останок маленьке ліричне відступлення.
«Земля, де лише Бонтуро сам хабарничать нізащо не візьметься, і з "Ні" вам "Так" за гроші зроблять там" – Так Данте писав у своїй Божественній комедії про корупціонерів, що потрапляють до восьмого передостаннього кола пекла.

Нагадування не тільки для Шемелинець, де врешті решт опиняються хабарники.

Харків шле партизанській спільноті свої вітання!
Давно нічого не було чути з мєстного Держгеокадастру.
З того, що відомо Партизану, з-поміж управлінь Держгеокадастру в зоні бойових дій Харківське та Запорізьке управління змогли організувати нормальну роботу і на фоні багатьох інших територіальних управлінь нормально працюють!

Особлива повага тим працівникам у прифронтових районах, яких у свій час так хотів потєрять Роман Миколайович, а вони й досі самовіддано працюють. Кожний день по суті ризикуючи життям.

Але зараз не про це. Після ліричного вступу тепер серйозна історія.

Була в Харкові за часів Ромці замша в Головному управлінні Вікторія Андріївна Рєпіна.
Певно, що Вікторія має спорідненість з видатним художником Іллею Рєпіним, бо так мастєрськи вимальовувати стегнами восьмьорки може тільки справжня «художниця».
Нажаль нічим окрім довгих ніг та досить зухвалої поведінки Вікторія Андріївна не запамʼяталась.

І як тільки в ГУ закінчились повноваження по розпорядженню землями, Вікторію як корова язиком злизала.
Треба ще згадати, що Вікторія має покровителів, що прокладають їй шлях по життю.
Окрім суто харківських впливових лічностей, прізвища яких вам нічого не скажуть, Вікторія тісно співпрацює з Головою Державної регуляторної служби.

До чого вся історія.
Кажуть, що Вікторія вирішила повернутись в систему Держгеокадастру та скоро має бути призначена заступницею начальника Донецького управління Держгеокадастру.
Так, саме того Донецького управління, що з початку війни формально сидить в Полтаві та кльопає людям відписки, що в них нічого не працює, архіву немає і т.д.
Дивно, що в нинішніх умовах не йде мова про якесь скорочення тих управлінь, де робота фактично стоїть. А навпаки, ще й призначаються такі талановиті керівники!

Ну що сказати, ми знову повертаємось до формату призначень «кум, сват, брат».
Сумно, друзі.

Краще пізно аніж ніколи

Друзі, всі вже в курсі, що сайт kadastre.live нарешті заблокували?

Зрозуміло, що в умовах, коли Публічка не працює, цей ресурс був єдиним доступним джерелом подібної інформації.
Але давайте по суті поглянемо на це питання.

З якого хєрєса інформація з закритого державного реєстру, повний доступ до якого є тільки в ДЗК та в Держгеокадастрі, зʼявилась на якомусь лівому сайті?
В чому сука логіка? Вимкнути нафіг публічку, бо то загрожує національній безпеці. Але вивалити для загального користування якийсь інтернет ресурс з повною інформацією про ділянки та їх розташування.

Якби хтось з правоохоронних органів не почав кримінальну справу, так би воно й висіло в інтернеті. А так сайт заблокували на підставі ухвали Печерського суду.

Держгеокадастр як «держатель» земельного кадастру за майже півтора роки не зробив ніхуя, щоб хоча б вияснити, хто злив всю базу в інтернет.

Що тут сказати, все тече, все змінюється в цьому житті. Ось тільки довбоєбізм та похуістичне відношення до роботи в Держгеокадастрі залишається стабільним.

Так хто ж насправді є «держателем»?

За законодавством України держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Але фактично вся програма завжди була в руках Центру ДЗК, який юридично має бути лише адміністратором програмного продукту.

Саме через Центр ДЗК завжди проходили будь-які мутки з внесенням змін до відомостей ДЗК, перерозподілу робіт між «потрібними» кадастровими рестораторами для швидкої реєстрації земельних ділянок, а ще раніше - для погодження землевпорядної документації. Центр ДЗК може видалити земельну ділянку, перенести її, і не завжди з відома центрального апарату.

По факту вся програма ДЗК в руках саме державного підприємства, а не центрального органу державної влади.

Періодично, під час якихось перевірок виникає питання, а чи є в Держгеокадастрі взагалі право на продукт ДЗК? Конкретно на це питання досі ніхто дати відповідь не може.

Ой, да то ж фігня, а не питання. База даних української землі не пойми кому реально належить. Не зрозуміло, хто , як і з якою метою може використовувати інформацію з неї. А там пиздець скільки інформації – від координат до особистих даних і документів мільйонів людей.

Можна запитати Людмилу Миколаївну. Вона в принципі про роботу Держгеокадастру знає все. Крім того саме її друг Паша Шевченко і є одним з создатєлєй НКС і може саме йому належать права інтелектуальної власності на програмний продукт.

Кажуть, що Пашу шукає СБУ. Він ще минулого року втік за кордон. Поїхав у відрядження від Центру ДЗК і не досі не повернувся. Мало того, Держгеокадастр цього року навіть забронював Пашу на період мобілізації.

Хлопці, ну це успєх.

Взагалі ситуація повного розпіздяйства. Ось тільки рано чи пізно за таке похуістичне відношення до таких архіважливих питань треба буде комусь відповідати.

Не дня без умопомрачітєльних історій про Держгеокадастр.

Не йметься Гріші Соловійчуку на посаді директора департаменту контролю, хоче Гріша швидше владикою всія Кадастру стати. Але щось процес затягується.

Було б у Гріши трохи більше клепки, він би менше пиздів язиком та, наприклад, показав би якісну роботу свого департаменту, який вже більше ніж 1,5 роки тупо байдикує через заборону проведення перевірок.

А замість цього птічка пєвчая Соловійчук став на слизький шлях підлабузництва.

Тут на днях був день народження Люди Шемелинець.
І Гріша нічого кращого не придумав, як піти лічно привітати бариню.

Гриші просто ніхто не підказав, що Шемелинець ненавидить, коли такі дєятєлі дозволяють собі особисто її вітати.

Кажуть, Люда готова була стерти Грішу в порошок.

Так тримати, Гришко! Віримо в твою вдачу та талант так крупно обсиратись.

Задум завести одесита Гришу Соловійчука на посаду Голови в Кадастр на грані провалу.

Виявляється, Гришка наш морозився від воєнкомату з початку війни. А тепер не може отримати в ТЦК необхідні документи для працевлаштування.
Бо як тільки покаже туди носа, відразу під білі рученьки буде мобілізований.

Тож зараз Гришкини спонсори намагаються порішати це питання.
Є варіант, що рішать будуть через один з одеських воєнкоматів, що на всю країну славиться своїми "непідкупними" воєнкомами.

Тепер військовозобов'язаний Григорій Соловійчук під пильною увагою Партизанської спільноти.
Скоро дізнаємось, чи вдасться Гриші та його кукловодам купити йому право не йти на війну.
Або такому проблемному кандидату його спонсори просто знайдуть заміну.

Що ж друзі, осінь обіцяє бути ух якою гарячою на новини! Запасаємось попкорном та готуємось до феєричних земельно-кадастрових видовищ!

Партизан знову на звʼязку.

Відразу трохи наведу рєзкость.
Звільнення Сєрьожки Молодца та призначення в.о. Голови Дімона Макаренка - то отвлікающій маневр і загалом не цікаво, бо цікаве буде далі.
Порада тим, хто зараз намагається без мила в жопу Дімону залізти - не напрягайтесь даремно.
Його головування тимчасове. Принаймі зараз.

А тим часом на посаду директора Департаменту контролю замість Тараса Гаращенка заводять Гришу Соловійчука.
Що ж, коли Гаращенко повернеться від сімʼї з-за закордону, місце, яке йому обіцяв притримати Завадський, буде вже зайняте.

А щодо Соловійчука, то новий контролер у період до приходу Ромці Лещенка встиг попрацювати в Держгеокадастрі Миколаївської області на ліквідних посадах і в одеському ГУДі в якості першого зама.

Гадаю, не треба довго роз'яснювати, нащо Шемелинець заводити такого умєльца з солідним досвідом роботи в приморських областях на керівну посаду в Кадастр.
Доречі, за задумом саме Гриша згодом займе кабінет на 6 поверсі.

Правда, поки Шемелинець зайнята важливими справами по безпосередньому управлінню Держгеокадастром, реальні аграрні проблеми вирішують інші міністерства.
І правда, а нахуя ті проблеми з зерном, яке нічим вивозити та ніде зберігати. Нахуя ті зерносховища та переробні заводи, які йобана русня бомбить кожний день. Нахуя нам робота з розмінування сотні гектарів посівних площ.
То все нецікаво, цікаво каламутити воду в Держгеокадастрі.

Вже навіть жарт ходить, що у Людмили Миколаївни незакритий гештальт з тим Держгеокадастром.
Друзі, накидайте в коментах спеціалістів по гештальтам для Шемелинець. Може хоч трохи людина заспокоїться.

Вільна й нескорена стоїть непохитно,
Із впевненим поглядом зрить в далечінь,
І хоч тіло зранено, та душу не вбито,
А в серці - звитяга твоїх поколінь.

Ти – дім для людей, які хочуть свободи,
Так сильно і вперто боронять своє.
Ти – сила, дарована нам від природи.
І славлять мільйони ім’я героїчне твоє.
Слава Україні!
Зі святом, друзі!

І в цей святковий день одне маленьке прохання від Партизана.
Скиньте хоч 10-15 грн на будь-який збір для ЗСУ. Подзвоніть та привітайте своїх знайомих воїнів, просто проявіть хоч трохи уваги та вдячності військовим.

Бо сьогодні Незалежність має цілком конкретне обличчя. Воно дуже втомлене, очі на цьому обличчі бачили смерть, але попри все, в цих очах світло.
Світло, яке ніхто ніколи не зможе згасити.

У коментарях до вчорашнього посту люди згадали Закарпатський ГУД та його керівницю Свєту Бокшу.

Пишуть, що Свєта ще та скупердяйка. Розписує собі та своїм приближеним особам по 300 % надбавок та премій. А простим працівникам – дулю з маком.

Що тут сказати, останнім часом до Бокши питання виникають не тільки у її підлеглих, яким платять голі оклади.

Зрозуміло, що через війну Закарпаття стало популярною територією для релокації підприємств, будівництва зерносховищ та іншої різної логістичної інфраструктури. А ще на території області є державні сільськогосподарські підприємства, що мають у постійному користуванні значні площі земель.

Земля у західних регіонах зараз на вагу золота. Але, на відміну від сходу та півдня України, там її не так багато. Тож будь яке тєлодвіженіє із державною землею відразу стає предметом активних спекуляцій.

Почнемо з того, що, виявляється, будь-які накази по розпорядженню землями, що видаються обласними управліннями, мають бути погоджені Держгеокадастром.
Є таке доручення Завадського. Не зрозуміло правда, яка норма закону дозволяє Завадському таке вимагати від областей, але то інше питання.

І так, є на Закарпатті таке державне підприємство «Червона зірка». Дивно, що досі не декомунізували. Підприємство банкрут, більше 10 років ніякої діяльності не здійснює. Але у постійному користуванні має більш ніж 3000 га на території Закарпатської області. Це ну просто офігенні площі для цього регіону. Тому не дивно, що за ці землі почався справжній піздоріз.

У цьому році прокинулась сільська рада, на території якої знаходять землі цього підприємства. Звернулись до суду, щоб припинити право постійного користування та передати землі в комунальну власність, бо підприємство не платить в місцевий бюджет земельний податок і взагалі по суті припинило свою діяльність.
А ще сільська рада боїться, що руками Закарпатського Держгеокадастру землі підприємства передадуть іншим людям.

Виявляється, у 2022 році Закарпатська ОДА утворює своє ДП з назвою «Добробуд». Створено підприємство для будівництва різних «добрих» об’єктів. Але чомусь у цьому ж році ОДА проводить закупівлю послуги на проведення інвентаризації земель ДП «Червона зірка».

Тут виникає багато питань. Чому до 2022 року Закарпатський ГУД не провів інвентаризацію цих земель? З якого боку ОДА до питання інвентаризації с/г земель?

Відповідь стала вимальовуватись, коли Закарпатський ГУД почав генерувати якісь накази, щоб вилучити землі з постійного користуванні ДП «Червона Зірка» та передати у користування ДП «Добробуд».

Саме цікаве в цій історії, що ситуацію на контролі тримає особисто Люда Шемелинець. Воно то зрозуміло, дуже ласий шмат землі на кону. Руками Держгеокадастру Шемелинець скасовує накази, що стосуються муток із закарпатською землею.

Але є інформація, що історія з Червоною зіркою вже скоро отримає своє продовження.
А поки уважно спостерігаємо, чи відсторонять у найближчий час Бокшу від посади або взагалі звільнять.
Бо у Закарпаському ГУДі має бути ручний керівник, що буде виконувати вказівки не обласної адміністрації, а особисто Шемелинець.

Ритмічні рухи кадрових змін пішли не тільки в центральному апараті Кадастру. Вібрації доходять і до обласних управлінь.

Сьогодні про Хмельниччину.
Історія така. Декілька років назад призначають начальника у Хмельницький ГУД, Василя Василенка. І все б нічого, але Вася на Хмельниччині – заєзжий турист з Волині.

Щоб нормально налаштувати роботу Василю потрібна була команда – когось вдалось переманити з місцевих, а ось свою заступницю Вася взяв з Волині – Олену Ланевич.

І все наче нічого так складалось, але не зрослось у волинян із ще однією замшею – Наталією Дорофєєвою, начальницею управління контролю (інспекція).

До якогось моменту вся ця збірна солянка нормально співіснувала в Хмельницькому ГУДі, але не так давно протистояння між ними вийшло на якісно новий рівень.

До центрального апарату надійшла кляуза від Ланевич про порушення в роботі Наташі Дорофєєвої. Наче Дорофєєва під час воєнного стану проводила перевірки з контролю за використанням земель, чого робити не мала права. Інспектори, що складали матеріали перевірок, швиденько з’їхали з теми та написали пояснення, що у всьому винна Дорофєєва і взагалі вони бідні вівці, які тупо виконали наказ керівниці.

Дорофєєва після такого повороту не стала довго жувать соплі і сама пішла в контратаку.

Наче як від колективу написали скаргу на Ланевич та Василенка.
Тут і інформація про несправедливий розподіл премій, і про численні незаконні звільнення працівників в 21 році, і шантаж працівників у питаннях надання броні військовозобов’язаним, і якісь мутки з реєстрацією земельних ділянок без екстериторіальності. Взагалі цілий букет.

З приводу питань законності чи незаконності, то хай правоохоронці розбираються. До слова, з Василенком вже розбираються. Не так давно його рішенням суду у кримінальній справі взагалі відсторонили від посади. Правда, зараз вже Вася знову на посаді. Але чи надовго, то питання.

А ось по виплаті людям в областях премій та надбавок, тут поки питання не кримінальної відповідальності, а наявності совісті.
Зрозуміло, що всім хочеться нормально жити і нормально заробляти.
Але блядь, півтора роки війни, а нічого в мізках людей не змінилось. Кожен думає виключно за себе.

У Хмельницькому Василенкі, Ланевичі і їх приспішники отримують мінімум 100 % і більше надбавки. А прості реєстратори та спеціалісти – 10-40%. І така ситуація не тільки в Хмельницькому.

І тут питання до Держгеокадастру, що погоджує розмір надбавок керівникам ГУДів. Ви хоч в курсі, який рівень оплати праці у вашому відомстві? Чи ви думаєте, що люди при нинішніх цінах можуть вижити на 6000 грн в місяць? І яка в сраку надбавка, якщо людина під слідством за порушення закону при виконанні своїх посадових обов’язків, та ще й відсторонена.

Чи вам в принципі похуй? Головне, що у врємєнного Голови більше 200 % надбавки. Правда ж, Сєрьожа?

Перший пішов. Вірніше, пішла.

Тетяну Шевченко, заступницю голови Кадастру, звільнено з посади.
Повертатись в рідну Одесу Тетяна не планує, бо продовжить працювати в Києві на посаді заступника керівника, але в іншому відомстві.

Що тут можна сказати. Партизан думав, що Шевченко зможуть поперти набагато раніше. Але не так сталося, як гадалося.

Морячка Таня затрималась в Кадастрі на півтора роки і йде з цієї богодєльні, бо тут откровєнно вже немає чого ловить.

Нічим сильно видатним Тетяна не запам’яталась, бо доручили їй керувати тільки прибиральницями і завхозом.

Але, щоб ось зовсім об’єктивно, свою роботу Тетяна Вікторівна виконувала нормально. Без
світла, води та туалетного паперу Кадастр не сидів.

Тож побажаємо Тетяні Шевченко майбутніх кар’єрних звершень на новому робочому місці та професійного зростання. Щоб ступінь кандидата юридичних наук  знадобився у чомусь більш серйозному, ніж закупки лампочок та клінінгових послуг.

Якось повз нас пройшла новина про призначення генерального директора Центру ДЗК. Наче й подія рядова і нічого цікавого, але не все так просто.

По-перше, знайомтесь. Леонід Перепелиця, він же Льоня Васильківський.

Якийсь час до призначення виконував обов’язки ген директора ДЗК, а тепер за «високі досягнення» отримав призначення на посаду. Людина Шемелинець на 100%.

Встиг попрацювати і в Кадастріку, і заступником голови Васильківської міської ради. Де й був затриманий працівниками СБУ при отриманні хабаря за вирішення земельних питань. Звичка лєвих заробітків не покинула Леоніда, тож тепер така практика застосовується ним і на посаді ген директора Центру ДЗК.

Нещодавно Перепелиця вирішив поремонтувати кондиціонери, що забезпечують нормальну роботу системи ДЗК. Для отримання грошей на ці дєйствія треба, щоб Держгеокадастр та Міністерство погодило виділення цих грошей в рамках бюджетної програми, з якої фінансується адміністрування ДЗК.
І все б нічого, ось тільки вартість такого ремонту Перепелиця оцінив в 20 млн. грн.
Ахуєть кричали гості. І з ними бухгалтерша Кадастру, яка не погодилась з такою пропозицією, бо як виявилось, вартість повної заміни кондиціонерів на нові (а не ремонт старих, що пропонував Перепелиця), вартує не більше 10 млн. грн.
Після такого демаршу в.о. головного бухгалтера в Кадастрі була замінена на більш лояльну жіночку, що зайвих питань задавати не буде, якщо від Шемелинець чи Сєрьожки поступлять конкретні задачі.

Тож в найближчий час очікуємо на новини про паскудних розкрадачів бюджетних коштів.

А генеральному директору ДЗК не погано було б активніше займатись своїми основними обов’язками – заробляти гроші в рамках господарської діяльності підприємства.

Бо МінЦифри спить та бачить, як всі реєстри, в тому числі й ДЗК, перейдуть до них в управління.

І буде Центр ДЗК лапу сосать без державного фінансування. Ось така історія, малята.

https://kievvlast.com.ua/news/sbu-zaderzhala-zamme-ra-vasilkova-na-vzyatke-foto