Противний голос

Коли Шон Дайч сказав, що його тренерський штаб робить максимум та не може тренувати Евертон краще, ніж зараз, то це й був вирок.

Вирок самому собі.

Тож тут мова не про якісь амбіції нових власників Евертона чи їх непереборне бажання одразу змінити тренера. Вони були б і не проти залишити Дайча до кінця сезону, а потім вже вивчати ситуацію. Тоді б вильоту точно не було. Та, мабуть, він сам спровокував на швидкі рішення.

Призначення Девіда Моєса - дуже логічне рішення. Він той тренер, який одразу розпочне роботу, не говоритиме про побудову майбутнього, а спробує одразу налагодити ситуацію.

У Евертона попереду непростий період, адже в сучасному англійському футболі зовсім не означає, що коли є гроші власника, то є гроші у клуба. Склад команди досить обмежений та він найближчим часом не стане набагато кращим.

В особі Моєса Евертон отримує гарантію, що не буде гірше та великі сподівання на те, що буде краще. Дайч якраз і дав зрозуміти, що краще не буде.

Попереднього разу Моєс перетворив Евертон із аутсайдера на 5-6 найкращу команду Англії, із аутсайдера Вест Гема він зробив успішний єврокубковий клуб.

Теперішній Евертон про таке може тільки мріяти.

Це ж було вже.

Альтернатива для Німеччини потрібна, розумію. Сам її великий шанувальник, нехай у цьому і є якийсь популізм.

Але я знаю, що я правий.

Маска тут не треба.

Або робити як слід, або не робити взагалі.

Та й подумати не міг, що після місяця поверхового, а не прискіпливого слідування за німецьким футболом призведе до того, що половини гравців в стартовому складі Борусії Дортмунд не знатиму.

Стоп, а ви про що подумали?!

У першому матчі після повернення сезону Дортмунд грає проти Леверкузена на курячих лапках, адже Шлоттербек, Антон, Бенссебаїні, Джан захворіли, Зюле - травмований, тому в центрі захисту буде діяти фланговий гравець Рюерсон, чиїм партнером викликаний із другої команди Люерс, а ліворуч зіграє 18-річний Кабар.

У атаці все більш-менш добре, але зважаючи на суперника Дортмунд цілком може програти свій перший домашній матч в лізі вперше з квітня минулого року.

Артем Степанов та Флоріан Вірц в запасі.

Ще з важливого, що початок матчу перенесли на 21:45, тоді й вмикайтесь.

Так ось як альтернатива для Великої Німеччини у цьому каналі будуть інколи дописи.

Поразки Арсенала і Ліверпуля, звільнення тренерів в АПЛ, і Барселона вище законів

Новий випуск подкаста про мідвік в Європі Говоримо про півфінали Кубка Ліги в Англії, про звільнення тренерів Вест Гема та Евертона, а також про політичний вічний двіж в іспанському футболі. Ведучі - Віталій Волочай та Ігор Бойко

Тайм-коди:
[00:02:00] - Проблеми Арсенала та чудовий період Ньюкасла;
[00:14:15] - Ліверпуль та Тотнем зіграли з якимось дивним рахунком;
[00:19:00] - Звільнення Лопетегі та Дайча;
[00:34:50] - Суперкубок Іспанії та як Барселона обходить закони

📺 Дивитися на Ютубі
📺 Слухати на Ютубі
💸 Дивитися на Патреоні
🎧 Дивитися на монобазі

💌 @eurofootballpodcast

Вирішив розпочати підготовку до матчу Евертон - Пітерборо.

Відкрив інтернет, закрив і пішов далі спати. Навіщо такі потрясіння оце.

Вмикайтеся о 21:45.

А, хто не бачив.

16 хвилин тому

By Everton

Everton Football Club can confirm that Sean Dyche has been relieved of his duties as Senior Men’s First Team Manager with immediate effect.

Уболівальники Вест Гема дійсно не помилилися стосовно Девіда Моєса: він зіпсував їхній клуб.

Цей клятий прогрес, єврокубкові трофеї спотворили реальність.

Вест Гем звільнив Юлена Лопетегі, використавши формулювання: "перша половина сезону 2024/25 не відповідала амбіціям Клубу, тому Клуб вжив заходів відповідно до своїх цілей".

Власне, Моєса влітку також звільнили через те, що він не відповідав амбіціям клубу: провалив сезон, не потрапивши до єврокубків, команда грала у футбол, який не задовольняв вимоги естетів та, зрештою, він британець. Як відомо, символом прогресу є запрошення баска, німця чи португальця.

Чого хотів досягнути Вест Гем із запрошення Лопетегі, важко сказати. Особливо, стосовно зміни в стилі гри, адже його футбол ніколи не був привабливим.

Але, насправді, зростання амбіцій розпочалося раніше, коли влітку 2023-го прийшов Тім Штайдтен, ще один німець, який створив сучасний німецький футбол. Він знайшов Де Брейне, Гнабрі, Вірца. Зробив для Баєра більше, ніж Шабі Алонсо, Рольфес разом взяті.

Тепер після звільнення Лопетегі має піти й він також. За два останніх роки клуб витратив 250 мільйонів на придбання нових футболістів, що якраз є ще один великим доказом амбіційності проєкту, звільнив та знайшов тренера через бажання Штайдтена, але все одно друга половина таблиці та невизначеність стосовно перспектив цих підписань.

Штайтден приніс в клуб свою культуру ведення справ. У Німеччині нормальна річ, коли спортивний директор близький з командою, він постійно перебуває на тренуваннях, говорить з футболістами та влазить в роботу тренерів. Це не те, щоб нормально, але так є. В усьому іншому світі - спортивний директор таких прав не має, просто якийсь чувак в костюмі, який веде перемовини, щоб тренери могли зосередитися на роботі. Але в Німеччині для цього вигадали іншу посаду: директор зі спортивних питань. Ну, давайте ще сумніватися в німецькій бюрократії.

Незадовго до звільнення Лопетегі заборонив Штайдтену з'являтися на тренуваннях та в роздягальні. Саме це зробив Моєс навесні 2024-го. Німець буквально ходив та розповідав, що все не так та намагався дізнатися, що не подобається футболістам.

Багато чого було не так. Лопетегі не спілкувався з футболістами, віддавши це право одному зі своїх помічників, не міг налагодити гру, адже від першого до останнього матчу в сезоні Вест Гем був найменш організованою командою ліги. За повідомленням преси, атмосфера в команді була нервовою. Виявилося, що втрутився Марк Ноубл, який наразі працює спортивним директором (це десь повноваження як в Динамо Київ) та від гравців дізнався, що все погано.

Призначення Лопетегі від самого початку було помилкою. Його звільнення є гарним рішенням, хоче це повідомлення про невідповідність амбіціям є кумедним та додатковим тиском на нового тренера Грема Поттера, котрий з тиском мав проблеми в Челсі. Але залишити Штайдтена означало б залишити ті проблеми, які були раніше.

Попри те, що розмови про Поттера розпочалися після світлини його зустрічі з Штайнденом, здається, це була співбесіда, яку проводив саме Поттер. Його привели в клуб поверх технічного директора, й він вирішував чи зможе працювати з німцем. Та Поттер, авжеж, хоче Дана Ашворта, з яким вони добре працювали в Брайтоні.

Але головне, що потрібно зробити Вест Гему - зменшити свій клуб. Бо коли вони останнього разу планували боротися за Лігу чемпіонів, довелося повертати Девіда Моєса та рятувати команду від вильоту.

Сандро Тоналі - не Андреа Пірло.

Нехай Едді Гау й говорить, що він йому нагадує зірку попередньої епохи не тільки зачіскою. Справа в тому, що Тоналі - кращий.

Якби він був просто Пірло, то, звичайно, такого б ефекту від його переведення з позиції меццали на реджисти Ньюкасл не отримав би. На цій позиції потрібен був не тільки Пірло, який би диригував діями команди, але й Гаттузо з його вовчими якостями та Седорф з умінням опинитися саме там, де потрібно в будь-який момент гри.

У останні декілька тижнів команда Гау виграла 7 матчів поспіль в усіх турнірах, піднялася на 5 місце в лізі та вийшла в півфінал Кубка Ліги, де перемогла 2:0 в першому матчі на Емірейтс.

Причин таких змін значно більше, ніж просто зміна позицій Тоналі, який раніше грав вище та Бруну Гімарайнса, котрий тепер піднявся за цю позицію з шістки. Форму попереднього сезону віднайшли Ісак та Гордон, колись новий Ширер Жоелінтон став гравцем, який мав би місце в старті будь-якої команди світу, Дубравка добре грає у воротах та прибрав нервові моменти в грі ногами Поупа, а останньою складовою пазлу став Джейкоб Мерфі. Однак саме поява Тоналі на позиції центрального хавбека в матчі проти Кристал Пелас стала відправним моментом перевороту в сезоні.

Ньюкасл почав сезон жахливо. Навіть коли результати були гарні, то грала команда посередньо, а коли пішли поразки та провали, то з'явилися чутки вже в листопаді, що на батьківщині клубу в Саудівській Аравії вирішили, що в травні буде новий тренер.

Усе змінилося. Ньюкасл знову нагадує себе зразка четвертого місця позаминулого сезону: біжить, тисне, топче. Коли опиняєшся з м'ячем поміж Гордоном та Жоелінтоном, то це лещата. А ще коли страхувати біжить Бруну, а читає все це Тоналі.

Перемога на полі Арсенала не стала якоюсь сенсацією, вона була логічним продовженням успіхів команди в останні тижні. Так, Арсенал не реалізував моменти, триклятий м'яч все не йшов у ворота, але Ньюкасл зі свого боку все зробив ідеально.

Бруну не було, Жоелінтон не вразив, а Тоналі знову був всюди. І Пірло, і Гаттузо, і Седорфом в одному обличчі. Або як говорять вболівальники Ньюкасла, був Робом Лі. У їхньому світі хіба тільки порівняння з Ширером та Жинолою мають вищий статус.

Друзі!

Отже маємо футболку Мікейла Мудрика з підписами гравців Шахтаря, яку рандомно розіграємо серед тих, хто задонатить від 50 грн. Більше донатів – більше шансів.

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/2MWQK4qFdU

💳Номер картки банки
4441 1111 2007 0705

***

Наш сьогоднішній епізод – тут:


📺 Дивитися на Ютубі
🎧 Слухати на Spotify
🎧 Слухати на Apple Podcasts
🎧 Слухати на Pocket Casts

***

Доєднуйтесь до нашого клубу - підтримайте подкаст на Ютубі
https://www.youtube.com/channel/UCv8cAdooMtCxX5C6t2eef4g/join
https://www.youtube.com/channel/UCv8cAdooMtCxX5C6t2eef4g/join

Наша база
https://base.monobank.ua/7xBhKcvbr5pZfe#subscriptionsisters https://base.monobank.ua/7xBhKcvbr5pZfe#subscriptions

Наш патреон
https://patreon.com/eurofootball
https://patreon.com/eurofootball

💌 @eurofootballpodcast

Пам'ятаю, коли Ноттінгем Форест востаннє були в зоні Ліги чемпіонів.

Класна була команда, жодного легіонера, перспективна, грала в якісний футбол та нікого не боялася. Авжеж, добре пам'ятаю той період та можу хвалити їх, адже я ту команду й зібрав в ФМ-скількісь там.

А що хтось міг подумати, що таке можливо в реальному житті? Годі.

Потім мене покликав Ман Юнайтед, з яким я багато разів виграв Лігу чемпіонів та АПЛ. Ще більш нереально.

Це було так давно, що в складі в мене був Дарійо Срна, але не треба гейту, не я його купив, а сер ваш.

Але такого, щоб Ноттінгем боровся за чемпіонство не було навіть там. Внутрішній душніла в кожному з вас скаже, що вони й зараз не ведуть боротьбу, але дивлюся в таблицю та бачу їх вище за Сіті, а якщо сьогодні вдасться перемогти на полі Вулвз, де, виходить, Нуну не так вже й дивував, то відстань до Ліверпуля буде такою ж як і у Арсенала. У наступному турі Ліверпуль їде в Ноттінгем.

А щоб дізнатися чи виграє Ноттінгем у Вулвз, доєднуйтеся до прямої трансляції о 22:00 десь на просторах Сетанти. Я й не такої хєрні там нагороджу.

Ще одне відео про Ліверпуль - Ман Юнайтед.

У господарів мало що виходило в атаці загалом. Але впродовж декількох атак поспіль в другій десятихвилинці матчу були моменти з однією й тією ж проблемою: під час перебудови в зоні відповідальності центральних півзахисників Ман Юнайтед виникали проблеми, які призводили до небезпечних моментів: то Мартінес спостерігав, то самі Мейну з Угарте губили людей, то Фернандеш шукав очима Трента, коли не треба навіть.

Ліверпуль шанси не реалізував, після чого Юнайтед вдалося створити потрібну компакність (Мартінес почав агресивніше виходити вперед), навіть дальній удар Гравенберха, який стався трохи згодом був створений вже не на порожньому місці, а завдяки його індивідуальним діям.

Це все про перший тайму. У другому почався вже антиінтелектуальний футбол, тому всім так весело було!

Немає в світі більшого фана гри в захисті Трента Александра-Арнолда, ніж я.

Але говорити про його результативні помилки у вчорашньому матчі проти Ман Юнайтед не став би. Радше є питання, про яке потрібно Ліверпулю потурбуватися вже зараз, що б там не говорила турнірна таблиця - позиція опорного хавбека.

Там замість голів він декілька разів дав справжнього Трента.

Чи зіграв Ліверпуль найгірший матч в сезоні?

Ну так. Був жахливий тайм проти Брайтона, але тоді Слоту вдалося вплинути на гру, підлаштуватися та покращити ситуацію.

Цікаво послухати, що скаже Слот та доведеться передивитися цей матч, бо футбол в лайві - це знущання.

Мікель Артета прийшов в Арсенал в якості гравця в час становлення мему про четверте місце.

Це був офіційний момент завершення доби команди майбутнього, що, зрештою, не змогла нічого виграти та її гравці назавжди залишилися дітьми.

У серпні 2011 пішли Сеск та Насрі, а в останній день трансферного вікна разом з Артетою прийшов Перт Мертазакер. Це сталося за декілька днів після знаменитої поїздки на Олд Траффорд, яка закінчилася поразкою 2:8. Наступного літа після історичного сезону пішов Робін ван Персі, а разом з ним і Алекс Сонг.

Артета завжди говорив тільки приємні слова про Арсена Венгера, але його робота в якості головного тренера краще будь-яких слів дає зрозуміти, що француз був для нього прикладом того, як робити не треба.

Пізній Венгер вже був підстаркуватим філософом, а не практиком, який знає, що потрібно для перемоги.

Творчість - це все добре, але вона нічого спільного з перемогою не має.

Закінчивши карʼєру, Артета пішов вчитися у того, хто точно знає, що потрібно для перемоги. Як же дивно звучить наразі, що коли він очолив Арсенал пʼять років тому, то Артету називали учнем Пепа.

Зустрівшись з необхідністю вигравати в реальному житті, а не лише в своїх мріях, Артета зрозумів, що не лише спосіб Венгера поганий, але й спосіб Гвардьоли. Тому що перемагати як Гвардьола може тільки він.

Тоді Артета звернувся до способу того тренера, з яким він працював найдовше та того, хто зовсім не мав трофеїв, побудувавши Арсенал за канонами Девіда Моєса.

І, насправді, Артета побудував чудову команду, яка має баланс, має професіоналізм, концентрацію та вміння здобувати результат як в окремому матчі, так і в сезоні загалом, але його проблемою стало те, що було проблемою для усіх непоганих та навіть сильних команд за останні роки на чолі з Ліверпулем Юргена Клоппа - бісів Ман Сіті.

Якщо в тому першому сезоні Арсенал не мав віри в те, що може утримати лідерство, то минулий рік був майже ідеальним, але обійти Ман Сіті все одно не вдалося. Ось якби в ту першу команду додати Раю, Райса та Гаверца, то Арсенал мав би стати чемпіоном в першому сезоні, але додавши не отримав потрібної переваги в наступному. Так іноді буває, що правильні рішення для покращення ситуації все ж є запізнілими. Найкращий в історії Джака пішов, Мартінеллі вже не мав такої ефективності, перестав бути важливим фактором Зінченко.

Теперішній Арсенал зовсім інша команда, ніж та, що була в попередніх двох сезонах. Гірша. Хоча краща на папері.

Артета віднайшов спосіб, яким він хоче здобувати результат та не може навіть уявити того, що хоч на міліметр відмовляється від базових речей: концентрація, ідеальна, навіть ідеалістична організація гри, підготовка до втрати мʼяча перед усім, тільки правильність рішень. Футболісти Арсенала затиснуті в необхідності робити тільки правильні рішення. Це неймовірний тиск, з яким вони впоратися не можуть: обігрувати, тому що так треба, а тому що ти хочеш, робити передачу з прорахунками математичних формул в голові.

Цей Арсенал не може дозволити собі мати в команді Тьєррі Анрі, а тому змушений шукати покращення в тих речах, які не порушують загальну струтуру гри: зокрема, стандарти.

У створенні своєї команди Артета досяг досконалості.

Арсенал Артети - ідеальна команда, якій немає куди рости далі. Та проблема в тому, що світ Артети досить обмежений.

Авжеж, варто згадувати усі травми цього сезону і Едегор, і Сака, і Вайт, і навіть Меріно з Калафьорі. У найкращому складі Арсенал був би найкращим, але запас можливостей цієї команди не надто великий, а ще є відчуття, що цей футбол з постійним штурханням себе про необхідність вигравати без перемог забирає дуже багато моральних сил.

Щоб потворити показник перемог у минулому сезоні, Арсеналу потрібно виграти 17 матчів з 18-ти, які залишилися. Ліверпуль цього сезону це минулорічний Ман Сіті, тому треба шукати щастя в інших турнірах. Можливо, якраз футбол Артети більше підійде для здобутків в Лізі чемпіонів.

Бо, здається, щоб виграти лігу треба бути більш розслабленим та різноманітним.

Ліверпуль в найкращій формі в житті Мо Салаха проти Ман Юнайтед в "найтяжчий період в історії", Арсенал проти Брайтона, який розгубив вміння перемагати, Челсі в пошуках правильної форми, Забарний проти Миколенка, а також Мандей Найт Футбол Вулвз - Ноттінгем.

Анонс 20-го туру АПЛ на моєму патреоні (там жодних пауз не було, до речі).

Підписатися можна на патреоні чи байміекофі за 2 долари на місяць.

https://www.patreon.com/posts/119237520?pr=true

https://buymeacoffee.com/boikovoice/20-3341386

Немає кращого способу підготуватися до матчу Рейнджерс - Селтік, ніж перегляд фільму A Shot at Glory.

ПС. Зараз час з'явився на якісь короткі дописи, але Нікчемчина не повернеться, на жаль.

Ти казала в понеділок
Підем разом дивитися Фулем - Брентфорд,
Я прийшов, тебе нема,
Підманула-підвела.

Давайте не вчитися поганому із українських пісень, тому вмикайте заключний матч 10-го туру АПЛ о 22:00.

Гарного понеділка!

https://youtu.be/oMjuvvhqpz8?

💌 @eurofootballpodcast

Стосовно проблем Арсенала, Ман Сіті та Ліверпуля розкажуть інші канали. Вони ж є, еге ж бо?

А ось на дні відбулося декілька цікавих поєдинків, які докорінно нічого не змінили та ледь усі троє не закінчилися внічию, але певні висновки мають бути.

Саутгемптон переміг вперше в сезоні.

Так гарно робити висновки, що плоди роботи Расселла Мартіна та його непохитність у виборі стилю гри дають плоди, але це не так. Саутгемптон хоч і володів мʼячем безкінечно довго, але вперше пробив по воротах на 41-й хвилині.

Головним героєм матчу став голкіпер Рамсдейл, про якого Мартін після матчу сказав, що й досі не вірить в те, що він опинився в його команді.

А загалом Саутгемптону не вистачає якості підтримувати контроль над мʼячем всюди та завжди. Ось якби Лаллана був на 8 років молодшим, а Діблінг на 10 років старшим…

У другому таймі Армстронг показав, що може бути визначальним гравцем для цієї команди з його націленістю на удар та прагненням забивати.

Евертон програв вперше за 6 матчів. Команда Шона Дойча повернулася в класичну історію, коли забивати значно важче, ніж створювати моменти.

Іпсвіч був близький до своєї першої перемоги, але не витримав тиску Лестера наприкінці гри.

Першим тайм був рівним та обидві команди показували те, що суперник дуже зручний для важливих трьох очок.

Потім команда Кірана Маккенни забила та повірила в те, що можливо досягти успіху. Та знову втрутився Келвін Філліпс. Схоже тільки дві людини в світі знають, що з ним робити: Марсело Бʼєльса та Гарет Саутгейт. Виходить, що однодумці.

Лестер після 86-ї хвилини 13 разів пробив по воротах Іпсвіча, створив купу нагод та здобув таки нічию.

Але якщо усі новачки показують увесь сезон, що вони загалом непогані, однак мають проблеми з якістю виконавців, то Вулвз та Кристал Пелас, які зіграли у вечірньому матчі ще раз показали, чому вони на дні.

Це було б весело, якби не так смішно.

Жозе Са йде на вихід, Странд Ларсен його не чує та вибиває на Чалобу, котрий залишається перед воротами.

Геї вирішує підтримати атаку, команда втрачає мʼяч, Чалоба в ситуації 2 в 2 летить на випередження та опиняється позаду, залишаючи 1 в 2 за переможного рахунку в гостьовому матчі. І це ж навіть не вперше в сезоні, коли Пелас пропускає після того як Геї застряг на половині суперника.

І це тільки результативні помилки.

Пелес без Езе та Вортон мав проблеми з грою в атаці, але допомогли стандарти. У Вулвз були пошуки та виправлення помилок: Леміна вийшов в другому таймі, гравець збірної Бразилії Андре взагалі не вийшов. Але добре, що є Матеус Кунья. Без нього нікуди. Та треба ще б лідерів за духом, бо капітам Леміна й віце-капітан Семеду - це нікуди не годиться.

Зрештою, усі шість команд по-своєму слабкі. Та є ще Вест Гем, якому Ман Юнайтед дуже допоміг тиждень тому не бути всередині цієї компанії.

Головному тренеру Брайтона Фабіану Гюрцелеру, схоже, так подобалася гра його команди, що він зовсім забув про заміни.

Замилувався. Буває.

Правда, це бува призвело до того, що чудовий перший тайм, непоганий другий тайм все одно не призвели до результату.

Можна було б говорити про інфантилізм, якби і тренер, і гравці Брайтона були дорослими.

Ліверпулю точно не було так важко в цьому сезоні, як в першому таймі проти Брайтона. Починаючи від ван Дейка та Салаха та закінчуючи типу опорним хавбеком Гравенберхом усі було важко та незручно.

Але все ж перемога та вихід на перше місце, адже Ман Сіті програв. Ще не бачив чому. Арсенал програвю А тому третім тепер іде Ноттінгем Форест.

У понеділок в себе на патреоні записав спешл про них якраз.

Прев'ю нового туру в АПЛ.

Ман Юнайтед - Челсі, Забарний проти Голана, важкі матчі Арсенала та Ліверпуля.

Послухати можна на патреон та байміекофі, підписка коштує 2 долари на місяць.

https://www.patreon.com/posts/man-iunaited-ta-115158488?utm_medium=clipboard_copy&utm_source=copyLink&utm_campaign=postshare_creator&utm_content=join_link

https://buymeacoffee.com/boikovoice/10-3173841

Усі хотіли собі перший матч Манчестер Юнайтед після звільнення Еріка тен Гага, але я скористався своїм привілейованим положенням.

Закінчилася ж епоха з трофеями та здобутками, а наступна хтозна чи буде такою ж вдалою.

А якщо серйозно, то Кубок Ліги, Ман Юнайтед - Лестер, початок матчу о 21:45, трансляція тільки на платформі Сетанти.

Манчестер Юнайтед мав тягнути із звільненням Еріка тен Гага хоча б для того, щоб Маурісіо Почеттіно та Томас Тухель знайшли собі роботу.

Вони б обидва могли стати гарним варіантом та, можливо, допомогли б команді покращити турнірне становище, якість гри та все таке інше. Але й до них як до іменитих тренерів вимоги були б іншими, сподівання іншими та їхні вимоги також.

Можна хоча б пригадати, що Тухель та Почеттіно робили в своїх попередніх клубах, коли мова заходила про нових гравців. Вони просто вимагали конкретних футболістів та конкретні позиції, тому що хотіли результат прямо зараз.

Манчестер Юнайтед не потрібен результат прямо зараз, тому що це означає, що за фундамент потрібну використовувати теперішню команду, яка є відверто погано зібраною.

Для футбольного симулятора це був би грандіозний склад з футболістами, багато з яких мають певні якості топ-рівня. Але в справжньому футболі, в командному футболі так не праюцює. І воно не спрацювало.

Манчестер Юнайтед потрібно перезапускати проєкт.

Для цього якраз не дуже підходять теперішні Тухель та Почеттіно, тренери моуріньювського чи контевського типу, у яких немає ні часу, ні бажання на тривалий період роботи десь. Їи давайте зробимо все по-бистрому.

Юнайтед потрібен молодий тренер із системним підходом як в побудові команди, так і в побудові гри. Те, чим точно не вирізняється Тухель, наприклад.

Або яким не став тен Гаг. Як виявилось, він тренер абсолютно не системний, а просто поганий пристосуванець до обставин. Поганий в сенсі - гірший за Сульшера.

Рубен Аморім точно підходить. У моєму списку нон-інгліш варіантів були ще Себастьян Гьоннес та Абел Феррейра. Серед англійських тренерів теж багато варіантів, але, звичайно, в Ман Юнайтед обрали найкращий та найбільш очевидний варіант.

Було б дивно, щоб пішли на ризик іншими двама, або ж з Расселлом Мартіном, Кіраном Маккенною, Майклом Карріком чи Лі Карслі. Вони - системні тренери, але ж не гарні знайомі Гвардьоли.

Але тепер треба час. Бо це, мабуть, не секрет, але Ман Юнайтед не стане чемпіоном в цьому сезоні.

Найкращий рік в історії вручення Золотого мʼяча вже минув.

Так добре, немов у 2020-му вже не буде.

Любі друзі, сьогодні ми збираємося в студії, тож вирішили, що треба зробити лайв-епізод.

Чекаємо вас о 13-00 на пряму трансляцію в Youtube.

https://www.youtube.com/@sporthub-eurofootball

💌 @eurofootballpodcast

Михайло Мудрик в складі!

Правда, не в стартовому, але в минулому матчі Премʼєр-ліги його навіть в заявці не було, тому це прогрес.

Але запас Челсі проти Ньюкасла вражає: чемпіон Європи Кукурея, 100-мільйонний Енцо, Мудриу, Санчо, Фелікс та Нкунку.

А ось Педру Нету та Мадуеке в старті.

У Ньюкасла теж немає українців на полі, хоча Олександр Усик і сфорографувся з футболкою народного клубу Саудівської Аравії в ході своїх подій перед підготовкою бо бою.

Пряма трансляція о 16:00 на платформі та Сетанта Спортс. Із українців буду тільки я.

Футбол об'єднався з мультфільмами, щоб показати перемогу Барселони.

Тепер тільки так буду дивитися.

Малюнки Marca. Рухомі картинки в каментах.

Олександр Зінченко проти Мо Салаха, Віталій Миколенко проти Адама Траоре, Ілля Забарний проти Оллі Воткінса (не сказав про це, але саме його український захисник назвав найбільш неприємний нападником в АПЛ), Михайло Мудрик проти всіх. А ще декілька цікавих матчів, на які варто звернути увагу. І серед них гра за участі Манчестер Юнайтед.

Послухати можна на патреон та байміекофі, підписка коштує 2 долари на місяць.

https://www.patreon.com/posts/arsenal-liverpul-114703472?utm_medium=clipboard_copy&utm_source=copyLink&utm_campaign=postshare_creator&utm_content=join_link


https://buymeacoffee.com/boikovoice/wizemubige

Шахтар, Динамо і поразки "За які не соромно". Барса і Реал переграють німців.

У сьогоднішньому ексклюзивному для наших патронів і спонсорів подкасті говоримо про Лігу Чемпіонів та Лігу Європи. Динамо та Шахтар зіграли свої поєдинки третього туру, і обидві наші команди мінімально поступилися на виїзді.

Сьогодні про ці матчі, а також про поєдинки Реал - Борусія Дортмунд та Барселона - Баєрн говорять Віталій Волочай, Ігор Бойко та Олександр Новак

📺 Дивитися на Ютубі
💸 Слухати і дивитися на Patreon

Тайм-коди подкасту:
[00:00:00] - Михайло Мудрик забиває і двічі асистує у матчі Єврокубків, за нього нам не соромно;
[00:02:15] - Нам не соромно за Шахтар, який програв Арсеналу;
[00:14:00] - Нам взагалі не соромно за Динамо, яке програло Ромі;
[00:26:30] - Інші матчі, нам не соромно за Жозе Моуріньйо, не соромно за Нурі Шахіна і його заміни проти Реала, і взагалі не соромно за камікадзе-матч у Барселоні!
[00:53:00] - Хто що коментує на вихідних, що варто дивитися!

***
📺 Доєднуйтесь до нашого клубу – підтримайте подкаст на Youtube

💸 Наш патреон
***
💌 @Sporthubmedia
💌 @eurofootballpodcast
🎙 @v1latsports
🎙 @GianlucaLapadula
🎙 @boikovoice

💌 @eurofootballpodcast

Колись настане день, коли українські клуби заб'ють у єврокубках.

Але не факт.

Утомили ці поразки, за яку на соромно.

Поразка, за яку не соромно.

Хотілося б сказати.

Але це радше поразка, за яку незрозуміло.

Авжеж, Шахтар не мав перемагати Арсенал в гостях. Не мав навіть думати про таке чи мріяти, бо в цьому не було жодного сенсу.

Питання все одно залишається: а що мало бути? Як воно мало працювати в цьому матчі?

Навіть не претензія, а просто інтересу задля.

Реально купився на цей матч, адже обидві команди високо в таблиці та ще й підсумковий рахунок був перспективним.

Однак Ньюкасл та Брайтон розчарували. Й щоб не жити з цим розчаруванням самому, поділюся з вами.

Команда Едді Гау загалом розчаровує в цьому сезоні. Навіть якщо пригадувати переможні матчі, то в них ледь не єдине, чим вдалося відзначитися Ньюкаслу - ефективність у здобутті результату. Це дуже важливий фактор з одного боку, але з іншого він не є ознакою тривалою стабільності.

Особливо з урахування того, що Ньюкасл невдало грав в атаці та в захисті.

Навіть якщо перемоги й не були випадковими, але й логічности їм не вистачало.

Брайтон попри серпневі звитяги та камбек з Тоттнемом перед міжнародною паузою теж не мав вигляду команди, яка має стабільність, якість та чіткість того, хто має просто бути в топ-10. Що там говорити про єврокубки, які задекларували в клубі.

Команди схожі своїм стартом, але протилежні за змістом. Кожного разу, коли дивишся за грою цієї команди Фабіана Гюрцелера, то завжди виникає відчуття, що ти ось-ось зрозумієш всю величину їхньої ідеї. Якщо з Ньюкаслом все зрозуміло, там чорний квадрат чи банка супу, то Брайтон - купа якихось мазків, які здатен оцінити тільки геній чи той, хто думає, що він настільки геній, аби це зрозуміти.

Парадокс, що це було про Брайтон на Сент-Джеймс Парк. У цьому матчі команди Гюрцелера була примітивною та ще має розібратися, чому взагалі здобула три очки.

Завдяки кому - це зрозумло. Хто слухає мій подкаст, то не здивується цим словам: Данні Велбек - найкращий англійський нападник прямо зараз. Він забив свій пʼятий гол в сезоні, реалізувавши швидкий розіграш штрафного.

Це був перший раз, коли Брайтон увійшов до штрафного суперника в цьому матчі та перший раз, коли Брайтон пробив по воротах.

Якщо стосовно Ньюкасла варто говорити, де б вони були, аби не Поуп, то у Брайтона саме Велбек герой такого типу. Геймчейджер.

І як же погано для Гюрцелера, що в другому таймі через травму колишнього нападника Ман Юнайтед, Арсенала та Сандерленда винесли з поля з травмою.

Ньюкасл атакував багато, намагався зрівняти рахунок, але тут далося взнаки те, що у команда Гау проблеми в атаці. Завершенності діям просто не вистачало.

Цей матч мав би закінчитися без голів. Брайтон навряд чи сильно розчарувався, особливо через те, як пройшов перший тайм.

Ньюкасл не виграв в жодному з чотирьох останніх матчів. Ті перемоги на початку завадили команді вчасно відреагувати на всі труднощі, які мав Ньюкасл на початку сезону. Вони суттєві.

А ось тепер у Брайтоні важливо правильно оцінити те, що сталося в матчах проти Тоттнема та Ньюкасла. Бо все ж немає логічного пояснення, завдяки чому команда здобула шість очок в цих іграх.

І Миколенко, і Забарний виграли.

Мабуть, більше варто відзначати захисника Евертона, який було помітно, що після травми почуває себе не найкращим чином морально, але добре відбігав та відпрацював в матчі проти Іпсвіча.

Борнмут провів по-своєму чудовий поєдинок, але настільки великої впевненості й не могло бути через те, що суперником був Арсенал. Забарний не був найбільш помітним гравцем на полі та про нього не буде переказів після цієї знаменної перемоги, але в Борнмуті у нього й роль така. Бігає зі шваброю та за усіма прибирає. На таких ніхто не звертає уваги.

Хоча серіал Scrubs навчив особливого ставлення до людей зі шваброю.

Сьогодні в мене український день.

Спочатку Іпсвіч - Евертон о 17:00.

"По-перше, Миколенко добре виглядає, тож це хороший крок у правильному напрямку".

Із кінця літа українець взяв участь тільки в двох матчах за Евертон та пережив стільки ж травм. Шон Дайч каже, що Миколенко готовий зіграти.

Ось Ілля Забарний - точно добре виглядає. І мова не про здоровʼя, а про гру центрального оборонця.

Борнмут Андоні Іраоли - це така школа життя для центрального захисника, що після нього Забарного буде легко грати взагалі будь-де.

Українець четвертий гравець ліги за кількістю повернень мʼяча, але тут має значення стиль гри команди (Сенесі взагалі топ-1), але більш показові його 75% виграних єдиноборств в захисті. Серед центральних захисників цей результат є 7-м в лізі й лише постійний топ-гравець за цим показником Піннок та Саліба є значно кращими.

Так що "після" може бути дуже скоро.

Борнмут - Арсенал о 19:30.

Таким як я немає місця на ТБ, тому обидва матчі будуть доступні тільки на платформі Сетанти.

Ліверпуль - Челсі, Забарний проти Арсенала в анонсі 8-го туру АПЛ

Прем'єр-ліга повертається після міжнародної паузи туром з декількома цікавими матчами. Авжеж, найбільше уваги до поєдинку Ліверпуля та Челсі, але також варті уваги ігри Борнмута та Арсенала, Ман Юнайтед та Брентфорда, а також декілька зустрічей команд з нижньою частини таблиці.

Послухати можна на патреон та байміекофі, підписка коштує 2 долари на місяць.

https://www.patreon.com/posts/liverpul-chelsi-114256738?utm_medium=clipboard_copy&utm_source=copyLink&utm_campaign=postshare_creator&utm_content=join_link

https://buymeacoffee.com/boikovoice/8-3135303

Не потрібно багато слів, щоб сказати правду.

То ж просто нумо разом дивитися матч Лідс Юнайтед - Шеффілд Юнайтед на Сетанта Спортс о 22:00.

Буде цікаво.

Айнтрахт став одним із відкриттів сезону допоки.

Авжеж, шість турів ні про що не говорять взагалі, але команда специфічна точно.

Більше подробиць за лінком. Та й загалом на тому каналі про німецький футбол.

https://t.me/bundesliga_the_great/1573

Клубний футбол повертається.

У мене є несподіваний (насправді, ні) подкаст про початок сезону в Чемпіоншипі. Дуже коротко про кожну команду та їхній старт в сезоні. Згоден, дуже коротко, але про Футбольну лігу можна говорити не менше, ніж вайлдфокс якийсь.

Послухати можна на патреон та байміекофі, підписка коштує 2 долари на місяць.

https://www.patreon.com/posts/shcho-tam-v-114177350?utm_medium=clipboard_copy&utm_source=copyLink&utm_campaign=postshare_creator&utm_content=join_link

https://buymeacoffee.com/boikovoice/bebiyebona

Томас Тухель - головний тренер збірної Англії.

Усі учасники цього процесу ще будуть давати свої коментарі, але збоку первинні поверхові причини для такого рішення мають однозначний вигляд.

Тухеля не покликали в збірну Німеччини, а після Баєрну вдома йому вже й нема куди йти, щоб бути на вершині. То чому ні.

Та до Тухеля й питань немає, адже він просто відповів на пропозицію, яку отримав. Гарну пропозицію, чого вже там.

Що стосується Футбольної асоціації, то вона вибрала Тухеля тільки через те, що він вивів у фінал Ліги чемпіонів Челсі. Та навіть виграв його! А, як відомо, тільки найкращі тренери виводять Челсі в фінал Ліги чемпіонів.

Тухель далеко не перший іноземний тренер в збірній Англії. Був Ерікссон, потім був Капелло. Та тепер історія дещо інша. І не через те, що Тухель - німець, хоча культура англійських вболівальників дуже антинімецька. Футбольні вболівальники - це ж не ліберальні читачи газети Гардіан.

Ситуація із запрошенням Ерікссона та, особливо, Капелло дуже схожа з тим, що тепер виникла з Тухелем. Потрібен сильний тренер, з яким можна було б реалізувати потенціал гравців, які зараз є в команді.

Власне, Капелло кликали до збірної Англії, аби зробити золоте покоління по-справжньому золотим.

Тільки є одна суттєва різниця. Та команда 15-річної давнини була дещо випадковим поколінням зірок, за спинам яких нічого не було. Вони росли в своїх клубах, жили в своїх клубах, а збірна Англії мала другорядне значення.

Не було жодної системи, просто набір футболістів.

Потім все змінилося. Багато років Футбольна асоціація вибудовувала систему збірних, підготовки гравців та розвитку. Теперішня збірна Англії - зовсім не випадково має таку кількість сильних футболістів.

Це продукт багаторічної роботи.

Усі вже вирішили, що Гарет Саутгейт - не той тренер, який міг би реалізувати їх потенціал попри те, що він зробив ледь не вирішальний внесок в перетворенні збірної Англії на сильну команду, за яку хочуть грати.

Тепер потрібен був тренер, який би закінчив цей процес перемогою.

Проблема в тому, що призначення Тухеля закінчує саме цей процес розвитку системи ФА. Можлива подальша перемога збірної Англії на Кубку світу чи Євро буде перемогою не англійського футболу, а Томаса Тухеля.

В історії тільки Отто Рехагель виграв якийсь турнір зі збірної чужої країни. Чиє це було досягнення? Чий плід роботи грецької системи футболу чи Рехагеля?

Натомість перемоги Франції, Німеччини, Іспанії, Португалії повʼязані з розвитком саме системи. Їх до перемоги приводили головні тренери, кожного з яких важко називати елітним в широкому сенсі.

Тухель - непоганий тренер та може підійти для роботи зі збірною, адже є великим шанувальником тактики та підготовки до окремих матчів, що є важливим фактором в футболі збірних. Крім того, він не так часто буде зустрічатися з футболістами, аби посварится з ними та створити атмосферу ненависті, що завжди було його проблемою.

Можливо, саме зараз кращого варіанту для позиції головного тренера й не знайти. Однак це збірна, а не клуб.

Якби Футбольній асоціації вдалося запросити Гвардіолу, Клоппа чи Почеттіно, то це ще б куди не йшло, адже кожен з них дійсно приклав руку до побудови сучасного англійського футболу, вони багато років працювали в ньому.

Звичайно, головним тренером збірної Англії мав бути англієць. Насправді, шкода, що Лі Карслі виявився поки не готовим до цього кроку, адже це було б так схоже на іспанський приклад, за яким усіма силами слідує Футбольна асоціація.

В Англії немає достойних тренерів? Це неправда. Англійським тренерам не дають можливості абсолютно так, як це було у часи Ерікссона з англійськими гравцями. Бо клуби АПЛ мають змогу запросити переможців з інших країн. Кристал Пелас кличе Гласнера, а Вест Гем - Лопетегі. Тоді як Борусія Дортмунд кличе із Майнца Клоппа, а потім Тухеля. У цьому первинна причина.

І дивно, що в ФА цього не розуміють. Дивно, що не розуміють того фактору, що усі їхні старання підняти англійський футбол на світовій арені знищенні рішенням призначити саме цього тренера.

Збірна Англії не стане переможцем наступного Кубка світу. А ось Тухель - може.

Думали, ми без лайва?

12-00

https://www.youtube.com/watch?v=I71fo_jAfbY

💌 @eurofootballpodcast

Україні вдалося перенести усі найкращі якості, які були в матчі проти Грузії та добитися результату, який не можна називати поганим.

Авжеж, інтернет знову гуде про те, що все погано, але все було дуже навіть непогано.

Навряд чи в цьому матчі взагалі мали бути голи, але Черв забив дивовижний гол на що Україна відповіла дивовижний пенальті.

Цьому матчу більше підходила нічия 0:0, народжена в боротьбі, агресії та стражданнях.

І це добре, що Україна не була гіршою за Чехію в цих компонентах, інакше проти цього суперника доводиться складно.

Колись я полюбив чеський хокей та став вболівальником цієї збірної саме за такий стиль гри: важкий, вʼязкий та дуже бойовий. Ну й ще тому що обіграли русскіх в фіналі Олімпіади. Це, мабуть, основне на початку.

І ось чеські футболісти перейняли цей стиль.

Україна не здатна бути швидшою та технічнішою за Чехію, а тому потрібно було не програти боротьбу. І навіть якщо програти боротьбу, то не програти матч. Що вийшло попри те, що в боротьбі було складно.

Серед позитиву варто говорити про гарний матч Судакова та Забарного. Другий - як завжди, а перший - нарешті.

Знадобилося в цьому матчі й нахабство Таловєрова.

Серед поганого знову неспроможність використати Довбика, лише половина матчу від Мудрика та той промах Шапаренко, який явно зіпсував йому настрій та призвів до загалом поганого матчу.

Але як і від гри проти Грузії, від цього матчу можна відштовхуватися в плані побудови команди.

Можливо, тренерський штаб піде іншим шляхом. Спочатку отримає готових футболістів, а потім вже будуватиме систему, а не розпочинатиме із системи, під яку немає футболістів.

Артем Довбик грає за збірну 33-й матч, а завжди здається, наче перший.

Ну, тобто, наче вперше бачить цих людей та вони вперше бачать його.

Бундесліга - не дуже популярний чемпіонат для українських футболістів. У двох найвищих дивізіонах лише один гравець з українським паспортом.

Однак після початку повномасштабного вторгнення Росії саме в Німеччину поїхало найбільше молодих гравців.

Наразі буде просто короткий список найбільш помітних, але згодом планую більше за ними слідкувати та більше інформації надавати.

Варто зазначити, що цього літа Німеччину залишили лівий захисник Дмитро Стрільчук, який повернувся в Шахтар із Баєрна та центральний захисник Олександр Гавриленко, який перейшов із молодіжки Ляйпцига та грає за другу команду Шльонска в чемпіонаті Польщі.

Що треба розуміти: яким би не був статус у молодих гравців в своїх теперішніх клубах, шлях до першої команди не такий близький та повен проблем.

Якщо бодай один хтось потрапить до першої команди, то це буде велике досягнення. Якщо бодай один потрапить до Бундесліги, то це також неймовірно.

https://telegra.ph/20-molodih-ukrainc%D1%96v-v-N%D1%96mechchin%D1%96-10-11

Стартуємо об 11-15, але чат вже відкритий

https://www.youtube.com/live/C5ksPheVh_g

💌 @eurofootballpodcast

Україна в другому таймі тільки тричі пробила по воротах.

Про великий контраст між двома таймами говорить порівняння передач Забарного (мал.1) та Матвієнка (мал. 2) в першому та другому таймі. Україна вибрала шлях страждання та боротьби.

Але ще знайшов два цікавих моменти в другому таймі. Це дії Шапаренка (мал. 3), який, таке враження, просто задовбався стояти праворуч, де нічого не відбувається та пішов до Судакова та Мудрика.

І, звичайно, Калюжний. Його ефективність дій в другому таймі: 93%. Усі його 22 передач були точними, так само як і усі 6 єдиноборств - виграні. У першому таймі були й проблеми з передачами, й програні єдиноборства (виграв тільки 5 з 11-ти), й фоли.