НБУ | Знати. Розуміти

​​🏠 Іпотека у вересні

Банки України у вересні видали 681 іпотечний кредит на загальну суму 1,2 млрд грн.

Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.

Ключові висновки опитування:

▪️обсяг наданих населенню іпотечних кредитів у вересні 2024 року скоротився порівняно з попереднім місяцем (серпнем 2024 року) на 1,8%, порівняно з вереснем попереднього року – на 0,6%;

▪️про видачу нової іпотеки у вересні поінформували 12 банків, що кредитували придбання житла. Більшість угод, як і раніше, укладалися на вторинному ринку нерухомості;

▪️рушієм іпотечного сегмента залишається пільгове кредитування в межах програми “єОселя” (майже всі кредити у вересні надано в межах цієї програми);

▪️середньозважена ефективна ставка за іпотечними кредитами у вересні зросла до 8,3% річних з 8,2% у серпні.

➡️ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у вересні видано:

▪️у м. Київ та Київській області (371 договір на загальну суму 714,8 млн грн, що становить 59,3% від загального обсягу);

▪️у Львівській області (38 договорів на 72,3 млн грн);

▪️в Одеській області (30 договорів на 47,9 млн грн);

▪️у Вінницькій області (25 договорів на 41,9 млн грн).

🏦 Під час опитування в жовтні 2024 року відповіді надали 39 банків, частка яких становить 98,9% від загального валового іпотечного портфеля станом на кінець 2021 року.

​​Національний банк уточнив низку валютних обмежень.

📅 Зміни діють з 20 листопада.

➡️ Їхня мета – з одного боку підтримати міжнародну співпрацю у сфері зовнішньої торгівлі, а також міжнародні проєкти й програми з технічної допомоги. З іншого, – посилити дисципліну дотримання валютних обмежень.

Зміни стосуються таких напрямів.⤵️

1️⃣ Переказ коштів для виконання зобов’язань за імпортними контрактами.

Українські підприємства отримали можливість розраховуватися за імпорт товарів без обмеження терміну їхньої поставки в Україну за умови, якщо кошти переказуються на користь:
▪️іноземного експортно-кредитного агентства (ЕКА) / іноземної держави через уповноважену нею особу/іноземної особи, до складу учасників якої входить іноземна держава чи іноземний банк;
▪️інших нерезидентів, за умови участі в імпортних операціях іноземного ЕКА / іноземної держави через уповноважену нею особу/іноземної особи, до складу учасників якої входить іноземна держава чи іноземний банк.

Діятиме щомісячний ліміт для таких переказів на рівні 10% від суми простроченої заборгованості за договором щодо імпорту товарів (за станом на 01 листопада 2024 року).

2️⃣ Розрахунки за проєктами міжнародної технічної допомоги.

Нині передбачена можливість переказу іноземної валюти з України для розрахунків у межах проєктів/програм міжнародної технічної допомоги/прикордонного співробітництва, що фінансуються ЄС. Водночас резиденти України отримують технічну допомогу не лише від країн ЄС.

Враховуючи це, НБУ надав можливість переказувати іноземну валюту за кордон для проведення розрахунків за проєктами міжнародної технічної допомоги, незалежно від того, якою державою чи організацією фінансується такий проєкт.

3️⃣ Репатріація дивідендів за кордон.

Національний банк уважно слідкує за дотриманням встановлених валютних обмежень. Результати перевірок засвідчили спроби обходження щомісячного ліміту на репатріацію дивідендів. Тому НБУ встановив додаткові критерії для таких операцій, зокрема щодо періоду діяльності емітента з дати державної реєстрації до дати здійснення операції.

4️⃣ Використання валютних кредитів для придбання цінних паперів, номінованих у валюті.

Для мінімізації ризиків обходження діючих валютних обмежень Національний банк також з 20 листопада 2024 року встановив заборону використання валютних кредитів для придбання цінних паперів, номінованих в іноземній валюті.

ℹ️ Усі деталі – за посиланням.

​​​​​​🌐 Місія МВФ щодо шостого перегляду програми "Механізм розширеного фінансування" (The Extended Fund Facility, EFF) завершила роботу.

✅️ За її результатами досягнуто угоди на рівні персоналу (Staff-Level Agreement, SLA). Відповідну домовленість має схвалити Рада директорів МВФ, яка розгляне її найближчими тижнями. Після цього Україна отримає доступ до фінансування обсягом близько 1,1 млрд дол. США.

Незважаючи на війну, ступінь виконання програми залишається високою: всі кількісні критерії ефективності на кінець вересня досягнуті, як і структурні маяки, що мали бути виконані на момент цього перегляду.

☝️МВФ наголошує, що економіка України демонструє стійкість, незважаючи на руйнівні наслідки війни, фінансовий сектор залишається стабільним і ліквідним, а темпи реформ – швидкими.

💬 "Хочу подякувати команді МВФ за продуктивну роботу та конструктивні дискусії. За мудрість та гнучкість у багатьох питаннях. Наша фінальна зустріч підтверджує: ми краще почали розуміти одне одного та налаштовані і надалі ухвалювати складні рішення, щоб протидіяти значній невизначеності та зберігати стійкість країни.

Представники Фонду за ці вісім днів змогли краще відчути наше сьогодення, з огляду на чергову серію атак з боку росії. Розраховуємо на подальшу підтримку з боку МВФ, а також щиро сподіваємося, що сьомий перегляд відбуватиметься у більш визначеному середовищі. Вже працюємо над тим, щоб він був успішним", – сказав Голова Національного банку України Андрій Пишний.

ℹ️ Більше про підсумки місії.

​​#ГолосНБУ

💡 Завершуємо робочий тиждень із традиційним дайджестом, що містить теми обговорень експертів НБУ.

❓Чи можна уникнути емісійного фінансування бюджету наступного року? Як змінюється динаміка світових цін на основні товари українського експорту та чого очікувати далі? Чи є дієвими фінансові санкції проти рф та що робить НБУ для їх посилення?

Читайте про це і не тільки 👇

🚩 Про можливості України профінансувати бюджет у 2025 році без звернення до емісійних джерел фінансування – в інтерв’ю Голови НБУ Андрія Пишного агенції Reuters.

🚩 Про стан валютного й грошового ринків, ситуацію в економіці та банківській системі, а також практичні аспекти оцінки достатності внутрішньої ліквідності (ILAAP) розповіли заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук, директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова, в. о. директора Департаменту відкритих ринків Олександр Арсенюк та заступник директора Департаменту інтегрованого нагляду за банками Лариса Паламарчук на XIII Щорічній конференції Market|Risk|2024 від Extra Consulting.

🚩 Про рецепти ефективної політики центробанку в умовах війни – в інтерв’ю директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Володимира Лепушинського проєкту центрального банку Польщі Obserwator Finansowy.

🚩 Про санкційний трек центробанку та дієвість фінансових санкцій проти рф розповіла директор Департаменту ліцензування Дар’я Софіна, яка до призначення на цю посаду більше року очолювала новостворений напрям у структурі Департаменту фінансового моніторингу – управління санкційної політики, під час чергової лекції НБУ для фінансових журналістів.

🚩 Про динаміку світових цін на основні товари українського експорту: пшеницю та кукурудзу, а також на енергоносії як вагому частку в імпорті – в колонці начальника відділу аналізу міжнародної економіки Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Інни Співак для “НВ Бізнес”.

💫 Сьогодні виповнюється 100 років Українському радіо. Цій визначній події Національний банк присвятив нову пам’ятну монету «100 років із часу заснування “Українського Радіо”».

15 листопада в Національному академічному театрі опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка монету презентував заступник Голови НБУ Олексій Шабан разом із Прем’єр-міністром України Денисом Шмигелем, Міністром культури та стратегічних комунікацій України Миколою Точицьким, головою правління Суспільного Мовлення Миколою Чернотицьким та генеральним директором Укрпошти Ігорем Смілянським.

☝️Після презентації монети учасники заходу здійснили погашення поштової марки «Нове сторіччя Українського Радіо», яку Укрпошта також випустила з нагоди столітнього ювілею радіостанції.

Придбати пам’ятну монету можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ з 26 листопада 2024 року, а також у банків-дистриб’юторів (їх перелік є на нашому сайті).

👉 Детальніше про монету

​​🚫 Назва розмінної монети "копійка" – один із символів, пов'язаних з реалізацією російської імперської політики в Україні та колоніальною спадщиною.

✅️ Цей факт підтверджено Експертною комісією Українського інституту національної пам'яті, яка бере участь у реалізації норм ЗУ "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".

➡️ До складу комісії входять представники Національної академії наук України, доктори історичних та філологічних наук. Їх фахова експертиза дає змогу через глибинне вивчення історичних свідчень виявляти й фіксувати всі прояви російської експансії в Україні, щоб крок за кроком провести декомунізацію та подолати наслідки російського імперіалізму.

📑 Експерта комісія УІНП вивчила матеріали щодо ініціативи НБУ замінити назву розмінної монети з російської "копійка" на українську "шаг".

☝️Фаховий висновок однозначний:

"Розмінна монета "копійка", відома на українських теренах із середини XVII століття, у ХVІІІ столітті витіснила традиційну для українського грошового обігу монету, що побутувала, зокрема, і під назвою "шаг". Це стало наслідком реалізації російської імперської політики. Отже, назва "копійка" політично, економічно та семантично належить до символів, пов'язаних із реалізацією російської імперської політики в Україні та колоніальною спадщиною.

З огляду на викладені міркування ініціатива Національного банку України щодо внесення змін до законодавства стосовно зміни назви розмінної монети "копійка" на історично обґрунтовану "шаг" заслуговує на підтримку і сприятиме відродженню національних традицій у номінації грошей, подоланню негативної колоніальної спадщини загалом, процесам деколонізації українського суспільства".

💬 Як підкреслив Голова УІНП Антон Дробович: "Ми з увагою та інтересом поставилися до ініціативи Національного банку, що базується на глибокому вивченні історичних джерел та дійсно стратегічному плануванні цього питання. Сподіваюся, що Верховна Рада України підтримає цю зміну та вже наступного року регулятор зможе почати поступове введення шагу в обіг".

🚩 Повний текст висновку – за посиланням.

🇺🇦 Час позбуватися насадженого росією та плекати наше, українське!

#шаг – це наше!

​​📑 Свіжий Огляд банківського сектору за ІІІ квартал 2024 року.

1️⃣ Кредитування бізнесу та населення надалі зростає.

Обсяг чистих активів банків за ІІІ квартал зріс на 1,8%. Насамперед зросли вкладення банків в ОВДП: на 8,9% порівняно з попереднім кварталом та на 39% – з ІІІ кварталом 2023 року. Натомість обсяги депозитних сертифікатів НБУ скорочуються третій квартал поспіль. Обсяг чистого гривневого кредитного портфеля бізнесу за III квартал зріс на 6,9% порівняно з попереднім кварталом та на 22,9% – порівняно з ІІІ кварталом 2023 року. Частка МСП у чистому портфелі гривневих кредитів бізнесу зросла до 60%.

Обсяг чистого гривневого роздрібного кредитного портфеля також зростає: приріст за ІІІ квартал становив 9,7% порівняно з попереднім кварталом та 40,7% – з ІІІ кварталом 2023 року.

Якість кредитного портфеля поліпшується вже понад рік по всій банківській системі – частка NPL скоротилася до 32,3% (20,9% – без боргів колишніх власників ПриватБанку та старих боргів).

2️⃣ Припливи коштів населення в банки відновилися.

Обсяги гривневих коштів фізичних осіб у банках за квартал зросли на 1,2% порівняно з попереднім кварталом та на 15,4% – з ІІІ кварталом 2023 року. Сезонні відпливи коштів населення в червні компенсовані їх надходженнями в подальші періоди. Строкові гривневі депозити фізосіб у гривні зросли на 0,4% за квартал.
Водночас обсяг гривневих коштів бізнесу в банках дещо зменшився внаслідок cплати підприємствами податків та зростання їхніх інших витрат. У жовтні припливи коштів бізнесу відновилися.

3️⃣ Банки перейшли до нормативів капіталу за стандартами ЄС.

За ІІІ квартал банки отримали 38,6 млрд грн прибутку, що на 1,2% нижче, ніж у попередньому кварталі, та на 8,6% – ніж у ІІІ кварталі 2023 року. Основним джерелом прибутку залишався чистий процентний дохід. Прибуток та достатній перехідний період дали змогу банкам безболісно перейти в ІІІ кварталі до нових нормативів достатності капіталу за європейськими стандартами. На кінець ІІІ кварталу жоден з них не порушував мінімальних вимог.

Повторне підвищення податку на прибуток може стати викликом для сектору. Низка банків потребуватиме коригування бізнес-планів, а деякі – ймовірного перегляду програм капіталізації за результатами оцінки стійкості 2023 року. Однак прибутковість забезпечить здатність цих фінустанов накопичити необхідні запаси капіталу надалі.

➡️ Більше про результати кварталу, а також перспективи сектору:
▪️у релізі;
▪️в Огляді.

​​Розповідаємо, як змінився ринок фінансових послуг за підсумками жовтня 👇👇

🔸Кількість учасників небанківського фінансового ринку у жовтні зменшилася до 897 (з 926).
🔸Кількість банків залишилася незмінною – 62.

✅ Станом на 1 листопада на ринку небанківських фінансових послуг працювали:

492 фінансові компанії (було 509);
58 страховиків non-life (було 64), 11 life-страховиків (без змін) та один страховик зі спеціальним статусом;
111 ломбардів (було 113);
109 кредитних спілок (було 110);
1 лізингодавець (без змін);
43 страхових брокери (було 42);
71 колекторська компанія (було 75).

☝️Крім того, на ринку визнано 16 банківських груп (було 18) та 30 небанківських фінансових груп (без змін).

Також на платіжному ринку діє 16 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні (кількість не змінилася), та 14 міжнародних платіжних систем, створених нерезидентами (було 15).

🟢 Ринок надавачів фінансових платіжних послуг не змінився. Там і надалі працюють:

▪️18 платіжних установ;
▪️12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.

До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 50 комерційних агентів (було 48) та 30 технологічних операторів платіжних послуг (без змін).

ℹ️ Більше інформації – за посиланням.

🟢 Директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський поспілкувався з журналістами проєкту центробанку Польщі Obserwator Finansowy.

Він розповів про:

▪️пріоритети валютно-курсової політики НБУ;
▪️як НБУ планує повернути інфляцію до цілі 5%;
▪️баланс між контролем за інфляцією, стійкістю національної валюти та фінансуванням дефіциту бюджету в умовах війни;
▪️майбутнє української економіки.

Тут переповідаємо тези про плани з приборкання інфляції 👇👇

Інфляція у 2023 році знизилася з 26,6% до 5,1%. У 2024 році інфляційний тиск посилився через перебої з електроенергією, які змусили компанії інвестувати в енергетичну автономність, а також через нижчі врожаї сільгосппродукції та нестачу робочої сили.

Водночас НБУ залишається відданим досягненню цілі з інфляції на рівні 5%. Досягнути її він планує у 2026 році, повернувши у 2025 році інфляцію до зниження.

Захист гривневих заощаджень від інфляції є важливим завданням монетарної політики НБУ. Як результат, обсяги вкладень населення в гривневі строкові депозити та ОВДП зростають.

Це допомагає пом’якшити тиск на валютний ринок та зберігати контроль за очікуваннями.

📹 Переглянути інтерв’ю можна за посиланням.

​​🟢 Про прибутковість банків

За дев’ять місяців 2024 року платоспроможні банки отримали 118 млрд грн чистого прибутку.

Цьому й надалі сприяє збереження високої чистої процентної маржі з огляду на зростання обсягів кредитування та вкладень в ОВДП.

⬆️ Так, обсяг валового гривневого портфеля наданих клієнтам кредитів з початку 2024 року зріс на 14,5% (чистого портфеля – на 23,6%), обсяг вкладень в ОВДП – на 21,1%.

⬇️ Рентабельність капіталу банків за дев’ять місяців 2024 року становила 45,8%, що нижче аналогічного показника попереднього року – 56,9%.

Обсяги нарахованих банками податків на прибуток зросли й становили за цей період 35 млрд грн.

📌 Деталі – за посиланням.

​​📈 У жовтні 2024 року споживча інфляція в річному вимірі пришвидшилася до 9,7% з 8,6% у вересні.

Про це свідчать дані Держстату.

Темпи зростання цін очікувано прискорилися, проте перевищили траєкторію прогнозу, опублікованого в жовтневому Інфляційному звіті.

Однією з основних причин стало стрімкіше зростання цін на продовольчу продукцію внаслідок суттєвішого, ніж очікувалося, впливу несприятливих погодних умов на сільгоспкультури та, відповідно, меншої пропозиції продуктів харчування.

Також швидше, ніж очікувалися, зростали й адміністративно-регульовані ціни та ціни на паливо, хоча подорожчання палива і сповільнилося.

Базова інфляція в жовтні зросла до 8,3% з 7,3% у вересні. Така динаміка зумовлювалася насамперед швидшим подорожчанням оброблених продуктів харчування під впливом більшої вартості продовольчої сировини, а також подальшим зростанням витрат бізнесу на електроенергію та оплату праці.

☝️Найближчими місяцями інфляційний тиск зберігатиметься через:

▪️меншу, ніж торік, пропозицію окремих продуктів харчування;
▪️розширення сукупного попиту внаслідок значних бюджетних видатків;
▪️подальше зростання заробітних плат;
▪️дефіцит електроенергії під час опалювального сезону.

⬇️ Водночас зниження інфляції розпочнеться вже навесні наступного року. До кінця 2025 року вона сповільниться до 6,5% і надалі прямуватиме до цілі НБУ 5%.

Цьому посприяють заходи процентної та валютно-курсової політики центробанку, а також зростання пропозиції продовольчих товарів і послаблення зовнішнього цінового тиску.

ℹ️ Детальний коментар про інфляцію у розрізі товарів та послуг доступний за посиланням.

❓Якою буде динаміка цін на світових товарних ринках на основні позиції українського експорту: пшеницю та кукурудзу? Як зміняться світові ціни на нафту та природній газ, які мають значну вагу в імпорті?

➡️ Розповідає начальник відділу аналізу міжнародної економіки Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Інна Співак у колонці для "НВ Бізнес".

☝️За прогнозом НБУ, світові ціни на зернові поступово зростатимуть через зниження пропозиції та збільшення попиту. Наприклад, попит на кукурудзу формуватимуть країни Азії для розвитку тваринництва, а також виробники етанолу, насамперед у США, Бразилії, Індонезії, Індії.

Ціни на нафту до кінця року коливатимуться в межах нижчого, ніж раніше очікувалося, коридору – 70-80 дол./барель. Це пов’язано з послабленням світового попиту, насамперед з боку найбільших світових імпортерів (Китаю та США).

Наступного року світові ціни на нафту залишаться в цьому ж діапазоні, а ціни на природний газ на європейському ринку поволі знижуватимуться.

📰 Дізнавайтеся більше в колонці.

​​💬 Діалог НБУ з бізнесом

6 листопада відбулася чергова зустріч представників Національного банку та керівників українських підприємств, що беруть участь в опитуваннях щодо ділової активності.

☝️У центрі обговорення рекордної кількості учасників (132 представників 121 підприємства майже всіх видів діяльності та переважної більшості регіонів України) були такі питання:

▪️огляд поточного стану економіки та оновлений макропрогноз;
▪️ситуація на валютному ринку та поступ валютної лібералізації;
▪️стійкість банківського сектору тощо.

Заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук подякував підприємцям за потужний внесок у підтримку економіки та за активну участь в опитуваннях Національного банку.

💬 “Результати цих опитувань є надзвичайно важливими для ефективного виконання нашого мандата із забезпечення цінової та фінансової стабільності. Наш сьогоднішній діалог дасть нам змогу не лише краще комунікувати щодо політики НБУ, але й врахувати ваші питання в адаптуванні нашої політики до викликів, з якими стикається бізнес”, – зазначив Сергій Ніколайчук.

ℹ️ Детальніше про тези, що пролунали на зустрічі, дізнавайтеся за посиланням.

​​🟢 Рішенню Правління НБУ зберегти облікову ставку на рівні 13% передувала дискусія Комітету з монетарної політики (КМП), до складу якого також входять директори профільних департаментів.

Традиційно, на 11 день після публікації рішення про ставку, запрошуємо за лаштунки дискусії ⤵️

☑️ Дев’ять з десяти присутніх членів КМП підтримали збереження облікової ставки на рівні 13% у жовтні.

Вони підкреслили, що такий рівень ставки разом із підтриманням стійкості валютного ринку є достатнім, щоб стримати інфляцію та повернути її до цілі 5% найближчими роками.

Збільшення попиту населення на строкові гривневі депозити і ОВДП восени на тлі збереження стійкості інфляційних очікувань свідчить, що завдання НБУ із захисту гривневих заощаджень від інфляції виконується.

Як зазначили ці учасники дискусії, такий крок буде цілком послідовним та передбачуваним з огляду на попередні комунікації, тоді як НБУ важливо і надалі зменшувати рівень економічної невизначеності.

📈 Один учасник дискусії висловився за підвищення облікової ставки до 13,5% у жовтні.

Він зазначив, що отримав додаткові підтвердження доцільності такого кроку: швидше за прогноз зростання інфляції, погіршення очікувань, хоч і маржинальне, а також зміщений вгору баланс інфляційних ризиків.

Підвищення ставки засвідчило б готовність НБУ і надалі забезпечувати цінову стабільність та належний захист гривневих заощаджень від інфляції не лише зараз, а й у перспективі.

⏹️ Переважна більшість членів КМП очікує збереження облікової ставки на рівні 13% упродовж наступних місяців, однак не виключає можливість її підвищення.

Жоден з учасників дискусії не бачить підстав для пом’якшення процентної політики найближчими місяцями.

Вісім членів КМП вважають, що облікова ставка на рівні 13% буде достатньою для забезпечення належного рівня захисту гривневих заощаджень від інфляційного знецінення.

☝️Водночас двоє учасників дискусії очікують, що в грудні ставку потрібно буде підняти до 14%.

ℹ️ Деталі за посиланням.

​​#ГолосНБУ

💡Представляємо черговий суботній дайджест із підбіркою тем обговорень експертів НБУ.

Читайте 👇👇

🚩 Відповідь на п’ять запитань про монетарну політику з фокусом на рішенні зберегти облікову ставку на рівні 13% та показниках оновленого макропрогнозу – у колонці Голови НБУ Андрія Пишного для видання «Економічна правда».

🚩 Про важливість еволюції центральних банків в умовах нової реальності, ґрунтуючись на досвіді, який Національний банк здобув за останні роки, розповів заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук у колонці міжнародному виданню Central Banking.

🚩 Прогрес у співпраці з міжнародними партнерами, стан економіки та рішення з монетарної політики, кредитна підтримка відновлення енергетики та бізнесу загалом, запобігання використанню банків у протиправних схемах ухилення від сплати податків, виконання нових вимог до ділової репутації – такі теми обговорювалися під час зустрічі Правління НБУ з керівниками найбільших 30 банків.

🚩 Про роль Національного банку в стимулюванні інновацій у фінансовому секторі розповів заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час виступу на Digital Banking Conference 2024, організованій UAFIC.

📰 У колонці виданню "Економічна правда" Голова НБУ Андрій Пишний відповідає на п’ять запитань про монетарну політику з фокусом на рішенні зберегти облікову ставку на рівні 13% та показниках оновленого макропрогнозу.

1️⃣ Чому НБУ не підвищив облікову ставку, якщо інфляція йшла вище липневого прогнозу?

2️⃣ Чи може НБУ раніше знизити облікову ставку, ніж прогнозується, чи навпаки – підвищити?

3️⃣ Чи достатньо в НБУ інструментів, щоб втримати контроль над інфляцією?

4️⃣ Якою буде динаміка ставок за гривневими інструментами?

5️⃣ Чи планує НБУ відмовлятися від тримісячних депозитних сертифікатів?

💬 “Мета НБУ – зберегти контроль над інфляцією цього року, повернути її до зниження наступного року й надалі привести до цілі 5%. Інше наше важливе завдання – зберегти контроль над інфляційними очікуваннями”, – наголошує Андрій Пишний.

Для цього НБУ використовує свої інструменти, зокрема облікову ставку. Її збереження на рівні 13% і надалі сприятиме захисту гривневих заощаджень від інфляції, адже ставки за депозитами та ОВДП перевищуватимуть прогнозовану інфляцію.

🏛 Сьогодні українці можуть відкрити гривневий депозит з дохідністю після оподаткування понад 10% річних, тоді як інфляція відповідно до прогнозу на кінець 2025 року становитиме 7%.

💬 “Надалі ми не очікуємо суттєвого зниження номінальних ставок за гривневими депозитами”, –зазначив Голова НБУ

​​💪 Перше Всеукраїнське тестування з фінансової грамотності для дорослих завершилось, а отже час підбити підсумки.

⬇️⬇️⬇️

☑️ Отже, з 31 жовтня до 7 листопада онлайн-платформу тестування відвідали 51 666 користувачів.

☑️ 23 237 учасників пройшли тест повністю. З них 3 134 користувачів правильно відповіли на усі питання та отримали максимальний бал (13%).

🎁 Серед учасників, які поділилися своїми результатами в соціальних мережах із хештегом #NBU_fincheck та виконали інші умови розіграшу, ми розіграємо подарунки.

Оголошення переможців відбудеться до 15 листопада.

☝️Нагадаємо, що цього року, з нагоди 100-річчя Всесвітнього дня заощаджень, НБУ вперше провів Всеукраїнське тестування з фінансової грамотності для дорослих.

Такий захід стане нашою з вами щорічною традицією. Тож, хто не встиг перевірити свої знання цього року – приєднуйтеся до тестування наступного.

Залишайтеся з нами та відстежуйте публікації на сайті Гаразд, щоб не пропускати корисну інформацію та бути в курсі всіх новин, що стосуються управління особистими фінансами.

#NBU_fincheck

​​🟢 Новий Інфляційний звіт з макроекономічним прогнозом на 2024–2026 роки вже на сайті НБУ.

Ключові моменти, які варто знати кожному.

1️⃣ До кінця року інфляція пришвидшиться до 9,7%, а на початку 2025 року тимчасово перетне позначку 10%. Причинами є менша, ніж торік, пропозиція окремих продуктів харчування, значні бюджетні видатки, брак працівників та енергодефіцит під час опалювального сезону.

Однак уже навесні 2025 року інфляція почне знижуватися і до кінця року дійде позначки 6,9%, а у 2026 році сповільниться до цілі 5%. На це, зокрема, спрямована процентна та валютно-курсова політика НБУ.

2️⃣ У 2024–2026 роках економічне відновлення триватиме завдяки стимулюючій ролі державного сектору, нарощуванню врожаїв, відбудові енергетичних потужностей, зростанню доходів домогосподарств і стійкому зовнішньому попиту. НБУ поліпшив прогноз зростання ВВП на 2024 рік до 4% (раніше 3,7%). У наступні два роки зростання пришвидшиться до 4,3–4,6% щороку.

3️⃣ Зайнятість і заробітні плати поступово збільшуватимуться через нестачу кадрів і відповідне посилення конкуренції за робітників з боку бізнесу. Очікується, що за підсумками 2024 року реальні зарплати зростуть на 14%. Тенденція до підвищення зарплат в умовах браку працівників збережеться й надалі. Рівень безробіття поступово зменшуватиметься, але залишатиметься вищим, ніж до повномасштабного вторгнення через наслідки війни.

4️⃣ Зовнішня допомога залишатиметься важливим джерелом фінансування бюджетного дефіциту та поповнення міжнародних резервів. Очікується, що цього року вона становитиме 41,5 млрд дол. США, а в наступні роки – близько 38 млрд дол. США і 25 млрд дол. США відповідно. Обсяг міжнародних резервів залишиться достатнім, щоб зберігати стійкість валютного ринку.

5️⃣ Базовий сценарій макропрогнозу НБУ побудований на припущенні про поступову нормалізацію умов функціонування економіки, що, зокрема, сприятиме поверненню вимушених мігрантів і зростанню інвестицій.

🔥 Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у жовтневому Інфляційному звіті також розглянуто низку спеціальних тем. Про них ми окремо розповімо в наступних публікаціях.

▪️Детальніше про висновки Інфляційного звіту читайте тут.
▪️Переглянути повний текст звіту можна тут.

​​💡📊Статистика кредитування енергетики

✔️ За період з червня по жовтень 2024 року банки отримали 2927 заявки від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 66,2 млрд грн.

✔️ Вже схвалено заявки (підписані угоди і ті, що готуються до підписання) на суму 11,7 млрд грн. Обсяг валового портфеля кредитів, пов’язаних з енергетичними потребами юридичних осіб, сягнув 3,4 млрд грн.

☝️ Такі результати опитування Національним банком 20 банків, які підписали меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики.

🟢 Зокрема, у жовтні:

▪️подано 443 заявки на суму 11,5 млрд грн;
▪️схвалено 1699 заявок на суму 3,9 млрд грн;
▪️надано 267 кредитів загальним обсягом 1,56 млрд грн.

⚡️ Загальна профінансована потужність генерації за наданими з червня позиками бізнесу вже становить близько 310 мВт.

➡️ Крім того, банки кредитують і населення. Упродовж жовтня громадянам надано 1 тис. кредитів загальним обсягом 176 млн грн. Обсяг валового портфеля кредитів, пов’язаних з енергетичними потребами фізичних осіб, зріс до 366 млн грн.

​​📊 Міжнародні резерви станом на 1 листопада 2024 року, за попередніми даними, становили 36,6 млрд дол. США.

У жовтні вони знизилися на 6,0%.

Попри зменшення, обсяг міжнародних резервів є достатнім для збереження стійкості валютного ринку.

☝️За прогнозом Національного банку, рівень міжнародних резервів за підсумками грудня 2024 року сягне 43,6 млрд дол. США, ураховуючи запевнення щодо фінансування, надані партнерами.

Динаміка міжнародних резервів у жовтні 2024 року зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ для покриття структурного дефіциту валюти на ринку та згладжування курсових коливань, а також борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції були лише частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів та від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (валютні ОВДП).

Так, чистий продаж валюти НБУ у жовтні становив 3 427,9 млн дол. США.

☑️ Крім того, за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті було виплачено 943,4 млн дол. США, з яких:

▪️710,0 млн дол. США – обслуговування та погашення валютних ОВДП;
▪️186,0 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
▪️21,6 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед ЄІБ;
▪️11,6 млн дол. США – обслуговування боргу перед ЄС;
▪️14,2 млн дол. США – сплата іншим міжнародним кредиторам.

Також Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 87,9 млн дол. США.

✅ Водночас минулого місяця на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 1 991,4 млн дол. США. З цієї суми:

▪️1 111,2 млн дол. США – від Міжнародного валютного фонду;
▪️569,1 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП;
▪️289,5 млн дол. США – від Уряду Канади.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​🔔 Друзі, хто ще не встиг пройти Всеукраїнське тестування з фінансової грамотності? Поспішіть!

⌛️ Зробіть це сьогодні, адже завтра, 7 листопада, останній день тестування.

Всього 20 запитань за 20 хвилин ‒ і ви дізнаєтеся свій рівень фінансової грамотності та отримаєте персональні поради для поліпшення своїх знань від нашого освітнього сайту з фінансової грамотності Гаразд.

☝️Також у вас буде можливість виграти один із подарунків, які ми розіграємо серед зареєстрованих учасників.

➡️ Пройти тест можна – тут.

Тисячі українців вже пройшли тестування, долучайтеся й ви!

#NBU_fincheck

​​📣 Інформуємо про стан спецрахунку, відкритого НБУ на потреби оборони, станом на 1 листопада.

Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становить понад 1,5 млрд грн.

За минулий місяць на нього надійшло понад 176,6 млн грн.

Усього з початку повномасштабного вторгнення на спецрахунок надійшло майже 39,2 млрд грн в еквіваленті. З них на потреби оборони перераховано майже 37,8 млрд грн, у жовтні 2024 року – понад 563,4 млн грн.

👉 Підтримати сили оборони

ℹ️ Детальніше про рух коштів на спецрахунку – за посиланням.

​​Друзі, пам’ятаєте, що традиційно наприкінці року ми поповнюємо серію «Східний календар» новою пам’ятної монетою?

🐍 За 12-річним східним календарем 2025 рік пройде під знаком Змії, тож наша наступна монета “Рік Змії” присвячена саме символу майбутнього року.

Змія – шостий знак китайського зодіаку, який символізує гнучкість, інтуїцію та спокій. Вона уособлює глибокі знання, розсудливість, здатність до адаптації та виживання в будь-яких умовах.

Ми, українці, за роки війни, як ніхто інший, відчули важливість цих якостей та розуміємо, наскільки потрібні гнучкість і здатність до трансформації для продовження боротьби. Попри надскладні умови, ми адаптуємося, аби крок за кроком рухатися до своєї мети – Перемоги. 🇺🇦

Якщо вам цікава нова монета, розповідаємо, як вона виглядатиме та коли її можна придбати 👇

🟢 Про дизайн монети

На реверсі зображено стилізований символ східного календаря 2025 року – змію.

Її образ – закомпонований у шестикутник, що виражає динаміку та внутрішню силу, а в поєднанні з агресивним зображенням зміїної голови – ворожість та непередбачуваність для нападника. Закручений хвіст змії нагадує шаблю, що символізує готовність до боротьби.

На аверсі по колу зображені 12 символів східного календаря, в центрі кола – стилізований годинник зі стрілкою, що вказує на головуючий у 2025 році знак китайського зодіаку.

Дизайн монети створила художниця Марина Куц, скульптор – Анатолій Демяненко.

🟢 Про продаж монети

Пам’ятна монета "Рік Змії" вводиться в обіг 5 листопада 2024 року.

Її номінал 5 гривень. Тираж – 80 тисяч штук у сувенірній упаковці.

➡️ Придбати пам’ятну монету "Рік Змії" можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ.

Загалом через інтернет-магазин поступово буде реалізовано 48 тисяч монет.

Крім того, монета реалізовуватиметься і банками-дистриб’юторами (перелік є на нашому сайті) в міру відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ. Про початок реалізації та точки продажу дізнавайтеся на їхніх офіційних сайтах.

​​☝️У доковідні десятиріччя світ перебував в досить комфортних умовах низької інфляції та відносно стабільного економічного розвитку.

Однак з початком пандемії Covid, а надалі з вторгненням росії в Україну виклики безпрецедентно зросли. За таких умов роль центральних банків стала як ніколи важливою.

🇺🇦 Заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук у колонці для Central Banking на прикладі України розповідає про важливість адаптації мандатів центробанків до нової реальності та баланс між цією адаптацією та збереженням незалежності.

Важливі висновки ⤵️

🟢 Центробанки розширюють свої повноваження у відповідь на шоки, що виникають далеко за межами їхньої традиційної сфери контролю – монетарного та фінансового секторів. Шлях їх еволюції формується кризами, глобальними конфліктами, кліматичними змінами, технологічним прогресом тощо.

Вузьке тлумачення повноважень може захистити інституційну незалежність центробанків у короткостроковій перспективі, але в довгостроковій – ризикує зробити їх вразливішими до шоків і політичного втручання.

Дотримання балансу між проактивністю дій та збереженням інституційної незалежності є важливим, щоб посилити роль центробанків без шкоди для досягнення їхніх основних цілей.

☑️ Так, саме здобута у відносно мирні роки незалежність НБУ стала безцінним надбанням в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну, коли задля виживання країни та збереження макроекономічної стабільності НБУ довелося розширити свій мандат та ухвалювати безпрецедентні для центрального банку рішення. Серед них:

▪️монетарне фінансування дефіциту бюджету упродовж перших критичних місяців війни;
▪️спрямування ринкової ліквідності на внутрішній борговий ринок,
▪️сприяння санкціям проти російського фінансового сектору.

Сучасний інструментарій центральних банків має не лише адаптуватися до економічних, геополітичних та інших зрушень, але й активно управляти ними. Такий підхід не підірве незалежність, натомість забезпечить актуальність у мінливому, схильному до шоків світі.

📰 Прочитати колонку Сергія Ніколайчука можна за посиланням.

​​📊 Оновлена статистика від Депозитарію НБУ щодо продажу та погашення ОВДП.

Уряд залучив майже 1 316 млрд грн від продажу ОВДП на аукціонах упродовж воєнного стану.

✅ Протягом десяти місяців 2024 року Міністерство фінансів:

▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах майже 498 млрд грн в еквіваленті: 363 976,1 млн грн, 2 536,3 млн дол. США та 754,9 млн євро;

▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 188 084,7 млн грн, 2 176,6 млн дол. США та 918,3 млн євро.

Портфель військових облігацій у власності фізичних та юридичних осіб на 1 листопада 2024 року становив 158,8 млрд грн в еквіваленті, збільшившись за рік майже у 2,9 раза.

👉 Детальніше – за посиланням.

​​#ГолосНБУ

✅️ Ключовою темою цього робочого тижня стало рішення Правління НБУ зберегти облікову ставку на рівні 13%, а також оновлення макроекономічного прогнозу на 2024‒2026 роки.

Читайте в нашому суботньому дайджесті:

🚩 Детально про підґрунтя рішення щодо облікової ставки та ключові параметри оновленого макроекономічного прогнозу НБУ розповів Голова НБУ Андрій Пишний у своєму виступі під час пресбрифінгу. Дізнавайтеся, що відбуватиметься в економіці країни найближчими роками.

🚩 Чи може НБУ підвищити облікову ставку? А знизити раніше, ніж прогнозується? Чи зростає обсяг депозитів населення? Який обсяг допомоги отримаємо від міжнародних партнерів та яка глибина ринку ОВДП? Ці та інші теми порушувалися на брифінгу з монетарної політики, на якому презентували рішення Правління щодо облікової ставки.

🚩 Яке значення для України має реалізація механізму Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans, чи ефективні санкції, які найбільші виклики чекають на Україну цієї зими та який досвід НБУ цікавить центробанки інших країн? Читайте в інтерв’ю Голови НБУ Андрія Пишного виданню "Голос Америки" під час Щорічних зборів МВФ та Світового банку.

🚩 Чим важливе впровадження принципів сталого розвитку ESG (Environmental, Social, and Governance) в банківському секторі? Читайте про виступ першого заступника Голови НБУ Катерини Рожкової під час 4th International Sustainability Forum 2024.

🚩 Чи готовий фінансовий сектор України продовжувати імплементацію норм ЄС, попри повномасштабну війну? Про це розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час чергового засідання членів Базельської консультативної групи.

🌐 Міжнародні партнери суттєво наблизилися до надання Україні кредиту в межах механізму ERA Loans обсягом 50 млрд дол США, забезпеченого доходами від заморожених активів рф.

💬 "Відбувся злам у ставленні до російських активів, які були знерухомлені з початком повномасштабного вторгнення. Раніше ж партнери дуже обережно, а подекуди навіть заперечуючи, говорили про можливість використання цих активів. Ми розглядаємо цей кредит (у межах ERA Loans) як перший крок на шляху до доступу до самого "тіла" знерухомлених активів", – підкреслює Андрій Пишний у інтерв’ю "Голосу Америки", що відбулося під час Щорічних зборів МВФ та Групи Світового банку.

📰 Читайте інтерв’ю повністю, щоб дізнатися:

▪️Які перспективи подальшої фінансової підтримки від партнерів?

▪️Чи працюють санкції проти рф та як росія намагається їх обходити?

▪️Який досвід НБУ цікавить інші центробанки?

▪️Якими мусять бути відносини між МВФ, Світовим банком і росією під час війни?

▪️Які найбільші виклики для України цієї зими?

​​🔥 Вже за годину, 1 листопада о 16:00, стартує дослідницький онлайн-семінар НБУ.

👉 Тема: "Благодійність під час війни: на прикладі пожертвувань під час вторгнення росії в Україну".

Спікерка семінару – Дарія Михайлишина з Болонського університету – презентує результати свого дослідження, відповівши на важливі запитання для наближення нашої спільної перемоги:

▪️Які події впливають на донати?
▪️Як змінювалась кількість донатів з початку повномасштабного вторгнення?
▪️Яка кореляція між донатами та втратами цивільного населення?
▪️Чи збільшують мотивацію донатити згадки в медіа?
Мова заходу – англійська.

➡️ Зареєструватися для онлайн-участі можна тут.

До зустрічі на дослідницьких заходах НБУ!

​​​​Бізнес у жовтні продовжив пом’якшувати оцінки ділової активності.

⬆️ У жовтні 2024 року індекс очікувань ділової активності (ІОДА) впритул наблизився до рівноважного рівня і становив 49.4 порівняно з 48.7 у вересні.

✅️ На позитивні очікування бізнесу впливали:

▪️оптимістичні прогнози щодо міжнародного фінансування;
▪️пожвавлення споживчого попиту;
▪️стабільна ситуація в енергетиці;
▪️достатня пропозиція товарів;
▪️сприятливі погодні умови.

⏸️ Водночас стримуючими чинниками залишалися:

▪️посилення обстрілів портової інфраструктури;
▪️ризик подальших терактів на енергетичні об’єкти;
▪️зростання витрат бізнесу на енергію;
▪️дефіцит кваліфікованих кадрів тощо.

ℹ️ Детальніше про очікування бізнесу.

​​📊 Статистика непрацюючих кредитів (NPL) за 9 місяців.

Станом на 1 жовтня 2024 року:

⬇️ частка NPL у банківському секторі скоротилася до 32,3% або на 5 в.п. порівняно з показником станом на початок року.

⬇️ обсяг NPL скоротився на 6,9 млрд грн до 415,5 млрд грн.

Без врахування боргів колишніх власників ПриватБанку та старих боргів (часів до оздоровлення банківської системи під час кризи 2015-2017 років) частка NPL в банківській системі – 20,9%.

✅️ Ключові чинники позитивної динаміки.

1️⃣ Подальше нарощення банками обсягів гривневих кредитів високої якості з огляду на поступове відновлення попиту на кредити та поліпшення умов кредитування, зокрема зниження кредитних ставок до рівня, який був наприкінці “доковідного” 2019 року. За дев’ять місяців 2024 року обсяг валових кредитів у банківський системі зріс на 154 млрд грн або на 13,6%.

2️⃣ Списання непрацюючих кредитів, передусім роздрібних, частка NPL в яких за цей час знизилася на 5,9 в. п. до 17,6%. Водночас поліпшилася якість врегулювання й корпоративних боргів – частка NPL в кредитах бізнесу скоротилася на 3,4 в. п. до 40,7%.

Скорочення частки NPL зафіксовано в усіх групах банків.

📍 Детальніше — за посиланням.

​​📊 Оновлений макропрогноз Національного банку на 2024–2026 роки.

Ключові цифри, оприлюднені сьогодні під час пресбрифінгу щодо монетарних рішень.

Розповідаємо, як розгортатимуться економічні події найближчими роками

1️⃣ Ціновий тиск зберігатиметься в наступні місяці, проте навесні 2025 року інфляція почне сповільнюватися.

Упродовж останніх місяців інфляція очікувано зростала, проте дещо швидше за прогноз. У вересні її рівень становив 8,6% р/р і продовжив зростати в жовтні. За оновленим прогнозом НБУ, на кінець року інфляція становитиме 9,7%.

Ціновий тиск зберігатиметься в наступні місяці, водночас навесні 2025 року темпи зростання цін почнуть знижуватися. Цьому сприятимуть зважена монетарна політика НБУ, послаблення зовнішнього цінового тиску, поліпшення ситуації в енергосекторі та збільшення врожаїв. Наприкінці 2025 року інфляція сповільниться до 6,9%, а у 2026 році – повернеться до цілі 5%.

2️⃣ Зростання економіки триває, хоча й залишається обмеженим через вплив війни.

Реальний ВВП продовжував зростати у II та III кварталах, попри хвилі атак росії на енергетичну інфраструктуру, пожвавлення міграції та брак трудових ресурсів, що гальмували відновлення економіки. НБУ дещо поліпшив прогноз зростання реального ВВП у 2024 році – до 4% завдяки меншому, ніж очікувалося, дефіциту електроенергії та дещо вищим врожаям ранніх зернових культур. Згідно з оновленим прогнозом економіка зростатиме й надалі – на 4,3–4,6% у 2025–2026 роках.

3️⃣ Міжнародна підтримка України залишатиметься суттєвою.

НБУ поліпшив припущення щодо обсягів зовнішньої фінансової допомоги на 2024–2026 роки. Очікується, що цього року загальна сума міжнародного фінансування сягне 41,5 млрд дол. США, а наступного – 38,4 млрд дол. США.

Збереження зовнішньої підтримки разом із достатніми обсягами внутрішніх ринкових залучень дадуть змогу уряду й надалі покривати значний дефіцит бюджету без звернення до емісійного фінансування. Зі свого боку НБУ зможе підтримувати належний рівень міжнародних резервів для збереження стійкості валютного ринку.

4️⃣ НБУ вживатиме заходів, щоб захистити гривневі заощадження від інфляційного знецінення, що сприятиме обмеженню тиску на валютному ринку. НБУ спрямовуватиме свою політику на підтримання такого рівня ставок за гривневими активами, який убезпечуватиме вкладників від інфляційних втрат. Національний банк також згладжуватиме надмірні курсові коливання та компенсуватиме структурний дефіцит валюти. Це забезпечуватиме таку динаміку обмінного курсу, що дасть змогу зберігати керованість інфляційних очікувань, сповільнити інфляцію наступного року та повернути її до цілі 5% у середньостроковій перспективі.

5️⃣ Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни.

Війна триває. Відповідно зберігаються ризики подальшого зниження економічного потенціалу, зокрема через втрати людей, територій і виробництв.

Зберігається також ризик посилення геополітичної напруженості у світі на тлі війни на Близькому Сході, електоральних циклів у окремих країнах і намагань росії сформувати коаліцію держав для конфронтації з демократичним світом. Водночас можуть реалізуватися й позитивні сценарії, пов’язані, зокрема, із пришвидшенням євроінтеграційних процесів та відновлювальних робіт в енергетиці.

Більше подробиць – у релізі.

Нагадаємо, що традиційно за тиждень буде опубліковано детальний Інфляційний звіт НБУ.

​​⚡️ Правління Національного банку вирішило зберегти облікову ставку на рівні 13%.

Це рішення у поєднанні з підтриманням стійкості валютного ринку дасть змогу зберегти контроль над інфляційними очікуваннями, сповільнити інфляцію наступного року та надалі повернути її до цілі 5%.

Детальніше про підґрунтя рішення ⤵️

Упродовж останніх місяців інфляція очікувано зростала, але дещо швидшим темпом, ніж прогнозувалося. У вересні темпи зростання цін пришвидшилася до 8,6% р/р. За оцінками НБУ, інфляція продовжила зростати в жовтні.

У наступні місяці ціновий тиск зберігатиметься через подальший вплив факторів з боку пропозиції продовольчих товарів, розширення бюджетних видатків, високі темпи зростання заробітних плат та збільшення енергодефіциту під час опалювального сезону.

Оновлений прогноз НБУ передбачає, що у 2024 році інфляція пришвидшиться до 9,7%, проте вже наприкінці 2025 року сповільниться до 6,9% і повернеться до цілі НБУ 5% у 2026 році.

Для протидії ціновому тиску НБУ з липня призупинив пом'якшення процентної політики. Це підтримало інтерес до гривневих заощаджень, ставки за якими наразі забезпечують належний захист від інфляційного знецінення. Так, восени відновився приплив строкових депозитів населення в гривні, надалі збільшувалися вкладення у ОВДП у національній валюті.

Захист гривневих заощаджень від інфляції залишається одним із ключових завдань НБУ. Його виконання сприятиме обмеженню тиску на валютному ринку та збереженню міжнародних резервів. НБУ компенсуватиме структурний дефіцит валюти у приватному секторі та згладжуватиме надмірні курсові коливання.

➡️ Оновлений прогноз НБУ передбачає триваліше утримання облікової ставки на рівні 13% – щонайменше до літа 2025 року. В разі подальшого зростання цінового тиску понад прогноз та загрози розбалансування інфляційних очікувань НБУ буде готовий посилити процентну політику та застосовувати додаткові монетарні заходи.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​⏰️ Сьогодні о 14:00 відбудеться пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики.

➡️ Під час заходу буде оголошене рішення щодо облікової ставки, а також презентовано оновлений макроекономічний прогноз НБУ.

Пресбрифінг транслюватиметься у прямому ефірі.

Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.

​​🤔 Готові перевірити, чи справді ви знаєте все про особисті фінанси?

🚀 Тоді поїхали! Сьогодні розпочинаємо Всеукраїнське тестування з фінансової грамотності для дорослих.

Воно триватиме до 7 листопада.

❓Чому варто пройти тест?

✅ 20 запитань за 20 хвилин – і ви дізнаєтеся свій рівень фінансової грамотності.

✅ За результатами тестування ви отримаєте персональні рекомендації щодо того, як поліпшити свої знання.

✅ А ще у вас буде можливість виграти подарунки від Національного банку.

Тестування безкоштовне.

👉 Тож, якщо хочете перевірити свої знання, то заходьте на освітній сайт з фінансової грамотності Гаразд та проходьте тестування.

Діліться також своїми результатами з хештегом #NBU_fincheck.

Долучайтеся до Всеукраїнського тестування від НБУ, будемо разом поліпшувати фінансову грамотність в Україні.

ℹ️ ДЕТАЛІ

​​🔔 Друзі, важливе нагадування!

Вже завтра стартує наш новий проєкт – Всеукраїнське тестування з фінансової грамотності для дорослих, яке ми організовуємо до 100-річчя Всесвітнього дня заощаджень.

🗓️ Із 31 жовтня до 7 листопада ви можете пройти тестування на освітньому сайті з фінансової грамотності Гаразд.

Всього 20 питань та 20 хвилин вашого часу, щоб перевірити, наскільки ви готові до щоденних фінансових викликів, і отримати практичні поради, які допоможуть приймати ефективні фінансові рішення.

☝️У тестах лише реальні життєві ситуації – справжній фінансовий симулятор.

🎁 До речі, серед тих, хто візьме участь у тестуванні, ми розіграємо подарунки.

Тож розпочинаємо завтра! Долучайтеся до Всеукраїнського тестування від НБУ.

#NBU_fincheck

🪙 Історія грошей демонструє – українські землі завжди були на перетині цивілізацій, й активний потік світових грошей на наших територіях досить швидко породив процеси, притаманні сучасній ринковій економіці.

Тому формування власної грошової системи та створення грошової одиниці було лише питанням часу для українців.

🟢 Проєкт "Реальна історія" дослідив кожен історичний період існування української держави, щоб дізнатися:

▪️які гроші "ходили" на наших землях з давніх часів і до сучасності;

▪️коли з’являється перша суто українська грошова одиниця;

▪️чому Михайло Грушевський відстоював назву "шаг" для розмінної монети в УНР;

▪️як російська імперія окупувала грошовий суверенітет України і як сьогодні ми можемо позбутися цього остаточно.

Автор проєкту Акім Галімов став гостем Національного банку України й поспілкувався з Головою НБУ Андрієм Пишним про ініціативу центробанку відродити українську назву «шаг» для розмінної монети.

💬 “Копійка” до нас ніколи не мала жодного стосунку. Це була абсолютно імперська, насаджена в Україні річ, тому що тільки в росії, білорусі і Придністров’ї є копійка як розмінна частина їхньої національної валюти. Якщо ми можемо щось змінити, зробити крок у бік відновлення історичної справедливості або деокупації монетарного суверенітету, чому це не зробити?", – зазначає Андрій Пишний.

🔥Дивіться реальну історію українських грошей.

👇👇👇

​​🔥 Свіжі результати опитування банків щодо умов кредитування.

🟢 Ключовий висновок: у ІІІ кварталі рекордна частка респондентів від початку 2022 року очікувала на зростання кредитів бізнесу в наступні 12 місяців, дещо менша – прогнозувала зростання позик населенню. Водночас фінустанови прогнозували певне погіршення якості кредитного портфеля надалі.

Також ⤵️

1️⃣ Попит населення на кредити підвищувався третій квартал поспіль, а триваюче зростання попиту бізнесу – найбільше з 2021 року.

Попит зріс на всі види корпоративних позик, найбільше – на гривневі довгострокові кредити в сегменті МСП.

Серед населення найзатребуванішими були споживчі кредити завдяки кращим споживчим настроям та нижчим відсотковим ставкам. У ІV кварталі очікується збільшення попиту на всі види гривневих корпоративних позик та всі види роздрібних кредитів для населення.

2️⃣ Банки пом’якшили кредитні стандарти для бізнесу вперше з 2021 року для всіх типів корпоративних позик, крім валютних.

Найсуттєвіше було пом’якшено кредитні стандарти для кредитів МСП, а також для короткострокових і гривневих позик. Завдяки передусім підвищенню конкуренції фінустанови надалі пом’якшували стандарти кредитування для населення. Такі тенденції зберігатимуться у ІV кварталі.

3️⃣ За оцінками банків, у ІІІ кварталі помірно зросли валютний, кредитний та операційний ризики, дещо менше – процентний. У ІV кварталі фінустанови очікують зростання всіх видів ризиків, найбільше – ризику ліквідності та кредитного ризику.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​📈 Упродовж 2024 року обсяги касових оборотів банків зростали.

Так, обсяг надходжень готівки до кас банків за січень – вересень цього року становив 2 038,7 млрд грн. Це на 11,9% більше порівняно з аналогічним періодом 2023 року.

Видача готівки з кас банків за дев’ять місяців 2024 року також збільшилася (на 12,5%) та становила 2 067,3 млрд грн.

☝️Такий ріст зумовлений подальшим відновленням економічної активності завдяки, зокрема, зростанню споживання через підвищення заробітних плат та соціальних виплат населенню.

Так, обсяги касових оборотів банків (як за надходженнями, так і видачами) за дев’ять місяців 2024 року перевищують в середньому на 11% показники дев’яти місяців довоєнного 2021 року.

Водночас на збільшення обсягів видач готівкової гривні з кас банків вплинуло збереження високих безпекових ризиків, зокрема подальші обстріли енергетичних об’єктів, що спонукає населення переводити частину власних заощаджень у готівку.

✅ Найбільші обсяги готівки з кас у січні – вересні 2024 року банки традиційно видавали (% від загального обсягу видатків):

▪️за операціями клієнтів з використанням платіжних карток (85,1% від загального обсягу видатків);
▪️для підкріплення операторів поштового зв’язку (3,8% від загального обсягу видатків);
▪️для придбання іноземної валюти в клієнтів (3,4% від загального обсягу видатків).

🟢 Найбільшими джерелами надходжень готівки до кас банків були (% від загального обсягу надходжень):

▪️торговельна виручка (31,6% від загального обсягу надходжень);
▪️операції клієнтів з використанням платіжних карток (23,4% від загального обсягу надходжень);
▪️надходження від продажу іноземної валюти (18,2% від загального обсягу надходжень);
▪️виручка від усіх видів послуг (12,9% від загального обсягу надходжень).

ℹ️ Докладніше дізнатися про динаміку касових оборотів банків за останні 10 років можна за посиланням.

​​📅 1 листопада о 16:00 відбудеться відкритий дослідницький онлайн-семінар НБУ.

🙂 Нагадаємо, що ці регулярні заходи є ефективною платформою для обміну цікавими ідеями та результатами досліджень, які стосуються розроблення політики центробанку.

🔥 Цього разу спікерка семінару – Дарія Михайлишина з Болонського університету – презентує результати дослідження "Благодійність під час війни: на прикладі пожертвувань під час вторгнення росії в Україну".

Тема є дещо незвичною для центрального банку, проте надзвичайно актуальною для українського суспільства та функціонування економіки в умовах війни.

🟢 У межах роботи семінару разом шукатимемо відповіді на важливі питання, що стануть у пригоді для наближення нашої спільної перемоги.

▪️Які події впливають на донати?

▪️Як змінювалась кількість донатів з початку повномасштабного вторгнення?

▪️Яка кореляція між донатами та втратами цивільного населення?

▪️Чи збільшують мотивацію донатити згадки в медіа?

Мова заходу – англійська.

➡️ Зареєструватися для онлайн-участі можна тут.

💪 Задонатити на наближення перемоги можна тут.

До зустрічі на дослідницьких заходах НБУ!

​​📊 Тенденції банківського фондування.

Обсяг фондування банків у ІІІ кварталі зріс, і більшість банків зазначили про більше зростання коштів населення порівняно з бізнесом.

☝️Про це свідчать результати щоквартального опитування НБУ.

1️⃣ За очікуваннями банків, у ІV кварталі залучення зростатимуть за рахунок коштів населення, обсяги залучень від бізнесу – залишаться незмінними, а обсяг оптового фондування дещо зменшиться.

2️⃣ Середня вартість фондування в цілому знижувалася п’ять кварталів поспіль, вартість оптових залучень – другий квартал поспіль. Банки очікують зниження вартості депозитів домогосподарств і корпорацій у ІV кварталі.

3️⃣ Загальний обсяг банківського капіталу за останні 12 місяців збільшився, про що зазначили близько 95% респондентів, водночас дві третини опитаних очікують збереження цієї тенденції в наступні 12 місяців.

​​🤝 Національний банк України та Міжнародна фінансова корпорація 25 жовтня 2024 року у Вашингтоні підписали два нові договори про співпрацю.

🎯 Їхня мета – розширити доступ малого та середнього бізнесу до фінансування, а також підтримати економічне відновлення України в умовах постійних викликів, спричинених російським вторгненням.

Співробітництво відбуватиметься у двох сферах.⤵️

1️⃣ Розвиток цифрових фінансових послуг.

Ключові ініціативи у цьому напрямі включають стимулювання інновацій через відкритий банкінг, підвищення фінансової інклюзії через просування фінансових послуг агентськими банківськими каналами, заохочення бізнесу до впровадження інноваційних фінансових послуг з використанням регуляторної платформи НБУ ("пісочниці"), а також підтримку зростання обсягів безготівкових операцій.

2️⃣ Вирішення проблеми непрацюючих кредитів.

Зокрема передбачене створення в Україні правової бази для заснування компаній з урегулювання проблемних активів. Очікується, що вони зможуть відіграти важливу роль в управлінні NPL та залученні приватних інвестицій.

💬 "Ми щиро вдячні за потужну технічну та фінансову підтримку, яку надає Група Світового банку, та цінуємо нашу давню та успішну співпрацю. Допомога експертів групи завжди ефективна та фахова, разом з ними Національний банк продовжує втілювати амбітні реформи та програми у найширших напрямках", — зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.

ℹ️ Детальніше про укладені договори.

​​#ГолосНБУ

💡Тиждень, що минає, виявився надзвичайно насиченим на події та експертні обговорення за участю керівників та фахівців НБУ, зокрема на міжнародних майданчиках.
Велика підбірка всіх тем обговорень – у дайджесті 👇

🌎 Цього тижня в Вашингтоні проходять Щорічні збори МВФ та Світового банку, де традиційно взяли участь і представники НБУ у складі української делегації.

Нижче розповідаємо про кожен день зустрічі та додаткові заходи Зборів:

▪️Старт Щорічних зборів МВФ та Світового банку.

▪️Короткий огляд зустрічей Голови НБУ Андрія Пишного та його заступника Сергія Ніколайчука за підсумками другого дня Щорічних зборів МВФ та Світового банку.

▪️У третій день Щорічних зборів МВФ та Світового банку делегація НБУ зустрілася з представниками Держдепартаменту США, а також з ЄІБ, ЄБРР та керівниками центробанків Литви, Латвії, Естонії, Данії і Німеччини.

▪️У четвертий день Щорічних зборів МВФ та Світового банку часники делегації Національного банку взяли участь в IMF-WB Constituency Meeting, вступній сесії IMFC та круглому столі, що був організований Торонто центром.

▪️Governor Talks під час Щорічних зборів МВФ та Світового банку. Вперше запрошений гість – Голова Національного банку України, який розповів, як регулятору залишатися ефективним в умовах надзвичайної невизначеності.

☝️І до інших тем.

🚩 Про імплементацію принципів сталого розвитку (Environmental, Social, and Governance, ESG) фінансовим сектором України розповіла перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова під час Ukrsibbank Sustainable Business Forum.

🚩 Про підсумки року керованої гнучкості курсу та плани Національного банку розповів заступник Голови НБУ Юрій Гелетій в інтерв’ю 24 Каналу.

🚩 Ситуацію в економці, головні показники для стратегічного планування бізнесу та спрощення доступу до фінансування обговорив Юрій Гелетій під час бізнес-саміту USAID "Інвестиції для підвищення стійкості бізнесу".

🚩 Головні виклики та регуляторні перспективи у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду та комплаєнсу, а також динаміку виконання фінансовим сектором вимог щодо захисту прав споживачів в Україні говорили заступник Голови НБУ Дмитро Олійник та начальник Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Ольга Лобайчук на VI Щорічній Конференції Compliance|Risk|2024.

🚩 Актуальні питання та виклики регулювання і нагляду у сфері фінансового моніторингу, шляхи їх вирішення, особливості застосування ризик-орієнтованого підходу та важливість автоматизації процесів під час проведення фінансового моніторингу. Таким темам були присвячені виступи Дмитра Олійника та директора Департаменту фінансового моніторингу Анни Липської на форумі “Фінансовий моніторинг в Україні: виклики та перспективи”.

🚩 Якою буде валютно-курсова та процентна політика НБУ? Про це і не тільки говорив під час інтерв’ю "Останньому капіталісті" в подкасті "Washington & Вернадський" директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Володимир Лепушинський.

🚩 Якими є ключові переваги нового закону про “автоцивілку”, пояснив директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Сергій Савчук у колонці для NV Бізнес.

🚩 Про історію створення та розвитку Системи BankID НБУ, її роль і співпрацю з державними онлайн-сервісами під час воєнного стану, а також майбутні плани розповіла Ольга Василєва, заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку, під час конференції Fintech Moldova Conference 2024.

🚩 Про те, як працює відповідальне кредитування, що НБУ робить для розвитку фінансової інклюзії та які зміни відбулися на ринку страхування розповіла Ольга Лобайчук під час лекторію НБУ для журналістів.

​​🏠 Іпотека в серпні

Банки України в серпні видали 701 іпотечний кредит на загальну суму 1,2 млрд грн.

Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.

Ключові висновки опитування 👇👇

▪️обсяг наданих населенню іпотечних кредитів у серпні 2024 року зріс порівняно з попереднім місяцем (липнем 2024 року) на 2,3%, порівняно з серпнем минулого року – на 34,1%;

▪️про видачу нової іпотеки в серпні поінформували 12 банків, що кредитували придбання житла. Більшість угод, як і раніше, укладалися на вторинному ринку нерухомості;

▪️рушієм іпотечного сегмента залишається пільгове кредитування в межах програми “єОселя” (майже всі кредити в серпні надано в межах цієї програми);

▪️середньозважена ефективна ставка за іпотечними кредитами в серпні зросла до 8,2% річних з 8% у липні.

✅ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у серпні видано:

▪️ у Києві та Київській області (345 договорів на загальну суму 678,8 млн грн, що становить 55,3% від загального обсягу);

▪️у Львівській області (37 договорів на 70,9 млн грн);

▪️в Івано-Франківській області (32 договори на 52,1 млн грн);

▪️у Дніпропетровській області (33 договори на 48,9 млн грн).

Під час опитування у вересні 2024 року відповіді надали 39 банків, частка яких становить 98,9% від загального валового іпотечного портфеля на кінець 2021 року.

​​🪙 Національний банк розширює мережу з купівлі інвестиційних монет у населення та приймання пошкоджених для оцінки.

🗓️ Від 01 жовтня в касах НБУ, що розташовані в місті Києві, можна придбати інвестиційні монети. Також ці каси купують інвестиційні монети у населення та приймають пошкоджені для оцінки.

➡️ Такі операції можна здійснити за адресою: м. Київ, Контрактова площа, 2а.

🗓️ Починаючи з 01 листопада, з інвестиційними монетами почнуть працювати і каси НБУ в регіонах.

Але вони здійснюватимуть виключно операції з купівлі інвестиційних монет у населення та приймання пошкоджених для оцінки.

➡️ Такі послуги надаватимуться за адресами:

▪️м. Львів, вул. Коперника, буд. 4;
▪️м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 8;
▪️м. Харків, пл. Театральна, буд. 1;
▪️м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 13.

🚩 Під час оголошення повітряної тривоги каси НБУ не працюватимуть, відвідувачам потрібно буде залишити приміщення банку і прямувати до найближчого укриття.

ℹ️ Переглянути графік роботи кас, перелік інвестиційних монет та дізнатися їх вартість можна на сайті Національного банку.

🚘 Новий закон про “автоцивілку” буде введено в дію за кілька місяців, із січня 2025 року.

Які новації чекають на автовласників і страховиків, розповідає директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ НБУ Сергій Савчук.

☑️ По-перше, нарешті буде припинено практику напівлегальної торгівлі полісами за цінами нижче ринкових, що багато років спотворювала конкуренцію.

Новий закон передбачає відмову від укладання договорів у паперовій формі та зміну їх форми на електронну з укладанням через єдину централізовану базу даних та разом із введеним в дію з початку 2024 року Законом України “Про страхування” докорінно змінює принципи регулювання діяльності страхових посередників.

☑️ По-друге, запроваджується пряме врегулювання шкоди автомобілю внаслідок ДТП або можливість потерпілого звернутися за страховою виплатою до свого страховика, в якого придбано поліс.

Водночас граничний строк для прийняття рішення про страхову виплату обмежується терміном у 60 днів з можливістю його продовження не більше ніж до 90 днів. У разі порушення таких строків страховик за новим законом сплачуватиме пеню за кожен день прострочення виплати.

☑️ По-третє, “автоцивілка” нарешті стане дієвим інструментом покриття збитків завдяки введенню принципу, що страхове відшкодування має забезпечити приведення автомобіля до стану, в якому він був до ДТП, а також скасуванню обмеження максимальної суми страхового відшкодування за європротоколом та поступовому підвищенню максимальних розмірів страхового відшкодування.

До того ж у разі анулювання ліцензії страховику виплати за нього здійснюватиме МТСБУ, не чекаючи завершення судової справи про банкрутство.

💬 «Новий закон має перетворити “автоцивілку” на ефективний інструмент для захисту від ризиків ДТП і ще на кілька кроків наблизити нашу країну до європейських стандартів життя, – підсумував Сергій Савчук. – Національний банк як регулятор страхового ринку вже завершує розроблення нормативно-правових актів, спрямованих на виконання нового закону, і оприлюднить їх для обговорення найближчим часом».

📰 Детальніше – в колонці Сергія Савчука для NV. Бізнес.

❓Чому монетарна політика – це мистецтво та наука водночас?
❓Як відчуття валютного ризику впливає на стабілізацію валютного ринку?
❓Наказувати чи стимулювати: який варіант впливу на банки є в НБУ?
❓Чи враховує НБУ рішення центральних банків країн-партнерів?

➡️ На ці та багато інших цікавих тем говорив Володимир Лепушинський, директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ, у подкасті "Washington & Вернадський" проєкту "Останній капіталіст".

📹 Переглянути подкаст можна – тут.

​​🟢 У готівковому обігу України станом на 1 жовтня 2024 року перебувало 796,5 млрд грн.

Це на 32,1 млрд грн або на 4,2% більше, ніж на початку 2024 року (на 01.01.2024 – 764,4 млрд грн).

Водночас це на 4,4 млрд грн або 0,5% менше, ніж за підсумками ІІ кварталу цього року (на 01.07.2024 – 800,9 млрд грн), що пояснюється сезонними факторами.

Також нижче розповідаємо про цікаві факти статистики готівкового обігу на 1 жовтня 2024 року ⤵️

☑️ У готівковому обігу перебувало 2,6 млрд банкнот на загальну суму 788,7 млрд грн, а також 14,8 млрд монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 7,6 млрд грн.

На одного жителя України 1 жовтня цього року припадало: 63 банкноти і 184 платіжні розмінні та обігові монети (на 1 січня 2024 року – 66 та 177 відповідно).

Найбільше в обігу перебувало банкнот номіналом 500 грн, монет – номіналом 10 коп. (27,3% та 27,9% від загальної кількості в обігу відповідно). Найменше в готівковому обігу банкнот номіналом 50 грн, а монет – номіналом 10 грн (4,5% та 1,7% від загальної кількості в обігу відповідно).

📊 Динаміка обсягів банкнот та монет в обігу свідчить, що найбільший темп приросту з початку 2024 року припадав на банкноти номіналом 1 000 грн та монети номіналом 10 грн. Їх кількість в обігу зросла на 33% та 24% відповідно порівняно з початком цього року.

Найбільше зменшилася в обігу кількість банкнот номіналом 200 грн. Їх наразі на 17,6% менше, ніж на початку 2024 року.

👉 Докладніше вивчити динаміку суми та кількості всіх номіналів монет та банкнот в обігу можна на сайті НБУ за посиланням.

​​🚀 Гарна новина для всіх, хто опікується своєю фінансовою грамотністю!

До 100-річчя Всесвітнього дня заощаджень Національний банк ініціює щорічний проєкт Всеукраїнське тестування з фінансової грамотності для дорослих.

🗓️ Цього року пройти його можна буде з 31 жовтня до 7 листопада.

Наші експерти підготували не просто тест, а справжній фінансовий симулятор – тільки ті ситуації, з якими багато людей щодня стикаються в реальному житті.

Так ви зможете оцінити свої знання у сфері особистих фінансів, дізнатися, наскільки ви готові до щоденних фінансових викликів, отримати практичні поради, які допоможуть приймати ефективні фінансові рішення.

❓Хто може пройти тестування?

Всі охочі віком від 18 років.

❓Як пройти тестування?

Перевірити свої знання можна онлайн з 31 жовтня на сайті “Гаразд”: https://harazd.bank.gov.ua.

Тестування безкоштовне!

❓Що на вас чекає?

Учасники тестування мають відповісти на 20 запитань за 20 хвилин. Ви одразу отримаєте результат, а також посилання на корисні публікації на тему фінансової грамотності, підібрані індивідуально для вас.

Також серед тих, хто візьме участь у проєкті, ми розіграємо подарунки. Які саме, розповімо в наступних публікаціях. 🙂

Не проґавте можливість перевірити свою фінансову грамотність!

Долучайтеся до Всеукраїнського тестування від Національного банку України.

#NBU_fincheck

​​👨‍💻Запрошуємо на онлайн-воркшоп НБУ!

Він відбудеться 4 грудня 2024 року. Тема: “Монетарна політика в країнах з ринками, що розвиваються: створюючи інтегровані рішення”.

Щорічний науково-практичний захід НБУ проводиться з 2021 року та збирає представників центробанків, міжнародних фінансових організацій, академічної спільноти, державного та приватного секторів для обговорення практичних аспектів здійснення монетарної політики в країнах з ринками, що розвиваються.

☝️Цього року учасники зосередяться на обговоренні досвіду та досліджень щодо використання міксу з інструментів ЦБ для досягнення макрофінансової стабільності.

💫 Ключові доповідачі воркшопу – Марчін Коласа та Єспер Лінде з МВФ.

Захід відбуватиметься в онлайн-форматі, робоча мова – англійська.

Подавайте свої дослідницькі та аналітичні роботи в межах теми семінару. Орієнтовний, але невичерпний, перелік тем:

▪️комбінація активної процентної політики, валютних інтервенцій та контролю за рухом капіталу: аспекти ухвалення рішень та їх імплементації;
▪️інтегрований підхід до проведення політики (Integrated Policy Framework);
▪️заякорення очікувань vs гнучкість стратегії монетарної політики;
▪️трансмісія монетарної політики та заходи з її посилення в країнах з ринками, що розвиваються, та вплив монетарної політики розвинених країн;
▪️взаємодія фіскальної та монетарної політики: межі між конструктивною співпрацею і домінуванням;
▪️довіра до політики центрального банку: роль комунікацій.

Роботи приймаємо до 8 листопада.

ℹ️ Детальніше про воркшоп та умови участі – за посиланням.

​​📈 У III кварталі 2024 року тривало стале зростання попиту на використання Системи BankID НБУ для віддаленої ідентифікації та верифікації.

За її допомогою громадяни можуть отримувати доступ до широкого спектру дистанційних послуг в Україні.

☝️Так, загальна кількість успішних електронних ідентифікацій за липень – вересень цього року досягла 24,2 млн запитів. Це на 9% більше порівняно з II кварталом 2024 року.

Також збільшилася кількість учасників Системи BankID НБУ. Упродовж III кварталу 2024 року до неї було підключено чотири нові абоненти – надавачі послуг, а також два додаткові абонентські вузли діючих абонентів, у тому числі перший освітній державний застосунок для учнів, батьків і вчителів – мобільний застосунок “Мрія” (абонент – надавач послуг – ДП “ДІЯ”).

✅ Тож наразі Система BankID НБУ налічує 39 банків-ідентифікаторів та 108 абонентів – надавачів послуг.

Нагадаємо, що в III кварталі цього року Національний банк України завершив попередню оцінку Системи BankID НБУ на відповідність вимогам європейського регламенту eIDAS, встановленим у ЄС до схем електронної ідентифікації із середнім (substantial) рівнем довіри.

За результатами попереднього аудиту визначені наступні кроки для майбутньої реєстрації Системи BankID НБУ схемою електронної ідентифікації.

💬 НБУ вже два з половиною роки вибудовує свою валютно-курсову політику в умовах повномасштабної війни, без готових рецептів та підручників, у режимі реального часу. Центробанк змушений діяти в умовах, коли швидкість та влучність реакції, а також проактивність і системність рішень відіграють критично важливу роль.

Важливим рішенням рік тому було змінити режим фіксованого курсу на користь керованої гнучкості курсу.

❓Чи була вдалою зміна режиму курсоутворення? Які позитивні результати за підсумками року керованої гнучкості? Чого очікувати далі від НБУ?

На ці й багато інших питань про валютно-курсову політику та стан ринку відповів заступник Голови НБУ Юрій Гелетій в інтерв’ю виданню "24 канал".

👉 Читайте текст за посиланням.

​​🤔 Як українці називали гроші?

📰 Ділимося чудовою статтею Владислава Безпалька, старшого наукового співробітника Національного музею історії України, опублікованою на сайті проєкту "Локальна історія".

Автор розкриває всю палітру назв грошей, якими користувалися українці: гривня, гріш, шаг, шеляг, копійка, пенязь, а також їхнє походження та поширення.

☝️Ось, що пише науковець про шаг:

«Найменування “шаг” використовували перш за все як дрібну лічильну одиницю в три польських гроші, згодом — дві російські копійки, рівні їм за курсовим співвідношенням. Також це була розмовна назва монети таких номіналів.

У Гетьманщині назва набула широкого вжитку. 1675 року одна жінка розповіла, що скористалася послугами чарівниці: “І зараз повела мене в сад на болото під яблуню, обернувши тричі, веліла мені сісти і за ножа триматися, а сама, взявши шага грошей, пішла на болото”. Коли з кінцем XVII століття обіг все більше наповнювався російською монетною масою, шаг був складовою так званої “української” лічби грошей — лічильний золотий поділявся на 10 шагів, а шаг становив 2 копійки.

З реформою 1839—1843 років назву “шаг“ перенесли на монету ½ копійки. У часи УНР шаг як 1/100 гривні став новою розмінною одиницею української валютної системи».

🔥Владислав у своїх наукових пошуках знайшов підтвердження, що вже в козацькій Україні назва “шаг” широко вживалася в мові діловодства.

💬 «Коротке та містке слово “шаг” гарно ілюструє властивість тогочасної розмовної мови економити мовні засоби. Тому воно швидко стало популярним та основним найменуванням дрібної лічби грошей, глибоко укорінилося в мовному вжитку та українській культурі загалом», — наголосив він у своєму виступі в НБУ під час оголошення ініціативи стосовно перейменування копійки на шаг, з якою Національний банк виступив у вересні задля відновлення історичної справедливості та дерусифікації національної валюти.

❌️ Тоді як, копійка виникла у XVI столітті з реформою в межах російської монетної системи для означення монети у дві московські деньги. З XVIII століття копійка як розмінна монета в парі з рублем забезпечувала монетною масою грошовий обіг у складі російської імперії, а далі СРСР. Звідти й приказка: “Копійка рубля береже”.

🇺🇦 Тож українськість шагу не викликає запитань, як і те, що наявність копійки в грошовому обігу незалежної України є неприйнятною, адже продовжує об’єднувати нас з росією.

ℹ️ Більше інформації про ініціативу НБУ з відродження назви “шаг” знайдете за посиланням.

➡️ Також залишаємо лінк на статтю Владислава Безпалька.

​​#ГолосНБУ

💡Про результати роботи на посаді Голови НБУ за підсумком двох років, зміни в регулюванні страхового ринку, особливості кредитування для військовослужбовців та історію грошей – на ці та інші теми говорили експерти НБУ протягом тижня.

Про все – у дайджесті 👇

🚩 Про результати двох років перебування на посаді Голови НБУ – в інтерв’ю Андрія Пишного телеканалу ICTV.

🚩 Про ефективність роботи Національного банку під час війни – в першій частині інтерв’ю Андрія Пишного для “Інтерфакс-Україна”.

🚩 Про стан фінансового сектору та перспективи розвитку – в другій частині інтерв’ю.

🚩 Про зміни в регулюванні страхового ринку в умовах інтеграції до Європейського Союзу розповіла перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова в колонці для "Економічної правди".

🚩 Заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук прочитав студентам Національного університету "Києво-Могилянська академія" гостьову лекцію про складне мистецтво монетарної політики в умовах екстремальної невизначеності.

🚩 Які бувають кредити та хто їх надає, де знайти інформацію про умови кредиту та які права і особливості врегулювання простроченої заборгованості мають військовослужбовці-позичальники, розповіла Ольга Лобайчук, начальник управління захисту прав споживачів фінансових послуг. Вона провела лекцію для ветеранів, військовослужбовців та членів їхніх родин на тему “Кредитування та його підводні камені”, яку організувала платформа інтеграції ветеранів “Жити назустріч” за підтримки ПУМБ та Veteran Hub.

🚩 Розбудова небанківськими надавачами платіжних послуг системи управління ризиками, стан виконання учасниками небанківського фінансового ринку вимог оновленого законодавства та перспективні новації для платіжного ринку у сфері захисту інформації – такими були теми виступів представників НБУ під час конференції “Digital technologies and smart banking for financial stability”.

🚩 Як багато ви знаєте про історію українських грошей? Про це в ефірі “Радіо KYIV FM” говорив доктор історичних наук Андрій Бойко-Гагарін, старший зберігач фондів Музею грошей НБУ.

​​🌐 Рада директорів МВФ завершила п’ятий перегляд програми "Механізм розширеного фінансування" (Extended Fund Facility, EFF).

☝️Це передбачає негайний доступ України до фінансування обсягом близько 1,1 млрд дол. США в еквіваленті.

Україна продовжує виконувати програму EFF, попри виклики війни.

У МВФ відзначили, що фінансовий сектор і надалі залишався стабільним.

З метою збереження стійкості сектору Національний банк фокусуватиметься на посиленні банківського регулювання та нагляду, а також плануванні на випадок реалізації несприятливих сценаріїв з огляду на ризики для прогнозів.

Збереження гнучкості курсу дасть змогу й надалі посилювати стійкість української економіки до зовнішніх шоків.

Крім того, Україна продовжить працювати над мобілізацією внутрішніх доходів для задоволення покриття зростаючих видатків, реагування на шоки та відновлення фіскальної стійкості.

💬 “Ми ефективно просуваємося у виконанні програми. Про це свідчить, зокрема, її сталість: програма реалізується вже півтора року, відбулося п’ять успішних переглядів, це – абсолютний рекорд. Упродовж цього часу ми зберігаємо високий темп реформування країни та високу якість роботи, хоча виклики додаються. Наступний перегляд програми відбудеться в грудні. Ми вже працюємо над планом заходів, зафіксованим під час вересневої місії МВФ в Україні”, – прокоментував рішення Ради МВФ Голова Національного банку України Андрій Пишний.

Детальніше – за посиланням.

​​✅ Національний банк отримав підтвердження сертифікації про відповідність системи управління протидії корупції міжнародному стандарту ISO 37001:2016 (Anti-bribery management systems – Requirements with guidance for use).

Здійснену в минулому році сертифікацію успішно підтверджено за результатами наглядового аудиту.

☝️Звіт аудиторів з відповідними позитивними висновками був затверджений органом сертифікації – MSECB MANAGEMENT SYSTEMS INC. (м. Лаваль, Канада).

Підтвердження сертифікації є свідченням рівня розвитку та зрілості Національного банку як державної інституції.

Проведення наглядового аудиту в Національному банку відбулося за підтримки Проєкту USAID "Інвестиції для стійкості бізнесу (IBR)".

ℹ️ Деталі на сайті НБУ.

🟢 Ментальна радянська спадщина, перманентна турбулентність в економіці та низька довіра до страховиків роками були на заваді розвитку культури добровільного страхування в Україні і загалом страхового ринку.

Про це розповідає перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова в колонці для Економічної правди.

Вона пояснює, як оновилися правила гри та як вони сприятимуть розвитку ринку. Коротко переповідаємо 👇

☑️ Нові вимоги для страховиків стосуються:

▪️платоспроможності та достатності капіталу;
▪️структури власності та ділової репутації;
▪️звітності та розкриття інформації;
▪️управління та внутрішнього контролю;
▪️захисту прав споживачів.

Крім того, з 2024 року запроваджено класи страхування, вимоги про розкриття інформації до укладення страхового договору й ризик-орієнтований нагляд.

☝️Серед наступних кроків:

▪️оновлення регуляцій відповідно до Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, що діятиме з січня 2025 року;
▪️оновлення вимог до платоспроможності й технічних резервів страховиків відповідно до Директиви ЄС Solvency IІ;
▪️оновлення регулювання актуарної діяльності та ядерного страхування;
▪️запровадження реєстрації страхових посередників відповідно до Директиви ЄС IDD.

У віддаленій перспективі – розбудова системи гарантування виплат за договорами довгострокового страхування життя та передавання частини функцій соціального страхування комерційному страховому ринку.

💬 “Страховий ринок має суттєвий потенціал для розвитку, і наші регуляції цьому сприятимуть, – підсумувала Катерина Рожкова. – Ми крок за кроком упевнено рухаємося до цивілізованого європейського страхового ринку. Посилення стійкості страховиків, упровадження найкращих практик та захист прав споживачів і надалі є в переліку наших пріоритетів”.

📰 Читайте колонку повністю за посиланням.

Андрій Пишний очолює Національний банк України два роки.

❓️Які виклики були найскладнішими за цей період та яких результатів вдалося досягти?

🎙Про це Голова НБУ розповів під час ефіру з Вадимом Карп'яком у студії Факти ICTV.

✅️ Важливими маркерами ефективності центробанку Андрій Пишний називає досягнення макрофінансової стабільності, відмову від емісійного фінансування дефіциту бюджету та збереження високого рівня міжнародної фінансової підтримки, зокрема завдяки успішному виконанню програми МВФ.

До вагомих підсумків роботи НБУ слід також віднести успішний перехід від фіксованого обмінного курсу до режиму керованої гнучкості, який відбувся рік тому.

Новий режим допоміг прибрати множинність курсів, вчетверо збільшити глибину валютного ринку, повернути учасникам ринку відчуття валютного ризику, що посилило стійкість економіки до шоків.

Те, що курс рухається в різні боки і на відносно коротких, і на триваліших часових проміжках, реагуючи на ринкові зміни, є вагомим приводом менше турбуватися про різкі зміни в майбутньому.

💬 "Для нас було важливо зробити так, щоб курс не був генератором шоку, а став його поглиначем. Це той складний баланс, що дає змогу повертати ринкові механізми, адже зміни в балансі між попитом та пропозицією валюти формують напрям зміни курсу. Водночас НБУ залишається активним учасником на валютному ринку, щоб підтримувати його стійкість як основу макрофінансової стабільності", – наголошує Андрій Пишний.

➡️ Дивіться інтерв’ю, щоб дізнатися більше:

▪️Якими є ефективні шляхи беземісійного фінансування дефіциту бюджету?

▪️Чому повторне оподаткування прибутків банків не матиме бажаного фіскального ефекту?

▪️Як розвивається кредитування?

▪️Яке значення для незалежності монетарного суверенітету країни має перейменування розмінної монети з копійки на шаг?

👇👇👇

​​☝️Вперше публікуємо інформацію про обсяги кредитових та дебетових переказів бізнесу та населення.

З їх використанням здійснюються як перекази коштів у межах України, так і транскордонні, у тому числі розрахунки для здійснення міжнародної торгівлі (експорт/імпорт товарів та послуг).

Збір такої інформації НБУ запровадив з минулого року відповідно до підходів ЄЦБ та інших центробанків світу.

Отже, статистичні дані про кредитові та дебетові перекази у першому півріччі 2024 року ⤵️

🟢 Послуги з виконання платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу та прямого дебету, в Україні населенню та бізнесу надають усі 62 банки та одна небанківська фінансова установа.

За перше півріччя 2024 року вони здійснили 0,8 млн шт. платіжних операцій, ініційованих із застосуванням прямого дебету, на суму 21,23 млрд грн.

Більш розповсюдженими є платіжні операції, ініційовані із застосуванням кредитового трансферу, їх здійснено:

▪️в межах України – 1 848 млн шт. на суму майже 20 166 млрд грн;
▪️в Україну – 2,52 млн шт. на суму 33,89 млрд доларів США в екв.;
▪️з України – 0,56 млн шт. на суму 35,09 млрд доларів США в екв.

ℹ️ Більше даних статистики дізнавайтеся за посиланням.

​​📊 Бізнес поліпшив оцінки своєї ділової активності в наступні 12 місяців, зберіг позитивні прогнози щодо залучення інвестицій, натомість очікує помірного зростання інфляції та обмінного курсу.

Про це свідчать результати опитування керівників 655 підприємств у ІІІ кварталі 2024 року.

Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) становив 100.6% порівняно із 99.5% у ІІ кварталі 2024 року.

☝️Респонденти поліпшили позитивні оцінки щодо загальних обсягів реалізації продукції, інвестиційних витрат на обладнання та інвентар, а також пом’якшили негативні оцінки стосовно інвестиційних видатків на проведення будівельних робіт.

Водночас погіршилися оцінки щодо майбутнього фінансово-економічного стану підприємств та кількості працівників.

На спроможність підприємств нарощувати обсяги виробництва й надалі впливають воєнні дії, також суттєво посилився вплив таких чинників, як: податкові зміни та обмінний курс.

ℹ️ Детальніше про очікування учасників опитування – за посиланням.

💬 "Банківська система в гарній формі. НБУ провів оцінку стійкості і наразі бачимо, що всі банки перебувають у нормативній сітці. Ми пройшли, як-то кажуть, на м’яких лапах відповідальний етап переходу до нової структури капіталу. Банківська система операційно-прибуткова, нарощує апетит до кредитування. В структурі доходів банків питома вага доходів від кредитування зростає".

📰 У другій частині інтерв’ю інформаційному агентству "Інтерфакс-Україна" Голова НБУ Андрій Пишний детальніше розповідає про ситуацію у банківському секторі, оздоровлення небанківського фінансового ринку, розвиток ринку капіталів, перспективи держрегулювання операцій з віртуальними активами та можливості НБУ протидіяти незаконним схемам, у яких використовується платіжна інфраструктура.

👉 Читайте та дізнавайтеся відповіді на такі запитання:

▪️Що визначає сьогодні інтерес інвесторів до банківської системи України, крім безпекових ризиків?

▪️Якою є роль невеликих банків у банківському секторі?

▪️Які плани НБУ щодо розвитку інфраструктури ринку капіталів?

▪️Що робить НБУ для оздоровлення ринку небанківських послуг?

▪️Чому важливо законодавчо урегулювати ринок віртуальних активів?

▪️Як впровадження тимчасового ліміту на P2P-перекази позначилося на безготівкових розрахунках?

💬 “З початку 2023 року НБУ поступово, крок за кроком створює передумови, щоб відновлювати ринкову нормальність. Нам вдалося перейти до гнучкості курсу, хоча поки що керованої, а також упровадити гнучке таргетування інфляції. Завдяки цьому пом’якшуються обмеження та знижується облікова ставка.

Водночас, якщо порівняти умови на початку повномасштабного вторгнення і зараз, то, попри продовження активної війни в нас вже є макрофінансова стабільність. Стійкість валютного ринку забезпечується, інфляція у 2023 році знизилася з 27% до 5%. В окремі місяці 2024 року вона була навіть нижче цілі. Все це важливо для більшої впевненості в майбутньому”, — зазначає в інтерв’ю інформаційному агентству "Інтерфакс - Україна" Голова НБУ Андрій Пишний.

📰 Сьогодні опублікована перша частина великої розмови про результати роботи НБУ впродовж останніх двох років та подальші плани регулятора.

Голова НБУ наголошує, що війна навчила бути готовим до будь-якого розвитку подій. Водночас НБУ вже має унікальний досвід навіть в умовах невизначеності здійснювати перехід до поступового відновлення ринкових елементів – повернення до нормальності.

🔥 Читайте в інтерв’ю:

▪️Якою є ситуація на валютному ринку в умовах режиму керованої гнучкості курсу? І як на нього впливають ракетні атаки та ситуація на фронті?

▪️Як вдається зберігати повну функціональність національної валюти в умовах війни?

▪️Як позначиться на банківському секторі повторне підвищення податку на прибутки?

▪️Як НБУ переосмислює свій мандат під час повномасштабної війни?

▪️Як незалежність центробанку впливає на його ефективність?

​​🌐 НБУ вітає завершення перегляду політики додаткових стягнень Радою виконавчих директорів МВФ.

➡️ Затверджені заходи дадуть змогу зменшити вартість запозичень, що МВФ надає державам-членам, у середньому на 36%. Водночас для України вартість запозичень зменшиться суттєвіше – на близько 38-39%, адже Україна є одним із найбільших позичальників МВФ.

💬 "Українська влада, зокрема представники НБУ, неодноразово порушували питання необхідності перегляду додаткових стягнень за кредити МВФ під час зустрічей з керівництвом Фонду. Ми вдячні МВФ за ухвалене рішення, а також за стійку та беззаперечну підтримку – фінансову, політичну та експертну.

Зміна політики щодо додаткових стягнень дасть змогу знизити процентні платежі України Фонду приблизно на 130 млн дол. США у 2025 році, а загалом впродовж наступних п'яти років – зекономити близько 650-700 млн дол. США", – прокоментував рішення МВФ Голова Національного банку України Андрій Пишний.

Рішення МВФ набирає чинності з 1 листопада 2024 року та діятиме упродовж наступних п’яти років.

ℹ️ Детальніше.

​​⚡️📊 Статистика кредитування енергетики

✔️ За період з 1 червня до 30 вересня 2024 року банки отримали 2484 заявки від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 54,8 млрд грн.

✔️ Вже схвалено заявки (підписані угоди і ті, що готуються до підписання) на суму 7,9 млрд грн. Обсяг валового портфеля кредитів, пов’язаних з енергетичними потребами юридичних осіб, становить 2 млрд грн.

☝️Такі результати опитування Національним банком 20 банків, які підписали меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики.

Зокрема, у вересні:
▪️подано 514 заявок на суму 8,4 млрд грн;
▪️схвалено 1081 заявку на суму 2,7 млрд грн;
▪️надано 220 кредитів загальним обсягом 1,3 млрд грн.

💬 “Ми бачимо висхідну динаміку реалізації банками спільної ініціативи з кредитування на підтримку енергетики, адже протягом вересня валовий портфель кредитів бізнесу подвоївся, – зазначив Голова Національного банку Андрій Пишний. – Аби прискоритися на максимум, ми закликали банки разом з клієнтами сформувати спільну позицію про перешкоди, що заважають швидкій реалізації відповідних проєктів, таких як складні й тривалі дозвільні процедури, та запропонувати своє бачення для усунення таких перешкод”.

🔋За наданими позиками бізнесу з червня вже профінансована потужність генерації близько 200 мВт.

➡️ Крім того, банки кредитують і населення. Упродовж вересня громадянам надано 1,1 тис. кредитів загальним обсягом 133 млн грн. Обсяг валового портфеля кредитів, пов’язаних з енергетичними потребами фізичних осіб, зараз становить 204 млн грн.

​​❓️Як багато ви знаєте про історію українських грошей?

🎧 Цей ефір Радіо KYIV FM за участю доктора історичних наук Андрія Бойко-Гагаріна, старшого зберігача фондів Музею грошей НБУ, точно відкриє вам багато цікавенних фактів про гроші давньої та сучасної України, про технології виробництва монет та перші монетні двори Києва, Львова, Криму тощо.

💫 А головне – про неймовірний шлях, який крізь століття проходять грошові одиниці та їхні назви, перш ніж віднайти своє місце в сучасності.

Андрій наводить як приклад українську назву монетно-лічильного найменування для дрібної монети “шаг”. У побуті українців вона з’явилася у ХVI-ХVII ст. – тоді так називали певну суму дрібних монет, що “ходили” в обігу. Тобто "шаг" народився як монетно-лічильне найменування.

Пізніше згадки про шаг потрапляють до офіційних документів – торгових договорів, судових актів, економічних записів монастирів, купчих грамот на купівлю майна та землі тощо.

За часів Української Народної Республіки з ініціативи Михайла Грушевського назва “шаг” набуває окремого самостійного матеріального втілення. Проголошена незалежна УНР в 1918 році друкує для себе перші дрібні грошові знаки – розмінні марки-шаги.

А от у формі звичних для нас металевих монет шаги карбуються вперше у 1992 році. Їх готували для грошової реформи незалежної сучасної України. Це були перші експериментальні зразки монет номіналом 1 шаг та 50 шагів.

Гривня й шаг з'явилися б разом ще в 90-ті роки, якби не маніпуляції російських лобістів, які все-таки добилися впровадження копійки.

💬 "Назва “шаг” була звичним словом для українців і в ХVII столітті, і в часи Тараса Шевченка, Івана Нечуя-Левицького та багатьох інших письменників, які згадують шаг у своїх творах, і на початку XX століття в часи Української революції", – наголошує Андрій Бойко-Гагарін.

І сьогодні Національний банк прагне відродити цю назву, замінивши нею радянську та російську “копійку”. Так ми не просто відновимо історичну справедливість, а завершимо дерусифікацію грошового обігу України.

🎙Більше про історію та сенси національної валюти слухайте в ефірі Радіо KYIV FM.

​​#ГолосНБУ

В ефірі – традиційний дайджест найважливіших обговорень тижня від наших експертів.

Отже, читайте:

🚩 Про те, чому монетарна політика завжди має бути насторожі (на прикладі України), в колонці директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Володимира Лепушинського для видання “NV Бізнес”.

🚩 Про прогрес у співпраці з міжнародними партнерами, ризики повторного запровадження підвищеного податку на прибуток банків, фінансування банками потреб країни, зокрема проєктів з відновлення енергетики, та філософію фінансової інклюзії. Саме такі теми обговорили представники НБУ з керівниками 30 найбільших банків.

🚩 Про важливість системного діалогу з бізнесом, поступ у пом’якшенні валютних обмежень та річні підсумки дії режиму керованої гнучкості обмінного курсу. Такі питання керівники НБУ обговорили з представниками бізнес-асоціацій.

🚩 Про досвід реалізації проєктів з підвищення фінансової грамотності громадян з іноземними колегами розповіли фахівці НБУ під час щорічних зборів країн-учасниць Проєкту технічної допомоги з розвитку фінансової освіти.

​​📊 Оновлені дані про стан ринку фінансових послуг.

⬇️ Кількість учасників небанківського фінансового ринку у вересні зменшилася до 926 (у серпні було 946).

↔️ Кількість банків залишилася незмінною – 62.

✅️ Станом на 1 жовтня 2024 року на ринку небанківських фінансових послуг працювали:

509 фінансових компаній (у вересні було 525),
64 страховики non-life (було 66), 11 life-страховиків (кількість не змінилася),
один страховик зі спеціальним статусом, 113 ломбардів (було 114),
110 кредитних спілок (було 111),
1 лізингодавець (кількість не змінилася),
42 страхових брокери (кількість не змінилася) та 75 колекторських компаній (кількість не змінилася).

☝️Крім того, на ринку визнано 18 банківських груп (кількість не змінилася) та 30 небанківських фінансових груп (було 31).

Також на платіжному ринку діє 16 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні (без змін), та 15 міжнародних платіжних систем, створених нерезидентами (без змін).

Кількість надавачів фінансових платіжних послуг не змінилась. На ринку працюють:
▪️18 платіжних установ;
▪️12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.

До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 48 комерційних агентів (без змін) та 30 технологічних операторів платіжних послуг (без змін).

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​📈 У вересні 2024 року споживча інфляція в річному вимірі (р/р) пришвидшилася до 8,6% з 7,5% у серпні.

☝️Про це свідчать дані Держстату.

Фактичні темпи зростання цін були вищими за прогноз, опублікований у липневому Інфляційному звіті. Відхилення зумовлене насамперед стрімкішим пришвидшенням продовольчої інфляції через обмежену пропозицію окремої продовольчої продукції.

Фундаментальний інфляційний тиск також посилився сильніше, ніж прогнозувалося. Показник базової інфляції у вересні зріс до 7,3% з 6,5% у серпні.

➡️ Така динаміка зумовлювалася подорожчанням оброблених продуктів харчування під впливом більшої вартості продовольчої сировини, зростанням виробничих витрат, зокрема на енергозабезпечення та оплату праці.

Підтримували ціновий тиск і ефекти перенесення від послаблення обмінного курсу гривні в попередні місяці.

Інфляційний тиск у найближчі місяці зберігатиметься через збільшення бюджетних видатків, подальше загострення диспропорцій на ринку праці, а також очікуване збільшення дефіциту електроенергії під час опалювального сезону.

Монетарна політика НБУ спрямовуватиметься на утримання помірної інфляції цього року, поступове її сповільнення з другої половини 2025 року та подальше повернення до цілі 5%.

📊 Детально про чинники, які впливали на динаміку інфляції у вересні читайте за посиланням.