أحدث المنشورات من Нотатки креадира 🏴‍☠️ (@creanotes) على Telegram

منشورات Нотатки креадира 🏴‍☠️ على Telegram

Нотатки креадира 🏴‍☠️
Раптові думки креативного директора Arriba! про підприємництво, ідеї, стратегічне та креативне мислення.

Записано зі слів Макса Бурцева (@mcsimba). Ним самим.
3,576 مشترك
486 صورة
82 فيديو
آخر تحديث 01.03.2025 13:16

قنوات مشابهة

Happy Monday
36,714 مشترك
I-Marketing.ua
4,999 مشترك
Got Added Value
1,148 مشترك

أحدث المحتوى الذي تم مشاركته بواسطة Нотатки креадира 🏴‍☠️ على Telegram


Сила мозкового штурму сильно переоцінена. На це є безліч причин, неодноразово описаних психологами (про які навряд чи знав творець методу – Алекс Осборн, співзасновник рекламного агентства BBDO і остання літера в його назві).

Можливо, з колективним мозковим штурмом все було б ок, якби не головна проблема – колектив. Якою б згуртованою не була група (що буває рідко), яким би професійним не був модератор (що зустрічається ще рідше), якими б суворими не були правила (які все одно порушуються), люди залишаються людьми. Ми критикуємо, навіть не відкриваючи рота. Ми перебиваємо мисленнєві потоки один одного. Ми тиснемо авторитетом та харизмою, або, навпаки, боїмося сказати щось зайве. В результаті маємо цілий набір наслідків. Соціальну лінь — коли люди сподіваються, що хтось інший вигадає рішення. Блок креативності — бо люди бояться виглядати глупо. Зруйновану концентрацію — бо поки говорить одна людина, друга втрачає потік своєї думки. У підсумку замість продуктивного потоку ідей виходить рвана, хаотична динаміка з сумнівними результатами.

Мозковий штурм – це хороший спосіб отримати відправні точки, розрізнені шматки думок та поглядів, які можуть стати ґрунтом для ідеї, коли ми залишимося наодинці. Але як метод ефективного розв’язання задачі – це контрпродуктивний підхід, як би компанії не намагалися інтегрувати його в свої процеси.

Алекс Осборн описав цей метод усього 60 років тому. Тисячоліттями до нього люди створювали ідеї в тиші. І, наскільки ми знаємо, робили це непогано. Вони занурювалися у власні думки, повністю віддаючись процесу безперервного мислення. А потім дехто з них виносив напрацьовані ідеї в групи, щоб побачити білі плями в своїх судженнях та додумати свої ідеї «об інших».

Найпродуктивніший спосіб командного мозкового штурму зі всіх, що давав нам гарні результати, виглядає так:

Крок 1. Спільне обговорення задачі. Обмін першими думками, ідеями, поглядами на проблему. Створюємо відправні точки для подальших роздумів на другому етапі.
Крок 2. Одиночна генерація ідей. Робота з напрацьованими на першому кроці напряками думок. Без тиску групи, у власному ритмі.
Крок 3. Спільне обговорення результатів. Обмін ідеями, їхня оцінка і доопрацювання до фінальних рішень.

Звісно, все це актуально лише якщо нам потрібні реальні рішення, а не «тімбілдінг», який не має жодного відношення до створення ідей.

🏴‍☠️ Нотатки креадира

Красивий маніфест виснаження для всіх, хто планує бути занадто зайнятим цього тижня.

P.S. Бережіть себе. Ваша кукуха дуже потрібна Україні.
P.P.S. Один зі способів підтримати кукуху – донат на допомогу війську. Наприклад, на
мобільний командний пункт для ССО. Ми зібрали вже 543 000 з необхідних 594 000, залишилося зовсім трохи.

🏴‍☠️ Нотатки креадира

Уявімо трьох архітекторів.

Перший — майстер лінійного мислення. Він розбиває світ на дрібні частини, аналізує кожну окремо та вибудовує лінійну послідовність. Як у кресленні (тут спальня, поруч кухня, ось ванна), так і в будівництві (спочатку фундамент, потім стіни, потім дах). Усе за планом, без відхилень і змін.

Другий працює через дизайн-мислення. Перед тим як малювати план, він ставить собі питання: «А що потрібно майбутнім мешканцям?» Він уже провів інтерв’ю, проаналізував їхній побут і знає, скільки часу вони реально проводять на кухні, а скільки — на Netflix. Він враховує їхні звички: любов до рослин, бажання жити в екостилі та ненависть до маленьких розеток у незручних місцях. Тому перш ніж створювати класичний план кімнат, він запитує: «А чи вони взагалі потрібні?» І в результаті проєктує будинок без коридорів, але з ідеальним робочим місцем біля вікна, бо мешканці — письменники, і для них це важливіше за ще одну шафу-купе.

Третій — системний мислитель. Він розглядає будинок як частину більшої системи. Бо він є частиною кварталу, квартал — частиною району, район — частиною міста. Він аналізує, як забудова впливає на середовище, вивчає потоки людей і транспорту між будівлями, визначає ідеальні точки для енергетичних хабів і ще годину пояснює, як вся ця екосистема має працювати.

Кого з архітекторів варто наймати для реалізації складного проєкту? Усіх трьох.

Системне мислення допоможе побачити проєкт як частину більшої системи з великою кількістю елементів і взаємозв’язків між ними.
Дизайн-мислення допоможе почати з розуміння людей і дозволить створити рішення, що відповідає їхнім реальним потребам.
Лінійне мислення сфокусує на деталях реалізації та перетворить складні ідеї на послідовність практичних дій.

🏴‍☠️ Нотатки креадира

Відписався в Телеграмі від усіх новинних каналів. Не зміг пройти тест на цілепокладання: не знайшов відповіді на питання, навіщо мені цей думскроллінг. Окрім бажання контролювати ситуацію, яку насправді я ніяким чином не контролюю, а тільки виснажую себе думками і відволікаю від того, що дійсно впливає на ситуацію навколо.

🏴‍☠️ Нотатки креадира

🏴‍☠️ Нотатки креадира

У світі все взаємопов’язане. Особливо те, що створене людьми. Спочатку ми беремо з навколишнього світу ідеї, погляди та думки, перезбираємо їх на свій лад і повертаємо світові у вигляді нових сутностей. Якби можна було проаналізувати ДНК будь-якого продукту, ідеї чи витвору мистецтва та побудувати їхнє генеалогічне дерево, ми б побачили тисячі різних впливів і досвідів. Там були б малюнки да Вінчі, музика Джексона, перша комп’ютерна гра на ZX Spectrum, ота незрозуміла штука в серванті у бабці вдома й ще купа випадкових речей, які не мали прямого стосунку до продукту, але стали його будівельними цеглинками.

Навчатися чому завгодно можна в чого завгодно навколо. Все і всі можуть стати джерелом знань. Бо що б ми не вивчали, воно так чи інакше пов’язане з тим, що ми робимо. Достатньо лише побачити паралелі. Критичному мисленню можна навчитися у собаки. Стратегії — сидячи в кав’ярні й спостерігаючи за роботою баристи. А рекламі — у фільмів жахів.

🏴‍☠️ Нотатки креадира

Соціальне житло зазвичай виглядає як гівно. Тісні коробки з дешевих матеріалів, розташовані в неблагополучних районах на околицях міст. З’являється воно не тому, що людей хочуть навмисно поселити в незручні умови (мовляв, терпіть, все одно ж безкоштовно), а тому, що на якісне житло тупо немає бюджету. Але така економія призводить до двох проблем.

По-перше, люди застрягають у соціальних коробках навіть тоді, коли справи йдуть угору. Бо житло не можна розширити чи покращити, а на нове повноцінне вони зможуть назбирати ще не скоро. По-друге, мікрорайони дешевої соцзабудови стають анклавами ізольованої бідності, де розвиток відсутній як такий.

Виникає стратегічне питання: як нам за вартість дешевого соціального житла побудувати якісні будинки, які мешканці зможуть покращувати залежно від своїх потреб? Чилійська архітектурна студія Elemental на чолі з Алехандро Аравеною знайшла відповідь на це питання, переосмисливши саме поняття соціального житла. У проєкті Quinta Monroy вони будували житло тільки наполовину. Сім’ї отримували готову частину — з кухнею, ванною, всіма комунікаціями, дахом і стінами. Друга половина залишалася порожньою — місце, де мешканці могли добудувати житло власними силами, коли з’являться гроші. Але з урахуванням загального архітектурного стилю.

У результаті держава може за кошти дешевого житла будувати домівки з якісних матеріалів, а мешканці отримують комфортні будинки, які можуть поступово покращувати відповідно до власних потреб.

Quinta Monroy став прототипом, за яким реалізували вже понад 2 500 соціальних житлових проєктів у різних країнах світу. І довів, що соціальне житло може бути не тільки дешевим, а й розумним. Гарний приклад стратегічного мислення в умовах фінансових обмежень.

🏴‍☠️ Нотатки креадира

Час зізнатися. Я давно фанатію від Bodyform. Передивляюся кожну їхню рекламу по кілька разів. Бо те, що вони роблять у своїх комунікаціях останні роки, те, як вони працюють зі складними темами, впливаючи на тектонічні зміни в суспільстві, – саме заради цього я колись прийшов у цю індустрію. Дуже сміливо, попри хвилі хейту. Дуже красиво, навіть коли надто анатомічно. І дуже правдиво (тут можу спиратися лише на думку дружини, а їй я довіряю як нікому).

🏴‍☠️ Нотатки креадира

Друзі, у нас в Волонтерській з’явилася благодійна підписка на військовий напрямок діяльності фонду! Одразу чотири варіанти підписки. Щоб вам було ще зручніше допомагати Силам Оборони Харківщини.

Ви — регулярно донатити.
Ми — регулярно шукаємо / купуємо / передаємо / лагодимо / фарбуємо / допомагаємо.

Обирайте свій варіант (50, 250, 500, 1000 грн / місяць).
Всі отримані гроші підуть на закупівлю нагальних потреб бригад, якими мі опікуємось з 2022 року. Давайте разом системно допомагати війську!

P.S. Якщо ви ще не знайомі з Волонтерською - заходьте в гості на наш новий чудовий сайт, які нам зробили наші неймовірні друзі зі Spiilka.

🏴‍☠️ Нотатки креадира

Допитливість – головна навичка стратегів і креативників. Без неї ми швидко консервуємось у своєму розумінні світу і поступово рухаємось у напрямку складу металобрухту. Коли мене питають, які ключові навички треба розвивати стратегам та креативникам в епоху ШІ, VUCA, BANI, TUNA та інших смішних абревіатур, моя відповідь незмінна – допитливість.

Стратегії та креатив працюють на території нових ідей, хоч і заходять на неї з різних боків. А нові ідеї – це синтез наших старих знань та досвіду. Чим більше ми знаємо і відкриваємо про світ, чим більше маємо поглядів на одні й ті самі феномени, тим легше нам створювати з них нові сутності – ідеї. І навпаки – чим більше ми перетворюємось на консерви, тим важче ідеям потрапити до нас у банку.

Найпростіший спосіб розвивати допитливість – замінити критику на питання.

Візьмемо для прикладу японський бренд води Fillico Jewelry Water. Вартість однієї пляшки доходить до $10 000. Щойно в голові з’являються думки на кшталт «Це ж маячня якась!», «Та кому воно треба?», «Люди, що їх купують – напищені ідіоти!», ми автоматично відмовляємося від можливості зрозуміти щось нове про світ.

А що, якщо замість осуду поставити питання?
• Як вони дійшли до такої ідеї?
• До яких потреб звертаються?
• Як їм вдається продавати по 5000 пляшок на місяць?
• Де вони продаються і як туди змогли потрапити?
• Як стали партнерами Крістіана Діора і Каннського кінофестивалю?

Відповіді можуть нам не сподобатися, але їх наявність збагатить світогляд, а разом з ним - навичку створення нових сутностей.

🏴‍☠️ Нотатки креадира