DUSHNILA

Отже, Jour de Fête.

Шедевр парфумерного ремесла, в якому майстриня Олівія Джакобетті поєднала теплоту пшеничних висівок з квітами, мигдалем та ваніллю. Пахне це і не солодко, і не солоно, і не квітково, і не кремово - але й оцим всим разом; аромат-мережево, що трохи нагадує мʼякоть свіжого круасану, присипану пилком жовтих ірисів.

Авторка очевидно надихалася іншою «борошняною» красою від L'Artisan Parfumeur - Bois Farine Жан-Клода Еллени: робота Джакобетті без кедру і сандалу, однак, оця прекрасна пшенична теплота чітко простежується в обидвох парфумах. Я би сказала, що Jour de Fete - це янгольське дитя Bois Farine та лартизанівського же Mimosa Pour Moi, авторства Анн Фліпо.

Один з найкрасивіших ароматів, що я нюхала за всі роки парфумерного життя.

L'Artisan Parfumeur для мене, напевне, єдине, про що я можу бурчати типу - раніше було краще. До того, як бренд став частиною конгломерату Puig і почав через раз випускати щось не варте уваги, їхні роботи викликали стільки радості, що я і досі готова пробачати L'Artisan всі комерційні висери нецікавості.

Моє серденько щиро сумує за
їдким зеленим Fleur de Liane та молочно-пряним Traversee du Bosphore Бертрана Дюшафура, за шкіряним і тваринним цирком Dzing! Джакобетті.

З Jour de Fête я раніше не була знайома - але тепер він доєднується до мого списку втрачених скарбів L'Artisan Parfumeur. Сьогодні він навряд був би популярним, але його краса - це щось унікальне.

Пробачте мені мій пенсійний вік, але сьогодні так вже не роблять - так тендітно, філігранно, так прозоро і невагомо.

До речі, якщо маєте зняті аромати бренду, якими не користуєтесь - маякніть, я з радістю щось викупила би😉

До речі, наша рідна кондитерська промисловість активно використовує ароматизатори, зокрема, шоколаду для шоколада 🫣🫠 Без такої «допомоги» ми навряд чи б купляли ті шоколадки 😅

Вчора з україно-британською парфумеркою Натою Дишлюк та парфумерними однодумцями знову зібралися для знайомства зі зворотньою стороною індустрії. Цього разу нюхали компоненти гурманських ароматів - родини, яка, насправді, виходить далеко за межі просто «десертних» парфумів.

Що вразило.

Що лактонні компоненти - молочні - не завжди про приємне. Молочний лактон - класний і вершковий, а ось екстракт вершкового масла пахне пожовтілим і прогорклим маслом 😒

Що ялинковий бальзам - fir balsam - який пахне хвоєю, виділяє солодкі кристали мальтолу, тож, теж використовується у гурманіці 🤯 При нанесенні на шкіру ці кристали пахнуть полуницею.

Що абсолют рисових висівок має вигляд коричневого желе, і пахне бальзамічно та вʼяленими томатами🤯

Що натуральних екстрактів какао буде все менше - через кліматичні зміни, урожайність какао стає дуже нестабільною історією, і натуральну сировину замінюють синтетичними аналогами🍫

Останній герой парфумерної зустрічі, який мені подарував приємні кілька хвилин* - Lost In Paris від Roja.

Неоднозначний аромат, що стартує малиновим джемом, а на шкірі наче «одомашнюється» і перетворюється на цукерки Малібу, ті, що вершково-малинові, та класні карамельно-кокосові еклери з Honey, які шеф-експериментатор присипав свіжою кінзою і подав на шматі замші. Звучить прикольно, хоча на початку намагається лякати хімозною малиною.

Задоволення від аромату тривало пару хвилин, бо потім нам озвучили ціну за новинку. 52 000 гривень. Моя нирка, думаю, коштує менше 😵‍💫

Mon Tiramisu від Chabaud - продовження ванільно-вершкової колекції бренду, прекрасної гурманської добірки за свої гроші. Тірамісу пахне досить достовірно: тут і какао-пудра зверху, і вершково-маскарпоновий прошарок, і трохи вимоченого в алкоголі печива Савоярді. На шкірі аромат милить, але це не лякає: наче і не очікуєш від нього якоїсь віртуозності; прикольна тема для поповнення гурманської колекції.

До речі, бренд Chabaud не лишився осторонь від війни, і фінансово підтримує нашу країну 💪

Le Geste d'Edmond від EIGHT & BOB - той момент, коли бренд, відомий доволі бюджетними (але чудовими) чоловічими колонями, випускає парфумерні екстракти з неприємно високим прайсом😅 Тим не менш, Le Geste d'Edmond - мій маст хев; полилася ним в кінці вечора, і зібрала кілька компліментів. Для мене це алюзія на тему масали: чорний чай з молоком, збитими вершками, кардамоном та великою кількістю гвоздики. Пряно, але ніжно та гладенько, затишно, якось так лікувально-душевно.

Коротко про моїх фаворитів👇

Crema Limone в екстракті від Profumi Di Polignano - безперечно, зірка вечора, аромат, що сподобався, здається, всім. Це мармеладні лимонні дольки та крапля традиційного італійського лімончелло - смачно, радісно, ну дууууже адекватно солодко, саме як має бути у цитрусового десерту. Просто вау, мільйон лимонів з 10🍋

Також встигла понюхати ще Cèrere від того ж бренду, і тут ще одні овації від мене особисто: апетитний, нестандартний, і дуже прикольний аромат. Пахне як вівсянка швидкого приготування з вершками і горіхами - ваніль, злаки, молоко, пластівці - shut up and take my money 😎

Бренд зовсім скоро розʼїдеться по мережі Жан на тестування, та я вже тримаю кулачки за те, щоб його затвердили та поставили на полиці у повному обсязі🤞

Тренди, або реальні спостереження колег з виставки TFWA, що проходила у Каннах:

- виробники тримають фокус на юність і покоління «альфа» - народжене у період з 2010 по середину 2020-х. Це категорія людей, що користується смартфоном з 5-6 років, і в цьому ж віці вже досить доросло себе веде. Як би це не лякало, але умовні пʼятикласники у Megamare Orto Parisi та восьмирічні дівчата в Dahab від Kajal - це прям реальна реальність. Куди там нашому поколінню 90-х, що зростало на водичці Kenzo😵‍💫В цьому тренді термоядерні фрукти - гуава, маракуя, лічі у рамках амбрової родини (колишня орієнтальна чи східна).
- неогурманіка - «їстівні» аромати, але не тільки про солодке. На арену виходять сіль, злаки, висівки, кава.
- амбродеревина - так-так, парфуми продовжуватимуть ставати ще гучнішими, стійкішими, та ще більше виноситимуть мозок чутливим представникам людської раси.
- соціальний аспект - гуманні умови виробництва, пакування, що переробляється, рефіли тощо.

Який з трендів вам найближчий? Чому зраділи? (або ні)

Отже, черговий круглий стіл від Жан niche concept❤️

Щаслива бути частиною комьюніті, а також команди Жану - іноді і сама не вірю, що дотична до такого досвіду 🥰

Я забула про дрес-код total black і приперлася в бежевому, потім забула телефон у вбиральні, потім забула більшу частину своїх підписаних блотерів 👍

Тому, звіт буде трохи коротшим, ніж планувався: розповім про майбутні парфумерні тренди, а також про своїх ароматних фаворитів - цього разу це цілих 5 ароматів, і, здається, це рекорд. Зазвичай мені подобається 1-2 свіжаки, які не подобаються більше нікому👀

Трохи парфумерно-Одеського вайбу.

Вихопила розкоші у друга марокканця: він має чудову добірочку ароматів з Myrrhe Mystère від Tom Ford, яким, здається, пахнемо вже ми всі - компанія друзів, квартира, машина; та ось цей луї вуїтон - L’Immensité від Louis Vuitton.

Насправді, абсолютно звичайний чоловічий свіжак, цитрусовий, розмариновий, акватичний, трохи спецієвий, трохи амбровий. Але оцей флакон з емблемою LV якимось чином додає аромату вагомості - прохідні парфуми, але, знаєте, пахнуть таки успішним успіхом, величезним Мерседесом і пентхаусом в Аркадії.