Відставка Дмитра Кулеби з посади Міністра закордонних справ України
Офіційна версія, озвучена Президентом Зеленським, полягає в тому, що міністру бракувало енергії для просування питання постачання зброї для України. Однак така інтерпретація виглядає спрощеною, якщо ми уважно подивимося на контекст подій і ширші виклики, з якими стикається українська дипломатія сьогодні.
Якщо дивитися на ситуацію зсередини, то вона набагато складніша, ніж здається на перший погляд. Можна скільки завгодно говорити про брак енергії міністра, але це не вирішить основні проблеми, які впливають на ефективність нашої дипломатії.
Ситуація, в якій ми опинилися, нагадує поганого студента, який в останній момент намагається написати курсову роботу, використовуючи перші ліпші джерела в інтернеті та чат GPT. Ми говоримо правильні речі, використовуємо гасла про справедливість і необхідність підтримки, але де цілісна стратегія?
▪️Кількість енергійних зустрічей та переговорів автоматично не призводить до результатів. У світі великих геополітичних гравців, таких як США, Китай, ЄС чи Росія, позиції формуються не на основі енергії переговорів, а на основі стратегічних інтересів. І ці інтереси не змінюються від того, наскільки щиро або енергійно виступає наш міністр. Нам потрібні концепції, стратегії, пропозиції, бачення, які сприяли б вирішенню не тільки українських проблем, але й відповідали інтересам наших партнерів.
▪️Однак це неможливо зробити без належної координації всередині державного апарату. Наші міністерства часто працюють в ізоляції одне від одного, що ускладнює створення цілісних позицій. Робота, яка мала б виконуватися десятками досвідчених експертів, зараз лягає на плечі невеликих команд, які не мають повної картини, ресурсів, досвіду.
Чи можна сказати, що саме "брак енергії" міністра призводить до того, що міжнародні переговори затягуються або не дають бажаних результатів? Очевидно, що ні. Проблема полягає у системі. Кожне міністерство та кожен орган має свої завдання та повноваження, але коли немає чіткої координації, ми отримуємо саме те, що маємо зараз — фрагментацію та втрату ефективності.
▪️Ще один аспект — це міжнародна військова допомога, яка була на висоті протягом 2022 та 2023 років, але зменшилась у 2024 році. Може з причин зменшення енергійності міністра? (ні).
Реальність така, що багато наших партнерів вже вичерпали свої запаси зброї, які активно надавали Україні у 2022-2023 роках. Вони сподівалися на швидкий успіх українського контрнаступу, який би завершив війну або принаймні привів до переговорів. Однак цього не сталося, і зараз західні країни стикаються з новими викликами — вони самі потребують нарощування своїх оборонних потужностей, а їхні промислові можливості не встигають за попитом.
Наші партнери тепер бачать, що війна може тривати набагато довше, ніж спочатку очікувалося, і вони починають діяти відповідно до своїх інтересів. І тут ключове питання не стільки в енергії міністра, а у пропозиціях, якими Україна може зацікавити світову спільноту.
▪️Якщо вже говорити про енергію, то питання полягає не лише в енергії окремих осіб. Потрібна системна енергія, яка дозволить державному апарату працювати як єдиний механізм, де кожне міністерство, кожен відділ знає свою роль і координує свої дії з іншими.
Лише тоді ми зможемо говорити про успіх у просуванні наших інтересів на міжнародній арені. Але для цього необхідно вирішити структурні проблеми, що стосуються фрагментації та недостатньої взаємодії між різними державними органами.
@PETRARCHY