Оптимістичний християнин 🇺🇦

Безпомилковим тестом духовної зрілості, каже Ісус, є ваше особисте молитовне життя.

Тімоті Келлер
Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського богослова і автора Т.Келлера:
@obodrenieTimKeller

Вистоїмо

Чому я купляю ліки для військових?

Хочу трохи розказати про те, навіщо взагалі я це роблю і де тут держава.
Але також це пост подяки. Не банальної подяки, просто, бо так треба - а щирої, від душі.
Всередині тепло від думок про кожного з вас, хто системно донатить і підтримує. Бо ми тут і зараз робимо те, що потрібно.

Я закуповую книги і ліки для хлопців.
Зараз хлопці хворіють.

Але чому я купляю їх? Невже держава не забезпечує?
Насправді, держава достатньо непогано забезпечує, але є складна система закупівлі ліків (не всі можна закупити, які потрібні і не завжди вчасно приходять.
І бувають просідання.

Отут я і закуповую необхідне. Наприклад, саме в цій ситуації завідуюча нашим відділенням сказала, що саме треба тут і зараз. І я кабанчиком метнувся до своїх налагоджених зв’язків (купляю зі знижкою) і купив.
Тобто наприклад, ліки будуть через 2 тижні, але от прямо зараз десь третина нашого відділення потребує негайних ліків.

Зараз, наприклад, потрібні банальні протизастудні засоби, які дієві.
Зараз сезон, тому гарячі чаї дуже і дуже дієво діють. І їх просто треба багато і знімають симптоми застуди.
При головокружінні, після лЧМТ (легких черепно-мозкових травм) - також є необхідні препарати, які допомагають.


Буду вдячний за підтримку і далі.
Бо якраз купив ще книг (про них окремо напишу) і ліків і майже по нулях на банці.

Банка, щоб підтримати закупівлю ліків і книг і надалі - тут:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP


Разом ми робимо неймовірно важливі речі тут і зараз.

На фото чек з ліками.
А відео - в першому коментарі.
@BagnenkoPsy

«Єдина любов, яка вас не розчарує, це та, яка не може змінитися, яку не можна втратити, яка не базується на злетах і падіннях життя або тому, як добре ви живете. Це те, що навіть смерть не може забрати у вас. Божа любов — єдина така».

Тім Келлер
Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського богослова і автора Т.Келлера:
@obodrenieTimKeller

Давайте знайомитись і 3 факти про мене.

Багато нових людей, то чому б не обрати кілька фактів про мене і не познайомитись.

Я Володимир Багненко, клінічний психолог (буквально нещодавно підвищив кваліфікацію до клінічного).
Автор книги «Неідеальний тато» (вийшла в 2019). Зараз працюю над виданням другої (вже є видавництво, підписаний договір) і третьої з ЛітОсвітою (текст пишу якраз на річному курсі).

Факт 1. Люблю навчатись. Навчаюсь в аспірантурі, Інституті Віктора Франкла на логотерапевта і Міжнародному інституті післядипломної освіти на травмотерапевта.

Факт 2. Працюю в шпиталі для військових.
Люблю мою роботу.
І радію, що можу бути корисним і дотичним до роботи з військовими.

Пишу більше про неї в окремому каналі «Психолог під час війни». Там багато корисного, що допомагає справлятись з тривожністю, депресією, втратами, а ще - як взаємодіяти з військовими. Кому це потрібно або просто цікаво - долучайтесь. Пишу там щодня щось корисне.

Факт 3. В бібліотеці у мене більше 1500 книжок.
Більша частина бібліотеки в Херсоні, звідки я родом. Але вже і в Києві, де я зараз багато перевіз.
Читаю 35-50 книг за рік. Майже завжди 3-5 книг одночасно.
На «Закнижжі» пишу виключно про книжки.
Бо читаю багато і дуже різнопланового. Але загалом тут багато корисного і психологічного нон-фікшену.

Тому розміщуйтесь зручніше, тут про книги буде ще багато цікавого :)

напишіть і ви про себе якийсь цікавий факт.
А якщо у вас є ваш телеграм-канал - напишіть про нього. Влаштуємо таку собі перекличку.

@bagnenkoText

Як взаємодіяти з військовим, який проявляє невмотивовану агресію?

Це має знати кожен цивільний.

Зараз ми говоритимем про дуже складну тему. Про те, як бути, коли людина з бойовим досвідом та, можливо, зброєю при собі проявляє невмотивовану агресію до тебе чи інших. В кафе, на зупинці, в поїзді тощо.

Складності таким ситуаціям додає факт, що та сама людина ціною власного життя захищала нас від ворога. Тож ми опиняємось в поперечному шпагаті: ми стаємо жертвою агресії з боку людини, що сама була жертвою агресії нелюдів і захищала нас від них. І геть не зрозуміло, яка має бути стратегія дій.

Ми зібрали 5 вкрай важливих пунктів, що можуть допомогти. Але спочатку дамо трохи пояснень про причини таких ситуацій.

Для людини, що буквально бачила пекло і вийшла з нього живою, тригером може стати що завгодно. Будь-яка ситуація, схожа на загрозу війни. Або будь-яка ситуація, що попадає в його біль, а психіка не витримує навантаження і вибухає образою, гнівом, відчаєм. Тобто передбачити появу такої ситуації навряд чи можливо. Але її можна вирішити. Або хоча би спробувати це зробити.

Отже 5 «НЕ» в ситуації, де в людини з досвідом війни виникає невмотивована агресія до інших (продовження в каруселі➡️)

Матеріал підготовлений центром когнітивно-поведінкової терапії «EcoMind»

Якщо це корисно — поставте ❤️

@bagnenkoPsy

Бог дуже терпеливий до нас, коли ми проходимо складні часи і особливо в розпачі. Тому виливайте йому душу особливо в цей час.

Тім Келлер, пастор і богослов.
@obodrenie

Найбільше я переживав любов до Бога, коли Його благословення торкалися мене в хвилини гріха.

Джон Пайпер
(Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського автора і мислителя Джона Пайпера):
@JohnPiperWriting

Мій особисто важливий рік

12 лютого - перший день, коли я почав служити в шпиталі, де зараз працюю. 8 місяців я був волонтером і просто приїжджав, а потім мене запросили працювати.
Особисто для мене це надзвичайно важливий день і я внутрішньо святкую його. Я ніби копаю глибинну шахту і все більше знаходжу діамантів і алмазів всередині, бо все більше заглиблююсь в той сенс, яким живу.


Цей пост я писав і видаляв, бо не міг підібрати влучні слова. А потім уявив життя зараз без мого шпиталю.
В якийсь момент я зрозумів, що просто не уявляю життя без цього місця.

Бо це місце допомогло мені глибинніше віднайти власний сенс.
Я почав глибинніше будувати життя навколо сенсу. І навколо цінностей.

Як той, хто глибинно вивчає логотерапію, і вірить в важливість сенсу, як базової потреби людини - для мене це досить зрозуміло.
У Віктора Франкла є сенс моменту - це не сенс всього життя, а можливість віднайти сенс в тих тяжких умовах, де ти є і просто вкладати в нього.. Я не знаю, чим буду займатись далі.
Але конкретно тут і зараз я знайшов цей сенс моменту. Сенс, заради якого я хочу боротись - це психологічне відновлення наших військових і все з цим пов’язане.


Тепер я не уявляю життя без роботи для військових.
тепер я не уявляю, як це не проводити щопонеділка групову терапію. І потім питати їх як їм.
Не уявляю, як я відкриваю WhatsApp, а там немає моїх переписок з хлопцями.
не уявляю життя без цього. і не хочу.

Робота в шпиталі - це місце, про яке я мріяв.
І це місце, де я викристалізовую власні цінності
Рік тому я побачив власну тінь, зло, яке я сам можу нести, і яке теж є всередині.
І від цього стало страшно і боляче. Але це корисний досвід.

І шпиталь - це місце, де я можу служити іншим і розвивати світлі цінності. Підтримувати і допомагати. І спиратись на власні цінності.
Сенс - служити військовим, бути для них тим, кому не все одно..

Продовжую.
Я вірю, що цінності - це не те, що ти декларуєш. Це те, що ти робиш і чим живеш.
І саме завдяки цій роботі я можу спиратись на власні цінності.

Один з моїх паціентів якось сказав мені, коли вже виходив з кабінету: “Знаєш, я побачив, що тобі не все одно на мене. Я можу відрізнити щиру цікавість і просто професійність. І саме це дає надію і мені бажання боротись і жити далі”.
Згадую його слова коли важко.
І тішусь, що з кожним тижнем роботи тут таких як він все більше. Тих, в кого я можу вірити і тих, до кого мені є справа.

На фото я якраз в той перший день, ще сумніваюсь, чи ця психологічна робота комусь треба і трохи заросший )

Напишіть в коментарях, який з матеріалів за цей час запав в душу або був найкориснішим?
@BagnenkoPsy

Вчора провів дуже важливу групу по проживанню втрат.
Одну думку хочу винести. Є думка, що час лікує. Якщо ункати — не лікує.

Лікує свідоме проживання горя, усвідомлення болю і чесне прийняття всіх змін, які втрата принесла.

Якщо корисно — поставте + або 🔥

Місць в групу зараз немає.
Але є 1 місце на консультацію. Якщо потрібно — пишіть @bgnnk
@BagnenkoPsy

Пожадливість каже: «Що ти можеш зробити для мене?»
Любов каже: «Що я можу зробити для тебе?»

Тім Келлер
Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського богослова і автора Т.Келлера:
@obodrenieTimKeller

Корисна практика для зняття напруги за 5-7 хвилин — мʼязова релаксація

Я обіцяв розказати про м’язову релаксацію. Дуже корисну і дієву практику, яку ми вивчаємо з хлопцями, військовими. 

Доктор Едмунд Джейкобсон винайшов цю техніку в 1920-х роках, щоб допомогти своїм пацієнтам упоратися з тривогою. Він вважав, що розслаблення м’язів може розслабити розум. Концентруючись на напрузі та розслабленні м’язів, людина фокусується на моменті. Якщо її увага розсіюється, вона може знову зосередитися на відчуттях свого тіла під час виконання вправи. Це стимулює уважність. Інша назва вправи – медитація «сканування тіла».

Практика релаксаційних технік позитивно впливає і на фізичне, і на психічне здоров’я. Серед основних переваг такі:
- полегшує симптоми тривожності;
- зменшує стрес;
- знижує артеріальний тиск;
- знижує ймовірність судом;
- допомагає з безсонням;
- знижує частоту нападів мігрені;
- полегшує біль у шиї

Прогресивна м’язова релаксація також є профілактичним заходом. Вона покращує навички справлятися зі стресом, робить емоційно стійкими та усуває психічну напругу та страхи.

Уникайте прогресивної м’язової релаксації, якщо ви страждаєте на міозит або тендиніт, і проконсультуйтеся з лікарем, якщо у вас є психічні захворювання.

Поради для початківців:
1. Кожен день в один і той самий час, наприклад перед сном, виділяйте на практику 15-20 хвилин. Робіть це у тихому, зручному місці.

2. Вимкніть телефон, щоб не відволікатися.

3. Намагайтеся не затримувати дихання – це може посилити напругу. Глибоко вдихайте, коли напружуєте м’язи, і повністю видихайте, коли розслаблюєтеся.

4. Рухайтесь у тій послідовності, яка вам підходить. Наприклад, ви можете почати з голови і рухатися вниз тілом або навпаки.

5. Перед практикою одягніть зручний вільний одяг. 

6.  Практикуйте прогресивну м’язову релаксацію, навіть коли ви почуваєтеся спокійно, особливо на початку. Це допоможе швидше виробити звичку. 

7. Може допомогти прослуховування запису практики, щоб не тримати в голові послідовність кроків.

Більше про техніку виконання практики - у картках. Гортайте, зберігайте і діліться з іншими, щоб якомога більше людей могли опанувати цю практику і відчувати себе краще.

Якщо корисно — поставте🔥 або + в коментарях.

За матеріалами з відкритих джерел та особистої практики з військовими.

@BagnenkoPsy

Є хороше правило: ніколи не дивитися вранці в обличчя людині, доки не поглянеш у обличчя Бога.

Чарльз Сперджен
Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського богослова:
@obodrenieSpurgeon

Мої книжкові новинки і смачна кава на пробу.

Книги і кава - це те, що тримає мою ментальну систему, коли я відчуваю тотальне виснаження.

Книги допомагають розуміти, що іншим теж буває несолодко, побути в іншій реальності, проживати чужий біль, відчути катарсис. Користі від книг дуже багато.
А кава… це просто улюблений напій.

На цей раз класних новинок чимало.
Вони різні, але всі цікаві.

1. Куди приводять мрії.
Книга, яка не така відома як фільм з героєм Робіна Вільямса. Неймовірна історія кохання, життя і смерті.

2. Це ок, якщо ви не ок.
Книга про втрати, яку прямо зараз читаю. Дуже сильна. Авторка пережила смерть чоловіка і описую максимально простими словами, що допомагає.

3. Броньований розум.
Це те, у що я дуже вірю. Книги, написані нашими військовими і авторами. Треба підтримувати своїх

4. Дар.
Книга «Едіт Еґер» - це не новинка загалом. Але я щороку її перечитую, бо вона стала для мене підтримкою в найтемніші часи. Вирішив додати до цього списку.

5. Нудота, Жан-Поль Сартр
Кажуть, що це найкращий його твір. Лауреат Нобелівки (1964), Сартр завжди відстоював знедолених, приймав участь в протестах проти срср (Угорське повстання 1956, Празька весна)
Не читав, планую.

6. Теорія прихильності.
Книга про стосунки. Зазвичай не дуже люблю їх, бо одне і те саме в багатьох але тему теорії прихильності давно хочу вивчити, тому вона тут.

7. 50 видатних творів самодопомоги.
Люблю цю серію. Коротко про найвидатніші твори самодопомоги.


І трохи про каву:
На цей раз я обрав каву з кислинкою і гірчинкою. Щоб розібратись, що ж я насправді найбільше люблю.
Спойлер: Зрозумів, що не можу обрати і все люблю. Тотально все. Бо це просто якісна і смачна кава.

Кислинка на цей раз ця:
1. Індонезія Mandheling
2. Папуа Нова Гвінея. Elimbari
3. Кенія. Ruiru
4. Kevin’s Kava - це кава, яку створили на честь котиків і песиків, що постраждали від війни. 25% від вартості кави йде львівському притулку "Домівка врятованих тварин"

Гірчинка
1. Honduras. Aruco

Окремо виділю Honduras Aruco - оце класична кава з гірчинкою. Мені дуже сподобалась.
І Кенія Ruiru - чистий смак якийсь, трохи з кислинкою, але дуже запашною.


У мене є постійний промокод. То якщо ви замовляєте по ньому -
Промокод дає знижку 15% на всю зернову каву та 10% на новорічні набори лінійки 25CR і дріпи
Діє протягом двох місяців🌸

Промокод: Багненко
Дійсний 2 місяці
Сайт: https://25coffeeroasters.ua/index.php

А ще у них зараз доставка по всій Європі, є інстаграм Європейський (кому цікаво - підписуйтесь)

А якщо більше 350 грн замовлення - то безкоштовна доставка.
Спробуйте.

І в кінці трохи душна і занудна порада від психолога:
будьте добрими до себе. Спиняйте негативний монолог. Якщо виснажені - дайте собі відпочинок. Якщо втомлені - відмовитись від участі в заході, який вам не подобається.
не спілкуватись з тим, хто відбирає забагато сил.

А що у вас за новинки? В книгах чи може каві?
А якщо це корисно - поставте серденько ❤️
#Новинки
@bagnenkoText

Терпіння – супутник мудрості.

Аврелий Августин
Підписуйтесь на канал з думками відомих мислителів ранньої церкви: @obodrenieEarlyChristianity

Військовий говорить

З 40 людей я один зараз в строю.
Всі знали, що дорога в один кінець. Ми всі це знали, розумієш?
Всі йшли з посмішкою.
Мене одного звідти витягнуло.
Так швидко, таку велику кількість людей так швидко положити.
Це такі близькі люди.
Викосило за 2 тижні.
В них статус 500. Але я знаю, що вони там лежать. Ми таке разом робили - в тил ворога лазили. Мінували. Дрг.
Я не можу зрозуміти якого я вижив. І я не хочу тут повертатись.
Це глупо. Як трус себе веду мабуть.
Але я поплавився.
Це я тільки повернувся.

На все пофігу.
Немає бажання жити.
Я втратив все. Друзів
Нічого не відчуваю.
Коли зʼявляється щось цікаве — наче всередині внутрішній реб.
Ніхто не думав, шо ми привикнемо до війни.
А тепер треба адаптуватись до іншого життя.
Турбують зриви. Зміни настрою.

***
Я вже ветеран. З моїх пацанів никого не осталось.
Я зараз один залишився
Ето такая конченая жесть.
Так одиноко.
Так, є друзі.
Пиво. Прикол травануть. Шашлик
Но це не ті люди. Все одно.
І мені так самотньо без моїх пацанів.

Постоянно в голові спогади про війну.
Вони постійно у тебе в голові.
Я розумію, що я не стільки на війні, скільки в армії.
Чим далі, тим гірше.
В цій ситуації воювати важко.
От ти кажеш про сенс. Я розумію про що ти. У мене є він. Але важко фокусуватись на сенсі.
Розумію за що воюю — щоб ці додому не прийшли.
Але трошки воно демотивує.
Забезпечення не вистачає.
На бригаду на добу дається дуже мало мін.
Це ні про шо.
Це максимум 2 штурми відбити.
Зимою менше. 2-3 штурма.
А літом 4-5.
Найбільше бувало 5 штурмів.
Вони постійно лізуть.
Нічого не приносить радості.
Нема ніяких цілей.
Почуття, що здохнеш скоро.
Нема радості. Нещодавно став дядей. Мав радіти. Але нема нічого.
Почуттів ніяких нема.
Мені так пофігу проблеми всі.
Багато хто думає, що допоможе алкоголь.
Але ні, не допоможе.
Це тільки проблеми приносять.

Коментар В.Б.
Втрати - це одна з найважчих речей, які проживає військовий. Особливо множинні. Тільки проживаючи цей біль і горюючи можна з часом зменшити інтенсивність втрати.
Один з симптомів ПТСР - інтрузії або постійні нав’язливі думки про війну. Людина наче постійно перепроживає ті бойові дії, в яких була, наче застрягає в тому моменті. Це застрягання може бути роками, якщо з цим не працювтаи.
Психотерапія і медикаментозна підтримка роблять свою справу і з часом людині стає легше.

Думки військових - це рубрика, де я розміщую шматочки бесід без імен і деталей, щоб просто показати про що живуть і думають військові. Моя мета - щоб прірва між військовими і цивільними зменшувалась і ми, цивільні могли краще розуміти військових. Інформація почищена, прибрана обсценна лексика, локації і дати, залишаються тільки думки.

Також важливо відмітити, що кожна історія розміщається з дозволу.
Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Якщо це корисно — поставте ❤️
І дякую всім за підтримку, донати, репости, коментарі.
#ДумкиВійськових
@BagnenkoPsy

Досить змінити трохи курс, і зустрічний вітер стане попутним.

Продовжуй працювати, і сонце, що сліпило очі, світитиме тобі в спину. Не так важливо, звідки ти починаєш життя, важливо, куди ти його прямуєш.“ —

Уоррен Баффетт
@obodrenieForMen

Помилково думати, що ви повинні відчувати любов, щоб дарувати її.

Тім Келлер
@obodrenieTimKeller

Чому проговорення втрат з кимось допомагає проживати біль?


Біль “хоче” бути почутим.
це парадокс.
Але коли ти в горі - єдиний спосіб послабити силу свого болю, це відчувати його. Це говорити про нього.
Іноді це потрібно наодинці.
Іноді це потрібно в групі.

Горе - нічим не зменшити. КОли ти втратив близьку людину - це страшний біль. Але окрім смерті є і інші втрати, які теж болять і болять сильно (втрата відносин, втрата дому, втрата ідентичності) і біль кожної втрати не можна порівнювати.

Це такий пекучий біль, від якого немає ніяких ліків. І це теж парадокст Від головної болі ліки є, від безсоння є, а від горя - немає.


У горі єдиний спосіб зарадити йому - дозволити собі його проживати.
Визнати, що всі плани і мрії, які були про цю людину, яку ти втратив - зруйновані вщент.
І плакати, говорити про це.

І ця думка може здатись трохи дивною, але коли ви дозволяєте своєму болю проявляти себе, ви якимось чином впливаєте на нього.
Як каже Меган Девайн: “В тому, щоб бути свідком власного болю є певна сила. І тому ваше завдання полягає в тому, щоб завжди залишатися вірним своїм емоціями, своєму глибинному Я, особливо тоді, коли воно розбито горем.

Я запрошую на групу.
Група, яка є безпечним простором, щоб проживати це горе і ці втрати.

Якщо вам це потрібно - долучайтесь.
Можна зареєструватись в формі (https://forms.gle/myULpSGsHMisMFwz6) або написати мені в особисті @bgnnk. Долучаємо до групи після короткої розмови і знайомства

У нас поки що ще є 2 місця на групу.
Якщо ви знаєте кому це потрібно - також надішліть, будь ласка йому це повідомлення. Бо можливо саме ця група допоможе людини прожити власні втрати і горе.

P.S. На фото групова робота з військовими. З ними ми теж проживаємо біль.
@BagnenkoPsy

Хороший робочий день, який хочеться описати, щоб трохи осмислити.

Останнім часом бувають дні як цей.
21:55 я закінчив
Провів групову терапію для 7 людей.
Разом робили модель подолання стресу Basic Ph (модель розроблена ізраільським професором Мулі Лахадом)

Потім ще 7 довгих індивідуальних консультацій.
2 — про втрати
2 — діагностування
3 історії різної складності.. З кожним треба проговорити
Також поговорили з представником проекту для ветеранів і звільнених з полону, Вільний степ, розкажу про нього пізніше, бо це прекрасний проект.

Втомлений.
Але бачу закономірність, хоча все ще і не розумію як це діє — чим більше вкладаю в свій сенс, підтримку тих, кому складно, особливо військових — тим більше набираюсь сил.
Купа інсайтів і думок, як можна покращити роботу, як покращити відновлення військових. Але про це завтра буду думати.

Завтра вихідний. Також супервізія скоро. То звісно вдіпочину і відновлюсь.
Але ключове, сьогодні цим військовим стало легше і вони відчувають турботу про себе. І це і є тим сенсом який тримає і надихає.

@BagnenkoPsy

Ми так любимо все постити.
А що як би ми десь постили свої гріхи.
"Ось подивіться мої найгірші сторони, ось від чого Господь мене звільняє.
Ось з цим я борюсь.
Ось в цьому питанні я зіпсований...

Можливо тому Бог не робить так багато чудес у нашому житті, бо знає, що нас мотивує тільки бажання написати/розказати про це...»

Френсіс Чан, проповідь "Сила тихого життя"
(Підписуйтесь на канал з думками богослова і пастора Ф.Чана:
@francisChanWriting)

Тепер я знаю, Господи, чому Ти не відповідаєш. Ти Сам є відповіддю. Перед Твоїм обличчям усі питання зникають. Якої ще відповіді треба?

Клайв Льюіс
Поділіться з тими, кого це може надихнути.
(І підписуйтесь на канал з думками відомого християнського автора Клайва Льюіса: @lewis_writing)

Що читаєте на вихідних? «Це ок, якщо ви не ок» Меґан Девайн

Мій спосіб вивчення будь-якої теми — читати книги. Всі, які знаходжу.
Про втрату — “Це ок, якщо ви не ок», це остання, яку я знайшов станом на зараз, окрім тих, про які вже писав. Це погляд американської психологині. Читаю, поглинаю.
Дуже крута.

А що у вас? Діліться!
@bagnenkoText

Якщо відносини зіпсувалися, наше завдання почати процес їх відновлення.

У п'ятому розділі Матвія написано: «Якщо твій брат має щось проти тебе, йди до нього», а в розділі 18 сказано: «Якщо ти маєш щось проти брата твого, йди до нього».

Тож не має значення, хто розпочав конфлікт. Християнин має бути тим, хто першим розпочинає процес примирення, незалежно від причин розбіжностей.

Тімоті Келлер
Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського богослова і автора Т.Келлера:
@obodrenieTimKeller

Закінчив сертифікатну програму клінічної психології

Неймовірна радість і піднесення.

Бо закінчив не просто якісь невеличкі курси, а сертифікатну програму клінічної психології в Інституті Післядипломної Освіти КНУ Шевченка.
97 балів. Майже найвищий бал.
На захисті представляв мою роботу по роботі з терапією ускладненого горя одного з бійців, з якими працюю в шпиталі. У нас є результати.
І ця робота була схвально прийнята.

Програма складалась з довгої начитки лекцій. Виснажливо довгої.
Я мабуть вперше подумав, що так багато вчитись я не стягую.
А в кінці тестування. І захист роботи.

«Клінічна психологія» – програма, орієнтована на практичну підготовку психологів, що здійснюють або планують здійснювати професійну діяльність у закладах охорони здоров’я, реабілітаційних і кризових центрах та набуття ними додаткових фахових компетентностей з організації психологічної допомоги населенню у галузі клінічної психології відповідно вимогам наказів МОЗ України № 1782 від 30.09.2022 та № 112 від 23.01.2024 р.

Тепер можу вважатись клінічним психологом.

4 місяці інтенсивного навчання, по 10-14 годин щотижня.
Емоційно виснажений.
Але щасливий.

P.S. У мене було 4 різнопланових навчання. Тепер залишилось 3, не такі інтенсивні.
@bagnenkoPsy

«Ви отримуєте один квиток на життя. Ось і все. Тільки один. І вічним мірилом цього життя є Ісус Христос».

Джон Пайпер
(Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського автора Джона Пайпера):
@JohnPiperWriting

Як проживати втрати, чому нам так потрібні люди для проживання і як не застрягнути у горі і депресії ? Добре, що ти тут, випуск 42!

Втрата відносин, смерть, втрата дому, стабільності, професії, і майбутнього - все це те, що наповнило життя українців.
Втрата - це наша реальність сьогодні.

І я хочу і намагаюсь все більше говорити про це.

Але найкраще говорити з тим, хто глибоко в цьому розбирається.
Тому говорили з Сашею Некіпеловою, доулою смерті, яка саме і займається цим - допомагає людям, які проживають втрату.


✅ Як проживати втрати.
✅ Чому уникання емоцій і важких почуттів - погана стратегія в довгостроков
✅ Еміграція і втрата дому
✅ Втрата відносин
✅ Чому потрібні інші люди, щоб проживати втрату?
✅ Робота горя, щоб прожити втрату.
✅ Чому немає правильного і неправильного горювання.
✅ Про ведення щоденника і проживання втрати.
✅ Книги, які допомагають з цим

Зазвичай подкасти у мене 40-50 хвилин.
Але тут розмова настільки змістовна і цінна, а гостя не поспішала після запису, що подкасту вийшов на 1,5 години концентрованої користі. А насправді ми говорили з Сашею 1 годину до подкасту, 1,5 години на подкасті і ще годину після подкасту.

Ця розмова - квінтесенція важливих думок про втрату.

Обережно. У відео дуже багато корисних думок. Тому якщо не візьмете блокнот і ручку, то потім треба буде зупиняти, бігти і шукати 🙂

https://youtu.be/ZLF4FCB7nPM

P.S. Якщо у вас є сили на одне відео на цю тему - то ось саме те відео. Бо тут я задаю всі прості і важливі питання по темі, і ми разом їх обговорюємо з Сашею. І трохи ділюсь власним досвідом опрацювання втрат в шпиталі з військовими.
@bagnenkoPsy

Любов - це перш за все віддавати. Дія веде до почуття, а не почуття веде до дії.

Тімоті Келлер
Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського богослова і автора Т.Келлера:
@obodrenieTimKeller

Моя майбутня книга і страхи.

Готуємо до видання мою книгу і продовжуємо зустрічатись з редакторкою видавництва «Відкриття» - Наталєю Васильєвою.

Я вірю, що це буде дуже важлива і корисна книга.
Періодично описую цей процес створення книги.
Сьогодні хочеться поділитись думками саме про страхи і як їх обходити.

Писати книгу - це складний процес.
Це як намагатись постійно доглядати великий сад. Бур’яни виростають постійно.
Це справді сад в своїй голові.

Наприклад, зараз я свідомо розумію, що у мене є страхи. Прям такі іноді нав’язливі, але тихенькі і підсвідомі.
Страх засудження кількома значимими людьми, що ця книга — повне лайно.

І цей страх деякий час тому стримував.
Але чесно кажучи, коли я його усвідомив - то зміг опрацювати.

У мене зараз в роботі моя третя книга - вона про втрати, і я її пишу якраз на навчанні ЛітОсвіти (писав раніше про це).
А друга книга вже написана, зараз в процесі редагування і буде видана з видавництвом «Відкриття».
І наче і досвід є, але ці страхи все одно періодично переслідують.

Так от є 2 речі, які дуже допомагають
1. Стабільна робота з редактором. Бо ти бачиш свій текст іншими очима. І ти можеш проговорювати і покращувати якісь нюанси по тексту.

2. Виписати власні причини для тексту. Сьогодні я виписав, чому я таки пишу цю книгу.

Я виписав собі 5 причин.
І чесно, ті страхи може і є, але я продовжую творити і писати попри них.

Сьогодні написав 1400 слів.
І це прям класний штрих, що можна послухати страхи, а можна просто продовжувати працювати, не даючи їм місця.

Захотілось поділитись.

А як ви справляєтесь зі страхами і сумнівами, коли пишете важливі для вас тексти?
А якщо в цілому корисно про написання книги - поставте вогник. хоч буду розуміти.
@BagnenkoText

Думки військових.

Я не знаю, що зі мною. Внутрі шось поламалось.
15 суток в оточенні сиділи.
Виходили дуже тяжко.
Був ситуативгий страх. Арти. Русні.
Страх смерті.
Плаксивість зʼявилась
Не можу досі відійти від цього.
Щось поламалось внутрі. В один момент.
По ночам не сплю.
Просинаюсь мокрий.
Дуже все раздражає.
Пацанюре голову одірвало на очах.
Виходили дуже тяжко.
Ми вже людей вивели всіх.
Самі пішли зранку.
Фпв заходила ззаду на мене.
Покійний хлопець врятував мене. Включив реб і це мене врятувало. А він загинув.
Після цього. Як щось надломилось внутрі.

Як в грі Мортал Комбат.
Є певна кількість життів.
І є тоненька красна полоска.
От відчуття, що вже тоненька полоска. Це моє життя.
Там ти на адреналіні. Там тобі все одно.
Там навіть всі балаболи круті.
Там ти не можеш дать слабину.
В один момент зʼявилось ось це відчуття. Красна точка. Всьо.
Плаксивість зʼявилась.

Добило те, що втрат багато.
Такі втрати пішли — шо капець.
Постійно калейдоскопи в снах.не можу відпочити.
Коротиши такі
На нулі — адреналін. Там просто працюєш.
Коли виходиш з нуля — просто розсипаєшся.
Починаючи від срачки до спазмів.
Шлунок болить.
Ноги крутить.
Саме важко це зайти і вийти.
Поки не включиться адреналін — дуже важко.
А він включається, поки не почуєш перший приход або стрелкотню.
В потім набагато легше — просто робиш роботу.
На мене велися.
Авторитет працював.
Але я почав уникати знайомства з новими бійцями.
це тяжко.
Коли ти не знаєш бійця і втрачаєш — це трохи легше.
Але коли знаєш — це просто жесть.
Я почав уникати — одіть, обуть. Все
Зараз постійно поганий настрій.
Я не помню, коли я сміявся.

З грудня місяця одні втрати.
Живеш в постійному стресі.
Родичі назвонюють.

Раніше були поранення були і контузії. Але я тоді відновився.
І ще помітив, що став дуже лякливим. Коли граната взривається - я не реагую. Зенітка працює - теж.
А коли хтось зошит впаде в кімнаті — смикаюсь. Підкидає аж.
Я просто не можу вже зайти і виконать завдання.
Я вже навоювався.

Коментар В.Б.
Після участі в бойових діях, коли загроза життю місяцями реальна психіка не справляється. І симптоми ПТСР дуже довго з людиною. Нав’язливі спогади, Уникнення, знижений настрій, втрата інтересу до життя, агресивність. Навіть найбойовіші хлопці відчувають слабкість і оцей стан «щось всередині зламалось», про який каже ця людина.
Ми продовжуємо працювати. Але це важкий і довгий процес.

Думки військових - це рубрика, де я розміщую шматочки бесід без імен і деталей, щоб просто показати про що живуть і думають військові. Моя мета - щоб прірва між військовими і цивільними зменшувалась і ми, цивільні могли краще розуміти військових. Інформація почищена, прибрана обсценна лексика, локації і дати, залишаються тільки думки.
Також важливо відмітити, що кожна історія розміщається з дозволу.

Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Якщо це корисно — поставте ❤️

І дякую всім за підтримку, донати, репости, коментарі.

#ДумкиВійськових
@BagnenkoPsy

У дитинстві у мене часто боліли зуби, і я знав: якщо піти до мами, вона дасть мені щось знеболювальне, до вечора біль стихне, і можна буде заснути. Та до мами я не йшов - принаймні, доки біль не ставав нестерпним. Не йшов, адже добре розумів: так, безперечно, аспірин вона мені дасть, тільки-от цим не обмежиться, а зранку поведе мене до стоматолога. Отримати те, чого мені хотілося, я міг лише за умови, що отримаю при цьому ще щось значно більше, чого мені аж ніяк не хотілося. Усі мої бажання зводилися до того, щоб негайно позбутися болю, проте тоді вже від походу до стоматолога було не відкараскатися. А їх, тих стоматологів, я вже добре знав: варто тільки потрапити їм до рук, і вони почнуть копирсатися в усіх до одного твоїх зубах, які боліти ще й гадки не мали. Ті люди полюбляли будити лихо, доки воно тихо; даєш їм палець, а вони хапають руку.

Так от, якщо дозволите мені таке порівняння, наш Господь подібний на стоматолога. Якщо ви простягнете Йому палець, Він неодмінно вхопить цілу руку. Десятки людей приходять до Нього, щоб зцілитися від того чи іншого гріха, якого соромляться (наприклад, від схильности до мастурбації чи боягузтва), або ж від чогось такого, що неминуче псує їм повсякденне життя (як-от надмірна запальність чи п'янство). Що ж, Він вам допоможе, але на цьому не зупиниться. Цілком можливо, що нічого більше ви й не просили, та якщо вже ви до Нього звернулися, Він, будьте певні, наполягатиме, щоб ви пройшли, так би мовити, повний курс лікування. Тому-то Він і попереджав людей, аби вони, перш ніж стати християнами, добре "підраховували видатки".

"Зрозумійте мене правильно, - каже Він, - якщо ви дасте мені таку змогу, я зроблю вас досконалими. Тієї миті, коли віддаєтеся в мої руки, пам'ятайте: вас чекає саме це. Саме це - не менше й не інакше. Ви маєте вільну волю, тож можете, якщо так вирішите, мене відштовхнути. Та якщо ви цього не зробите, то знайте: я доведу цю працю до кінця. Хоч яких страждань це завдасть вам у земному житті, хоч яке немислиме очищення чекатиме на вас після смерти, хоч чого це коштуватиме мені, та я не спочину і Вам не дам спочити, доки ви не станете досконалими у буквальному сенсі цього слова, доки мій Отець не зможе без жодних застережень сказати, що вас уподобав, - так само, як сказав, що мене вподобав. Я можу це зробити - і зроблю. Та нічим меншим я не обмежуся".

Клайв Льюіс «Просто Християнство»
(Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського автора Клайва Льюіса: @lewis_writing)

Втрати краще проживати, аніж ігнорувати.

Втрат зараз багато - втрата близьких, відносин, втрата дому, невизначена втрата (коли близьких пропав безвісти). Та навіть близькі в окупації 3 року - це теж втрата.

Одна з найчастіших захисних механізмів - це ховатись від горя і болю втрати.
Але це хибна стратегія, бо психіка своє потім візьме все одно.

Є те, що допоможе.
Горе краще проходити не одному.
Але з іншого боку люди часто роблять такі безглузді заяви, ранять, або просто мовчать.

І це ранить ще більше.

Є вихід.
Опрацьовувати власне горе з психологом і в групі.

Група допомагає проживати біль.
Втрата - це те, що болить і що варто завершити.

Що таке група підтримки?
Група підтримки – це простір довіри, поваги та взаємопідтримки, в якому є можливість побути серед людей зі схожим досвідом, отримати підтримку та турботу. А фахові психологи допомагають проживати біль та розпач, гнів та тугу.

ЦІЛІ терапевтичної групи:
- Допомогти прожити найбільш здоровим способом процес горювання та втрати.
- Створити атмосферу безпеки та довіри для всіх учасників групи у проживанні сильних почуттів та емоцій.
- Отримати підтримку. Багато людей, як і ви, потребує підтримки. Дуже важко вибиратися з біди самому, але у групі ви не залишитеся одні у своєму горі.
- Допомогти адаптуватися до нових змін як в особистому житті, так і в соціальній сфері.
- Знайти нові ресурси для нового життя.
- Направити процес горювання у здорове русло.
З досвіду - якщо почати правильно опрацьовувати горе, то поступово цей процес протікає природнім чином і втрата перестає так сильно боліти, як на початку.

Гарантією резервації місця у групі є повна передоплата першої зустрічі на карту.
Реєстрація відкрита. Запис в групу після попередньої співбесіди по телефону/онлайн.
Вартість участі - 490 грн за зустріч.
Кількість зустрічей — 4.
Дата і час вирішимо разом після набору групи.
Для участі - напишіть + в коментарях, мені в особисті @bgnnk або на пошту [email protected]

А якщо ви хочете краще розібратись з тим, що таке робота горя, які є задачі горя, і навіщо вам це, що допомагає і як допомогти іншим - є моя дуже детальна лекція про втрати, яка була у нас 20 січня.
Її можна придбати в записі.
Деталі тут
https://forms.gle/myULpSGsHMisMFwz6

Група буде закритою.
Потрапити можна тільки зараз, до 31 січня, потім набір закривається або після набору фінального числа учасників.
Також якщо ви не хочете проживати втрату з групою, а хочете наодинці в терапії, наприклад, зі мною, як психологом - це теж можливо.
Зараз є ще 1 місце в особисту терапію.

І пам’ятайте - після етапу скорботи завжди йде відновлення. Важливо саме проживати скорботу і горе, тоді і відновлення прийде.
Не забороняйте собі горювати і гострі емоції.

P.S. На фото робочий процес, іду за паціентом в сусіднє відділення.
@bagnenkoPsy

Зламана людина - набагато більш привабливіший лідер і служитель для Бога, ніж та, яка не знає, що вона зламана.

Тим Келлер
@obodrenieTimKeller

Це Василь. Йому 33.
Ми працюємо 3 тижні з ним.
За час роботи його емоційний стан покращився.
Були деякі особисті питання, про які ми почали прцювати, а потім поступово дійшли до більш глибших.
Також глибинно опрацьовуємо втрату.
Говоримо про те, що цивільні дуже часто не розуміють військових. І того, через що проходять військові.
А це важливо.

Особливо болючими є втрати. Бо втрата побратима, якого любиш - це крах цілого світу. Він покладався на цю людину, будував життя тут і будував плани на майбутнє.
Від цього дуже і дуже важко оговтатись.
Ми якраз опрацьовуємо таку втрату.

Якщо ви спілкуєтесь з військовим - є велика ймовірність, що йому болить. Що він відчуває багато несправедливості. Але він ніколи не покаже цього, поки не буде створений безпечний простір. Поки він не тільки не відчує довіру до вас, а й не перевірить на міцність.

Подарував йому книгу, на яку ви донатили. Він дуже зрадів. Когнітивно не виснажений, увага стійка, тому може вивчати.

Це важка робота насправді. Іноді емоції шкалять і коли у тебе за день таких 5 хлопців, то це дуже виснажує.
Але у мене є сенс - розуміння, навіщо я це роблю, і тому вірю, що витримаю будь-яке як.

І так, якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP

Скоро книги закінчуються, планую закупити нові.

P.S. Він дозволив написати про нього, розуміючи мету - зменшення прірви між війскьовими і цивільними.
Дякую всім небайдужим.

Голокост: нова історія.

Хочу розказати про цю книгу саме сьогодні.
Сьогодні, 27 січня, світ відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Саме цього дня 1945 року бійці Першого Українського фронту розпочали звільнення нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі. Під час Другої Світової війни внаслідок Голокосту у Східній Європі загинули понад 6 мільйонів осіб, з яких — 1,5 мілйьона на території окупованої України.

В Україні Бабин Яр став жахливим символом «Голокосту від куль». 29 та 30 вересня 1941 року нацисти розстріляли в урочищі 33 771 єврея. За оцінками істориків, за час нацистської окупації Києва у Бабиному Яру було вбито від 70 до 100 тисяч людей: євреїв, ромів, українців, пацієнтів психіатричної лікарні.

Я почав читати цю книгу з простим бажанням - зрозуміти чому і як розвивається зло.
Бо звірства рашистів - це те, про що я іноді думаю. Як це можливо.

В шпиталі я консультую військових. Іноді - звільнених з полону.
Знаю людей, які були в полоні і на підвалі в Херсоні.
До речі, і книгу читав в шпиталі, вже в кінці робочих днів, тому і фото зі шпиталю

І я усвідомив одну просту річ.
Звірства і зло поширюється, коли зусібіч є мовчазна згода або підтримка.

Книга розказує детально про те, як ненависть до євреїв була однією з ключових в ідеології Гітлера ще з 1920-х.
В 1930-х він прийшов до влади, а вже в 1940-х почались масові знищення.
Потім нацисти почали винищувати і людей з психіатричних лікарень, людей з розладами, людей з інвалідністю.
Були цілі центри евтаназії.

Але я хочу зупинитись на одному моменті, який мені особливо запам’ятався в книзі.
Момент спротиву злу прямо в серцевині зла.
В серпін 1941 року програма евантазії (14f13 і T4 вони називались, щоб не було зрозуміло про що це) активно працювала, в’язнів концтаборів перевозили до центрів евтаназії.
Людей доставляли до центрів і вбивали чадним газом. (в липні 1941 року 500 хворих ув’язнених відправили до центру евтаназії у Зонненштайні з Аушвіцу і вбили. Їх вбили в не в концтаборах, а в самому центрі Німеччини).

І от єпископ Мюнстерський, Клеменс фон Гален на проповіді в церкві зробив заяву, яка стала одним з найвідоміших виявів спротиву в історії Третього Райху, різко розкритикувавши практику «евтаназії».
У Мюнстерському соборі він сказав:
«Протягом кількох місяців ми отримували звістки, що людей, які тривали час хворіли і вважалися невиліковними, забирають з психіатричних лікарень і закладів опіки за наказом з Берліна. Через недовгий період родичі отримують сповіщення, що пацент помер, тіло кремували, а попіл можуть надіслати їм. Шириться підозра, що ці численні випадки раптової смерті психічно хворих відбуваються не з природніх причин, а з умислу, який випливає з доктрини про знищення так званого «життя, не гідного життя».
Йдеться не про машини, не про коней ч. корів. Ні, йдеться про людей, наших одноплемінників, наших братів і сестер. Бідних, хворих, непродуктивних людей… Але невже через це вони втратили право жити?»

Це було дуже невчасно для Гітлера. Але він відчував, що може втратити підтримку людей в цьому регіоні і враховував суспільні настрої. Вже через кілька тижнів 24 серпня 1941 року Гітлер вирішив скасувати програму Т4. І систематичні масові вбивства психічно хворих припинились.
Це не зупинило масове знищення євреїв, ромів, Свідків Єгови, і всіх інших, хто не відповідав расовим ознакам.

Але це приклад. Приклад, як одна людина, піднявши голос за правду, навіть посеред зла може вплинути.

Книга важка.
Але книга важлива. Важлива для розуміння того, як розвивається зло.
Голокост - жахлива сторінка в історії людства, але такою самою жахливою сторінкою є і звірства рашистів зараз.

Книгу щиро раджу.
Особисто мені зараз важко читати щось легке і відволікатись. Мені краще заглиблюватись в глибини важких подій, бо це допомагає справлятись і з важкими подіями сьогодні.

Дякую видавництву «Лабораторія» за видання таких важливих матеріалів.

В коментарях зміст і одна важлива для мене сторінка.

А ви як зараз, можете читати важкі книги?
@BagnenkoText

Кордони треба озвучувати.
Чим чіткіше я позначаю кордони - тим більше шансів, що їх бачать і чують.
І ніколи не пізно позначити їх знов і знов.

Таке просте і терапевтичне усвідомлення тижня.
Якщо корисно — поставте 🔥
#висновкиТижня
@obodrenie

Прямуй до Неба, а земля тобі “додасться”; прямуй до землі — й нічого не отримаєш.

Клайв Льюіс
Поділіться з тими, кого це може надихнути.
(І підписуйтесь на канал з думками відомого християнського автора Клайва Льюіса: @lewis_writing)

Щоб перемогти зло у світі, треба перемогти його у собі.

Клайв Льюїс. Уривок із книги «Хроніки Нарнії»
Поділіться з тими, кому це послужить.
(Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського автора Клайва Льюіса: @lewis_writing)

Моє читання на вихідні - логотерапія!

Логотерапевтичні книжки в моїй бібліотеці займають все більше простору. Дякую за реакції на питання, чи потрібно більше ділитись моєю бібліотекою психологічних крутих книг.

Сьогодні весь день на навчанні Тімо Пурйо.
А ще у мене є його книга з досить заумною назвою «Духовні можливості логотеорії Віктора Франкла», але з достатньо легко читаємим текстом, який надихає.
І сьогодні якраз вирішив її почитати і дещо освіжити в пам’яті.

Тімо Пурйо - доктор філософії, акредитований логотерапевт. Президент і головний тренер Інституту Віктора Франкла у Фінляндії. І просто приємна людина, яка живе з сенсом служити іншим.

Ну і тут буде влучно показати деякі думки з книги.
Вона дуже корисна, хоч і неможливо читати довго, бо треба переварювати.

✅ За Фрейдом першопричиною всієї людської діяльності є прагнення до насолоди, а за Адлером - прагнення до влади. Франкл стверджує, що людина перш за все є духовною істотою і мотиватор, який її рухає також повинен мати духовну якість.
Франкл показав у своїй логотеорії, що основним мотивом людини є воля до сенсу.
Ніхто явно не бажає хаосу чи порожнечі, але кожен прагне сенсу за завершеності свого життя.

✅ Щоб людина могла спрямувати себе на найціннішу можливість сенсу, доступну у певній ситуації чи моменті, вона повинна спочатку бути готовою знайти можливості сенсу, приховні у ситуації.

✅ Людина реалізує свою волю до сенсу під керівництвом сумління та через самодистанціювання. Або, інакше кажучи, щоразу, коли людина діє згідно зі своєю волею до сенсу і слухає голос свого сумління, вона спрямовується до універсально найціннішої можливості сенсу

✅ Щоб людина відчувала своє життя, як хороше, вона повинна бути «кимось для когось», а також мати можливість відчути його вплив у своєму духовному усвідомленні.

✅ Змінити можна лише те, що стало свідомим. Усі можливості, які дрімають у нас, мають бути пробуджені, щоб вони стали реальними та виникли. Отже, йдеться про глибинне усвідомлення того, для чого людина живе, для чого чи кого.

Книга дійсно наповнена сенсами.
І надихає мати власний сенс життя і жити з ним.
Раджу.

В коментарях покажу зміст. Він прекрасний і заслуговує на увагу!

А що читаєте ви на цих вихідних?
@bagnenkoText

Цнотливість, чесність, милосердя, але без мужності — чесноти з оговорками. Пилат був милосердний, поки це не стало ризикованим.

Клайв Льюіс
#Листи_Крутеня

(Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського автора Клайва Льюіса: @lewis_writing)

Хроніки шпиталю. Робота по відновленню військових.

6 січня. Наче і були вихідні, а я чекав роботи і цього спілкування з хлопцями.
Радію бути тут.
Для мене це можливість робити те, що я можу найкраще.
бути підтримкою.

Сьогодні важко в’їжджати в процес. Якась загальна втома є, більше фізична мабуть, хоч емоційно я заряджений бути тут.
Але от перший хлопець. Другий.
І вже процес пішов.

Цей називає хлопців, підлеглих: «Мої карандашики». І так ніжно про них говорить, розказує про кожного. Він сержант роти і я тішусь, що хлопцям так пощастило з ним.
Цей неконтрольовано плаче. І нічого не може з цим зробити. І ми говоримо про це.
І вчимось взагалі розуміти емоції і відчувати себе.

Цей прийшов на VR окуляри. Спочатку він заспокоюється завдяки віарам, а потім ми говоримо.
Точніше він говорить. Говорить. Говорить.
І тут створюється простір для його відновлення. Це наша передостання зустріч, він каже, що бачить зміни і спокійніше дивиться на ту ситуацію, про яку говорив спочатку.

І я це люблю. Люблю свою роботу, бо тут я роблю те важливе, що можу.

Продовжую збір на книги, якщо є бажання можете підтримати.
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/3YvCpzVLBV

І дякую за вашу підтримку. Вона безцінна. Завдяки вам я можу дарувати хлопцям книги, купляти сюди ліки і робити безліч інших важливих речей.
P.S. Фото зроблене і розміщене з дозволу військового.
@bagnenkoPsy

Як вкорінитись на новому місці?

Багато хто з нас втратив свій дім. Дім, який ми любили - не завжди це фізичне знищення, це просто місце щасливих спогадів, де ми будували спокійне життя.
Багато хто переїхав з одного міста в інше, а багато хто виїхав за кордон.

Я дуже давно хотів записати саме подкаст на цю тему і саме з Оксаною.
Ми зустрілись з Оксаною Глєбушкіною, яка є громадською діячкою і після початку повномасштабого вторгнення не тільки не припинила те, що робить, а стала допомагати Херсонщині і загалом тим, хто потребує ще більше.

Але ключове - на мій погляд, їй вдалось вкорінитись на новому місці і продовжувати приносити користь і жити життя.
І саме про це, про особистий досвід ми і поговорили.

Говорили багато про що:

✅ Як будувати життя після переїзду з рідного міста?
✅ Що дає сили відновлюватись
✅ Чому людина, яка чекає перебуває в замороженому стані
✅ Люди - ключовий елемент відновлення
✅ Рітуали і звички, які тримають кукуху
✅ Чи можна зараз взагалі насолоджуватись життям?
✅ Як бути з тим, що деякі люди несвідомо починають мірятись горем і болем
✅ Кожен з нас має знайти свою точку докладання зусиль
✅ Про новий термін, який піднімає гідність - "новомістяни", а не ВПО (внутрішньо-переміщені особи)

Я надихнувся нашою розмовою.
Якщо чесно, я щиро радію, що є такі люди, як Оксана, які можуть і про свій ресурс потурбуватись і послужити іншим.
Її досвід дуже цінний.

До речі, це вже 40й випуск мого подкасту. Неймовірно. Можете привітати в коментарях і написати, які дивились і що було цінним? 🙂

Подивіться:
https://youtu.be/45plPUnAxUc

@BagnenkoText

Молись так, ніби все залежить від Бога, дій так, ніби все залежить від тебе.

Мартін Лютер

Підписуйтесь на канал з думками відомих богословів епохи Реформації:
@obodrenieReformation

У мене щороку є день усамітнення і планування року.
Завжди в січні. Завжди окремий день від соцмереж і всього. Якщо є можливість — знімаю окремий номер в готелі. Це дуже включає.
Вже 5й рік поспіль.

Книги, гітара, багато аналізу і планувань.

Хочете розкажу, що це і для чого?
І що він дає.
Поставте тут вогник. Або + в коментарях. Напишу детальніше.
@bagnenkoPsy

Щоб перемогти зло у світі, треба перемогти його у собі.

Клайв Льюїс. Уривок із книги «Хроніки Нарнії»
Поділіться з тими, кому це послужить.
(Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського автора Клайва Льюіса: @lewis_writing)

У новорічні свята пам’ятайте: Ісус непередбачуваний, але надійний. Ніжний, але потужний. Авторитетний, але скромний. Людський, але божественний.

Твіттер Тіма Келлера в новорічну ніч (в 2016 році)
Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського богослова і автора Т.Келлера:
@obodrenieTimKeller

Яка ваша перша книжка року?

У мене є важлива і формуюча звичка. На початку року я усамітнююсь на 1-2 дні, часто це номер в готелі, беру одну й ту саму книгу, перечитую її.
Це вже 5й рік поспіль. І це працює.
Тому моя книга - це «Дивись уперед». Вона про те, як писати план року і план життя. Це документ, в якому я обдумую багато і записую цінності, цілі, задачі і аналіз. У мене це працює. (Якось навіть відео про це знімав на своєму каналі.)

А також вивчаю купу інших книг, беру важливі думки до мого плану на рік (книги, які на фото на фоні). На фото багато психологічних, філософські, про втрати і трохи художки.

Я поки роблю паузу від соцмереж до 10 січня.
Може щось і буду писати, але не обіцяю.

Покажіть те, що ви читаєте на початку року. Це цікаво.
@bagnenkoText

Ви кажете: «Якби я мав трохи більше, я був би дуже щасливий». Ви припускаєтеся помилки. Якщо ви не задоволені тим, що маєте, ви не будете задоволені, якщо це подвоїться.

Чарльз Сперджен
Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського богослова:
@obodrenieSpurgeon

Які питання задавати собі в труднощах?

В перший день року хочу поділитись шматочком книги про вибір або перебування в стані жертви.

Що вам робити з тим досвідом, який довелось пережити?
Страждати? Відмовлятись від нього? Заперечувати?

Чи лагідно прийняти і почати питати себе: «Добре, що далі?»

Яке питання ви задаєте собі?

Перечитую улюблені книги на початку року. «Дар» Едіт Еґер — одна з них.
Як вам ця думка?

@bagnenkoPsy

Книжковий подарунок на Новий рік

Оце у мене прекрасні друзі!

Подарували те, що дуже хотів.
Красиве і приємне видання Лесі Українки від Віхоли.
Я захоплююсь Лесею, але не так багато читав і в цьому році хочц це виправити. Ну і друзі дізнались про це (чи я підказав 😊)

А ще ми якраз будемо вивчати її особистість на психопатології і клінічній психології. Дуууже цікаво.
А що вам подарували на новий рік або які поповнення бібліотеки?
@bagnenkoText

Помри до того, як помреш, бо потім шансу не буде.

Клайв Льюіс
Поділіться з тими, кого це може надихнути.
(І підписуйтесь на канал з думками відомого християнського автора Клайва Льюіса: @lewis_writing)

Про сенс і втрати. Роздум замість висновків

Ця війна принесла дуже багато втрат.
Мені не хочеться підсумків року.
Але хочеться поділитись одним роздумом, який я усвідомлюю все глибше останнім часом.

Десь півтора роки тому я просто лежав від болю і внутрішнього нерозуміння.
В прямому сенсі і ментально.
Сталось так багато втрат і болі, якої я не розумів, що я просто зупинився. І втрати були різні - втрата дому, втрата відносин, втрата ідентичності і того, хто я і куди далі рухатись, а також кілька смертей і невизначених втрат близьких людей.

Втрати загалом - це боляче. Робота горя важка.
А близькі люди і втрати - це дуже боляче.
Але коли ці втрати переплітаються і їх багато - відчуття, ніби ти лежиш під бетонною плитою і дихати немає чим.

До того ж я зробив кілька помилок і нерозумних вчинків і від них було ще болючіше.

Я багато роздумував, чому так і що робити.

І от тоді я прочитав у Едіт Егер одну думку.
“Зі свого досвіду я знаю, що жертви запитують: “Чому я?” а вцілілі питають: “Що далі?”.
Страждають усі. Проте не всі перебувають в стані жертви!
Неможливо уникнути людей, що завдають болю, або подій, що пригнічують. Але ми здатні обирати - лишатися у стані жертви чи ні. Ми не можемо обирати події, що з нами стаються, але ми точно можемо обирати, як діяти у відповідь на випробування, що випадають нам на долю. Але чимало людей залишаються в пастці жертви, бо підсвідомо так вони почуваються безпечніше»

Я не розумів, чому це сталось зі мною.
Я не розумів, що не так я зробив.

Але тоді я прийняв рішення не думати більше про це.
А думати, що далі. І що я буду робити далі.
Просто робити. І шукати свій особистий сенс життя. Що піднімає мене з кроваті зранку. Що дає енергію.

Я знайшов. Десь через півроку активних пошуків. Я зрозумів, що підтримувати тих, кому важко - це те, що я хочу робити.
А потім я почав наближатись до військових і побачив, що і для них я можу бути корисним.
Згодом я вже почав працювати в шпиталі, і за рік у мене більше 300 консультацій і більше 20 групових терапевтичних зустрічей. І купа інших важливих для мене досягнень, але не про них.
Цифри не так важливі.

Моїм сенсом стало підтримувати інших, кому складно. Спочатку цивільних. Згодом і військових

Я не обираю те, що зі мною сталось.
Але я обираю своє ставлення до всіх подій. Як казав Віктор Франкл в своїй прекрасній книзі.

Це мабуть мій висновок за останні роки.
Мати сенс. Щиро. І йти за ним. Він витягне з будь-яких ситуацій.

Я і зараз не розумію, чому так сталось. І можливо, і ніколи не дізнаюсь.
Але я продовжую усвідомлювати свій сенс і жити з ним.

І в 2025 я буду поглиблювати його.
І тому, все, що я роблю - робота в шпиталі, подкаст, ведення майстер-класів по розумінню цивільних і військових, волонтерські поїздки в Херсон, підтримка бібліотек на Херсонщині, купа навчання - все це задля цього сенсу.
Щоб хоча б одній людині поруч стало легше проходити все те, що несеться.

Обіймаю друзі.
Пишу це, тому що можливо це може бути корисним комусь
Якщо вам складно, це не назавжди. Так не буде завжди.
Обійняв.

@BagnenkoPsy

Історія людства — це довга жахлива оповідь про людину, яка намагається знайти щось інше, крім Бога, що зробить її щасливою.

Клайв Льюіс
Поділіться з тими, кого це може надихнути.
(І підписуйтесь на канал з думками відомого християнського автора Клайва Льюіса: @lewis_writing)

Як розуміти військових. Взаємодія цивільних і військових.

Вже сьогодні майстер-клас другий з серії «Військові і цивільні»
Говоримо про військових і цивільних, як розуміти військових.

✅ Що ви можете робити без глибинної освіти.
✅ Нервова система
✅ Триєдина система головного мозку
✅ Вікно толерантності
✅ Робота з різними станами
✅ Правила бою
✅ Фактори адаптації військового до бою. І вплив цього досвіду на повернення в цивільне життя.

Також на зустрічі буде ветеран, який буде ділитись власним досвідом адаптації до цивільного життя.

Хто я?
Я - практичний психолог, який працює з військовими і цивільними у центрі ментального здоров’я в Київській області.
Останнім часом я дуже багато працюю з втратами і болем, пов’язаним з ним і це моє дослідження того, що працює, що допомагає.
Я вирішив зібрати в одному місці найважливіші роботи визнаних в світі психологів, інтелектуалів і авторів, а також адаптувати це до України 2020-х і нашого українського контексту.

Чи я є психологом з багаторічним досвідом?
Ні, я близько 1 року працюю з військовими в шпиталі.
Але той досвід який є допоможе краще розуміти базові речі.


Якщо вам це потрібно - приходьте.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/myULpSGsHMisMFwz6

Любов може пробачити всі недоліки й любити, не зважаючи на них; але Любов не може перестати прагнути їх усунути.

Клайв Льюіс
Поділіться з тими, кого це може надихнути.
(І підписуйтесь на канал з думками відомого християнського автора Клайва Льюіса: @lewis_writing)

Горювання має задачі. Усвідомлення тижня.

Якщо той, хто горює якщо буде дивитись на цей процес, як на шлях, який треба пройти, ставити собі цілі і задачі, то це дає надію, що він і сам може щось зробити.
Продовжую вивчати процес горювання.

Для мене ця ідея Уільяма Вордена стала революційною, коли я її прочитав.
Я зрозумів, що я не просто пасивно можу проживати свої втрати.
Я можу робити кроки.

Багато з тих, хто горює переживає відчай і безнадію. І це зрозуміло.
Але якщо розглядати кожен етап горювання як процес, в якому я можу приймати активну участь - від цього стає легше.

Ось основні 4 задачі в горюванні:
1. Задача перша. Прийняття реальності втрати.
2. Задача друга. Опрацювання болі, яку спричиняє горе.
3. Задача третя. Звикання до світу без померлого.
4. Задача четверта. Створити нові внутрішні і психічні зв’язки з померлою людиною.

В наступних матеріалах розкажу більше про це. І також в майстер-класі в січні будемо говорити про цю тему.

Продовжую ділитись усвідомленнями тижня.
Якщо вам корисно — поставте 🔥
Всі інші усвідомлення тижня можна знайти за хештегом #усвідомлення

Я писав такі книги, які мені самому хотілося б прочитати. Саме це завжди спонукало мене взятися за перо. Ніхто не бажає писати книги, які мені потрібні, тож доводиться це робити самому.

Клайв Льюіс
Поділіться з тими, кого це може надихнути.
(І підписуйтесь на канал з думками відомого християнського автора Клайва Льюіса: @lewis_writing)

Цінність смутку

Смуток і туга вважаються чимось не дуже ок, краще їх не показувати - вчить нас сучасне суспільство.

Є книги, які неймовірно вчасно приходять.
Саме про цю книгу я хочу так сказати: «Цінність смутку» - це книга про втрати і біль. І як вони роблять нас сильніше.

Останні майже 3 роки - це роки втрат. І в моєму особисто житті і загалом в житті багатьох українців.
Більше того, цю тему я дуже уважно і детально досліджую зараз. Бо багато з моїх паціентів в шпиталі - ті, хто проживають болючі і важкі втрати.

Як проживати втрату дому.
Як проживати втрату відносин.
В чому цінність саме туги і смутку.

Чому наша західна цивілізація так підносить позитивне мислення, але саме в переживанні гіркої радості і туги - велика сила.
Ця книга дає відповіді на ці питання.

Я її читаю, бо також готуюсь до майстер-класів, які буду вести (про горювання і втрату будемо говорити вже скоро - кому цікаво, деталі тут) і в рамках написання моєї власної книги про втрати вивчаю всі доступні матеріали.

Раджу. Якщо у вас є потреба у проживанні втрати - ця книга прекрасна.

А що ви читаєте на вихідних?
@bagnenkoText

Друзі, зʼявився канал з думками Клайва Льюіса українською.

Я дотичний до його ведення - тому там буде багато корисного і цікавого.
Підписуйтесь. Це ми з командою робимо і тут буде дуже багато класного і корисного контенту:

✅ Цитати з книг
✅ Думки
✅ Щоденники
✅ Цікаві знахідки
✅ Фото Клайва Льюіса

Запрошую:
t.me/lewis_writing

Чим більше ви підкоряєтеся своїй совісті, тим більше ваша совість вимагатиме від вас.

Клайв Льюіс
Поділіться з тими, кому це послужить.
(Підписуйтесь на канал з думками відомого християнського автора Клайва Льюіса: @lewis_writing)

Збір на бібліотеки Херсонщини продовжено!

Подаруймо книжкове свято людям на прифронтових територіях! Багато книг в бібліотеках Херсонщини, які потрапили під окупацію, було просто знищено. Бібліотеки зруйновано.

На фото можна побачити найбільшу бібліотеку Херсонщини - обласну бібліотеку Гончара, яка майже повністю зруйнована після масованого обстрілу 2 серпня 2023 року (вже після деокупації міста). Саме так р*сіяни вчиняють з нашою культурою завжди. В бібліотеці зберігалось більше 1 млн примірників.

Нових поповнень від держави небагато, а люди вже зараз потребують якісних книг. Це треба виправити.

Завдяки книгам люди можуть підкріплювати світогляд і триматись. 
Завдяки книгам люди культурно освічуються і можуть вистояти.
Завдяки книгам до них будуть потрапляти гідні і правильні сенси!


Мені це дуже болить! Бо це рідна Херсонщина. Бо потреба є, і велика. Багато дітей. Багато людей похилого віку. А такими темпами нові книги з’являться не скоро.

Я планую відправляти книги регулярно.

Ви можете долучитись 2 способами
1. Донати
2. Відправити книги з вашої бібліотеки і ми обережно доставимо їх.

Критерії для книг:

• Україномовні.
• Якісні. Такі, що не шкода на подарунок.
• Теми - художні, психологічні, корисні, цікаві, історичні.
• Для дітей і для дорослих.

Якщо ви хочете відправити книги для бібліотек - напишіть в особисті моїй помічниці @marimoiseieva, вона надасть адресу для відправки.

Також продовжую збір на книги. Є налагоджені зв’язки з 4 видавництвами, які дають гарні знижки.

🎯Ціль: 12 000.00 ₴

Посилання на банку: 
https://send.monobank.ua/jar/7ffeV1DctS

💳Номер картки банки
5375 4112 1864 0162

Дякую всім за підтримку! Вже зібрано 2701 грн. Залишилось 9299 грн.
Кожні 50 грн важливі. Справді!

Ми разом робимо неймовірну справу!

Також прошу про репост, якщо у вас є канал або люди, які можуть долучитись до цієї ініціативи.
@bagnenkoText

Це Слава і ми працюємо разом в шпиталі.

Він служить командиром екіпажу танку. Зараз на реабілітації.
Ми працюємо з ним останні тижні.
Є деякі речі, які дуже сильно турбують його.
Ми працюємо над травматичними спогадами. Без деталей.

А ще Слава отримав книгу, на які ми збирали гроші. Бо в книзі багато матеріалів, які можуть бути корисними.

І я хочу подякувати вам друзі, що ви донатите і допомагаєте збирати на ці книги.
Якщо є бажання закинути на книги - банка тут:
https://send.monobank.ua/jar/3YvCpzVLBV


А ще нагадаю, що 30.12 буде другий майстер-клас по взаємодії з військовими і цивільними. Буду розказувати мій досвід, відповідати на питання, пояснювати правила бою, по яким живуть військові, як розвивається ПТСР і що з цим робити.
Буде цікаво.
Я працюю в цій темі 10 місяців і бачу, що той досвід, який у мене є, хоч він і не найбільший, він может бути корисним - потрібен.

Реєстрація тут:
https://forms.gle/myULpSGsHMisMFwz6

P.S. Фото Слави публікую з його дозволу.
@bagnenkoPsy

Ті, хто не в шлюбі повинні бачити статус шлюбу як передостанній. Якщо самотні християни не розвинуть глибокі люблячі стосунки з Господом, вони надто сильно тиснуть на свою мрію про шлюб, і це також створить ідола в їхньому житті.

Тім Келлер
@Obodrenie

Ветеран і панічна атака

Це Паша. Йому 24 і зараз він ветеран.
Він отримав поранення при звільненні Херсона. Після довгого лікування був списаний.

Зараз він вже ветеран.
Він відновлюється в нашому шпиталі і ми вже 3 тижні працюємо і навчаємось різним технікам і опрацьовуємо травматичні спогади.

Тиждень тому був в метро і пережив напад панічної атаки. Пришвидшене дихання, запаморочення, тремор.
Був одягнений в цивільне.

Підійшла жінка. Торкнулась. Спитала дозвіл. Побула поруч. І він каже, це відразу відгукнулось теплом в тілі. І він почав заспокоюватись. Потім почав ще робити те, чому ми разом вчились.

Якщо ви бачите людину, якій важко в натовпі, метро, ТРЦ — підійдіть, спитайте.
Це може бути військовий. Може бути ветеран

Допомагає заземлення. Запахи. Смакові
Повернути в тут і зараз. І побути поруч.

Це важливо. Як зробила ця добра жіночка.

І підтримуйте ветеранів. Вони боронили нашу землю. Зараз ветерани бувають і в 24 роки

Зараз Паша працює в УкрЗалізниці провідником. Це дуже гарна історія. Вони взяли його з його групою інвалідності. І у нього є і робота, і зарплата і надія на добре майбутнє.

Да, і до речі, якщо цікаво, розкажу детальніше що робити, якщо панічна атака. Поставте + в коментарях.

Історія надана з його дозволу.

P.S. Ваші донати дуже важливі. Окремо хочу подякувати за книги, на які ми з вами зібрали кошти закупили. Паша зрадів їй, бо він з тих, хто любить читати.
Скоро книги, схоже закінчаться з такими моїми темпами їх роздачі :)

Постійна банка на шпиталь в коментарях
@bagnenkoPsy

Що читаєте і про експеримент з боротьбою з дешевим дофаміном, який триває.

Я продовжую мій експеримент з 9 листопада. Нагадаю, я писав, що почав замислюватись, що не так, чому так важко концентруватись. Дослідив, що одна з головних причин — дешевий дофамін (короткі відео, сторіз, рілз).
Я зменшив дешевий дофамін і почав більш ефективно працювати зараз.

І для мене тестом на те, як виходить - є довгі книги і складні задачі.
Взяв «Щиголя» і читаю його.
За 3 тижні майже всього прочитав вже (а там 800 сторінок)

Став ефективніше виконувати довгі і важкі задачі. (Наприклад в п’ятницю був важкий екзамен з нейропсихології, але зміг все здати)

Я радію цій можливості. Для мене це щось важливе і неймовірно цінне.

Ось на фото — залишки Щиголя. Мені дуже подобається, розтягую задоволення.

А що ви читаєте? Діліться в коментарях
@BagnenkoText

Щире спілкування і молитва — це те, що дуже підтримує.

На цьому тижні було кілька разів, коли доволі важко в

Розділити з кимось те, що турбує і спільно в молитві побути — це те, що реально підтримує.

Не тримати в собі, не раціонально вирішувати — саме розділити. Не вважати себе суперсильним.
Цей тиждень не нехтував цим. І це дуже підтримувало.

Такий висновок тижня. Якщо корисно — поставте 🔥
#висновкиТижня
@obodrenie

Фільм Редакція, Херсон і важливість підтримки українського кіно

Був на фільмі Редакція.
Сьогодні допрем’єрний показ.
Ще у вівторок буде допрем’єрний показ.
І потім фільм іде в прокат.

Мій канал «Закнижжя» про книги. Але іноді і про фільми.

В кінці була дискусія і Андрій Куліков, відомий радіожурналіст, сказав, що це одне з найкращих українських кіно. (трохи зняв, відео в коментарях)

Я прошу вас від усього серця - підіть на фільм.

Цей фільм про довоєний Херсон.
В фільмі показана весела, але і болюча абсурдна ситуація.

Фільм знятий в Олешківських пісках. Між собою ми називаємо Олешківські піски - найбільшою пустелею Європи, хоча це все ж не пустеля
Місцях, де зараз окупація і р*сня.

Дуже якісне українське кіно.
Дуже цікава режисерська робота (Роман Бондарчук, режисер - херсонець)
Якісна сценарна робота.
Дуже класна операторська робота.
Багато смішних моментів.
І багато місць, які так манять.

Історичний фільм для всіх херсонців, бо тут зафільмовані ті місця, які для всіх нас без перебільшення рідні. І які зараз під обстрілами русні.

А ще в фільмі головну роль грає мій рідний брат, Дмитро Багненко.
І тому він для мене особливий. І зараз мене переповнює багато різних емоцій.

Буду дуже вдячний, якщо ви підете на цей фільм і зможете підтримати, бо насправді його прокат багато в чому залежить від нас з вами - простих глядачів, які купляють квитки.

Якщо ви не против текстів про кіно іноді - поставте вогник.

P.S. На фото зі мною мама, режисер Роман Бондарчук і модератор дискусії, сценарист Макс Щербина.

@BagnenkoText

Звільнені з полону. Що важливо робити

Основна особливість людини, яка звільнена з полону — порушення кордонів. Ця людина тривалий час була позбавлена будь-якого права вибору.

Це означає, що людина може не знати, що їй хочеться, приходити невчасно, порушувати ваші кордони. Прояви різні, і я б не хотів всіх міряти однією лінійкою.

Найбільш улюблена частина коментарів — це: “добре, ви кажете, що не можна. А як можна взаємодіяти?”

В цьому пості буде про те, що можна.

Але попереджаю. Це непросто. Зазвичай, в першу чергу хочеться робити те, що робити небажано.

✋ Давати поради. Багато порад. Це апріорі порушує кордони.

Вивалювати інформацію про все, що сталося за час відсутності людини, умовно за 2 роки — втиснути в 1 день.

Порушувати кордони.

✅ Що варто робити:

— Висловлювати повагу до досвіду, отриманого в полоні
— З повагою ставитись до тілесних, особистих та соціальних кордонів
— Залучати до планування діяльності
— Завжди залишати за ним право вибору і давати час зробити цей вибір
— Будь-який ваш інтерес до травматичного досвіду має бути професійним, а не особистим
— Проявляти емпатію і не бути байдужим
— Інформувати про плани, зміни в часі та термінах виконання заздалегідь Пояснювати причини та наслідки змін.
— З розумінням ставитись до порушення часових рамок та порушення кордонів людиною, що пережила полон. Проте не плутати з маніпуляцією
— Визнавати, що ви не маєте подібного досвіду і не можете до кінця розуміти, що пережила людина
— Допомагати переводити акцент з проблеми на рішення
— Звертати увагу на деталі реакції і поведінки та прояснювати, що могло би зробити простір більш комфортним
— Говорити про симптоми, а не діагнози — це сприяє більшому порозумінню
— Дотримуватись обіцянок
— Витримувати кордони

А якщо вам цікаво краще розібратись з тим, як взаємодіяти з військовими, з поняттями ПТСР, травма і що працює, а що ні — запрошую на серію майстеркласів.

Посилання тут: https://forms.gle/grfsngy575AdvShZ8

Бог дуже терпеливий до нас, коли ми проходимо складні часи і особливо в розпачі. Тому виливайте йому душу особливо в цей час.

Тім Келлер
@obodrenieTimKeller

Ремарк, Гемінґвей і Олдінгтон писали про повернення з війни не просто цікаві історії, а реально те, що розривало зсередини і приносило багато болю

Розуміти ветеранів і військових - це зараз не задача для особливих, волонтерів, медиків, родичів військових.

Це зараз наша з вами задача - всіх цивільних.

Колись я читав Ремарка, Олдінгтона і Гемінгвея з їх книгами про повернення з війни як цікаві книги і ідеї.
Зараз я розумію, що цей досвід дуже потрібен всім нам.


Саме тому я продовжую записувати подкасти з новими людьми і гостями - ветеранами.

Одна історія людини набагато більше пояснює ніж 10 загальних постів або матеріалів.

Макс Злидар - ветеран, і мій добрий знайомий.
І я попросив його щиро розказати про його досвід повернення:

✅ Що турбувало
✅ Що напрягало
✅ Що приносило радість
✅ Чому важко з цивільними людьми
✅ Що можуть робити цивільні люди для об’єднання і зближення

Для мене ця розмова стала як чашка свіжої води в спеку. Бо Макс вербалізував багато того, що я бачу у військових, які не так вправно можуть про це говорити.
Я працюю в шпиталі, тому в моїй бульбашці все більше військових і я трохи більше розумію їх реальність.

Дуже вірю, що ця розмова стане і для вас корисною і цікавою.

І залиште коментар під відео, будь ласка. Це буде підтримкою і для Макса.

https://youtu.be/qd3-bCPpPl8

І поділіться цим відео з тими, кому це потрібно і допоможе краще розуміти ветеранів. Дякую
@BagnenkoText

"Якщо ти любиш людину такою, якою вона є, то ти любиш її. Якщо ти намагаєшся її кардинально змінювати, то ти любиш себе"

Августин Аврелій
@obodrenieEarlyChristianity

Провів тренінг про ПТСР і базових принципах як діє мозок в стресі, а також тонких нюансах взаємодії з військовими для капеланів церкви «Спасіння»

Дуже радий, що можу говорити про це. 2,5 години пролетіли непомітно.
Капелани — люди, які неймовірно важливі для служіння військовим, а особливо коли вони поєднують розуміння духовного і психологічного аспекту.

Особливо захопливою була частина, де ми говорили про те, як будувати контакт, як будувати безпечний простір, де військовий може відчути себе спокійно і мати потенціал виговоритись і проговорити все, що турбує його, а також заборонені фрази.

Про це можу написати окремо. Якщо цікаво — поставте +

@bagnenkoPsy

Військовий і його зміни. Хроніки шпиталю.

Робота психолога не завжди помітна на короткий термін. Бо коли людина змінюється і змінюється її стан і навички поведінки - потрібно більше часу, щоб це побачити. В шпиталі ми зазвичай працюємо в середньому 21 день.

Сьогодні працювали з одним військовим.
І у мене неймовірно багато радості всередині.

Він почав бачити себе по-іншому. Тепер у нього є бачення майбутнього.
Дерево тепер з корінням і з плодами.

Він показав мені це дерево і всередині все зраділо.

Є така практика — метафоричні карти.
Він бере якусь картку, яка характеризує його тут і зараз.
Це допомагає краще зрозуміти його.
І краще взаємодіяти.

І після 3 тижнів він обрав дерево, яке посаджене, має коріння і зелену крону.
До того він обирав вирване з корінням дерево. 2 тижні поспіль.

Моїй радості немає меж.

Радію цьому, бо бачу результати.
Бо він працює.
Бо він робить домашнє завдання
Бо стався контакт між нами.

Планую закуповувати ліки для шпиталю нові. Якщо у вас є бажання, можете підтримати на банку. Бо зараз знов майже все закінчилось.

(на ліки і необхідне, що виникає — є банка:
https://send.monobank.ua/jar/8kmjS9aJsr)

І кожному з вас неймовірно дякую за підтримку, репости, коментарі і донати. Це дуже цінно. Справді!

#ХронікиШпиталю
@bagnenkoPsy

Звільнені з полону. Головна помилка і що не варто робити

Я обіцяв написати про роботу зі звільненими з полону. Не скажу, що маю великий досвід, але вже консультую, спілкуюсь деякі речі вже бачу і хочу їх розділити. Бо це допоможе багатьом з нас взаємодіяти.

По-перше. В полоні можуть бути не тільки військові, але й цивільні.
І це не той досвід - про який людина буде говорити.
В Херсоні це називалось: “Забрати на підвал”
В моєму оточенні з Херсону близько 10 людей, які потрапляли на підвал. Хтось провів 6 днів, а хтось і сильно більше.
І це дуже травматичний досвід. На все життя.

І ви ніколи не знаєте про людину, з якою спілкуєтесь - чи є у неї цей досвід. Це дуже важливо розуміти.
Бо у мене навіть в останній приїзд в Херсон в розмові з однією близькою людиною - виявилось, що вона була в цьому короткотерміновому полоні під час окупації і це дуже травматичний досвід


Головна помилка в спілкуванні і взаємодії - це жаліти їх.
Коли ти жалієш його - ти показуєш, що його досвід не вартий поваги.
Як сказав один: Як мамка носились зі мною.

“Ох ти ж бідний нещасний. Як же тобі не пощастило.”

Він вже пройшов це.
Він вже справився.
І він не потребує вашої жалості.

Ми сиділи на груповій терапії. І близько години обговорювлаи тільки цю тему.

Дуже важка тема для них. Дуже.

І знаєте, що найдивніше.
Я все це знав.
І прямо на зустрічі в якусь хвилину відчув, що сам досить стриманий і відчуваю потяг до того, щоб жаліти їх.
Звісно, я цього не робив.

Але це перша реакція на дуже травмуючий досвід.
Відчувати, що я це не переживав. А ти переживав. І бажання підтримати без розуміння іншої людини.

Але наша робота пройшла досить добре, бо я усвідомлював цю крайність і не пішов туди.

Друга крайність - це абсолютна і тотальна героїзація.

Що вони потребують - дати їм спокій від зайвої уваги і водночас підтримувати і допомагати, коли вони самі це озвучують.


Так, тут не дуже зрозуміла ця грань.

І це питання я задав. Де грань?
Відповідь одного мені дала багато ясності.
Він сказав мені:
“У кожного з нас ця грань всередині. Але ключове - це не жаліти, і не робити з мене супергероя. “


Ось це, мабуть і є відповідь.
Не жаліти, не робити супергероя. Бути підтримкою.
І шукати ту грань, яка є у всередині конкретної людини, з якою ти спілкуєшся прямо зараз.


Є також загальні поради, які важливо додати в цей пост. Пишу це, щоб ви могли зберегти і використовувати в подальшому.

Що ще не варто робити?
❌ Не варто запитувати про травматичний досвід просто так, з цікавості. Будь-який ваш інтерес до історії має бути суто професійним, а не особистим.
❌ Без дозволу не торкатись до людини, чіпати особисті речі, обіймати
❌ Не варто різко змінювати плани без попередження
❌ Не можна проявляти контроль та обмежувати автономію людини, що пережила полон. В будь-якому випадку завжди потрібно
❌ Не знецінювати досвід полону (“Нічого страшного”, “Забудь”).

На фото - квітка, яку мені подарувала звільнена з полону жінка, яка перебувала в нашому шпиталі. Вона робила такі в полоні, тільки з хліба. І зараз продовжує робити, каже, що це найбільше заспокоює. Я писав трохи раніше про іншу квітку.
Фото розміщено з її дозвілу.

В наступному пості хочу написати, що варто робити. І як треба взаємодіяти зі звільненими з полону.
Якщо це цікаво - поставте + або напишіть щось в коментарях.

І також прошу про репост, бо дуже важливо, щоб якомога більше людей розуміли як взаємодіяти з тими хто пережив полон і тортури.
(в пості використані матеріали брошюри “Особливсті роботи з паціентам, які пережили полон та тортури”)

Якщо хочете підтримати діяльність в шпиталі (на ліки і необхідне, що виникає — є банка:
https://send.monobank.ua/jar/8kmjS9aJsr)

@BagnenkoPsy

Деякі страждання зʼявляються, щоб покарати та виправити людину за неправильний спосіб життя (як у випадку з Йоною, якому загрожував шторм), деякі страждання зʼявляються не для того, щоб виправити минулі помилки, а щоб запобігти майбутнім (як у випадку з Йосипом, проданим в рабство), а деякі страждання не мають іншої цілі, окрім того, щоб спонукати людину палкіше любити Бога для себе самого і таким чином віднайти остаточний мир і свободу.

Тім Келлер
@obodrenie

Робіть усе можливе, щоб проповідувати Євангеліє і, якщо необхідно, використовуйте слова!

Франциск Асизьський
@obodrenieEarlyChristianity

Бо що є ідолопоклонство, як не це: поклонятися дарам замість Того, Хто дає?

Жан Кальвін
@obodrenieReformation

Спілкування з мудрими робить мудрим.

Сьогодні була довга і змістовна розмова з братом, якого давно знаю і ціную. Побачили, що нас обидвох турбують однакові питання.
Щиро поговорили, помолились.
І це підтримує. Більше аніж багато що - виконання якихось обрядів і правил.

«Коли ходимо у Світлі, - маємо спільність одне з одним» (1 Ів 1:7)
Спільність - це єдність, одні думки і взаємна любов.

І спілкування з мудрими робить мудрим.
Такі от висновки тижня. Є над чим подумати.
Якщо корисно — поставте 🔥
#висновкиТижня
@obodrenie

Поговоримо про довгі книги.

Я останнім часом побачив по собі, що дуже важко йдуть великі книги.
Відчуваю швидку втрату концентрації.

Досліджував це питання, читав книги по увазі і зрозумів, що причиною тут є дешевий дофамін. Коли я отримую швидке задоволення (завдяки соцмережам найчастіше).

Зараз почав довгий експеримент. Відмова від дешевого дофаміну поступова і бачу результат.

«Щиголь» — це мій експеримент на довге читання, я писав раніше. 800 сторінок. І за останній тиждень відчутний прорив, вже майже на половині.

Але питання не в цьому, хочу це обговорити.
Бачу, що мозок потроху звикає до довгих текстів знов і концентрація — це як навичка.

Поділіться, як у вас з читанням великих книг і довгих текстів? Який у вас досвід і що допомагає?
@bagnenkoText

Більшість життєвих битв виграються або програються в розумі.

Крег Грошел
@CraigGroeschelWriting

Гордість перетворила ангелів на демонів; смирення чинить людину подібною до ангелів.

Аврелій Августін
@obodrenieEarlyChristianity

Розіграш!

Друзі, це ваш час!
Ви можете виграти одну з трьох книжок видавництва «Наш Формат»:
1. «Самознищення Європи: імміграція, ідентичність, іслам» автора Дуґлас Мюррей
2. «Есенціалізм. Мистецтво визначати пріоритети (оновл. вид.)» автора Ґреґ Маккеон
3.«Чипова війна. Боротьба за найважливішу технологію в світі», Кріс Міллер


Ось що треба зробити для участі у нашому розіграші:

1. Бути підписаним на Читай, krw, книжки️📚;
2. Бути підписаним на Закнижжя!;
3. Бути підписаним на Наш Формат;
4. Переслати цей пост другу або подрузі.
5. Написати у коментарях під цим постом на каналі Закнижжя, що читаєте зараз або будь-який коментар.

Переможців оголосимо 19 листопада.
Підписки будуть перевірятись.

Нехай щастить!
@bagnenkoText

Договір. Процес роботи над рукописом і виданням.

Мене дуже мотивує новий формат взаємодії і роботи над книгою.

Я писав раніше, що у мене є рукопис і є усна домовленість з видавництвом.
І тепер ми почали нову взаємодію - щотижневі зустрічі. Я про них попросив
Я працюю тиждень над тим, що ми обговорили.
По суті, всі мої питання і нерозуміння я можу обтесати разом з редакторкою.

А також сьогодні ми вже підписали той договір.
Тепер вже можу сказати з ким взаємодію - це видавництво «Відкриття» і Наталя Васильєва, вона і авторка і редакторка.
Назва видавництва якраз про те, що вони співпрацюють з авторами, які можуть стати відкриттям. Вірю, що моя книга буде такою.

Мій спосіб роботи, який вже добре зарекомендував себе:
✅ Щоранку пишу
✅ Щочетверга обговорюю з редакторкою
✅ Виношу все, що турбує і ми обговорюємо.

Обговорили плани — до весни 2025 вже все доредагувати, внести корективи, пройти коректуру, верстку, дизайн і видати. Якраз на Книжковий Арсенал :)
Наполегливості і цілеспрямованості мені не займати.
Побажайте нам трохи удачі, щоб встигнути, бо рік тому з блекаутами і відключеннями всі строки сильно поламались.

Ну і пишіть, що саме цікаво у виданні книги. Буду трохи корегувати мої думки щочетвергові з урахуванням ваших побажань.

А якщо просто цікаво — поставте 🔥
#ЩоденникАвтора
@bagnenkoText

Квітка і полон. Хроніки військового шпиталю.

Це я робила в полоні. Хочете і вам зроблю?
— Так, давайте, мені буде приємно.
– Хочете розкажу, як ми це робили?
– Так, звісно
– Ми з хліба робили пластилін. Бо хліб там ніякий. Він жахливий, липне і з піском.
Ми з нього робили пластилін і з ниє квіти.
А фарбували знаєте як?
– Як?
– Зубною пастою.
З волосся, яке випадає робили кисточку.
І потім розфарбовували.
Брали зеленку у тих, хто там за медицину відповадв. І фарбували ніжку троянди в зелений.

І от я зараз тут, вже звільнилась з полону, але це дуже мене відновлює. Продовжую робити ці квіти. Тут вже все у мене є — і навіть пластилін гарний.
Це найкраще, що мене відновлює.

Я і вам таку квітку зроблю.
— Дякую. Це приємно.
— Я можу хоч 15 штук за день зробити.

***
Працюю зі звільненими з полону.
Це люди, які пройшли найважче, але зберегли гідність і силу. Сталеві люди.
Багато поваги. Хочу написати про взаємодію з ними, що варто і що не варто, якщо цікаво - напишіть, будь ласка, або поставте + в коментарях.

(Ця історія розміщена з дозволу. Ця людина дозволила поділитись, щоб якомога більше людей розуміли, що полон - це важко, але звільнення можливе.)

@bagnenkoPsy

Смирення є початком справжнього розуму.

Жан Кальвін
@obodrenieReformation

Кожен повинен жити для чогось, і що б це не було, воно стає господом, якому ви повинні коритися. Але Ісус є єдиним Господом, який, якщо ви приймете Його, повністю задовольнить вас і, якщо ви підведете Його, зможе простити вас. Ваша кар'єра не може померти за ваші гріхи.

Тімоті Келлер
@obodrenieTimKeller

Людство. Оптимістична історія - книга для поглиблення історичних знань і дискусій.

Ця книга від видавництва «Лабораторія» йшла повільно.
Ця книга викликає багато дискусій.

Але я все ж раджу її.

Чи є людство злим чи добрим?
Ось основне питання, на яке автор шукає відповідь.

✅ По суті, є 2 погляди на людину з науковоїх сторони - до чого тягнеться людина, до добра чи до зла. Ці 2 погляди найкраще відображають 2 мислителя.
Англієць Томас Гоббс написав трактат “Левіафан” в 1651 році і вважав, що людина схильна до зла. І лише громадянське суспільство має силу врятувати нас від наших злих інстинктів.
Є Жан-Жак Руссо і ціла низка його трактатів. Він вважав, що в глибині душі ми всі є хороші.
Їх погляди протилежні. Вони ніколи не перетинались, бо Руссо народився через 33 роки після смерті Гоббса.
Але їх погляди і досі притягають інтелектуалів світу.


✅ Автор бере поодинокі випадки добрих проявів.
Він хоче вірити, що людство є добрим.
Він знаходить ці підтвердження. На війні. Коли на війні американські солдати не стріляли в японських, бо не хотіли. І коли в Громадянську війну в США більшість мушкетів заряджались, але солдати не стріляли.
Він знаходить інакший приклад історії “Повелителя мух” Уільяма Голдінга, де 6 хлопців потрапили на острів і не повбивали одне одного, а жили разом.

✅ Але те, що я бачу - це скоріше він знаходить випадки, які мають підтверджувати його думку.
Автор прочитав трактати Стівена Пінкера.
Але у мене є трохи відчуття, що він дуже хоче довести свою думку і спростовує багато з тих фактів, які є.
Наприклад, що розкопки ранніх людей не є достатнім аргументом.

✅ Після Стенфордського тюремного експерименту, після Голокосту, після тисячолість воєн і остаточно - після підступної війни росії проти України і знищення мирних жителів - стверджувати, що людина є доброю за природою доволі складно.

те, шо творить росія вже 3й рік - обстрілюючи мирні міста ракетами і шахедами, обстрілюючи мій рідний Херсон щодня з усього (артилерія, міномети, фпв дрони і навіть танки по цивільному населенню) - все це не можна пояснити тим, що людство добре, просто їх заставляють стріляти.


✅ У людини є добра сторона.
Але тінь, зло, яке людина носить в собі - для мене доведений факт.
Особливо, коли я бачу те, що творить так звана недокраїна росія в моїй Україні, що робилось в моєму Херсоні.

✅ Моє глибоке переконання, яке не похитнула ця книга, що людина тягнеться до добра, але має тінь, злу сторону, вітхозавітньою мовою - гріховну, науковою і психологічною - тіньову.

Це не є остаточним і фінальним вироком людині. Це просто факт про нашу сутність.


Ця книга - дискусія.
Раджу читати її не для того, щоб впевнитись в тому, що ви праві.
А для поглиблення власних знань - для розширення знань і світогляду.

Мені дуже сподобалось, як автор перелопатив тонни літератури і простою мовою це доніс до нас.
А що ви думаєте про людство?
І як вам відгуки на нон-фікшн, бо у мене нон-фікшна у вивченні і дослідження зараз сильно більше загалом.
#відгук
@BagnenkoText

Як проживати втрату дому і минулого? Ностальгія за домом. Нова норма. Добре, що ти тут. Випуск 37

Це мабуть один з найвадливіших випусків мого подкасту.
Як справлятись з ностальгією по дому?
Як жити, коли твій дім далеко і це нова норма життя.

В розмові з землячкою і херсонкою Машою Мороз ми говорили саме про дім. І про ностальгію за домом.

Мій дім - Херсон - деокупований 11 листопада 2022 року.
Я якраз повернувся з Херсону з волонтерської поїздки і був переповнений всім побаченим і історіями людей, які там живуть і працюють.
Це відео ми записали в кінці жовтня і я відчував таку купу радості, щастя і суму одночасно, що це було дуже правильно поговоити про це.

✅ Про ризик життя і прогулянки по найріднішим вулицям життя
✅ Про те, як жити з ностальгією
✅ Про те, як відновлювати ідентичність, коли ти багато втратив.
✅ Про любов до рідного міста і дому
✅ Що змінилось після того, як ти втратив безпечний дім

І саме сьогодні, 11 листопада, я вирішив викласти це відео.
В день визволення Херсона.

Запрошую до перегляду.

https://youtu.be/-Ddd8ZQvO7k

І напишіть в коментарях, як ви справляєтесь з цим досвідом, якщо ви теж проживали втрату дому і ностальгію за домом?
Це буде терапевтично для всіх

@bagnenkoText

Любов до чистоти і чистий руками зростає силою.

Побачив в Біблії що є любов до гріха. Любити зло. Любити робити зло. Здивувало це, але думаю це звичка робити зло.
І є любов до чистоти. До добра.

Тобто це те, що я можу розвивати в собі. Любов до чистоти.

«Хто любить чистоту серця, у того приятность на вустах» приповісті.

Вчусь обдумути думки і любити ті, що чисті.
Це сильно надихнуло.
Хоча це і складно, якщо чесно.

А сьогодні зранку читав і побачив, що якщо я люблю чистоту дій, справ - це чистота рук.
І чистий руками зростає силою (Йова 17:9)

Це мене ще більше надихнуло.
Якщо довгий час жити в чистоті - то ти зростаєш в силі.

Такі от висновки тижня. Є над чим подумати.
Якщо корисно — поставте 🔥
#висновкиТижня
@obodrenie
@obodrenie

5 книг + 3 нові смаки кави. Новинки в бібліотеці і на кухні.

Це кайф - мені запропонували бути амбасадором бренду 25 coffee roasters.
Чи то я цікаво описую свій досвід. Чи то ви гарно купляєте за промокодом. А може і все разом

То ж буду робити апдейт по новинкам книжним і кавовим.

Сідайте зручніше.

✅ “Як читати українських класиків” Ростислав Семків.
Окрім того, що я купляю всі його книги і захоплююсь стилем - він ще й куратор моєї майбутньої книги на ЛітОсвіті.
В цій книзі проаналізовано найбільш визначні твори, які вплинули на хід літературного процесу України.
Неймовірно цікаво, чекаю, коли почну.

✅ “Буде боляче” Адам Кей
Дуже веселі щоденники лікаря-ординатора. Я поки відклав, бо читаю інше з медицинської тематики. Але це чекає.

✅ «Кладовище домашніх тварин». Стівен Кінг
Це класика хорору, яку я давно хотів прочитати. Ось, з’явилась. Стівен Кінг - той, хто знає як зробити так, щоб тобі було цікаво

✅ “Треба трошки потерпіти” Анастасія Пристая
Це сповідь лікарки-проктолога, яка дуже чесно описує медицину і будні в лікарні зсередини. Якраз то, що мені зараз цікаво. Писав вчора, що почав її читати якраз

“Після останньої крапки” Наталія Васильєва
Книга для роботи з текстом. Знаю Наталю особисто, знімав з нею подкаст і точно впевнений, що книга сильна. Редагування, коректура, переосмислення тексту, друк, що робити, якщо не пишеться.

І новинки по напоям

☕️Бурунді. Це прям дуже плотний смак, аромат чорнослива, червоного яблука і чогось міцнішого, типу горіха може. Я кайфую від цього смаку.
☕️Уганда. Це більш солодкий присмак, тут є якийсь шоколад і трохи мармеладу. Дуже крутий післясмак
☕️Коста Ріка. Смачна і дуже неочікуване поєднання солодкого і гірчинки, яблука і марципану.

☕️Какао. Ну какао як какао - смачне 🙂

☕️Каскара - це взагалі відкриття для мене. Висушена м’якость кавових ягід, солодкуватий напій з квітковими нотами і тонізуючим ефектом. Простими словами, це можна заварювати напій з м’якоті кавових зерен. І прямо зараз, коли я це пишу - я його п’ю, дуже смачно.

Трохи про те, чому я їм довіряю:
✅ Вони 10 років вже обсмажують смачну каву
✅ Вся кава натуральна, без ароматизаторів, свіжої обжарки.
✅ Доставка прямо додому при замовленні від 350 грн (а це навіть 1 пачка кави)
Замовлення можна зробити тут: https://25coffeeroasters.ua/index.php

У мене є постійний промокод тепер,
Промокод Багненко
Дійсний постійно
Сайт: https://25coffeeroasters.ua/index.php


А якщо більше 350 грн замовлення - то безкоштовна доставка.
Спробуйте.

Ну і до речі, як вам новий формат - розказувати про новинки книги + каву? Бо для мене це якесь неймовірно смачне поєднання!
Думаю, зробити таку рубрику.
#Новинки
@bagnenkoText

Думки після 50 днів роботи в шпиталі. Книга в подарунок для військових. Хроніки шпиталю.

Я в шпиталі для військових вже майже 2 місяці працюю і 10 місяців приходжу, як волонтер.

Описую цей досвід як людина не з мед.світу, але яка потрапила законно працювати в шпиталь, одягла білий халат у консультує військових.
Мені так легше опрацьовувати цей досвід.
А ще ви теж читаєте і підтримуєте в нагальних потребах. Дякую за це!

Все більше розумію, яка це складна робота. І неймовірно важлива.
Вчора вперше опрацьовували з одним військовим втрату побратима. Втрату людини з його підрозділу. Він досі несе провину на собі. Працювали з цим.
Це важко. Це боляче.
Бо зазвичай це дуже травматичний досвід. Такі речі зазвичай розказують тільки своїм, при близькому контакті. Радію, що він на 3й тиждень роботи довіряє мені.
Після розмови з ним я ще довго роздумував. Важко на душі.

Добре, що у мене є супервізія, я можу це виносити туди.
І проживати важкі емоції.
Бо насправді, психологам теж важко це виносити. Ніхто не є суперлюдиною.
Але я бачу, як дуже багато хто працює і не має супервізії, власної терапії.
А це дуже важливо.


Групова робота
Працюю з групами.
Зазвичай 5-6 людей. Хлопці приходять, сідають на крісла-мішки і ми опрацьовуємо їх досвід. Або вивчаємо щось.

У групи є кілька важливих переваг.
Група - дозволяє хлопцям виговоритись.
Дозволяє хлопцям пропрацювати ті досвіди, які у них були.
І побачити, що їх зміни в собі - не тільки в них. Вони є у всіх.
В шпиталі не вистачає психологів, які б могли надати якісну допомогу всім. Група допомагає в цьому - бо так ми охоплюємо більшу кількість воїнів.

Книга в подарунок і бібліотека.
Одна з моїх відповідальностей - це бібліотека в нашому відділенні. Потроху оточую себе і тут книгами.
Провів зустріч про книгу “Одного разу воїн - воїн назавжди”. І розумію, що вона справді одна з найкращих. Тому раджу її всім.
А ще з видавництвом “Наш Формат” домовився про знижку.
Хочу закупити книг і дарувати воїнам.

До нас приїжджають хлопці на реабілітацію, на 21 день.
За цей час вони багато дізнаються про себе, про реакції тіла.
Але все ж неможливо дати все те, що їм потрібно

Книга - це те, що допоможе їм, коли вони повернуться.
Тому хочу зібрати 6400 грн на книги. (це буде 20 книг і це хоч якась невеличка кількість)
Банка в коментарях і тут: https://send.monobank.ua/jar/8kmjS9aJsr

В цілому, зараз розумію, що дуже важливі очікування.
Я не мав ніяких високих очікувань, розумів, що буде важко, і розумів сенс навіщо я тут.
Мій сенс - підтримувати стійкість військових, надавати їм матеріали і техніки для саморегуляції.
І це у мене виходить.
Я все ще тут. І я радий бути тут.

Дякую всім за підтримку!

P.S. А ще й кормлять смачною кашею ввечері з солоними огірками 🙂
Фото порції можна побачити в коментарях :)
#ХронікиШпиталю
@BagnenkoPsy

Видаю книгу і вирішив, що буду показувати і розказувати процес видання.

Я писав, що у мене вже є рукопис і вже є домовленість з видавництвом. Але після того м’яч був на моїй стороні, треба було дописувати і я зрозумів, що буксую.

Тепер переходимо до нового формату взаємодії з редактором.
Щотижня зустрічаємось і працюємо над шматочком.
Я попросив про 2 речі:
1. Стабільні зустрічі
2. Спільну роботу над покращенням тексту і окремих елементів.

Щочетверга тепер ці зустрічі.
Сьогодні досить багато і плідно попрацювали.
Тішусь.

На наступному тижні підписуємо договір, тоді вже розкрию, що за видавництво бо тоді це будуть слова підкріплені документом.

Але я вирішив, що буду ділитись процесом доопрацювання книги. Бо вона для мене дуже важлива, і вже 3й рік я над нею працюю і думаю.

А що вам цікаво у виданні книги? Напишіть, буду трохи корегувати мої думки щочетвергові з урахуванням ваших побажань.

А якщо просто цікаво — поставте 🔥
#ЩоденникАвтора
@bagnenkoText

Хроніки шпиталю. Користь терапії. Книги для військових.

Я розумію, що дуже багато роботи і я хочу ділитись думками по ходу, бо я бачу, що саме історії зі шпиталю найбільш важливі.

Тому буду ділитись думками по ходу робочого процесу.


✅ Як допомагає терапія?
Коли військовий бачить, що є безпечне місце, де він може проговорити свій біль і свої страждання. Коли він може винести це. І не буде засудження і оцінювання. А прийняття і опрацювання його досвіду разом.

Вчора був доволі болючий момент. Коли він розказав мені, що одна з психологів трохи іронізувала з того, що він розказав. Вона це зробила з відсутністю поганих мотивів, але йому було боляче.
І сказав він в контексті того, що саме зі мною йому добре працювати і що є різні психологи.
А я це пишу, тому що хочу сказати, що навіть якщо є негативний досвід з психологом - це значить, що це просто не ваш психолог.

✅ Що болить:
Військових дуже багато. Нові і нові. І у всіх є питання, є те, з чим працювати.

✅ Ввечері супервізія. Вона у мене щотижня.
Це важливо, проговорювати що тривожить, що важко.


✅ Книга «Одного разу воїн - воїн назавжди». Домовився про суттєву знижку з видавництвом. Хочу закупити хоча б 10 книг. І подарувати хлопцям. Потреба - 3200 грн.
Банка внизу. І тут: https://send.monobank.ua/jar/8kmjS9aJsr
Хочу закупити книг у видавництва. І дарувати окремим хлопцям.

Все, що я описую - погоджено з учасниками.

Якщо вам корисно - поставте вогник, будь ласка
Дякую за підтримку діяльності.
@BagnenkoPsy

«Люди, які суттєво змінюють світ, — це не люди, які опанували багато речей, а ті, які були опановані однією великою справою».

Джон Пайпер, «Не витрачай своє життя»
@JohnPiperWriting

Я на навчанні по роботі зі звільненими з полону і тими, хто пережив полон і тортури.

Як підтримувати родину?
Як взаємодіяти в перший тиждень-два з людиною, яка вийшла з полону?
Чим шкодять соцмережі, а чим допомагають.
Як тортури впливають на людину і як взаємодіяти, що не можна робити

Інформації дуже багато. І вона важлива.
Але опрацьовувати і писати про це — багато часу.

Якщо вам це важливо — поставте + в коментарях, вогник 🔥
Або напишіть, що саме вам цікаво.
Напишу.

@bagnenkoPsy

Христос жив тим сенсом, з яким прийшов на землю.

Я зараз продовжую вивчати Євангелія і спостерігати за Христом, це одне з завдань в університеті, де навчаюсь. Писав про це тут.

І мене це неймовірно надихає.
Ісус жив своїм сенсом — виконати волю Батька.

Він говорив про нього з усіма.
Учням.
Людям, яких навчав
Первосвщеннику в страсну пʼятницю.
Понтію Пілату, який як всі вважали, міг врятувати Його від хресної смерті.
За лічені години перед стратою Він говорив про цей сенс.

Це надихає жити і своє життя, максимально просякнуте сенсом. Сенсом, який від Всевишнього.

Такі висновки тижня. Якщо корисно — поставте 🔥
#висновкиТижня
@obodrenie

Одна з кращих книг для військових і цивільних - Одного разу воїн - воїн назавжди»

Повернення до життя після бойових дій - це ще одна бойова задача.
І військовим треба заново вчитись жити.

Військовий в зоні бойових дій міняється. Змінюються його реакції, його погляди.
І з цим тепер треба жити.

Але багато хто не чує себе і не розуміє до кінця.

Про це одна з ключових думок книги - що повернення до цивільного життя це по суті ще одна бойова задача, і їй також варто вчитись.

✅ Вона про навички

✅ Вона про нове життя

✅ Про нову надію

Цю книгу неможливо читати як цікаву історію.
Вона скоріше про протокол LANDNAV, який допомагає повернутись до життя.
Автор дуже професійно і цікаво про нього розказує!

Я щиро раджу.
Її можна як дарувати військовим, так і родичам військовослужбовців.

Бо ця книга про те, з чим точно зіткнеться кожен з нас.
І від кожного з нас залежить відновлення ветеранів.

Тому я наголошував, наголошую і буду далі наголошувати на тому, що всім нам треба вчитись взаємодіяти з ветеранами і допомагати їм у їх відновленні.
І ця книга - ще одна не просто цеглинка, а прям одна з плит фундаменту для цієї мети.

Вчора пройшла зустріч по книзі. Неймовірна атмосфера тепла і глибокої розмови. Написав про неї на своєму каналі психолога, прочитайте.

В коментарях трохи фото з події.

@BagnenkoText

Якщо лідер ігнорує проблему, то сам стає проблемою!

Крег Грошел
@CraigGroeschelWriting

Що читаєте?

Я повертаюсь до Щиголя Донни Тартт. Вже починав, але багато роботи в шпиталі і навчання забирають всю увагу.
Ціль — прочитати до грудня до клубу.

Бачу по собі, що зараз читаю повільно і вдумливо. Втома і виснаження дає своє. Прислуховуюсь до себе, тому даю собі більше часу.

Мені щастить з Пулітцерівськими преміями, «Довіра» — теж отримала Пулітцера. Щастить, що дочитую і це класні книги.

А що у вас? Діліться 😊
@bagnenkoText

А ви знали, що якщо в перші години правильно взаємодіяти з людиною, яка пережила травмівну подію — можна сильно знизити наслідки? Саме тому важливо вивчати і навчатись, як взаємодіяти з травмою, з стресовою ситуацію і допомагати при ПТСР і травмі.

Вже завтра — будемо обговорювати одну з найважливіших книг, на мій погляд для українців сьогодні!

«Одного разу воїн — воїн назавжди»!
Я прочитав її і стабільно використовую в роботі з військовими.

Місце: Київ, новий Книголенд
Час: 2 листопада, 17:00

Реєструйтесь.
Трохи місць ще є.
@BagnenkoText

Закінчив курс з основ психологічної корекції.

Тобто тепер маю знання я розуміння, як взаємодіяти з дітьми, визначати, аналізувти і пояснювати психологічні проблеми дітей.

Але робив це для загальної самоосвіти.

Все одно основна моя робота — це допомога військовим (ПТСР, ГСР), травматерапія. І допомога цивільним в складних життєвих обставинах.

Просто ділюсь радістю, бо сертифікат ось тільки надійшов.
@BagnenkoPsy

Якось святого Августина запитали:
– Що робити, щоб жити правильно?
Августин сказав:
- Люби. І тоді, щоб ти не робив, все буде правильно.

@obodrenieEarlyChristianity

Книга яка не викликає довіри - «Довіра» Ернана Діаса

Я дуже давно хочу написати про цю книгу.
Бо вона для мене про цю осінь - втомлює і одночасно приносить задоволення. Я мучав її в вересні. Потім вона пішла дуже круто і дуже цікаво в жовтні
А поооотім її неймовірно цікаво обдумувати і смакувати, після того, як дочитав і зрозумів багато задумок автора.
В книзі немає надійного оповідача. І це вже спойлер, який допоможе вам зрозуміти, чому це цікаво.
Але найцікавіше в ній те, що немає однієї правильної відповіді, що насправді хотів сказати автор і що є правдою.

«Довіра» вона неймовірно цікава і неймовірно нудна одночасно.

Вона як квітка троянди в бутоні, яку купив і поставив на вікні. В перші дні нічого особливого, але потім розкривається і дає таку красу на всю хату!

В книзі 4 частини. І спочатку це неймовірно нудно читати перші 2. Як мінімум для мене.
Але якщо протриматись на цікавості до фінансових інструментів або до простенької історії кохання - то потім відкривається такеееее.

Мене тримала порада двох книжкових блогерів на Kyiv Book Forum (дякую Олексію з «Перехресних стежок» і Валентині з In book we trust) і розуміння, що не може така нудятіна отримати Пулітцерівську премію. І я не прогадав.

В книзі є любов. Але і немає, бо дивлячись, якій частині вірити більше. Може то і не любов, а просто невротична залежність двох поламаних людей.

В книзі є розлади особистості. Або як мінімум дуже сильний типаж шизоїдний.
І особливо цікаво обговорювати психологами (на другому клубі трохи набралось), який саме там розлад і чи є він.
На клубі дійшли, що це справді шизоїдний тип особистості.
Але на мій погляд, як мінімум розлад адаптації там точно є, а можливо і F62.0 (Стійка зміна особистості внаслідок перенесеного катастрофічного переживання.)
(Шизоїдна акцентуація — це такий типаж, який характеризується замкненістю індивіда, його відгородженістю від інших людей. Шизоїдним людям бракує інтуїції та вміння співпереживати, думаю ви таких зустрічали.)

Якщо чесно, я загалом відчув багато задоволення і від книги, і особливо від обговорення.

Хоча який сенс вам читати рецензію на книгу, якщо ви можете прочитати саму книгу і прийняти рішення, що саме там насправді.

До речі, це перша книга в житті, на клубі по обговоренню якої я був двічі. Вперше, не дочитавши (і це теж веселий досвід), вдруге - дочитавши.

Раджу? Та ні, як психолог я вже нічого не раджу. Обирайте самі :)
Але мені здається, вона як мінімум збагатить вас і додасть цікавих емоцій у ці довгі вечори.

А як вам «Довіра»? Хто читав?

P.S. За чб фото окрема подяка Каті з «Едіп, нарцис і горгони» і її читацькому клубу!
@BagnenkoText

Людина з Богом завжди в більшості.

Джон Нокс, шотландський священник, лідер Реформації у Шотландії.
@obodrenieReformation

Смачна кава, сильні тексти, Бальзак і промокод.

Чули про те, що Бальзак добре писав і полюбляв каву? Говорили, що він випивав в день більше 20 чашок кави. Підрахували, що при написанні своєї «Людської комедії» він випив не менше 15000 чашок міцної кави.

Останнім часом я лягаю рано і прокидаюсь рано, бо почав працювати над книгою в рамках навчання в ЛітОсвіті.
І на це потрібен час.
Книга потроху іде.
А під кураторством пана Ростислава Семківа працювати надихаюче.

А ще я знов п’ю каву від Coffee Roasters.
І мені дуже подобаються нові смаки - Кенія, Мексика, Колумбія і Танзанія
Як завжди заварюю в турочці, аромат на всю кухню і саджусь писати.

І я знов приніс вам промокод - на цей раз знижка по промокоду 20%

Вбивайте в поле промокод «Багненко» - і буде вам смачна кава з доставкою додому.
Трохи про те, чому я їм довіряю:
✅ Вони 10 років вже обсмажують смачну каву

✅ Вся кава натуральна, без ароматизаторів, свіжої обжарки.

✅ Доставка прямо додому при замовленні від 350 грн (а це навіть 1 пачка кави)


Замовлення можна зробити тут: https://25coffeeroasters.ua/index.php

Промокод Багненко
Дійсний до 10 листопада.
Сайт: https://25coffeeroasters.ua/index.php

А якщо більше 350 грн замовлення - то безкоштовна доставка.

Спробуйте.

P.S. Читаю все те, що на фото - про це розкажу пізніше, бо є цікаві нови книги, а про частину вже писав. Разом воно виходить приємно і книги дивним чином доповнюють одна одну.
@bagnenkoText

Звички, які працюють. І шлях в ЗСУ.

Я давно хотів поговорити про звички - які працюють, які ні. В кожній сфері - продуктивність, фінанси, відпочинок.

Про звички говорили з блогером і ведучим каналу "Кіп ґоінґ" Артуром Дмитришиним (@keepgoingblog)
Ми давно домовлялись про його участь в подкасті і коли він приїхав в Київ, записали.
Тим більше, було про що поговорити:

✅ Як звички формують нас;
✅ Звички для кожної сфери - фінанси, відпочинок, продуктивність;
✅ Чому важливий ранок;
✅ Що особисто він практикує у складні часи;

✅ І окремо поговорили про його рішення і шлях до ЗСУ.

https://youtu.be/EkCA_ICCS24

Запрошую до перегляду

@bagnenkoText

Ви не уявляєте, який я щасливий, коли дивлюсь на ці фото.
Бо це про життя, яке перемагає!

На фото — щасливі люди, які отримали книги в Херсоні!

Хоча ні, правильніше сказати по-іншому
Це фото щасливих людей, до читання книг яких долучились ми з вами.

Мені надіслали завідуючі бібліотеками, з якими я почав співпрацювати.
Діти. Люди похилого віку. Молодь. Про них мало хто думає зараз, бо в Херсоні інших проблем повно.

Дякую кожному, хто донатив, або відправляв книги.

Ми з вами зробили справді важливу справу!

Дякую всім причетним!
Якщо чесно — отримав порцію натхнення зібрати ще книг, бо поки що те, що ми відправили капля в море порівняно з потребою.

Як у вас, ще є книги, якими б ви не проти поділитись з тими, хто потребує? Десь через 1-2 місяці, наприклад.
Якщо так — напишіть, будь ласка в особисті @bgnnk.
Або просто + поставте в коментарях.

@bagnenkotext

Мета молитви – не лише розділити свої думки з Богом, а й самого себе.

Тім Келлер #ДумкиДостойніУваги
@obodrenie

Іноді нам здається, що ми надто зайняті, щоб молитися. Це велика помилка, бо молитва зберігає наш час.

Чарльз Сперджен
@obodrenieSpurgeon

Книги для Херсонщини. Фінальний пост.

Мені важко зібрати докупи те, що ми разом зробили, я втомлений і щасливий, але я спробую. 
Ми привезли і роздали книги для 4 бібліотек  — 3 в Херсоні і 1 на Херсонщині. 

Спочатку я планував тільки для 1 бібліотеки в Херсонській області, потім познайомився з 1 в місті, а потім 3-ма в місті.
Вирішив всім потроху.

Загалом близько 450 книг ми віддали.
З них закупили 117 (на 20 283,38 грн), а інші ви відправили

Як мені повідомили знайомі, станом на кінець вересня в Херсоні живе 99 600 людей.

Бібліотека - це місце сили зараз, місце соціального оновлення, місце, де збираються люди взяти нові сенси, поділитись думками і почути інших.
І тому, підтримуючи бібліотеку - ми в цілому підтримуємо Херсон, як місто і його жителів.

Я знав, що бібліотеки настільки важливі в плані книг. Але як місце взаємної підтримки - про це зрозумів тільки після відвідування 3 бібліотек в місті.
В більш безпечних районах сюди приходять діти.
Також тут плетуть сітки, проводять покази фільмів і мультиків, тренінги і навчання.

На жаль, є і велика проблема - досі повно російськомовних книжок в бібліотеках, які утилізують, списують, а вони все ще є.
В одній з бібліотек я попросив завідуючу показати їх мені. Можете подивитись, шафа з українськими як сиротка стоїть в кутку, а з купою р*сійського - все ще багато. 
І саме на ці зміни ми також впливаємо.

Бібліотека - місце обміну силою і знаннями.

Тому ми зробили неймовірно важливу справу - ми підживлюємо цю невидиму мережу.
І за це я неймовірно дякую всім вам.

Звітую. Фото з 3 бібліотек і відео з коротким питанням завідуючій бібліотеки.

Також чеки на 4 видавництва.
Окрема подяка видавництвам, які надали і знижку і гарні книги в швидкий термін - Видавництво Старого Лева, Наш Формат, Букшеф, Лабораторія і Відкриття.

І в кінці коротеньке і важливе питання.
Я бачу, що потреба в книгах є і ми покрили дуже малу її частину.
Тому через якийсь час думаю знов зробити схожу річ - оголосити збір, зібрати кошти і ті книги, які лежать у вас вдома і ви готові віддати.
Якщо підтримаєте - поставте + внизу, будь ласка.

Всім теплі обійми херсонців і пісденна подяка від мене  за підтримку цього надважливого проекту!

На фото я поруч з книгами, які ми привезли.
Також відео — скільки досі російськомовних книг в одній окремо взятій бібліотеці.

В коментарях відео надважливі. В тому числі — списана російська література. Подивіться.
@bagnenkoText

Щоб бачити добрі і щасливі дні - треба навчитись не віддавати злом за зло. Як це зробити?

Я давно не чув сильнішого слова, аніж в місті, яке під обстрілами.
Сьогодні я був на служінні в церкві в Херсоні. В рідній церкві.

1 Пет 3:8-11
Хто хоче життя любити й бачити добрі дні, нехай утримує свій язик від зла й уста від лукавої мови, нехай ухиляється від зла, й чинить добро, нехай шукає миру та побивається за ним

Варто перемагати зло ззовні, треба побачити його всередині, навчитись управляти і тільки тоді перемагати зло добром.

Благочестя і чистота — це те, що допомагає справлятись зі злом всередині себе.
Тому так важливо працювати над благочестям і чистотою.

Коли ми навчимось жити в глибинному розумінні себе, що і в нас є зло, тоді є можливість не віддавати це зло назовні. А стримувати його з Божою поміччю.

Не відплачувати злом за зло.
Ухилятись від зла
І невпинно шукати і переслідувати мир і добро.

І ключова думка проповіді - якщо Господь закликає нас, то нам це до снаги!

Такі висновки тижня.
Я неймовірно вдячний за можливість поїхати в рідне місто і послужити тут. Надихнувся неймовірно.

Якщо вам корисно - поставте вогник, будь ласка.
@obodrenie

Я не можу цим не поділитись.

Це вхід в бібліотеку в Херсоні.
Я вже в місті. Був тут сьогодні, знайомився, уточнював деякі деталі, завтра привеземо книги.

Захисні габіони по обидві сторони задля безпеки, бо щодня місто під обстрілами. І люди все одно приходять в читальний зал читати і за новими книгами, як та жінка. 💔
@bagnenkoText

Вдома. В Херсоні.
Сьогодні проводжу тренінг по першій психологічній допомозі, завтра — книги в бібліотеки на деокупованій Херсонщині.

Кажуть, якщо фото біля вокзалу нема — не був. 😊💁🏻‍♂️

@bagnenkoDaily

Познайомимось? 🙂

Всім привіт. Тут останнім часом багато нових людей, то трохи познайомимось.

Я - психолог і автор, Володимир Багненко. В 2019 видав книжку «Неідеальний тато». Зараз в процесі видання другої книги.

Працюю в шпиталі з військовими. А також є особиста практика, консультую.

Веду ще один канал - там виключно психологічні корисні поради і думки і те, як не дивно, книги 🙂

Вище репостнув одну з книжок, «Одного разу воїн, назавжди воїн», її читаю і ділюсь в рубриці «Вичитав».

Зараз багато описую будні шпиталю для військових. Сьогодні от проводив сесії з VR окулярами для молодшого медперсоналу, пояснював і навчав. В коментарі закину пару фоточок з сьогоднішнього прекрасного часу, було дуже весело і корисно.
Долучайтесь до каналу - там теж багато цікавого )
t.me/BagnenkoPsy

Читаю близько 40-50 книг на рік, тут про це і розказую.

Розкажіть про себе.
Звідки ви і що любите читати? Мені важливо розуміти людей тут, тому питаю не просто так.
@BagnenkoText

Книжки для Херсонщини і прильот в тачку друга!

Всі ці дні займаюсь питаннями книг для Херсонщини.
Домовляюсь з видавництвами, обираю книжки, розмовляю з бібліотеками. Ввечері отримував ваші книжки.
Забирає це неймовірну купу часу, але я радію, бо всі ці книжки дозволять людям на Херсонщині розуміти реальність краще, любити України, усвідомлювати історію і вивчати нашу культуру.

Це неймовірно. Ми з вами робимо щось надважливе!

Видавництва всі (ВСЛ, Лабораторія, Букшеф і Наш Формат) зробили суттєву знижку, коли дізнались, що це для Херсонщини. (Звітувати і розказувати буду далі)

Паралельно з цим в Херсоні рано вранці приліт і машина мого друга, на якій ми мали їхати - прострілена. Він терміново ремонтує. Я на своїй вирішив не їхати, домовився з ним.
До всіх інших задач, ще додається питання пошуку авто, на якому буду їхати.
Ти починаєш трохи себе накручувати, бо там же обстріли, ну навіщо їхати.

Але потім дзвоню знайомій бібліотекарці, вона працює щодня і каже, «Та я спокійно їду собі на роботу і додому на маршрутці. Кожного дня. І може мені щастить, але все добре».
І правда, там живе більше 70 тисяч людей, звісно у кожного свій погляд.

На фото книжки, які ви надіслали на Нову Пошту.
Чесно, не очікував, бо написав про цю можливість в останній момент.

Збір трохи підняв, бо взаємодію з 4 видавництвами (в ВСЛ беремо дитячу літературу, вона прекрасна), замість 3 і витрати трохи зросли. Бо не знаю коли буду наступного разу і вирішив везти максимум.
І не врахував оплату за пересилку в Херсон.
Не вистачає десь ще 4500 грн.
Якщо є бажання — можете підтримати. Банка тут.
Впевнений, гроші знайдуться, бо ви за 2 дні накидали 15 000 і за це окрема подяка!

Якщо чесно, я не очікував!
Це якась неймовірна ініціатива, дивився на цю гору і розумів, що це навіть не половина книжок, бо ще буде 4 видавництва. І радів за рідних херсонців!

@bagnenkoText

Бог діє під поверхнею речей навіть тоді, коли здається, що в цей час Він відсутній.

Тім Келлер
@obodrenie

Тільки той, хто не бореться, не буває поранений.

Іоан Золотоустий
@obodrenieEarlyChristianity

Як молодому автору видатись? Як себе почуває книжковий ринок в Україні під час війни. Свіжий випуск подкасту: «Добре, що ти тут.» Випуск 35.

Давно хотів поговорити з кимось з нових видавництв, які з’явились в Україні за 2 останні роки.

І якраз познайомився з Наталією Васильєвою, директоркою молодого і невеликого видавництва "Відкриття». Розмова з нею - як подих свіжого повітря.
Багато щирості і тепла.

Говорили про
✅ Як видавничий ринок виріс за останні 2 роки війни.
✅ Як почувають себе невеликі видавці?
✅ Як молодому автору потрапити в поле зору видавця?

Запрошую до перегляду

https://youtu.be/YmcTgAg_xNc

Ну і вже не прошу вас про лайки і коментарі, бо ви і самі знаєте, як це важливо, як багато часу займає підготувати кожен подкаст, зняти, зібрати до купи, домовитись з гостем і все організувати. І звісно ніяк ваша активність не впливає на алгоритми ютуба.
Тому ні, не прошу про це :)

А якщо серйозно, з яким видавцем вам було б ще цікаво, щоб я поспілкувався?
напишіть в коментарях?
@bagnenkoText

Образа - це все одно що випити отрути і сидіти чекати, поки помре інша людина.

Автор невідомий
@obodrenie

8 жовтня. Хроніки шпиталю. Освоююсь. Більше агресії від військових. Кабінет затишніший. Групова терапія.

Вже 3 тижні я тут працюю. Мені подобається. Потроху відчуваю, як звикаюсь з думкою, що я психолог в шпиталі і вона більше не дивує.

Вирішили з завідуючою відділенням, що з наступного тижня починаю робити групову терапію для хлопців. Бо індивідуальна охоплює 3-4, максимум 5 людей за день. А групова - 5-7 за одну зустріч. Порівнювати їх не можна, але зараз дуже не вистачає цього.

Освоююсь у відділенні. Отримав новий зручний халат, з карманами. Довольний. Поставили шкаф новий в кабінет і поставив радіатор, бо опалення ще не увімкнули, і прохолодно.
Стало дуже затишно. І хлопцям комфортніше. На відео показую.

Хлопці і агресія.
Раніше, коли приїжджав, то мені давали тільки тих, хто хоче працювати.
Тепер я працюю з усіма.
І стикаюсь більше з агресією. Відкритою.
Був хлопець, який прямо на пропоз
“Та нах… мені оці всі штуки. Я і сам тобі все розкажу.”

Але я знав після спілкування з психіатром, що останні дні йому в цілому важко спиться і депресивний стан посилився.

Ми працюємо далі. Це важливо, бо він хоче, це був тільки спалах.

І тут хочу поділитись важливим, якщо ви з агресією стикнетесь.
Це не конкретно до вас таке відношення.
Це симптоми, які його турбують і він іноді сам не знає, як з цим справитись.

У ПТСР є чіткі симптоми, прописані в DSM-5 і МКХ-10 (це класифікатори розладів по європейським стандартам і американським). Дратівливість, повторювані спогади про подію (інтрузії), тривожні сновидання, дисоциативні реакції, при яких людина діє так, ніби ця травматична подія відбувається насправді (флешбеки), симптоми уникнення.

Розуміючи це, важливо проявити емпатію. Бо ці симптоми - це не проти вас (тільки звісно, якщо ви не зачудили щось дивне).

Я також продовжу просити вас про ваші донати на ліки. Ми постійно закриваємо якісь прогалини, бо державне забезпечення є, воно стабільне, але не тут і зараз, а дуже часто треба тут і зараз.
Хлопці потрапляють у відділення після численних легких черепно-мозкових травм (їх раніше називали контузії).
Звіт за ліки -

Потреба в ліках не зменшується.
А кількість військових тільки збільшується.
Все ще в пошуках 10 людей, які зможуть 50$ на місяць стабільно донатити. Якщо це ви - напишіть @bgnnk. Це повністю закриє базові потреби.

На банці знову нуль, на останнє купив необхідні ліки. Звіт - в коментарях.

P.S. До речі, цей хлопець потім зайшов в кабінет і ми добре поговорили і продовжили роботу.
Але то вже інша історія і наш контакт.

P.P.S. Дякую всім за донати і підтримку. Знали б ви, як же ви допомагаєте. Хлопці можуть відпочити, спати, відчувати себе краще завдяки цій медикаментозній підтримці.

І так. Буду вдячний за репост.
@BagnenkoPsy

Неспокійне наше серце, поки воно не заспокоїться в Тобі.

Аврелій Августин
@obodrenieEarlyChristianity

Наша самооцінка ґрунтується на любові, яку ми не можемо втратити.

Тім Келлер
@obodrenie

«Чим кращим ви стаєте як лідер, тим менше рішень ви приймаєте особисто, оскільки ви керували своєю командою приймати рішення».

Крег Грошел
@CraigGroeschelWriting

Закінчив тренінг по роботі зі звільненими з полону

Повна назва: Особливості психологічного супроводу осіб, які пережили полон та тортури

Це для мене дуже важливий тренінг. Бо кількість людей, які пройшли тортури - величезна. Не тільки військовослужбовці.

Дуже багато цивільних пережили тортури на окупованих територіях. І це той досвід, про який люди не говорять. Тільки в моєму оточенні херсонців більше 30 людей, які були в полоні або пережили тортури.
Про це не говорять. І вони теж.
Але цей досвід болить.
До речі, ви ніколи не знаєте, чи зазнавала людина тортурів, якщо вона з деокупованих територій, тому завжди обережно говоріть на цю тему.

А також є військовослужбовці.
Військові в полоні зазнають жахливих тортур, знущань і обмеження всіх свобод.
Відновлення тут дуже непросте і дуже важливо обережно вести цю роботу.

Навчання проходило на базі «Лісової поляни» - вони одні з кращих в роботі з військовими і звільненими з полону.

Дуже радію цьому навчанню. Закінчив місяць тому, а сертифікати от тільки розіслали.

Якщо вам потрібне консультування - звертайтесь.

@BagnenkoPsy

Вписався на річний курс ЛітОсвіти з письменницької майстерності.

Це ризиковано і водночас спокійно.
Ризиковано — бо треба дописати до кінця рукописі.
Але спокійно — бо я дуже дисципліновано можу працювати, знаю вже себе.

Вчора пройшла вже зустріч, як все буде. Сьогодні перше навчання з Богданою Романцовою.
Тішусь.
Бо за останні 8 місяців роботи з військовими - є одна ідея, яка не покидає. Це буде нон-фікшн, скоріш за все.
А тут під кураторством досвідчених авторів і письменників я зможу написати свій рукопис. В кінці навчання буду пітчити рукопис різним нашим видавництвам.
Неймовірно захоплений цим. Цілий рік на це (на слайді трохи більше на що піде рік)

Моїм куратором буде Ростислав Семків, я дуже хотів цього після того, як поспілкувався з ним особисто на подкаст (раптом не дивились, подкаст тут). На мій погляд, він один з кращих авторів нон-фікшену в Україні (премія BBC про це свідчить). І це неймовірно, що буду з ним працювати.

Останні 2,5 роки живу так, ніби це останній день. І тому роблю те, що давно хотів. В тому числі і ця програма від ЛітОсвіти.

Вам цікаво, якщо буду розказувати, як все іде? Думаю, що можу трохи ділитись корисним і цікавим.

P.S. Розпланував рік так, що буду встигати навчатись тут і у своєму психологічному інституті і аспірантурі. Але тепер нове навчання не беру, треба тут якісно працювати.
@BagnenkoText

«Християнство вчить, що, всупереч фаталізму, страждання непереборне; всупереч буддизму, страждання реальне; всупереч кармі, страждання часто несправедливі; але всупереч секуляризму страждання мають сенс. Воно має певну мету, і якщо до нього поставитися правильно, воно може забити нас, як цвях, глибоко в любов до Бога і в більшу стабільність і духовну силу, ніж ви можете собі уявити».

Тімоті Келлер, з книги «Walking with God through Pain and Suffering» («Життя з Богом через біль і страждання», книга не перекладена українською)
@obodrenieTimKeller

Як продовжувати волонтерити на 3й рік війни?

Що дає мотивацію і силу, коли тобі важко??

Волонтери зараз на передовій соціального фронту. Вони роблять те, що бюрократична машина не завжди встигає робити добре.

Поговорили про це з Юрієм Марінчаком, керівником херсонського фонду «Мій Дім». В свій час я дуже плідно і тісно співпрацював з фондом, і навіть якийсь час працював, тому я знаю, що тут роблять на совість і дуже добре.
Фонду вже більше 20 років, фонд опікується дітьми-сиротами, а зараз дітьми на прифронтовій території в Херсоні.

Саме тому і хотів поговорити з Юрієм Андрійовичем. Бо знаю його багато років і впевнений в тому, що все, що робиться в фонді - це робиться на благо і чесно!

Вийшла тепла бесіда.

Якщо ви втратили ресурс, мотивацію - подивіться.

Це те, що може підтримати і надихнути.

https://youtu.be/zTIo_3fzM9k

Буду вдячний за ваші коментарі. Кожне відео - це багато праці і роботи.
@BagnenkoText