Думи 🧐

​​Цей світ жорстокий, але він також красивий.
Це було хороше життя.
Вона закриває очі, скоро все закінчиться.
Смерть наближається.

Проте в послідній момент, вона вирішує вижити.
Чому? Чому я борюсь якщо вже здалась?
В мене вже немає причин жити, що керує мною?
Смерть обходить її уже з кожного боку, нікуди тікати.
Можливо, вже пізно.
Світ жорстокий.

—Борися! Борися! Борися! Вбий або тебе вб'ють! Єдиний шлях щоб вижити це битись! — голос коханого відбивався в голові.

Я не змогла врятувати своїх батьків. Я нічого не могла зробити.
Я навіть не могла встати. Шок... страх... вони паралізували мене.
Це він врятував мене того дня... Він був іншим.
Він не був скутий страхом чи болем.
Він був справді... вільним.
А потім... він помер.

Світ жорстокий.
Він безжалісний, несправедливий і жорстокий.
Але все ж...
Це світ, де він помер, захищаючи мене.
Де Ерен... жив.

Тому я буду боротися.
Незалежно від того, що станеться, я буду боротися.

🎞 Mikasa || AoT 15:00

​​—А чи зможе всесильний Бог створити так, щоб увесь світ складався з суцільного пекла?
—Зможе, ще й як зможе.
—І навіть так, щоб він був суцільним раєм?
—Зможе, і це зможе.
—Так чому ж, трясця його, він цього не робить? — Моя донечка стиснула мою руку. Я знав, що от-от вона заплаче, але вона ще тримається, адже їй вже цілих сім років — вона вже доросла. Хотів би я знати відповідь, але чи буду я хорошим батьком, якщо скажу просту правду? Вона розчарується в світі, а їй ще, як мінімум, рано. Але й брехати неправильно.
—Чому мама не може бути з нами? — вона продовжила, і вже не змогла стримати сліз. На це кляте питання я ніколи не дам собі відповіді.

Місто, що спало під сірим небом, ніби також вирішило здатися на милість буденності.

—Насправді я не знаю. Проте Бог не створив суцільного пекла чи раю, єдине, що ми можемо знати напевно, це те, що ми тут, і я тебе люблю. Тобі загалом цей світ подобається чи ні? — Вона зупинилася й сіла на лавочку. Що ж, я не проти. Перестала хникати, розумничка, я дуже нею пишаюся.
—Так, я його дуже люблю! Люблю Бога, люблю життя, все дуже-дуже гарно. — Вона говорила, ніби відчитувала сама себе, хотіла себе переконати.

Світ виглядав, як завжди: трохи дивно й повністю нелогічно. День змінив ніч, а ніч змінила нас.

Чи зможе всесильний Бог, створити камінь який він не зможе підняти?

​​Історія 🍑 та всесвітнього балансу

🔥 Зрештою, треба просто слухатись свого серця. Навіть якщо це "поганий" шлях, коли тобі батьки, рідні, сусід Петро та кіт Семен говорять, що кавуни не кращі за персики.

ЇЖ ТІ КЛЯТІ ПЕРСИКИ. Будь готовий померти заради персиків!

Бо це кляте та благословенне життя не має ПРОСТОГО сенсу, ну НЕМАЄ. Ти сам повинен його надати, а що може бути логічнішим для твого сенсу, ніж те, що сказав ти сам?

Те, що ти прорефлексував настільки, що відчуваєш, що хочеш ототожнити з цим своє "я".

З такими словами у 9-му столітті король Артур Вигаданий вирізав 2,8 мільйона людей з сусіднього королівства. Кляті безбожники, тільки уявіть - НЕ ХОТІЛИ ЇСТИ ПЕРСИКИ!?

💧 Де починається твоя свобода — там закінчується моя. Ніхто не може бути абсолютно вільним, якщо в світі існує ще хоча б одна людина, яка також абсолютно вільна.

Отже, треба слухатись свого внутрішнього "вогню", але враховувати, що сусідній король може мати рацію — просто він трохи в іншій парадигмі. Зрештою, персики навіть мають щось спільне зі святими кавунами.

Але, на жаль, неможливо відгородити себе від світу, якщо ти король Екберт Вигаданий Другий. Ти не хочеш і не можеш просто піти в хатинку та жувати свої персики. Звісно, вирізати сусіднє королівство — це перебір, але можна хоча б вплинути на їхні смаки. А якщо ні, то хоча б віддати належну шану кавунам разом зі своїми підопічними.

Зрештою, треба слухатись лише себе, але де починається чужа свобода — туди вже не треба лізти, хіба що трохи.

Наступного дня кота Семена та короля разом із їхньою кавунолюбною країною вирізали до останнього.

🪨 — Кавуни! — Персики! Натовп ревів. Це були найгарячіші дебати за всю історію людства. На задніх рядах стадіону говорили два найрозумніших філософи на планеті за версією New York Privatnyi: — Вже 23-тє століття, а вони досі не можуть вирішити, що краще, ніби в принципі щось може бути кращим, ніж каміння. — Еге ж, зрештою, це науково доведено: число Пі, Фермі та кіт Павлова — все на це вказує. Мабуть, усе має закінчитись на тому, що еволюція відкине ідіотів, а ті, хто розуміє, що 1+1 дорівнює камінь, зможуть ставати кращими й кращими, можливо, без кінця, або поки все не схлопнеться в собі. — Ти вже придбав квитки з цієї планети? — Ще того року. Можливо, на Марсі ми нарешті зможемо побудувати цивілізацію на камені.
— Ха, а буквально ж на камені!
— Ха. Ха!

🪁 —Наш найкращий план, це бити каміння, поки з нього не з’явиться відповідь?
— Точно! Це і є наука в її найкращому прояві!

Світ закінчується. У нас усе менше й менше атомів, мультивсесвіти більше не можуть підтримувати структуру реальності.
— А для чого ми взагалі це робимо? Куди ми йдемо?
— Камінь не зміг дати відповіді... Чорт!
Нам потрібно знайти, що в його структурі, можливо, там є вихід.
— Ти ж не про...?
— Саме так!
— Повітря...
Кімната останніх людей усередині останньої чорної діри ставала все меншою.
Ще один із лаборантів не витримав і просто кинувся в темряву.
— На цей раз не з відчаю, можливо, він дійсно знайде кавун.
— Або персик.
Всі науковці в кімнаті розсміялися.
Сміялися аж до смерті.

🔥І зрештою тільки пристрасть це не вихід.
💧Не вийде також лиш плисти за течією.
🪨І наука без всього іншого просто порожнє число "1".
🪁А повітря, число "0".

І я вірю, що ти зможеш оволодіти чотирма стихіями та врятувати цей світ.
Аватар. Легенда про персики.

​​Гуска заходить у бар, Ісус каже їй:
— О привіт, це ж мій друг що вміє все, але погано!
— Ем, що?
— Ну ти літаєш, плаваєш, ходиш але...
Гуска перебиває Ісуса.
— Ага, чув це раніше, по-перше, це генетична схильність, тому що я блять гуска.
Ісус перебиває:
— Окей, слухай, це просто жарт, вибач, я не хотів...
Гуска перебиває:
— А по-друге я б краще був гускою, ніж був повішеним на хресті хоч є буквально сином Всесильного Бога, ти, християнський кусок розп'ятого дегенеративного, романського... Соціуму.

В барі тиша. Хтось кашлянув.

—Хочеш випити?
—Так, 100 грам Єгеря, вибач, в мене був складний день
—Та це окей, що сталось?
—Важко пояснити, в мене відчуття ніби мене не існує, ніби я в чиїсь уяві чи написаний десь.
Реальність якась надто... Висковзаюча
—Вау, це... Глибоко.

—Чи не думаєш ти, що все це – одна велика ілюзія? Можливо, ніщо з того, що ми робимо, насправді не змінює нічого. Ми лікуємо людей, рятуємо світи, проповідуємо любов і мир, але… чи справді ми щось змінюємо? Чи просто відкладаємо неминуче?
Це ніби просто гра ймовірностей, гра атомів.
Люди шукають сенсу в хаосі, але Всесвіт нам цього не винний.
Ми намагаємось нав'язати структуру – магію, зміни, чудеса – але під усім цим – ентропія. Ентропія завжди перемагає.
Відповідно взагалі нічого не змінюється, це просто ще одне слово щоб сказати "розпад".
—Друже, є різниця між тим, щоб прийняти, що програєш, і тим, щоб взагалі не боротися.
Можливо, Всесвіт байдужий, звичайно. Але байдужість – це не те саме, що зло. Якщо ми є всім, чим ми маємо, тоді це буквально єдине світло...

В бар вривається оранжевий кіт:
—Всім стояти, це пограбування! Якщо хтось ворухнеться я прикінчу всіх на місці. Давайте мені рибу!
Ісус відповідає:
—Це веганський бар, тут немає з м'яса.
—Закрийся, ти не знаєш...
Гусь його перебиває:
—Чекай, це здається все не має значення.
—Закрийся, довгошийний!
—Ми не реальні.
—Що?
—Ми не реальні, де ми були перед тим як зайшли в бар?
—Ем.. А... Рибу! Рибу! Швидко! Мій рот. В мій рот, рибку.

І щойно ти дочитав, вони зникли, крім Ісуса, бо він завжди в наших серцях 🧐

Уявіть собі світ, як наш, тільки люди тут значно розумніші.

У цьому світі Ейнштейн не один на мільйон, а один на тисячу. Він зробив ті ж відкриття, але вони не такі вже й незвичні, бо є багато інших значніших відкриттів.

Одного разу він з другом виходить вночі, дивиться на зірки, і помічає щось дивне — зірки мерехтять.
Це бачать всі, тому люди панікують, починаються нові релігійні культи, підготовка до кінця світу, хаос.

Жартую. Це розумні люди, тому вони намагаються зрозуміти, що відбувається.

Виявляється, одна зірка змінює яскравість кожні 1,005 секунди, протягом кількох хвилин. Це відбувається так точно, що всі зміни синхронно досягають Землі.

Науковці вирішують: це код.

Вся планета — фізики, математики, криптографи, навіть діти — починають розшифровувати його. Згодом виявляється, що цифри йдуть групами по 32, які складаються з чотирьох груп по вісім.

Через п'ять годин повідомлення починають повторюватися.

Деякі люди вважають, що це зображення. Вони думають, що ці коди створюють піксельну картинку.
За декілька днів роблять припущення: це двовимірне зображення чогось тривимірного, можливо, іншої реальності. Фізики починають створювати теорії про те, як можуть виглядати інші виміри, і чи можуть ці зображення походити з іншого Всесвіту.

Через кілька тижнів зірки перестають мерехтіти.

Минуло десять років, але ніхто не забув про подію. Науковці продовжують розгадувати цей код.
З'являються дві основні теорії: або це знімок п'ятивимірного простору, або опис якоїсь системи, яка поки що не піддається декодуванню.

І ось, через десять років, зірки знову починають мерехтіти. Виявляється, це новий знімок того ж простору, але трохи зсунутий. Фізики на основі нових даних уточнюють свої теорії. Через двадцять років з'являється третій знімок, і вчені вдосконалюють свої передбачення.

Через сорок років теорії більш-менш завершені. Четвертий знімок підтверджує майже всі припущення. І п'ятий виглядає практично ідеально передбаченим.

Минуло століття, і вже кілька поколінь працюють над розгадкою. Люди починають вивчати іншу реальність, відкривати нові фізичні закони, і врешті дійшли висновку, що їхній світ є симуляцією. Вони також вважають, що симуляцію контролюють п'ятивимірні істоти, в яких найрозумніша з них має інтелект схожий на рівень середнього студента з нашого світу.

Через тисячу років, після багатьох обчислень і підготовки, людство розуміє, що воно набагато розумніше за істот що посилають сигнал.

Люди розробляють план, як покинути симуляцію, не давши чужинцям зрозуміти, наскільки людство їх перевершує.
Тому людство продовжує працювати з істотами з іншого виміру, але в той ж час, думає як зберегти собі життя, адже в руках цих ідіотів їхні життя.
Починається велика змова.

Протягом мільйонів років людство готується, приховуючи свої дії від чужинців. Врешті-решт, після багатьох обчислень і ретельного планування, люди перехоплюють контроль над технологіями іншого Всесвіту.

Через кілька їхніх годин, а наших — мільйонів років, все закінчується.

Людство виграє.

by RA

— Це воно, — відповіла гуска.

— А що з нами?

— Ми зникнемо. Все зникне. А новий всесвіт почнеться, як ми задумали.

Темрява опустилася навколо них. Історія помирала; простір тихо стискався.

— Гуско, мені страшно, — сказав ведмідь.

— Знаю, ведмедю. Але не хвилюйся. Візьми мене за крило і не відпускай.

Остання зірка згасла, простір почав колапсувати до точки. Закони фізики розпадались, час і простір зникали.

Мільярди років закінчувались, скоро не залишиться нічого.

— А вони побачать? — запитав ведмідь. — В наступному циклі? Чи побачать вони, яка це була краса?

— Іноді, — відповіла гуска. — Лише іноді. Постійно — це забагато, ніколи — замало. Іноді вони побачать.

І цього буде... достатньо.

by Ex

Мільярди років після того, як Великі Галактичні Імперії досягли свого піку, і наука була завершена, зірки вмирали та нові не створювались.
Десь у глибинах космосу ведмідь зустрів гуску.

— Привіт, — сказав ведмідь. — Ми знайомі?

— Я... не думаю, — відповіла гуска. — А з якої ти цивілізації?

— Я не пам'ятаю, як її звали, — відповіла гуска. — Здається, вона мала кілька війн і час від часу дивилась телевізор.

— О, це звучить як моя цивілізація, — сказав ведмідь. — Твоя теж зникла?

— Всі вони зникли, — гуска відповіла. — Ми залишилися останніми, ти хіба не знав?

Ведмідь поглянув на всесвіт і зрозумів, що гуска права: всі туманності розпадались, всі галактики зникали.

— Скільки нам ще залишилося? — спитав ведмідь.

— Не довго, — відповіла гуска. — Всесвіт скоро схлопнеться сам у себе.

— Хм, — сказав ведмідь. — Що тоді буде?

— О, все зникне, — гуска сказала. — Не буде більше ходьби, не буде більше веселощів, не буде плавання.

— А як виглядала твоя цивілізація?

— Бачиш ту зірку? Моя цивілізація почалась там. А ось ту галактику? Ми поширились по всій ній. Писали музику, книги, воювали, вибачались, і знову воювали, знищили все. Мільярд років імперії, мільйони мов, тисячі планет, і все зникло.

— Все зникло... — повторив ведмідь. — Моя цивілізація відкрила закони природи, побудувала гігантські зорельоти, досліджувала весь космос, пізнала все, що можливо, і врешті-решт повернулася на початок. Побачили все й здалися.

— Ось тобі й закінчення: "І жили вони довго, але зрозуміли, що марно".

— Шкода, — сказала гуска. — Ну що ж, кінець вже близько, було приємно поговорити.

Гуска заплющила очі й замовкла. Ведмідь знову поглянув на вмираючий всесвіт і відчув смуток.

— А для чого це все було? — спитав він нарешті.

— Що? — запитала гуска.

— Для чого це все? Який сенс?

— О, а в чому взагалі сенс чогось? — відповіла гуска.

Тут ведмідь раптом осяявся ідеєю.

— Ми знаємо все, — сказав ведмідь. — Все, що знали наші цивілізації.

— Так, — сказала гуска.

— І ми можемо зробити все, що захочемо.

— В межах можливого звісно.

— Так чому б нам не створити новий всесвіт?

— Це неможливо, — відповіла гуска. — Ми не переживемо колапс. Він вже поруч.

— Тоді зробімо новий всесвіт для тих, хто прийде після нас.

Гуска відкрила очі:

— Як саме?

— Не знаю, зробимо його цікавішим, змінимо правила. Ніхто ж не дізнається, буде весело!

Гуска замислилась.
Вона була розумною — могла би навіть бути астрофізиком, якщо б не була гускою. "Шоу з Нілом ДеГускою Тайсоном".

— Добре, я слухаю.

— Давай створимо все на основі субатомних частинок. Назвемо їх...

— Кряки, — сказала гуска.

— Хм, дурнувато. Кварки, як щодо цього?

— Добре, звучить як компроміс, — сказала гуска.

— О, і фрукти будуть рости на деревах.

— Гарна ідея.

— І час від часу після обіду люди будуть трохи зригувати собі в рот.

— Що? Навіщо це?

— Ну, щоб смішно було!

— Не роби цього.

Ведмідь зробив це.

Він організував фізику, хімію, біологію, і навіть багфікси. Створив воду мокрою, пустелі сухими, і Рояна Гослінга. Нарешті все було готово. Вони оглянули новий всесвіт.

— Чогось не вистачає, — сказав ведмідь. — Додати більше фіолетового?

— Ні, фіолетового не треба, — сказала гуска. — Давай зробимо так, щоб кожен раз, коли люди намагалися чхнути, це відбувалось з дивною затримкою у п'ять секунд, коли реальність просто розпадається на шматки і вся есенція зосереджена лиш на цьому чиху.

— Не роби цього.

Ведмідь зробив це.

— Ось тепер ідеально! Запускаємо!

— Стривай, — сказала гуска. — Ми забули зробити життя... складним.

— Складним? — здивувався ведмідь. — Ні, ні, це буде всесвіт вечірок, маргарит на деревах, ходячих гамбургерів...

— Ні, ні, — відповіла гуска. — Подивись, куди це нас привело. Все було нудно. Зробимо життя важким, але не надто. Щоб було до чого прагнути.
Бо якщо все легко, то й челенджів ніяких немає.

— Добре, — відповів ведмідь.

Вони подивились на свою нову модель всесвіту. Ніхто не міг заперечити — виглядало чудово. Навколо зірки гасли одна за одною. Нескінченний простір відновлював свою територію.

— Це воно? — спитав ведмідь.

​​Але що є свобода, якщо кайдани, які нас тримають, ми створили самі?
Люди будують в’язниці, а потім: чому так темно в цьому страшному світі!?

—Іноді краще просто здатися й піти спати.
—Або літати.
—Читати.

Свобода сидить чекає всередині як вогонь, який потрібно розпалювати щодня.
Щоправда, нащо роздмухувати попіл надій, знаючи, що вогню більше не буде?

І хто такий в біса Джон Лівінгстон!?

Можливо, він знайшов свободу і просто більше не повернувся.
А може, його вже нема — і це був його останній жарт над усіма нами.

Якщо ти інтуїтивно відчуваєш що ЩОСЬ є там і не залишає тебе, це може бути довгим процесом щоб з'ясувати що це, та перетворити в реальність.
Але майже завжди це вартує того, в кінці кінців

Цьом

Гайс, я в творчий запой на свята, десь в січні вілл бі бек 😄

Не нападати на країну яка об'явила тобі війну?

Це навіть не подібне на наш випадок з росією, тому що вони паскуди хоча б прикриваються якоюсь там "спецоперацією", а Іран такий буквально каже: "наша свята місія знищити вашу країну".

◽️ 1967. Арабські країни зробили збір Арабської Ліги, на якій затвердили 3 постулати щодо ставлення до Ізраїлю:
1. Ніякого миру.
2. Ніякого визнання.
3. Ніяких перемовин.

Десь за 20 років Єгипет та Ізраїль створюють Кемп-девідські угоди, де Ізраїль віддає свої землі за мир з Єгиптом.
За що президента Єгипту вбивають 
Д - дипломатія. 🤷‍♂️

Ще багато історії, але в основному це про те що як Ізраїльтяни хочуть миру а араби поводяться, вгадайте як? 

🔲 Давайте до сьогодення.

Хамас напав на Ізраїль. Під приводом того що Ізраїлю як такого не має існувати, це все має бути Палестиною.
Також очевидно що їх підтримує Ірак, особливо обурений недавнім покращенням стосунків між Ізраїлем та ОАЕ.

Зі словами "Алах Акбар" ХАМАС викрадають ізраїльських громадян, вбивають їх та впринципі роблять те що любі терористи.

Те що робить Палестина до Ізраїлю виглядає як тероризм, без жодного шансу на реальний успіх країни з економікою Авганістану проти економіки номер 1 по стартапах на душу населення та лідера в медицині та військовій галузі.

Ізраїль практично зразу відбив атаку, проте знову, як і раніше він іде дальше. 
Тому що знає, як і думаю українці... 
Що якщо не дати відповідь терористу, то йому тільки більше розв'язуватимуться руки.

Тому насправді те що робить Ізраїль до Палестини теж виглядає як тероризм, тому що як і всі минулі роки, навіть коли я був в 2019-му в Ізраїлі, вони просто терпіли ракетні удари з боку Палестини.
Тому що не хотіли атакувати мирне населення.

Яке насправді не мирне. Це населення яке обрало до влади ХАМАС 🤷‍♂️
В кращому випадку, це люди "внє палітікі".

Тепер у відповідь Ізраїль атакує Палестину ударами в тому числі по лікарнях, мирних жителях.
Інакше не можливо, тому що всі попередні роки, терористи користувались якраз цим і жили між мирним населенням.

Але знову, якщо ви мирне населення і так проти війни, то чому ви і тези не говорите про те що ХАМАС не правий та потрібно змінити в себе владу?

Проте тупорилий ООН обруюється, як ж це Ізраїль може бомбити людей, які ніяк не причетні до війни?

На відео ізраїльску закривавлену полонену (чомусь закривавлену саме в районі геніталій) перед сотнями Палестинців закидують в машину та везуть під загальні викрики "Алах Великий". 
Випадкові "мирні" Палестинці біжуть за машиною, щоб вдарити зайвий раз по полоненому.

​​Релігія Магомета ще й дуже пуританська: забороняє алкоголь та образотворче мистецтво й проголошує жіночу цноту непорушною істиною. Але передусім арабське панування характеризувалося зневагою до невірних. Вони поділяли світ на "територію ісламу" і "територію війни", а їхньою головною ідеєю було те, що територія ісламу воюватиме з "територією війни", доки не наверне їх в свою віру. Тим часом невірних до навернення називали принизливим прізвиськом "зіммі", а за те що їх терпіли, вони мусили платити вищий подушний податок.

(с) Борис Джонсон

На початку нашої ери, землі Ізраїлю захопив Рим, та назвав Іудеєю.

Два століття євреї пробували відбити свою незалежність.
У відповідь Єрусалим та безліч храмів було зруйновано, нове, жорсткіше управління поставлене на цих землях.

Дух Ізраїлю пропитаний вірою та відданістю своїй країні.
Я особисто був на горі Масада, де близько тисячі людей покінчили з собою, щоб не здатись в полон римлянам що їх оточили.

Інший приклад сили духовності Ізраїлю, це наявність дня, коли нічого не працює, і кожен іде до випадкової могили щоб вшанувати пам'ять померлих.
Логіка така що ви підходите до випадкової могили, ставите туди свічку чи квіти.
Таким чином, жодна могила у всій країні не має бути пропущеною.

В 6-му столітті, коли арабська релігія впринципі з'явилась, араби захопили Єрусалим, столицю Палестини, після чого правили в цих землях до 11-го століття, поки не почались Хрестові походи, щоб відвоювали Святу Землю. 

А потім в 16-му столітті, ці землі знову завоювали араби, проте вже Османська Імперія і правила там кінця Першої світової.

Проте увесь цей час на цій землі жили євреї, хоч часто і в меншості.

На початку 19-го століття антисемітизм був нестерпний, євреї хотіли власної країни. 
1917-го Британія визнає це право, в той час як араби постійно створювали погроми євреям, бо ті наприклад хотіли молитись біля стіни плачу.

Після війни, з 1923-го Британія вводить війська в Палестину, пробує примирити арабське поселення та сприяє єврейським поселенцям, тому що нагадую, антисемітизм в Європі стає тільки гіршим.

Проте 1939 року Британія забороняє емігрувати в Палестину більше ніж 75 тисяч євреїв, в той час коли сюди хотіли потрапити мільйони.
Британці не хотіли впускати більше євреїв, щоб наладити стосунки з арабами, які всерівно були незадоволені та створювали конфлікти.

Починається Друга Світова.
Євреї ідуть воювати на боці Британії.
В той ж час лідер Палестини та арабського світу, щось типу "верховного релігійного судді" Єрусалиму, Абдул Хусейн Аміні буквально зустрічається з Гітлером, щоб переконати його захопити Палестину.

Кінець війни. 
Британці хочуть вийти з земель Палестини, ООН вирішує зробити з цих земель інтернаціональну землю, який б ділився в собі на регіони для євреїв та арабів.
Євреї зразу ж погодились, араби ж продовжили створювати погроми та конфлікти, цілий рік вбиваючи та спалюючи поселення євреїв.

1948, рік після Другої світової, Ізраїль проголошує незалежність. 
При чому мені подобається що лідер руху, не був релігійною людиною, яка була відкрита до перемовин та хотіла знайти мирне рішення.
Проте розуміла що євреям потрібна своя країна, інакше їм не дадуть спокою.

Проте зразу після проголошення незалежності, араби прозвали цей день "трагедією".
Ізраїлю відкрито об'явили війну: Египет, ОАЕ, Ірак, Йорданія, Лебанон та Сирія.

Щоб ви розуміли на скільки це жостко... Це КОЖНА країна що є сусідом з Ізраєлем. Плюс Ірак та ОАЕ.

◽️ Але Ізраїль виграв цю війну.
Збільшивши за 6 днів свої території як на картинці нижче.

Євреї хотіли маленький клаптик землі та жити мирно, Ізраїльтяни напали на країни що об'явили їм війну та збільшили свої території в кілька разів.

На що ООН сказав щоб вони повернули ці землі, та засудила їх за напад.
Проте кожна розуміюча людина мала б послати нах*й цю безкорисну організацію.

Сьогодні вийшла стаття про Ізраїль випадково, там тільки частина тому забудьте що прочитали)) 😅

На вихідних виставлю повну 🙈

Гайс, якщо хто пам'ятає, то моя основна діяльність це гра в покер.
В п'ятницю я записуюсь на Чемпіонат України зі спортивного покеру.

Можливо хтось хотів б викупити в мене частину внеску/виграшу?)

По-суті це як ставка паріматч, тільки я зможу переконати вас статистикою своєї хорошої гри що це нормальна інвестиція 🤔
Маю сказате ще, що це безпечна ставка, організатори pokerbet висвітлюють всіх гравців, ставку робите через їх сайт.

Вхід в турнір біля 300$, якщо ви наприклад ставите 100$ то виграєте 33% від того що я виграю на цьому турнірі.

P.S. В додаток буде якась плюшка, наприклад можу виставити абсолютно любий пост вашим наступним повідомленням, правда якщо це не трешняк 😄