Висновки ВС та ВАКС від АО АС

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2024 року (справа N757/38626/17-к)
 
#зловживання_впливом
#службова_особа
#неправомірна_вигода
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Зловживання впливом (або «торгівля впливом» в термінах статті 12 Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією) передбачає, що за неправомірну вигоду особа пропонує чи обіцяє (погоджується) вплинути на прийняття рішення посадовою особою. Таким чином, вирішальною відмінністю зловживання впливом є розуміння хабародавцем, що особа, якій він пропонує хабар, неповноважна вчиняти або утриматися від вчинення дій, які є предметом корупційної угоди, але має (або стверджувано має) можливості вплинути на того, в кого є такі повноваження.
 
✅ Зловживання впливом не має місце, якщо особа чітко не уявляє характер дій, які будуть вчинені за запропонований нею хабар, і це не має для неї значення на шляху до досягнення мети.
 
✅ Дії особи утворюють склад злочину, передбаченого ст. 369 КК, якщо надання неправомірної вигоди здійснюється саме тій службовій особі, яка завдяки займаній посаді має можливості та процесуальні повноваження вчинити дії необхідні для досягнення бажаного результату.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123841690

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2024 року (справа N202/13808/23)
 
#злочини_проти_основ_національної_безпеки
#колабораційна_діяльність
#тимчасово_окупована_територія
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Колабораціонізм, на відміну від інших можливих форм взаємодії з агресором, можливий лише в умовах окупації, які якраз і визначають сутність цього суспільно небезпечного явища.
 
✅ Іманентною ознакою всіх кримінальних правопорушень, які становлять колабораційну діяльність, є наявність сталих зав’язків суб’єкта цих правопорушень із відповідною окупованою територією, поза межами якої явища колабораціонізму існувати не може. У разі вчинення відповідних діянь особами, які не мають зав’язків із тимчасово окупованою територією, навіть якщо така особа є громадянином України, але при цьому проживає в інших місцевостях, такі діяння не є колабораційною діяльністю за своєю суттю, а тому їх необхідно кваліфікувати за іншими статтями КК.
 
✅ Взаємодія з ворогом може бути дистантною, що є специфічною рисою насамперед інформаційних діянь, вчинення яких на шкоду Україні є можливим як на тимчасово окупованій території, так і на території, що підконтрольна Україні, чи взагалі закордоном. Але навіть визнання можливості безконтактної взаємодії з ворогом, не повинно змінювати соціально-правової природи колабораційної діяльності як такої, що як явище існує лише на окупованих територіях.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123734238

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2024 року (справа N159/7433/21)
 
#показання
#потерпілий
#повторність
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Беручи до уваги показання потерпілого, надані в порядку, передбаченому ст. 225 КПК (під час досудового розслідування в судовому засіданні), і відхиляючи надані в судовому засіданні, суди повинні проаналізувати причини їх зміни. З наведенням достатніх мотивів у судовому рішенні суд вправі врахувати показання потерпілого, дані в порядку, передбаченому ст. 225 КПК, і відхилити його показання, надані під час судового розгляду.
 
✅ Об’єднання тотожних діянь єдиним злочинним наміром означає, що до вчинення першого з низки тотожних діянь особа усвідомлює, що для реалізації її злочинного наміру необхідно вчинити декілька таких діянь, кожне з яких спрямовано на реалізацію цього наміру. Такі діяння не утворюють повторності, оскільки кожне з них стає елементом одиничного (єдиного) злочину і окремим (самостійним) злочином щодо будь-якого іншого з цих діянь бути не може. При повторності тотожних злочинів кожен із них має власну суб’єктивну сторону, зокрема самостійний умисел, який виникає щоразу перед вчиненням окремого злочину.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123678712

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2024 року (справа N522/13067/20)
 
#поштове_відправлення
#поштовий_звязок
#процесуальні_строки
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Відсутність у єдиному державному реєстрі операторів поштового зв’язку інформації щодо конкретної кур’єрської служби спростовує факт здійснення за допомогою такої відправлення процесуального документа поштою.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123734193

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2024 року (справа N991/6143/21)
 
#закриття_кримінального_провадження
#апеляційне_провадження
#безпосереднє_дослідження
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Закриття кримінального провадження апеляційним судом саме на підставі п. 3 ч.1 ст. 284 КПК (не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати) зі скасуванням обвинувального вироку місцевого суду можливо виключно за умови, що апеляційний суд безпосередньо дослідив таку ж сукупність доказів порівняно з тією сукупністю доказів, яку дослідив місцевий суд.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123678696

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2024 року (справа N464/3224/21)
 
#зловживання_службовим_становщем
#заволодіння_майном
#службова_особа
#продовжуваний_злочин
#повторність
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції для незаконного і безоплатного обертання чужого майна: незаконно дає вказівку матеріально відповідальній особі, підлеглій їй, про видачу майна; отримує майно за фіктивними документами тощо. Основною ознакою заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, на відміну від привласнення і розтрати, є не наявність чи відсутність у винного певної правомочності щодо майна, яке є предметом злочину, а використання ним для заволодіння чужим майном офіційно наданих йому за посадою службових повноважень.
 
✅ Продовжуваним злочином слід розглядати неодноразове незаконне вилучення чужого майна чи заволодіння ним, що складається з тотожних діянь, які мають загальну мету та із самого початку охоплюються єдиним злочинним наміром на заволодіння конкретним майном. Про сформування до початку кримінально-протиправних дій єдиного злочинного наміру та мети свідчить чітке розуміння особою загальної вартості майна, яким вона має намір заволодіти внаслідок вчинення кількох тотожних діянь. Натомість, самостійна мета і спосіб її реалізації служать доказом наявності ознак повторності.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123678737

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03 грудня 2024 року (справа N761/18548/18)
 
#рапорт
#офіційний_документ
#правонаступництво
#відшкодування_шкоди
#цивільний_відповідач
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Рапорт працівника правоохоронного органу є офіційним документом, якщо підпадає під зазначені у примітці до статті 358 КК ознаки.
 
✅ Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам; ліквідація таких органів означає перехід його прав та обов’язків у порядку правонаступництва іншому органу. У випадку виникнення у держави деліктного зобов’язання та необхідності виконання обов’язку з відшкодування завданої шкоди, держава не може відмовитися від виконання цього зобов’язання, стверджуючи, що вона припинила (ліквідувала) її представника - орган, посадова особа якого безпосередньо завдала шкоди.
 
✅ Та обставина, що позивач вказав відповідачами за позовними вимогами конкретні органи державної влади, які несуть відповідальність за дії своїх працівників відповідно до статті 1174 Цивільного кодексу України, не означає, що у спірних правовідносинах суб’єктом відповідальності є не держава, а саме певні її органи (орган). Специфіка відносин із відшкодування державою шкоди полягає у тому, що держава діє одночасно і як боржник, і як суб’єкт, який уповноважив діяти у спірних правовідносинах певний орган влади від імені держави-боржника.
 
✅ Належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу. Залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123841564

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 28 листопада 2024 року (справа N333/2844/17)
 
#поза_розумним_сумнівом
#стандарт_доказування
#показання
#НСРД
#відкрите_фіксування
#доступ_до_державної_таємниці
#провокація
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
 
✅ Показання свідка, що носять інформативний характер, хоча і не є прямим доказом, але підлягають врахуванню при оцінці доказів у провадженні в їх сукупності.
 
✅ Відсутність у підозрюваного доступу до державної таємниці, як перешкода для своєчасного складання протоколу, не ґрунтується на законі та прямо суперечать змісту ч. 4 ст. 271 КПК (якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи), якою встановлено імперативну вимогу до осіб, які здійснюють досудове розслідування, де законодавець не встановлює будь-яких винятків.
 
✅ Само собою звернення особи до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення не може безумовно свідчити про відсутність провокації злочину. Питання щодо наявності чи відсутності в конкретному випадку ознак провокації злочину має перевірятися при дослідженні всіх обставин провадження та перевірки їх доказами.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123498996

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2024 року (справа N336/3796/15-к)
 
#алкогольні_напої
#підакцизні_товари
#предмет_кримінального_правопорушення
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Алкогольний напій, який імітує (відтворює) легально виготовлений підакцизний алкогольний напій, є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123780067

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 листопада 2024 року (справа N676/6929/17)
 
#допустимість
#показання
#невідкладний_випадок
#тимчасовий_доступ
#НСРД
#контроль_за_вчиненням_злочину
#провокація
#межі_апеляційної_скарги
#дослідження_доказів
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Докази, окрім показань, отримані від підозрюваної особи у випадку порушення її права зберігати мовчання і не свідчити проти себе, або права бути представленим захисником, можуть не мати впливу на допустимість доказів, які мають зовсім іншу природу (документи, зразки дихання, крові, сечі або тканин тіла для проведення експертизи).
 
✅ Вилучення речей, які знаходяться при підозрюваній особі або в безпосередній близькості від неї, охоплюється метою проникнення до володіння для затримання підозрюваного. Таке проникнення підпадає під невідкладний випадок, пов’язаний з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.
 
✅ Доступ до інформації, що міститься в телефоні, вирішується за правилами тимчасового доступу до речей і документів, що регулюється Главою 15 КПК. Якщо ж телефон не має системи логічного захисту, знаходиться у володінні сторони обвинувачення, яка отримала його в результаті законної слідчої (розшукової) дії, то звернення до слідчого судді з вимогою надати самій собі доступ до телефону не вимагається.
 
✅ Контроль за вчиненням злочину може складатися з двох етапів: (1) негласних слідчих дій і (2) наступних огляду та освідування після передання грошей підозрюваній особі. Другий етап може фіксується відповідними протоколами, складеними у присутності підозрюваного. Протокол контролю за вчиненням злочину відображає відомості лише про події, які відбувалися приховано від підозрюваного, тому і він не може засвідчити чи спростувати жодні факти, відображені у протоколі. Отже складання цього протоколу за відсутності підозрюваної особи не суперечить нормам КПК
 
✅ У постанові, на підставі якої здійснюється контроль за вчиненням злочину, прокурор може викласти лише ті обставини, які йому відомі на час її ухвалення. Тому обставини, які склалися на час проведення вказаної НСРД, у тому числі ті, що можуть свідчити про провокування до вчинення злочину, не могли бути відомі прокурору до проведення цієї дії і відзначені в постанові.
 
✅ Мотиви, з яких особа погоджується на конфіденційне співробітництво з органами правопорядку, самі по собі не мають значення для з’ясування питання, чи спонукали дії такої особи та/або органу розслідування, під контролем якого вона діяла, до вчинення злочину.
 
✅ Неодноразова участь особи у різних кримінальних провадженнях у якості заявника може поставити питання про його залученість у якості агента до діяльності правоохоронних органів.
 
✅ Межі апеляційної скарги визначаються вимогами, адресованими апеляційному суду. Вихід за межі скарги може статися, якщо апеляційний суд ухвалить рішення, про яке не йдеться в апеляційних скаргах сторін. Обсяг доказів, які досліджуються судом, а також обсяг та характер доводів сторін, взятих ним до уваги, не визначають межі апеляційного розгляду.
 
✅ Мета норм, які регулюють дослідження доказів у суді, полягає у тому, щоб кожна сторона отримала доступ до цих доказів, аби мати можливість звернути увагу суду на аспекти, важливі для обґрунтування її позиції. Якщо з певних причин сторона вважає, що письмовий документ має бути повністю або частково оголошений вголос, вона має право заявити таке клопотання. КПК не визначає, хто саме має оголосити ці докази. Подання суду доказів, і, відповідно, забезпечення такого способу їх подання, який забезпечить потреби суду і права інших учасників провадження, покладається на сторону, яка надає такі докази або посилається на них. У певних випадках, ураховуючи особливі потреби сторони, суд може прийняти цей обов’язок на себе.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123678721

Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02 грудня 2024 року (справа N686/1699/20)
 
#процесуальні_витрати
#звільнення_від_відповідальності
#закриття_кримінального_провадження
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК, процесуальні витрати потерпілого можуть бути стягнені з такої особи в порядку, передбаченому частиною 1 статті 124 КПК.
 
✅ Можливість стягнення процесуальних витрат має бути роз’яснена обвинуваченому при роз’ясненні йому права на звільнення від кримінальної відповідальності і права заперечувати проти закриття кримінального провадження відповідно до частин 2 та 3 статті 285 КПК.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123659145

Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02 грудня 2024 року (справа N638/8600/16-к)
 
#поновлення_строку
#апеляційне_оскарження
#закриття_касаційного_провадження
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅(1) ухвала суду апеляційної інстанції, якою поновлено строк на апеляційне оскарження, не підлягає окремому оскарженню в касаційному порядку;
 
✅(2) якщо після відкриття касаційного провадження буде встановлено, що касаційний розгляд здійснюється за касаційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, суд касаційної інстанції має постановити ухвалу про закриття касаційного провадження.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123602961

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2024 року (справа N203/2507/15-к)
 
#вирок_на_підставі_угоди
#угода_про_визнання_винуватості
#скорочене_судове_слідство
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості не може мати преюдиційного значення в кримінальних провадження щодо інших осіб. Подібні наслідки мають місце також у випадку здійснення судового розгляду за правилами ч. 3 ст. 349 КПК (скорочене судове слідство).
 
✅ Визнання особами у межах кримінальних проваджень щодо них будь-яких фактичних обставин не може розглядатися як підстава для звільнення сторони обвинувачення від доказування тих самих обставин у кримінальному провадженні щодо інших осіб.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123498971

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 листопада 2024 року (справа N751/626/22)
 
#службова_недбалість
#злочинна_недбалість
#злочинна_самовпевненість
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Під неналежним виконанням службових обов’язків необхідно розуміти такі дії службової особи в межах службових обов’язків, які виконані не так, як того вимагають інтереси служби. Цей вид службової недбалості є змішаною бездіяльністю, за якої службова особа виконує свої обов’язки неналежно, діє не до кінця, не вчиняє всіх очікуваних від неї дій.
 
✅ Вчиняючи службову недбалість, за наявності об’єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісно ставиться до виконання своїх обовʼязків, у зв’язку з чим виконує їх неналежним чином (поверхнево, неуважно, несумлінно).
 
✅ Із суб’єктивної сторони службова недбалість є необережним кримінальним правопорушенням і характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов’язків правам і законним інтересам може бути завдано істотної шкоди, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотної шкоди, хоча повинна була і могла це передбачити). Водночас ставлення службової особи до недбалого виконання своїх службових обов’язків може бути як умисним, так і необережним.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123434125

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 листопада 2024 року (справа N373/448/22)
 
#допустимість
#відеозапис
#істотне_порушення
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Відеозйомці під час слідчого експерименту підлягає сам процес відтворення, обстановки та обставин певної події, а тому якщо на відеозаписі не зафіксовано момент роз’яснення процесуальних прав особи, обставини складення протоколу слідчої дії, зокрема час, коли особа поставила підпис у відповідній графі на підтвердження факту ознайомлення зі своїми процесуальними правами,не свідчать про отримання вказаного доказу внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК).
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123434109

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 листопада 2024 року (справа N757/37682/23-к)
 
#ордер
#правнича_допомога
#повернення_апеляційної_скарги
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ В ордері на надання правничої (правової) допомоги не має бути зазначено номер кримінального провадження, в якому адвокат має повноваження на надання правничої допомоги, і процесуального статусу особи, якій надається відповідна допомога.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123434128

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21 листопада 2024 року (справа N369/12025/15-к)
 
#допустимість
#розяснення_прав
#істотне_порушення
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Якщо слідча (розшукова) дія була проведена без фактичного роз’яснення прав та обов’язків учасникам цієї слідчої (розшукової) дії, однак їм була надана можливість реалізувати свої процесуальні права, то результати такої слідчої (розшукової) дії є допустимим доказом.
 
✅ Не роз’яснення підозрюваному в чому саме він підозрюється під час проведення процесуальної дії є істотним порушенням вимог КПК та є безумовною підставою для визнання протоколу недопустимим доказом.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123380710

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2024 року (справа N335/3753/21)
 
#судимість
#погашення_судимості
#зняття_судимості
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Судимість має строковий характер. Закон визначає, коли вона виникає (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком), та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є погашення судимості та її зняття. Як погашення, так і зняття судимості пов’язані зі спливом певних строків, протягом яких особа повинна перетерпіти негативні наслідки та своєю поведінкою довести остаточне виправлення.
 
✅ Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження і призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов’язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості під час вирішення будь-яких питань, у тому числі під час надання характеристики особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123410884

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2024 року (справа N152/1046/19)
 
#підслідність
#неефективність
#слідчий_підрозділ_вищого_рівня
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Норма ч. 5 ст. 36 КПК покликана вирішити питання про передоручення досудового розслідування у випадку, коли воно здійснюється неефективно. Однак це не означає, що слідчий підрозділ вищого рівня в межах одного органу, якому підслідне кримінальне провадження, не вправі проводити досудове розслідування відразу після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123410883

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 листопада 2024 року (справа N127/30356/21)
 
#провокація
#підбурювання
#справедливий_суд
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ За відсутності ознак послідовного цілеспрямованого схиляння до кримінального правопорушення та наявності інформації про самостійну попередню підготовку підозрюваного до його вчинення (придбання чи виготовлення і зберігання предмета, знарядь злочину тощо) сам собою факт відповідної пропозиції не дає достатніх підстав для висновку, що звернення іншої особи має вирішальний вплив на формування злочинного наміру та що в іншому випадку злочин не було би вчинено.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123380785

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21 листопада 2024 року (справа N296/1291/22)
 
#терористична_організація
#збройне_формування
#злочинна_організація
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Створення терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією, участь у такій групі чи організації, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної організації за своїм змістом збігаються з аналогічними діями щодо організованих груп та злочинних організацій.
 
✅ Участь у злочинній організації (зокрема, у терористичній організації та в діяльності не передбаченого законом збройного формування) передбачає перебування в її складі. Особа стає учасником такої організації з моменту її утворення (якщо вона входить до кола осіб, з яких виникає організація) або ж відтоді, коли інші учасники дали згоду на прийняття її до вже існуючої організації. Участь у злочинній організації означає виконання в інтересах такої організації різноманітних дій, здійснення частини функцій організації. Учасник виконує дії в інтересах організації разом з іншими її учасниками чи самостійно, на його потенційне сприяння розраховують вся організація та окремі її члени. Він може виступати як виконавець окремих злочинів, планувати їх, здійснювати допоміжні дії, виконувати окремі доручення керівників організації.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123338399

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2024 року (справа N754/15954/20)
 
#звільнення_від_відповідальності
#закриття_кримінального_провадження
#строки_давності
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК суд не має повноважень встановлювати факт того, що певне правопорушення (діяння) мало місце, що воно має склад певного кримінального правопорушення, що його вчинила певна особа.
 
✅ Згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК у зв’язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження щодо неї на цій підставі за своїм юридичним змістом і  процесуальним значенням жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки це суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності винуватості (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК).
 
✅ В ухвалі про закриття провадження на підставі ст. 49 КК суд не може викладати, як встановлені судом, будь-які обставини, де йдеться про підтвердження доказами припущення сторони обвинувачення в обвинувальному акті про ту версію подій, яку вона вважає такою, що відбувалася в об’єктивній дійсності поза строками давності притягнення до кримінальної відповідальності.
 
✅ Специфіка інституту звільнення особи від кримінальної відповідальності саме й полягає в тому, що за наявності певних визначених у законі умов особа звільняється від такої відповідальності, а кримінальне провадження закривається, раніше від тієї стадії, коли вказані факти можуть та/чи мають бути належним чином встановлені, доведені, підтверджені відповідно до приписів ст. 62 Конституції України.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123281974

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2024 року (справа N201/9734/21)
 
#ухилення_від_сплати_податків
#прямий_умисел
#висновок_експерта
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Несплата податку або сплата його в меншій сумі, ніж передбачено відповідними законодавчими положеннями, сама по собі не є достатньою підставою для визнання особи винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 212 КК. Для кваліфікації дій особи як ухилення від сплати податку сторона обвинувачення має довести прямий умисел особи, тобто що вона розуміла наявність у неї обов’язку сплатити податок у певному розмірі, який вона свідомо не виконала шляхом вчинення дій, спрямованих на ухилення від виконання такого обов’язку.
 
✅ Доказуванню підлягає і те, що порушення фінансово-правових норм учинені умисно, а не сталися в результаті арифметичної помилки, неправильного тлумачення нормативних актів чи спірного розуміння юридичної природи фактів, що впливають на процес нарахування та сплати податків.
 
✅ Висновок спеціаліста та/або експерта за результатами проведення економічного дослідження не може замінювати встановленого Податковим кодексом України порядку нарахування та сплати податків, перевірки правильності їх сплати і підтверджувати визначення грошового зобов’язання, що підлягає сплаті, у зв’язку з чим не є належним доказом відповідно до ст. 85 КПК, адже не може підтвердити наявність податкової заборгованості, яка визначається відповідно до норм податкового законодавства.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123281994

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21 листопада 2024 року (справа N180/647/22)
 
#підготовче_судове_засідання
#зупинення_досудового_розслідування
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Постанова про зупинення досудового розслідування не відноситься до рішень, які можуть бути оскаржені під час підготовчого судового засідання.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123241747

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 листопада 2024 року (справа N554/6546/19)
 
#провокація
#конфіденційне_співробітництво
#заявник
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Мотиви, з яких особа погоджується на конфіденційне співробітництво з органами правопорядку, самі по собі не мають значення для з’ясування питання, чи спонукали дії такої особи та/або органу розслідування, під контролем якого вона діяла, до вчинення злочину.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123141171

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13 листопада 2024 року (справа N284/937/21)
 
#допустимість
#заперечення
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Відсутність заперечень на процесуальну дію не є безумовною підставою для визнання допустимими доказами відомостей, отриманих за результатом її проведення.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123081902

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07 листопада 2024 року (справа N750/9588/23)
 
#спеціальна_конфіскація
#власник
#законний_володілець
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ В частинах 6, 9-11 ст. 100 КПК та частинах 1, 5 ст. 96-2 КК законодавець використовує терміни «власник» і «законний володілець» як альтернативні. Тому ці положення не вимагають доведення факту обізнаності про злочинне використання майна двох осіб - власника і законного володільця.
 
✅ Закон не визначає переваги власника перед законним володільцем чи навпаки у  питанні застосування спеціальної конфіскації. Наведене стосується і вирішення питання про те, обізнаність якої особи має доводитися для виконання умов застосування конфіскації.
 
✅ При визначенні, чиї інтереси - власника чи законного володільця - зачіпає можлива спеціальна конфіскація майна, суду належить виходити із сукупності встановлених обставин. Якщо ця сукупність свідчить про те, що особа, хоча й зазначена в певних документах як власник, формально має право на майно та не виявляє дійсного інтересу в його поверненні, вимога довести факт обізнаності такої особи про злочинне використання майна, з яким вона втратила зв’язок, не відповідає меті захисту права на мирне володіння майном, втіленій у ч. 10 ст. 100 КПК, але водночас створює нездоланні перешкоди для державних органів у досягненні цілей боротьби зі злочинністю.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123015817

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 05 листопада 2024 року (справа N726/464/19)
 
#співучасть
#організована_група
#злочинна_організація
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об’єднання для зайняття злочинною діяльністю. Зазначені дії за своїм змістом близькі до дій з організації злочину і включають підшукування співучасників, об’єднання їхніх зусиль, детальний розподіл між ними обов’язків, складання плану, визначення способів його виконання. Проте основною метою організатора такої групи (організації) є утворення стійкого об’єднання осіб для зайняття злочинною діяльністю, забезпечення взаємозв’язку між діями всіх учасників останнього, упорядкування взаємодії його структурних частин.
 
✅ Співучасть у злочині не є тотожним поняттям співучасті в злочинній діяльності, оскільки співучасть у злочині полягає у взаємодії співучасників, спрямованій лише на забезпечення злочинного результату, співучасть же у злочинній діяльності передбачає забезпечення не тільки злочинного результату, але й збереження самого об’єднання на майбутнє (як цілісного суб’єкта злочинної діяльності).
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123015821

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 05 листопада 2024 року (справа N466/4414/15-к)
 
#істотне_порушення
#відеоконференція
#дистанційне_судове_провадження
#телефонний_дзвінок
#памятка
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Дистанційне судове провадження здійснюється за обов’язкової умови ухвалення відповідного судового рішення.
 
✅ Проведення судового засідання за допомогою телефонного дзвінка не передбачено нормами процесуального закону та є істотним його порушенням. Суд, за таких умов,  не має змоги забезпечити вручення особі пам’ятки про її процесуальні права та обов’язки, а також належним чином роз’яснити їх особі.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122963322

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 05 листопада 2024 року (справа N629/6155/20)
 
#виклик
#допит_експерта
#показання_експерта
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Залежно від обставин конкретного кримінального провадження, необхідність виклику експерта покладається на розсуд суду, який має право, а не обов’язок його викликати.
 
✅ Допит експерта спрямований на роз’яснення термінології, окремих формулювань, з’ясування методу дослідження, уточнення компетенції експерта, пояснення розбіжностей між обсягом поставлених питань і висновками експерта, на з’ясування суперечностей між висновком та іншими доказами або між декількома висновками, які проводилися щодо одного й того ж предмета чи питання дослідження.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122963262

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30 жовтня 2024 року (справа N676/3722/20)
 
#допустимість
#фотознімки
#предявлення_особи_для_впізнання
#огляд
#відеофіксація
#затримання
#понятий
#експертиза
#зупинення
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Не надання особою згоди на використання її фотографії та не встановлення джерела її походження не є порушенням вимог КПК і не впливає на висновок про допустимість фактичних даних пред’явлення такої особи для впізнання.
 
✅ Слідчий не зобов’язаний проводити відеофіксацію огляду приміщення, адже така вимога стосується виключно обшуку, огляду житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді, що прямо передбачено ч. 10 ст. 236 КПК.
 
✅ Додатки до протоколу підписуються лише особами, які брали участь у їх виготовленні та/або вилученні. Відтак, у зв’язку із тим, що поняті не виготовляють додатки, їх підпис на такому додатку не є обов’язковим.
 
✅ Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається обов’язково, оскільки це є гарантією забезпечення прав затримання особи. Тому протокол затримання не можна визнати недопустимим, оскільки це означало б, що факт затримання особи нічим не підтверджується. Оцінювати з погляду допустимості можна лише відомості (фактичні дані). Тому в разі, якщо протокол затримання містить відомості, які можуть бути використані як докази під час розгляду справи по суті, може постати питання щодо допустимості саме цих відомостей, а не протоколу затримання.
 
✅ КПК не містить заборони вчинення будь-яких процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень у той час, коли справа перебуває на експертизі, оскільки досудове розслідування у такому разі не зупиняється.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122769441

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30 жовтня 2024 року (справа N755/2821/23)
 
#неприбуття
#поважні_причини
#істотне_порушення
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Заява захисника про відкладення судового розгляду у зв’язку з перебуванням обвинуваченого на стаціонарному лікуванні є поважною причиною їх неприбуття в судове засідання.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122769518

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07 листопада 2024 року (справа N947/1390/22)
 
#підготовче_судове_провадження
#закриття_кримінального_провадження
#строки_досудового_розслідування
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Норми чинного КПК не надають суду повноважень до ухвалення вироку оцінювати рішення прокурора, оскільки з’ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого судового засідання, не наділений правом давати оцінку рішенням, прийнятих прокурором, так як вони можуть бути досліджені судом під час судового розгляду.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122908295

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року (справа N742/2515/20)
 
#звільнення_від_відповідальності
#звільнення_від_покарання
#строки_давності
#апеляційний_розгляд
#перекваліфікація
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності (ст. 49 КК), а не від покарання (ст. 74 КК), у разі закінчення строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, у випадку перекваліфікації діяння судом апеляційної інстанції, а також якщо така особа надала відповідну згоду.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122717478

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року (справа N183/1031/20)
 
#заходи_забезпечення_кримінального_провадження
#тимчасовий_доступ
#строк_дії_ухвали
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Отримані в порядку тимчасового доступу поза межами строку дії ухвали слідчого судді речі і документи є допустимими джерелами доказів, якщо заходи щодо їх отримання вжиті протягом відведеного слідчим суддею строку.
 
✅ Строк дії ухвали слідчого судді встановлює особі, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів, строк для вжиття відповідних заходів стосовно виконання такої ухвали.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122908339

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 29 жовтня 2024 року (справа N607/9210/22)
 
#свідок
#показання
#завдомо_неправдиве_показання
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ За відсутності встановленої вироком суду, який розглядає справу, у якій свідок дає показання, недостовірності його показань, неможливо встановити обов’язковий елемент складу злочину, передбаченого ст. 384 КК (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу).
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122717398

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року (справа N752/6393/22)
 
#склад_суду
#одноособовий_розгляд
#колегіальний_склад_суду
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо подальшого колегіального розгляду у зв’язку з поданням відповідної заяви, повинен передати справу на автоматизований розподіл для формування нового колегіального складу суду, та продовжити із цієї ж стадії підготовчого провадження колегіально. Проведення підготовчого провадження суддею одноособово, навіть за задоволеною заявою сторони захисту про подальший колегіальний розгляд кримінального провадження, свідчить про недотримання вимог КПК.
 
✅ Задоволення клопотання про колегіальний розгляд кримінального провадження є підставою для передачі справи до канцелярії суду для визначення членів колегії суддів й, одночасно, останнім рішенням, яке ухвалюється суддею одноособово.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122638249

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року (справа N443/74/24)
 
#заходи_кримінально_правового_характеру
#спеціальна_конфіскація
#шкода
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ При застосуванні спеціальної конфіскації у кожному конкретному випадку суд має не тільки послатися на наявність для цього формальних підстав, передбачених у КК України, але й переконатися, що таке застосування не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і  захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар». Спеціальна конфіскація не застосовується у випадку неспівмірності (значної різниці) вартості речі, що підлягає спеціальній конфіскації, розміру завданої кримінальним правопорушенням шкоди.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122638182

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2024 року (справа N761/31966/15-к)
 
#тимчасовий_доступ
#збирання_доказів
#відкриття_матеріалів
#додаткові_матеріали
#закриття_кримінального_провадження
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Клопотання прокурора про тимчасовий доступ до речей і документів, подане на стадії судового розгляду,повинно містити інформацію щодо причин, які унеможливили отримання таких доказів стороною обвинувачення в ході досудового розслідування, а також відомості про спроби органу досудового розслідування отримати такі докази або причини невжиття заходів для збирання доказів.
 
✅ Законодавець у ст. 290 КПК установив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає можливість сторонам майбутнього судового розгляду ознайомитися з доказами кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватися у змагальній процедурі судового розгляду.
 
✅ В аспекті застосування ч. 11 ст. 290 КПК додатковими є матеріали, про які відомо стороні, проте вони відсутні в розпорядженні на час завершення досудового розслідування, не отримані з обєктивних причин (перешкод), або про існування яких сторона не знає. Системне тлумачення ст. 290 КПК свідчить, що у ч. 11 статті йдеться про ситуації, коли матеріали було отримано стороною після завершення виконання вимог цієї кримінальної процесуальної норми та закінчення досудового розслідування.
 
✅ Закриття кримінального провадження стосовно особи без її на те згоди та ефективного судового захисту, внаслідок чого залишається сумнів у невинуватості особи, унеможливлення реабілітації особи після такого закриття є порушенням конституційного права на судовий захист.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122471179

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2024 року (справа N333/883/18)
 
#співучасть
#організована_група
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Ключовою ознакою організованої групи є її стійкість, яка є поняттям оціночним і має встановлюватись щоразу з урахуванням конкретних обставин справи. Стійкість організованої групи свідчить про те, що між співучасниками існують досить стабільні відносини у зв’язку з підготовкою або вчиненням кримінальних правопорушень.
 
✅ Для організованої групи характерною є її згуртованість, яка проявляється у наявності постійних міцних внутрішніх зв’язків між учасниками групи, їх правил поведінки, чіткого визначення ролі кожного учасника, високого рівня узгодженості дій учасників, єдиного плану, в якому передбачено розподіл функцій учасників групи і який доведено до їх відома.
 
✅ З суб’єктивної точки зору при вирішенні питання про скоєння особою кримінального правопорушення в складі організованої групи потрібно брати до уваги не лише її участь у вчиненні злочину разом з іншими особами, але й зміст її вини і, насамперед, усвідомлення нею цього членства в злочинній організованій групі й те, що така особа виконує покладені на неї обов’язки в групі. Якщо не буде доведено, що особа усвідомлювала про своє перебування в складі організованої групи, то і відповідно її дії слід кваліфікувати залежно від того, який конкретно злочин вона вчинила та яка форма співучасті присутня при цьому.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122471246

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року (справа N303/1425/18)
 
#кваліфікуюча_ознака
#НСРД
#допустимість
#контроль_за_вчиненням_злочину
#імітування_обстановки
#спеціальний_слідчий_експеримент
#освідування
#походження_грошових_коштів
#технічне_завдання
#рукописний_текст
#дебати
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Перевірити наявність або відсутність кваліфікуючої ознаки, як і складу злочину в цілому, можливо лише за результатом збирання доказів та їх оцінки під час досудового розслідування та судового розгляду, а не простим аналізом законодавства і даних, таких як займана посада, посадова інструкція, функціональні обов’язки, статут тощо.
 
✅ Не має наслідком недопустимість результатів НСРД неправильне визначення прокурором назви різновиду НСРД - контроль за вчиненням злочину у виді імітування обстановки злочину, якщо у самій постанові було надано обсяг повноважень саме на проведення спеціального слідчого експерименту, який відповідно до змісту протоколу за результатом проведення НСРД фактично був проведений у рамках доручення прокурора.
 
✅ Частина 3 ст. 241 КПК не передбачає дослівного зачитування постанови прокурора на освідування особи як обов’язкову умову допустимості проведення цієї слідчої дії.
 
✅ Проведення освідування під час огляду місця події не тягне за собою недопустимість отриманих даних. При цьому, не висловлювання будь-яких заперечень та добровільна згода особи на відібрання у неї змивів з рук підлягають врахуванню.
 
✅ Сторона захисту має обґрунтувати яким чином належність використаних під час НСРД коштів(предмету неправомірної вигоди), а також місце чи час їх вручення може позначитися на доведеності факту їх надання та отримання.
 
✅ Технічне завдання уповноваженого оперативного підрозділу на проведення НСРД із залученням іншого оперативно-технічного підрозділу навіть іншого правоохоронного органу може містити інформацію, що становить собою державну таємницю. Відтак, невідкриття в порядку ст. 290 КПК такого технічного завдання не становить порушення вимог КПК.
 
✅ Допускається наявність рукописного тексту в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД, за умови що зміст ухвали відповідає вимогам ч. 3, ч. 4 ст. 248 КПК, вона містить підпис слідчого судді, печатку суду, реквізити щодо її засекречення та розсекречення тощо.
 
✅ За наявності у органу досудового розслідування відповідної інформації про потенційну необхідність проведення НСРД у приміщеннях судових органів, надання дозволу на проведення НСРД слідчим суддею поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснював досудове розслідування, узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 247 КПК.
 
✅ Правило ч. 1 ст. 248 КПК не передбачає обов’язкової участі особи, яка подала клопотання про надання дозволу на НСРД, під час розгляду цього клопотання.
 
✅ Запитання головуючого судді під час виступу обвинуваченого у судових дебатах, спрямовані на уточнення позиції засудженого щодо суті пред’явленого йому обвинувачення, не впливають на виступ обвинуваченого та не обмежують будь-які його права.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122333175

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року (справа N725/1410/23)
 
#відвід
#самовідвід
#автоматизований_розподіл
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Відвід (самовідвід) судді - є процесуальним інститутом, спрямованим на усунення слідчого судді, судді або присяжного від участі у кримінальному провадженні за умови існування обставин, що виключають їх участь. Такі обставини визначені у статтях 75, 76 КПК і за їх наявності суддя зобов’язаний заявити самовідвід (ч. 1 ст. 80 КПК), а якщо такі обставини відомі особам, які беруть участь у кримінальному провадженні, то вони заявляють відвід судді (ч. 2 ст. 80 КПК).
 
✅ В разі наявності підстав для самовідводу судді повторному автоматизованому розподілу має передувати розгляд заяви про відвід (самовідвід) у встановленому КПК порядку.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122434154

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року (справа N279/315/22)
 
#додатковий_огляд
#висновок_експерта
#допустимість
#пояснення
#затримання
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Відсутність у КПК поняття «додатковий огляд» не свідчить, що слідча дія - огляд місця події - може бути проведена виключно один раз, оскільки хід слідчої дії визначає слідчий на підставі законодавчо визначеного порядку її проведення, з урахуванням потреб досудового розслідування та відповідно до умов, які склалися. Додатковий огляд здійснюється у випадках, коли в ході розслідування виникає необхідність оглянути певний об’єкт або ділянку місця події, які або взагалі не були оглянуті під час первинного огляду, або були оглянуті недостатньо ретельно і поверхово. У таких випадках огляду підлягає не все місце події, а тільки окремі його об’єкти або ділянки.
 
✅ Не може бути визнано недопустимим висновок експерта, через те, що він був виготовлений після закінчення досудового розслідування та направлення обвинувального акта до суду, якщо призначення експертизи відбулося в межах строків досудового розслідування, а сторона обвинувачення вжила заходів для його відкриття.
 
✅ Пояснення особи під час її затримання не є джерелом доказування у кримінальному провадженні щодо злочину, тому не можуть виступати допустимим доказом, у тому числі в аспекті свободи особи від самовикриття.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122510897

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року (справа N404/8115/20)
 
#службова_особа
#відповідальне_становище
#неправомірна_вигода
#вимагання
#прохання
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Така кваліфікуюча ознака ст. 368 КК як вчинення відповідного кримінально караного діяння службовою особою, яка займає відповідальне становище, відсутня у випадку отримання особою неправомірної вигоди не в межах своїх повноважень як керівника (заступника керівника) органу державної влади.
 
✅ Зацікавленість особи у вчиненні щодо неї або ж на її користь певних незаконних дій не може вказувати на вимагання у неї неправомірної вигоди. Тобто кваліфікуюча ознака вимагання у службових кримінальних правопорушеннях насамперед характеризується тим, що надавач неправомірної вигоди розуміє, що надає її за незаконні рішення, дії чи бездіяльність. У протилежному ж випадку вимагання виключається.
 
✅ Діяння, яке полягає у проханні надати неправомірну вигоду, не може бути кваліфіковане як вимагання неправомірної вигоди.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122333177

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2024 року (справа N127/13972/17)
 
#особисте_листування
#огляд
#НСРД
#тимчасовий_доступ
#істотне_порушення
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Проведення огляду наявного на технічних пристроях особистого листування осіб, яке відбулося в минулому, для проведення якого немає підстав проводити його в умовах таємності та негласності, не є видом НСРД і не потребує отримання дозволу слідчого судді, як і не потребує такого дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122000053

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року (справа N735/849/18)
 
#безпосередність
#показання
#прокурор
#процесуальне_керівництво
#спеціалізація
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Не становить істотного порушення вимог кримінального процесуального закону дослідження апеляційним судом показань свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання суду першої інстанції, якщо забезпечення стороною обвинувачення його явки в засідання апеляційного суду виявилося неможливим через зміну ним місця проживання у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України та проведенням активних бойових дій на території проживання такого свідка.
 
✅ Закон «Про прокуратуру» та КПК не встановлюють обмежень для виконання завдань та функцій органів прокуратури в залежності від найменування органу прокуратури та його спеціалізації.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302687

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року (справа N276/900/20)
 
#відкриття_матеріалів
#ознайомлення_з_матеріалами
#завершення_досудового_розслідування
#строки_досудового_розслідування
#повідомлення
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ В порядку ст.  290 КПК мають бути повідомлені про завершення досудового розслідування всі підозрювані та захисники, не включається у строк досудового розслідування строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кожного з них. Таким чином, відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів про належне повідомлення одного із учасників кримінального провадження зі сторони захисту про завершення досудового розслідування, не може свідчити про не зупинення перебігу строку досудового розслідування в цілому.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302636

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа N202/16017/23)
 
#апеляційне_оскарження
#продовження_обовязків
#застава
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Ухвала слідчого судді, якою продовжено строк дії покладених на підозрюваного обов’язків та відмовлено в задоволенні клопотання захисника про зменшення розміру застави підозрюваному, не підлягає під час досудового розслідування оскарженню в апеляційному порядку.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122220922

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року (справа N210/3266/22)
 
#відкриття_матеріалів
#показання
#пояснення
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ У положеннях ч. 6 ст. 290 КПК щодо відкриття стороною захисту матеріалів, відомості з яких він має намір використати як доказ у суді, не йдеться про показання свідка, оскільки на відміну від сторони обвинувачення сторона захисту не може проводити допит і отримувати показання, а може лише отримувати пояснення, які відповідно до положень ч. 8 ст. 95 КПК не є джерелом доказів, крім передбачених КПК випадків.
 
✅ На сторону захисту законом не покладено обов’язку відкривати доказ, який вона в принципі не може мати у своєму розпорядженні, адже показання свідка, викликаного судом за клопотанням сторони захисту, з’являються як доказ лише під час самого допиту цього свідка в судовому засіданні і, таким чином, не можуть бути відкриті до цього моменту.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122153649

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2024 року (справа N686/8501/21)
 
#перевищення_влади_або_службових_повноважень
#працівник_правоохоронного_органу
#істотна_шкода
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Відповідно до диспозиції ст. 365 ч. 1 КК перевищенням влади або службових повноважень є умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.
 
✅ Згідно частини 2 статті 365 КК кримінальна відповідальність настає за дії, передбачені ч. 1 цієї статті, якщо вони супроводжувалися: 1) насильством або погрозою застосування насильства; 2) застосуванням зброї чи спеціальних засобів; 3) болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.
 
✅ З об’єктивної сторони злочин може вчинятися у формі перевищення влади або перевищення службових повноважень, при цьому об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 365 ч. 2 КК, охоплюється самим фактом вчинення дій, які явно виходять за межі наданих працівнику правоохоронного органу прав чи повноважень, і містять одну з ознак, визначених у вказаній нормі кримінального закону, зазначених вище. Заподіяння наслідків у вигляді істотної шкоди в розумінні п. 3 примітки до ст. 364 КК не є обов’язковою умовою для кваліфікації дій за ст. 365 ч. 2 КК.
 
✅ Перевищення влади або службових повноважень утворює склад злочину, передбаченого статтею 365 КК, лише у випадку вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй законом прав і повноважень. Явний вихід службової особи за межі наданих їй повноважень слід розуміти як відкритий, очевидний, ясний для всіх, у тому числі для винного, безсумнівний, відвертий. Для визначення того, чи мало місце перевищення службовою особою влади або службових повноважень, необхідно з’ясувати компетенцію цієї службової особи та порівняти її із вчиненими діями.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122061957

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2024 року (справа N607/18829/22)
 
#експертиза
#висновок_експерта
#рецензія
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Рецензування висновків судових експертів не є метою спростування чи підтвердження цих висновків, а запроваджене з метою визначення рівня підготовки фахівців, які мають намір отримати кваліфікацію судового експерта.
 
Рецензія на висновок експерта не є передбаченим КПК джерелом доказів, а є суб’єктивною думкою особи, яка її склала.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122188238

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2024 року (справа N161/6643/22)
 
#зупинення_досудового_розслідування
#відновлення_досудового_розслідування
#скасування_постанови
#строки_досудового_розслідування
#підготовче_судове_засідання
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Скасування постанови про зупинення досудового розслідування і відновлення досудового розслідування має очевидно різні правові наслідки, адже строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування включається у строк досудового розслідування, тоді як строк із дня винесення такої постанови до винесення постанови про відновлення кримінального провадження у строк досудового розслідування не включається, що прямо впливає на визначення дати його закінчення. Ухвала слідчого судді, згідно з якою вказані постанови прокурора визнані такими, що винесені неналежним чином (однак ці постанови не були скасовані, у тому числі з підстав їх незаконності), відповідні правові наслідки не тягне.
 
✅ Підготовче судове засідання є обов’язковою самостійною стадією кримінального процесу, метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду, під час якого має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов’язані виключно з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.
 
✅ Під час проведення підготовчого засідання норми чинного КПК не надають суду повноважень до ухвалення вироку оцінювати рішення слідчого, прокурора, слідчого судді, оскільки з’ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого судового засідання, а також те, що суд не наділений правом досліджувати докази, що стосуються цих рішень, так як такі обставини можуть бути досліджені судом під час судового розгляду.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122033334

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2024 року (справа N758/3930/23)
 
#допустимість
#критерії_допустимості
#істотне_порушення
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ КПК встановлює критерії допустимості доказів, які в разі їх належного застосування є  дієвим засобом втілення такої засади кримінального провадження, як законність, у  контексті дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначені критерії підлягають застосуванню з урахуванням положень ч. 1 ст. 412 КПК. Суд зобов’язаний перевіряти законність, повноту і правильність порядку отримання доказів і відхиляти ті з них, які були одержані зі значними непоправними порушеннями встановленого порядку.
 
✅ Вирішення питання про допустимість доказів є прерогативою національних судів, а роль Європейського суду з прав людини полягає в оцінюванні загальної справедливості провадження, першочергово там, де на підставі доказів, здобутих із порушенням установленого в КПК порядку, особа визнана винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
 
✅ Дотична практика Європейського суду з прав людини, яка не виключає висновку про загальну справедливість кримінального провадження в разі обґрунтування винуватості засудженого на підставі окремих, недопустимих за правилами вітчизняного кримінального процесуального закону, доказів, не має спонукати суд до нівелювання встановленого в КПК порядку здійснення кримінального провадження уповноваженими особами та наслідків його недотримання як істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
 
✅ Збирання слідчим доказів без належного процесуального підґрунтя є підставою до визнання отриманих доказів недопустимими. Вказане порушення вимог КПК є істотним, отже не потребує від суду наведення мотивів щодо того, чи порушено ті чи інші права і свободи людини, передбачені Конвенцією та/або Конституцією України, адже порушення таких прав, і зокрема права на справедливий суд, зумовлено самим фактом недодержання порядку, встановленого КПК в цій частині. Отже, суд, вирішуючи питання про недопустимість доказів, здобутих неуповноваженим слідчим, не має підстав відшукувати і наводити додаткові мотиви, які спираються на обґрунтування певних аспектів застосування ст. 87 вказаного Кодексу.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122000166

Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа N755/6898/21)
 
#ЄРДР
#обєднання_матеріалів
#виділення_матеріалів
#судовий_контроль
#строки_досудового_розслідування
#продовження_строків
#закриття_кримінального_провадження
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ У кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР до 16 березня 2018 року, а також у тих провадженнях, що були об’єднані або виділені з інших, у яких початок строку досудового розслідування мав місце до вказаної дати, продовження строків досудового розслідування належить до компетенції прокурора відповідного рівня.
 
✅ Якщо строк досудового розслідування в таких провадженнях було продовжено слідчим суддею, то таке продовження відповідає гарантіям, визначеним кримінальним процесуальним законом, оскільки судовий контроль на етапі досудового розслідування є підвищеною гарантією контролю за дотриманням прав і свобод учасників кримінального провадження.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302600

Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа N278/1566/21)
 
#дрібне_викрадення
#крадіжка
#шахрайство
#привласнення
#розтрата
#заволодіння
#зворотна_дія
 
Висновок про застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК з урахуванням положень Закону № 3886-IX
 
✅ Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
 
✅ Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
 
✅ У ході з’ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
 
✅ Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв’язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302589

Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа N466/525/22)
 
#невідкладний_випадок
#речові_докази
#знищення_майна
#врятування_майна
#втрата_майна
#обшук
#легалізація_обшуку
 
Висновок щодо застосування норми, передбаченої ч. 3 ст. 233 КПК
 
✅ Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи в невідкладних випадках, зокрема з метою врятування матеріальних об’єктів (майна), що потенційно можуть мати значення речових доказів у  кримінальному провадженні, від прогнозованого знищення, втрати.
 
✅ У контексті ч. 3 ст. 233 КПК про невідкладність такого випадку свідчать дані про реальну загрозу знищення, втрати майна. У клопотанні про надання дозволу на обшук у порядку ч. 3 ст. 233 КПК, наданих на його обґрунтування матеріалах, в ухвалі слідчого судді, постановленій ех post factum, має бути вказано, які  саме обставини на момент проникнення свідчили, що зволікання може спричинити знищення речових доказів, що  відомості про загрозу їх знищення, втрати давали підстави сприймати її як реальну.
 
✅ В аспекті реалізації правил ч. 3 ст. 233 КПК, недотримання вказаних вище приписів закону, невиконання вимоги про невідкладне звернення до слідчого судді з  клопотанням про проведення обшуку, за відсутності об’єктивних перешкод звернутися з відповідним клопотанням якнайшвидше після закінчення проведення слідчої розшукової дії, є підставою до відмови слідчим суддею в легалізації обшуку ех  post  factum.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122272945

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 24 вересня 2024 року (справа N708/809/20)
 
#використання_завідомо_підробленого_документа
#предявлення_документа
#подання_документа
#допустимість
#доручення
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Використання завідомо підробленого документа може бути вчинене одним із двох способів: 1) пред’явлення документа, 2) подання документа. При пред’явленні документа суб’єкт, видаючи підробку за справжній документ, знайомить з його змістом інших осіб. У цьому випадку такий документ залишається у володінні винного. Подання завідомо підробленого документа також передбачає, що певне коло осіб ознайомлюється з його змістом, але цей документ не залишається у винного, а передається уповноваженим особам для посвідчення тих чи інших фактів.
 
✅ Використання завідомо підробленого документа є закінченим кримінальним правопорушенням з моменту, коли документ пред’явлено або подано винним незалежно від того, чи вдалося йому досягти поставленої мети.
 
✅ Незазначення в дорученні керівника органу досудового розслідування конкретних прізвищ слідчих (слідчого) не свідчить про те, що досудове розслідування здійснювалося неуповноваженою особою та не впливає на допустимість письмових доказів, зібраних слідчими, які працювали у визначеному в дорученні слідчому підрозділі.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122009073

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 24 вересня 2024 року (справа N336/7732/19)
 
#дебати
#телефонний_звязок
#істотне_порушення
#відеоконферензвязок
#захисник
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Проведення судових дебатів за участю захисника, використовуючи телефонний зв’язок одного з суддів колегії, у випадку обов’язкової участі захисника в кримінальному провадженні та неможливості з’єднатися з адвокатом за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку через погану якість мережі Інтернет, за відсутності заперечень учасників судового провадження, не утворює істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122009071

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2024 року (справа N708/935/22)
 
#обшук
#допит
#показання
#пояснення
#допустимість
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Пояснення, які надаються особою під час проведення обшуку, не стосуються цілей цієї слідчої (розшукової) дії та виходять за її межі. За своєю суттю такі пояснення є показаннями, які мають бути зафіксовані у порядку іншої процесуальної процедури, а саме: допиту. Винуватість особи не може обґрунтуватися такими поясненнями.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122000087

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2024 року (справа N243/4761/20)
 
#службова_недбалість
#експертиза
#обєкт_експертизи
#економічна_експертиза
#доручення_проведення_експертизи
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Службова недбалість може виявлятися у формі: а) бездіяльності, коли суб’єкт повністю не виконує покладені на нього службові обов’язки, або б) дії, коли покладені на нього службові обов’язки хоча й виконуються, але неналежним чином - не так, як того потребують інтереси служби, тобто не відповідно до закону та умов, що склалися, або відповідно до них, але неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у суперечності з установленим порядком тощо.
 
✅ Системний аналіз положень ст. 367 КК дає підстави вважати, що відповідальність за цією нормою настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили в коло службових обов’язків цієї службової особи або якщо обов’язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.
 
✅ КПК не покладає на слідчого обов’язку повідомляти підозрювану особу про проведення експертизи.
 
✅ Відсутність у матеріалах кримінального провадження письмової вказівки керівника експертної установи про доручення провести конкретним експертам експертизу не ставить під сумнів те, що експертів було включено до складу комісії у встановленому порядку саме за дорученням керівника установи.
 
✅ Економічна експертиза спрямована на дослідження діяльності фінансово-економічного характеру, включає в себе перевірку документів бухгалтерського, податкового обліку, а також дослідження фінансово-кредитної діяльності. Отже, під час експертизи на підставі спеціальних знань експерт за встановленою методикою досліджує об’єкт експертизи, який стосуються обставин кримінального провадження. Натомість суд установлює фактичні обставини кримінального провадження, зокрема наявність причинно-наслідкового зв’язку між діянням особи та наслідками, які в цьому випадку полягають у спричиненні збитків, і здійснює їх юридичний аналіз за кримінально-правовими правилами оцінки, спираючись не тільки на висновки експерта, а й на інші докази.
 
✅ Спричинення завданих збитків є з’ясуванням питання права і не може становити об’єкт економічної експертизи.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/121847544

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 18 вересня 2024 року (справа N361/1254/22)
 
#право_на_захист
#повідомлення
#істотне_порушення
#допустимість
#обовязкова_участь_захисника
#участь_потерпілого
#віктимізація
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Неповідомлення захисника про день, час та місце проведення слідчої (розшукової) дії, а також через її проведення без захисника у провадженні щодо особливо тяжкого злочину (участь захисника є обов’язковою) призводить до того, що конвенційне та конституційне право на захист зазнало певних обмежень. Проте, добровільне бажання підозрюваного показати місце, де він залишив знаряддя злочину, відсутність заперечень з його боку на проведення цієї слідчої (розшукової) дії без участі захисника, подальша поведінка сторони захисту як під час досудового розслідування, так і в судових стадіях провадження (неповідомлення про здійснення незаконних методів розслідування, про тиск чи примушування до участі у цій слідчій (розшуковій) дії, підписання підозрюваним протоколу без будь-яких зауважень) дає підстави вважати, що були створені необхідні умови для реалізації такого права у достатньому обсязі, а порушення вимог кримінального процесуального закону, хоча і мали місце, проте такі порушення в цілому не ставлять під сумнів походження доказу, його надійність і достовірність.
 
✅ Відсутність відеозапису такої слідчої (розшукової) дії як огляд не призводить до недопустимості самого протоколу огляду.
 
✅ Питання про порушення прав учасника кримінального провадження може вирішуватися лише за ініціативою носія цього права. Якщо потерпілий протягом усього розгляду кримінального провадження не подавав заяв про порушення його права на повідомлення про дату, час і місце судового розгляду, а також здійснення судового розгляду без його участі, за умови формального недотримання процесуальних умов залучення законного представника такого потерпілого, то істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК, у кримінальному провадженні не допущено.
 
✅ Потерпілим має забезпечуватись максимально можливий захист від вторинної та повторної віктимізації. Забезпечення права потерпілого на попередження вторинної віктимізації має на меті недопущення його повторної травматизації, ризику завдання психологічної, емоційної, фізичної шкоди, що не є прямим наслідком злочину, під час здійснення кримінального провадження. Переживання вторинної віктимізації підсилює безпосередні наслідки злочинів, продовжуючи період або обтяжуючи травму потерпілого.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/121847530

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2024 року (справа N372/1904/18)
 
#допустимість
#заява_про_злочин
#рапорт
#стенограма
#істотне_порушення
#контроль_за_вчиненням_злочину
#аудіоконтроль
#відеоконтроль
#НСРД
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Заява особи не є доказом у контексті ст. 84 КПК, тому вона не підлягає оцінці за за критерієм допустимості. Така заява є лише повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Після виконання уповноваженим органом дій, передбачених ст. 214 КПК, викладені в заяві обставини підлягають доведенню (спростуванню) під час здійснення досудового розслідування відповідно до ст. 91 КПК.
 
✅ Стенограма розмови заявника та підозрюваної особи, а також рапорт оперуповноваженого не є документами в контексті положень ст. 99 КПК.
 
✅ Визначальним критерієм визнання недопустимим того чи іншого доказу є отримання його внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК).
 
✅ Помилка у назві форми контролю за вчиненням злочину (спеціальний слідчий експеримент замість форми імітування обстановки злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів)) не призводить до порушення або обмеження прав і свобод підозрюваної особи, а  також не перешкоджає ефективно спростовувати докази, надані стороною обвинувачення. Наведена вище обставина не є тим істотним порушенням вимог КПК, що згідно зі статтями 87 та 88 КПК має наслідком визнання даних протоколу недопустимим доказом.
 
✅ Аудіо- та відеоконтроль є різновидами втручання у приватне спілкування (статті  258, 260  КПК), а загальноприйняте розуміння слів «спілкування», «розмови» передбачає участь у спілкуванні (розмовах) двох або більше осіб, які здійснюють між собою обмін інформацією, повідомленнями тощо. Надання слідчим суддею дозволу на втручання у приватне спілкування особи шляхом здійснення аудіо-, відеоконтролю вказаної особи означає можливість фіксації його розмов шляхом здійснення таких НСРД з іншими його співрозмовниками та не передбачає необхідності отримання аналогічного дозволу слідчого судді щодо кожного співрозмовника окремо
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/121697908

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 18 вересня 2024 року (справа N793/1030/23)
 
#крадіжка
#грабіж
#заволодіння_майном
#таємний_спосіб_вчинення
#відкрите_викрадення_чужого_майна
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Таємність як спосіб вчинення крадіжки, традиційно характеризується за допомогою двох критеріїв - об’єктивного та суб’єктивного. Перший стосується зовнішньої обстановки вчиненого - викрадення вважається таємним, коли заволодіння майном відбувається: 1) за відсутності будь-яких осіб - власників, очевидців, осіб, у володінні чи під охороною яких знаходиться майно; 2) у присутності інших осіб, у тому числі власників і осіб, у володінні чи під охороною яких знаходиться майно, але непомітно для них; 3) у присутності інших осіб, які у зв’язку з фізичними чи психічними особливостями (малолітній вік, психічна хвороба, стан сп’яніння, перебування у стані гіпнозу тощо) були нездатні дати належну правову оцінку заволодінню майном; 4) у присутності інших осіб, на потурання з боку яких винний розраховує з тих чи інших підстав; 5) у присутності інших осіб, які переконані у правомірності дій винного.
 
✅ Суб’єктивний критерій таємності як способу крадіжки означає прагнення винного діяти непоміченим з боку інших осіб, таким чином, щоб не зустріти будь-якого опору. Суб’єктивний критерій вважається визначальним при вирішенні питання про таємність чи відкритість викрадення чужого майна.
 
✅ На відміну від крадіжки, грабіж (ст. 186 КК) за способом його вчинення - це не таємне, а відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка, у свою чергу, усвідомлює, що її дії помічені й оцінюються як викрадення. Під час грабежу винний прагне діяти відкрито, ігноруючи можливий опір з боку потерпілого та інших сторонніх осіб. Водночас не має значення, чи вживали вказані особи заходів для того, щоб покласти край викраденню. Останнє при грабежі вчинюється заздалегідь очевидно, помітно для інших осіб, і така відкритість підвищує (порівняно з крадіжкою) суспільну небезпеку викрадення.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/121788306

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2024 року (справа N626/407/17)
 
#показання
#безпосередність
#склад_суду
#заява_про_злочин
#НСРД
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Положення «суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання» (перше речення ч. 4 ст. 95 КПК), не може тлумачитися як безумовна заборона використання показань, які особа давала перед іншим складом суду в тій же справі.
 
✅ Заява про вчинення злочину за своєю правовою природою не є доказом у  розумінні положень ст. 84 КПК, а виступає підставою для відповідного реагування органів досудового розслідування, внесення ними відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування за наявності до того підстав.
 
✅ Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (в тому числі ухвала слідчого судді), були надані суду під час судового розгляду і стороні захисту у змагальному процесі була забезпечена можливість довести перед судом свої аргументи щодо допустимості відомостей, отриманих у результаті НСРД, в сукупності із оцінкою правової підстави для проведення НСРД, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/121697907

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 11 вересня 2024 року (справа N428/430/22)
 
#звільнення_від_відповідальності
#строки_давності
#визнання_вини
#закриття_кримінального_провадження
#підготовче_судове_засідання
#безпосередність
#винуватість
#правова_оцінка
#преюдиція
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов’язком суду, за наявності згоди такої особи на звільнення на підставі спливу строків давності.
 
✅ Підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
 
✅ Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов’язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
 
✅ Суд не вправі встановлювати обставини справи в підготовчому судовому засіданні без оголошення обвинувального акта, без безпосереднього дослідження та оцінки доказів, фактично констатуючи винуватість особи в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків давності.
 
✅ Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/121665518

Програма та розклад курсу за посиланням
https://drive.google.com/file/d/1m3GDYIak180TkDDxFo3joWlyEgJZgMc_/view?usp=sharing

Реєстрація за посиланням. forms.gle/CeUGrgEMxzBxcgzp7

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2024 року (справа N735/739/20)
 
#несанкіоноване_втручання
#компютер
#інформаційна_автоматизована_система
#електронна_комунікаційна_система
#інформаційно_комунікаційна_система
#електронна_комунікаційна_мережа
#декриміналізація
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Термінологія, застосована у сфері інформаційних технологій, змінювалася відповідно до розвитку цих технологій. Автоматизовані системи обробки інформації з часом стали називатися «інформаційними (автоматизованими) системами». Відповідно до статті 1 Закон «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», який діяв на час подій в цій справі, інформаційною (автоматизованою) системою визначалася організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів.
 
✅ Комп’ютер становить собою сукупність апаратних і програмних засобів, інтегрованих для виконання операцій з обробки інформації.
 
✅ Використаний в новій редакції ст. 361 КК термін «інформаційна (автоматизована) система» включає також комп’ютер як різновид такої системи. Відповідно, зміна термінології в диспозиції і використання законодавцем більш широкого поняття, яке охоплює більш вузьке поняття, використане в попередній редакції того ж положення, не означає декриміналізацію діяння.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/121847592

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03 вересня 2024 року (справа N753/10007/15-к)
 
#незаконне_заволодіння_транспортним_засобом
#шахрайство
#спеціальна_норма
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Незаконне заволодіння транспортним засобом може бути вчинене з будь-яких мотивів та з будь-якою метою, таємно чи відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, із застосуванням насильства чи погроз.
 
✅ Задля правильної кваліфікації дій важливим є встановлення законності виникнення права особи на транспортний засіб у момент реалізації його іншій особі. Тобто, якщо на момент заволодіння транспортним засобом особа не мала ні дійсного, ні уявного права на транспортний засіб і використала обман чи зловживання довірою як спосіб доступу до нього, то такі дії підлягають кваліфікації за ст. 289 КК («незаконне заволодіння транспортним засобом»), у якій при конкуренції норм, передбачених цієюстаттею та, наприклад, ст. 190 КК («шахрайство»), застосуванню підлягає ст. 289 КК як спеціальна норма кримінального закону, що має перевагу над загальною нормою кримінального закону, яка передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення проти власності.
 
✅ Для правильного вирішення питання щодо кваліфікації дій особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, визначальним є оцінка фактичних обставин кримінального правопорушення та доказів, якими вони підтверджуються, з яких суд установлює підстави отримання доступу до транспортного засобу, які, у тому числі, визначаються моментом виникнення умислу особи, а також об’єктивну сторону та інші ознаки кримінального правопорушення.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/121570798

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2024 року (справа N991/8444/23)
 
#угода_про_визнання_винуватості
#апеляційне_оскарження
#повернення_апеляційної_скарги
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Особа (інша особа в розумінні п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК) або її захисник мають право на оскарження вироку стосовно особи, вироком щодо якої затверджено укладену між останнім та прокурором угоду про визнання винуватості, у випадку, якщо вирок стосується прав, свобод та інтересів такої особи (зазначені у вироку дані дозволяють ідентифікувати іншу особу). Суд апеляційної інстанції не вправі повернути апелянту його апеляційну скаргу у такому випадку та повинен здійснити апеляційний розгляд.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/121626613

Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду аді Верховного Суду від 16 вересня 2024 року (справа N183/4229/23)
 
#спеціальна_конфіскація
#погіршення_становища
#ухвала_апеляційного_суду
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Застосування згідно положень статей 96-1, 96-2 КК судом апеляційної інстанції спеціальної конфіскації не є тим «іншим випадком», передбаченим ч. 1 ст. 421 КПК, що погіршує становище обвинуваченого.
 
✅ Відповідно до статей 408, 420 та 421 КПК, рішення апеляційного суду, яким застосовується спеціальна конфіскація, постановляється у формі ухвали.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/121847436

Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 вересня 2024 року (справа N444/870/22)
 
#скорочене_судове_слідство
#цивільний_позов
#дослідження_доказів
 
Висновок щодо правозастосування положень ч. 3 ст. 349 КПК:
 
✅ Суд у конкретному кримінальному провадженні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, у тому числі, у разі часткового заперечення винуватості особи у вчиненні окремого кримінального правопорушення в сукупності кримінальних правопорушень, яке має окрему кваліфікацію, або є окремим епізодом кримінального правопорушення, чи невизнання цивільного позову, та у такому випадку щодо цих оспорюваних обставин провести судовий розгляд у загальному порядку, дослідивши докази, які підтверджують або спростовують ці обставини. Такий порядок розгляду кримінального провадження не звільняє суд від обов’язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, визначені в ч. 1 ст. 91 КПК.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/121847408

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03 вересня 2024 року (справа N205/5586/21)
 
#замах
#умисел
#непрямий_умисел
#умисне_вбивство
#умисне_тяжке_тілесне_ушкодження
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Тобто із суб’єктивної сторони замах на злочин можливий лише з прямим умислом.
 
✅ Визначальним для відмежування замаху на умисне вбивство від умисного завдання тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, є суб’єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження умислом винного охоплюється лише заподіяння таких ушкоджень за відсутності прямого наміру на вбивство. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони передбачалися ціллю його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж винний діяв з непрямим умислом, він не може нести відповідальності за замах на вбивство. У випадку, коли особа, завдаючи іншій особі тілесні ушкодження, свідомо припускає настання будь-яких наслідків, у тому числі смерті, вона також не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за замах на вбивство. Крім того, злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство і у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров’ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках настає лише за наслідки, які фактично настали.
 
✅ Заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому характеризується у цьому випадку не лише непрямим, а ще й неконкретизованим (невизначеним) умислом. За неконкретизованого умислу винний, вчиняючи злочин, хоча і передбачає можливість настання різних шкідливих наслідків, але до кінця не усвідомлює їх характеру і тяжкості. А оскільки особа за невизначеного умислу одночасно передбачає різні за характером і тяжкістю наслідки, але фактично реалізується лише один з них, кримінальна відповідальність настає за наслідки, що настали фактично.
 
✅ Визначити, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винуватий і бажав їх настання, можна лише за ретельного аналізу складу вчиненого злочину і виявлення його елементів та всіх обставин справи. Порушення цієї вимоги породжує серйозні помилки щодо кваліфікації злочину.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/121626658