منشورات Texty.org.ua على Telegram

Цікавий погляд на те, чому в сучасних Сполучених Штатах можливе таке явище, як симпатії до путінізму.

Український богослов, доктор філософії, архімандрит Кирило Говорун вважає, що причина таких симпатій - культурні війни, які стали тлом нинішньої дійсності у США.

Культурні війни - це не про культуру і не про війну. Термін виник у Німеччині після її обʼєднання в імперію, як Kulturkampf, та позначав тоді зовсім інше, ніж тепер. Тоді він позначав спроби Бісмарка зменшити вплив католицької церкви на новоутворену державу та німецьке суспільство.

Тепер на передовій культурних війн у США, навпаки, релігія - але в своєму редукованому, моралізаторському вигляді. Також на цій передовій - консервативна та ліберальна ідеології, які є непримиримими щодо ідентичностей. Їх протистояння розриває Америку на шматки.

Водночас Путін, услід за багатьма російськими та радянськими диктаторами, бере західні ідеї, доводить їх до абсурду і на цій основі розпочинає вже не ідеологічні, а справжні криваві війни.

"Ідеологія путінської Росії не є чимось унікальним. Це насильницька форма модернізованих ідеологій, які мають справу з ідентичностями, і які, зокрема, рухають американську політику", - пояснює Кирило Говорун.

Путін надихається американськими культурними війнами - саме тому ті, хто в на передовій цих війн у США, мають такі непереборні симпатії до путінізму, каже філософ.

Ми переказали його точку зору дуже стисло, аби ви могли ледь вловити логіку. Матеріал повністю - за посиланням

На ТЕКСТИ знову розпочали інформаційну атаку - йде повторна хвиля маніпуляцій і наклепів у соціальній мережі Х (твіттер).

❗️Цього разу серед учасників атаки Ілон Маск, наближена до республіканців-трампістів американська активістка Лора Лумер, румунська блогерка Жозефіна Паскаль, а також Анатолій Шарій.

🔸Почалося з Лори Лумер. Вона написала: "Україна – не наш союзник, бо вони складали списки для побиття (hit lists) американських громадян включно зі мною".

Лумер має на увазі наш проєкт “Американські гойдалки. Від трампістів до комуністів, хто і як агітує за припинення допомоги Україні”, опублікований у червні-2024. У ньому ми досліджували, як аргументи противників допомоги перегукуються з наративами російської пропаганди.

🔸Через кілька годин Жозефіна Паскаль звинуватила нашу команду у втручанні у внутрішні справи Румунії, зокрема в закликах скасувати вибори в її країні. Вона також майже одночасно з американською колегою раптом згадала про начебто hit lists. Паскаль назвала TЕКСТИ українською державною групою, яка буцімто отримувала фінансування від USAID.

🔸Дуже швидко її допис поширив американський користувач Х Маріо Навфал (Маrio Nawfal), який має два мільйони підписників і називає себе інвестором у криптовалюти. А його допис, своєю чергою, поширив власник Х Ілон Маск, який є шанувальником і суперпоширювачем дописів Маріо Навфала.

Таким чином наклепницький допис отримав кілька тисяч репостів.

🔸Того самого дня ідентичне повідомлення поширив відомий російський пропагандист Анатолій Шарій.

Заявляємо. TЕКСТИ – це незалежне медіа, в якому працюють 12 осіб. Ми є громадською організацією, яка ніяк не пов’язана з державою, часто критикує українську владу і не отримувала прямого фінансування від USAID. Ми ніколи не робили закликів до скасування президентських виборів у Румунії. Ми також не складали жодних hit lists, а наш матеріал "Американські гойдалки" був створений у межах журналістських стандартів.

Повний текст нашої заяви читайте тут.

Як і багато інших незалежних ЗМІ, ми залучаємо читацьку підтримку для продовження своєї роботи. Як і у багатьох інших незалежних ЗМІ, у нас зараз непроста ситуація. Як і вся Україна, ми зараз зазнаємо несправедливої атаки.

Будемо вдячні, якщо підтримаєте нас. Зробити це можна за посиланням

Якщо ви замислитесь над питанням, скільки ще чоловіків можуть стати до лав української армії, то зрозумієте, що в цьому рівнянні багато невідомих.

Скільки чоловіків виїхали за кордон? Скільки багатодітних? Скільки непридатних? Скільки в окупації? Скількох ми вже втратили?

На жодне з цих питань немає точної відповіді. Однак навіть знаючи неточні цифри, можна робити моделювання. Для цього є мова Squiggle, створена для роботи з імовірнісними оцінками та невизначеністю.

Ми скористалися цією мовою, провели моделювання і отримали відповідь. Коротко: наше математичне моделювання показує, що з імовірністю 90% мобілізаційний ресурс України коливається між 2,8 і 4,9 млн чоловіків. За посиланням - як ми рахували. Там також є калькулятор, на якому можна змінювати різні значення і дивитись, як від цього зміниться загальна цифра.

Для коректної роботи додаємо пряме посилання: https://texty.org.ua/projects/114500/

​Mar-a-Lago Face - специфічний тип "відредагованої" хірургами зовнішності, який можна помітити серед багатьох жінок, які зараз отримують високі посади від Дональда Трампа.

Це обличчя, які зазнали драматичних перетворень в останні роки. Раніше вони були куди більш людськими - тепер це суміш філерів, збільшених губ, наклеєних вій та кутастих вилиць, перебільшених в стилі Фелліні. Політична діячка та подруга Трампа-молодшого Кімберлі Гілфойл, голова Республіканського національного комітету Лара Трамп та губернаторка Південної Дакоти Крісті Ноем - помітні зразки цієї модної пошесті.

Чому вони з собою це роблять? Розбирається іспанська газета El País.

Видання пише про це як про наслідування ватажка - і висловлюється здебільшого в зоологічних термінах типу "племінний фактор". Але не тільки - йдеться й про свого роду "естетичну євгеніку", яка маркує людей так, аби в середовищі Трампа легко було відрізнити "своїх" від "чужих".

Дуже цікавий розбір. Читайте за посиланням

У попередньому пості ми виклали відео, присвячене темі найпопулярніших коментаторів в українському сегменті ютуб. Для тих, кому більше подобається текстовий формат - пропонуємо статтю на цю саму тему.

У статті ми розглядаємо кластери коментаторів більш детально. Також у ній є багато інфографіки і викладена методологія наших підрахунків. А ще ми намагаємося відповісти на питання, чому такі сумнівні експерти, а також "хороші рускі" та медведчуківські "консерви" досі збирають так багато переглядів.

Читайте за посиланням

Пряме посилання на сайт, якщо неправильно форматується стаття в миттєвому перегляді: https://texty.org.ua/articles/114535/

Роман Світан - головна "ворожка" українського ютубу.

Чому ворожка? Тому що його прогнози такі самі недостовірні, як ворожіння на кавовій гущі. Чого він вже тільки не пророкував! І знищення Путіна та його "улюбленого місця", і ЗСУ в Криму протягом 6 тижнів, і неминучий відступ росіян з Бахмута.

Жоден з цих прогнозів не збувся. І тим не менше, згідно з нашим аналізом, Роман Світан від серпня-2024 став головною зіркою серед усіх коментаторів на нашому ютубі.

Як і Світан, в рейтингу популярності ще чимало коментаторів, які воліли б називати себе експертами, але жодної експертності не мають. Так само там досі багато "хороших росіян", а ще нікуди не поділися медведчуківські "консерви".

Чому так? В чому причина популярності коментаторів, які самі не знають, про що говорять - або умисно говорять речі, які шкодять Україні? І які наслідки це має в розумінні впливу на українську аудиторію?

Розповідаємо в нашому новому відео

Підписуйтеся на наш канал в ютубі! Там буде багато цікавого

Ситуація на Покровському напрямку, яка ще наприкінці 2024 року здавалася безнадійною, віднедавна стабілізувалася. І не тільки: останнім часом Сили оборони України здійснили на цьому напрямку кілька успішних контратак. Що це: лише симптоми чи вже сформована тенденція?

Наразі говорити з певністю не можна. Однак помітні зміни на фронті є. В нашому сьогоднішньому матеріалі розповідаємо про те, як змінилися втрати ворога у співвідношенні з його територіальними здобутками, і як в цілому змінилася лінія фронту від грудня 2024 року і дотепер.

За ці три місяці рух росіян уповільнився. Але й їхні втрати стали меншими. Як видно з нашої інфографіки, кількість окупантів, знищених за тиждень, меншає від січня. Зараз цифри співмірні з весною-2024.

Для України було б краще, щоб темпи просування росіян сповільнювалися, а втрати зростали. Це означало б, що ми стали вбивати ворога ефективніше, а отже, мали б шанс вийти з патової ситуації й ускладнити ситуацію для Кремля.

На початку лютого на тлі уповільнення темпів російського наступу могла скластися думка, що вони таки видихалися. Але потім стало зрозуміло, що це все ще не так: після нетривалої передишки ворог знову інтенсифікував штурми.

Якщо ця інтенсифікація не призведе до захоплення нових територій або приведе до повільнішого захоплення, ніж раніше, це стане позитивним сигналом для України. Чи це станеться, ми побачимо згодом. А що відбувається зараз - читайте в нашому матеріалі. І дивіться багато детальної інфографіки

Угоду про копалини, яку пропонує Україні Дональд Трамп, вже розглянули з багатьох боків. Однак є момент, на який мало хто звертає увагу.

За легендою, сучасний Мангеттен купили голландці в одного індіанського племені за кілька десятків гульденів. В індіанців такого поняття, як право на землю, не існувало, і, вочевидь, вони просто підсміювалися над дивакуватими білими, котрі за ніщо заплатили грошима, за які можна було купити кілька мушкетів і порох. Певно, індіанці вважали, що візитери довго не протягнуть на тому болотистому острові. Як виявилося, частково вони мали рацію, тому що голландці справді звідти пішли. Але земля не повернулася до рук індіанців, а стала власністю нових білих господарів.

Так само й українські активи, про які зараз хоче домовлятися Дональд Трамп, можуть опинитися зовсім не в американських руках. А, наприклад, в російських.

Чому така небезпека справді існує? Читайте докладно у нашій статті

Напередодні переговорів США з РФ в Ер-Ріяді російські пропагандисти не очікували нічого доброго. "Ніхто нам нічого не дасть - ні на тарілці, ні на лопаті" - з сумом віщували вони. Нарікали, що ніхто їх у світі не любить - окрім Білорусі, КНДР та на половинку Ірану.

Результати перемовин викликали у пропагандистів глибокий подив, навіть ошелешення. Вони спершу не повірили своєму щастю, але змушені були швидко орієнтуватися - і змінювати риторику.

Як змінилася російська пропаганда після цієї зустрічі? Є кілька ключових тем, у яких пропагандисти "перевзуваються в повітрі".

1. Вони перестали звинувачувати США в усіх смертних гріхах і тепер повернулися до давніх "вологих мрій". Запевняють, що Росія разом з Америкою ділитиме між собою Україну, а потім і весь світ.

2. Китай більше не друг - та й раніше, виявляється, не був великим другом, адже продавав технології не тільки Росії, але й Україні. Тож хай тепер китайські дипломати благають росіян про прихильність, а не навпаки!

3. Зеленський більше не маріонетка США. Оскільки він не погоджується на умови, висунуті Сполученими Штатами - значить, в нього є якась суб'єктність, і водночас його "маріонетить" хтось інший.

4. Хто цей хтось? Зараз це головна загадка для російської пропаганди. Як завжди, є кілька версій. Звичайно ж, на передньому плані маячить Британія, яка завжди мріяла напаскудити Росії, і тепер знову паскудить! Але є й інші потенційні "паскудники".

Щоб підготувати цей матеріал, ми змушені були спостерігати за клекотінням огидних глибин великих російських телеграм-каналів - зокрема, "Два майора", "Записки ветерана", "Kotsnews", "Fighterbomber", "Олег Царёв" та інших. Що ми там побачили - читайте в нашому матеріалі

"Оце - диктатор".

Така промовиста обкладинка, на якій звертаються безпосередньо до Дональда Трампа, вийшла в в американській консервативній газеті The New York Post, яку полюбляє читати чинний президент США.

Але одним лише цим твердженням газета не обмежилася. Автор матеріалу Дуглас Мюррей в своїй колонці "10 істин про українсько-російську війну, які ми ігноруємо на свій страх і ризик", пояснює, де Дональд Трамп помилився в своїх заявах.

Ось ці 10 істин:

1. Війну розпочав Путін
2. Путін є диктатором
3. Зеленський в законний спосіб переміг на виборах
4. Росія хоче повністю поглинути Україну, розтоптавши її суверенітет
5. Україна бореться за свою незалежність
6. Українці та росіяни – не "один народ"
7. Росія не друг США
8. Україна – друг США
9. Путіну не можна довіряти
10. Американська допомога Україні не витрачається марно

Дуглас Мюррей каже, що Дональд Трамп таки може здобути Нобелівську премію миру, якої він так жадає, але ж не так, не підігруючи Росії! В улюбленій газеті Трампа він буквально "розжовує" своєму президенту, чому і в чому той не правий. Частину пояснень ми переклали дослівно. Читайте за посиланням