Сьогодні поговоримо про унікальну японську культуру, а саме про концепцію «семпай» та «коухай». Якщо ви шанувальник аніме, ці слова вам, напевно, знайомі.
Отже, «семпай» (先輩) — це той, хто старший або має більше досвіду, а «коухай» (後輩) — молодший чи менш досвідчений. Такі звертання часто використовують у школах, університетах і різних гуртках. Для нас може бути несподіванкою, що японці можуть використовувати ввічливу форму (щось подібне до українського на «Ви») з людиною, яка старша лише на рік чи навіть менше.
Однак, ця система не стосується лише віку — скоріше досвіду і становища. Семпаєм не назвуть випадкову людину, яка просто старша; це той, хто по відношенню до певної людини (мовця) має більше знань у конкретній сфері.
Культура сенпай-коухай виникла ще в період Камакура, коли такі відносини формувалися між бійцями. Згодом, у період Едо, ця система поширилася в освітніх закладах, і до сьогодні вона залишається важливою в школах, особливо в клубах та гуртках. В університетах і на роботі традиція також зберігається, хоча на робочому місці часто використовують інші терміни, такі як «部長» (бучо — начальник) і «部下» (бука — підлеглий).
Тема клубних активностей у школах дуже обширна, і я планую зробити окремий допис про це. Якщо коротко, стосунки між старшими та молодшими різняться залежно від школи чи клубу: в одних місцях усі дружні, а в інших коухай можуть навіть побоюватися своїх семпаїв.
Для старшого покоління, яке пережило війну, слово «семпай» викликає і неприємні спогади, адже ці слова також використовувалися в армії. Проте сьогодні сенпай-коухай залишається важливою частиною японської культури — зі своїми плюсами і мінусами.
#культура #словник