Оптимістичний християнин 🇺🇦

Звільнені з полону. Головна помилка і що не варто робити

Я обіцяв написати про роботу зі звільненими з полону. Не скажу, що маю великий досвід, але вже консультую, спілкуюсь деякі речі вже бачу і хочу їх розділити. Бо це допоможе багатьом з нас взаємодіяти.

По-перше. В полоні можуть бути не тільки військові, але й цивільні.
І це не той досвід - про який людина буде говорити.
В Херсоні це називалось: “Забрати на підвал”
В моєму оточенні з Херсону близько 10 людей, які потрапляли на підвал. Хтось провів 6 днів, а хтось і сильно більше.
І це дуже травматичний досвід. На все життя.

І ви ніколи не знаєте про людину, з якою спілкуєтесь - чи є у неї цей досвід. Це дуже важливо розуміти.
Бо у мене навіть в останній приїзд в Херсон в розмові з однією близькою людиною - виявилось, що вона була в цьому короткотерміновому полоні під час окупації і це дуже травматичний досвід


Головна помилка в спілкуванні і взаємодії - це жаліти їх.
Коли ти жалієш його - ти показуєш, що його досвід не вартий поваги.
Як сказав один: Як мамка носились зі мною.

“Ох ти ж бідний нещасний. Як же тобі не пощастило.”

Він вже пройшов це.
Він вже справився.
І він не потребує вашої жалості.

Ми сиділи на груповій терапії. І близько години обговорювлаи тільки цю тему.

Дуже важка тема для них. Дуже.

І знаєте, що найдивніше.
Я все це знав.
І прямо на зустрічі в якусь хвилину відчув, що сам досить стриманий і відчуваю потяг до того, щоб жаліти їх.
Звісно, я цього не робив.

Але це перша реакція на дуже травмуючий досвід.
Відчувати, що я це не переживав. А ти переживав. І бажання підтримати без розуміння іншої людини.

Але наша робота пройшла досить добре, бо я усвідомлював цю крайність і не пішов туди.

Друга крайність - це абсолютна і тотальна героїзація.

Що вони потребують - дати їм спокій від зайвої уваги і водночас підтримувати і допомагати, коли вони самі це озвучують.


Так, тут не дуже зрозуміла ця грань.

І це питання я задав. Де грань?
Відповідь одного мені дала багато ясності.
Він сказав мені:
“У кожного з нас ця грань всередині. Але ключове - це не жаліти, і не робити з мене супергероя. “


Ось це, мабуть і є відповідь.
Не жаліти, не робити супергероя. Бути підтримкою.
І шукати ту грань, яка є у всередині конкретної людини, з якою ти спілкуєшся прямо зараз.


Є також загальні поради, які важливо додати в цей пост. Пишу це, щоб ви могли зберегти і використовувати в подальшому.

Що ще не варто робити?
❌ Не варто запитувати про травматичний досвід просто так, з цікавості. Будь-який ваш інтерес до історії має бути суто професійним, а не особистим.
❌ Без дозволу не торкатись до людини, чіпати особисті речі, обіймати
❌ Не варто різко змінювати плани без попередження
❌ Не можна проявляти контроль та обмежувати автономію людини, що пережила полон. В будь-якому випадку завжди потрібно
❌ Не знецінювати досвід полону (“Нічого страшного”, “Забудь”).

На фото - квітка, яку мені подарувала звільнена з полону жінка, яка перебувала в нашому шпиталі. Вона робила такі в полоні, тільки з хліба. І зараз продовжує робити, каже, що це найбільше заспокоює. Я писав трохи раніше про іншу квітку.
Фото розміщено з її дозвілу.

В наступному пості хочу написати, що варто робити. І як треба взаємодіяти зі звільненими з полону.
Якщо це цікаво - поставте + або напишіть щось в коментарях.

І також прошу про репост, бо дуже важливо, щоб якомога більше людей розуміли як взаємодіяти з тими хто пережив полон і тортури.
(в пості використані матеріали брошюри “Особливсті роботи з паціентам, які пережили полон та тортури”)

Якщо хочете підтримати діяльність в шпиталі (на ліки і необхідне, що виникає — є банка:
https://send.monobank.ua/jar/8kmjS9aJsr)

@BagnenkoPsy

Деякі страждання зʼявляються, щоб покарати та виправити людину за неправильний спосіб життя (як у випадку з Йоною, якому загрожував шторм), деякі страждання зʼявляються не для того, щоб виправити минулі помилки, а щоб запобігти майбутнім (як у випадку з Йосипом, проданим в рабство), а деякі страждання не мають іншої цілі, окрім того, щоб спонукати людину палкіше любити Бога для себе самого і таким чином віднайти остаточний мир і свободу.

Тім Келлер
@obodrenie

Робіть усе можливе, щоб проповідувати Євангеліє і, якщо необхідно, використовуйте слова!

Франциск Асизьський
@obodrenieEarlyChristianity

Бо що є ідолопоклонство, як не це: поклонятися дарам замість Того, Хто дає?

Жан Кальвін
@obodrenieReformation

Спілкування з мудрими робить мудрим.

Сьогодні була довга і змістовна розмова з братом, якого давно знаю і ціную. Побачили, що нас обидвох турбують однакові питання.
Щиро поговорили, помолились.
І це підтримує. Більше аніж багато що - виконання якихось обрядів і правил.

«Коли ходимо у Світлі, - маємо спільність одне з одним» (1 Ів 1:7)
Спільність - це єдність, одні думки і взаємна любов.

І спілкування з мудрими робить мудрим.
Такі от висновки тижня. Є над чим подумати.
Якщо корисно — поставте 🔥
#висновкиТижня
@obodrenie

Поговоримо про довгі книги.

Я останнім часом побачив по собі, що дуже важко йдуть великі книги.
Відчуваю швидку втрату концентрації.

Досліджував це питання, читав книги по увазі і зрозумів, що причиною тут є дешевий дофамін. Коли я отримую швидке задоволення (завдяки соцмережам найчастіше).

Зараз почав довгий експеримент. Відмова від дешевого дофаміну поступова і бачу результат.

«Щиголь» — це мій експеримент на довге читання, я писав раніше. 800 сторінок. І за останній тиждень відчутний прорив, вже майже на половині.

Але питання не в цьому, хочу це обговорити.
Бачу, що мозок потроху звикає до довгих текстів знов і концентрація — це як навичка.

Поділіться, як у вас з читанням великих книг і довгих текстів? Який у вас досвід і що допомагає?
@bagnenkoText

Більшість життєвих битв виграються або програються в розумі.

Крег Грошел
@CraigGroeschelWriting

Гордість перетворила ангелів на демонів; смирення чинить людину подібною до ангелів.

Аврелій Августін
@obodrenieEarlyChristianity

Розіграш!

Друзі, це ваш час!
Ви можете виграти одну з трьох книжок видавництва «Наш Формат»:
1. «Самознищення Європи: імміграція, ідентичність, іслам» автора Дуґлас Мюррей
2. «Есенціалізм. Мистецтво визначати пріоритети (оновл. вид.)» автора Ґреґ Маккеон
3.«Чипова війна. Боротьба за найважливішу технологію в світі», Кріс Міллер


Ось що треба зробити для участі у нашому розіграші:

1. Бути підписаним на Читай, krw, книжки️📚;
2. Бути підписаним на Закнижжя!;
3. Бути підписаним на Наш Формат;
4. Переслати цей пост другу або подрузі.
5. Написати у коментарях під цим постом на каналі Закнижжя, що читаєте зараз або будь-який коментар.

Переможців оголосимо 19 листопада.
Підписки будуть перевірятись.

Нехай щастить!
@bagnenkoText

Договір. Процес роботи над рукописом і виданням.

Мене дуже мотивує новий формат взаємодії і роботи над книгою.

Я писав раніше, що у мене є рукопис і є усна домовленість з видавництвом.
І тепер ми почали нову взаємодію - щотижневі зустрічі. Я про них попросив
Я працюю тиждень над тим, що ми обговорили.
По суті, всі мої питання і нерозуміння я можу обтесати разом з редакторкою.

А також сьогодні ми вже підписали той договір.
Тепер вже можу сказати з ким взаємодію - це видавництво «Відкриття» і Наталя Васильєва, вона і авторка і редакторка.
Назва видавництва якраз про те, що вони співпрацюють з авторами, які можуть стати відкриттям. Вірю, що моя книга буде такою.

Мій спосіб роботи, який вже добре зарекомендував себе:
✅ Щоранку пишу
✅ Щочетверга обговорюю з редакторкою
✅ Виношу все, що турбує і ми обговорюємо.

Обговорили плани — до весни 2025 вже все доредагувати, внести корективи, пройти коректуру, верстку, дизайн і видати. Якраз на Книжковий Арсенал :)
Наполегливості і цілеспрямованості мені не займати.
Побажайте нам трохи удачі, щоб встигнути, бо рік тому з блекаутами і відключеннями всі строки сильно поламались.

Ну і пишіть, що саме цікаво у виданні книги. Буду трохи корегувати мої думки щочетвергові з урахуванням ваших побажань.

А якщо просто цікаво — поставте 🔥
#ЩоденникАвтора
@bagnenkoText

Квітка і полон. Хроніки військового шпиталю.

Це я робила в полоні. Хочете і вам зроблю?
— Так, давайте, мені буде приємно.
– Хочете розкажу, як ми це робили?
– Так, звісно
– Ми з хліба робили пластилін. Бо хліб там ніякий. Він жахливий, липне і з піском.
Ми з нього робили пластилін і з ниє квіти.
А фарбували знаєте як?
– Як?
– Зубною пастою.
З волосся, яке випадає робили кисточку.
І потім розфарбовували.
Брали зеленку у тих, хто там за медицину відповадв. І фарбували ніжку троянди в зелений.

І от я зараз тут, вже звільнилась з полону, але це дуже мене відновлює. Продовжую робити ці квіти. Тут вже все у мене є — і навіть пластилін гарний.
Це найкраще, що мене відновлює.

Я і вам таку квітку зроблю.
— Дякую. Це приємно.
— Я можу хоч 15 штук за день зробити.

***
Працюю зі звільненими з полону.
Це люди, які пройшли найважче, але зберегли гідність і силу. Сталеві люди.
Багато поваги. Хочу написати про взаємодію з ними, що варто і що не варто, якщо цікаво - напишіть, будь ласка, або поставте + в коментарях.

(Ця історія розміщена з дозволу. Ця людина дозволила поділитись, щоб якомога більше людей розуміли, що полон - це важко, але звільнення можливе.)

@bagnenkoPsy

Смирення є початком справжнього розуму.

Жан Кальвін
@obodrenieReformation

Кожен повинен жити для чогось, і що б це не було, воно стає господом, якому ви повинні коритися. Але Ісус є єдиним Господом, який, якщо ви приймете Його, повністю задовольнить вас і, якщо ви підведете Його, зможе простити вас. Ваша кар'єра не може померти за ваші гріхи.

Тімоті Келлер
@obodrenieTimKeller

Людство. Оптимістична історія - книга для поглиблення історичних знань і дискусій.

Ця книга від видавництва «Лабораторія» йшла повільно.
Ця книга викликає багато дискусій.

Але я все ж раджу її.

Чи є людство злим чи добрим?
Ось основне питання, на яке автор шукає відповідь.

✅ По суті, є 2 погляди на людину з науковоїх сторони - до чого тягнеться людина, до добра чи до зла. Ці 2 погляди найкраще відображають 2 мислителя.
Англієць Томас Гоббс написав трактат “Левіафан” в 1651 році і вважав, що людина схильна до зла. І лише громадянське суспільство має силу врятувати нас від наших злих інстинктів.
Є Жан-Жак Руссо і ціла низка його трактатів. Він вважав, що в глибині душі ми всі є хороші.
Їх погляди протилежні. Вони ніколи не перетинались, бо Руссо народився через 33 роки після смерті Гоббса.
Але їх погляди і досі притягають інтелектуалів світу.


✅ Автор бере поодинокі випадки добрих проявів.
Він хоче вірити, що людство є добрим.
Він знаходить ці підтвердження. На війні. Коли на війні американські солдати не стріляли в японських, бо не хотіли. І коли в Громадянську війну в США більшість мушкетів заряджались, але солдати не стріляли.
Він знаходить інакший приклад історії “Повелителя мух” Уільяма Голдінга, де 6 хлопців потрапили на острів і не повбивали одне одного, а жили разом.

✅ Але те, що я бачу - це скоріше він знаходить випадки, які мають підтверджувати його думку.
Автор прочитав трактати Стівена Пінкера.
Але у мене є трохи відчуття, що він дуже хоче довести свою думку і спростовує багато з тих фактів, які є.
Наприклад, що розкопки ранніх людей не є достатнім аргументом.

✅ Після Стенфордського тюремного експерименту, після Голокосту, після тисячолість воєн і остаточно - після підступної війни росії проти України і знищення мирних жителів - стверджувати, що людина є доброю за природою доволі складно.

те, шо творить росія вже 3й рік - обстрілюючи мирні міста ракетами і шахедами, обстрілюючи мій рідний Херсон щодня з усього (артилерія, міномети, фпв дрони і навіть танки по цивільному населенню) - все це не можна пояснити тим, що людство добре, просто їх заставляють стріляти.


✅ У людини є добра сторона.
Але тінь, зло, яке людина носить в собі - для мене доведений факт.
Особливо, коли я бачу те, що творить так звана недокраїна росія в моїй Україні, що робилось в моєму Херсоні.

✅ Моє глибоке переконання, яке не похитнула ця книга, що людина тягнеться до добра, але має тінь, злу сторону, вітхозавітньою мовою - гріховну, науковою і психологічною - тіньову.

Це не є остаточним і фінальним вироком людині. Це просто факт про нашу сутність.


Ця книга - дискусія.
Раджу читати її не для того, щоб впевнитись в тому, що ви праві.
А для поглиблення власних знань - для розширення знань і світогляду.

Мені дуже сподобалось, як автор перелопатив тонни літератури і простою мовою це доніс до нас.
А що ви думаєте про людство?
І як вам відгуки на нон-фікшн, бо у мене нон-фікшна у вивченні і дослідження зараз сильно більше загалом.
#відгук
@BagnenkoText

Як проживати втрату дому і минулого? Ностальгія за домом. Нова норма. Добре, що ти тут. Випуск 37

Це мабуть один з найвадливіших випусків мого подкасту.
Як справлятись з ностальгією по дому?
Як жити, коли твій дім далеко і це нова норма життя.

В розмові з землячкою і херсонкою Машою Мороз ми говорили саме про дім. І про ностальгію за домом.

Мій дім - Херсон - деокупований 11 листопада 2022 року.
Я якраз повернувся з Херсону з волонтерської поїздки і був переповнений всім побаченим і історіями людей, які там живуть і працюють.
Це відео ми записали в кінці жовтня і я відчував таку купу радості, щастя і суму одночасно, що це було дуже правильно поговоити про це.

✅ Про ризик життя і прогулянки по найріднішим вулицям життя
✅ Про те, як жити з ностальгією
✅ Про те, як відновлювати ідентичність, коли ти багато втратив.
✅ Про любов до рідного міста і дому
✅ Що змінилось після того, як ти втратив безпечний дім

І саме сьогодні, 11 листопада, я вирішив викласти це відео.
В день визволення Херсона.

Запрошую до перегляду.

https://youtu.be/-Ddd8ZQvO7k

І напишіть в коментарях, як ви справляєтесь з цим досвідом, якщо ви теж проживали втрату дому і ностальгію за домом?
Це буде терапевтично для всіх

@bagnenkoText

Любов до чистоти і чистий руками зростає силою.

Побачив в Біблії що є любов до гріха. Любити зло. Любити робити зло. Здивувало це, але думаю це звичка робити зло.
І є любов до чистоти. До добра.

Тобто це те, що я можу розвивати в собі. Любов до чистоти.

«Хто любить чистоту серця, у того приятность на вустах» приповісті.

Вчусь обдумути думки і любити ті, що чисті.
Це сильно надихнуло.
Хоча це і складно, якщо чесно.

А сьогодні зранку читав і побачив, що якщо я люблю чистоту дій, справ - це чистота рук.
І чистий руками зростає силою (Йова 17:9)

Це мене ще більше надихнуло.
Якщо довгий час жити в чистоті - то ти зростаєш в силі.

Такі от висновки тижня. Є над чим подумати.
Якщо корисно — поставте 🔥
#висновкиТижня
@obodrenie
@obodrenie

5 книг + 3 нові смаки кави. Новинки в бібліотеці і на кухні.

Це кайф - мені запропонували бути амбасадором бренду 25 coffee roasters.
Чи то я цікаво описую свій досвід. Чи то ви гарно купляєте за промокодом. А може і все разом

То ж буду робити апдейт по новинкам книжним і кавовим.

Сідайте зручніше.

✅ “Як читати українських класиків” Ростислав Семків.
Окрім того, що я купляю всі його книги і захоплююсь стилем - він ще й куратор моєї майбутньої книги на ЛітОсвіті.
В цій книзі проаналізовано найбільш визначні твори, які вплинули на хід літературного процесу України.
Неймовірно цікаво, чекаю, коли почну.

✅ “Буде боляче” Адам Кей
Дуже веселі щоденники лікаря-ординатора. Я поки відклав, бо читаю інше з медицинської тематики. Але це чекає.

✅ «Кладовище домашніх тварин». Стівен Кінг
Це класика хорору, яку я давно хотів прочитати. Ось, з’явилась. Стівен Кінг - той, хто знає як зробити так, щоб тобі було цікаво

✅ “Треба трошки потерпіти” Анастасія Пристая
Це сповідь лікарки-проктолога, яка дуже чесно описує медицину і будні в лікарні зсередини. Якраз то, що мені зараз цікаво. Писав вчора, що почав її читати якраз

“Після останньої крапки” Наталія Васильєва
Книга для роботи з текстом. Знаю Наталю особисто, знімав з нею подкаст і точно впевнений, що книга сильна. Редагування, коректура, переосмислення тексту, друк, що робити, якщо не пишеться.

І новинки по напоям

☕️Бурунді. Це прям дуже плотний смак, аромат чорнослива, червоного яблука і чогось міцнішого, типу горіха може. Я кайфую від цього смаку.
☕️Уганда. Це більш солодкий присмак, тут є якийсь шоколад і трохи мармеладу. Дуже крутий післясмак
☕️Коста Ріка. Смачна і дуже неочікуване поєднання солодкого і гірчинки, яблука і марципану.

☕️Какао. Ну какао як какао - смачне 🙂

☕️Каскара - це взагалі відкриття для мене. Висушена м’якость кавових ягід, солодкуватий напій з квітковими нотами і тонізуючим ефектом. Простими словами, це можна заварювати напій з м’якоті кавових зерен. І прямо зараз, коли я це пишу - я його п’ю, дуже смачно.

Трохи про те, чому я їм довіряю:
✅ Вони 10 років вже обсмажують смачну каву
✅ Вся кава натуральна, без ароматизаторів, свіжої обжарки.
✅ Доставка прямо додому при замовленні від 350 грн (а це навіть 1 пачка кави)
Замовлення можна зробити тут: https://25coffeeroasters.ua/index.php

У мене є постійний промокод тепер,
Промокод Багненко
Дійсний постійно
Сайт: https://25coffeeroasters.ua/index.php


А якщо більше 350 грн замовлення - то безкоштовна доставка.
Спробуйте.

Ну і до речі, як вам новий формат - розказувати про новинки книги + каву? Бо для мене це якесь неймовірно смачне поєднання!
Думаю, зробити таку рубрику.
#Новинки
@bagnenkoText

Думки після 50 днів роботи в шпиталі. Книга в подарунок для військових. Хроніки шпиталю.

Я в шпиталі для військових вже майже 2 місяці працюю і 10 місяців приходжу, як волонтер.

Описую цей досвід як людина не з мед.світу, але яка потрапила законно працювати в шпиталь, одягла білий халат у консультує військових.
Мені так легше опрацьовувати цей досвід.
А ще ви теж читаєте і підтримуєте в нагальних потребах. Дякую за це!

Все більше розумію, яка це складна робота. І неймовірно важлива.
Вчора вперше опрацьовували з одним військовим втрату побратима. Втрату людини з його підрозділу. Він досі несе провину на собі. Працювали з цим.
Це важко. Це боляче.
Бо зазвичай це дуже травматичний досвід. Такі речі зазвичай розказують тільки своїм, при близькому контакті. Радію, що він на 3й тиждень роботи довіряє мені.
Після розмови з ним я ще довго роздумував. Важко на душі.

Добре, що у мене є супервізія, я можу це виносити туди.
І проживати важкі емоції.
Бо насправді, психологам теж важко це виносити. Ніхто не є суперлюдиною.
Але я бачу, як дуже багато хто працює і не має супервізії, власної терапії.
А це дуже важливо.


Групова робота
Працюю з групами.
Зазвичай 5-6 людей. Хлопці приходять, сідають на крісла-мішки і ми опрацьовуємо їх досвід. Або вивчаємо щось.

У групи є кілька важливих переваг.
Група - дозволяє хлопцям виговоритись.
Дозволяє хлопцям пропрацювати ті досвіди, які у них були.
І побачити, що їх зміни в собі - не тільки в них. Вони є у всіх.
В шпиталі не вистачає психологів, які б могли надати якісну допомогу всім. Група допомагає в цьому - бо так ми охоплюємо більшу кількість воїнів.

Книга в подарунок і бібліотека.
Одна з моїх відповідальностей - це бібліотека в нашому відділенні. Потроху оточую себе і тут книгами.
Провів зустріч про книгу “Одного разу воїн - воїн назавжди”. І розумію, що вона справді одна з найкращих. Тому раджу її всім.
А ще з видавництвом “Наш Формат” домовився про знижку.
Хочу закупити книг і дарувати воїнам.

До нас приїжджають хлопці на реабілітацію, на 21 день.
За цей час вони багато дізнаються про себе, про реакції тіла.
Але все ж неможливо дати все те, що їм потрібно

Книга - це те, що допоможе їм, коли вони повернуться.
Тому хочу зібрати 6400 грн на книги. (це буде 20 книг і це хоч якась невеличка кількість)
Банка в коментарях і тут: https://send.monobank.ua/jar/8kmjS9aJsr

В цілому, зараз розумію, що дуже важливі очікування.
Я не мав ніяких високих очікувань, розумів, що буде важко, і розумів сенс навіщо я тут.
Мій сенс - підтримувати стійкість військових, надавати їм матеріали і техніки для саморегуляції.
І це у мене виходить.
Я все ще тут. І я радий бути тут.

Дякую всім за підтримку!

P.S. А ще й кормлять смачною кашею ввечері з солоними огірками 🙂
Фото порції можна побачити в коментарях :)
#ХронікиШпиталю
@BagnenkoPsy