❓Що саме у практиці дає силу?
🔻Це можуть бути откровення з часом, відчуття що смак до матеріального слабшає і ми не чіпляємось за нього у складних ситуаціях.
❓Чи можна розрізнити коли стає важко, чи треба прикласти більше зусиль, чи ти не туди йдеш?
🔻Можливо змінити тактику. Зрозуміти в чому важкість, у практиці чи у рішеннях які я приймаю у матеріальному житті. Подбайте про духовну складову, робіть вибір на користь духовного життя.
❓Як відрізнити голос Параматми від збудженого розуму?
🔻Якщо є сумніви, то це точно не Параматма, це може бути просто здоровий глузд. Треба узгодити думки зі старшими, гуру, садху, шастра ми.
❓Що робити якщо страх падіння не дає спокою?
🔻Це добре боятися Майї. На певному рівні людина може падати, питання наскільки глибоко. Падіння не означає зупинення руху, піднімаємось і йдемо далі!
❓У важкий період віддаватись дуже легко, але коли все нормалізується, це стає перепоною і слабшає ентузіазм.
🔻Не хвилюйтесь, життя ніколи не нормалізується!
❓Що робити коли людина звикає до складнощів і починає вважати настанови старших неможливими, занадто складними, або наставники кажуть різні речі.
🔻Обирайте наставників які не протирічать. Якщо ситуація не вирішується, все це не марно, просто йдемо далі крізь будь-які проблеми. Якщо немає смирення, все одно ми мусимо дотримуватись садхани, читати джапу зранку, співати кіртан щодня, бути чесним і не залишатись каніштхою! «Чим ви живете, туди і прийдете!»
❓Чи можливо по-справжньому віддатися Господу без певних труднощів? Що краще для духовного життя, спокій чи складнощі?
🔻Для садхани сприятливі стабільні умови в гуні добра. Ми маємо прагнути до стабільності, але якщо життя кидає, сприймати як милість і віддаємося в умовах що є.
На рівні бхави умови не мають значення!
❓Якщо віддані приєднуються, певний час практикують , а потім перестають приходити. Ми намагаємось підтримати, запрошувати, дзвонити, але це виглядає навʼязливо. Продовжувати чи залишити?
🔻Нетреба навʼязуватись. Ставимось до інших так, як хотіли б щоб ставилися до нас. Хай людина зробить свій висновок, ми не можемо її змушувати. Кожен повинен пройти своє, але зберігаємо стосунки, щоб було куди повернутися.
❓Коли ми говоримо що труднощі допомагають віддатися, виникає думка що я молюся щоб Крішна усунув ці труднощі. Чи варто це робити, просити про захист?
🔻Захист необовʼязково звільнення від труднощів, це може означати «зробити щоб я впорався, ніколи не забував про Тебе»…
❓Коли я щось планую, поїздку або влаштування на роботу, все зривається і я не розумію плани Крішни по відношенню до мене.
🔻Можливо Крішна береже вас від чогось, дає більше часу для джапи, читання, співу, споглядання за прекрасним… Треба бачити що Господь дає взамін і як ви використовуєте ці умови. Дивіться глибше, довіртеся Крішні через практику.
❓Чи можна реагувати на труднощі спираючись на слова Шріли Прабхупади: «Мені нічого не треба, крім чистого бхакті!»
🔻Прабхупада говорить про стандарт, виставляє високу планку. Хто зможе підхопити такий рівень - дуже добре, хто ні - буде думати про це. Ми не повинні проповідувати людям низький побутовий рівень, вони повинні чути про чисту відданість.
❓Чи маю я поступатися садханою, щоб дати дружині можливість практикувати, маючи маленьку дитину?
🔻Це святий обовʼязок! Треба раніше встати, виконати свою садхану, а потім взяти дитину.
❓Чому віддані з часом перестають практикувати, відвідувати програми? Чи це вина старших, тому що вони щось не так роблять?
🔻Можуть бути різні обставини та причини. Може людина приходила заспокоїтись, або знайти дружину, чи вирішити матеріальні проблеми. Це не погано. Задовольнивши бажання людина йде, або накоївши образ падає. Можливо гордість заважає, у кожного своє і однієї формули для всіх не існує.
P.S. Якщо ваше служіння вільне від очікувань оцінки, слави, то ви нікуди ніколи не підете🙏