Нів'євський|Агробізнес та транспорт

Drill, baby, drill. Трамп задекларував, що Америка буде більше качати, експортувати нафти, що зменшить ціни... Як бачимо, ринок нафти вже відреагував сьогодні падінням десь на 1,5 долара. Для нас це добре, бо: 1) це вдарить по доходах росії, 2) зменшить вартість енергоносіїв для виробників та споживачів. Але також і погано, бо це зменшить ціни (і валютну виручку) на наші основні експортні товари - агропродукцію (зернові, олійні та олію). Якщо дивитись економічну літературу, кожне зменшення ціни на нафту на 10% зменшуватиме ціну на зернові на 2%, і десь на 3% для олії, в середньому

Я би краще написав: 'завдання Мінагро - сприяти залученню інвестицій в...'. Звичайно, мене про пораду ніхто не питав) це так, рефлексія на побачене і прочитане

Різниця - в одне слово, але це перевертає з голови на ноги роль розуміння ролі держави в економіці. Інвестує в першу чергу не Мінагро, а бізнес. Завдання держави - зробити комфортним інвестиційний клімат для бізнесу. А бізнес вже буде вирішувати, чи інвестувати чи ні. І також куди... може і не в овочесховища... це вирішить саме бізнес, ризикуючи своїм кровними, а не чужими - коштами платників податків

Хочу поділитись лінком на дискусію щодо майбутнього штучного інтелекту та роботу. Це запис сесії з головної конференції економістів світу - конференції Американської економічної асоціації на початку січня цього року. Там багато цікавих записів. На записі багато цікавих доповідей і дискусія. Цікаві дві тези: все настільки динамічно, що невідомо куде це заведе. Інша - це ера агентів ШІ - фактично співробітників/партнерів, а потім і цілих організацій

хвилинка гумору... ніби не фейк)

ЄС-Україна - додаткові витрати українських аграріїв на дотримання вимог європейського законодавства

Продовжуючи попередні міркування, українські фермери зіткнуться зі збільшенням витрат на дотримання європейського законодавства, в різних сферах (довкілля, харчова безпечність, добробут тварин і тд). Наразі інформації мало, але за нашими дослідженнями це коштуватиме до 10% теперішніх витрат агровиробників. Звичайно, це не знищить конкурентоспроможність агровиробників України, але все ж таки може мати негативний вплив. Однак, також за нашими дослідженнями, ще є куди підвищувати ефективність роботи із одночасним зменшенням впливу на довкілля, наприклад, що компенсуватиме цей додатковий тягар.

Добрий ранок!
Як там вчора в мемі було: "Так, з сьогоднішнього дня ми Гренландія!"
Наскільки то все хайп і спроби підняти заздалегідь ставки так високо, щоб потім просто швидше і дешевше вирішити потрібні Трампу питання - побачимо. Я взагалі не візьмусь зараз вангувати, чи летить світ реально в розкішницю, чи буде нам саєчка за переляк 31го грудня цього року)

Але давайте поки що про більш приземлене і аграрне)
Німецький уряд і уряди федеральних земель починають потроху займатись питаннями реформи аграрної політики, виходячи з тих дискусій, які вже розпочались в Брюсселі. Як саме буде виглядати Спільна Аграрна Політика ЄС з 2027 року, коли розпочнеться новий бюджетний цикл?
Серед цікавих для нас моментів: 1. Все більше реальних контурів набувають пропозиції відмовлятись від прямих виплат на гектар на користь виплат за дотримання тих чи інших екологічних, соціальних та інших стандартів і вимог. Тобто фактично: суспільні гроші за суспільні блага, а не за гектари. 2. України це стосується теж. В позиційному документі німецького уряду вказано щодо вступу України до ЄС, що "виплати, які базуються на розмірі оброблюваних сільськогосподарських угідь, не є перспективними".
Для інфо: в середньому в 2024 році пряма виплата на гектар в Німеччині становила 157 євро.

Якщо ми в дослідженні робимо висновки щодо можливої підтримки від ЄС на основі політико-економічних факторів, то в дописі Ольги Трофімцевої Німеччина вже недвозначно вказує Україні на це... "виплати, які базуються на розмірі оброблюваних сільськогосподарських угідь, не є перспективними"

ЄС та Україна - субсидії/підтримка с/г виробників з бюджету ЄС.

Продовжую говорити про основні моменти нашого дослідження, попередні дописи тут і тут.

В чому цікавинка та чутливий момент? За різними оцінками, Україна може розраховувати на 10-14 млрд. євро підтримки від ЄС в рамках Спільної аграрної політики ЄС. Це, безумовно, буде додаткове навантаження на бюджет ЄС (немає ж секрету, що Україна буде нетто-отримувачем в ЄС). Бюджет ЄС не гумовий ну і політично вже який десяток років в ЄС навпаки бюджет САП обмежують. В цих умовах і за незмінної САП/умов отримання чи розподілу держпідтримки, існуючі члени ЄС повинні будуть змиритись із скороченням підтримки своїх аграрних секторів. Звичайно, політично це тупик і не злетить в ЄС, тому вимагатиме політичних компромісів щодо підтримки з боку України. З іншого боку, це не обов'язково є недоліком для України, беручи до уваги невтішні результати досліджень про вплив субсидій на продуктивність та конкурентноспроможність в сільському господарстві. Одним словом, нашим політикам треба ретельно та виважено підготувати(сь) політично реальні варіанти для ЄС, бо це реально застопорить весь процес

ЄС та Україна - частина друга нашого дослідження, більше про концептуальні питання. Важливо не лише з точки зору благополуччя України, але й з точки зору глобальної продовольчої безпеки, щоб, незважаючи на членство в ЄС, Україна продовжувала підтримувати свою конкурентоспроможність і робила все більший внесок у забезпечення продовольством зростаючого населення планети.

Вільна торгівля з ЄС або в рамках спільного ринку ЄС - це плюс до конкурентноспроможності агросектору України. Тут все має бути ок

А ось із інституційною спроможністю та готовністю державних інститутів - є проблема. Якщо державні інститути/сервіси працюють добре і ефективно - це тільки допомагає економіці/бізнесу, притягає приватний капітал та інвестиції в сектор. А якщо ні - це халепа для всіх, це навпаки гальмуватиме інвестиції та розвиток. Я писав, що для нас наразі це є чи не найбільшим викликом на шляху євроінтеграції (крім війни, звичайно), що є додатковим складним завданням для прийняття, імплементації та забезпечення дотримання більш складного та вимогливого законодавства ЄС у сфері сільського господарства та Спільної аграрної політики. Тому інвестицій в держінститути/сервіси і суспільні блага вкрай важливі для підтримки конкурентоспроможності сільського господарства. Без цього ризикуємо надірватись... Далі буде

графіки сценаріїв до попереднього посту

Отже більш детально про основні моменти дослідження про можливі торгівельні сценарії з ЄС, вплив членства в ЄС на агросектор та інші агрополітичні питання.
Спочатку - про торгівельні сценарії та вплив членства в ЄС. Які сценарії моделювались:

Використовуючи модель AGMEMOD, в дослідженні було проаналізовано три сценарії порівняно з базовим:

1. Два сценарії включають різні комбінації очікуваних торговельних обмежень
після 2025 року (із застосуванням певних обмежень або повністю вільного торговельного режиму).

2. Третій сценарій моделював членство в ЄС, імітуючи збільшення витрат українських с/г виробників, пов'язаних з дотриманням вимог ЄС.

Результат:
Різниці між торговельними режимами не спостерігається, тобто за великим рахунком, можливі обмеження з 2025 року не вплинуть на торгівлю агропродовольчою продукцію, оскільки вона і так значною мірою лібералізованою.

За сценарієм членства в ЄС очікується короткостроковий спад виробництва зернових в Україні (червона лінія на графіках - наступний пост), за яким слідує відновлення до 2033 року, хоча і на нижчій траєкторії порівняно з базовим сценарієм. Для інших сільськогосподарських продуктів різниці з базовим сценарієм немає.

Україна впевнено рухається до членства в ЄС - нашим найбільшим торговельним партнером. Однак інтеграція вимагає адаптації до аграрної політики ЄС, інвестицій у державні інституції та підтримки сільгоспвиробників. Ключове завдання – зберегти конкурентоспроможність сільського господарства, водночас активно просуваючи лібералізацію торгівлі та досягнення політичного компромісу щодо підтримки в рамках спільної аграрної політики ЄС. Про це - наше нове дослідження з Марією Богонос та за підтримки АПД. Ось лінк на дослідження (укр та англ), а впродовж тижня викладатиму основні ідеї дослідження.

Відчиняйте двері ясенові,
бо Різдво ступає на поріг
знак добра, господньої любові
у світлі Вифлеємської зорі 💙💛

European Policy Centre за участі експертів KSE Агроцентр випустив аналітичний звіт The ‘Grain from Ukraine’ Initiative – A crucial contribution to African food security щодо впливу гуманітарної програми «Grain from Ukraine» на продовольчу безпеку Африки.

За майже три роки існування ініціативи «Grain from Ukraine» відбулися поставки продовольства в 12 країн Африки з середнім та високим рівнем голоду (частка недоїдаючого населення більше 10%), а також в Йорданію, Ємен та Палестину. Найбільшу підтримку на африканському континенті отримали Ефіопія, Нігерія, Кенія, Сомалі. Крім того, переорієнтація програми на поставки обробленої продукції дозволила ефективніше транспортувати гуманітарні вантажі всередину континенту (зокрема в ДР Конго та Судан). Сукупних поставок продовольства з програми достатньо щоб нагодувати більше 2 млн. людей протягом одного року. Це дозволило знизити кількість місцевого населення, яке знаходиться в гострій фазі голоду (IPC 4-5), на 8%.
Повний звіт за посиланням

Структура торгівлі України зі світом та з ЄС - нашим головним торгівельним партнером. Експортуємо в основному агропродовольчу продукцію, а імпортуємо - НЕ агропродоволку. Закінчили з колегою на минулому тижні дослідження по торгівельних сценаріях з ЄС (графіки звідти) , незабаром буде опублікованим...

🇪🇺⚡️Ціна електроенергії в Україні та Європі

Колеги з VoxUkraine зробили порівняння вартості електроенергію для побутових споживачів (домогосподарств) в Україні та країнах Європи:

На рисунку показані роздрібні ціни для побутових споживачів з урахуванням всіх податків для країн Європи та України. Для зручності всі ціни переведені в грн/кВт·год за курсом 43,85 грн за 1 євро.

Як видно з рисунка 1, лише побутові споживачі Боснії й Герцеговини, Косово та Північної Македонії платять за електроенергію менше, ніж українці. Натомість у жодній країні ЄС ціна електроенергії не нижча за українську. Найнижчу ціну в ЄС – 4,80 грн/кВт·год – платять угорці. Найвища ціна в Німеччині – 17,33 грн/кВт·год. Середня ціна електроенергії в ЄС для побутових споживачів – 12,67 грн/кВт·год, що майже втричі вище, ніж в Україні.

Тож чому в країні, де йде війна та частково зруйнована енергетична інфраструктура, ціна електроенергії нижча, ніж у ЄС? Насправді собівартість електроенергії в Україні з доставкою та ПДВ становить близько 8 грн/кВт·год, тому ціна мала б перевищувати цей показник. Але держава субсидує побутових споживачів – переважно за рахунок державних «Енергоатома» та «Укргідроенерго».

Вже передбачаємо, що будуть коментарі у стилі "а які зарплати в Європі". Ну ви ж коли купуєте одяг чи авто не згадуєте про зарплати, бо продавець вам одразу розкаже про ринкову ціну.

Бо з таким успіхом мешканці Латвії мали б волати, що чому у них е/е дорожче, ніж у Фінляндії, адже у фінів зарплати вищі.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

Опублікували зі Штефаном фон Крамоном-Таубаделем статтю по вплив імпорту цукру з України до ЄС на ринок ЄС та основних гравців ЄС. Основні ідеї статті:

1. Маленька але сильна галузь. За роки трансформації, цукрова галузь перетворилась на маленьку, але доволі конкурентноздатну (особливо на коротких торгівельних відстаннях) галузь

2. Лібералізація торгівлі цукром між ЄС і Україною: у 2022 році, через російську агресію, ЄС тимчасово запровадив повну лібералізацію торгівлі цукром з Україною. Це сприяло зростанню імпорту білого цукру з України до ЄС, і до кінця 2023 року Україна забезпечувала понад 50% місячного імпорту цукру до ЄС.

3. Вплив на ринок цукру ЄС: Імпорт українського цукру допоміг компенсувати дефіцит виробництва в ЄС, викликаний падінням внутрішнього виробництва, і не призвів до "перенасичення" ринку. Ціни на цукор залишались високими, а український імпорт сприяв конкуренції на ринку, підтримуючи стабільність постачання для споживачів і виробників у харчовій промисловості.

4. Обмеження та перспектива для України. У липні 2024 року ЄС знову запровадив квоти на український цукор через тиск європейських виробників, обмеживши експорт до 109,439 тонн на перше півріччя 2025 року. Проте минулі сезони довели, що український цукор в попиті на ринку ЄС. Більше того, розвиток агросектору, включаючи виробництво цукру, залишається важливим для України, що особливо важливо в контексті спроможності відбудови економіки та перспективи вступу до ЄС.

🔍 3 жовтня 2024 року Європейська Комісія організувала внутрішній семінар, присвячений аналізу потенційного впливу розширення ЄС та обговоренню уроків для майбутніх етапів цього процесу. Експерти обговорили стан агропродовольчого сектору в країнах-кандидатах.

🌱 Представники KSE Агроцентру виступили з темою "Сільські громади та аграрний сектор в Україні". Теми, що були розкриті у матеріалі:

🔹 Сільські громади: реформа, міграція з міста в село, бюджет, роль сільського господарства.
🔹 Ринок сільськогосподарських земель: історія, сучасна динаміка, внесок у місцеві бюджети.
🔹 Попит на робочу силу та шок, пов'язаний із війною, у сільському господарстві.
🔹 Урожайність і собівартість основних культур за типами виробників.
🔹 Органічні виробники в Україні.
🔹 Організація сільськогосподарських виробників в Україні.

🔗 Дізнатись більше про семинар Єврокомісії
📄 Презентація KSE Агроцентру

Графік дня, з дискусії з нашими польськими колегами (тільки що розпочали). Перепрошую за якість, але цікаво, ні)? Синя лінія - Україна,червона - Польща

Приємно побачити КШЕ як топ університет в корисності для бізнесу

🔥Як обрати ВНЗ, якщо хочеш карʼєру підприємця? Forbes Ukraine та Work ua розробили рейтинг університетів, корисних для бізнесу.

Київська школа економіки посіла перші позиції у рейтингу за економічними та ІТ‐спеціальностями. Її абітурієнти мають вищі середні вступні бали у вибраних категоріях, а випускники — хороші оцінки від роботодавців.

👉Які ще університети потрапили у список? Читайте на Forbes

📩Підписатися
🏢Підписатися

Продовжуємо дискусію з колегами з Польщі щодо того, як дійти взаєморозуміння в аграрній торгівлі. В цей четвер відбудеться семінар "Ukraine in the EU: How to avoid collisions in agriculture. Polish and Ukrainian perspectives. Спікери будуть такі:

● Wawrzyniec Czubak, PhD, Professor at the Poznań University of Life Sciences, and
Sławomir Kalinowski, PhD, Professor at the Institute of Rural and Agricultural Development of the Polish Academy of Sciences
● Grzegorz Brodziak, President of the Management Board of Goodvalley Agro S.A
● Grzegorz Kozieja, Head of the Food and Agri Sector Analysis Office at BNP Paribas Bank Polska S.A..
● Volodymyr Lapa, Deputy Head at State Service on Food Safety and Consumers Protection
● Alex Lissitsa, President of Ukrainian Agribusiness Club, Head of the Board of Warsaw-listed agricultural company IMC
● Oleg Nivievskyi, Associate Professor at Kyiv School of Economics/Siemens Fellow at Free University Berlin

час проведення: 15-16.30 за Берліном/Варшавою. Лінк на подію

Рамка для оцінки ймовірності ракетних/ядерних ударів.
Вчора був цілий день на дуже цікавій конфереції Стокгольмського інституту країн з перехідною економікою Стокгольмської школи економіки (Stockholm Institute of Transition Economics) і брав участь в двох частинах. Потім розміщу тут в себе презентацію. Ділився нашими дослідженнями по торгівельних сценаріях з ЄС та інших важливих питаннях, які стосуються вступу/членства в ЄС. Але, на панельній дискусій було запитання про ядерну загрозу з боку росії для України та ЄС. Тут звичайно можна багато про що спекулювати. Але директор Стокгольмського центру східно-європейських досліджень Фредрік Льондквіст підказав теоретичну рамку, в якій можна про це питання думати (на основі своїх дискусій зі шведськими військовими), а саме потрібно дати відповідь на 4 питання (англ):

on what?,
for what?,
with what?,
and then what?

мати дискусійну рамку завжди корисно, це інтелектуально дисциплінує

"Майбутнє аграрної галузі в глибинній переробці. Ми маємо створювати додану вартість, а не просто експортувати сировину за кордон" - так цитують міністра агрополітики в тг каналі міністерства. Стільки дискусійних моментів в одному реченні, що можна спокійно виносити на дискусію для студентів на своєму курсі з аграрних ринків та політики.

Ось стільки витрачають на їжу населення в США, біля 11% свого доходу. В Європі (старій) приблизно стільки ж, до 15%.Це показник достатку/бідності країни. В нас він зараз біля 50%, якщо не помиляюсь

Свіжий випуск квартального огляду ринку землі і дві цікавезні теми (вплив юросіб на ринок та вплив переважного права на купівлю).. і що цікаво, результати - "як по книжці"

🌱 KSE Агроцентр опублікував новий квартальний Огляд ринку землі в Україні

Окрім регулярної частини, де ми розглядаємо, що відбулося на ринку за цей квартал ми також розглядаємо дві спецтеми, що базуються на результатах моделювання.
Сьогодні ми представляємо вам основні результати моделювання, тоді як невдовзі вийде окремий пост з основними трендами на ринку землі в третьому кварталі 2024 року.

✏️ Спеціальна тема 1: Як відкриття ринку землі для юридичних осіб впливає на ціни
Юридичні особи платять за сільськогосподарську землю більше, ніж фізичні особи. Якщо врахувати всі угоди, то юридичні особи в середньому платять на 47% більше. Однак, оскільки чимало угод проходять за цінами, що дорівнюють нормативній грошовій оцінці (НГО), є підозри, що ціни у таких випадках можуть бути штучно заниженими. Тому ми також проаналізували тільки ті ділянки, що продавались за цінами на 2% вищими за НГО. У такому розрізі виявилось, що юридичні особи платять на 17% більше, ніж фізичні особи, з урахуванням інших факторів.

Інші важливі фактори, що впливають на ціну землі:
🔹 НГО: Збільшення НГО на 1% підвищує ціну землі на 0,52%.
🔹 Орендна плата: Зростання орендної плати на 1% піднімає ціну на землю на 0,21%.

Цікаво, що відкриття ринку для юридичних осіб також підвищує ціни на ділянки, які купують фізичні особи, приблизно на 9-10%.

✏️ Спеціальна тема 2: Як переважне право впливає на ринок землі
Переважне право купівлі землі дозволяє землевласнику отримувати пропозиції по викупу ділянки від будь-кого на ринку, але зобов'язує запропонувати викупити землю поточному орендарю на тих самих умовах. Наш аналіз показує, що переважне право збільшує шанси орендаря купити землю, але водночас знижує ціну землі, призводить до неефективного розподілу ресурсів та зменшує загальний рівень добробуту.

📄 Повний звіт доступний за посиланням
🌱 Сайт проєкту "Земля Незламності"

Дослідження “Бізнес-пульс. Україна” допомагає розробляти реформи та програми підтримки українського бізнесу

«Бізнес-пульс. Україна» — регулярне опитування українського бізнесу, яке проводить KSE Агроцентр спільно зі Світовим банком.

✏️ Ми прагнемо з'ясувати, як змінилося бізнес-середовище від початку повномасштабного вторгнення. Що потрібно бізнесу? Як можна допомогти підприємцям?

Результати опитування допомагають формувати політики та програми підтримки українського приватного сектору, зокрема майбутню “Resilient, Inclusive and Sustainable Enterprise Program for Results” від Світового банку обсягом $550 млн.
Незабаром стартує новий етап опитування. Дізнайтеся більше про “Бізнес-пульс” та результати дослідження на нашому сайті

Байден/Гарріс/демократи зазнали поразки від Трампа/республіканців ще 24 лютого 2022 року, коли дозволили росії вторгнутись в Україну (я тут не виношу за дужки роль нашого керівництва)... Україна своїм героїзмом дала шанс Байдену, яким він НЕ скористався, а продовжував гратись у свої війнушки.

Так, саме дозволили. Я писав про це, спираючись на Боба Вудварда та його книжку "Війна". Що трапилось в лютому 2022-го? Так, згайдайте як світові ціни на продовольство зросли в два рази фактично на другий день після вторгнення. Причому це потягнуло за собою ціни і на товари, які ніби то не мали зазнати впливу, бо проблема в нас була з експортом зернових та олійних/олії. Ми про це окрему статтю писали. Тоді інфляція в США перевалила за рекордні 10% річних. А люди звичайні переважно думають в термінах свого доходу і достатку. Демократія - це добре, але як на рахунок власного шлунку та комуналки? Звичайно, добре бути розумним в ретроспективі, але це урок. для штатів в першу чергу, для слабких і мутних лідерів

шкода/користь регулювання - в продовження попереднього посту і слів президента. Ми також всередині викладачів КШЕ ведемо дискусію про використання ШІ в навчанні, написанні дипломів і тд. Одна група дуже обережна і за певні обмеження, бо умовно "ми так не робили". Хоча прецеденти серйозні є: є випадки, коли студент/ка здає дослідницьку пропозицію на диплом, а потім просто сам/а не може розповісти про що саме ця пропозиція. Інша група - максимально ліберальна до ШІ група (до якої і я належу), щоб включати "регуляцію", лише коли зрозуміло, в чому проблема і які наслідки, і не фокусуватись на наших здогадках про можливі майбутні проблеми.

Наша здатність передбачити наслідки нових технологій наперед вкрай обмежена. Гарний приклад в статті того ж Джона Кошрейна на цю тему (дуже раджу ознайомитись): уявіть собі, чи зміг би регулятор, дивлячись на літак в 1910 році, придумати довгострокове превентивне регулювання безпеки, набуте через досвід (і нажаль ціною багатьох життів), для Боінга 737, не вбивши саму технологію/галузь? Відповідь - очевидна, як на мене.

слова президента сьогодні: "де ми можемо вивільнити внутрішню економічну силу України завдяки регуляції, нормальній конкуренції, щоб зміцнити силу українського суверенітету та захисту від зовнішньої агресії". Мене передьоргнуло. Для мене регуляція - це завжди те, коли щось не можна робити, тобто це апріорі більші транзаційні витрати та з зменшення можливостей. Як менше можливостей може вивільнити економічну силу? Можливо регулювання, щоб розбивати монополії? так це в нас є, ось тільки проблема з імплементацією цього законодавства з боку АМКУ. Сподіваюсь, слова президента були вирвані з контексту.
Буквально вчора прочитав коментар Джона Кошрейна зі Стендфорду (a distillation of nonsense), який камені на камені не залишив від подібних лівих закликів від Нобелівського лауреата Дарона Аджемоглу. Так, таке теж може бути) раджу почитати, дуже в точку

Трамп виграв. Нещодавно колега Александра Вакру проводила семінар на тему війни, України, вибори в США і тд. Цей слайд з її презентації - це натяк на серйозні зміни в політиці підтримки США України...

траспортне... В Німеччині вже третій рік відбувається цікавий експеримент. Спочатку можна було купити квиток-абонемент за 9 євро на місяць і користуватись всіма видами місцевого громадського транспорту (автобуси, трамваї, метро та звичайні потяги міського сполучення, тобто не швидкісні). Потім з цього зробили Deutschland Ticket (DT) на 50 євро на місяць і це вже триває більше року. Основна мета, - користування більш зеленими видами транспорту, "пересідання" з авто на громадський транспорт і тд. З іншого боку, це не дуже вигідно перевізникам, бо вони втрачають.

Нещодавно попалась стаття, яка досліджує економічні наслідки такого експерименту. Дуже цікаво, використаю його наступного року в курсі з транспортної економіки як кейс-стаді і як треба подібні дослідження робити. Якщо коротко, то десь в 12% подорожей відбувається пересідання з авто на громадський транспорт. Також DT додатково створює 3% подорожей. І вплив на загальне благополуччя позитивний: тобто позитивний вплив на споживачів та довкілля переважує втрати перевізників.

В догонку по транспорту, євроінтеграційна готовність по аграрному сектору виглядає таким чином: за сукупністю також поки що двійка (за п'ятибальною системою).

Зокрема:
Аграрний сектор та сільський розвиток - одиниця (early stage of preparation)
Харчова безпечність, ветеринарія та фітосанітарія - трійка (moderately prepared)
Аквакультура - двійка (some level of preparation)

Але певний прогрес є. В Єврокімісії оцінюють прогрес за 6-ти бальною системою. І в нас за сукупністю я б оцінив як задовільно, зокрема:
Аграрний сектор та сільський розвиток - 4
Харчова безпечність, ветеринарія та фітосанітарія - 4
Аквакультура - 5

Коротше, ще дуже і дуже багато роботи для державної махіни.

Гарний саммарі прогресу по євроінтеграції по транспорту. Поки що 'сідайте - вам двійка'))

Вийшов черговий звіт по Україні за 2024 рік в рамках Пакету розширення ЄС. Минулого року я писала, який прогрес був в України в сфері транспорту (оцінка 2 з 5), тож давайте подивимось, що змінилося за рік. (Спойлер: нічого не змінилося, третій рік поспіль тут оцінка 2 з 5.)

Національну транспортну стратегію до 2030 року так і не оновили. Тож в звіті закликають її таки оновити та почати впроваджувати. Також потрібно прийняти та почати впроваджувати Стратегію розвитку та розширення прикордонної інфраструктури з країнами-членами ЄС та Молдовою.

В автомобільному транспорті значних реформ так і не дочекалися. ЄК пише, що немає закону, який би узгоджував послуги автомобільного транспорту зі стандартами ЄС. Для ЄС важливо, щоб була справедлива конкуренція і однакові правила гри. Також наголошується на виконанні Стратегії безпеки на дорогах і на тому, що однаково важливі безпека інфраструктури, автомобілів, користування дорогами та догляд після аварій. Нагадують, що потрібно ратифікувати Міжавтобусний протокол (Interbus Protocol).

В залізничному транспорті прогресу ніякого немає, бо закони не приймаються, хоча й відзначається часткове узгодження з технічними стандартами ЄС. Досі немає незалежного регулятора. Знову наголошується, що потрібно прийняти закон про залізничний транспорт, щоб створити конкурентний ринок, а також необхідні інституції типу незалежного органу з безпеки. Окремо згадується необхідність відділення управління інфраструктурою від залізничних перевезень.

В морському транспорті відбулося відродження завдяки Українському морському коридору, але прогрес в гармонізації з морськими принципами ЄС, в тому числі щодо державного контролю портів та моніторингу руху суден, був мінімальним. Морський сектор України погано дотримується нормативних вимог та стандартів безпеки.

У внутрішньому водному транспорті розробляють та впроваджують регуляції для поліпшення безпеки навігації та функціонування ринку. Україну похвалили за включення в роботу по Стратегії дунайського регіону та двосторонні угоди з прибережними державами. Але написали, що потрібно продовжувати працювати над виконанням всіх необхідних вимог щодо визнання сертифікатів на внутрішніх водних шляхах.

У повітряному транспорті продовжується нормативне узгодження з авіаційними правилами ЄС. Проте перегляд списку транспозиції Угоди про Спільний авіаційний простір ще не почався, а пора б.

По мультимодальному транспорту прогресу 0.

І окремим пунктом винесено, що Україна повинна досягти значного прогресу у узгодженні свого законодавства з правилами ЄС щодо прав пасажирів, особливо у сферах автобусних перевезень, а також прав осіб з обмеженою рухливістю.
#вступ_до_ЄС #залізниця #авто #пасажири #безпека #море #авіа

🐟 Хоча сектори рибного господарства та аквакультури часто залишаються поза увагою, вони є важливими для економіки України. Війна порушила ланцюги постачання та доступ до морських ресурсів, але інтеграція до ЄС відкриває можливості для відновлення та зростання.

31 жовтня з ініціативи Міністерства аграрної політики України KSE Агроцентр проведе експертне обговорення викликів і перспектив розвитку цих галузей в умовах війни та євроінтеграції.
Експерти розглянуть, як співпраця з країнами ЄС може сприяти модернізації галузі та відкрити нові можливості на європейському ринку.

Серед учасників панельної дискусії:
• Марія Богонос, KSE Агроцентр (модератор);
• Віталій Головня, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України;
• Ігор Клименок, т.в.о. Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм;
• Крістоф Ван де Вейер, співробітник з економічного аналізу, ринків та оцінки впливу, Генеральний директорат з морських справ та рибальства Європейської комісії;
• Анна Чукліна, експертка сектору рибництва, Голова Державного агентства рибного господарства України у 2020 р.;
• Василь Коваленко, доцент кафедри аквакультури Національного університету біоресурсів та природокористування України;
• Дмитро Загуменний, очільник Асоціації «Українських імпортерів риби та морепродуктів».

📅 Дата: 31 жовтня
⏰ Час: 14:00
🌐 Формат: онлайн (Zoom, синхронний переклад українська-англійська)

Долучайтеся до обговорення та реєструйтесь за посиланням

🌱 Від початку 2024 завдяки обігу та використанню сільгоспземель до бюджетів громад надійшло понад 23 млрд грн податкових надходжень, що на 15% більше, ніж за аналогічний період у 2023 році. Лише у липні цього року завдяки сільгоспземлям бюджети громад поповнились на 3,5 млрд грн, що на 13% більше ніж торік. Це дозволило частково компенсувати падіння інших податкових надходжень, спричинене переспрямуванням ПДФО, сплаченого військовими, до державного бюджету – приблизно 16% від недоотриманих 2,5 млрд грн у липні.

📈 Загалом частка доходів, пов’язаних із сільгоспземлею, у сукупних податкових надходженнях громад цьогоріч зросла з 11% до 14%, що свідчить про важливість земельного ринку для збереження та зміцнення фінансової спроможності громад.

⭐️ Регіоном-лідером за бюджетними надходженнями від обігу та використання сільгоспземель залишається Дніпропетровська область - 261 грн/га за результатами липня. Для цього регіону сільськогосподарські землі є важливим джерелом наповнення бюджетів громад, які забезпечують 18% від усіх податкових надходжень. Загалом по Україні громади у липні цього року зібрали в середньому 90 грн бюджетних надходжень з гектара.

📈 Ключовим фактором зростання надходжень громад від обігу та використання земель сільськогосподарського призначення було зростання платежів за оренду комунальних сільгоспземель (+11%) та пожвавлення бюджетних надходжень від сплати земельного податку (+12%). На фінансах громад також позитивно позначилось збільшення надходжень за мінімальним податковим зобов'язанням (МПЗ). У липні 2024 року сплата за МПЗ склала 116 млн грн, що є найбільшим місячним доходом за цим податком від початку року.

Про це, а також про результати роботи ринку сільгоспземель в серпні 2024 року ви можете прочитати в новому випуску Огляду земельного ринку в Україні!

📄 Текст аналітичного огляду
🌱 Сайт проєкту "Земля Незламності"

Побачив повідомлення, що підстав для 50грн за кг картоплі - нема. Цікаве питання, ні? Давайте подивимось (спойлер: підстави є:)

Отже, умови цієї економічної задачки такі (що відомо, із коментарями)

1) Врожайність. Міністерство та інші повідомляють про зменшення врожайності картоплі в 3 рази. Тобто виробництво зменшиться в 3 рази
2) Ринкова пропозиція. Традиційно, основним виробником картоплі в Україні є домогосподарства, які себе забезпечують картоплею, а решту продають. Це значить, що якщо врожайність зменшилась в 3 рази, то ринкова пропозиція - більше ніж в 3 рази. Наприклад, умовне домогосподарство виробляє умовно 20 кг картоплі, 10 для себе і 10 на продаж. Врожайність падає вдвічі, що відбувається? Швидше за все, домогосподарство залишає собі 10 кг, а на ринок цього року нічого не відправляє. Тобто врожайність зменшується на 50%, а ринкова пропозиція від домогосподарства зменшується на всі 100%. Звичайно, є суто комерційні підприємства, і це помякшує ринковий шок... Але фіксуємо, що зменшення ринкової пропозиції буде більше ніж в 3 рази. По площі - ніби таку ж саме засадили, як минулого.
3) Торгівля. Традиційно картопля є так званим "nontradable good", тобто це не зерно, яке можна лекго завезти зі світового ринку. Тобто з певним наближженням (для аналізу), ринок картоплі - це автаркія так звана, де місцевий попит та пропозиція визначають ціну
4) Пропозиція річна - абсолютно нееластична, тобто коливання ціни залежать від зміни ринкової пропозиції (горизонтального зсуву) та еластичності попиту на картоплю
5) Еластичність попиту на картоплю в Україні. Оцінок показників еластичності попиту для картоплі в Україні я не бачив... Бачив для росії та інших країн і довгострокова еластичність дорівнює одиниці. Тобто якщо пропозиція зростає на 50%, то ціна падає також на 50%. В короткій перспективі еластичність звичайно менша, тобто попит на картоплю доволі нееластичний

В підсумку виходить так, що оскільки ринкова пропозиція впала принаймні в 3 рази (або 200%), то ціна на картоплю зросте на принаймні 200%, тобто більше ніж в 3 рази. В абсолютних цифрах: якщо минулого року бачу ціна була в районі 10-20 грн за кг, то зараз не треба дивуватись цінам в 30-60 грн, може бути і більше

офф-топ... про нову книгу Боба Вудварда "Війна".
Вкурвила одна річ, - це цинічність із купою підводних каменів глобальної політики. Ось інтерв'ю та транскрипт. Боб Вудвард дуже відомий журналіст, який має доступ до перших осіб, тому такі відвертості. Він пише, що в вересні 2022 року (після відступу) путін хотів вдарити по Україні ядеркою. США про це дізнались і міністр оборони Ллойд Остін подзвонив шойгу і пригрозив йому, щоб ті того не робили. шойгу типу "ти мені погрожуєш?", на що Остін відповів “I am the leader of the most powerful military in the history of the world. I don't make threats.”. Нє, ну дуже добре, звичайно, що це подіяло на путіна... але, що такого адміністрація Байдена транслювала путіну, що він все-таки пішов війною на нас, де тоді було ось це "I am the leader of the most powerful military in the history of the world. I don't make threats"?

Хм, дивлячись на ці сценарні моделювання агропродовольчих цін (з дослідження СБ в попередньому пості), не думаю, що політики будуть в захопленні і матимуть великий ентузіазм в імплементації заходів по зменшенню парникових газів. На графіку історичні реальні ціни та два сценарія. Що буде, якщо продовжувати теперішні практики виробництва та споживання, а другий - напрягатись додатково, щоб досягнути балансу викидів. Бачимо, що другий варіант (через додаткові витрати) значно збільшить вартість їжі. Ну це політичне самогубство, як на мене... Якісь додаткові речі, які можуть це компенсувати, буде важко донести до населення. Шлунок (особливо в бідних країнах) рулитиме перш за все

Світовий банк випустив нове дослідження Рецепт придатної для життя планети. Дуже цікаве дослідження) почав сьогодні читати... Ось цей графік цікавий і доволі комплексний. 30% всіх парникових викидів - від агросектору, із детальною їхньою розбивкою.

🌱 Земля – це не просто ресурс. Це можливість. Правильне управління сільськогосподарськими землями може стати рушієм зростання громад. Бюджети можуть отримувати більше, громади – розвиватися швидше. Але як це реалізувати?

23 жовтня долучайтесь до круглого столу, організованого KSE Агроцентром у межах проєкту «Земля незламності» за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку - АГРО. Експерти та фахівці галузі сфокусуються на актуальних питаннях земельної реформи та поділяться своїм баченням щодо підвищення бюджетних надходжень від сільгоспземель.

До того ж учасники обговорять міфи про мораторій на продаж державних і комунальних земель, перші підсумки роботи проєкту «Земельний банк», а також можливості прозорої оренди через Prozorro.Продажі. Окремо розглянуть проблему безоплатної приватизації та захист реформи земельної децентралізації.

Серед спікерів:

🔸Роман Нейтер – експерт KSE Агроцентру;
🔸Сергій Біленко – експерт із земельного права, співробітник Комітету з питань аграрної та земельної політики ВРУ;
🔸Сергій Кубах – керівник напряму земельної реформи у програмі USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО);
🔸Андрій Мартин – доктор економічних наук, старший проєктний менеджер з питань земельної реформи Офісу відновлення та реформ КМУ;
🔸Дмитро Макаренко – в.о. голови Держгеокадастру;
🔸Ярослав Ярославський – керівник Державного земельного банку;
🔸Володимир Нагорний – керівник відділу земельних і майнових відносин «Миронівський хлібопродукт», керівник проєкту Volodar;
🔸Сергій Замідра – перший заступник Голови Всеукраїнської асоціації громад (ВАГ);
🔸Марія Черненко – начальник Роганської селищної військової адміністрації;
🔸Микола Різник – Опішнянський селищний голова.

Модеруватиме подію Дарина Манжура, координаторка програми «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні».

⏰ Коли: 23 жовтня 2024 року, 10:00 – 12:00
💻 Формат: онлайн (Zoom)
🔗 Реєстрація за посиланням

Захоплююча лекція від Барбари Оклі про те, як ефективно вчитись. Крім самої презентації та її змісту, я як викладач, просто захоплююсь як вона майстерно вміє презентувати, просто топ https://youtu.be/QcoCYnzGwBo?si=HgqlNCWhnzrQydmx

Просто зараз:


За що присуджено
Нобелівську премію з економіки 2024
й в чому її значення для нас.
Семінар
в Київській школі економіки
з Президентом КШЕ Тимофієм Миловановим
та ректором КШЕ Тимофієм Бріком

Про бюджет 2025 та підтримку виробників/збільшення податків.
Кожна гривня, яка йде на дотації виробників - це мінус в обороноздатність країни, це здоров'я та життя наших захисників.
Так, це ціна дотацій не тільки в агро, адже завжди є альтернатива використанню грошей платників податків. Кожну гривню можна інвестувати або в Ф-16/дрони/захисні споруди або в, наприклад, "кешбек" за куплену сільгосптехніку. Кешбек та інші теперішні прямі дотації/підтримка аграріїв в переважній своїй масі не має очікуваного ефекту, а радше зворотній. я з колегами писав про це не раз. Тим більше дивують заяви парламентарів, які вимагають ще більшої підтримки (6,5 млрд сюди, 1 млрд грн туди і тд). Ціна цьому - життя захисників.
Якщо вже такий напрямок взяли: піднімаємо податки, бо треба гроші на фронт, то значить треба і з іншого боку - врізаємо по максимуму і невимагаємо додаткових дотацій. Тоді це виглядає послідовно

Знову хочу поділитись гарним дослідженням колег про індустрію дронів України. Капіталізація сектору зростає, більше стартапів, інновацій та фінансування. Але це не означає, що цього фінансування достатньо і є обмеження на експорт та конкурентний тиск з боку міднародних компаній.
До-речі, в моєму курсі з транспортної економіки студентів також цікавило питання розвитку дронової індустрії в світі. Ми це питання задали Володимиру Білоткачу - випускнику КШЕ та топовому науковцю в галузі авіації. Він сказав, що принаймні в науковій частині зараз інформації досить мало. Всі статті, які він отримує на рецензію саме по дронах (в провідних виданнях), переважно описові

Хочу поділитись свіжим дослідженням колег по тіньовому флоту росії, який вже процитували в топових міжнародних виданнях (FT, NYT, Times ...). Проблема - його стає більше. Основний аргумент - що флот старий і що екологічні проблеми - це лише питання часу, і що через закручування гайок по екології можна зменшити розмір цього флоту, - гарний і вдалий аргумент. Про це, до-речі, нещодавнє розслідування на Politico. Чи вдастся цьому запобігти через додаткові заборони - можливо і треба це робити. Але спрощено, - це будуть додаткові транзакційні витрати для росії і чи стануть вони непомірним тягарем для ворога?

А ось це цікаво. Раніше, коли управління держземлями (за межами населених пунктів) було в руках Держгеокадастру, то із публічного дискурсу складалось враження, що саме звідти йде вся корупція. Зараз же, після децентралізації та коли держземль залишилось як кіт наплакав - осередок корупції перемістився на рівень громад...

Ось всі говорять про корупцію, а ось в земельних питаннях тенденція гарна в цілому. Впевнений, що запуск ринку земель також відіграв свою роль. Цей рік намагається поламати тенденцію, правда... https://www.youtube.com/live/s7oC6hVk37E?si=dfBdNBq7cLuGJ6qQ

Сьогодні має бути цікавий онлайн захід про корупцію в аграрному секторі та земельних відносинах. на 11ту. https://www.youtube.com/live/s7oC6hVk37E?si=dfBdNBq7cLuGJ6qQ

KSE Агроцентр презентує звіт Партнерство між Україною та країнами Африки в сільському господарстві: Центральна Африка.

Звіт аналізує продовольчі системи найбільших країн Центральної Африки (Демократична Республіка Конго, Ангола, Камерун), державну підтримку агросектору, опції щодо партнерства з Україною.

Основні результати:

1️⃣ Кількість недоїдаючого населення в регіоні зростає (55 млн. осіб або 28% населення в 2022 році).

2️⃣ Імпорт продовольства в регіон (зокрема з України) обмежений низькими доходами населення та логістичними труднощами.

3️⃣ В агросекторі працює більше половини населення регіону, але це не стримує зростання голоду та сільської бідності.

4️⃣ Опції для співпраці з Україною:

📦 лібералізація торгівлі переробленими продуктами (борошно, шроти, сухе молоко і т.д.);

🚢 посилення присутності гуманітарної програми «Grain from Ukraine» в регіоні;

📊 трансфер технологій, інфраструктурні проекти;

🐮 консультації з ветеринарії по вирощуванню худоби та птиці.

Два минулих дні був на незвичній для себе конференції (ceecon24). В тому плані, що вона була ну дуже міждисциплінарна, тут тобі і історики, і соціологи, і мовознавці, і культурологи, ну і економісти. Дуже цікаво було і незвично. Але все стосувалось України, наслідків війни, як змінити фокус в східноєвропейський політиці та студіях з Росії на Україну і тд. Слайд з однієї презентації про план голоду Бакке перед бліцкрігом нацистів та кількість жертв серед військовополонених

Останній місяць я спостерігаю реакцію бізнесу на уніфікацію залізничних тарифів. Статей багато, всі вони проти цієї ініціативи, але всі аргументи можна звести до наступних:

1️⃣витрати бізнесу зростуть на 10-15% (Національна асоціація добувної промисловості)
2️⃣погіршиться конкурентоспроможність товарів як наслідок пункту 1 (Українська асоціація виробників феросплавів)
3️⃣необхідно провести міжнародний аудит Укрзалізниці, бо незрозуміло, на що УЗ витрачає гроші (Укрметалургпром)
4️⃣потрібно не підвищувати тарифи, а навпаки, знизити їх на 15-20% (Укрметалургпром, Асоціація добувної промисловості)
5️⃣потенційні втрати для аграріїв складають 2 млрд грн (УКАБ)
6️⃣ необхідні структурні зміни в УЗ (Метінвест, Українська аграрна асоціація)
7️⃣ УЗ невідомо куди витратила прибутки попередніх років (ЦТС)
8️⃣ тариф має бути економічно обгрунтованим (Укрметалургпром)
9️⃣ необхідна нова система тарифів (Федерація металургів України)
🔟 необхідна консолідація вантажовідправлень (Юрій Щуклін)

Тобто тарифи непрозорі, викличуть зростання витрат на логістику і потрібно підвищувати ефективність УЗ і шукати гроші деінде.

Цікаво, що схожі аргумети висуваються в дискусії щодо уніфікації тарифів на електроенергію за класами напруги. Як у випадку з залізничними тарифами, бізнес вимагає наукового обґрунтування та нормативного регулювання для тарифів на електроенергію. А підвищення тарифів на розподіл електроенергії може призвести до значних витрат для великих промислових підприємств, що є аналогічним до ситуації з Укрзалізницею. Як і в транспортному секторі, тут також є потреба в структурних змінах для покращення системи тарифоутворення.

Попри це, уряд має провести перегляд тарифів, щоб вони відповідали реаліям ринку, враховуючи потреби бізнесу. А тому потрібен відкритий діалог та пояснення причин змін.

#залізниця #УЗ

Залишу цей пост в себе. Студенти як раз зараз в моєму курсі з транспортної економіки в КШЕ роблять проекти з оцінки портових зборів або залізничних тарифів. Чудовий опис для розуміння контексту...

Зовнішня торгівля Польщі після вступу до ЄС. І ефект від інтеграції до ЄС красномовний (через частку торгівлі з країнами ЄС)

Запускаємо новий проект на економічному факультеті - economic talks. Приєднуйтесь)

🎓 Вітаємо! Хочемо запросити вас на цікавий івент наступного тижня.

✍️ Отже:
Дата: 10 жовтня
Час: 18:00-19:30
Місце: аудиторія 4.05 або онлайн (посилання буде відомо пізніше)
Назва: Economic Talks: зустріч з випусниками

Студенти матимуть змогу познайомитись з собою "майбутніми", а також потенційними майбутніми працедавцями. Ви дізнаєтесь, як випускники факультету знайшли роботу, ким вони працюють на разі, hard&soft skills, що використовують, які б поради далі собі - студентам.

Посилання для реєстрації: https://bit.ly/4dDSbJ8

Тож welcome 😎

Щось якось не те роблю... В колег (на заході, навіть в українців), в період викладання, статті відкладаються на потім або робота над ними завмирає. Як в них так виходить? Чи в мене просто таке хибне враження? В мене все завжди вкупі. Певно, в них краще планування роботи, кращій структурованності. Не завжди більше означає ефективно...

По транспорту ось така картина втрат. в продовження попереднього посту по аграрному сектору. Транспортний ВВП в 2021 році був 24,5 млрд дол, тобто відносно менше втратив сектор порівняно з аграріями