Ганна Маляр

Заяви проти ракет завжди програють.
Особливо заяви у стилі анонсів - скоро буде мир, ми знаємо як тощо.

Комунікація під час війни мусить працювати навпаки - постфактум. Зробив, тоді сказав.
Інакше ворог отримує час підготуватись.

Шкода, що західні лідери цього не усвідомлюють і добрими намірами вистеляють дорогу до пекла.

Дніпровський райсуд Києва виправдав осіб, які у 2014 році переслідували і відправили побитим в СІЗО 72-річного Миколу Пасічника - учасника Революції Гідності.

Якихось 10 років, і історію, яку ми всі бачили і в якій брали участь, - перепишуть рішеннями судів.

Мені, як учасниці Революції Гідності та авторці багатьох юридичних ініціатив Майдану, - боляче на це все дивитись.

Нагадаю, що історію, яка трапилась із Миколою Пасічником з Ладижина, показували на всіх телеканалах. У 2014 році під час ходи на честь Дня соборності силовики пішли в наступ на майданівців.

Пасічника, який тримав у торбині лише шматок сала та хліб, сильно побили кийком та затримали.
Потім Шевченківський суд в м.Києві за сфальсифікованими прокуратурою матеріалами кримінальної справи присудив пенсіонеру, в якого була розбита губа та струс мозку, два місяці тримання під вартою.

Щоправда, через день той же суд замінив вирок на домашній арешт. Але додому Микола Пасічник не повернувся, адже проходив лікування. Зрештою, Революція гідності перемогла, і з усіх майданівців зняли обвинувачення. Але нікого із причетних до побиття та засудження чоловіка не покарали.

Микола Пасічник до вироку не дожив. Він помер у 2020 році у 78-річному віці

Північні корейці в районі Курщини - це демонстрація сили та масштабна інформаційна операція.

Росія і Північна Корея показали швидкість та рішучість у військовій співпраці. На відміну від західних країн.

Інформаційна машина РФ працює виключно на війну. Безальтернативно. Всі інформаційні рупори - державні, приватні та фізичні особи - працюють на війну.
Так само як економіка.

Зараз російські ЗМІ, блогери, соцмережі скоординовано поширюють купу інформації про високу бойову спроможність північно-корейської армії.
А це 1 млн. 280 тис. осіб та пристойне озброєння.

Звісно, ця кампанія спрямована на залякування нас і наших партнерів та підвищення ставок. Дві мільйонні арміі - це серйозно. І вони справді можуть об‘єднати зусилля на полі бою.

Прагматизм та демократичні цінності, якими пишається Захід, зараз зіграють з ним злий жарт. Бо, як показує історія, на агресію може бути лише одна відповідь - сила.
Все інше веде до поразки.

Війна ще триває, але Україна вже зараз повинна готувати консолідовану претензію Росії щодо відшкодування завданих збитків.

Консолідована претензія повинна обʼєднати вимоги: відшкодування всіє шкоди - матеріальної/нематеріальної, покарання винних у вчинені агресії та інших злочинів проти України.

Найскладніше у цьому процесі визначити методологію підрахунку завданої шкоди. Через відсутність методології - зараз у всіх, хто рахує, цифри дуже різняться.

Як повернути в Україну заблоковані російські гроші?

Взяла участь у круглому столі на цю тему, який організував «Фінансовий клуб».

Так, ми вже давно повинні ставити питання про ціну війни, про механізми фіксаціі збитків державі, бізнесу і громадянам та про шляхи відшкодування Україні завданої шкоди.

Є різні ініціативи з цього приводу і є вже конкретні зроблені кроки, про що говорили учасники круглого столу, але системно це питання вирішується шляхом формування та пред’явлення РФ консолідованої претензії.

Такий механізм існує в міжнародному праві. І до слова сказати – в СРСР була комісія, яка почала підраховувати збитки ще під час війни і зрештою їх порахувала.

Я займалась цією темою ще до призначення на посаду в Міноборони, коли була консультантом Комітет з Питань Національної Безпеки і Оборони Верховоної Ради України на громадських засадах (після звільнення з посади Комітет проголосував за виключення мене з числа консультантів).

Тож, Комітет готував тоді законопроект 3057 "Про Національне агентство України з питань подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації". Який врегульовував створення Національного агентства для формування консолідованої претензії України до Росії.

Там у тексті є і мої пропозиції. Мені пощастило і я працювала над цим законопроектом з автором ідеї, тоді ще живим Василенко Володимиром Андрійовичем - українською легендою міжнародного права і єдиним українським суддею у Міжнародному суді (Трибунал по Югославії).

Комітет рекомендував Верховній Раді ще у березні 2021 прийняти зазначений законопроект. Сьогодні листопад 2024.

✔️для розуміння

Що таке консолідована "претензія" простими словами?
Це вимога:
- відшкодування всієї матеріальної і нематеріальної шкоди, спричиненої збройною агресією державі та її громадянам
- справедливої компенсації за збитки, яких зазнала держава Україна, її юридичні особи та громадяни внаслідок збройної агресії Російської Федерації
- покарання осіб, винних у скоєнні злочину агресії, воєнних злочинів і злочинів проти людяності.

Для підготовки такої претензії необхідно:

- сформувати єдину правову позицію України стосовно збройної агресії Російської Федерації
- визначити загальний обсяг шкоди, заподіяної державі Україна, її юридичним особам та громадянам Російською Федерацією внаслідок збройної агресії та тимчасової окупації території України;
- визначає загальний обсяг збитків, яких зазнала Україна, як держава, внаслідок ліквідації шкоди, заподіяної Україні, її юридичним особам та громадянам збройною агресією Російської Федерації та тимчасовою окупацією території України;

От саме цим, згідно тексту законопроекту, і повинно зайнятись Національне агентство з подолання наслідків агресії Російської Федерації.

Вважаю, що його створення не просто назріло, а перезріло, бо краще починати цю величезну за обсягом роботу під час війни – чим раніше, тим краще.

‼️P.S. ні, в мене немає бажання очолити це Агентство. Я просто хочу довести цю справу до логічного завершення, бо це потрібно Україні.

В Україні ніколи і ні в чому не було стабільності. Окрім народної любові. Вона завжди надувала з людей кумирів, читай бульбашки.
І чим складніші часи, тим більші бульбашки.

І досвід розчарувань - безсилий 🤷🏻‍♀️

Я не чекаю від Трампа дива.
Він вже показував свою позицію щодо безпекових питань у Європі минулої каденції. Він їх вважав суто проблемою Європи.

Зупинити війну зараз можна лише в один спосіб - бути сильнішими за РФ. Захід має такі важелі впливу.
Домовленості у разі нашої слабкої позиції не зупинять війну. Ми вже це проходили.

Ну і, звісно, від нас теж багато залежить.
Партнери хочуть мати прозору математику війни з обґрунтованими розрахунками і прогнозами.

інформаційний тероризм - нова зброя цієї війни, створена в Україні.
Щоправда використовується вона проти нас, а не проти ворога.

Жорстокі часи породжують жорстокі практики.

Боротьба за вплив на громадську думку у таких реаліях набуває збочених рис.

Бо соціум, на третоьму році психологічних тортур повномасштабною війною, сприймає інформацію лише з дуже високим емоційним градусом.

Тому, всі бажаючі заробити на війні публічний капітал, цей градус свідомо підвищують.
Що власне і стало ґрунтом для появи інформаційного терору над мізками людей.

Про покарання за незаконне зберігання дров та боротьбу з «чорними лісорубами».

Кримінальний кодекс самий понівечений всіма скликаннями закон.
Бо «посилити покарання за….» - це популістична історія, яку дуже люблять виборці. Це ілюзія «сильної руки», ілюзія наведення ладу і часто ніяк не впливає на боротьбу із злочинністю.

Натомість Кримінальним кодексом чітко встановлена мета покарання. А наука кримінологія давно дослідила які покарання можуть досягати цілей і задач.
Смертна кара, приміром, не зменшувала кількість вбивств.

Так от, посилюючи покарання за злочинні дії варто розуміти чи виконує це покарання мету. А саме - кара, виправлення засудженого, запобігання та протидія вчиненню нових злочинів.

✔️Чи відповідає запропонована міра покарання суспільній небезпеці незаконного зберігання дров?
Я вважаю що ні.
Суспільна небезпека від незаконного зберігання дров, навіть у зазначеній у статті кількості, неспівмірно нижча за розмір покарання 3-7 років позбавлення волі.

✔️Чи варто людину, яка незаконно зберігала дрова, виправляти шляхом 7 років ув’язнення? Звісно - ні. Це не насильницький злочин і не підрив обороноздатності.

✔️чи можна великим терміном позбавлення волі за незаконне зберігання дров зупинити або попередити такі дії? Зупинити конкретний випадок зберігання - так. Вирубки - навряд.
Запобігти наступним - ні.
Тому повинен бути комплекс дій, у якому кримінальна відповідальність відіграє далеко не ключову роль. Нею не підміниш роботу лісництв, вертикалі державних органів з захисту довкілля, місцевої влади, яка зазвичай обізнана хто де і скільки вирубує та зберігає.

Я автор декількох законопроектів, якими внесені зміни до Кримінального кодексу, зокрема і посилення відповідальності. Але це стосувалось сексуального насильства над дітьми і в таких випадках дійсно посилення відповідальності виконує свої задачі.

❓Чому виник зараз резонанс з цим законопроектом? Тому що диспозиція статті 246-1 містить відповідальність як за збут, так і за перевезення та зберігання. Тобто особа яка придбала для приватних потреб деревину теж може підпасти під відповідальність, судячи з зазначених у санкції статті обсягів.

Тому, враховуючи резонанс, законопроект треба доопрацювати і чітко виділити хто може бути суб’єктом злочину - розрізнити відповідальність чорного та сірого бізнесу від потреб фізичних осіб.

Звісно, тут є поле для фахових дискусій, тому перед голосуванням таких норм у парламенті треба проводити експертну оцінку очікуваних результатів від таких змін. Чи будуть досягнуті поставлені цілі.

Нажаль, всі ці помічники росіян серед нас.
Це лише протягом тижня затримали….а скільки їх ще не виявлено.

✔️затримали 47-річного підприємця, який з Харкова дистанційно налаштовував радіолокаційне обладнання для російських розвідувальних супутників «Кондор-ФКА» та «Обзор-Р», що допомагали проводити розвідку та коригувати удари по позиціях ЗСУ.

✔️Правоохоронці викрили радіотелеграфістку, яка працювала в Нацгвардії, та блогера, які збирали та передавали ворогу координати пунктів управління, укріпрайонів та вогневих позицій українських воїнів на Харківщині.

✔️У Харкові затримали ученого одного з місцевих вищих навчальних закладів, який на замовлення представників РФ розробляв креслення та здійснював необхідні розрахунки для удосконалення дронів-камікадзе та установок для їх запуску.

Харків. Держпром 😢
Росіяни садисти.
Вони намагаються не просто руйнувати, а завдавати нам якомога більших моральних страждань. Тому цілять в об‘єкти, які для нас емоційно важливі.

Часто згадую книгу Енвера Джулімана «Примирення» , який пережив війну у Боснії і Герцоговині та змушений був залишити батьківщину. Він дуже пізнавально описав те, що відбувається у свідомості народу, який стає жертвою агресії.

Якщо коротко - прощення не буде.
Покоління, яке воювало, не зможе пробачити.
Діти, на чиє дитинство припала війна - не зможуть пробачити.

Вибори у Грузії та Молдові вкотре показують як Росія здійснює свій політичний вплив. Підкуповує еліти та політиків.

Вони так і Чечню тримають, і країни колишнього СРСР, і різні міжнародні організації, і навіть іноді вдається підкупити європейських політиків.

З цим важко боротись, особливо в умовах демократії. Коли проросійські політики формально використовують демократичні практики.

📌Рецепт простий, але захід до нього ще не дозрів.

Не треба з проросійськими партіями змагатись на виборах. Їх треба скрізь забороняти і не допускати до виборів.
Як фашистські або терористичні. Зрештою це так і є.
Не може країна-агресор фінансувати політичні партії та їх участь у виборах в демократичних країнах.

У День української мови та писемності я можу лише повторити те, що завжди публічно говорила, писала і обстоювала - наша мова – це фактор нашої безпеки.

Якби українська мова не була фактором нашого націотворення та державних устремлінь, не було б тих 58 хвиль заборони її до вжитку, починаючи з 1622 року аж до розпаду СРСР.

Але українська мовна культура виявилась міцною, адже мову не вдалось знищити жодному з наших завойовників.

Цар Михайло палив україномовні Євангеліє, Петро І заборонив книгодрукарство українською та вилучив українські тексти із церковних книг. Його справу продовжили Петро ІІІ, потім Анна Іоанівна, Катерина ІІ – усі вони вилучали українську мову з освіти, з наукового, професійного та релігійного вжитку. Олександр ІІІ в 1888 році пішов далі й заборонив називати українських дітей українськими іменами.
Забороняли українську мову лише з однієї причини, яка відверто зазначена в указі Російського сенату 1908 року – "культурна та освітня діяльність в Україні може викликати наслідки, що загрожуватимуть спокою та безпеці Росії". Тобто, українців боялись, тому знищували головний національний фактор – мову.

Так само й Польський Сейм примусово вилучав українську мову з ділового та освітнього обігу на території Західної України, адже національна самоідентичність українців неминуче призводила до повстань, протестів та боротьби за власну державність.
За радянської доби тривало найжорстокіше знищення української мови. Бо радянська влада так само боялась українців.

Починаючи з 30-х років арештовано та страчено до 80% української інтелігенції. У 1938-му посилюється русифікація за рішенням 14 з'їзду КПбУ, на державному рівні вступає в дію Постанова "Про обов'язкове вивчення російської мови в національних республіках".

А в 1961 запроваджується політика злиття націй та остаточного зросійщення всіх національностей у СРСР.
Крапку в знищенні української мови мала поставити в 1989 році Постанова Пленуму ЦК КПРС про єдину офіційну загальнодержавну мову СРСР – російську.

Та не судилося. Українська мова живе.

😌Дякую принагідно Телеканалу Еспресо за спільний проект «Політика очима юриста» та за створення в рамках цього проекту відео про українську мову. Яке у 2014/2015 навіть у школах демонстрували.

У війні не може бути дискусії щодо підтримки однієї чи іншої із сторін. Бо це не сімейний конфлікт. Війна - це злочин. Не може бути підтримки злочинця.

Тому у діях Генсека ООН Гуттеріша треба розібратись, чи нема у них ознак сприяння агресору, замість підтримання миру, як записано у Статуті ООН.

У Росії дуже проста стратегія - вона робить крок і дивиться на реакцію. Якщо реакції нема або вона слабка, Росія робить наступний крок.

Проблема Заходу у тому, що вони прогнозують діі Росії крізь призму власної культури і цивілізованості. Тому не вірять, що якщо Росію не зупинити в Україні, вона піде далі - у Європу.
Щоправда, дехто про всяк випадок вже вступив у НАТО, а Польща і країни Балтії потроху готуються до війни.

От коли всі усвідомлять реальну загрозу для європейських країн, ситуація зміниться.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш прибув із неанонсованим візитом до російської Казані у день початку триденного саміту країн BRICS.

Це ще один факт слабкості і нерішучості західного світу. Міжурядова організація метою діяльності якої є підтримання й зміцнення миру й міжнародної безпеки - фактично підтримує агресора.

Всі це розуміють, але ніхто не наважиться перезапускати ООН та змінювати ситуацію з тим, що агресор є членом Радбезу ООН і блокує рішення.

Українська армія сильна і цивілізована.
Цивілізованою ії робить дотримання норм Міжнародного гуманітарного права (правил та звичаїв війни).

На запрошення міжнродної гуманітарної організації «Женевський заклик» виступила сьогодні перед учасниками програми з Міжнародного гуманітарного права.

Раніше в Україні ці знання були переважно в зоні інтересів юристів та військових, сьогодні ж базові знання з міжнародного гуманітарного права потрібні кожному українцю так само, як навички первинної медичної допомоги.
Бо це не лише про воєнні діі, це про захист цивільного населення, про поліпшення долі поранених, про військовополонених тощо - це про кожного, хто потерпає зараз від російської агресії.

Ситуація на фронті дуже складна, але якби не курська операція, то було б значно гірше.

На курський напрямок росіяни були змушені перекинути близько 50 тисяч осіб своїх найкращих підрозділів, основу яких складають спецпризначенці зі значним досвідом наступальних дій - морпіхи, десантники.
Це ті, які б зараз наступали на Сумщину, Чернігівщину або збільшували б тиск на Харківщині чи Донеччині.

А так вони змушені воювати на своїй землі.

📻 в ефірі Радіо Свобода говорили про можливий розвиток подій, про військову співпрацю РФ з Північною Кореєю, але найбільше запитань було щодо Курськоі операції. І це зрозуміло.

І головне, що це означає:

російсько-корейська військова дружба - це наслідок слабкості заходу та їх глибокого нерозуміння суті путінського режиму.

Щодо нової «богородиці»

У буремні часи завжди вища вирогідність появи різного штибу - «маріі деві христос», «мунтянів», «богородиць».
Людям важко змиритись з надто травмуюючою реальністю і вони шукають дива.
І вони мають право вірити у що завгодно і кому завгодно, якщо це не переходить межі кримінального кодексу і вони через свою довірливість не стають жертвами шахрайства, вимагання, незаконної лікувальні діяльності тощо.

✔️ і це задача правоохоронних органів - перевіряти роботу «месій». Бо сама людина не завжди усвідомлює, що вона стала жертвою таких злочинів.

▪️Тому, щодо нової «богородиці» - не варто обурюватись як люди їй повірили і понесли гроші. Не від хорошого життя. Це люди, які не змогли впоратись зі своїми проблемами. Не всі можуть мислити критично в стані стресу і безвиході.

Цим повинні зайнятись правоохоронні органи і перевірити - є там ознаки злочину чи нема.

Публічних повідомлень для такої перевірки достатньо.

День військового капелана - для мене особливий.
За мого керівництва створювалась та запускалась служба військового капеланства у ЗСУ і я щаслива бачити як капелани стали невід’ємною частиною українського війська.
Звісно, у витоків створення служби стояла величезна команда, боюсь когось не згадати зараз, - це Комітет з Питань Національної Безпеки і Оборони Верховоної Ради України, який напрацював законопроект, це представники всіх церков, які невтомно допомагали, це Генштаб і Міноборони.

Також вперше в Україні на базі Військового інституту КНУ імені Тараса Шевченка був створений Центр підготовки військових капеланів. Я мала честь брати участь у підготовці капеланів і вручати дипломи першим двом випускам.

Також ми гідно представили наше військове капеланство під час щорічного військового паломництва, де збираються капелани з 40ка країн світу. І вперше в історії військового паломництва у Люрді звучала молитва українською мовою у виконанні нашого капелана Ростислава Височана перед 20-ма тисячами військових з різних куточків світу.

Я хочу привітати всіх причетних до створення капеланськоі служби у силах оборони з тим, що капеланство відбулось. Унікальна багатоконфесійна родина військових капеланів сьогодні разом з нашими воїнами на передовій.

Але найбільше я хочу привітати наших військових капеланів. Я дякую кожному і кожній за ваше служіння. За те, що ви стали в стрій і несете віру, надію та любов нашим захисникам і захисницям.

Я дякую QIRIM.Media за сьогоднішні неймовірні враження від перегляду документального фільма «Бути поруч» про військових капеланів у ЗСУ. Дуже глибокі сенси закладені у цей фільм.

Дякую Александру Ягольнику за прем’єру пісні про військових капеланів. Вона пробирає до сліз.

Так, зараз складна ситуація на фронті. В тому числі на Курському напрямку.
Втім, з 2022 вона і не була жодного дня простою. І не буде.

Просто у війні є події, які більше привертають увагу суспільства, а є такі, що - менше. І тому інформаційно це виглядає як хвилі подій.

Насправді, від першого дня повномасштабного вторгнення ворог постійно наступає. Щодня. На декількох напрямках одночасно. Силами в рази більшими за наші. Постійно тривають важкі бої. Постійно змінюється ситуація - то нашим вдається перехоплювати ініціативу і навіть наступати, то ворог просувається. Бо це боротьба. Виснажлива тривала боротьба.

У нас є вибір - здатись або воювати.
Обрали - воювати.

Поновила дію свого адвокатського свідоцтва, яке призупиняла на час виконання посадових обов‘язків.

Попереду важлива робота щодо агресії та похідних від неї злочинів, які вчиняє РФ на території України.

За кожну жертву рф повинна відповісти.

Ми надміру серйозно і заполітизовано сприймаємо публікації у західних ЗМІ щодо сценаріїв завершення війни.

Часто, це просто робота з трендовою темою, яка зараз на хвилі і цікава читачам. А не зашифрований сигнал Заходу Україні.
Так, там теж переймаються кількістю переглядів і намагаються бути в тренді.

Колеги, щиро вітаю всіх вас з нашим професійним святом - Днем юриста!
Моє побажання традиційне і незмінне.
Бажаю нам - верховенства права.

В моєму оточенні найбільше, звісно, юристів. Бо 25 років у професії - це все моє доросле життя. Плюс кілька тисяч студентів, яким я мала честь викладати.
Я кожним з них пишаюсь і маю почуття на межі з батьківськими.
Юристи - це професійне середовище у якому зашкалює концентрація розумних, вольових та проактивних людей.
Юрист - це спосіб мислення і окуляри, крізь які бачиш всі процеси.

Можу безкінечно багато розповідати про цю професію, бо це любов на все життя і я щиро вважаю ії найцікавішою. Тому, власне, і продовжую займатись своєю улюбленою справою - воєнні злочини, злочини проти людяності, правила та звичаї війни - але тепер я це можу робити масштабніше ніж до посади.
Хоча і тоді було зроблено чимало, приміром щодо розслідування та засудження наших ворогів за агресію, збору та фіксації доказів агресії тощо.

Два роки на посаді заступника міністра оборони, півтора з яких прийшлись на повномасштабне вторгнення, - це неоціненний досвід та розуміння злочину агресії, воєнних злочинів, злочинів проти людяності, правил та звичаїв війни - геть під іншим кутом.

Тож, тепер, будучи незалежною людиною, мої зусилля та професійні знання спрямовані на формування розуміння у міжнародної спільноти, що система міжнародних норм, яка була покликана запобігати і протидіяти війнам - не виконує свою роль. Настав час змін і пошуку нових рішень.

За нагоди буду детальніше розповідати про нашу роботу.

🗺️Лідерський діалог - війна і мир

Минулого тижня в Афінах The Brenthurst Foundation у партнерстві з DIKTIO та Дельфійським економічним форумом зібрали делегатів з усього світу, щоб обговорити стан світу, війну та мир, а також важливу роль сильного лідерства.

Ми слухали лідерів з різних професійних сфер, від політики та бізнесу до спорту, щоб застосувати нове мислення та ідеї до зростаючих проблем світу під час війни та миру.

Війна триватиме допоки будуть залишатись окуповані території.

Окупація - це одна з ознак агресії як злочину(Резолюція ГА ООН про агресію від 1974 р.), а отже, якщо є окуповані території, то вчинення злочину триває.