𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋 @books_ksr Channel on Telegram

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

@books_ksr


𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋 (English)

Welcome to the world of books with the Telegram channel 'Books_KSR'! This channel is dedicated to all book lovers out there who enjoy getting lost in the pages of a good story. Whether you're a fan of fiction, non-fiction, self-help, romance, or mystery, this channel has something for everyone. Get access to book recommendations, reviews, and discussions on the latest literary trends. Connect with fellow readers and share your thoughts on your favorite reads. Stay updated on new book releases and author interviews. Join 'Books_KSR' and dive into a world of endless possibilities through the power of words. Who knows, you might just discover your next favorite book here!

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

27 Dec, 12:20


Інколи я справді думаю про це😅 і хоч у циклі ще 💯 буде дві книги (не рахуючи «Чужа власність»), але сьогодні у мене настрій подумати про друге покоління🤭 не буду загадувати наперед, але справді може зʼявитися окремий цикл про дітей як було з «жагучими».

Що скажете?🤔 Про кого було б найцікавіше почитати?

https://vm.tiktok.com/ZMkkHxv3o/

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

27 Dec, 10:33


Якщо не вдається тут зробити скрін, то можете в тт переглянути🥰

https://vm.tiktok.com/ZMkkmN62p/

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

27 Dec, 10:23


Ловіть передбачення на 2025 рік від улюблених героїв моїх книг🎊

Робіть скрін у будь-який момент і діліться в коментарях, що у вас вийшло😉🫶🏻

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

26 Dec, 14:50


Там така глава вийшла❤️‍🔥 уххх🥵🧯чекаю вражень🔥

— Не смій навіть наближатися! Інакше я… Я…

– Що? – я навмисно підійшов ближче, майже впритул до неї. — Що ти зробиш, Анжеліко? Знову благатимеш мене поцілувати тебе?

Вона ахнула, коли її долоня вперлася до моїх голих грудей. Очі дівчини горіли, а груди сильно здіймалися від важкого дихання. Одна бретелька її нічної сорочки сповзла вниз, оголюючи одне плече та частину грудей. Мені так і хотілося провести по цій ніжній шкірі пальцями, губами, язиком… Я хотів спробувати її смак, закутатися в її запах, зануритися в її тепло….

— Я не благала, — голос Анжеліки ледь затремтів.

— Твій погляд говорив зовсім інше.

Дівчина підсунулася трохи ближче та здійняла підборіддя вище, щоб глянути мені в очі. Її долоня все ще лежала на моїх грудях, але вона не зрушила ні на сантиметр.

— А що говорить зараз твій погляд? – майже пошепки спитала Анжеліка.

Я нахилився та легко провів носом по щоці дівчини, вдихаючи солодкий аромат.

— Що я хочу тебе, – на видиху прошепотів я.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

25 Dec, 17:30


На вас також чекає продовження цієї захопливої історії🥰

— Можливо, одного разу мені захочеться поцілувати тебе? Я б хотів зробити це без зайвих перешкод.

Я закотила очі та широко посміхнулася йому, показуючи зуби.

— Це твоя основна перешкода, — сказала я, постукуючи вказівним пальцем по своїх зубах. — У мене дуже гострі зуби.

Він примружив очі, оцінюючи моє обличчя своїм уважним поглядом.

— Готовий це перевірити хоч зараз, — зухвало заявив чоловік.

Я втомлено похитала головою, стримуючи бажання вкотре закотити очі.

— Ти такий нахабний. І занадто самовпевнений. Це може зіграти не на твою користь.

— Гм… — Гнат схилив голову вбік, задоволено усміхаючись. — Мені здається, чи у твоєму голосі чутно щось схоже на хвилювання?

— Єдине, що ти чутимеш у моєму голосі, — це те, як сильно я ненавиджу тебе!

— Ненавидиш… — повторив він, вигнувши одну брову. — Можеш переконувати себе в цьому скільки завгодно, але ми обоє знаємо, що це не так.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

25 Dec, 10:34


Довгоочікуване продовження🔥

— Наскільки вдячною? – спитав Влас, змушуючи мене зашарітися.

Я вдала, що задумалася, а тоді грайливо пробіглася пальчиками по його грудях та закинула свою руку на шию хлопця. Я піднялася навшпиньки так, що наші губи майже торкнулися.

— Ну… Це залежить від того, чи будеш ти щирим зі мною і щедрим на цікаву інформацію, — прошепотіла я, дражнячи його губи своїм диханням.

— Ох, я буду дуже щедрим, – так само тихо сказав він.

Влас схопив своїми пальцями моє підборіддя та підняв мою голову вище. Я відвела очі вбік, помічаючи за його спиною чужий погляд.

— Це багато чого ускладнює, Ангеліно, — заговорив хлопець, і я знову подивилася на нього. — Ти користуєшся моєю слабкістю та починаєш мною маніпулювати. І тобі це до біса добре вдається.

— Що ти маєш на увазі під своєю слабкістю? — ледь чутно спитала я.

Його погляд зосередився на моїх очах, а у мене мало ноги не підкосилися. Я сильніше вчепилася за його шию, щоб не впасти.

— Тебе, — прошепотів Влас.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

23 Dec, 20:55


Повертаюся до вас з главою від Анжеліки❤️‍🔥

— Я витягнув тебе з клітки, Анжеліко.

— І притягнув в іншу! — крізь зуби процідила я. — Ти не рятуєш мене, тримаючи в цій кімнаті на короткому повідці. Тут навіть вікно не відчиняється! Я тільки другий день у твоєму домі, а мені вже нема чим дихати. Я задихаюся! Задихаюся у кожному куточку цієї довбаної кімнати!

У мене дихання забракло, і я зробила великий вдих через рот. Тіло тремтіло від того, як темні очі пильно дивилися на мене. І він стояв так близько, що я відчувала тепло його тіла та аромат, що починав зводити з розуму.

— Я міг кинути тебе в темний смердючий підвал, — твердим тоном заговорив Гнат, дивлячись мені просто в очі. — Міг залишити тебе без їжі та води. Міг звʼязати й робити усе, що мені б захотілося…

— То зроби! — закричала я, перериваючи його. Всередині все кипіло від гніву. — Ти хочеш отримати моє тіло? Ось! — я забрала свої руки, дозволяючи рушнику впасти біля моїх ніг. — Ну ж бо, Гнате! Зроби це! Дай мені ще більше причин ненавидіти тебе.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

18 Dec, 16:22


Передбачаючи ваші запитання, повідомляю, що найближчі дні оновлень не буде. А також наступного тижня вихід глав буде нерегулярний. Уже після свят, думаю, зʼявиться точніший графік. Зараз бажання і мотивації писати 0, тому беру трохи вихідних.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

17 Dec, 11:33


Продовження уже на сайті🤍 чекаю ваших вражень🥰

— Гарно, правда? 

— Жахливо, – пробурмотіла Анжеліка.

Мої губи ледь здригнулися. Я опустився на ліжко поруч з нею, а вона відвернула голову вбік, ховаючи від мене своє обличчя.

— Гаразд, — спокійно сказав я, не зводячи з неї очей. — А який у тебе улюблений колір?

— А яка тобі різниця? — огризнулася вона.

— Мені просто цікаво. Але можеш не відповідати, якщо не хочеш. Я і так знаю.

— Знаєш? — Анжеліка здивовано подивилася на мене. — І який?

Я вдав, що задумався, піднявши очі до стелі. Вона була такою білосніжною. Наче єдине світло у суцільній темряві. Доброта, чистота, невинність, краса…

— Білий, — відповів я, знову опустивши погляд на Анжеліку.

Вона на секунду завмерла, після чого фиркнула і повернула голову вбік.

— Ти не вгадав, — сказала дівчина, а тоді тихіше додала: — Я ненавиджу білий відтоді, як мене змусили надіту ту кляту весільну сукню.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

14 Dec, 19:37


Стабільно раз у місяць рубрика «вечір спойлерів»🎊

Запитуйте усе, що вас цікавить про книги в процесі (або майбутні новинки), а я постараюся максимально чесно відповісти🫶🏻❤️

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

14 Dec, 19:11


Нова глава🔥🥰

— Ти ревнувала мене? — перепитав Влас, насуплено звівши брови.

Я опустила свої руки та витерла спітнілі долоні об тканину сукні. Не знаю, що змусило мене так сильно нервувати. Просто я не звикла говорити про свої почуття. І це Влас… Можливо, все це — просто чергова гра з його боку?

— Так, — тихо зізналася я. — І мені, чесно кажучи, набридло робити це.

Він зробив декілька кроків в мій бік та зупинився майже упритул. Довелося відхилити голову назад, щоб глянути йому в обличчя.

— Робити «що»? – пошепки уточнив він.

— Ненавидіти тебе, — так само тихо відповіла я.

Він нахилився до мене, обережно взявши мої долоні у свої руки. Одразу стало так тепло та приємно від ніжних дотиків його пальців.

— То перестань. Перестань ненавидіти.

Його очі здавалися такими темними, як глибока ніч, в якій хотілося заховатися.

— Але ж ти так само ненавидиш мене.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

14 Dec, 17:04


Обожнюю😂❤️

Просто щоб ви знали, що у мене багато цікавих ідей на майбутнє🤭 і ця книга, до речі, стосується вже знайомого нам циклу😅 Маєте здогадки?🤔

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

13 Dec, 15:35


Нова глава уже на сайті❤️‍🔥 чекаю вражень🫶🏻🤍

— Ти справді думаєш, що твій чоловік зможе нашкодити мені?

— Він уже це зробив, – сказала я, посміхнувшись йому у відповідь. — Ти ж не просто так викрав мене. Що тобі потрібно? Гроші? Ти вимагатимеш викуп за мене?

Він на секунду серйозно подивився на мене, а тоді голосно засміявся. Мене це спантеличило. Хіба викрадення близьких — це не найлегший спосіб отримати велику суму грошей у впливових людей? Але тоді б мене, мабуть, помістили до підвалу чи відвезли в якесь закинуте місце. Хвилювання стало ще сильнішим, і я відчула, що моє серце мало не вистрибнуло з грудей. Чому він привіз мене до себе додому? Чому я зараз в його спальні? Чому він не тримає мене звʼязаною? Чому… Так багато «чому» крутилося в моїй голові. Його темні очі слідкували за моїм обличчям, наче він зміг прочитати усі мої запитання.

— Мені не потрібні гроші, – чоловічий голос стих майже до шепотіння, коли він нахилився ближче та додав: – Мені потрібна ти, Анжеліко.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

12 Dec, 18:08


Давно я не проводила прямих ефірів, тому зустрінемося десь о 20:30 в моєму тт🫶🏻 посилання надішлю❤️

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

11 Dec, 17:11


Емоцій у новій главі багато🔥

— Що з твоєю рукою? — спитав я.

— Відпусти мене! — прогарчала вона, намагаючись пробитися крізь мене.

Але я буквально притиснув її тіло до стіни ліфта, блокуючи будь-які рухи.

— Я буду кричати! — пригрозила дівчина. — Я кричатиму про допомогу, а потім…

— А потім по тебе приїде твій чоловік, подивиться камери у ліфті, — спокійно говорив я, — побачить, як ми близько стоїмо… І що буде далі?

Анжеліка гордо підняла своє підборіддя. Частина освітлення у ліфті впала на її праву вилицю, і я помітив, що на обличчі дівчини насправді був макіяж. Принаймні вона намагалася перекрити косметикою темний синяк.

— Тобі краще піти геть і ніколи більше не наближатися до мене. Ти не знаєш мого чоловіка.

Мої брови злетіли вверх, і я ледве стримався, щоб не засміятися. Вона справді така наївна? Чи це її спосіб попередити мене? Думка, що вона може хвилюватися за мене, помітно зігріла.

— Кого ти намагаєшся захистити, Анжеліко? — спитав я, обережно поклавши свою руку на її щоку. — Мене чи себе?

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

11 Dec, 13:24


На вас чекає продовження цієї історії❤️‍🔥

— Що не так, Ангеліно? — спитав він, розвівши руками. — Що цього разу я зробив не так?

— Ти жартуєш? Ти обдурив мене!

— Обдурив? — Влас відверто здивувався. – Що, бляха, змусило тебе так думати?

— Бо ти… — я тикнула своїм пальцем у його груди. — Ти завжди це робиш! Обманюєш та маніпулюєш мною, щоб обіграти й перемогти. Але краще б ти розізлив мене, аніж знову погрався моїми почуттями!

— Якими? Якими почуттями, Ангеліно?

Я напружилася, коли він підійшов ближче до мене, майже впритул.

— Тими, де ти постійно ненавидиш мене? – голосно спитав Влас. — Ти ж навіть не намагалася. Ти ніколи навіть не намагалася пізнати мене краще.

— Я спробувала! Я спробувала пізнати тебе, але ти вкотре виявився розчаруванням. Коли ми сиділи тоді на пляжі, я подумала, що усі ті новини про тебе могли бути неправдою. Але тепер я розумію, що ти… Ти ще гірший, аніж про тебе розказують, Власе!

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

09 Dec, 17:52


Нова глава від Анжеліки🩶 чекаю ваших вражень🫶🏻

— Він сподобався тобі? – крізь зуби спитав Павло.

— Ні! – різко заперечила я, відчуваючи, як мої щоки почервоніли. — Звісно, ні.

— Знаєш, що я зроблю з тобою за цю брехню?

Його пальці ще сильніше впилися в мою шкіру, і я відчула сльози, що навернулися на очі.

— Припини, — попросила я. — Прошу, Павле. Ти робиш мені боляче.

— А ти робиш боляче мені, — сказав він, притиснувшись до мого вуха. — Ти — моя дружина, Анжеліко! МОЯ. І ти повинна памʼятати про це. Тому, дорогенька, скажи, кому ти належиш?

— Будь ласка, — мій голос був схожий на писк. — Відпусти мене.

— Кому ти, бляха, належиш?

Я проковтнула неприємний клубок у горлі разом з образами, що назбиралися за ці чотири роки.

— Тобі, – тихо відповіла я. — Я належу тобі.

Він послабив свою хватку, і я відчула мінімальне полегшення.

— Чудово, — Павло посміхнувся та легко пальцем потер те місце, яке нещодавно до болю стискав. — І щоб ти раптом не забула про це, я нагадаю тобі пізніше…

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

06 Dec, 18:14


Не забудьте залишити ❤️ на книзі, а ще з нетерпінням чекаю ваших вражень🥰 запевняю, ця книга буде дуже емоційною🔥

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

06 Dec, 18:12


Готові познайомитися з новою парою?❤️‍🔥


— Тут я можу з вами посперечатися, — сказала вона з усмішкою.

— Справді? — мої брови вигнулися в очікуванні. — Здивуйте мене.

Дівчина розправила плечі, щоб здаватися вищою біля моїх метр девʼяносто. Але навіть на підборах вона була помітно нижчою. Їй довелося здійняти вище підборіддя, щоб глянути мені в обличчя. Ми стояли так близько, що якби я нахилився бодай трохи, то міг би поцілувати її.

— Я запевняю вас, що це квітка, — упевнено заговорила вона. — Ви можете не вірити мені, але це моя робота.

Я навіть кліпати перестав. Усвідомлення повільно закрутилося у моїй голові.

— Ні! – мій голос прозвучав різко.

Вона здригнулася від несподіванки, але не відійшла.

— Чому ні? — тихо спитала дівчина. — Це я її намалювала. Ви не вірите мені?

Вона дивилася на мене своїми глибокими карими очима, а я повільно відступав, відчуваючи, як той червоний шар у грудях щосекунди зменшується.

— Я вірю. Виходить, що ви…

— Анжеліка, – представилася вона…

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

06 Dec, 18:08


Я до вас ще з одним подаруночком🤭🥰

https://booknet.ua/book/chuzha-vlasnst-b431580?utm_medium=repost&utm_campaign=431580&utm_term=2841678&utm_content=1&utm_source=native

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

29 Nov, 09:09


BLACK FRIDAY на три електронні книги📚

Знижка -50% на мої улюблені історії😍:

💍 «Угода на невинність»

🌹 «Шлюбний обман»

❄️ «Тимчасові закохані» (моя щира рекомендація для тих, хто хоче прочитати веселу романтичну історію з зимовим вайбом🎿⛸️🌨️)

❗️Більше таких великих знижок не буде. Тому не втрачайте можливості вигідно придбати книги, якщо ви ще цього не зробили🫶🏻

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

28 Nov, 19:05


Спонсор нової глави – відсутність світла і поганий інтернет😅 дуже хотілося вже викласти вам продовження❤️‍🩹


— Вона поїхала, — усе, що зміг сказати я.

— Куди?

Дитяча зацікавленість була такою ж сильною, як і моя. Я не мав відповіді на ці запитання.

— Я не знаю.

— А надовго вона поїхала? – Єва стиснула свої губи, ніби от-от заплаче.

— Не знаю, — повторив я і спробував усміхнутися їй.

— Вона що, кинула нас?

Те, як затремтів її тоненький голос, налякало мене. Моя маленька квіточка. Єдина і неповторна. Я так довго мріяв, щоб вона заговорила. І зараз, якщо вона знову закриється від мене… Боже, я не переживу цього.

— У Таміли назбиралося багато справ — вирішив збрехати. — Вона поїхала на роботу.

— То вона повернеться, коли зробить усю роботу? — з надією спитала Єва.

Я декілька секунд дивився їй в очі. Як би ж я знав, чи повернеться вона. Але щось мені підказувало, що Таміла поїхала назавжди. Розбила наші серця та втекла. Так… Егоїстично.

— Сподіваюся, — прошепотів я, і притиснув Єву до себе.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

28 Nov, 14:52


Ну шо… починається❤️‍🩹 чекаю ваших вражень від глави🫶🏻

– Ти витягнула мене з цього стану. От чому я завжди казав, що ти допомогла не тільки моїй доньці, але й мені.

— Платоне… — прошепотіла я, намагаючись підібрати правильні слова.

– Я закохався у тебе, Таміло, — зізнання вилетіли з його вуст разом з ніжною усмішкою. — Я так сильно закохався у тебе… — Платон похитав головою, обережно цілуючи мої губи. — Ти перша і єдина.

— Я…

Я глибоко вдихнула, відчуваючи таке сильне розгублення. Мені хотілося сказати йому, що я так само закохалася у нього, але слова застрягли у горлі разом з клубком, що неприємно стискав його.

— Я хочу жити з тобою, – сказав він, упевнено дивлячись мені в очі. — Я хочу справжню сімʼю з тобою. Хочу ще дітей. Можливо, навіть декілька. Ти така красуня. У нас вийшли б дуже красиві діти.

— Будь ласка, — пропищала я, важко дихаючи.

— Не зараз, – поспішив сказати він. – Тоді, коли захочеш і будеш готовою. Я почекаю. Просто… Виходь за мене заміж!

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

27 Nov, 17:36


Нова глава🔥

— Ти перший заговорив з нею чи вона?

Хлопець повернув голову в мій бік та примружив свої очі. Я ж дивилася перед собою, намагаючись тримати байдужий вигляд.

— Чому тебе це цікавить? – спитав він.

А я звідки знаю? Я сама не розуміла, чому мене так розлютило, що він познайомився з кимось. Може, це через те, що зовсім недавно ми переспали? Ні, я ні на що не сподівалася. Але він так швидко з іншою. Це було неприємно.

— Просто цікаво, – пробурмотіла я. – Можливо, я теж хочу з кимось познайомитись тут?

— У тебе вже була можливість, – нагадав Влас. Мені здалося, що я почула нотки гніву в його голосі. — Один мало не засунув руки тобі під спідницю на танцювальному майданчику, а інший — ледь не викрав. Можна писати заголовок: «Ангеліна та її ідеальні знайомства». Знаєш, з цього можна зробити шоу.

— Мені здається, що з твого життя шоу буде краще. Може, впишемо в наш репортаж рубрику «Як підчепити дівчину на пробіжці в іншому, бляха, кінці світу»! – закричала я так голосно, що мене мало не розірвало.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

27 Nov, 15:09


Сьогодні в них неочікувано гаряче🤭🔥

— Вирішила познущатися? – спитав я, опустивши погляд на губи дівчини.

Вона витягнула свій палець і подарувала мені широку усмішку.

— А ти думав, що я дозволю тобі облизувати мої пальці?

— Упевнений, що тобі б сподобалося, — запевнив я.

Вона голосно розреготалася та обійняла мене за шию. Її ніжний погляд вивчав моє обличчя і зрештою зупинився на моїх очах.

— Як і все інше, що я планую зробити з тобою, — додав я тихіше.

В її сірих очах спалахнув вогник. Вона потягнулася до мене обличчям та прошепотіла:

— Так багато слів, Платоне.

– Згоден, — я кивнув головою. — Гадаю, нам варто перейти до діла.

Таміла запищала, коли я підхопив її на руки та посадив на голу металеву поверхню. Ноги дівчини інстинктивно розсунулися, дозволяючи мені розміститися між ними. Я опустив руки на її стегна, стискаючи їх пальцями. Мої вуста спіймали солодкі губи Таміли, які були ще солодшими на смак через залишки крему.

— Справді смачно, — визнав я, продовжуючи цілувати її.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

26 Nov, 19:31


Оновлення цієї книги вже на сайті😍 такі вони милі в цих главах🥰

— Ти… Ти пропонуєш мені зʼїхатися? — я підозріло примружила очі.

— Це не така вже і погана ідея, — Платон усміхнувся мені.

Я хотіла цього понад усе на світі, але все так швидко відбувалося. І цього не було в моїх планах. Але я і зближуватися з ним не планувала.

— Платоне, я не хочу сильно поспішати.

Він притулився своїм чолом до мого, не зводячи очей. І те, як він дивився на мене… Господи, я розтанула за секунду.

— Всього на декілька днів. Будь ласка, Таміло. Я не впевнений, що зможу заснути без тебе.

Його слова, як завжди, влучили в правильне місце. Я усміхнулася та лагідно провела пальцями по його грудях.

— Говориш як закоханий хлопчисько, — я тихо засміялася.

Він провів носом по моїй щоці, а тоді ніжно поцілував мене у губи. Потім ще раз. І знову. Я мало не розчинилася в цей момент.

— Найкращий комплімент у моєму житті, — прошепотів Платон.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

26 Nov, 15:15


Стає гаряче🔥 чекаю ваших вражень від нової глави😍

— Я хотіла подякувати тобі за те, що ти зробив сьогодні. Ти не злякався і захистив мене, хоча міг не робити цього.

— Будь-хто на моєму місці вчинив би так само.

— Не будь таким скромним, — прошепотіла я з усмішкою. – Це не у твоєму стилі.

— Ну… Я вирішив трішки відійти від свого стилю, — Влас усміхнувся мені у відповідь.

— Це було так сміливо та героїчно з твого боку.

— Припини перебільшувати.

— Я серйозно. Просто раніше ніхто ніколи не заступався за мене. Я справді вражена і хочу щиро подякувати тобі.

— Гаразд, – погодився Влас. — Твої подяки прийняті. Це все, що ти хотіла?

Я замовкла, не зводячи погляду з його обличчя. Він здався мені таким красивим, таким магнетично привабливим.

— Ні, — тихо прошепотіла.

— Забула сказати, що ненавидиш мене? – пожартував він і чомусь нахилився ближче до мене.

— Так, – усміхнулася я. — Я дуже сильно ненавиджу тебе…

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

25 Nov, 17:36


Нова глава уже на сайті🔥😍

— Знаєш чому в мене за цих три роки не було стосунків з жодною жінкою?

— Чому? — тихо спитала вона, глянувши мені в очі.

— Я допускав, що колись хтось може закохатися в мене, але я не був впевнений, що хтось зможе полюбити мою доньку. І так само я сумнівався, що Єва прийме когось у нашу сімʼю.

— У тебе дивовижна донька, Платоне, — Таміла посміхнулася, але ця посмішка здалася мені якоюсь болючою. — Вона така добра, ніжна, мила, слухняна, цікава, розумна… Її неможливо не любити.

— Так, – погодився я, не стримуючи усмішки.

— Думаю, будь-яка інша дівчина на моєму місці…

— Ні, — перервав її я. — Ні, Таміло. Жодна інша дівчина не зробила б того, що ти. Це завжди мала бути ти, чуєш?

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

23 Nov, 18:38


За сюжетом книги «Несподіване весілля»💍 сьогодні святкує свій день народження Поліна🪽🩰💎

Попередні два роки я робила для неї естетік відео🤌, але сьогодні в мене не було для цього настрою, тому пропоную вам пригадати естетику цієї героїні у такому форматі🔥

Поліна подобалася далеко не всім, і вона насправді отримала багато хейту від читачів😅 Не всі могли зрозуміти її запальний характер, але я особисто бачу в цьому особливий шарм🥰

У вас яке ставлення до Поліни? Я вважаю, що в книжках про дітей вона розкрилася найкраще💜

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

22 Nov, 18:29


Думаю, ви здогадуєтеся, що не так багато залишилося до фіналу книги «Втрачена досконалість» (максимум 10-11 глав), тому інтригую вас естетикою героїв наступної частини циклу, а також ділюся деякими сюжетними лініями🔥

Головний герой Гнат зустрічався у книзі «Шлюбний обман», а також ми зустрінемо його у подальшому в ВД. А от з Анжелікою познайомимося уже в її книзі🤍

Режим очікування увімкнено, бо це буде дуууже емоційно…

Естетика тут👇

https://vm.tiktok.com/ZMh7wJ8YE/

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

22 Nov, 17:15


Продовження цієї історії також чекає на ваші прочитання🔥 сюжет обирає нових обертів🤭

— Думаєш, що він випробує тебе? – Влас нахилився ближче до мене. — Змушуючи мене летіти в інший кінець світу з хлопцем, якого я ненавиджу? – спитала я, піднявши одну брову. — О так! Це ще те випробування. — Мені здається, що ти трохи перебільшуєш. — Чому ж? Я реально оцінюю нашу ситуацію. — Як щодо свідків на весіллі? Влас посміхнувся, спираючись руками позаду себе. Я закотила очі та втомлено видихнула. — Схоже, тебе не так легко позбутися, — прошепотіла я та перехилила келих, випиваючи увесь вміст. — Ну… Це доля. Я мало не засміялася вголос від його формулювання. Ну, звісно! Мабуть, це доля зробила так, щоб ми тут опинилися удвох. І точно за волею долі нашими близькими виявилися спільні знайомі.

— Це більше схоже на злий жарт, — тихо пробурмотіла…  

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

22 Nov, 12:50


Продовження на сайті🥰🤍

— Ще не йди, — сказав Платон, осипаючи короткими поцілунками мою шию.

— Припини, – я засміялася, але змʼякла в його обіймах і дозволила йому цілувати мене далі. – Мені треба в душ.

— Ми можемо його прийняти разом, — запропонував він, піднявши погляд на моє обличчя.

Я усміхнулася та лагідно провела нігтиками по його шиї. Мені так само не хотілося залишати Платона у ліжку, але ми були не самі в домі. І Єва любила перебільшувати. Я не хотіла, щоб вона спіймала нас.

— Звучить дуже заманливо, але… Не сьогодні, гаразд? – сказала я та потягнулася, щоб поцілувати Платона в губи. – Існує великий ризик бути спійманими твоєю донькою. Не хочу, щоб вона придумала собі більше, аніж є насправді.

Ми не обговорювали ким є одне для одного. Не впевнена, що взагалі коли-небудь говоритимемо про це. Я не була його дівчиною чи щось таке. І поки мені було комфортно мати стосунки з ним без конкретного статусу.

— Добре, – погодився Платон. — Але сьогодні вночі ти знову спиш зі мною…

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

21 Nov, 14:55


Ну які ж вони🔥 нова глава уже на сайті🤍

— Краще б ти попросила про щось інше.

Я не могла не помітити нотки нахабства в його голосі. Мої очі примружилися, поки він шкрябав щось у блокноті.

— Наприклад? — поцікавилася я, вирівнявши спину.

Влас підняв погляд на мене, і в цей момент вітер знову вирішив підняти мою спідницю. З такою удачею можна було просто іти голою. Тоді його очі метнулися до увімкненої камери, і він прочистив горло:

— Я не буду казати цього на камеру. Ще потім використаєш проти мене.

— Не хвилюйся. Я не зберігатиму відео з тобою у своїй камері. Усі матеріали видалю в той самий день, як репортаж вийде в ефір.

— На кого ж ти тоді дивитимешся перед сном? — спитав він, хитро посміхнувшись мені.

— Точно не на тебе, — огризнулася я. — Не хочу, щоб потім уночі снилися кошмари.

— Це важко назвати кошмаром.

— Так, — я закивала головою. — Це суцільне жахіття…

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

20 Nov, 20:13


Хто там чекав продовження?🤭 нова глава уже на сайті🔥

— Ти хвилюєшся? – спитав чоловік.

— Трохи, — зізналася я. — Насправді я чекала, що ти прийдеш до мене.

— Я хотів. Але в останній момент подумав, що ти, можливо, передумала.

— Ні! — мій голос звучав твердо і впевнено. — Я не передумала, Платоне. Я справді хочу зробити це з тобою.

— Тоді розкажи мені, як ти собі це уявляєш, — сказав він.

— Що? — розгубилася я.

Платон лагідно усміхнувся мені та поклав свою долоню на мою щоку. Його великий палець ніжно ковзав по моїй шкірі, і це викликало приємне тепло десь у животі.

— Розкажи мені, як, по-твоєму, це буде правильно, – пошепки пояснив він. — Як ти уявляла собі свій перший раз?

Я насупилася, адже його слова здалися мені незрозумілими.

— Ти… Ти ж знаєш, що я вже не…

— Це не рахується, — перервав він. Його твердий погляд змусив мене завмерти з відкритим ротом. — Жоден з твоїх попередніх досвідів — не рахується, Таміло. Це буде твій справжній перший раз…

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

18 Nov, 18:20


Там така глава вийшла❤️‍🔥 чекаю ваших вражень🫶🏻

— Ти… — Таміла примружила очі. — Ти справді такий романтичний чи це просто гра?

— Гра? – здивовано перепитав я, піднявши обидві брови. — Якщо це гра, Таміло, то вона надто далеко зайшла.

Здалося, що між нами повітря погустішало, й нам обом стало важко дихати.

— Наскільки далеко? – прошепотіла вона.

Я не був упевненим, що мені варто бути до кінця відвертим. Але ми, здається, підійшли до максимальної точки кипіння.

– Чому ти так дивишся на мене? — тихо спитала Таміла, так і не дочекавшись моєї відповіді.

— Як саме? Як на дівчину, яку…

Я замовк, помітивши, що вона напружилася. Її очі розширилися, губи розімкнулися:

— Яку «що»?

— Яку хочу, — зізнався я.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

17 Nov, 12:50


Продовження❤️‍🔥 починаються у них пригоди😅

— Ти раніше не каталася? — поцікавився хлопець, уважно спостерігаючи за мною.

— Це так помітно? — тихо буркнула я.

— Ну… Вигляд у тебе такий, наче ти нервуєш і боїшся.

— А у тебе такий вигляд, ніби це те, чого ти хотів – вибісити мене.

— Що ж, – Влас випрямився та покрутив у руках свій шолом, – це моє улюблене заняття.

— Навіть не сумніваюся. І я вже казала тобі, що не боюся.

Якось мені все ж вдалося застібнути той шолом. Я опустила погляд на сідло, і на те, яку велику частину займав Влас. Нам доведеться сидіти ну дуже близько. Мабуть, ближче, аніж ми будь-коли раніше сиділи разом.

— Чому тобі так важко визнати, що ти боїшся? – не вгамовувався він.

— А чому тобі так важко бути нормальним?..

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

15 Nov, 16:01


Зазвичай ви задаєте мені різні питання, але сьогодні зроблю такий інтерактив навпаки😉 Залишу вам декілька питань, а ви відповідайте в коментарях🤗

1. З якої книги розпочалося ваше знайомство з моєю творчістю?
2. Яка пара зачепила вас найбільше, а яка найменше?
3. Яка книга подобається найбільше, а яка найменше?
4. Яка книга викликала найбільше емоцій?
5. Яку книгу готові завжди перечитувати?
6. Про яку пару хотіли б додаткову бонусну історію?

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

15 Nov, 15:23


Нова глава уже на сайті🌸🥰чекаю ваших вражень🫶🏻

— Дивись, що у мене є! — Єва простягнула мені свою руку, затиснуту в кулак.

— Що там? — поцікавилася я та присіла біля неї.

Вона розкрила свою долоню, і я побачила невеличку білу мушлю.

— Вау! – я щиро усміхнулася.

— Це тобі.

— Справді? Єво, це дуже приємний подарунок.

Я обережно взяла мушлю та покрутила її у своїх пальцях.

— Нам тепер треба знайти й тобі таку саму.

— Їх тут багато, — Єва опустила голову вниз. — Ми можемо зробити собі браслетики.

Я потягнулася до її голівоньки та лагідно провела долонею по волоссю дівчинки. Вона повернула свою голову до мене та уважно подивилася мені в очі.

— Таміло, а ти тепер будеш моєю мамою? — спитала дівчинка.

Усередині все обірвалося. Я завмерла, моя долоня зависла над її головою. Очі защипало від непролитих сліз, і я часто покліпала, щоб відігнати їх.

— Я б хотіла цього, — тихо додала Єва. — Можу я називати тебе мамою?

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

14 Nov, 16:21


Продовження❤️‍🔥

— Ну дивись! – Влас випрямився, щоб здаватися більш серйозним. Він показав руками на себе. – Ти ненавидиш мене. Я тобі страшенно не подобаюся, і ти за будь-якої нагоди шукаєш у мені недоліки. Тобі не подобається абсолютно нічого в мені, але це не означає, що усе дійсно так. Можливо, не для всіх мій запах здаватиметься різким. І явно не всі вважають мене придурком.

— Я вважаю, — сказала я очевидне.

— Я знаю. Не здивуюся, якщо ти навіть так записала мене у своїх контактах в телефоні.

— Ну… Майже. Ти записаний як «М.С».

– Оу! Це цікаво. — Влас злегка схилив голову вбік, примруживши очі.

— Розшифровується як «Мудак Самозакоханий», – пояснила я.

– Справді? А я думав, що це «Містер Сексуальність».

Я підняла обидві брови від легкого здивування, а тоді розреготалася.

– З усіх кого я знаю, ти єдиний хлопець з таким величезним его. Серйозно, Власе, звідки стільки самозакоханості? Ти, мабуть, щоранку цілуєш себе в дзеркало.

— Ну чому ж тільки зранку? — здивувався він. — Я роблю це постійно.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

13 Nov, 20:14


Там таааака глава на вас чекає😍🌸

— Ого! — вигукнула вона. — Де це ти знайшов?

— Зірвав отам, – я кивнув головою вбік високого паркана.

— Ти з глузду зʼїхав? — прошипіла Таміла. — Це, напевно, чиєсь подвірʼя!

Я знизав плечима та засміявся. Вона ще декілька секунд подивувалася, а тоді так само засміялася.

— Можливо, зʼїхав? — тихо пробурмотів і підняв руку до її голови. — Я не знаю. Дозволиш?

— Що ти збираєшся робити? — спитала Таміла, але цього разу відверто зацікавлено.

Я обережно заправив частину волосся їй за вухо, а тоді всунув туди квітку. На диво, та невеличка гілочка ідеально заплуталася у її білявих пасмах.

– Вау! – сказав я, розглядаючи обличчя дівчини. – Тобі дуже личить.

— Справді? — Таміла усміхнулася мені своєю чарівною усмішкою.

— Звісно. Думаю, нема у світі чогось, що тобі б не личило. Ти надзвичайно вродлива, Таміло. Просто… – я ковзнув поглядом по її тілу, намагаюсь не витріщатися так відкрито, а тоді пошепки додав: – Ідеальна.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

11 Nov, 19:20


Давно не було, тому починаємо вечір спойлерів🎊🔥

Як завжди, запитуйте у коментарях усе, що вас цікавить про подальші події у книгах в процесі чи майбутні новинки, а я постараюся максимально чесно відповісти🥰

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

11 Nov, 14:59


Про новинку теж не забуваю😍 На вас чекає нова глава❤️‍🔥

— Ти зібралася летіти на Кубу в шубі?

А коли його очі зупинилися на моїх тепленьких чобітках, то він насупився, звівши густі темні брови.

— Там зараз тридцять градусів. Сподіваюся, ти не додумалася кинути у валізу лижний костюм, – буркнув хлопець.

– Ох, я забула його вдома! — я вдавано посміхнулася йому своєю найкращою усмішкою. — Але не хвилюйся, я взяла з собою спокусливе червоне бікіні. Це підходить?

Він запитально підняв одну брову, а кутики його губ нахабно смикнулися вгору. Хлопець знову провів своїм поглядом моє тіло, але цього разу більш оцінювально.

— Уже пізно, а у нас дві пересадки, — заговорила я серйозним тоном. — Я не хочу мерзнути.

— Ну… Це твоє рішення, — зрештою здався він. Влас озирнувся довкола. — Думаю, нам час уже іти. Буде краще, якщо якнайшвидше сядемо на свої місця. Не хочеться, щоб хтось з фанатів помітив мене.

– Хтось з твоїх фанатів? – перепитала я та провела поглядом усю залу. — Щось не помітила тут дзеркал.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

11 Nov, 08:22


Обіцяне продовження вже на сайті🫶🏻🥰

— Як почуваєшся? — спитав він у мене.

— Добре, – відповіла я та швидко озирнулася довкола. — Мені подобається. Будинок невеликий, але дуже затишний та просторий. Тут здається комфортно.

— Я не бачив сенсу обирати щось розкішне лише для нас з Євою, — пояснив Платон. — Тобто, тоді я ще не був упевнений, що ти погодишся полетіти з нами. Але я справді радий, що ти тут. Не буду запитувати, що змусило тебе передумати.

— Я теж рада, що приїхала сюди. Думаю… – я опустила погляд униз, відчуваючи неприємний клубок у горлі. — Думаю, що мені давно уже варто було це зробити.

— Що саме? — перепитав Платон.

— Дозволити собі зблизитися з кимось, — уточнила я та підійшла трохи ближче до нього. – Знаєш, я стільки часу уникала людей, боячись, що вони скривдять мене. Здавалося, що усі хочуть завдати болю. Але це не так! Не всі… Точно не всі хочуть, щоб я страждала…

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

09 Nov, 15:04


Сьогодні невелика, але дуже цікавенька глава з інтригою❤️‍🔥 Сподіваюся, усі вже почали читати цю запальну новинку🫶🏻

— Чому б нам просто не купити пісню? — спитала я, піднявши очі на чоловіків. — Ми б відзняли усе за тиждень. Я навіть готова створити сценарій, щоб це виглядало так, ніби Влас самостійно написав.

— Ні! – категорично відмовився він, мало не спопеливши мене своїм поглядом.

— А чому ні? – я нахилилася ближче до нього. — Багато артистів купують пісні.

Він так само нахилився до мене. Я примружила очі, стискаючи в руці ручку, а Влас помітно напружився.

— Не тоді, коли з цього збираються зробити шоу, – крізь зуби процідив він. — Це може вплинути на мою репутацію, коли одного дня автор пісні почне висвітлювати свої права.

— Ми можемо укласти контракт про нерозголошення, — запропонувала я, ледь схиливши голову вбік.

— Усі контракти мають терміни, Ангеліно. Рано чи пізно про це можуть дізнатися. Я не хочу ризикувати своєю карʼєрою, бо ти боїшся відповідальності…

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

09 Nov, 14:09


Якби ви раптом питали, де я беру натхнення

Останнім часом насправді моя активність трохи знизилася, тому я пішла витягувати себе з переддепресійного стану😅 Дуже люблю малювати, навіть якщо у мене це виходить якось так(не дуже?)🤔🙈 Завжди хотіла займатися цим, вчитися, ходити в художню школу…

Прикро, що у дитинстві в мене це не вийшло, а з часом мій запал згас, хоча інколи він виривався, коли я у гуртожитку вечорами собі щось малювала (не тільки географічні карти😂)🖌️

Але ніколи не пізно займатися тим, що вам подобається. І навіть якщо у вас це виходить неідеально, навіть якщо вас хтось покритикує, навіть якщо це не буде вашою основною діяльністю. Просто робіть для душі те, що вам до вподоби🥰

*така собі хвилинка мотивації від мене🫶🏻

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

07 Nov, 14:11


Продовження уже чекає на ваші прочитання🥰🥹

— Ти мав рацію, коли говорив, що мені треба побороти свої страхи. Просто інколи здається, що це надто складно й узагалі неможливо. Знаєш, мені подобалося ховатися. — Таміла знизала плечима. — Біль — це найбільш живучий паразит. Коли ти довгий час тримаєш його у собі, то він приживається, стає частинкою тебе. Ти починаєш звикати до нього, наче у тебе ніколи й не було того спокійного життя без болю та страждань. Гадаю, я нарешті готова визнати, що хочу позбутися того, що стільки років мучило мене та буквально тримало в заручниках.

— Це сміливе рішення, — прошепотів я і нахилився ближче до неї. — Ти дуже сильна, Таміло. Це вражає.

— Я ніколи не хотіла бути такою, — тихо сказала вона, посміхнувшись крізь сльози. — Ніколи не хотіла проходити через те, що пройшла. І точно ніколи не хотіла вражати тебе саме цим. Просто так сталося, а мені не залишилося нічого, як прийняти всю ситуацію.

— Не всім вистачить духу боротися зі своїми травмами.

— Не у всіх є ти…

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

06 Nov, 14:14


Сьогодні діє єдина знижка на передплату книги «Втрачена досконалість» -15%
Якщо ви ще не купили цю книгу, то маєте можливість зробити це за найнижчою ціною🫶🏻

Нагадую, що після завершення книги ціна на неї значно зросте!

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

05 Nov, 17:22


Нова глава🥰 чекаю ваших вражень, бо тут багато цікавого сталося😅

—А що ти хотів сказати? — поцікавилася я, намагаючись звучати байдуже.

Під пильний погляд Платона я підійшла до вішака та взяла свій кардиган, після чого накинула його на плечі. Мені здавалося, що якщо я більше прикриюся, то почуватимуся впевненіше.

— Те, що я хочу, щоб ти поїхала з нами не менше, ніж Єва, – відповів він, здається, чесно. — І справа не тільки у ній.

— У чому тоді?

– Не знаю, відчула ти це також чи ні, але… – Платон прочистив горло та впевненіше додав: — Мені здалося, що між нами зʼявився якийсь звʼязок. І це не зовсім про довіру та підтримку. Це більше про почуття.

— Почуття? – пошепки повторила я, відверто здивувавшись.

— Я ціную те, що ти відкрилася мені, Таміло. І я не хочу, щоб ти сумнівалася чи шкодувала про те, що поділилася зі мною тим, що з тобою сталося. І якщо вже говорити відверто, то не тільки Єва у захваті від тебе.

— Чекай! Ти хочеш сказати, що… – я насупилася, спостерігаючи за Платоном. — Я подобаюся тобі?

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

05 Nov, 11:18


Продовження новинки уже на сайті🥰 і знову тут багато🔥

— Чекай, що?! Я… Я не зовсім розумію…

— І, до речі, вітаю! Саме ти займешся цим.

— Але ж… Хто буде писати пісню? – спитала я, розвівши руками.

— Напевно, той, хто зараз на піку популярності.

Н-і-і-і… Я похитала головою, бо не хотіла в це вірити. Мої здогадки лякали та водночас дратували мене. Це ж не про Власа, правда? Я не витримаю, якщо мені доведеться працювати з ним.

— Зробиш про нього репортаж, — продовжив батько. — Не знаю, як це відбуватиметься, бо він сказав, що кожного разу пише пісню в новому місці. А ще він ненавидить зиму. Каже, що вона не надихає його.

Я перевела погляд до вікна, в яке просто-таки з самого ранку лупив дощ. За тиждень-два випаде сніг і…

— Він збирається кудись там у пошуках натхнення. Поїдеш з ним.

— Ви-и-бач? — перепитала я, заїкаючись. — У якому сенсі?

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

04 Nov, 16:02


Якщо ви раптом сумували за запальними героями, то це вони❤️‍🔥 чекаю ваших лайків і коментарів до новинки🥰🫶🏻


— Купив собі новий автомобіль? – спитала я, зиркнувши на червону крихітку.

— Хочеш розказати про це у своїх новинах? — піддражнив Влас. Я зітхнула, закочуючи очі. — Взагалі-то, так. Зробив собі подарунок після останнього музичного туру.

Нічого такий собі подарунок за декілька сотень тисяч доларів. Але я вирішила не коментувати цього вголос, щоб не вдовольняти його і так захмарне его.

Я примружила очі, коли він зупинився навпроти. Його темне волосся здавалося коротшим, аніж зазвичай. Можливо, він по-новому підстригся, змінив зачіску? Байдуже! Мене це аж ніяк не хвилює.

— Як справи на каналі? — поцікавився Влас. — Цікавить, коли буде прощальна вечірка на честь закриття. Я б хотів знати, щоб підлаштувати свій графік.

Я засміялася та вище здійняла голову, щоб подивитися йому в очі, навіть якщо він і ховав їх за темними скельцями.

— І не мрій…

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

04 Nov, 16:00


https://booknet.ua/book/prisyagayusya-tebe-nenavidti-b430498?utm_medium=repost&utm_campaign=430498&utm_term=2841678&utm_content=1&utm_source=native

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

04 Nov, 12:38


Продовження уже на сайті❤️‍🩹 чекаю ваших вражень🫶🏻

— Н-і-і… – сказала я та почала підійматися. — Ні, я не поїду з вами. Мені дуже шкода, але…

— Не поспішай з рішенням, — попросив він. — Ти сама бачиш, як добре впливаєш на Єву.

— Так, але у мене є своє життя, Платоне. Життя за межами цього дому, в якому нема тебе і Єви. У мене пекарня, яку я хотіла б відкрити якнайшвидше. Там багато роботи, а я проводжу свій час тут з абсолютно чужими мені людьми й… – я запнулася та глибоко вдихнула, намагаючись заспокоїтися. — Гаразд, я згодна інколи побути з Євою за необхідності, але їхати з вами на море так, ніби ми одна сімʼя. Ніби ми щось більше, аніж просто знайомі… Вибач, але для мене це занадто.

— Таміло, я не мав на увазі…

— Ні! — категорично відмовила я, не даючи йому договорити. — Ні, я не поїду. І взагалі мені вже треба йти. Останнім часом я надто мало уваги приділяю пекарні, а це для мене важливіше.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

02 Nov, 18:46


Без новинки я вас не залишу🔥 в коментарях додам обкладинку з назвою (такий собі ексклюзив для підписників каналу🥰), а ви спробуєте відгадати тропи до історії, яка зовсім скоро захопить ваші серця❤️‍🔥 на вас чекає: 🎸📺🏠📰

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

01 Nov, 14:51


Продовження уже на сайті🥰 такі вони милі🥹 я не можуууу😍

— Сподіваюся, ти не проти, – прошепотіла вона, ховаючи свій погляд.

— Ні, усе гаразд. Я не звик бачити когось на своїй кухні.

Я сперся попереком до кухонної стійки поруч з плитою та поклав свої руки позаду себе. Таміла стояла зовсім поруч, наливаючи тісто для млинців на гарячу сковорідку.

— Розумію, — зітхнула вона. — Мабуть, складно впустити когось у своє життя, коли ти звик, що вас завжди двоє. Ну… Ти і Єва.

— Так, — погодився я. — Колись це узагалі здавалося неможливим.

— Колись? — Таміла глянула на мене, піднявши одну брову.

Я нахилився трохи ближче до неї, помічаючи, як на її щоках зʼявився легкий румʼянець.

— До того, як у моєму житті зʼявилася одна особлива дівчина.

— Що це за дівчина? – поцікавилася вона, стримуючи усмішку.

— Не знаю, — сказав я і знизав плечима. – Але вона дуже схожа на тебе.

— Фантастично!

— Угу. Це справді фантастично.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

31 Oct, 13:34


Щодо розіграшу, то сьогодні останній день, коли ви можете ще додати своє відео💖 також нагадую тим, хто залишив +, але не зробив. Наразі 12 учасників і лише 7 зробили відео. Я все перевіряю, тому якщо ви не збираєтеся робити, приберіть свої «+»🫶🏻

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

30 Oct, 19:31


Нова глава уже чекає на ваші прочитання🩶

— Як? – пошепки спитала я, хоч це звучало надто схвильовано. — Як ти можеш допомогти мені?

Я прослідкувала поглядом за його рукою, яку він раптом підняв просто біля мого обличчя. Обережно пальцями Платон відкинув з плеча пасма мого волосся, відкриваючи мою шию.

— Довірся мені, — попросив чоловік тихо. Я не зводила очей з його губ, що ледь ворушилися, коли він шепотів наступне: — І не бійся мене. Я ніколи не скривджу тебе, чуєш? Ніколи. Присягаюся.

Обличчя Платона наблизилося впритул до мого. Здавалося, я от-от перестану дихати. Мої губи раптом пересохли, але я не наважувалася облизати їх, навіть якщо й непомітно. Він охопив своїми долонями моє лице, лагідно великими пальцями погладжуючи мої щоки. І цей дотик не просто заспокоїв мене, але і розслабив. Уся напруга, що викликала тремор у моєму тілі, раптом зникла.

— Я вірю тобі, – слова злетіли з моїх вуст, наче тихий шепіт.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

29 Oct, 18:18


https://vm.tiktok.com/ZMhxfKxRU

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

29 Oct, 09:38


Назбиралося багато промокодів, тому ми спільно з Ельмою Кіраз вирішили зробити розіграш до 31-го жовтня! (Результати будуть у четвер увечері)

Умови:

зробити відео в тік-ток про якусь з моїх книг (бажано на ту, на яку хочете промик або з тих, що ви читали🥰) і про якусь з книг Ельми Кіраз🍒 Відео може бути безліч😌

позначити нас у ваших відео🌸
Мій тт
тт Ельми

Список книг, до яких є промики:

Мої книги:
«Втрачена досконалість» — 4 промики + є можливість отримати свій промокод пізніше
«Шлюбний обман» — 10
«Угода на невинність» — 5
«Тимчасові закохані» — 4
«Колишні незнайомці» — тільки 1 промик
«Жагучі сліди» — 2
«Контрольний порятунок» — 2
«(не)щасливі вихідні для боса» — 4
«Залежні від кохання» — 3
«Небажана сусідка» — 2

Книги Ельми Кіраз:
«Мініатюра шлюбу» — 2
«І в правді, і в брехні» — 2

Якщо берете участь, то залиште у коментарях «+» і назви книг, на які хочете отримати промокоди🫶🏻 Приклади відео можете підгледіти у наших акаунтах або можете зробити щось від себе.

Усім удачі🤞 і побільше натхнення🩷

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

28 Oct, 18:02


Така глава на вас чекає❤️‍🩹 сиджу в очікуванні ваших вражень🥺🫶🏻

— Я нічого не зробила.

— Я чекав цього «нічого» три роки, — прошепотів я, зазираючи їй в очі. — Ти й не уявляєш, як багато означаєш для мене. Хотілося б мені хоча б трішки мати значення для тебе.

— Ти маєш! – запевнила вона. – Я… Я нікому не довіряю так, як тобі.

— Я б хотів, щоб ти довіряла мені більше, – мої губи вигнулися в чомусь схожому на посмішку. — Щоб мені не доводилося сто разів подумати, перш ніж узяти тебе за руку, обійти чи поцілувати.

– Я боюся, – пошепки зізналася Таміла.

— Я знаю, — так само тихо прошепотів.

— Я б хотіла торкатися тебе без сумнівів. Хотіла б обіймати тебе без причини й, мабуть, хотіла б поцілувати тебе першою. Я не боюся, що ти відштовхнеш мене. — Таміла гірко посміхнулася крізь сльози. — Я боюся спогадів, що постійно зʼявляються у моїй голові, навіть якщо й знаю, що ти ніколи не скривдиш мене.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

28 Oct, 09:19


Думаю, багатьох з вас цікавив розіграш промокодів на безкоштовне прочитання платних книг🥰 Проведемо ми його завтра спільно з моєю колегою Ельмою Кіраз🌸 Умови будуть ті самі, що і завжди) І ви маєте шанс виграти промокоди аж від двох авторів😍 За цей час якраз встигнете ознайомитися з книгами Ельми📖, щоб взяти участь у розіграші🫶🏻
До яких самих книг будуть промики — повідомлю завтра😌

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

27 Oct, 15:01


Продовження уже на сайті❤️‍🩹

— Перепросити? — здивувався Платон. Його брови запитально зійшлися докупи. — За що?

— За те, що вдарила тебе, — відповіла я, понуривши голову. — Ти не заслужив цього. Просто… Коли ти ось так раптово поцілував мене, то я злякалася і… І мені стало так страшно. Це навіяло неприємні спогади з минулого. Вибач, що я так погарячкувала.

— Таміло, – прошепотів він, підходячи ближче до мене.

— І те, що я сказала, що не хочу бачити тебе і Єву, — продовжила я, — це все неправда. Ти й не уявляєш, як багато у моєму житті зараз значить Єва. І ти, напевно, теж. Просто…

Я замовкла, давлячись сльозами. Навіть не помітила, в який момент почала плакати. Платон обережно поклав свої руки на мої плечі та нахилився, щоб зазирнути в мої очі.

— Розкажи мені, — попросив він. — Розкажи мені, що сталося.

— Я не можу, – заперечила я, відчайдушно хитаючи головою.

— Чому? – тихо спитав Платон.

Він усе ще так уважно дивився на мене, змушуючи нервувати.

— Бо мені соромно, — прошепотіла так тихо.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

25 Oct, 19:54


Нова глава уже на сайті🫶🏻

— М-м-е-ні час іти, — трохи невпевнено сказала.

Я зробила декілька кроків назад і уже зібралася піти геть, як голос Платона зупинив мене:

— Чекай!

Він зробив декілька кроків у мій бік і зупинився навпроти мене, але на достатній відстані.

— Так? – схвильовано спитала я, стискаючи свої пальці.

— Уже пізно. Ти можеш залишитися тут, — запропонував Платон, чим дуже сильно здивував мене.

— У якому сенсі?

— У домі багато вільних кімнат, – він знизав плечима. — Можеш обрати собі будь-яку.

У мене мало щелепа не відвисла від такої пропозиції. Я була відверто спантеличена і не могла навіть слів правильних дібрати.

— І мені буде спокійніше, якщо ти залишишся тут, — тихіше додав він.

— Це… – я глибоко вдихнула і провела липкою долонею по штанині своїх джинсів. — Це не дуже хороша ідея.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

23 Oct, 16:52


Побавилася трохи з ШІ🥰 Платон, Єва і Таміла😍 ну такі вже гарні разом🥹

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

22 Oct, 15:42


Нова глава❤️‍🔥 чекаю ваших вражень🤭

Я все ще відчувала його тіло своєю спиною. Глибоко вдихнувши, я наважилася обернутися до нього обличчям. Помітила, як погляд зелених очей ковзнув до моєї шиї. На мені була чорна сорочка, яку я застібнула аж до горла.

— Ти дозволиш мені… — Платон потягнувся пальцями до комірця і глянув мені в очі. — Хочу побачити, як це виглядає на твоїй шкірі.

Я мала б заперечити, відштовхнути його від себе, але уся ця атмосфера зі свічками, те, як він дивився на мене… Я просто не могла відмовити, тому кивнула головою, дозволяючи йому розстібнути верхні ґудзики сорочки.

Він опустив погляд на мою шию, а я не зводила очей з його напруженого обличчя. Він ніби сам не розумів, що робить, ніби так само марно боровся з собою. Його пальці ненароком торкнулися ямки між ключицями, і всередині усе наче завмерло. Я видихнула, Платон подивився на мене, а тоді… Я не встигла зреагувати, як він охопив долонями моє обличчя та сильно притиснувся своїми губами до моїх губ…

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

21 Oct, 18:42


Естетика книг циклу «Невинні звʼязки» (угода на невинність, шлюбний обман, втрачена досконалість і 2 інші) + розкриваю тропи до двох наступних книг циклу (в тому числі про Настю та Адріана🤭). Заінтригувала?🤔

https://vm.tiktok.com/ZMhab8Dkp/

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

21 Oct, 15:17


Повертаюся до вас з новою главою від Платона🥰

— Не думаю, що я якось причетна до цього. Рано чи пізно вона б заговорила.

— Ні! – заперечив я. — Ти навіть не уявляєш, як багато ми робили для цього. Нікому не вдавалося. Але ти змогла.

— Ти перебільшуєш.

— Знаю, я казав, що не хочу, щоб ти зближувалася з моєю донькою, але якщо це йде їй на користь, то я… – я глибоко вдихнув, щоб сказати наступне: — Я буду вдячний, якщо ти допоможеш їй.

Вона стиснула губи, ніби вагалася. Я сперся ліктями до столу та зчепив руки, до болю стискаючи пальці.

— Я сумую за нею, — тихо зізнався я. — Сумую за тим, якою життєрадісною дитиною вона була. Як вона безтурботно усміхалася. Як казала, що любить мене. Я скучив за її голосом і за тим, як вона ніжно називала мене «татом». Я не хотів втрачати надії, але розумів, що починаю втрачати її. Вона висіла на волоску, проходила крізь пальці, але ти… – я уважно подивився на Тамілу. – Ти повернула її.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

18 Oct, 19:01


Естетика Єви🩷
Якось так я собі її уявляю😍

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

17 Oct, 13:11


Нова глава уже на сайті🫶🏻 я дуууже чекаю ваших вражень, бо вона вийшла неймовірною🥹

— То ви удвох це робили? — поцікавився чоловік.

— Так, — відповіла я. — Єва дуже допомогла мені. Без неї я, мабуть, не впоралася. Вона ще допомагатиме мені покрити сінабони глазурʼю, коли вони трішки охолонуть.

— А я можу долучитися? — спитав Платон.

— Гм… Це звучить так, ніби ти напрошуєшся в нашу команду, — пожартувала я.

Платон сперся руками до столу поруч з Євою. Його брови здивовано злетіли вверх.

— То у вас уже команда?

— Угу. І в неї не так легко потрапити.

— Я готовий! — Платон сплеснув у долоні. — Що мені робити?

Я засміялася та потягнулася до рукавиці.

— Для початку допоможи мені витягнути деко з духовки, — я кинула у нього рукавицею. — Не хочу раптом обпектися.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

15 Oct, 15:35


На вас чекає глава від Платона🩶

— Насправді я не планувала залишатися, — для чогось почала виправдовуватися дівчина, понуривши голову. — Навіть не збиралася їхати до твоїх батьків. Просто твоя мама сказала, що…

— Зачекай! – перервав я її. Таміла подивилася на мене, знервовано перебираючи пальцями рук на своїх колінах. — Тобі сподобалося у моїх батьків?

— Т-а-а-к…

— Тоді добре. Не розумію, чому ти виправдовуєшся. Це ж… Це просто вечеря, Таміло. Мабуть, моя мама думає, що між нами можливе щось більше, аніж те, що є зараз. Знаю, трохи по-дурному звучить. Ти пробач за те, що моя мама… — я глибоко вдихнув та уважно подивився їй в очі. — Вибач за чесність, але моя мама не проти нас звести. Якщо ти розумієш про що я.

— О! – розгубилася дівчина. — Так, я розумію. Але це… Гм, неможливо.

— От і я про це! Я не хочу сваритися з мамою чи щось таке, але якщо раптом вона почне надто сильно діставати тебе, то дай мені знати. Гаразд?

— О-обовʼязково.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

14 Oct, 14:51


Новий образ книжкової героїні❤️‍🔥 Поліна? Як думаєте?🤔 чекаю ваших ❤️ і коментарів🫶🏻

https://vm.tiktok.com/ZMhyQQpYX/

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

13 Oct, 18:04


Ну шо… добрий вечір, студія

У нас тут вечір спойлерів

Як завжди, запитуйте у коментарях усе, що вас цікавить про подальші події у книгах в процесі чи майбутні новинки, а я постараюся максимально чесно відповісти🫶🏻

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

13 Oct, 11:52


Продовження чекає на ваші прочитання🥰 я в захваті від цієї глави😍🫶🏻

— Ви домовлялися? — раптом спитав він, переводячи погляд з мене на Єву.

— Щ-що? – трохи розгубилася я.

— Обоє в червоному. — Платон примружив очі. — Виглядає так, ніби ви змовилися.

Я не стрималася та засміялася. Єва підтримала мене своїм дзвінким сміхом. Кутики губ Платона здригнулися в чомусь схожому на усмішку, і усе моє хвилювання через його дивний погляд магічним чином зникло.

— Ні, ми не домовлялися, — відповіла я, схопивши Єву за руку. — В нас просто працює звʼязок на відстані. Правда, Єво?

Дівчинка з усмішкою кивнула головою. Я підняла свою руку, щоб вона покружляла навколо у своїй неймовірній маленькій сукні.

— Це, звісно, все дуже мило, — сказав Платон, вимикаючи плиту. — Але хто буде допомагати мені викладати все на тарілки?

— Ми? — спитала я, тепер уже тримаючи Єву за дві руки.

— А ти бачиш тут ще когось?

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

12 Oct, 18:22


https://vm.tiktok.com/ZMhUHCYB4

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

12 Oct, 16:29


Знайшла у Львові ресторан, який за своїм інтерʼєром та атмосферою нагадує ресторан Платона🥰 ще й на вулиці Пекарській😂

https://www.instagram.com/p/DBB5rGotefa/?igsh=N3BmYTJsNW0zMWZt

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

10 Oct, 15:57


Продовження вже на сайті🥰

— Не памʼятаю, коли востаннє вона так усміхалася, — заговорив я.

— Я розумію, — сказала Таміла та підійшла ближче до мене. — Коли стається щось таке жахливе, то потім надзвичайно важко повернутися до нормального життя. І звичайні речі, такі як сміх і радість, стають неможливими, навіть нереальними.

Вона задумано подивилася перед собою просто в стіну. І мені здалося, що слова Таміли були не зовсім про Єву. Можливо, вона відкрилася мені трохи, але все ще недостатньо. Я так нічого й не знав про неї. Деякі люди були схожі на закриті книжки. Таміла ж була як щоденник таємниць, замкнений на ключ…

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

08 Oct, 11:18


Продовження вже на сайті❤️‍🩹 чекаю ваших вражень🫶🏻

— Знаєш, у цьому була певна особливість. Ти не можеш стерти чи видалити написане. Слова, написані на папері, залишаються назавжди.

— Ніколи не дивився на це з такого боку, — зауважив чоловік і чомусь теж усміхнувся.

Деякий час ми дивно усміхалися, дивлячись одне на одного. Але я досить швидко повернулася до реальності та продовжила витягати посуд з коробки.

— Ти питала чому вона не розмовляє, — раптом заговорив Платон, і я завмерла з чашкою в руках. — Я завжди уникаю цієї розмови та нікому не розповідаю цього.

Я відчула провину за те, що узагалі почала розмову про це. Очевидно, що йому досі болить. Спогади завжди відкривають найболючіші рани. Я на собі відчувала це щоразу, коли поверталася в минуле.

— Я розумію, — швидко сказала. — Ти не повинен розповідати мені.

— Але я хочу розповісти, — прошепотів Платон, чим дуже сильно здивував мене. Він глибоко вдихнув і голосніше продовжив: — Це сталося три роки тому…

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

05 Oct, 12:29


Нова глава від Платона🩶

— Будь ласка, не чіпай мене, — пошепки попросила вона, коли я зупинився навпроти неї.

Таміла не дивилася на мене, але добре відчувала мою близькість. І це, схоже, дуже сильно лякало її.

— Не збираюся я тебе чіпати, — спокійно сказав я та насупився. — Ти промокла і тремтиш. Ось, візьми!

Я притиснув до неї своє пальто. Вона здригнулася, а коли розплющила очі, то відверто здивувалася. На секунду дівчина перелякано подивилася на мене, а тоді зглитнула та тремтливими руками почала розгортати пальто. Вона спробувала накинути його на плечі, але комірець загнувся за її шиєю, а руки заплуталися в руках. Я зітхнув і потягнувся, щоб допомогти. На секунду мої руки зависли над її плечима. Таміла, здається, завмерла, дивлячись мені в очі. І вперше я зауважив, якими довгими були у неї вії. Чорна туш розмазалася від дощу під її очима, але я не посмів торкнутися до неї та витерти сліди.

— Я не знаю, що з тобою сталося, — спокійно сказав я, — але тобі не варто боятися мене. Я не буду шкодити тобі.

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

03 Oct, 18:01


Мені дуже прикро це повідомляти, але я прибрала книгу «Неідеальний фол» з сайту. Я не хочу обтяжувати себе і вас історією, яка для мене стала повним розчаруванням і написання якої не приносить мені абсолютно ніякого задоволення. Не хочу годувати вас вимученими главами раз у тиждень, тому я прийняла ось таке доволі складне для себе рішення. Ми не прощаємося з цією історією назавжди. Можливо, згодом ми побачимо її в абсолютно іншому сюжеті, який стовідсотково буде кращим👌(наприклад, так було з циклом про мафію).

Наразі я планую повністю взятися активно за книгу «Втрачена досконалість», а також буду обдумувати інші можливі ідеї. Новинок поки ніяких не планується, а вихід продовження «Ніхто тебе не врятує» відкладається.

Буду вдячна вам за розуміння❤️

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

03 Oct, 13:19


Нова глава уже на сайті🫶🏻

— І це те, чого ти хочеш? — спитала я, відверто дратуючись. — Щоб я образила твою доньку? Відштовхнула її від себе?

— Якщо це допоможе їй не привʼязуватися до тебе, то так, — абсолютно серйозно відповів чоловік.

— Мені здавалося, що ти кращий. Я думала, що ти хороший батько, який піклується про свою доньку.

— Це і є мій спосіб піклування.

— Я розумію, що Єва — центр твого світу, але їй також потрібні інші люди для спілкування.

— У тебе є свої діти? — раптом спитав він, а у мене груди стиснулися так сильно, що стало важко дихати. — Може, ти дитячий психолог, педагог чи просто у тебе великий досвід спілкування з дітьми? — продовжив він, а я буквально завмерла на місці. Платон задоволено усміхнувся та кивнув головою. — Отож-бо! Тому не тобі, Таміло, вчити мене, як виховувати свою доньку…

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

01 Oct, 18:01


https://vm.tiktok.com/ZMhrcLep9

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

01 Oct, 13:39


Підготувала для вас новий образ книжкової героїні😍 як вам?

https://vm.tiktok.com/ZMhrGbNDH/

𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋

30 Sep, 19:32


Продовження від Платона🩶 чекаю вражень(коментуйте трохи на Букнеті😅🫶🏻), бо там зараз дуже маленька активність🥲

— Саме тому на цій вулиці просто необхідна пекарня, — додала вона, відвівши погляд убік. Її очі оцінюючи пройшлися по розкішній зеленій сукні жінки, що сиділа неподалік. — Ти будеш годувати своїх багатіїв, а я радуватиму звичайних людей своєю випічкою. Що скажеш?

Таміла подивилася просто на мене, і в цей момент я відчув, що починаю дратуватися. Трохи не так я уявляв собі цей вечір. Мені хотілося вразити її наповал, щоб вона нарешті зрозуміла, що пекарня — це далеко не той рівень. Але в якийсь момент щось пішло не туди. Я стиснув свої руки та примружив очі. Гаразд, я можу підтримати цю гру та вдати, що мені начхати на приміщення.

— Думаю, це чудова ідея, — сказав я, усміхаючись. — Знаєш, інколи мені здається, що тут справді бракує якогось затишного місця.

— Я рада, що в цьому наші думки зійшлися