Але ці права—лише розкіш для тих, кому сприяє доля. Бідняків у ліберальному режимі можна і не змушувати працювати, але їх морять голодом. Одинокий робітник, який має всі права лише на папері, змушений обирати між голодною смертю і згодою на умови, які йому пропонує капіталіст, якими б важкими вони не були. У ліберальній системі можна спостерігати жорстоку іронію: чоловіки й жінки працюють до втрати свідомості по дванадцять годин на день за мізерну платню, а закон гарантує їм, що вони—«вільні» чоловіки й жінки.
—Хосе Антоніо Прімо де Рівера.