Висновки ВС та ВАКС від АО АС

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30 жовтня 2024 року (справа N755/2821/23)
 
#неприбуття
#поважні_причини
#істотне_порушення
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Заява захисника про відкладення судового розгляду у зв’язку з перебуванням обвинуваченого на стаціонарному лікуванні є поважною причиною їх неприбуття в судове засідання.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122769518

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07 листопада 2024 року (справа N947/1390/22)
 
#підготовче_судове_провадження
#закриття_кримінального_провадження
#строки_досудового_розслідування
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Норми чинного КПК не надають суду повноважень до ухвалення вироку оцінювати рішення прокурора, оскільки з’ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого судового засідання, не наділений правом давати оцінку рішенням, прийнятих прокурором, так як вони можуть бути досліджені судом під час судового розгляду.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122908295

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року (справа N742/2515/20)
 
#звільнення_від_відповідальності
#звільнення_від_покарання
#строки_давності
#апеляційний_розгляд
#перекваліфікація
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності (ст. 49 КК), а не від покарання (ст. 74 КК), у разі закінчення строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, у випадку перекваліфікації діяння судом апеляційної інстанції, а також якщо така особа надала відповідну згоду.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122717478

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року (справа N183/1031/20)
 
#заходи_забезпечення_кримінального_провадження
#тимчасовий_доступ
#строк_дії_ухвали
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Отримані в порядку тимчасового доступу поза межами строку дії ухвали слідчого судді речі і документи є допустимими джерелами доказів, якщо заходи щодо їх отримання вжиті протягом відведеного слідчим суддею строку.
 
✅ Строк дії ухвали слідчого судді встановлює особі, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів, строк для вжиття відповідних заходів стосовно виконання такої ухвали.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122908339

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 29 жовтня 2024 року (справа N607/9210/22)
 
#свідок
#показання
#завдомо_неправдиве_показання
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ За відсутності встановленої вироком суду, який розглядає справу, у якій свідок дає показання, недостовірності його показань, неможливо встановити обов’язковий елемент складу злочину, передбаченого ст. 384 КК (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу).
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122717398

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року (справа N752/6393/22)
 
#склад_суду
#одноособовий_розгляд
#колегіальний_склад_суду
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо подальшого колегіального розгляду у зв’язку з поданням відповідної заяви, повинен передати справу на автоматизований розподіл для формування нового колегіального складу суду, та продовжити із цієї ж стадії підготовчого провадження колегіально. Проведення підготовчого провадження суддею одноособово, навіть за задоволеною заявою сторони захисту про подальший колегіальний розгляд кримінального провадження, свідчить про недотримання вимог КПК.
 
✅ Задоволення клопотання про колегіальний розгляд кримінального провадження є підставою для передачі справи до канцелярії суду для визначення членів колегії суддів й, одночасно, останнім рішенням, яке ухвалюється суддею одноособово.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122638249

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року (справа N443/74/24)
 
#заходи_кримінально_правового_характеру
#спеціальна_конфіскація
#шкода
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ При застосуванні спеціальної конфіскації у кожному конкретному випадку суд має не тільки послатися на наявність для цього формальних підстав, передбачених у КК України, але й переконатися, що таке застосування не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і  захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар». Спеціальна конфіскація не застосовується у випадку неспівмірності (значної різниці) вартості речі, що підлягає спеціальній конфіскації, розміру завданої кримінальним правопорушенням шкоди.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122638182

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2024 року (справа N761/31966/15-к)
 
#тимчасовий_доступ
#збирання_доказів
#відкриття_матеріалів
#додаткові_матеріали
#закриття_кримінального_провадження
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Клопотання прокурора про тимчасовий доступ до речей і документів, подане на стадії судового розгляду,повинно містити інформацію щодо причин, які унеможливили отримання таких доказів стороною обвинувачення в ході досудового розслідування, а також відомості про спроби органу досудового розслідування отримати такі докази або причини невжиття заходів для збирання доказів.
 
✅ Законодавець у ст. 290 КПК установив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає можливість сторонам майбутнього судового розгляду ознайомитися з доказами кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватися у змагальній процедурі судового розгляду.
 
✅ В аспекті застосування ч. 11 ст. 290 КПК додатковими є матеріали, про які відомо стороні, проте вони відсутні в розпорядженні на час завершення досудового розслідування, не отримані з обєктивних причин (перешкод), або про існування яких сторона не знає. Системне тлумачення ст. 290 КПК свідчить, що у ч. 11 статті йдеться про ситуації, коли матеріали було отримано стороною після завершення виконання вимог цієї кримінальної процесуальної норми та закінчення досудового розслідування.
 
✅ Закриття кримінального провадження стосовно особи без її на те згоди та ефективного судового захисту, внаслідок чого залишається сумнів у невинуватості особи, унеможливлення реабілітації особи після такого закриття є порушенням конституційного права на судовий захист.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122471179

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2024 року (справа N333/883/18)
 
#співучасть
#організована_група
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Ключовою ознакою організованої групи є її стійкість, яка є поняттям оціночним і має встановлюватись щоразу з урахуванням конкретних обставин справи. Стійкість організованої групи свідчить про те, що між співучасниками існують досить стабільні відносини у зв’язку з підготовкою або вчиненням кримінальних правопорушень.
 
✅ Для організованої групи характерною є її згуртованість, яка проявляється у наявності постійних міцних внутрішніх зв’язків між учасниками групи, їх правил поведінки, чіткого визначення ролі кожного учасника, високого рівня узгодженості дій учасників, єдиного плану, в якому передбачено розподіл функцій учасників групи і який доведено до їх відома.
 
✅ З суб’єктивної точки зору при вирішенні питання про скоєння особою кримінального правопорушення в складі організованої групи потрібно брати до уваги не лише її участь у вчиненні злочину разом з іншими особами, але й зміст її вини і, насамперед, усвідомлення нею цього членства в злочинній організованій групі й те, що така особа виконує покладені на неї обов’язки в групі. Якщо не буде доведено, що особа усвідомлювала про своє перебування в складі організованої групи, то і відповідно її дії слід кваліфікувати залежно від того, який конкретно злочин вона вчинила та яка форма співучасті присутня при цьому.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122471246

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року (справа N303/1425/18)
 
#кваліфікуюча_ознака
#НСРД
#допустимість
#контроль_за_вчиненням_злочину
#імітування_обстановки
#спеціальний_слідчий_експеримент
#освідування
#походження_грошових_коштів
#технічне_завдання
#рукописний_текст
#дебати
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Перевірити наявність або відсутність кваліфікуючої ознаки, як і складу злочину в цілому, можливо лише за результатом збирання доказів та їх оцінки під час досудового розслідування та судового розгляду, а не простим аналізом законодавства і даних, таких як займана посада, посадова інструкція, функціональні обов’язки, статут тощо.
 
✅ Не має наслідком недопустимість результатів НСРД неправильне визначення прокурором назви різновиду НСРД - контроль за вчиненням злочину у виді імітування обстановки злочину, якщо у самій постанові було надано обсяг повноважень саме на проведення спеціального слідчого експерименту, який відповідно до змісту протоколу за результатом проведення НСРД фактично був проведений у рамках доручення прокурора.
 
✅ Частина 3 ст. 241 КПК не передбачає дослівного зачитування постанови прокурора на освідування особи як обов’язкову умову допустимості проведення цієї слідчої дії.
 
✅ Проведення освідування під час огляду місця події не тягне за собою недопустимість отриманих даних. При цьому, не висловлювання будь-яких заперечень та добровільна згода особи на відібрання у неї змивів з рук підлягають врахуванню.
 
✅ Сторона захисту має обґрунтувати яким чином належність використаних під час НСРД коштів(предмету неправомірної вигоди), а також місце чи час їх вручення може позначитися на доведеності факту їх надання та отримання.
 
✅ Технічне завдання уповноваженого оперативного підрозділу на проведення НСРД із залученням іншого оперативно-технічного підрозділу навіть іншого правоохоронного органу може містити інформацію, що становить собою державну таємницю. Відтак, невідкриття в порядку ст. 290 КПК такого технічного завдання не становить порушення вимог КПК.
 
✅ Допускається наявність рукописного тексту в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД, за умови що зміст ухвали відповідає вимогам ч. 3, ч. 4 ст. 248 КПК, вона містить підпис слідчого судді, печатку суду, реквізити щодо її засекречення та розсекречення тощо.
 
✅ За наявності у органу досудового розслідування відповідної інформації про потенційну необхідність проведення НСРД у приміщеннях судових органів, надання дозволу на проведення НСРД слідчим суддею поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснював досудове розслідування, узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 247 КПК.
 
✅ Правило ч. 1 ст. 248 КПК не передбачає обов’язкової участі особи, яка подала клопотання про надання дозволу на НСРД, під час розгляду цього клопотання.
 
✅ Запитання головуючого судді під час виступу обвинуваченого у судових дебатах, спрямовані на уточнення позиції засудженого щодо суті пред’явленого йому обвинувачення, не впливають на виступ обвинуваченого та не обмежують будь-які його права.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122333175

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року (справа N725/1410/23)
 
#відвід
#самовідвід
#автоматизований_розподіл
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Відвід (самовідвід) судді - є процесуальним інститутом, спрямованим на усунення слідчого судді, судді або присяжного від участі у кримінальному провадженні за умови існування обставин, що виключають їх участь. Такі обставини визначені у статтях 75, 76 КПК і за їх наявності суддя зобов’язаний заявити самовідвід (ч. 1 ст. 80 КПК), а якщо такі обставини відомі особам, які беруть участь у кримінальному провадженні, то вони заявляють відвід судді (ч. 2 ст. 80 КПК).
 
✅ В разі наявності підстав для самовідводу судді повторному автоматизованому розподілу має передувати розгляд заяви про відвід (самовідвід) у встановленому КПК порядку.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122434154

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року (справа N279/315/22)
 
#додатковий_огляд
#висновок_експерта
#допустимість
#пояснення
#затримання
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Відсутність у КПК поняття «додатковий огляд» не свідчить, що слідча дія - огляд місця події - може бути проведена виключно один раз, оскільки хід слідчої дії визначає слідчий на підставі законодавчо визначеного порядку її проведення, з урахуванням потреб досудового розслідування та відповідно до умов, які склалися. Додатковий огляд здійснюється у випадках, коли в ході розслідування виникає необхідність оглянути певний об’єкт або ділянку місця події, які або взагалі не були оглянуті під час первинного огляду, або були оглянуті недостатньо ретельно і поверхово. У таких випадках огляду підлягає не все місце події, а тільки окремі його об’єкти або ділянки.
 
✅ Не може бути визнано недопустимим висновок експерта, через те, що він був виготовлений після закінчення досудового розслідування та направлення обвинувального акта до суду, якщо призначення експертизи відбулося в межах строків досудового розслідування, а сторона обвинувачення вжила заходів для його відкриття.
 
✅ Пояснення особи під час її затримання не є джерелом доказування у кримінальному провадженні щодо злочину, тому не можуть виступати допустимим доказом, у тому числі в аспекті свободи особи від самовикриття.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122510897

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року (справа N404/8115/20)
 
#службова_особа
#відповідальне_становище
#неправомірна_вигода
#вимагання
#прохання
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Така кваліфікуюча ознака ст. 368 КК як вчинення відповідного кримінально караного діяння службовою особою, яка займає відповідальне становище, відсутня у випадку отримання особою неправомірної вигоди не в межах своїх повноважень як керівника (заступника керівника) органу державної влади.
 
✅ Зацікавленість особи у вчиненні щодо неї або ж на її користь певних незаконних дій не може вказувати на вимагання у неї неправомірної вигоди. Тобто кваліфікуюча ознака вимагання у службових кримінальних правопорушеннях насамперед характеризується тим, що надавач неправомірної вигоди розуміє, що надає її за незаконні рішення, дії чи бездіяльність. У протилежному ж випадку вимагання виключається.
 
✅ Діяння, яке полягає у проханні надати неправомірну вигоду, не може бути кваліфіковане як вимагання неправомірної вигоди.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122333177

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2024 року (справа N127/13972/17)
 
#особисте_листування
#огляд
#НСРД
#тимчасовий_доступ
#істотне_порушення
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Проведення огляду наявного на технічних пристроях особистого листування осіб, яке відбулося в минулому, для проведення якого немає підстав проводити його в умовах таємності та негласності, не є видом НСРД і не потребує отримання дозволу слідчого судді, як і не потребує такого дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122000053

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року (справа N735/849/18)
 
#безпосередність
#показання
#прокурор
#процесуальне_керівництво
#спеціалізація
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Не становить істотного порушення вимог кримінального процесуального закону дослідження апеляційним судом показань свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання суду першої інстанції, якщо забезпечення стороною обвинувачення його явки в засідання апеляційного суду виявилося неможливим через зміну ним місця проживання у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України та проведенням активних бойових дій на території проживання такого свідка.
 
✅ Закон «Про прокуратуру» та КПК не встановлюють обмежень для виконання завдань та функцій органів прокуратури в залежності від найменування органу прокуратури та його спеціалізації.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302687

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року (справа N276/900/20)
 
#відкриття_матеріалів
#ознайомлення_з_матеріалами
#завершення_досудового_розслідування
#строки_досудового_розслідування
#повідомлення
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ В порядку ст.  290 КПК мають бути повідомлені про завершення досудового розслідування всі підозрювані та захисники, не включається у строк досудового розслідування строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кожного з них. Таким чином, відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів про належне повідомлення одного із учасників кримінального провадження зі сторони захисту про завершення досудового розслідування, не може свідчити про не зупинення перебігу строку досудового розслідування в цілому.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302636

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа N202/16017/23)
 
#апеляційне_оскарження
#продовження_обовязків
#застава
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Ухвала слідчого судді, якою продовжено строк дії покладених на підозрюваного обов’язків та відмовлено в задоволенні клопотання захисника про зменшення розміру застави підозрюваному, не підлягає під час досудового розслідування оскарженню в апеляційному порядку.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122220922

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року (справа N210/3266/22)
 
#відкриття_матеріалів
#показання
#пояснення
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ У положеннях ч. 6 ст. 290 КПК щодо відкриття стороною захисту матеріалів, відомості з яких він має намір використати як доказ у суді, не йдеться про показання свідка, оскільки на відміну від сторони обвинувачення сторона захисту не може проводити допит і отримувати показання, а може лише отримувати пояснення, які відповідно до положень ч. 8 ст. 95 КПК не є джерелом доказів, крім передбачених КПК випадків.
 
✅ На сторону захисту законом не покладено обов’язку відкривати доказ, який вона в принципі не може мати у своєму розпорядженні, адже показання свідка, викликаного судом за клопотанням сторони захисту, з’являються як доказ лише під час самого допиту цього свідка в судовому засіданні і, таким чином, не можуть бути відкриті до цього моменту.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122153649

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2024 року (справа N686/8501/21)
 
#перевищення_влади_або_службових_повноважень
#працівник_правоохоронного_органу
#істотна_шкода
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Відповідно до диспозиції ст. 365 ч. 1 КК перевищенням влади або службових повноважень є умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.
 
✅ Згідно частини 2 статті 365 КК кримінальна відповідальність настає за дії, передбачені ч. 1 цієї статті, якщо вони супроводжувалися: 1) насильством або погрозою застосування насильства; 2) застосуванням зброї чи спеціальних засобів; 3) болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.
 
✅ З об’єктивної сторони злочин може вчинятися у формі перевищення влади або перевищення службових повноважень, при цьому об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 365 ч. 2 КК, охоплюється самим фактом вчинення дій, які явно виходять за межі наданих працівнику правоохоронного органу прав чи повноважень, і містять одну з ознак, визначених у вказаній нормі кримінального закону, зазначених вище. Заподіяння наслідків у вигляді істотної шкоди в розумінні п. 3 примітки до ст. 364 КК не є обов’язковою умовою для кваліфікації дій за ст. 365 ч. 2 КК.
 
✅ Перевищення влади або службових повноважень утворює склад злочину, передбаченого статтею 365 КК, лише у випадку вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй законом прав і повноважень. Явний вихід службової особи за межі наданих їй повноважень слід розуміти як відкритий, очевидний, ясний для всіх, у тому числі для винного, безсумнівний, відвертий. Для визначення того, чи мало місце перевищення службовою особою влади або службових повноважень, необхідно з’ясувати компетенцію цієї службової особи та порівняти її із вчиненими діями.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122061957

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2024 року (справа N607/18829/22)
 
#експертиза
#висновок_експерта
#рецензія
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Рецензування висновків судових експертів не є метою спростування чи підтвердження цих висновків, а запроваджене з метою визначення рівня підготовки фахівців, які мають намір отримати кваліфікацію судового експерта.
 
Рецензія на висновок експерта не є передбаченим КПК джерелом доказів, а є суб’єктивною думкою особи, яка її склала.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122188238