Як мінімум понад 3 млн людей загинули від штучного голоду, який мав на меті «усмирить» українського селянина, зламати його природне бажання до волі через приватну власність, перетворити його на колективізованого совєтского крестьяніна, безликого та безнаціонального.
Важливі спостереження за цим злочином проти українського народу, проти людства, дійшли до нас у листах італійського консула Серджо Ґраденіго до Італії з «першої радянської» столиці Харкова в 1932-33 рр. Так він зауважив:
«Теперішня катастрофа спричинить колонізацію України переважно російським населенням. Це змінить її етнографічну природу. Можливо, в дуже близькому майбутньому не доведеться більше говорити ні про Україну, ні про український народ, а отже не буде й української проблеми, оскільки Україна фактично стане частиною Росії»
Такий висновок підтверджує масштаб та цілеспрямованість Кремля, який усвідомлював італієць. Також він підкреслював, що голод був лише в Україні, на Кубані та Надволжі