Позиція Інститут масової інформації, партнера "Репортерів без кордонів" в Україні
Законопроєкт №11321 не створює нових зобов’язань для медіа щодо видалення коментарів читачів. Він лише уточнює вже існуючу норму статті із закону “Про медіа”. Інститут масової інформації детально пояснює у своєму матеріалі, чому.
Законопроєкт додає, що триденний термін для видалення коментарів, протягом якого медіа звільняється від відповідальності, і який визначений в Законі України “Про медіа”, починається не тільки після отримання скарги чи припису від Нацради. Тепер цей термін також може починатися з моменту отримання ухвали суду про відкриття провадження. Ця зміна зробить процедуру більш прозорою і зручною для медіа, оскільки тепер медіа зможуть уникнути судової тяганини.
Прийнятий Верховною Радою законопроєкт №11321 наробив значного “шороху” в інформаційному просторі. Анонімні телеграм-канали почали розносити інформацію, що нібито цей законопроєкт запроваджує відповідальність для медіа та інших публічних сторінок, якщо вони протягом трьох днів не видалили коментар, що містить критику посадовців. Це неправда. Пояснюємо детально чому:
Правило щодо відповідальності медіа за коментарі сторонніх осіб на їхніх ресурсах існує давно (в Україні – щонайменше з 2009 року) та було напрацьоване судовою практикою, зокрема Європейським судом з прав людини. Детальніше про це можна прочитати у матеріалі Інституту масової інформації.
Якщо коротко, то медіа та власники публічних сторінок зобов’язані:
швидко видаляти коментарі читачів, що можуть ображати людей, мати характер наклепу чи самі по собі порушувати закон, аби не отримати судовий позов чи повістку на допит до слідчого.
Водночас за умови своєчасної модерації коментарів, медіа та власники публічних сторінок знімають з себе відповідальність за такі коментарі.
У 2023 році набув чинності Закон України “Про медіа”, який дав онлайн-медіа три робочих дні на обмеження доступу до такого контенту після отримання скарги або припису від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Про це йдеться в нормиах статті 117 цього закону. Вказані норми передбачали підстави звільнення медіа від відповідальності за дії, що визнаються порушеннями. Зокрема, у частині четвертій цієї статті передбачалась така підстава звільнення:
“Суб’єкти у сфері онлайн-медіа звільняються від відповідальності за поширення недостовірної інформації, а також інформації, заборона поширення якої передбачена статтями 36, 42 та 119 цього Закону, якщо така інформація була поширена користувачами у розділах для коментування чи розміщення користувацьких публікацій на веб-сайті чи веб-сторінці такого медіа, за умови що суб’єкт у сфері онлайн-медіа обмежив доступ до такої інформації впродовж трьох робочих днів з моменту отримання відповідної скарги чи припису Національної ради”.
Вказані статті 36, 42, 119 медійного закону стосуються загальних заборон для медіа на недостовірну інформацію та сумнівний інформаційний контент. Детальніше про такий контент можна також прочитати в матеріалі ІМІ. В цілому йдеться про інформацію заборонену для дітей, пов’язану з військовою агресією РФ чи таку, що пов”язана з кримінальним аспектом, наприклад: заклики до тероризму, жорстокого поводження з тваринами, дискримінації, утисків, вживання наркотиків тощо. Що стосується недостовірної інформації, то в цьому випадку дійсно важливо, щоб ця інформація, не ображала честь та гідність конкретної особи. І в цьому випадку йдеться насамперед про ризик судового позову, а не санкції Національної ради (власне, позов може надійти не лише від чиновника, а від будь-кого згаданого в коментарях у негативному контексті, а чиновників “приплели” до цього законопроєкту більше для хайпу).
Законопроєкт №11321 насправді лише доповнює вже наявну в ЗУ “Про медіа” статтю і додає, що 3-денне вікно, коли медіа може видалити коментар і не нести відповідальність, розпочинається не лише з моменту отримання припису чи скарги Нацради, але і з моменту отримання ухвали суду про відкриття провадження.