БФ "Меморі 86"

Вже тривалий час спілкуючись із запорізькими громадами, БФ «Меморі86» сформували разом спільне бачення найважливіших напрямків роботи.
Значна частина населення, в тому числі в сільських громадах, зазнала болісних втрат та ушкоджень внаслідок збройного конфлікту на території України. А це викликало загострення хронічних хвороб, деякі люди отримали фізичні та психологічні травми, що потребують тривалої реабілітації.
Людям поважного віку, людям з вадами здоров’я потрібна особлива увага, а наразі це достатньо чисельна кількість мешканців громад. А їхній добрий стан та вміння зарадити своєму самопочуттю врівноважує та полегшує життя громади в цілому.
Реалізація програми підтримки середніх грантів «Екстрена допомога в евакуації та забезпечення доступу до основних послуг вразливих груп населення» завдяки нашим партнерам з гуманітарної організації «Людина в біді» та фінансовій підтримці чеського народу дає такі можливості.
В межах роботи за проєктом співробітники БФ «Меморі86» відвідали Матвіївську громаду.
Зустрічі із людьми, що потребують відповідної допомоги, пройшли у різних форматах. Було видано сучасні тонометри та глюкометри для найбільш потребуючих, коло яких було визначено у співпраці з органами місцевого самоврядування та медичними працівниками. Надали консультації з користування асистивними девайсами та контролю за показниками цих приладів, як особистого, так і для людей, які потребують догляду близьких людей. Відвідали людей, які не змогли прийти на зустріч, поспілкувалися з ними та їхніми рідними, надали інформаційну підтримку.
Досвідчений фахівець провів змістовну лекцію-бесіду з літніми людьми, під час якої відповів на запитання та поділився корисними порадами щодо контролю за власним здоров’ям і підтримання гарного самопочуття.

Сучасні реалії життя у Запоріжжі ускладені війною. А проблеми зі здоров’ям наших співмешканців часто нею й спровоковані. Вчасна реакція на погіршення здоров’я потребує доступу до асистивних технологій, а також формування навичок у користуванні асистивними пристроями – такими, як сучасні тонометри та глюкометри, які допомагають оцінити ситуацію та правильно зреагувати.
Проєкт «Екстрена допомога в евакуації та забезпечення доступу до основних послуг вразливих груп населення», який реалізується завдяки нашим партнерам з гуманітарної організації «Людина в біді» та фінансовій підтримці чеського народу, дає можливість кваліфіковано вирішити цю проблему.
Цього тижня спеціалісти БФ «Меморі86» побували у Петро-Михайлівській громаді Запорізької області. Місцева влада організувала зустріч з мешканцями, небайдужими до можливості самоконтролю стану здоров'я. Представники "Меморі86" передали потребуючим тонометри та глюкометри. Також дуже корисним для мешканців громади стало спілкування зі спеціалістами, які співпрацюють у проєкті. Пояснення правил користування девайсами було доповнене лекцією. Поговорили й про стабілізацію психоемоціонального стану – і особистого, і в родині. Корисною стала розмова про особливості догляду за рідними та сусідами, які не можуть самостійно рухатися. Важливим є розуміння, що в межах проєкту може бути надана послуга перевезення маломобільних людей з використанням спеціально обладнаного автомобіля.
Отримана інформація та надана допомога відчутно стабілізує настрої у громаді, ефективно впливає на загальний рівень ставлення мешканців до здоров’я, особистого і рідних людей.

Волонтери «Меморі86» долучилися до чудового екологічного проєкту. Разом із ГО «Крок до Людей», ЄОЦ «Мазаль Тов», благодійного фонду «Меморі 86» та за участі проєкту дружин загиблих «Коханий, я живу!» і за підтримки Глобальної мережі жінок-миротвориць (GNWP) – ми висадили саджанці калини та обліпихи біля меморіалу загиблим захисникам України у селищі Геленджик. Молоді рослини висаджені за відповідних природніх умов. Додамо, що на протилежному березі ставка, який є окрасою та важливим водним ресурсом місцевості, росте та міцніє лавандинове поле, висаджене навесні.
Робота з озеленення території сприяє вирішенню кількох проблем одночасно.
Зменшується забруднення ставку. Коренева система рослин виконує роль фільтра та затримує забруднені нітратами та фосфатами води, що зтікають з полів. До того ж, зменшується ерозія грунту та поверхневий стік: дощова вода затримується листями дерев, кущів та трав.
Висаджені рослини сприяють збільшенню вологості достатньо спекотної влітку місцини завдяки утриманню води в ґрунті. Це знижує ризики посухи і зберігає родючість земель.
Збільшується й екологічне різномаїття: калина та обліпиха є притаманними для нашої місцевості, та саме в цій локації вони з’явилися саме завдяки реалізації проєкту.
Важливим у цій спільній роботі є освітній компонент та розвиток екологічної свідомості. Висадка дерев супроводжувалась спілкуванням із фахівцями, інформація та отримані навички, що особливо важливо для молоді, допомагають краще розуміти природу і важливість збереження довкілля.
Жінки-миротвориці разом – у спільній дії та просвітницькій роботі!

14 грудня українці вшановують героїзм ліквідаторів трагедії на Чорнобильській АЕС.
Щорічно у день закінчення будівництва саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС ми вшановуємо учасників ліквідації наслідків цієї страшної аварії. Понад 600 тисяч осіб – військовослужбовці, поліцейські, рятувальники, працівники державних, громадських підприємств, установ та організацій, виконували роботи, пов’язані з усуненням аварії та її наслідків.
Серед них – і наші колеги, волонтери «Меморі86». Саме ця подія колись об’єднала їх у подоланні загальної біди 1986 року, і навчила, що головна наша сила – у єдності та відповідальності.
Зараз ми згуртовані у подоланні іншої небезпеки. Допомагає нам загартованість та вміння тримати удар.
Схиляємо голови перед пам’яттю тих, кого вже немає серед. Усім ліквідаторам, які сьогодні разом із нами, бажаємо міцного здоров’я, душевного спокою й тепла.

Нинішня зима стає випробуванням для прифронтових громад, зокрема для Запоріжжя. Холодна пора року поєднується з небезпекою залишитися без світла та тепла через часті обстріли нашого міста.
Волонтери «Меморі86» отримали теплу підтримку. Завдяки нашим партнерам з гуманітарної організації "Людина в біді" та фінансовій підтримці чеського народу, ми змогли підготуватися до зимового періоду.
В межах реалізації проєкту «Посилення спроможності надавачів гуманітарної допомоги» ми отримали пальне для генераторів: Тепер у нашому складі та офісі можна працювати навіть у випадку тривалих блекаутів. Освітлення для розвантажувально-завантажувальних робіт на відкритому просторі в умовах темряви забезпечують кемпінгові ліхтарі. А нові сучасні вікна в офісі, якими ми замінили старі, зробили приміщення значно світлішими, а також утримують в них тепло, що значно зменшило витрати на енергію.
Волонтери отримали й теплі аксесуари для роботи: шапки, рукавиці та термошкарпетки забезпечують комфорт для тих, хто працює у найхолодніші дні року.
Відчуваємо вдячність та щире тепло людей, які допомагають нам витримати випробування. Ми дякуємо партнерам та чеському народу за підтримку, яка допомагає нам бути сильнішими й ефективнішими навіть у складних умовах. Ваша допомога – це не просто ресурси, це відчуття надійності та підтримки, які надихають нас рухатися вперед.

Волонтерство стає рисою характеру та проявляється в усьому. В цьому впевнені волонтери «Меморі86», які сьогодні, у день свого свята, зберуться до будинку, в якому працюють з перших днів повномасштабного вторгнення.
Та нині приміщення, пристосовані для роботи, стали справжнім осередком для різнобічного волонтерства. Завдяки фінансовій підтримці HelpAge Ukraine та заповзятості членів волонтерської команди, в офісі «Меморі86» зроблений якісний ремонт.
І сяюче приміщення демонструє професійні та творчі таланти учасників ремонтних та відновлювальних робіт.
А також нові можливості для роботи з людьми, якими опікується БО БФ «Меморі86». Ми вже будуємо плани на те, які зустрічі, які заходи та творчі майстерні можна проводити в цьому чудовому та зручному місці.
А сьогодня ми зберемося на свято. День волонтера не назвеш професійним святом. Це можливість привітати людей, що працюють пліч-о-пліч у БФ «Меморі86». А також численних наших колег в інших волонтерських організаціях, які на гуманітарних засадах виконують найнеобхіднішу роботу у суспільстві. Роботу з надання допомоги тим, хто її потребує найбільше.
Ми раді бути причетними до волонтерства. Не зупинимося!

#HelpAgeUkraine

Тисячу днів тому ми були іншими. Мали геть інші клопоти та проблеми, які тепер, за тисячу днів від початку повномасштабного вторгнення, здаються нам  легковажними та недоречними. Ми навчилися за ці тисячу днів організовувати своє життя біля війни. Ми засвоїли  безліч нових для себе вмінь. І робимо безліч справ – всі тисячу днів нашого волонтерства, намагаючись помогти тим, хто поруч, хто більше постраждав від війни. Ми навчились відділяти важливе від дурниць, відрізняти щирість від брехливості, берегти потрібне та не зважати на перешкоди. Ми загартовані цими  тисячами днів  повномасштабної війни. І будемо раді, щоб наш волонтерський досвід у БФ «Меморі86» став корисним й у мирні часи. Разом – мріємо про це. І... ми не розучилися посміхатися.

В межах проєкту відбулися три дводенні виїзні заходи, під час яких дівчата мали можливість відпочити від постійної напруги у природньому середовищі.
В Етноселі можна було зайнятися спортивними вправами, мати релакс під час творчих занять, взяти участь у пізнавальній комунікаційній роботі з психологом. Під час цих подорожей учасники відпочивали та налагоджували соціальні контакти.
Мали можливість й показати свої таланти! Так, театр «СВіЯ» привіз в одну із подорожей обладнання й показав на сцені одну з своїх життєствердних вистав – «Сонечко рятує світ». Молодь Запорізької художньої художньої школи запрошувала «Меморі86» на свої заходи: учасниці проєкту долучалися до майстер-класів, виставок.
Велику зацікавленість проявили учасники до одноденних семінарів: інтеграційного, комунікаційного та психологічного. Мали й сюрпризи – планувався один

Мета проєкту, який став можливим за сприяння та підтримки The Govertment of the Faroe Islands, – підтримати та зберегти психічне та фізичне здоров'я дівчат та молодих жінок, а також допомогти їм орієнтуватися в сучасних реаліях.
Загальна кількість отримувачів допомоги – 412 осіб. Можливість взяти участь у заходах проєкту отримали жительки сільської місцевості Запорізької області. Особливої уваги потребували дівчата з родин ВПО [це майже половина – 199 бенефіціарок], а також особи з інвалідністю [32 особи].
Крім суто матеріальної підтримки в межах проєкту були організовані психологічні тренінги, на яких разом із спеціалістами можна було поспілкуватися щодо суто жіночих проблем. Збереження жіночого здоров’я, робота із реакціями на стрес, а також формування особистісної стійкості та впевненості – багато важливих тем стали зрозумілішими завдяки цій роботі.

Крім того, були організовані онлайн та офлайн консультації і проведені анонімні особисті консультації. Це 150+110 годин плідної роботи двох професійних психологів, яка стала суттєвою та вчасною підтримкою для молодого жіноцтва.
Також до проєкту була запрошена фахова лікарка-гінеколог. Вона з дотриманням анонімності надавала дівчатам консультації по запитам та відповідала на питання, які вони зазвичай не можуть нікому задати.

Робота проєкту Born to be oneself познайомила волонтерів БФ «Меморі86» з великою кількістю енергійної запорізької молоді.
Кожна подія: ретріти, творчі зустрічі, психологічні практики малювали картину життя нашого прифронтового регіону, яке триває попри всі негаразди суворої реальності. Навіть спілкування у волонтерському хабі з юними бенефіціарками проєкту було надихаючим.
Наталка – з родини ВПО, виїхала із Гуляйполя. Навчається онлайн у рідній школі, хоча життя розкидало однокласників та й вчителів по всьому світу. Щодо рідної мови, то її рівень знань – помітний через уточнення та коментарі у нашому спілкуванні, викликає захоплення. Сучасні мовні стандарти вона знає так добре, що її можна запросити на просвітницькі курси для волонтерів [за часів навчання ніхто з них не мав таких глибоких знань!].
Або Марійка – майбутня юристка, яка самостійно прокладає свій професійний шлях. Так, розпочинає вона його з скромної посади в одному з запорізьких судів. Та вона зробила цей крок сама, без будь-якої допомоги, і хоче мати юридичну освіту, яку нині засвоює на практиці. Така заповзятість викликає повагу.
Єва – майбутня дизайнерка. Вона вже зараз вміє створити рухливий костюм для участі в запорізьких аніме-здибанках. Свою кімнату перетворила на майстерню: мама заходить обережно в царство інструментів та різнокольорової сировини. До речі, волонтери з радістю поділилися з Євою матеріалами для творчості: намистинками та бісером…
Аліса, юна художниця, яка навчається у Запорізькій дитячій художній школі, так була вражена чарівними пейзажами під час ретриту до Етносела, що створила декілька пейзажів. Один із них, подарований партнерам БФ «Меморі86» – ГО «Дивосвіт» – став початком картинної галереї в Етноселі.
І це тільки декілька приємних знайомств, які склалися під час реалізації БФ «Меморі86» проєкту Born to be oneself.

Сучасні цифрові можливості - це не лише зручність у спілкуванні та розваги у вільний час. Це інструмент для вирішення багатьох питань, оперативність та економія часу. Та... де знайти час дорослій людині 50+ та зануритися у технології, в яких відчуваєш себе невпевнено та навіть полохливо. Раптом щось піде не так? Як це зрозуміти та як виправити?
Тож, легше, коли до оволодіння цифровими можливостями приступаєш разом, у дружньому колі. Та ще й під наглядом та за підказками спеціалістів, які швидко роблять співпрацю із технікою зрозумілою та навіть дотепною.
Декілька днів насичених занять з підвищення цифрової грамотності, організованих спеціалістами IRC (International Rescue Committee) для волонтерів та співробітників "Меморі86", надали усім учасникам впевненості та вдячності.
Дякуємо й Платформі Спільних Дій за надане приміщення для проведення занять!

“Відчуваю щастя, коли вдається в одному проєкті звести представників різних поколінь”, – прокоментувала один із недавніх заходів проєкту Born to be oneself Інна Мігуля, програмна директорка та співзасновниця БО БФ «Меморі86».
До участі в одному з арттерапевтичних майстер-класів для дівчат запросила давнього друга організації – інтелектуала та митця Георгія Семеновича. До речі, зустрітися з майстром та побачити його роботи – філософські та іронічні картини – можна вихідними на майдані Митців біля фонтану Життя у центрі нашого міста. Це завжди дуже позитивне спілкування!
А тут таку можливість, та ще й у творчій співпраці, отримали юні учасниці майстер-класу! Проєкт Born to be oneself мав декілька напрямків роботи. Основною метою були дієва підтримка самореалізації молоді – і професійної, і творчої, і особистісної. Тож, до плідного спілкування були залучені досвідчені медіатори та психологи. Скільки чудових моментів подарували три місяці реалізації проєкту!
Творча складова також вийшла яскравою. 
Урок мистецької роботи від захопив усіх учасниць: “Це було класно!”
Сінергія поколінь у дії – це взаємний обмін досвідом, коментарями, поясненням, емоціями. Самовираження через творчість – це корисно для всіх учасників заходу без виключення. Георгія Семеновича
“Реалізуйте себе! Це ніколи не пізно!” – каже Георгій Семенович.
“Це ніколи не рано! Час для цього – зараз!” – посміхається Інна Мігуля.
Майстер-клас проведений БФ «Меморі86» у межах реалізації проєкту Born to be oneself, що став можливим за допомоги The Govertment of the Faroe Islands.

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfVRDiUCW_XWgPmwBv_6lfTscL8UCx7o0ILATacVWx5nK5A0A/viewform?vc=0&c=0&w=1&flr=0

На зустріч до Всесвітнього дня сільської жінки представників БО БФ «Меморі86» запросила Ольга Заставська, голова громадської організації «Рада жінок-фермерок». Маємо постійну співпрацю з активним жіноцтвом, яке об’єднує пані Ольга, підтримуємо людей у сільській місцевості разом із членкинями «Ради жінок-фермерок».
Наразі в Україні зменшилася кількість чоловіків, працюючих в аграрному секторі, тому жінки частіше опановують нові сільськогосподарські професії, стають лідерками аграрних підприємств та управляють власним бізнесом. Станом на березень 2024 сільське господарство знаходилось на десятому місці серед сфер, де найбільше жінок-керівників.
Тож, маючи можливість зустрітися, обговорити реалії та перспективи, Інна Мігуля, програмна директорка та співзасновниця «Меморі86», привітала подруг із всесвітнім святом, яке надає шану жінкам-трудівницям сільської ниви.
На зустрічі обговорили багато важливих тем.
Це й основні виклики перед місцевими жінками і жінками ВПО в сільських громадах під час війни. Прозвучали розповіді про ініціативи, які вдалося реалізувати, та про те, як вони вплинули на добробут громад. 
Діалог щодо причин та шляхів подолання страху, через який жінки бояться розпочинати власну справу, підтримала Інна Мігуля.
Вона із сумом зазначила розповсюджений стан безпорадності та очікування, притаманний людям, які втратили все на окупованих територіях і досі чекають на повернення додому. З досвіду роботи психологині БФ «Меморі86», бачимо звернення стосовно  невизначеності та нерозуміння, що робити...
“Нині на жінок загалом, а також на сільську жінку тягарем лягає відповідальність за дітей, за життєздатність родини. І це спричиняє стрес та проблеми зі здоров'ям. На жаль, сільські жінки мають менше можливостей отримати якісну медичну допомогу та схильні відкладати звернення до лікаря”. 
Та, можливо, лише зараз настав розуміння, що треба долати синдром відкладеного життя і розпочинати робити щось тут і зараз – і в сенсі здоров'я, і щодо самовизначення.
Багато реалізованих у співпраці із активними жінками сільської місцевості проєктів дає надію на більше залучення ВПО до спільної роботи. Зрозуміло, що жінки ВПО передпенсійного віку найбільш уразливі. Та з людьми треба розмовляти та демонструвати їм найкращі практики власним прикладом. 
Важливою є роль органів місцевого самоврядування у формуванні тренду в громаді – активність голови громади завжди надихає мешканців бути поруч.
“Ми це бачимо у нашій спільній роботі з представниками громад, які щиро приєднуються до наших ініціатив”, – сказала пані Інна. Згадала про створення лавандинового поля на території Михайло-Лукашівської громади, участь у цій справі жителів довколишніх сіл.
Впевненості надав і проєкт Born to be oneself – маємо розширення довкола «Меморі86» кількості людей, здатних до активної самореалізації. 
Майбутній проєкт «Меморі86» має на меті підтримку людей похилого віку та людей з інвалідністю. Цей проєкт надає багато можливостей підтримки сільської жінки зокрема.

Учасникам заходу розповіли, як важливо уважно придивлятися до предметів під ногами, а ближче до зони воєнних дій - уникати лісових угідь, оминати посадки, не йти полем. Тільки дорогою, де небезпечні речі, якщо й були, то знешкоджені.
Також представники Handicap International розповіли, як реагувати на вибухи, де ховатися. І що роботи, коли через надзвичайні обставини опинився на замінованій території: ні в якому разі не торкатися, не   підіймати і - тим більше,  та розряджати самим вибухові пристрої! Важливо оперативно передати інформацію спеціалістам, спецслужбам, саперам. Особливу увагу доповідачі приділили такій підлій напасті від окупантів, як міна-пелюстка.
Всі учасники безпекового заходу із розумінням сприйняли важливу для збереження життя та здоров'я інформацію.

Із вдячністю та повагою волонтери "Меморі86" долучилися до просвітницького, а в дечому - запобіжного заходу, організованому для них представниками Handicap International. Ця міжнародна організація із представництвами в декількох поважних країнах світу веде постійну роботу, спрямовану на підтримку та гармонізацію життя людей із інвалідністю. Та є серед напрямків діяльності Handicap International тема, яка нині стосується кожного українця, особливо - на прифронтових територіях, як наше рідне Запоріжжя. Це наполягання Handicap International на забороні мін та касетних боєприпасів, у будь-яких конфліктах у світі. Тож, спеціалісти цієї міжнародної організації добре знаються на небезпеці, яку несуть для цивільного населення подібні боєприпаси.

Достатньо тривалий час, перебуваючи вже у віці 60+, Георгій Сергійович не виходив на пенсію. Улюблена робота, тісно пов’язана із медициною, тримала й підтримувала. Волонтери БФ «Меморі86» мали з Георгієм Сергійовичем й радість спілкування й можливість корисних порад у своїй діяльності: кому та яку спрямувати допомогу.
Наразі пан Георгій вийшов на пенсію. Деякий час він із сумом сприймав цю зміну свого стану. Та це тривало недовго!
Нині його можна побачити й на мистецьких ярмарках, де він преставляє свої філософські малярські роботи. І на майстер-класах у нашому БФ, де він дає уроки творчості й молоді, й волонтерам.
“Малюю те, що відчуваю. Люблю красу і бачу її там, де на неї й не очікують”, – каже Георгій Сергійович.
Те, що основою для малюнку може бути навіть обкатаний рікою чи морем камінчик, дізналися вже деякий час тому: такі веселі камінчики стали сувенірами нашого штабу.
Через зміну свого стану Георгій Сергійович потрапив до зони уваги благодійного фонду, і доречною стала гуманітарна допомога в рамках проєкту, що реалізується нашими партнерами за сприяння Age International та Disasters Emergency Committee (DEC)


#AgeInternational
#DisastersEmergencyCommitteeDEC
@Disasters Emergency Committee (DEC)
@Age International

Біля таких людей, як Галина Василівна, що головує у Запорізькому товаристві глухих (УТОГ), постійно навчаєшся діяльній емпатії. Бо слова співчуття ніби й зрошують спраглий стан, та саме вирішення проблеми, яка цей стан спричинила, надає полегшення та покращення.
Вже не один десяток років Галина Василівна опікується людьми із вадами слуху. Знає кожну родину зі свого товариства, можливості та надії кожного учасника. Підтримує людей, які якомога довше зберігають працездатність. Знає умови життя та інтереси кожного. У товаристві декілька десятків родин! І ця робота триває на волонтерських засадах. Пітримуючи своїм теплом людей, Галина Василівна ніби випромінює енергію та доброту.
“Декілька разів на тиждень маю побувати в родинах, що перебувають у найбільш складних умовах. Знаю, хто чого потребує, що маю привезти. Та й з іншими – на постійному зв’язку. Радію кожній зустрічі, кожній нагоді побути разом”, – розповідає пані Галина.
Познайомившись із Галиною Василівною чи не десятиліття тому, благодійний фонд, що об’єднав ветеранів-чорнобильців у Запоріжжі, завжди шукав і знаходив можливість допомагати членам УТОГ. Наразі це гуманітарна допомога в рамках проєкту, що реалізується нашими партнерами за сприяння Age International та Disasters Emergency Committee (DEC)


#AgeInternational
#DisastersEmergencyCommitteeDEC
@Disasters Emergency Committee (DEC)
@Age International

До нашої волонтерської роботи часто долучаються друзі – за можливості, за потреби, та й за бажанням. Тож, відчуваємо вдячність та завжди шукаємо, чим можемо підтримати. Наразі це гуманітарна допомога в рамках проєкту, що реалізується нашими партнерами за сприяння Age International та Disasters Emergency Committee (DEC)
Юрій, якому не так давно виповнилося 60, не раз виручав нас у складних ситуаціях – в організації поїздок він незамінна людина. І це попри те, що має інвалідність по зору, переніс два інфаркти… Та – натура у нього така, що пан Юрій завжди знайде момент для посмішки, для доречного ситуації гумору.
Його енергія заряджає: він підтримує стан наших авто, вирощує довкола гаражу виноград та городину. Робить вино. Шукає гармонії з природою всюди: філософськи любить порибалити.
Каже: “Сумую тільки за морем: аби ж, як колись, пірнути з аквалангом та й наловити …рапанів!”
Та в очікуванні великої надії, знаходить радість у щоденних подіях. Пише з відрядження: “Здійснив дитячу мрію – знайшов білий гриб!”
Знаходити посмішку в усьому, не втрачати балансу та взаємної підтримки – вчимося у Юрія, посміхаємося навзаєм

#AgeInternational
#DisastersEmergencyCommitteeDEC
@Disasters Emergency Committee (DEC)
@Age International

Щасливі іграшки від пані Людмили Счасливої: створимо театр! У розмові із майстринею, яка зі своїми творчими роботами приїхала до Етносела з Михайло-Лукашівки, ми нарахували до десятка спільних знайомих – волонтерів, майстринь, митців – та згадали багато подій. Запорізькі фестивалі консервації у центрі міста біля фонтану стали за декілька щасливих років важливим об’єднуючим святом для усієї Запорізької області.
Саме туди приїздила й Людмила зі своїми дотепними та милими, створеними вручну іграшками.
А цього осіннього дня довкола пані Людмили Счасливої зібралися волонтери БФ «Меморі86» та учасники подорожі. У межах проєкту Born to be oneself, що став можливим за допомоги The Govertment of the Faroe Islands, до етносела прихала творча молодь із Запоріжжя. Поруч із іграшковою компанією емоц, усі занкрювалися в емоції дитинства: молодь, та й дорослі тримали в руках іграшки, іноді не в силах розлучитися, тож купували та забирали з собою.
Награвшись приємними на дотик звірятками, волонтери придбали компанію «акторів» – ведмедиків та дівчинку. “Емоції творчої роботи допомагають висловитися, врівноважити психологічний стан, – вважає Ірина, психологиня БФ «Меморі86». – Для роботи із дітьми, для підтримки дорослих – це надихаюча річ! І п'єсу напишемо, і зіграємо!”