Про бюджет

🏗 Build back better – основна ідея експериментального проєкту, який уряд запустив у 2023 році для відновлення громад, що постраждали від війни. Але чи працює він?

Дата-аналітикиня Центру досліджень фіскальної політики Ольга Вольхіна у новому відео пояснює, скільки коштів виділили на реалізацію програми, що вдалося зробити та чому вона буксує.


Про інші бюджетні програми - у нашому Shadow report


🤝Дослідження проведене за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"


✅ Підписатися на наш канал

​​Дніпропетровська область використала найбільше коштів з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії у 2023 році – 8,34 млрд грн. Як дослідили фахівці Центру досліджень фіскальної політики, майже вся сума (за винятком 58 млн грн) припала на нове будівництво трьох магістральних водогонів.

Через підрив росією Каховської ГЕС близько 700 тисяч українців залишились без питної води. Однією з найбільш постраждалих областей стала Дніпропетровська. І нові водогони мали забезпечити питною водою мешканців тих міст і містечок, які не мають доступу до свердловин.
Левову частку коштів (95%), використаних на експериментальне будівництво магістральних водогонів, отримали три підрядники:

🔹ТОВ «Автомагістраль-Південь» (3,5 млрд грн);
🔹ТОВ «ГК «Автострада» (3,4 млрд грн);
🔹ТОВ «РДС» (1,5 млрд грн).

До ТОП-10 отримувачів також увійшли:

🔹ТОВ «ЄДБК» – 268 млн грн
🔹ТОВ «УкрбудПР» – 166 млн грн
🔹ПП «БФ “Промтекс» – 164 млн грн
🔹ТОВ «Укрінтек» – 163 млн грн
🔹ТОВ «Нідком» – 144 млн грн
🔹ТОВ «ТД Будшляхмаш» – 122 млн грн
🔹ТОВ «Авангард Буд Проект» – 106 млн грн

До речі, на ТОП-10 отримувачів припало понад 75% усіх використаних з Фонду коштів. Загалом у 2023 році налічувалось 284 підрядники.

Які ще знахідки виявили наші фахівці, проаналізувавши використання коштів із Фонду ліквідації наслідків збройної агресії у 2023 році, – у shadow report Центру досліджень фіскальної політики

🤝 Дослідження проведене за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"

​​🏗Фонд ліквідації наслідків збройної агресії – це окрема бюджетна програма спецфонду в складі держбюджету, щоб закривати багато важливих і актуальних потреб із відновлення: реконструкцію та ремонт об’єктів критичної інфраструктури, будівництво водогонів та укриттів, компенсації українцям, які втратили свої домівки або чиє житло було постраждало внаслідок російських атак тощо. У 2023 році до Фонду надійшло майже 62 млрд грн.

Тож звідки взялись ці гроші❓

Основе джерело наповнення - кошти, отримані у зв’язку з виконанням закону про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності рф та її резидентів. У 2022 році завдяки цьому вдалось акумулювати 17 млрд грн, у 2023 - 8,8 млрд грн. Фактично, йдеться про примусове вилучення коштів банків, що ліквідуються, з російським капіталом - «Промінвестбанку» та «Міжнародного резервного банку» (колишній «Сбербанк»).

Ще один ресурс – кошти, конфісковані у підсанкційних росіян. У 2023 році це була невелика сума – лише 114 млн грн. (До речі, у I півріччі 2024 року надійшло вже понад 700 млн грн у рамках виконання закону «Про санкції»).

Крім того, у 2023 році у Фонд додатково спрямували 50% коштів, що перераховуються Нацбанком відповідно до закону «Про Національний банк України» - 35,9 млрд грн.

Фактично головні розпорядники використали 38 млрд грн.

А куди власне йдуть кошти з цього Фонду❓

Відповідь на це питання ви дізнаєтесь, ознайомившись з shadow report Центру досліджень фіскальної політики.

🤝 Дослідження проведене за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

🏗Щоби вирішити проблему фінансування відновлення об’єктів, пошкоджених або зруйнованих через війну, уряд наприкінці 2022 року створив Фонд ліквідації наслідків збройної агресії.

У 2023 році до цього Фонду надійшло майже 62 млрд грн. Наскільки ефективно використовувались ці бюджетні кошти, скільки об’єктів вдалось відновити, в яких регіонах, чому не всі проєкти втілили в життя? Щоби дати відповіді на ці та інші актуальні питання Центр досліджень фіскальної політики за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" реалізував унікальний проєкт та створив:

🔹єдину базу даних щодо запланованих та фактичних видатків Фонду, яку верифікували за допомогою даних Казначейства та підтвердили у розпорядників і замовників коштів інформацію, коли суми бюджетної звітності та видатки у платіжних дорученнях Казначейства не збігались;

🔹інтерактивний інструмент моніторингу видатків Фонду, який дозволяє усім зацікавленим сторонам легко і швидко знаходити інформацію по видатках Фонду за чотирма рівнями деталізації: область, район, територіальна громада, населений пункт.

Фахівці Центру проаналізували понад 25 млрд грн, розподілених на 427 об’єктів по всій Україні, за винятком сектору оборони та критичної інфраструктури.

Найбільша кількість об’єктів (155) стосувалась будівництва та відновлення житла. При цьому, з 6,1 млрд грн освоїли лише 1,9 млрд. Це найнижчий показник серед усіх напрямів використання коштів Фонду.

238 об’єктів (або 57%) мали незадовільний рівень використання коштів (менше 50%); за 93 об’єктами (або 22%) – кошти взагалі не використовували, а 72 об’єкти (або 17%) освоїли від 21 до 50% фінансування.

Повністю використали всі виділені кошти з Фонду лише на 22 об’єкти. Йдеться про придбання спецтранспорту для комунальних підприємств Херсонської, Чернігівської, Донецької та Сумської областей.

Близькими до 100% виконання були 35 об’єктів, переважно вони стосувались відновлення житла та придбання спецтехніки.

Детальніше про особливості використання коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії – у Shadow Report нашого Центру.

МВФ відлучило депутатів від впливу на «розподіл інвестицій» у бюджеті

Те, про що інші не скажуть. Сьогоднішнє рішення парламенту щодо змін Бюджетного кодексу є унікальним по своїй суті. Депутати «відрубали» собі можливість впливу на розподіл коштів для так званих інвестиційних проєктів.

Трішки детальніше.
До сьогодні в Бюджетному кодексі існувала норма, відповідно до якої народні депутати входили до складу різноманітних комісій з відбору інвестиційних проєктів, наприклад, до ДФРР (стаття 24-1) та Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проєктів (стаття 33-1). Причому їхня кількість мала становити понад 50% від загального складу цих комісій. Крім того, розподіл коштів ДФРР затверджувався Кабінетом Міністрів, а потім погоджувався Комітетом Верховної Ради з питань бюджету.

Фактично це означало, що розподіл коштів ДФРР та діяльність Міжвідомчої комісії контролювали народні депутати. Не Уряд.

Хочу нагадати, що колись існувала комісія при Мінфіні (або Мінрегіоні), яка займалася розподілом субвенції на соціально-економічний розвиток, більш відомої як субвенція «на округи». Так от, в одному році була ситуація, коли з 18 членів комісії 15 були народними депутатами. 
У результаті народні обранці займалися не визначеними ними завданнями, а ділили апельсин, тобто бюджет.

Аплодую уряду за розроблений проєкт змін до Бюджетного кодексу. 👏👏👏

Ця ситуація нагадала мені аналогічну історію грудня 2018 року, коли уряд (у даному випадку - виключно Мінфін) під приводом внесення змін до Бюджетного кодексу щодо запровадження середньострокового бюджетного планування (№ 2646-VIII) позбавив народних депутатів можливості затверджувати Бюджетну декларацію, змінивши загальну філософію цього документу. До 2018 року Бюджетна декларація була парламентським документом, який визначав напрямки бюджетної політики, а після умілих рук урядовців цей документ став уже урядовим. 

Про що свідчить ця історія? Народні депутати мають бути професійними, розбиратися в питаннях, за які голосують. Не певен, що окремі народні депутати, проголосували за це, розуміючи, за що голосують. І в даному випадку радий, що вони не зрозуміли.

Хочу подякувати голові бюджетного Комітету за те, що провела цей законопроєкт у такій редакції 👌👍

Радію, що навіть з часом ти не змінила власної позиції щодо участі народних депутатів та Комітету в питаннях розподілу коштів та погодженні розподілу коштів.
Це прекрасно. Це буде актикорупційно та правильно.

Про єдиний підхід до публічних інвестицій і моніторинг напишуть інші…

Парламент ухвалив зміни до Бюджетного кодексу - це маяк МВФ

За інформацією голови Комітету ВРУ з питань бюджету, за посиланням
https://www.facebook.com/share/p/15dtUyyUXu/
Верховна Рада ухвалила зміни до Бюджетного кодексу #12245. Це маяк МВФ (з дедлайном «кінець січня» - вчасно!).

Нововведення:
➡️ пріоритезація більшості капітальних видатків на рівні уряду і концентрація фінансового ресурсу на найбільш важливих проектах, а не розпорошення по сотнях обʼєктів в десятках розпорядників бюджетних коштів,
➡️ відбір проектів за єдиними правилами і критеріями, а не окремі процедури для кожного фонду чи субвенції,
➡️ фінансування з бюджету лише тих обʼєктів, які пройшли оцінки і визнані такими, які можна і потрібно реалізувати (що усуває персональний політичний вплив на розподіл коштів),
➡️ наявність єдиного портфелю інвестиційних проектів, які можна пропонувати до фінансування міжнародним донорам,
➡️ відображення процесу прийняття рішень щодо публічних інвестиційних проектів та досягнутих результатів онлайн.

Також врахували кілька важливих правок:
✅ 620 - відновлення штрафів недобросовісним постачальникам за затримку поставок зброї на фронт

✅ 475 – розширення кола суб’єктів, які можуть претендувати на молодіжні гранти (більша конкуренція - кращі проекти)

✅ 536 – зняли питання погашення боргів місцевих бюджетів 2008-2009 років перед державним бюджетом, яке було в І читанні

Чи руйнують правки до законопроєкту про ДАСУ основи державної служби?

Сьогодні Верховна Рада України на засіданні Бюджетного комітету розглядатиме зміни до Бюджетного кодексу України про актуалізацію та удосконалення деяких положень, пов’язаних з управлінням публічними інвестиціями (законопроєкт №12245 від 25.11.2024). Прийняття цього законопроекту є важливим оскільки це є одним із структурних маяків Програми МВФ.

Проте, окремі народні депутати з ОПЗЖ (Мамка Г. М., Папієв М. М.), позапартійні проте висунені від Опозиційного блоку (Гриб В. О.) або в цьому скликані належали до «За майбутнє» (Бондар В. В, Яценко А. В.), а також депутати з Батьківщини (Кучеренко О. Ю.) та Слуги народу (Шпак Л. О., Качура О. А.) своїми пропозиціями з підготовки законопроєкту №12245 до другого читання вирішили внести зміни Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю" та Закону України "Про державну службу", які стосуються діяльності Державної аудиторської служби України (ДАСУ) та не пов’язані з управлінням публічними інвестиціями.

Що пропонують депутати?
Пропозиції передбачають:
1️⃣визначення ДАСУ центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом
2️⃣присвоєння працівникам ДАСУ спеціальних звань (державний контролер)
3️⃣встановлення для працівників ДАСУ окремої схеми оплати праці.

Чому ці правки викликають занепокоєння?
1️⃣Руйнування єдності підходів до регулювання державної служби: вибіркове виключення ДАСУ з державної служби може стати небезпечним прецедентом, що розбалансує державне управління. Так, сьогодні саме закон "Про державну службу" створює єдині правила для всіх державних службовців, що гарантує стабільність і прозорість управління. ДАСУ як центральний орган виконавчої влади за міжнародними стандартами є частиною державної служби.
2️⃣Виникнення ризиків для Євроінтеграції: оскільки проект SIGMA у своєму Звіті про державне управління в Україні наголошує, що будь-які виключення з єдиних правил суперечать принципам належного урядування. Негативний висновок SIGMA може стати перешкодою на шляху України до вступу в ЄС. Так, сьогодні вже визначено, що Україна не повинна ухвалювати жодних змін в законодавство, які віддаляють її від права ЄС.
3️⃣Ризики уникнення антикорупційного контролю: виведення працівників ДАСУ з-під дії антикорупційного законодавства відкриває простір для потенційних зловживань. Це може зруйнувати також довіру з боку міжнародних партнерів. Так, ДАСУ вже визнано органом, який здійснює моніторинг використання коштів за Ukraine Facility, а саме Європейський Союз мав в попередніх програмах підтримки зобов’язанням України запровадження обов'язкових декларувань активів для державних службовців.
4️⃣Неузгодженість та непослідовність реформи державного управління: в межах Стратегії реформування державного управління, Україна повинна впровадити єдину класифікацію посад і уніфіковану систему оплати праці (грейди). Створення "особливого статусу" для окремих органів суперечить цим зобов’язанням і підриває довіру до реформи. Тому до регулювання оплати праці в ДАСУ треба підходити системно. Також відповідно до Плану України, виконання якого є обов’язковим для отримання фінансової допомоги від ЄС в межах Ukraine Facility, Україна зобов’язана в 1-му кварталі 2025 року ухвалити закон про впровадження єдиних підходів до оплати праці на державній службі №8222 від 23.11.2022.

Чи потрібно вносити зміни, які стосуються ДАСУ, проектом змін в Бюджетний кодекс з управління публічними інвестиціями?
Законопроєкт, що має на меті врегулювати питання управління публічними інвестиціями, не повинен включати положення, які змінюють статус і регулювання ДАСУ. Подібні зміни потребують окремого обговорення, залучення громадськості та експертів, зокрема SIGMA, адже вони мають значний вплив на державну службу та систему антикорупційного контролю. Ухвалення таких змін "приховано", в рамках іншого законопроєкту, є недоцільним і суперечить принципам прозорості законодавчого процесу. ❌

🎄Завершується черговий нелегкий для нашої країни рік. У 2024-му росія обстрілювала нас ракетами і шахедами, погрожувала ядеркою і новим наступом, шантажувала, тероризувала і лякала, та українці не занепали духом і попри все – вистояли.

І сьогодні ми хочемо в першу чергу привітати тих, хто оберігав наш сон і тримав над нами небо, – наших воїнів. Щиро дякуємо всім захисникам і захисницям за мужність, відданість і самопожертву! Ви - наші Герої, наші Санти і Янголи-Охоронці.
Нехай 2025 рік принесе таку жадану Перемогу і мир нашій державі, обдарує наших воїнів міцним здоров’ям і відвагою, наповнить кожну українську оселю родинним теплом і затишком, дасть можливість обійняти найдорожчих.

Бережіть себе і близьких.
Робіть добрі справи.
Донатьте.
Вірте.

Ось це все маємо бажання моніторити у 2025 році ;)

🟢 У Державному бюджеті України на 2025 рік на фінансування публічних інвестиційних проектів передбачено 224,2 млрд грн.

✅ Ці кошти будуть спрямовані на фінансування 92 суспільно важливих проектів у галузях медицини, соціального захисту, освіти, транспорту, промисловості, енергетики, ЖКГ, державного управління, культури і спорту.

📌 Система Управління публічними інвестиціями або PIM (Public Investment Management) – вкрай важлива складова держбюджету-2025. Відповідно до неї, держава ефективно і прозоро фінансуватиме важливі публічні інвестиційні проекти, що відповідають стратегічним цілям країни і суспільства.

☝🏻Такий підхід забезпечить ефективне та прозоре використання обмеженого фінансового ресурсу та економічне зростання країни.

Вітаємо зі світлим святом Різдва Христового!

Де б ви не зустрічали цьогоріч Різдво - в родинному колі, в холодному окопі, в чужій домівці чи на робочому місці - нехай вас зігріває світло надії і віри. Віри у нашу Перемогу, у наших найзавзятіших захисників, у наш мужній народ, у нашу прекрасну країну і в її мирне успішне майбутнє.

Кажуть, Різдво щороку нас оновлює. Тож нехай у всіх нас будуть нові сили, здоров’я і наснага наближати омріяну Перемогу - у кожного на своєму місці. Про це просимо новонародженого Спасителя, і нехай Він почує наші молитви.

Христос народився! Славімо Його!

До Держбюджету України надійшов транш $1 млрд в межах Програми за Другою позикою на підтримку політики розвитку Основи зростання (DPL) Світового банку.

Фінансування складається з:

🇯🇵 $567 млн під гарантії Уряду Японії в рамках Цільового фонду з надання Україні необхідної кредитної підтримки (ADVANCE Ukraine);

🇬🇧 $483 млн під гарантії Уряду Великої Британії.

💬 “Залучені кошти буде спрямовано на збільшення потенціалу економічного розвитку та фінансування першочергових соціальних і гуманітарних видатків Держбюджету України. Вдячні Світовому банку, Японії та Великій Британії за суттєву підтримку держбюджету в цей складний період”, – зазначив Міністр фінансів Сергій Марченко.

Метою DPL є підтримка імплементації реформ в Україні. Так, Україна отримує відповідний транш за результатами впровадження вимог Програми.

Деталі: http://surl.li/deqocf

Конкурс в Рахункову палату розпочався

За інформацією голови Комітету ВРУ з питань бюджету, за посиланням
https://www.facebook.com/share/p/g2MwwPFMxwHAdfD1/


✊🏻 Сьогодні розпочався новий прозорий конкурс в Рахункову палату!

Я підписала лист-звернення до Кабінету міністрів про те, що вони невідкладно повинні звернутись до міжнародних організацій для отримання пропозицій стосовно кандидатур до складу дорадчої групи експертів (ДГЕ), яка обиратиме кандидатів на посади нових членів Рахункової палати.

Після отримання пропозицій Уряд в тижневий строк передає імена номінованих міжнародниками експертів до Верховної Ради, яка вже в свою чергу ухвалює повний склад ДГЕ – три експерти від міжнародників і три – від самої Ради, з переважним правом голосу в експертів від міжнародних організацій.

Тут – коли ДГЕ вже сформована і готова до роботи – розпочинається прийом документів від кандидатів.

Далі у ДГЕ є не більше 9 місяців (я пропонувала 4, але МВФ наполіг на 9) для того, щоб розглянути документи, провести тести і співбесіди, отримати результати спецперевірки та запропонувати Верховній Раді пул доброчесних та компетентних кандидатів (не менше двох осіб на кожну вакансію).

Також усі попередні незавершені конкурси на посади членів Рахункової палати відсьогодні припинені.

Отож, закликаю усіх ціннісних, вмотивованих і фахових кандидатів вже готуватись – конкурс відкриватиметься на ШІСТЬ вакантних посад членів Рахункової палати!

«Люди, які вносять дані у DREAM, мають розуміти свою відповідальність», — на цьому наголосив керівник Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук під час форуму Pro-integrity «Міжнародний день боротьби з корупцією – Від Євромайдану до Євроінтеграції».

На його думку, DREAM має стати еталоном прозорості та довіри до інформації. Але це завдання не вирішується миттєво. Як підкреслив експерт, це еволюційний процес, який потребує політичної волі, професійності та підтримки суспільства. «Такі команди, як наша, та інші колеги готові підсвічувати проблематику, моніторити, працювати з великими даними», - сказав він.

Відсутність єдиної бази даних про відновлення може призвести до подвійного фінансування обʼєктів, ухвалення неефективних рішень і неузгодженості між асигнуваннями із державного та місцевих бюджетів.

Про це керівник Fiscal Center Віктор Мазярчук заявив під час форуму Pro-integrity «Міжнародний день боротьби з корупцією – Від Євромайдану до Євроінтеграції».

Він наголосив, що Центр протягом останніх півтора року реалізовує проєкт «Вартість війни», у межах якого команда створила інтерактивну мапу, яка відображає об’єкти, що фінансувалися з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії у 2023 році. Аналогічна робота вже проведена і для Київщини, де аналітики зібрали дані про фінансування відбудови регіону у 2022 - 2023 роках, а це понад 5,5 млрд гривень.

«Ми прагнемо, щоб у держави була єдина база даних, яка дозволить уникнути дублювання фінансування та зробить систему управління ефективною. Ми намагаємося частково вирішити цю проблему, збираючи і верифіковуючи дані», – підкреслив Віктор Мазярчук.

Вітаємо Збройні сили України з професійним святом!

ЗСУ - це символ незламності, гордості і непохитної віри для кожного українця.

Дякуємо захисникам і захисницям за кожен новий ранок у вільній Україні. Ваші героїзм, самовідданість і мужність наповнюють нас світлом у найтемніші блекаути.

Бажаємо вам міцного здоров’я, надійних побратимів і якнайшвидше повернутися додому та обійняти найрідніших.

Слава найвідважнішій армії! Слава Україні! Героям Слава!

Який він бюджет на 2025 рік? Керівник Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук у новому відео розповідає про основні показники головного кошторису країни та втрачені можливості. Дізнайтеся, на що спрямують державні кошти та які пріоритети визначає уряд.

Слідкуйте за нашими новинами та підписуйтесь на Ютуб-канал Fiscal Center!

📷 Керівник Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук на зустрічі з делегацією Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).

Продовжуємо ділитися прекрасним 😉

Опублікували детальний датасет видатків Фонду ліквідації на 2023 рік! Тепер він доступний на нашому сайті та на Kaggle – найбільшій світовій спільноті data science.

Що ми зробили і де брали дані?
🔹опрацювали рішення уряду по виділенню коштів (всі редакції, опубліковані впродовж року);
🔹проаналізували платежі, що стосувалися Фонду ліквідації (портал Spending);
🔹узагальнили суми по об'єктах;
🔹звірили результати зі звітністю Казначейства;
🔹через запити до розпорядників коштів усунули невідповідності і верифікували дані по об'єктах.

Чому важливо ділитись даними?
Верифіковані дані – це фундамент для якісної аналітики та зважених рішень. Ми ділимося нашими напрацюваннями з урядовцями, журналістами, активістами й усіма, хто працює над відбудовою України.

Додаючи наш датасет на Kaggle, ми також робимо його доступним для міжнародної спільноти. Це ще один крок у поширенні правди про наслідки війни!

Два роки прошу колег з Міністерства економіки України, ну почніть, будь ласка, публікувати ваші платіжні доручення на Є-Data (за виключенням двох програм).

Прошу, спочатку непублічно, потім публічно...

В результаті, FiscalCenter розробив методику оцінки бюджетної прозорості та оцінив всіх розпорядників бюджетних коштів щодо їх прозорості у 2023 році.

Результати в можна подивитися за посиланням
https://fiscalcenter.org/project/budget-transparency-2023/

​​🔎Центр досліджень фіскальної політики оцінив рівень бюджетної прозорості 49 державних інституцій, головних розпорядників бюджетних коштів. Для цього ми проаналізували 342 бюджетні програми і ретельно вивчили усі документи, розміщені на їхніх сайтах, зокрема:

🔹бюджетний запит на 2024-2026 роки;
🔹паспорти бюджетних програм і зміни до них на 2023 рік;
🔹звіти про виконання паспортів бюджетних програм за 2022 рік;
🔹оцінки ефективності бюджетних програм за 2022 рік.

Що ми з’ясували?

Непрозорий бюджет продемонструвало лише Міністерство у справах ветеранів (14% прозорості). А от високим рівнем прозорості (93%) може похвалитись тільки Міністерство фінансів. Це виглядає логічним, адже саме Мінфін, серед іншого, відповідає за складання та виконання держбюджету, а також контролює дотримання законодавства на кожній стадії бюджетного процесу. Тож решті установ є на кого рівнятись. Дуже близькими до високого рівня бюджетної прозорості були Рахункова палата (79%) та Антимонопольний комітет України (73%).

Незадовільний рівень прозорості спостерігається у 9 державних інституцій:

🔹Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України - 19%
🔹Державне управління справами - 19%
🔹Міністерство молоді та спорту України - 20%
🔹Міністерство енергетики України - 21%
🔹Державне бюро розслідувань – 24%
🔹Офіс Генерального прокурора - 26%
🔹Національна академія медичних наук України - 32%
🔹Фонд державного майна України - 35%
🔹Міністерство охорони здоров’я України - 36%

Решта установ показали задовільний і достатній рівень прозорості.

Оцінювання здійснювалася на основі розробленої Центром Методології, за винятком:

🔹установ, що належать до сектору безпеки і оборони;
🔹обласних державних адміністрацій;
🔹Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
🔹Вищого суду інтелектуальної власності;
🔹загальнодержавних видатків та кредитування.

Детальніше з результатами дослідження можна ознайомитись на нашому сайті

⚡️ Уряд схвалив проєкт Державного бюджету на 2025 рік до другого читання.

Попри внесення певних змін, головний пріоритет залишився незмінним — оборона, обороноздатність та безпека України.

На ці потреби пропонуємо виділити 2 трлн 225 млрд грн. Всі кошти українських платників податків підуть виключно на забезпечення Сил безпеки й оборони, на виготовлення та закупівлю нової зброї, дронів та техніки.

Серед пріоритетів бюджету залишається соціальна сфера, освіта та медицина.

До другого читання збільшили видатки бюджету на 50 млрд грн:
📌 Додаткові 24 млрд грн пропонуємо виділити на освіту. З цих коштів: 12 млрд на доплати вчителям та ще 12 млрд на інвестиційні проєкти в освітній сфері
📌 Додаткові 6,3 млрд грн пропонуємо направити на медицину
📌 Додаткові 5 млрд грн пропонуємо виділити на підтримку ветеранів.
📌 Дорожній фонд у 2025 році фінансуватися не буде, але на ремонт ділянок, важливих для оборони та функціонування економіки держави, виділяємо 12,6 млрд грн. Також ми передбачали подальшу роботу програми єВідновлення і її фінансування у повному обсязі.

Цей проєкт бюджету відповідає на головні виклики, які стоять перед нашою державою. Це наша гарантія, що Україна матиме необхідні ресурси, аби вистояти, перемогти й стати ще сильнішою.

Розпочали захід Чи є місце для відновлення у воєнному бюджеті-2025?

Відео онлайн тут:
https://www.facebook.com/events/472037725884898/?locale=uk_UA

Колеги з організували хороших учасників:
◾️ Денис Улютін, перший заступник міністра фінансів України.
◾️ Юрій Бова, міський голова Тростянця;
◾️ Віктор Мазярчук, керівник Центру дослідження фіскальної політики;
◾️ Віталій Проценко, в.о директора Департаменту стратегічного планування та регіональної політики Міністерства розвитку громад та територій України.

❗️2099 — саме стільки пропозицій народні депутати внесли до проєкту бюджету на наступний рік. Профільний комітет підтримав приблизно 200 з них.

Так, депутати пропонують скоротити граничну чисельність працівників виконавчої влади у 2025 році та передбачити майже 2 млрд грн на гуманітарне розмінування.

Про найцікавіші ідеї народних обранців у новому відео розповідає керівник Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук.

✅ Підписатися на наш канал

Верховна Рада починає розгляд💰Проект Бюджету 2025 у першому читанні.

1️⃣ Зараз йде обговорення.
2️⃣ Десь через хвилин 40 відбудеться голосування «за основу» бюджетних висновків.
3️⃣ Після того, як голосування набере 226+ далі переходять до правок в бюджет. Їх багато, тому це буде до ночі.
4️⃣ Завтра голосування правок «на підтвердження» і голосування бюджетних висновків в цілому, що по факту є голосуванням за Бюджет у першому читанні.

🗓️Далі відправляють висновки у Уряд, і чекають повернення тексту Бюджету, щоб його фінально проголосувати до 20 листопада.

🧮 Ну #10044-д реформа Рахункової палати теж прийнято в цілому

✅ЗА - 240.Всі правки були підтверджені.

Головні новації:
🔹конкурс з переважним правом голосу міжнародних експертів для відбору нових членів Палати;
🔹політична та фінансова незалежність Рахункової палати;
🔹скорочення членів з 13-ти до 11-ти ;
🔹надати Рахунковій палаті повноваження щодо проведення аудитів коштів місцевих бюджетів та комунальних підприємств, позабюджетних фондів, коштів, отриманих від міжнародних партнерів, а також консолідованої фінансової звітності суб’єктів державного сектору та бюджетів;
🔹зобов’язати Рахункову палату кожні п’ять років проходити зовнішнє оцінювання своєї діяльності і встановити особливий порядок проведення такого оцінювання на перехідний період та інше
🔹приведення роботи відповідно до міжнародних стандартів INTOSAI
🔹 cтворення чітких парламентських процедур, в яких профільні комітети Ради зобовʼязані розглядати звіти Рахункової палати та моніторити виконання її рекомендацій

Це вимога фінансування на понад 2 млрд $ 🌐МВФ та 🇺🇸США.
Так що шансів не прийняти було нуль, але добре що цього разу без спецефектів все пройшло)

⚡⚡⚡ Комітет Верховної Ради України з питань бюджету, відповідно до спеціальної процедури розгляду проекту Закону про Державний бюджет України, розглянув надані народними депутатами пропозиції до проекту закону про Державний бюджет України на 2025 рік (реєстр. №12000 від 14.09.2024 р.), висновки Рахункової палати і за результатом розгляду рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу і в цілому проект Постанови Верховної Ради щодо висновків та пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України на 2025 рік, а також таблицю пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи.
💡У разі прийняття Постанови Верховною Радою України, проект Закону про Державний бюджет України на 2025 рік вважатиметься прийнятим у першому читанні.

🌐 Сьогодні до Держбюджету України надійшов транш від МВФ обсягом близько $1,1 млрд в результаті успішного п’ятого перегляду програми EFF.

Під час зустрічі з Директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою Сергій Марченко подякував за спрямовану допомогу та конструктивну співпрацю, що дозволяє підтримувати стабільність фінансової системи.

💬 “Від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала понад $11,3 млрд виключно від МВФ. Ефективна співпраця з Фондом є одним із важелів підтримки фінансової стабільності країни в умовах війни. МВФ продовжує ефективно реагувати на потреби України. Важливим для нашої держави стало рішення про оптимізацію графіку траншів на 2025 рік, що дозволить залучити до державного бюджету більше коштів в рамках EFF у наступному році”, – наголосив Сергій Марченко.

💰 Відтепер на 2025 рік програмою МВФ EFF передбачено до $2,7 млрд за результатами чотирьох переглядів. Початково ця сума складала близько $1,8 млрд.

Деталі: http://surl.li/gneyhe

🎙Чому важливо рахувати вартість відбудови? Хто і як верифікує дані? Як три Калинівки на Київщині створюють проблеми Data-аналітикам?

У новому випуску подкасту «Бюджетні розмови» ви знайдете відповіді на ці та інші актуальні питання. Голова Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук, експерт з публічних фінансів Роман Слободян і Data-аналітикиня Центру Ольга Вольхіна обговорюють виклики і проблеми, що постали під час збору і опрацювання даних про фінансування відновлення.

Дивіться та слухайте «Бюджетні розмови» на різних платформах:
📍YouTube
📍YouTubeMusic
📍NVподкасти
📍Spotify
📍Castbox

🤝Подкаст створений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"

"Нахіба" надавати "якимось ГО", "якісь дані" про видатки відновлення - запитує представник парламенту.

Пояснюю:
1. вимога закону
2. формування довіри
3. підзвітність уряду та ОМС
4. підвищення прозорість використання коштів
5. підвищення ефективності використання коштів

Розроблений нами дашборд "Вартість війни" щодо моніторингу фінансування відновлення вперше представлений на великому ТВ екрані

🧐 19 вересня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт № 10044-д про реформу Рахункової палати, який розширює повноваження інституції на аудит коштів місцевих бюджетів, державних підприємств та позабюджетних фондів.

Керівник Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук у новому відео пояснює, що це означає https://www.youtube.com/watch?v=pId8CqJ4XxU

Продовжуємо серію відео про новий закон про Рахункова палата.

Сьогодні поговоримо про зміну розширення мандату.

Чим погана економічна мобілізація? Чи є альтернативи підвищенню податків? Як можна закрити «дірку» у бюджеті у 500 млрд грн до кінця поточного року? Чому в час війни будуються стадіони?

🎙У новому випуску подкасту «Бюджетні розмови» ви знайдете відповіді на ці та інші актуальні питання. Голова Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук, експерт з публічних фінансів Роман Слободян і народний депутат, секретар Бюджетного комітету Володимир Цабаль обговорюють виклики, які постали перед українським бюджетом через війну, та шляхи його наповнення.


Дивіться та слухайте «Бюджетні розмови» на різних платформах:
📍YouTube
📍YouTubeMusic
📍NVподкасти
📍Spotify
📍Castbox
📄Текстова версія

🤝Подкаст створений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"

Сьогодні. І кожного дня - ДЯКУЄМО!

Абсолютно правильне рішення про яке говорю роками❗️

Видатки медичної сфери будуть прозорими.

❗️Переведення рахунків надавачів медичних послуг на обслуговування в органи Казначейства не змінить курсу медичної реформи та не вплине на автономність закладів у розпорядженні своїми коштами.

Держава не буде впливати на витрачання коштів надавачів медичних послуг.

Надавачі медичних послуг самостійно розпоряджатимуться коштами, отриманими у процесі їх діяльності, з небюджетних рахунків у Казначействі і таким платежам буде надано найвищий рівень пріоритетності.

👉 Підписатися на Уряд online

Готові дізнатися, як Україна планує закривати «дірку» в бюджеті в умовах війни? Чому податкове навантаження зростає, а будівництво стадіонів триває навіть у цей складний час?

🎙У новому випуску подкасту «Бюджетні розмови» поговоримо з секретарем Бюджетного парламентського комітету Володимиром Цабалем. Вже скоро! Не пропустіть!

🤝Подкаст створений за підтримки Міжнародний фонд "Відродження"

🍏2,5 млн грн для Дунаєвецького ліцею №3 – перший платіж з державного бюджету на модернізацію харчоблоку в рамках реформи шкільного харчування.

Станом на 22 вересня на реалізацію реформи використали лише 5,3 млн грн, здебільшого завдяки співфінансуванню з місцевих бюджетів. Але минулого тижня нарешті розпочалося фінансування з держбюджету. Управління освіти Дунаєвецької міської ради спрямувало 2,5 млн грн авансу на обладнання та капремонт харчоблоку ліцею №3.

Загалом на реконструкцію цього об'єкта передбачили 8,3 млн грн (8 млн – держбюджет, 0,3 млн – місцевий).

✍️Процес відбору проєктів розпочався ще у травні, проте через затримки з тендерними процедурами в деяких регіонах навіть не визначили компанії, які проводитимуть роботи.

Ми щодня моніторимо видатки – слідкуйте за оновленнями на нашому сайті

✅Підписатися на наш канал
🔹Ми в Інстаграм

Про бюджет 2025 року

Зі стенограми сьогоднішнього засідання ВРУ:
"Шановні колеги, я вибачаюся, всім роздані не цікаві слайди, а от такі прекрасні дві книги, от їх, будь ласка, треба освоїти. Шановні колеги, дякую."

Всі пішли вивчати прекрасні дві книги, а не дивитися слайди:
1) стенограма засідання ВРУ тут:
https://www.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/8374.html

2) документи з цих двох книг тут:
https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44888

Фото взято з офіційної сторінки Fb ВРУ

⚡️🇪🇺 Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила пропозицію надати Україні макрофінансову допомогу (Macro-Financial Assistance – MFA) обсягом до 35 млрд євро на 2024-2025 роки.

📍 Погашення позики відбуватиметься виключно за рахунок майбутніх прибутків від заморожених суверенних активів рф в ЄС. Таким чином, очікується що усі кошти MFA для України будуть на безповоротній основі. Внутрішні фінансові ресурси не спрямовуватимуться на погашення.

💬 “Безпрецедентне та справедливе рішення на користь повернення миру на європейський континент. Вдячний Єврокомісії за розуміння потреб України та проактивну позицію у цьому питанні. 35 млрд євро – необхідна інвестиція у підтримку фінансової стабільності України та нашої спроможності ефективно протистояти ворогу на фронті. І що важливо, пропозиція передбачає, що ця інвестиція буде забезпечена за рахунок доходів від знерухомлених активів країни-агресора”, - зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.

Деталі: http://surl.li/qpozgu

💰 Рада починає заслуховування проекту Бюджету 2025 року.

Це не потребує голосування 🗳️

📑Після цього почнеться строк на внесення пропозиції до проекту бюджету до 01 жовтня і у середині жовтні (не пізніше 20-го) вже відбудеться перше голосування.

⚡⚡⚡Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт «Про Рахункову палату», напрацьований робочою групою за участі громадянського суспільства (у тому числі Fiscal Center) та міжнародних експертів. Як нагадала голова бюджетного комітету Роксолана Підласа, реформа Рахункової палати в цьому році у фокусі всіх міжнародних партнерів, а ухвалення законопроєкту – одна з двох умов США для надання прямої бюджетної допомоги ($500 млн після І читання і ще $1 млрд після другого).

Що планується змінити?

🔹розширити мандат на всі публічні фінанси (місцеві бюджети, держпідприємства та позабюджетні фонди);
🔹провести прозорий конкурс для відбору членів РП: міжнародні експерти матимуть вирішальне право голосу;
🔹посилити політичну та фінансову незалежність;
🔹запровадити посаду державного аудитора
🔹скоротити кількість членів (з 13 до 11);

Детальніше розповідає керівник Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук