منشورات 𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋 على Telegram

Нова глава від Анжеліки🩶 чекаю ваших вражень🫶🏻

— Він сподобався тобі? – крізь зуби спитав Павло.

— Ні! – різко заперечила я, відчуваючи, як мої щоки почервоніли. — Звісно, ні.

— Знаєш, що я зроблю з тобою за цю брехню?

Його пальці ще сильніше впилися в мою шкіру, і я відчула сльози, що навернулися на очі.

— Припини, — попросила я. — Прошу, Павле. Ти робиш мені боляче.

— А ти робиш боляче мені, — сказав він, притиснувшись до мого вуха. — Ти — моя дружина, Анжеліко! МОЯ. І ти повинна памʼятати про це. Тому, дорогенька, скажи, кому ти належиш?

— Будь ласка, — мій голос був схожий на писк. — Відпусти мене.

— Кому ти, бляха, належиш?

Я проковтнула неприємний клубок у горлі разом з образами, що назбиралися за ці чотири роки.

— Тобі, – тихо відповіла я. — Я належу тобі.

Він послабив свою хватку, і я відчула мінімальне полегшення.

— Чудово, — Павло посміхнувся та легко пальцем потер те місце, яке нещодавно до болю стискав. — І щоб ти раптом не забула про це, я нагадаю тобі пізніше…

Не забудьте залишити ❤️ на книзі, а ще з нетерпінням чекаю ваших вражень🥰 запевняю, ця книга буде дуже емоційною🔥

Готові познайомитися з новою парою?❤️‍🔥


— Тут я можу з вами посперечатися, — сказала вона з усмішкою.

— Справді? — мої брови вигнулися в очікуванні. — Здивуйте мене.

Дівчина розправила плечі, щоб здаватися вищою біля моїх метр девʼяносто. Але навіть на підборах вона була помітно нижчою. Їй довелося здійняти вище підборіддя, щоб глянути мені в обличчя. Ми стояли так близько, що якби я нахилився бодай трохи, то міг би поцілувати її.

— Я запевняю вас, що це квітка, — упевнено заговорила вона. — Ви можете не вірити мені, але це моя робота.

Я навіть кліпати перестав. Усвідомлення повільно закрутилося у моїй голові.

— Ні! – мій голос прозвучав різко.

Вона здригнулася від несподіванки, але не відійшла.

— Чому ні? — тихо спитала дівчина. — Це я її намалювала. Ви не вірите мені?

Вона дивилася на мене своїми глибокими карими очима, а я повільно відступав, відчуваючи, як той червоний шар у грудях щосекунди зменшується.

— Я вірю. Виходить, що ви…

— Анжеліка, – представилася вона…

Я до вас ще з одним подаруночком🤭🥰

https://booknet.ua/book/chuzha-vlasnst-b431580?utm_medium=repost&utm_campaign=431580&utm_term=2841678&utm_content=1&utm_source=native

BLACK FRIDAY на три електронні книги📚

Знижка -50% на мої улюблені історії😍:

💍 «Угода на невинність»

🌹 «Шлюбний обман»

❄️ «Тимчасові закохані» (моя щира рекомендація для тих, хто хоче прочитати веселу романтичну історію з зимовим вайбом🎿⛸️🌨️)

❗️Більше таких великих знижок не буде. Тому не втрачайте можливості вигідно придбати книги, якщо ви ще цього не зробили🫶🏻

Спонсор нової глави – відсутність світла і поганий інтернет😅 дуже хотілося вже викласти вам продовження❤️‍🩹


— Вона поїхала, — усе, що зміг сказати я.

— Куди?

Дитяча зацікавленість була такою ж сильною, як і моя. Я не мав відповіді на ці запитання.

— Я не знаю.

— А надовго вона поїхала? – Єва стиснула свої губи, ніби от-от заплаче.

— Не знаю, — повторив я і спробував усміхнутися їй.

— Вона що, кинула нас?

Те, як затремтів її тоненький голос, налякало мене. Моя маленька квіточка. Єдина і неповторна. Я так довго мріяв, щоб вона заговорила. І зараз, якщо вона знову закриється від мене… Боже, я не переживу цього.

— У Таміли назбиралося багато справ — вирішив збрехати. — Вона поїхала на роботу.

— То вона повернеться, коли зробить усю роботу? — з надією спитала Єва.

Я декілька секунд дивився їй в очі. Як би ж я знав, чи повернеться вона. Але щось мені підказувало, що Таміла поїхала назавжди. Розбила наші серця та втекла. Так… Егоїстично.

— Сподіваюся, — прошепотів я, і притиснув Єву до себе.

Ну шо… починається❤️‍🩹 чекаю ваших вражень від глави🫶🏻

– Ти витягнула мене з цього стану. От чому я завжди казав, що ти допомогла не тільки моїй доньці, але й мені.

— Платоне… — прошепотіла я, намагаючись підібрати правильні слова.

– Я закохався у тебе, Таміло, — зізнання вилетіли з його вуст разом з ніжною усмішкою. — Я так сильно закохався у тебе… — Платон похитав головою, обережно цілуючи мої губи. — Ти перша і єдина.

— Я…

Я глибоко вдихнула, відчуваючи таке сильне розгублення. Мені хотілося сказати йому, що я так само закохалася у нього, але слова застрягли у горлі разом з клубком, що неприємно стискав його.

— Я хочу жити з тобою, – сказав він, упевнено дивлячись мені в очі. — Я хочу справжню сімʼю з тобою. Хочу ще дітей. Можливо, навіть декілька. Ти така красуня. У нас вийшли б дуже красиві діти.

— Будь ласка, — пропищала я, важко дихаючи.

— Не зараз, – поспішив сказати він. – Тоді, коли захочеш і будеш готовою. Я почекаю. Просто… Виходь за мене заміж!

Нова глава🔥

— Ти перший заговорив з нею чи вона?

Хлопець повернув голову в мій бік та примружив свої очі. Я ж дивилася перед собою, намагаючись тримати байдужий вигляд.

— Чому тебе це цікавить? – спитав він.

А я звідки знаю? Я сама не розуміла, чому мене так розлютило, що він познайомився з кимось. Може, це через те, що зовсім недавно ми переспали? Ні, я ні на що не сподівалася. Але він так швидко з іншою. Це було неприємно.

— Просто цікаво, – пробурмотіла я. – Можливо, я теж хочу з кимось познайомитись тут?

— У тебе вже була можливість, – нагадав Влас. Мені здалося, що я почула нотки гніву в його голосі. — Один мало не засунув руки тобі під спідницю на танцювальному майданчику, а інший — ледь не викрав. Можна писати заголовок: «Ангеліна та її ідеальні знайомства». Знаєш, з цього можна зробити шоу.

— Мені здається, що з твого життя шоу буде краще. Може, впишемо в наш репортаж рубрику «Як підчепити дівчину на пробіжці в іншому, бляха, кінці світу»! – закричала я так голосно, що мене мало не розірвало.

Сьогодні в них неочікувано гаряче🤭🔥

— Вирішила познущатися? – спитав я, опустивши погляд на губи дівчини.

Вона витягнула свій палець і подарувала мені широку усмішку.

— А ти думав, що я дозволю тобі облизувати мої пальці?

— Упевнений, що тобі б сподобалося, — запевнив я.

Вона голосно розреготалася та обійняла мене за шию. Її ніжний погляд вивчав моє обличчя і зрештою зупинився на моїх очах.

— Як і все інше, що я планую зробити з тобою, — додав я тихіше.

В її сірих очах спалахнув вогник. Вона потягнулася до мене обличчям та прошепотіла:

— Так багато слів, Платоне.

– Згоден, — я кивнув головою. — Гадаю, нам варто перейти до діла.

Таміла запищала, коли я підхопив її на руки та посадив на голу металеву поверхню. Ноги дівчини інстинктивно розсунулися, дозволяючи мені розміститися між ними. Я опустив руки на її стегна, стискаючи їх пальцями. Мої вуста спіймали солодкі губи Таміли, які були ще солодшими на смак через залишки крему.

— Справді смачно, — визнав я, продовжуючи цілувати її.

Оновлення цієї книги вже на сайті😍 такі вони милі в цих главах🥰

— Ти… Ти пропонуєш мені зʼїхатися? — я підозріло примружила очі.

— Це не така вже і погана ідея, — Платон усміхнувся мені.

Я хотіла цього понад усе на світі, але все так швидко відбувалося. І цього не було в моїх планах. Але я і зближуватися з ним не планувала.

— Платоне, я не хочу сильно поспішати.

Він притулився своїм чолом до мого, не зводячи очей. І те, як він дивився на мене… Господи, я розтанула за секунду.

— Всього на декілька днів. Будь ласка, Таміло. Я не впевнений, що зможу заснути без тебе.

Його слова, як завжди, влучили в правильне місце. Я усміхнулася та лагідно провела пальцями по його грудях.

— Говориш як закоханий хлопчисько, — я тихо засміялася.

Він провів носом по моїй щоці, а тоді ніжно поцілував мене у губи. Потім ще раз. І знову. Я мало не розчинилася в цей момент.

— Найкращий комплімент у моєму житті, — прошепотів Платон.