https://vm.tiktok.com/ZMBNyb12C/
𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋 Telegram Posts

2,073 Subscribers
1,741 Photos
191 Videos
Last Updated 11.03.2025 00:50
Similar Channels

11,731 Subscribers

5,155 Subscribers

4,508 Subscribers
The latest content shared by 𝐁𝐨𝐨𝐤𝐬_𝐊.𝐑.💋 on Telegram
Настрою і бажання писати сьогодні не було🥲 спробувала знайти натхнення в відео з естетикою книги «Його одержимість», яке точно не набере переглядів (такі відео ніколи не залітають в рекомендації, а часу на них іде багато😅). Ех, пішла плакати😂, а ви собі дивіться🫶🏻
https://vm.tiktok.com/ZMBNyb12C/
https://vm.tiktok.com/ZMBNyb12C/
Продовження🔥 чекаю ваших вражень❤️
— Ти не любиш дотики, чи не так? – здогадалася дівчина. – Схоже, у тебе справді багато проблем. Серйозно, Недоторко…
— Мене звати Ілля.
— Поки ти називатимеш мене Ритою, я не кликатиму тебе на імʼя!
— Домовилися, — пробурмотів я, бо розумів, що не маю іншого вибору.
— Попри всі ті неприємні речі, які ти сказав раніше, я готова допомогти тобі.
— Чим заслужив таку доброту з твого боку?
— Мені просто шкода твою майбутню дружину, — відповіла Рита, закочуючи очі. — Якщо вона у тебе взагалі буде. З твоїми вимогами, стандартами та поведінкою не факт, що ти знайдеш собі дівчину. Але ми попрацюємо над цим.
Рита поплескала мене по плечі та усміхнулася (очевидно нещиро).
— Але я маю певні умови, — додала вона тихіше.
— Куди ж без них? – не стримав свого їдкого зауваження.
— І перша з них… – Рита вдарила ногою по моїй лівій щиколотці, змушуючи мене розсунути ноги. — Під час наших уроків я сидітиму в тебе на колінах.
— Ти не любиш дотики, чи не так? – здогадалася дівчина. – Схоже, у тебе справді багато проблем. Серйозно, Недоторко…
— Мене звати Ілля.
— Поки ти називатимеш мене Ритою, я не кликатиму тебе на імʼя!
— Домовилися, — пробурмотів я, бо розумів, що не маю іншого вибору.
— Попри всі ті неприємні речі, які ти сказав раніше, я готова допомогти тобі.
— Чим заслужив таку доброту з твого боку?
— Мені просто шкода твою майбутню дружину, — відповіла Рита, закочуючи очі. — Якщо вона у тебе взагалі буде. З твоїми вимогами, стандартами та поведінкою не факт, що ти знайдеш собі дівчину. Але ми попрацюємо над цим.
Рита поплескала мене по плечі та усміхнулася (очевидно нещиро).
— Але я маю певні умови, — додала вона тихіше.
— Куди ж без них? – не стримав свого їдкого зауваження.
— І перша з них… – Рита вдарила ногою по моїй лівій щиколотці, змушуючи мене розсунути ноги. — Під час наших уроків я сидітиму в тебе на колінах.
Вітаю вас зі святом і ділюся списком видатних жінок (дякую ChatGPT), які доводять, що жінки можуть усе🔥 надихайтеся, мотивуйтеся та досягайте🫶🏻
Така мила глава сьогодні😍🥹
— Дякую. Раніше мені ніхто не дарував квітів. Я й не знала, що це так приємно.
— Хочеш, я даруватиму тобі їх щодня?
— І ми перетворимо твій пентхаус на квітник, — засміялася я та знизала одним плечем. — Думаю, одного букета в тиждень цілком достатньо.
— Домовилися, – на моє здивування, швидко погодився Гліб. — Але це ще не все. Обернися!
Я трохи розгубилася, але слухняно розвернулася спиною до нього. Всередині все завмерло в передчутті. Я була така вражена. Пригадуючи наше знайомство, я й не думала, що Гліб може бути таким уважним чоловіком. Щось прохолодне лягло на мої груди. Я опустила голову вниз, помічаючи намисто з маленьких перлин із золотими вставками. Мої пальці торкнулися прикраси, дивуючись приємним відчуттям.
— О Боже! – не стримала свого захвату. — Воно неймовірне.
Гліб застібнув намисто на моїй шиї, і я обернулася до нього обличчям. Він оцінив поглядом мій вигляд, а тоді поправив перлинки, легко торкаючись пальцями моїх ключиць.
— Ні, це ти неймовірна…
— Дякую. Раніше мені ніхто не дарував квітів. Я й не знала, що це так приємно.
— Хочеш, я даруватиму тобі їх щодня?
— І ми перетворимо твій пентхаус на квітник, — засміялася я та знизала одним плечем. — Думаю, одного букета в тиждень цілком достатньо.
— Домовилися, – на моє здивування, швидко погодився Гліб. — Але це ще не все. Обернися!
Я трохи розгубилася, але слухняно розвернулася спиною до нього. Всередині все завмерло в передчутті. Я була така вражена. Пригадуючи наше знайомство, я й не думала, що Гліб може бути таким уважним чоловіком. Щось прохолодне лягло на мої груди. Я опустила голову вниз, помічаючи намисто з маленьких перлин із золотими вставками. Мої пальці торкнулися прикраси, дивуючись приємним відчуттям.
— О Боже! – не стримала свого захвату. — Воно неймовірне.
Гліб застібнув намисто на моїй шиї, і я обернулася до нього обличчям. Він оцінив поглядом мій вигляд, а тоді поправив перлинки, легко торкаючись пальцями моїх ключиць.
— Ні, це ти неймовірна…
Швидкий розіграш 3-х промокодів до книги «Його одержимість»❤️🔥
Умови:
1. Залишити ❤️ і коментар на цьому відео
2. Написати тут в коментарях порядковий номер
Завтра вранці за допомогою генератора чисел оберу переможців🫶🏻
Умови:
1. Залишити ❤️ і коментар на цьому відео
2. Написати тут в коментарях порядковий номер
Завтра вранці за допомогою генератора чисел оберу переможців🫶🏻
Сьогодні була в новому мистецькому просторі, який нещодавно відкрився у Львові😍 тут представлене сучасне українське мистецтво і наразі проходить виставка «Маленький Принц»🌹
щось спекотне на вечір замовляли?🤭 у новій главі дуже гаряче🔥
Він обійняв мене за талію, ще сильніше притискаючи до себе. Мені здавалося, що я от-от задихнуся від емоцій, які переповнювали мене зсередини. Я стягнула з нього піджак, а тоді навпомацки почала розстібати ґудзики білої сорочки.
— Аміно… — прошепотів Гліб, злегка покусуючи мої губи. Він відсторонився, щоб глянути мені в очі. — Ти впевнена?
— Ще ніколи не була так упевнена, як зараз, — відповіла я. — Мені набридло пручатися своїм бажанням. Я більше не можу ігнорувати те, як сильно хочу тебе. Хіба що ти не хочеш?
Я з очікуванням дивилася на нього, а мої пальці завмерли на останніх ґудзиках сорочки. Здавалося, ніби Гліб боровся сам з собою, а я навіть не могла збагнути чому. Його погляд змʼяк. Він лагідно провів пальцями вверх по моїй руці, пробираючись до ключиць і шиї. Гліб легко стиснув її та підвівся, нахилившись до мого обличчя впритул.
— Я так сильно скучив за тобою, — тихо сказав він.
Він обійняв мене за талію, ще сильніше притискаючи до себе. Мені здавалося, що я от-от задихнуся від емоцій, які переповнювали мене зсередини. Я стягнула з нього піджак, а тоді навпомацки почала розстібати ґудзики білої сорочки.
— Аміно… — прошепотів Гліб, злегка покусуючи мої губи. Він відсторонився, щоб глянути мені в очі. — Ти впевнена?
— Ще ніколи не була так упевнена, як зараз, — відповіла я. — Мені набридло пручатися своїм бажанням. Я більше не можу ігнорувати те, як сильно хочу тебе. Хіба що ти не хочеш?
Я з очікуванням дивилася на нього, а мої пальці завмерли на останніх ґудзиках сорочки. Здавалося, ніби Гліб боровся сам з собою, а я навіть не могла збагнути чому. Його погляд змʼяк. Він лагідно провів пальцями вверх по моїй руці, пробираючись до ключиць і шиї. Гліб легко стиснув її та підвівся, нахилившись до мого обличчя впритул.
— Я так сильно скучив за тобою, — тихо сказав він.
Новий розділ від Рити❤️🔥 вони мені вже дуууже подобаються😍
— Найбільш скромний образ з усіх, які мені вдалося знайти, — сказала я, зупинившись навпроти нього. — Сподіваюся, ти не розчарований цього разу.
Його очі швидко оглянули мене з ніг до голови, і він одразу ж відвів погляд.
— Що це таке? — Недоторка кивнув головою на чайник з чашками.
— О! Це я подумала, що нам буде приємніше розмовляти за чашечкою чаю. Така собі чайна церемонія. Як тобі моя ідея?
— Звучить цікаво, — пробурмотів він. — Власне, я хотів обговорити з тобою дещо.
Я зацікавлено сіла на столик біля таці та почала розливати чай по чашках. Увесь цей час очі Іллі слідкували за мною.
— Я думаю, що у мене є певні проблеми з розкутістю, – почав пояснювати чоловік. — Мабуть, мені не завадить твоя допомога.
— Ти хочеш, щоб я навчила тебе, як поводитися з дівчатами?
— Найбільш скромний образ з усіх, які мені вдалося знайти, — сказала я, зупинившись навпроти нього. — Сподіваюся, ти не розчарований цього разу.
Його очі швидко оглянули мене з ніг до голови, і він одразу ж відвів погляд.
— Що це таке? — Недоторка кивнув головою на чайник з чашками.
— О! Це я подумала, що нам буде приємніше розмовляти за чашечкою чаю. Така собі чайна церемонія. Як тобі моя ідея?
— Звучить цікаво, — пробурмотів він. — Власне, я хотів обговорити з тобою дещо.
Я зацікавлено сіла на столик біля таці та почала розливати чай по чашках. Увесь цей час очі Іллі слідкували за мною.
— Я думаю, що у мене є певні проблеми з розкутістю, – почав пояснювати чоловік. — Мабуть, мені не завадить твоя допомога.
— Ти хочеш, щоб я навчила тебе, як поводитися з дівчатами?