Бостонський розгром з гірким присмаком, щасливий вечір ЛеБрона та Реддіка
Епічно пройшла ніч, що відкриває сезон НБА.
Селтікс в чемпіонстких перснях катком проїхались по Нікс.
Було помітно, наскільки зарядженою вийшла команда на гру. Зал наповнений легендами різних років в історії команди, лідери видають пафосні заяви та підтверджують їх діями.
Ніби гра в НБА2К на найлегшому рівні. Фактично ідеальна гра від Селтікс. Влучали все, що могли, топ-перформенс Тейтума та всієї стартової пʼятірки. Розмазали суперника, тут і говорити нічого.
Рекорд НБА по триочковим чудом не був побитий, Селтікс закинули 29 триочковий (що дорівнює результату Бакс у 2020 році) за 8 хвилин до кінця, тоді Браун та Тілман кинули по еірболу. Селтікс були розслаблені і в підсумку рекорд не побили: 13 промахів поспіль. Справедливості заради, основну пʼятірку Маззула тоді вже зняв. (Тут ще зазначу, що Нью-Йорк не знав, що робити в захисті, тому тонна кидків була відкритою, або ж напів-відкритою)
По Нікс цікавіше: гра в захисті перетворилась на клоунаду, гравці не розуміли як їм рухатись та що робити. Найгіршим був Бріджес, який в першій половині виглядав, як найгірша версія Рендла в квадраті.
Вони програли за підбираннями загалом та в нападі. Хартенштайн та Робінсон підчищали за задньою лінією тупо все, КАТ такого скіла не має. І хоч його варіативність в атаці покриває захист, цій версії Нікс складніше навʼязати боротьбу Бостона.
Поки ця команда подобається менше, ніж минулорічна. Нема агресії, нема захисту. І хоч вистачало й позитивних моментів, Таунсу та Бріджесу потрібно виглядати краще, щоб замінити Хартенштайна та Дівінченцо, інакше Ол-ін Нікс стане приводом для висміювання.
Хоча повторюсь, як би це дивно не звучало, в нападі було багато позитиву, помітно, що команда стала набагато більш варіативною.
Селтікс перемогли 132:109. Правда після фінального свистка була помітна гіркота в очах фанів та гравців. Хоч і дарма, це було феєрично.
(Ці команди зустрічались і в першому матчі сезону для себе минулоріч, тоді Нікс боролись оптимістичніше, але й Селтікс не були такі піднесені)
Веселий вечір вийшов і в Лос-Анджелесі
Крім дебюту Бронні Джеймса (думаю вже за декілька ігор він відправиться в Джей-лігу і отримуватиме нормальний час, бо сьогодні Лейкерс ніби 4 в 5 грали при його присутності на паркеті), інтерес припав і до Джуліуса Рендла з Донте Дівінченцо.
Міннесота в своєму новому вигляді впевнено програла гру. Рендл сподобався, виглядав розумно, забагато на себе не брав.
Дівінченцо провів погану гру, які в нього час-від-часу бувають, вірю що він зайде в цю команду.
В Міннесоти все нормально, так і буде надалі, просто поганий вечір. Зазначу, що Роб Діллінгем так і не вийшов на паркет.
У Лейкерс все чудово і без Вуда з Вандербілдом.
Мені щиро імпонує Кнехт, вважаю він може стати Лайвлі для ЛАЛ та видати сезон новачка, який виведе команду на новий рівень.
Коли Джексон Хейз, глибокий резервний центр, виглядає, як серйозний гравець ротації (при тому, що це резервний центровий) у команди все чудово.
Зроблю несподівану далеку ставку на Лейкерс в топ-6, яку багато хто з вас захейтят, але вірю в це.
А взагалі класні матчі. Емоції топ.
Тайм-аут