Ніжинська єпархія УПЦ

У Ніжині звершено молебень у День Соборності України 🇺🇦

З благословення митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента, 22 січня 2025 року, у День Соборності України, духовенство міста Ніжина на чолі з секретарем єпархіального управління протоієреєм Валерієм Дашко звершили подячний молебень у Свято-Миколаївському кафедральному соборі міста.

За богослужінням молились за нашу Богом бережену країну, владу, народ і військо та про настання миру в Україні.

Заупокійні молитви лунали за воїнів, котрі віддали своє життя за нашу Батьківщину, її свободу та соборність.

Вічна пам'ять героям!

Пресслужба Ніжинської єпархії

19 січня – СВЯТЕ БОГОЯВЛЕННЯ. ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА

🌿Цього дня православні віряни згадують Хрещення нашого Спасителя у ріці Йордан перед Його виходом на євангельську проповідь.

🌿За церковною традицією, на свято Хрещення Господнього, а також напередодні, у Хрещенський святвечір, звершується чин Великого освячення води.

🌿Тридцять років Божественний Вчитель жив у Назареті зі Своєю Пречистою Матір’ю і старцем Іосифом, після чого Він прийшов на узбережжя і був хрещений пророком Іоанном Предтечею (Мф. 3:13-17).

🌿Хреститель Господній проповідував серед іудеїв хрещення покаяння для прощення гріхів (Мк. 1:4): приходячи до блаженного пророка, люди сповідували свої неправди і символічно змивали їх із себе у водах Йордану.

🌿Коли до Іоанна прийшов безгрішний Христос і теж виявив бажання хреститися, той здивувався: «Мені треба хреститися від Тебе, і чи Ти приходиш до мене?» (Мф. 3:14). Але почув у відповідь: «Так належить нам виконати всяку правду» (Мф. 3:15), тобто – Божу волю. Христос як Людина повинен був виконати всі постанови закону юдейського, щоб, дотримавшись його, дати Свій новий благодатний закон.

🌿Відразу після хрещення на Христа зійшов Дух Святий у вигляді голуба, а з неба пролунав голос: «Ти Син Мій Улюблений, у Тобі Моє благовоління!» (Лк. 3:22). Цим Бог Отець засвідчив, що Іісус — не лише Син Людський, але ще й Син Божий.

🌿Так у події Хрещення людям вперше явилася Пресвята Трійця у видимих і доступних для людського розуміння образах, тому торжество отримало другу назву — Богоявлення.

🌿«Для того, щоб людина була чадом вічного спасіння, вона повинна хреститися у воді в ім'я Отця, Сина і Святого Духа. Хто не охреститься, той не може успадкувати життя вічне. Спаситель не тільки говорив про це, Він це показав своїм прикладом» — повчає нас Блаженніший митрополит Онуфрій.

🌿Свята Церква у сьогоднішньому празнику утверджує нашу віру в найвищу, неосяжну розуму тайну Трьох Осіб Єдиного Бога і навчає нас істинно сповідувати і прославляти Пресвяту Трійцю Єдиносущну і Нероздільну; викриває згубні вчення єретиків, що намагалися думкою і словом людським осягнути Творця світу.

🌿Хай Всемилостивий Господь благословить нашу землю миром і дарує сили, які нам необхідні для того, щоб жити богоугодно на землі та бути причасниками життя вічного на Небі!

18 січня – пам’ять преподобного Феофана Рихлівського

☘️Подвижник благочестя народився у 1881 році в селі Фастівці на Чернігівщині. Будучи вихованим за євангельськими заповідями, він змалку полюбив ходити з матір’ю у паломництва до благодатних місць.

☘️У віці 13 років хлопчик полишає рідний будинок, щоб служити Царю Небесному в Свято-Миколаївському Рихловському монастирі. Першим послухом богоугодного юнака було будити братію у Христі на молитву. Весь час смиренний послушник проводив у постійних монастирських працях, суворому пості, молитві, подвигах боротьби з гріхом, зростаючи духовно.

☘️У 1920 році преподобний Феофан приймає священний сан ієромонаха, однак невдовзі богоборча радянська влада розганяє ченців із благодатної обителі. Одну за другою закривають церкви, куди би не призначали святого отця на приход.

☘️З 1934 року праведник жив у Коропі. Пізніми вечорами віряни збиралися потайки в якомусь домі, щоб отримати духовну втіху, помолитися разом із подвижником і причаститися Святих Христових Таїн. Неодноразово безбожники хотіли погубити блаженного Феофана за сповідання віри, однак Милостивий Спаситель оберігав його від неминучої смерті.

☘️Після війни відновилися богослужіння в храмах міста і преподобний служив у Вознесенській церкві, де подвизався на ниві Христовій.

☘️Відійшов до Господа старець Феофан на 97 році життя. Тіло його було огорнуто в схиму, яку він прийняв потай, не бажаючи слави від людей. Нетлінні мощі святого спочивають у коропському храмі на честь Успіння Пресвятої Богородиці.

18 січня – Навечір’я Богоявлення (Хрещенський святвечір)

☘️Сьогодні Православна Церква підготовлює нас до великого торжества — Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа.

☘️Цього дня кожна віруюча людина постує, щоб присвятити себе духовному переживанню та осмисленню того, що здійснив для нас Господь Ісус Христос. Своїм хрещенням Спаситель встановив через апостолів Таїнство Хрещення, через яке людина духовно народжується для життя вічного: «Йдіть же навчайте всі народи, хрестячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа» (Мф. 28:19).

☘️Слово «навечір'я» означає переддень церковного свята. Навечір’я Богоявлення також відоме під назвою “Сочельник” (Святвечір). Назва ця походить від церковнослов’янського слова “сочиво” (кутя) – пісне блюдо з пшениці (або інших зерен) з медом та горіхами, яке споживають у святвечір.

☘️У цей день, зазвичай, не вживають їжі до винесення свічки після Божественної Літургії і першого причастя хрещенською водою.

☘️Зранку в храмах служаться Царські Часи та Літургія святителя Василія Великого у поєднанні з вечірнею. Після урочистого богослужіння відбувається чин Великого освячення води, який звершується двічі на рік – у святвечір і безпосередньо у день свята Богоявлення. Це пояснюється тим, що у перші віки Християнства в Навечір’я освячували воду для хрещення «оглашенних» (новонавернених), а водосвяття в день празника вже відбувається в пам’ять про Хрещення Господнє у ріці Йордані.

☘️Освячення в обидва дні проходить однаковим чином, тому вода, освячена у ці дні, нічим не відрізняється і має чудодійну силу для душі й тіла. Її споживають впродовж року натщесерце в невеликих кількостях, зазвичай разом із просфорою. Під час недугів або нападів злих сил пити воду можна і потрібно, не вагаючись, у будь-який час.

☘️При цьому читається молитва: «Го‌споди Бо‌же мой, да бу‌дет дар Твой святы‌й: просфора‌ и свята‌я Твоя‌ вода‌ во оставле‌ние грехо‌в мои‌х, в просвеще‌ние ума‌ моего‌, во укрепле‌ние душе‌вных и теле‌сных сил мои‌х, во здра‌вие души‌ и те‌ла моего‌, в покоре‌ние страсте‌й и не‌мощей мои‌х по безпреде‌льному милосе‌рдию Твоему‌, моли‌твами Пречи‌стыя Твоея‌ Ма‌тери и всех святы‌х Твои‌х. Ами‌нь».

☘️Хрещенська вода – це церковна святиня, і зберігати її краще поруч із домашнім іконостасом.

На Різдвяні свята у Бобровиці привітали людей поважного віку, батьків полеглих
воїнів, дітей з інвалідністю та вихованців школи-інтернату

З благословення митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента, 7 січня 2024 року, після пізньої Літургії на свято Різдва Христового, у Михайлівському храмі Бобровиці відбувся концерт колядок. Найменші колядники отримали солодкі подарунки.

Після цього парафіяни, разом зі священником та хористами відвідали місцевих жителів поважного віку, а також родини полеглих героїв України, дітей з вадами здоров'я та вихованців місцевої школи-інтернату.
Парфіяни храму подарували всім різдвяні гостинці, зібрані власноруч.

Ніжинська єпархія УПЦ

15 січня – пам’ять преподобного Серафима Саровського, чудотворця

☘️Великий православний подвижник народився у 1754 році в місті Курську. Все його життя супроводжувалося ознаками Божої милості. Якось у дитинстві мати взяла хлопчика із собою на будівництво храму і він, оступившись, упав із дзвіниці – Спаситель зберіг його неушкодженим.

☘️Богоугодний юнак у сімнадцять років твердо вирішив відмовитися від земних благ і присвятити усе своє життя служінню Господу. Він прийшов до Києва, щоб взяти благословення на монашество у тамтешніх подвижників, а потім спрямував свій шлях до Саровської Успенської пустині, яка була відома суворим виконанням чернечого уставу і подвижницьким життям монахів.

☘️У 1793 преподобний Серафим прийняв священний сан і невдовзі, бажаючи пустинножительства, оселився в лісовій келії для усамітненої молитви. Там диявол посилив боротьбу проти праведника, і преподобний взяв на себе подвиг стовпництва, тобто постійної молитви в дуже обмеженому місці.

☘️Тисячу днів і ночей подвижник з піднятими руками молився на камені. Безсилий духовно проти блаженного, лукавий наслав на святого Серафима розбійників. Вони завдали йому смертельних ран, але з'явилася Цариця Небесна і зцілила преподобного.

☘️Після одужання праведник три роки перебував у подвигу безмовності, а в 1810 році оселився в монастирській келії. За любов до Бога і блаженне життя Господь наділив святого дарами прозорливості й чудотворення. Багато вірян приходило до преподобного за благословенням, порадою і духовною втіхою.

☘️Богородиця заздалегідь сповістила подвижника про його кончину і взимку 1833 року блаженний віддав душу Вседержителю під час молитви.

☘️«О пречу‌дный о‌тче Серафи‌ме, всем прибега‌ющим к тебе‌ скоропослу‌шный помо‌щниче! Вознеси‌ о нас благомо‌щную твою‌ моли‌тву ко Го‌споду, да огради‌т нас от паде‌ний грехо‌вных и и‌стинному покая‌нию да научи‌т нас, во е‌же вни‌ти нам в ве‌чное Небе‌сное Ца‌рство».

☦️ 14 січня – пам’ять святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської

☘Блаженний народився в знатній сім’ї благочестивих християн близько 330 року і походив із Кесарії (сучасна територія Туреччини). Навчався юнак у найкращих учителів рідного міста, а завершив здобуття класичної освіти в Афінах, де опанував усі доступні науки. Під час навчання він познайомився зі святим Григорієм Богословом, з яким встановилася найтісніша дружба, що тривала впродовж усього життя святителів.

☘У 357 році праведний Василій повернувся до батьківщини, де незабаром ступив на шлях аскетичного життя. Бажаючи знайти духовного наставника, він відвідав Єгипет, Сирію та Палестину. Наслідуючи приклад самітників, угодник Божий оселився на березі річки.

☘Згодом навколо нього почали гуртуватися ченці. Сюди ж пустинножитель запросив і свого друга - Григорія Богослова. Вони подвизались у суворій стриманості; вивчаючи творіння найдавніших тлумачів Слова Божого.

☘Коли поширилася аріанська єресь, блаженний Василій повернувся до рідного міста, де в 364 році був висвячений у сан пресвітера. Керуючи церковними справами, він склав чин Літургії, а також писав книги проти єретиків аріан.

☘У віці 40 років його обрали єпископом Кесарійської кафедри. Він прославився своєю святістю, глибоким знанням Святого Письма, великою вченістю, працями на благо церковного миру і єдності. Всі особисті кошти архіпастир жертвував на користь нужденних: будував притулки, лікарні, заснував декілька монастирів.

☘Серед постійних небезпек святитель Василій підтримував православних, стверджуючи їх віру, закликав до мужності і терпіння. Усе це викликало ненависть до нього єретиків, які часто погрожували йому вигнанням, тортурами та смертю. Сповідник же відповідав їм: «Смерть для мене благодіяння. Вона швидше приведе мене до Спасителя, для Якого живу».

☘Після плідного апостольського служіння владика святий відійшов до Вседержителя взимку 379 року. Він лишив християнам об’ємну літературну спадщину: тлумачення книг Святого Письма, багато богословських трактатів, проповідей та аскетичних повчань.

🌿Іменинників вітаємо з Днем Ангела! Бажаємо, щоб молитовне заступництво вашого Небесного покровителя незмінно супроводжувало вас упродовж життя, у всіх добрих і благих починаннях.

14 січня – свято Обрізання Господа Бога і Спаса Нашого Іісуса Христа

☘️Сьогодні Церква згадує євангельські події, коли, на восьмий день після Свого Різдва Богомладенець Христос, за старозавітним законом, прийняв обрізання (Лк. 2:21). Цей звичай був встановлений для всіх немовлят чоловічої статі на знак Завіту Бога з праотцем Авраамом і його нащадками єврейського народу (Бут. 17:10-14; Лев. 12:3).

☘️За тлумаченням святих отців Церкви, Господь, Творець Закону, прийняв обрізання, являючи приклад, як людям слід неухильно виконувати Заповіді Божі. У Новому Завіті обряд обрізання поступився місцем Таїнству Хрещення, прообразом якого він був (Кол. 2:11-12). Святкуванням обрізання Церква стверджує віру в те, що Спаситель був Боголюдиною і прийняв істинне тіло людини.

☘️При звершенні цього звичаю Йому було дано ім'я, яке повідомив Архангел Гавриїл Приснодіві Марії ще в день Благовіщення (Лк. 1:31), і, яке сповістив Ангел Господній уві сні праведному Іосифу Обручнику (Мф. 1:21), — Іісус, що означає «Бог спасає» або «Спаситель».

☘️Через одне це Ім'я вже відкрилося, з якою метою Він прийшов на землю, чому вічний Бог і Творець всього став людиною. «Тому і Бог звеличив Його і дав Йому ім'я вище над усяке ім'я, щоб перед іменем Іісуса схилилося всяке коліно небесних, земних і преісподніх, і всякий народ сповідував, що Господь Іісус Христос у славу Бога Отця» (Флп. 2:9-11).

☘️Як свідчать незліченні приклади зі Святого Письма і житій угодників Божих, спомином імені Ісуса, вимовленого з вірою, відбуваються численні дива і виганяються нечисті духи. Так виконується обіцянка Христа: «І коли чого попросите … в ім'я Моє, те зроблю» (Ін. 14:13).

☘️Якщо ми у всіх обставинах нашого життя будемо невпинно повторювати святу молитву «Господи, Иисусе Христе, Сыне Божий, помилуй мя грешнаго!», то Спаситель Сам житиме в наших думках. Він буде керувати нашими вчинками і очистить наші душі від усілякого гріха, оселившись в наших серцях благодаттю Святого Духа.

☦️ У Козарах на Носівщині соборним богослужінням провели в останню путь героя України

13 січня 2025 року, з благословення митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента, благочинний Носівського церковного округу протоієрей Михаїл Гулик, а також настоятель парафії протоієрей Георгій Пентюк та інші священники благочиння соборно звершили відспівування та поховання спочилого воїна ЗСУ та жителя с. Козари - солдата Сергія Вороніна.

Серце захисника України перестало битись 10 січня. Сергію Германовичу було 58 років.

Вічна пам'ять герою!

Пресслужба Ніжинської єпархії

https://youtu.be/3l5kdc-51us?feature=shared

🙏 Благочинний другого Ніжинського округу з різдвяними подарунками відвідав дітей-сиріт у соціальному гуртожитку

З благословення митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента, у період різдвяних свят, настоятель ніжинського храму на честь мучениць Віри, Надії, Любові та Софії протоієрей Миколай Марчишак разом з церковним хором завітав до Обласного соціального гуртожитку для дітей-сиріт.

Священник та хористи проспівали церковні колядки. Від парафії святих мучениць Віри, Надії, Любові та Софії вихованці закладу отримали солодкі подарунки.

Ніжинська єпархія УПЦ

Єпископ Пантелеімон очолив святкову Літургію у КДАіС у день пам'яті святителя Петра Могили

13 січня 2025 року, у день пам'яті засновника Київських духовних шкіл - святителя Петра Могили, митрополита Київського, в академічному храмі на честь преподобного Іоанна Дамаскіна було звершено святкову Божественну літургію.

З благословення Предстоятеля УПЦ Блаженнішого митрополита Онуфрія богослужіння очолив проректор з навчально-методичної роботи КДАіС, вікарій Ніжинської єпархії єпископ Батуринський Пантелеімон.
Його Преосвященству співслужили викладачі та студенти у священному сані.

За богослужінням також молився голова Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, викладачі, студенти і вихованці КДАіС та паломники обителі.

Під час Літургії були піднесені прохання про мир на українській землі.

Наприкінці богослужіння духовенство звершило чин ставлення. Владика Пантелеімон привітав іменинників та всіх присутніх зі святом.

Ніжинська єпархія УПЦ

13 січня – пам’ять святителя Петра Могили, митрополита Київського

☘Угодник Божий народився у 1596 році і походив із знатного роду молдавських князів. Здобувши прекрасну тогочасну освіту за кордоном, юнак добре опанував богословську науку.

☘У молодості він також перебував на військовій службі і у віці 24 років брав участь у битві з турками під Хотином. Однак, відмовившись від мирської слави, вирішив присвятити себе служінню Господу. Склавши обладунки воїна земного, він стає воїном Христовим, вступивши в число ченців Печерської Лаври у 1625 році. За свої виняткові здібності святого Петра невдовзі обирають архімандритом благодатної обителі.

☘У той період відбувається активне насадження церковної унії. Розуміючи, що для успішної боротьби з утисками віровідступників православному духовенству необхідно мати відповідну освіту, він засновує Києво-Могилянський колегіум (згодом Духовну Академію). Навчальний заклад упродовж ХVІІ–ХVІІІ століть був осередком освіти не лише для України, але і для всіх православних слов'ян.

☘Очоливши у 1633 році Київську митрополію, архіпастир всю діяльність спрямовує на відновлення та впорядкування життя Православної Церкви, що потерпала від згубного впливу уніатів.

☘Святитель Петро Могила є автором одного з найвидатніших творів богословської літератури ХVІІ століття. Його “Катехизис” — ґрунтовний виклад православної віри, став основою догматичного богослов'я в духовних школах православного Сходу. Також святий владика дбав про упорядкування та видання богослужбових книг. Особливо цінні його ‘‘Требник’’ і ‘‘Служебник’’.

☘Лише чотирнадцять років, з Божої волі судилось святителю Петру духовно окормлювати свою незліченну паству. Напружена праця та невсипуща боротьба з ворогами Православної Церкви вичерпали сили Первосвятителя. Заповідавши своє майно на побудову нових храмів, шкіл та благоустрою Лаври, блаженний відійшов до Вседержителя взимку 1644 року.

12 січня – пам’ять святої мучениці Анисії

☘️Блаженна жила на межі ІІІ-ІV стт. в грецькому місті Солунь. Рано втративши заможних батьків, донька залишилася єдиною спадкоємицею їх великих статків. Пам’ятаючи слова Спасителя: «Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже» (Мф. 19:24), вона вирішує не прив'язуватися до земних благ. Дівчина продала все своє майно, виручені кошти роздавала нужденним, вдовам і сиротам, а також допомагала в'язням, годувала та лікувала їх.

☘️У ті часи особливо посилилися гоніння на вірних Церкві Господній. За наказом безбожного імператора, кожен громадянин міг безкарно вбити християнина, якщо той відмовлявся принести жертву ідолам.

☘️Одного разу праведна Анисія по дорозі на богослужіння опиналася в натовпі язичників, що поспішали на поклоніння бездушним божкам. Якийсь воїн, побачивши красу її обличчя, поцікавився, хто вона і куди прямує. Свята осінила себе хресним знаменням і промовила: «Я раба Царя Небесного і йду до храму Господа мого Ісуса Христа!».

☘️Лютий ідолопоклонник, почувши ненависне йому ім'я Єдиного Істинного Бога, вдарив мечем сповідницю. Мучениця Анисія замертво впала на землю, віддавши свою чисту душу в руки Всевишнього у 302 році.

🎄У Ніжині відбувся традиційний Різдвяний вечір колядок

10 січня 2025 року, у період різдвяних святок, у Ніжині відбувся щорічний традиційний вечір колядок за участі дитячих хорових колективів Ніжинської єпархії.

Святковий захід очолили митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, ректор Київської духовної академії та семінарії архієпископ Білогородський Сильвестр та єпископ Ладанський Феодосій.

Захід пройшов у ніжинському храмі на честь великомученика Георгія Побідоносця. Перед його початком настоятель парафії протоієрей Олександр Гладиш звершив святковий молебень.
За богослужінням молились архіпастирі, священнослужителі Ніжинської єпархії та найменші її парафіяни.

Після завершення молебню відбулись виступи вихованців Недільних шкіл, що діють на парафіях нашої єпархії.
Хорові колективи виконали різноманітні колядки, віршами та піснями прославляючи новонародженого Спасителя.

На завершення виступів владика Климент привітав присутніх зі святом та подарував найменшим учасникам свята солодкі гостинці.

Ніжинська єпархія УПЦ

11 січня – пам’ять преподобного Лаврентія Чернігівського

☘️Народився угодник Божий в 1868 році поблизу міста Короп на Чернігівщині. Змалку хлопчик полюбив богослужіння і співав у церковному хорі, де пізніше став регентом. Через деякий час він керував хором Рихлівського Миколаївського монастиря, а згодом обдарованого регента перевели до Чернігівської Свято-Троїцької обителі.

☘️У 1912 році праведник приймає чернечий постриг. До самого закриття монастиря богоборчою владою у 20-х роках, преподобний Лаврентій ніс послух регента хору.

☘️Як до ревного послідовника Православного віросповідання, до нього линули ріки людей, щоб отримати духовну втіху. Ще за земне життя Господь наділив подвижника дарами прозорливості і зцілення від тілесних і душевних недуг.

☘️Чимало претерпів ревний сповідник від гонителів Церкви Христової. Проте, милістю Божою, після тортур блаженного старця, який був вже поважного віку, не відправили до канцтаборів.

☘️Блаженний отець доклав багато зусиль задля відновлення монастирів. У тяжкі часи війни йому вдалося відкрити дві обителі.

☘️Після невпинних подвигів преподобний Лаврентій упокоївся у Господі в 1950 році. Тіло старця було поховано і огорнуто в схиму, яку він прийняв потай, не бажаючи слави від людей. Благодатні нетлінні мощі праведника спочивають у Свято-Троїцькому соборі міста Чернігова.

☘️«О, пресла‌вный чудотво‌рче, о‌тче наш Лавре‌нтие. Проси‌ Пресвяту‌ю Тро‌ицу Животворя‌щую, да пода‌ст Христо‌с Бог моли‌твами Пречи‌стыя Присноде‌вы Мари‌и ми‌рное жи‌тельство, оставле‌ние грехо‌в, и душа‌м на‌шим спасе‌ние и ве‌лию ми‌лость».

10 січня – пам'ять преподобної Смарагди сповідниці, ігумені Ніжинської

☘️Свята Смарагда народилася в селі Марківці на Чернігівщині у 1858 році. Будучи ще юною вона пішла послушницею у Введенський жіночий монастир Ніжина, де згодом прийняла чернечий постриг.

☘️У 1914 році сестри обителі обрали блаженну Смарагду настоятелькою. Під час більшовицької кампанії, ігуменю заарештували і шляхом допитів та побоїв шукали свідчення проти сестер і духовенства, але свята була непохитною.

☘️Після багатогодинних, тортур слідчі констатували смерть мучениці. Черницям дозволили забрати тіло своєї настоятельки. Однак, коли преподобну привезли в монастир для поховання, вона прокинулася. Це диво не напоумило гонителів: на ранок сповідницю знову заарештували і присудили їй три роки в'язниці.

☘️У 1930 році преподобну Смарагду вдруге заарештували. Лише під час Другої Світової війни монахиня повернулася в рідну обитель, але у вересні 1943 році Введенський монастир знову був закритий. Свята оселилася поблизу Троїце-Іллінського жіночого монастиря у Чернігові.

☘️Передбачаючи свою близьку кончину у 1945 році, ігуменя Смарагда просила поховати її на чернечому цвинтарі, але щоб труну закопували неглибоко, бо доведеться її двічі переносити.

☘️Згодом міська влада Чернігова закрила монастирське кладовище і влаштувала на його місці парк. Родичам запропонували перепоховати тіла покійних. Тоді і згадали пророцтво матінки. Коли черниці відкрили труну матінки Смарагди – її тіло виявилося нетлінним.

☘️У 2011 році святі останки преподобної Смарагди були перевезені на територію Ніжинського Введенського жіночого монастиря, де і сьогодні почивають у соборному храмі обителі.

Єпископ Феодосій разом зі священниками міста Ніжина привітали вихованців дитячого будинку-інтернату з Різдвом Христовим

7 січня 2025 року, після завершення святкової Літургії у свято Різдва Христового, з благословення митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента, вікарій Ніжинської єпархії єпископ Ладанський Феодосій та духовенство Ніжина завітали до Ніжинського міського будинку-інтернату, щоб привітати його вихованців з величним святом Різдва Христового.

Вихованцями закладу будо підготовлено святковий концертний виступ для присутніх. Після завершення вистави єпископ Феодосій привітав присутніх зі святом та вручив кожному вихованцю солодкий подарунок.

Священники та церковні хористи проспівали різдвяні піснеспіви та колядки.

Ніжинська єпархія УПЦ

9 січня – пам’ять першомученика архідиякона Стефана

☘️Після зішестя Святого Духа на апостолів у день П’ятидесятниці Церква Христова стала швидко зростати. Тому виникла необхідність піклуватися про сиріт, вдов і бідних, котрі приймали Таїнство Хрещення. Для опіки нужденних учні Господні обрали серед християн сім благочестивих чоловіків і висвятили їх у диякони.

☘️З-поміж них виділявся своєю міцною вірою і освіченістю Стефан, іменований архідияконом, тобто першим дияконом. Незабаром служителі, окрім допомоги бідним, стали брати участь у молитвах і богослужіннях.

☘️Блаженний Стефан ревно проповідував в Єрусалимі Слово Боже, підкріплюючи істинність своїх слів чудотвореннями. За це заздрісні іудеї обмовили його на суді, нібито він безчестить Вседержителя і пророка Мойсея. Вони здійснили самосуд над праведним архідияконом і побили страждальця камінням (кн. Діянь, 6-8 гл.).

☘️Святий мученик першим серед християн постраждав за Євангеліє. Це відбулося у 34 році після Різдва Христового.

☘️«Апо‌столе святы‌й Стефа‌не, моли‌ Блага‌го Спа‌са спасти‌ся душа‌м на‌шим».

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ КЕРУЮЧОГО НІЖИНСЬКОЮ ЄПАРХІЄЮ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННІШОГО КЛИМЕНТА, МИТРОПОЛИТА НІЖИНСЬКОГО І ПРИЛУЦЬКОГО

Всечесним пастирям, дияконству, чернецтву і всім вірним чадам Ніжинської єпархії Української Православної Церкви.

Різдво Христове 2025
місто Ніжин

Читати текст послання на сайті

Допомога захисникам України: парафія с. Крути вчергове зібрала та доставила гуманітарну допомогу на фронт

Напередодні Різдва Христового, з благословення митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента, парафіяни Михайлівського храму с. Крути на чолі з настоятелем протоієреєм Василієм Вільховецьким виготовили окопні свічки та маскувальні сітки, а також зібрали велику кількість продуктів харчування для наших воїнів.

Цього разу гуманітарна допомога від парафії була відправлена на Харківський та Запорізький напрямки.

Ніжинська єпархія УПЦ

У Прилуках священнослужителі провели в останню путь захисника України

З благословення митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента, 30 грудня 2024 року, в Спасо Преображенському кафедральному соборі м. Прилуки священнослужителі міста звершили чин відспівування та поховання полеглого воїна Збройних сил України - Кулика Олега Івановича, який віддав своє життя за Україну.

Богослужіння очолив благочинний другого Прилуцького церковного округу протоієрей Олександр Котеленець.

Вічна пам'ять герою!

Ніжинська єпархія УПЦ

4 січня – пам’ять святої великомучениці Анастасії Узорішительки

☘️Блаженна Анастасія, ім’я котрої означає «воскресіння», жила в Римі у ІІІ столітті. Батько її був заможним язичником, мати – таємною християнкою, яка посіяла Слово Боже в душі своєї дитини. Після смерті матері, батько-язичник, проти волі доньки, видав її заміж за ідолопоклонника. Посилаючись на невиліковну хворобу, вона не порушила обітниці дівоцтва, даної Небесному Нареченому.

☘️У темницях міста в той час перебувало багато арештованих християн, яких праведниця потай відвідувала, годувала, лікувала, а часто навіть викуповувала в'язнів. Вона ревно виконувала євангельську заповідь Спасителя: «голодний був Я, і ви дали Мені їсти … був нагим, і ви одягнули Мене; був недужим, і ви відвідали Мене; у в’язниці був, і ви прийшли до Мене» (Мф. 25:35-36).

☘️Чоловік святої, дізнавшись про її благодійність, жорстоко побив сповідницю, і, побоюючись, що вона всю свою спадщину потратить на ув'язнених, запроторив її та приставив варту. Але незабаром подвижниця овдовіла і стала щедро роздавати свої статки нужденним.

☘️Тепер вона вже не обмежувалася в’язницями одного Риму, а подорожувала від міста в місто, від країни в країну. За подвиги милосердя, Всевишній наділив праведну Анастасію даром зцілення. Своїми добрими справами і словами духовної розради вона полегшувала муки ув’язнених сповідників Христових. Піклуванням про тіла і душі стражденних звільняла (на церковнослов’янській мові:  «розрішала») їх від уз відчаю та страху, тому й названа Узорішительницею.

☘️Під час чергової хвилі гонінь блаженна Анастасія й сама була ув’язнена. Її 60 днів мучили голодом, а згодом розтягнули над багаттям між чотирма стовпами. Після численних тортур, благодатне тіло страждалиці лишилося неушкодженим; Господь прийняв чисту душу мучениці і нагородив святу переможним вінцем вічної слави у 304 році.

🌿Усіх іменинниць, котрі носять святе ім’я великомучениці Анастасії, вітаємо з Днем Ангела! Зичимо Божої милості та заступництва небесної покровительки.

1 січня – пам’ять преподобного Амфілохія Почаївського

☘️Схиігумен Амфілохій народився у 1894 році на Тернопільщині. У 1912 році був покликаний до армії. Проте, наприкінці війни потрапив до полону і повернувся додому лише через сім років.

☘️До Почаївської Лаври майбутній угодник Божий прийшов у 1925 році, де згодом був пострижений у чернецтво з ім’ям Іосиф. Дуже швидко по всій Волині поширилася слава про отця-цілителя, як про суворого подвижника і лікаря. Господь наділив преподобного дарами прозорливості, зцілення та звільнення від злих духів.

☘️Після війни, коли почало посилюватися гоніння на Церкву Христову, святий отець мужньо викривав безбожність та говорив: «Велике щастя, що Господь сподобив нас народитись у Православній вірі».

☘️Коли влада намагалася перетворити Лавру на музей, отець Іосиф своєю мужністю та сміливістю відстояв святиню. Першим вирішили закрити для богослужінь Троїцький собор, в якому преподобний не переставав цілодобово служити акафісти та молебні над хворими.

☘️За це сповідника запроторили до психіатричної лікарні, з якої він зміг вийти лише завдяки допомозі своїх духовних чад. Після цього страждалець оселився у рідному селі, де під час важкої хвороби прийняв схиму з ім’ям Амфілохій.

☘️Після одужання святий цілитель продовжив приймати велику кількість людей, котрі потребували зцілення своїх тілесних і душевних недуг.

☘️Взимку 1971 року блаженний старець відійшов до Господа. Вірою і милосердям до стражденних отець Амфілохій став живим прикладом благочестя і любові, залишивши про себе пам’ять в серцях віруючих. Через 30 років, під час яких не припинялися чудесні зцілення на могилі старця, його святі мощі були знайдені нетлінними.

1 січня – пам’ять преподобного Iллі Муромця, Печерського

☘️Угодник Божий народився близько 1143 року в невеличкому селі під Муромом. Змалку і до 30 років Ілля був паралізований, а потім дивовижним чином отримав зцілення від трьох прозорливих перехожих старців. За переданням, цими мандрівниками були Христос із двома апостолами.

☘️Багато істориків вважає, що преподобний Ілля і билинний Ілля Муромець – це одна й та ж особа. Проведене в ХХ столітті обстеження нетлінних мощів подвижника підтвердило народні перекази: він мав високий зріст, надзвичайну силу і змолоду страждав на захворювання хребта.

☘️Не спокусившись на золото і титули, блаженний не втрутився в міжусобну боротьбу князів, а самовіддано боровся з ворогами Київської Русі, задля захисту людей та відновлення справедливості.
Завдяки своїй честі та військовому вмінню він справив враження не лише на своїх земляків, а й прославився серед сусідніх народів як непереможний герой та відважний воїн.

☘️Наприкінці життя святий вирішує змінити меч залізний на меч духовний і проводити дні в битві не за земні блага, а за небесні. Після отримання тяжкого поранення в одному з боїв із половцями та довірившись поклику душі, Ілля постригається у ченці у Печерському монастирі та дає обітницю більше ніколи не брати до рук зброї.

☘️Однак порушує її – коли обителі загрожувала небезпека від набігів загарбників, воїн Христовий стає на захист рідного монастиря та братії. Досліджуючи благодатне тіло преподобного, експерти нарахували неймовірну кількість травм, від шабель та списів. У ході битви 1188 року праведник отримав смертельну рану.

☘️Нині мощі блаженного спочивають у Ближніх печерах Свято-Успенськоїх Києво-Печерської Лаври.

☘️«О, преподо‌бный о‌тче Илие‌! Испроси‌ у Всеми‌лостиваго Го‌спода земли‌ на‌шия мир и благоде‌нствие, лю‌дем правосла‌вным от нечести‌вых избавле‌ние, всех же нас заступи‌».

30 грудня – пам’ять преподобного Даниїла сповідника

☘️Праведник жив у Х столітті і був правителем одного із іспанських островів. Він володів численними статками, але, будучи вихованим у християнському благочесті, зажадав служити Богові а не мамоні (Мф. 6:24). Тому й знехтував тимчасовими благами і втіхами земними, пам’ятаючи слова апостола Павла: «Я від усього відмовився і все вважаю за сміття, щоб придбати Христа» (Флп. 3:8).

☘️Прийнявши чернечий постриг у Римі, преподобний Даниїл відправився у паломництво по святих місцях Константинополя та Єрусалима. Приклонившись Святому Гробу Господньому, блаженний прийняв велику схиму.

☘️Духовно зростаючи в суворому пості й невпинній молитві, він забажав пустельного життя в Єгипті. Коли він прибув на місце своїх богоугодних подвигів, його схопили мусульмани і вкинули у в’язницю. Впродовж шести місяців він переживав від іновірних численні побиття, голод і спрагу.

☘️Після цього страждальця привели до місцевого можновладця. Закований в кайдани, Даниїл постав перед судом, де його змушували зректися Христа. Однак, праведник лишався вірним Спасителю і ревно сповідав віру у Єдиного Істинного Бога.

☘️За таку непохитність обурені безбожники піддали його нелюдським тортурам, знемагаючи від яких, блаженний відійшов у Вічні обителі Вседержителя у 956 році.

29 грудня – пам’ять блаженного Іоанна босого, Київського, юродивого заради Христа

☘️Угодник Божий народився на початку XIX століття поблизу Рязані. У зрілому віці він полишив рідний будинок і відправився в паломництво по святих місцях.

☘️На початку 40-х років Іоанн прибув до Києва, де взяв на себе подвиг юродства заради Христа, тобто здаватися божевільним для людей, щоб принести в жертву Царю Небесному найцінніше, що є у людини, — розум. Спасаючи свою безсмертну душу, він проявляв любов до ближнього і здобував справжню премудрість Божу, згідно слів апостола Павла: «Якщо хто з вас думає бути мудрим у віці цьому, той будь безумним, щоб бути мудрим» (1Кор. 3:18).

☘️Благочестивий мандрівник носив на собі вериги (залізні ланцюги) і весь час ходив босоніж. Знайшовши розвалений погріб, він викопав у ньому невелику печеру, в якій оселився для молитовного усамітнення.

☘️Більшість часу подвижник проводив у мовчанні. Говорив лише тоді, коли до нього зверталися за духовною порадою. За своє богоугодне життя, Вседержитель наділив його дарами прозорливості та зцілення.

☘️За підтримки заможних людей святий Іоанн організував притулок для недужних, жебраків і бездомних. Піклуючись про нужденних, він щоденно приймав і годував близько 500 людей.

☘️Спочив у Господі праведник у 1849 році. Відомо, що під час його земного життя за молитвами блаженного Іоанна віряни отримували швидке одужання, а після його славної кончини безліч народу приходило до могили старця за благодатною допомогою. Оскільки він є покровителем бідних і знедолених, до нього звертаються люди, з важким матеріальним становищем.

☘️«О, блаженне отче Иоанне, услыши нас, многогрешных! Молитвами твоими исцели всяк недуг душ и телес наших, защити нас от враг видимых и невидимых».

29 грудня – Неділя святих праотців

🍀У період, коли православні християни готуються зустріти свято Різдва Христового, сьогодні вшановується пам'ять батька всіх вірян – Патріарха Авраама і його нащадків: прабатьків по плоті Господа нашого Ісуса Христа.

🍀Праотець Авраам, доручивши себе волі Творця, без тіні сумніву залишив батьківщину – країну ідолопоклонників-халдеїв, свій будинок, сім'ю і майно, щоб переселитися в землю Ханаанську, обіцяну Отцем Небесним йому і його нащадкам на знак укладеного з Авраамом вічного завіту. Повіривши слову Божому, Авраам вже в глибокій старості народив Ісаака. Останній став батьком Якова, від якого народилось дванадцять старозавітних патріархів — нащадків дванадцяти колін (родів) Ізраїлевих. Від одного з цих колін — коліна Іуди — повинен був, згідно із Священним Писаннями, народитися Месія-Христос, через Якого здійсняться всі обітниці і буде укладено останній, Новий Завіт між Богом і людьми.

🍀Спаситель наш через своїх предків прийшов у світ, і став плодом віри Авраамової.

🍀Коли ж Христос звертається із закликом до кожного із нас, які знаходяться ще в чужій землі гріховних звичок і мирської суєти, нам слід, подібно праотцю Аврааму, без коливань залишити все, що у нас є, і з вірою слідувати за Господом, Котрий кличе нас в Землю Обітовану. Тоді і в наших серцях Духом Святим народиться Предвічний Богомладенець, Який, вселившись в нас вірою і святим хрещенням, стане зростати в душах наших чеснотами, щоб нарешті засяяти перед нашими духовними очима світлом богоспілкування.

🍀Ставши дітьми Божими благодаттю Святого Духа, ми, духовні нащадки Авраама, повинні завжди носити в серцях живого Христа: «Бо всі ви – сини Божі по вірі в Христа Ісуса; всі ви, що в Христа хрестилися, в Христа одяглися … бо всі ви – одне в Христі Ісусі. А якщо ж ви Христові, то ви нащадки Авраамові і за обітницею спадкоємці (Гал. 3:26-29).

🍀Тож станемо і ми у певній мірі «прабатьками» Христа нашою непохитністю у вірі, щоб зустріти Божественне Немовля словами: «І вже не я живу, а живе в мені Христос» (Гал.2:20).

28 грудня – пам’ять праведного Димитрія Горського

☘️Святий народився у 1740 році і займався ткацтвом у селі Новопсков на Луганщині. Панотець його вів нетверезий спосіб життя, чим часто діймав сім’ю сина. Одного разу Димитрій в гніві штовхнув свого батька, побачивши його п’яним. Через усе життя він пронесе розкаяння за скоєний гріх і численними благодіяннями проситиме у Спасителя прощення за зухвалий вчинок.

☘️Після смерті батьків і дружини праведник почав частіше відвідувати храм Господній. Якось навесні, дотримуючись суворого посту, він босоніж відправився в покаянне паломництво до Києво-Печерської Лаври. На богослужінні він почув євангельські слова: «І якщо правиця твоя спокушає тебе, відітни її та кинь від себе: бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, ніж усе тіло твоє було вкинуте в геєну» (Мф. 5:30). Блаженний Димитрій по своїй душевній простоті буквально зрозумів слова Христа і відсік руку, якою згрішив проти батька, на все життя залишившись із вадою.

☘️У 42 роки він на ділі виконав заповідь Спасителя: «Коли хочеш бути досконалим, піди, продай майно твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною» (Мф. 19:21), і відправився на пошуки місця для усамітнення. На глиняному пагорбі поблизу річки Айдар він викопав собі печеру, щоб у повній самоті віддатися молитовному богоспілкуванню.

☘️Невдовзі чутки про благочестивого пустинножителя поширилися серед народу. Всі, хто шукав спасіння своєї безсмертної душі зверталися до нього за порадою і духовною втіхою. Все що віряни приносили йому на знак подяки, подвижник роздавав нужденним.

☘️На схилі літ угодник Божий весь час проводив у подвигу безмовності. Він абсолютно відмовився від їжі і вживав лише раз на тиждень просфору і святу воду.

☘️Причастившись Христових Таїн, святий старець відійшов у Вічні обителі Вседержителя у 1828 році. Серед 88 земних літ блаженний Димитрій провів 46 у затворі.

☘️«О, пра‌ведне о‌тче Дими‌трие! Я‌ко боля‌щия ско‌ро исцеля‌еши и все‌м чту‌щим тя ско‌рую по‌мощь да‌руеши, моли‌ Христа‌ Бо‌га спасти‌ся душа‌м на‌шим».

27 грудня – пам’ять святих мучеників Фірса, Левкія та Каліника Кесарійських

☘️Сповідники Господні постраждали за Слово Боже на межі ІІІ-IV стт. у палестинському місті Кесарія. Святий Левкій, будучи вихованим за євангельськими заповідями, безстрашно викривав злодіяння місцевого правителя, який змушував християн поклонятися бездушним ідолам.

☘️Обурений безбожник зажадав швидкої розправи над хоробрим воїном Христовим, і наказав після жорстоких тортур мечем усікти голову святого. Мученицька кончина Левкія надихнула праведного Фірса прийти до безжалісного ідолопоклонника і навернути його до Господа Ісуса Христа.

☘️Проте градоначальник велів, аби зв’язаного сповідника розтягували в різні боки з такою силою, щоб розійшлися суглоби. Потім нехристи осліпили страждальця і вкинули у в’язницю. Серед ночі Сам Спаситель явився святому Фірсу і зцілив усі його рани. На ранок тіло його було цілком здорове.

☘️Багато іновірних, будучи свідками дивовижного зцілення мученика, увірували в Христа. Серед них був і язичницький жрець Каліник, який переконався, що джерелом такої чудодійної сили не може бути ніхто інший окрім Єдиного Істинного Бога, Творця і Вседержителя всього світу.

☘️Блаженний почав привселюдно славити Царя Небесного. Тоді безбожники схопили його і також усікли мечем. Святий Фірс після тривалих нелюдських тортур отримав від Всевишнього переможний вінець мучеництва.

25 грудня – пам’ять святителя Спиридона, єпископа Триміфунтського, чудотворця

☘️Угодник Божий народився в бідній сім’ї близько 270 року на острові Кіпр. Він був пастухом. Коли ж втратив дружину, то цілковито віддався духовним подвигам, якими славив Царя Небесного. Всі свої заробітки праведник жертвував на потреби нужденних.

☘️На початку IV століття, за часів правління рівноапостольного царя Константина, Спиридона було обрано єпископом кіпрського міста Триміфунт. Святитель залишився таким, як і раніше, поєднуючи служіння з невпинними справами милосердя – недарма його зображують на іконах у шапочці звичайного пастуха.

☘️За благочестиве життя та добре серце, сповнене любові до Спасителя і ближніх, Вседержитель винагородив блаженного даром чудотворення: він зцілював невиліковно хворих, виганяв нечистих духів, зводив дощ під час засухи і голоду, зцілював недужних та навіть воскресив померле немовля.

☘️Владика святий мав звичай із зібраного врожаю одну частину роздавати бідним, а іншу – віддавати нужденним у борг. Сам він особисто нічого не давав, а просто показував вхід у комору, де кожен міг узяти, скільки потрібно, а потім повернути таким же чином, без перевірки та звіту.

☘️У 325 році він брав участь у Першому Вселенському соборі, де було засуджено аріанську єресь. Сповідник Христовий вразив усіх дивом, підтверджуючи істинність постанов собору про Пресвяту Трійцю: він стиснув у руці цеглину – і тієї ж миті з неї вийшли вогонь та вода, а в його руці залишилась глина. «Так і в Трійці, – промовив тоді блаженний, – Три Особи, але Єдине Божество».

☘️Спочив у Господі святитель Спиридон після плідного апостольського служіння у 348 році.

☘️Його благодатні мощі покояться на острові Корфу. Цікаво, що температура тіла святого 36,6 градусів уже багато століть. У Православному світі він шанується як «святий, який ходить» – оксамитові черевички, одягнені на його ступні, зношуються, і кілька разів на рік їх замінюють новими. А зношені черевички розрізають на частини і як велику святиню передають вірянам.

☘️«Ра‌дуйся, Спиридо‌не, преди‌вный чудотво‌рче!»

24 грудня – пам'ять преподобного Кукші Одеського

☘️Праведник народився у 1874 році у невеличкому селі на Миколаївщині. Вихований у благочесті, він з дитинства всією душею прагнув до Вседержителя і тому дуже полюбив молитву, богослужіння і читання Священного Писання.

☘️У 20 років юнак вирушає у паломництво по благодатних місцям Єрусалиму та гори Афон. Після чого остаточно вирішує присвятити своє земне життя служінню Царю Небесному.

☘️Угодник Божий оселяється в одній з обителей Святої Гори, де згодом приймає чернечий постриг. Він смиренно виконував монастирські послухи, однак через 17 років преподобному довелося залишити Афон. Господь покликав його до подвигу на рідній землі.

☘️З 1913 року блаженний продовжив своє служіння у Києво-Печерській Лаврі. У непрості часи війни святий виконував обов’язки "брата милосердя".

☘️З 1938 року розпочався важкий восьмирічний сповідницький подвиг преподобного Кукші. Його, як "служителя культу” засуджують до 5 років таборів, а після відбуття терміну – до 3 років заслання. Але, навіть під час таких суворих випробувань Господь зберіг свого угодника.

☘️Після жахливих поневірянь страждалець повертається в київську обитель. До нього, як до досвідченого старця, їдуть люди з різних куточків країни за порадою, настановою, розрадою.

☘️Це дуже непокоїло богоборчу радянську владу, тому отця Кукшу постійно переслідували гонителі Церкви Христової. Його перевели до Почаївської Лаври, проте і тут до святого приходили духовні чада.

☘️Останні роки життя блаженного, котрого Спаситель наділив дарами чудотворення та прозорливості, були пов’язані із Одеським Свято-Успенським монастирем. Подвижник відійшов у Вічні обителі Творця у 1964 році.

☘️Упродовж 30 років на могилі преподобного Кукші неодноразово відбувались численні дива та зцілення недужних. Восени 1994 року його нетлінні мощі були урочисто віднайдені та спочивають в Успенському храмі Свято-Успенського чоловічого монастиря м. Одеси.

☘️«О, богоно‌сне о‌тче Ку‌кшо! Изба‌ви от вся‌каго наве‌та вра‌жия Це‌рковь на‌шу святу‌ю и зе‌млю на‌шу. Умоли‌ Го‌спода Бо‌га и Пресвяту‌ю Богоро‌дицу дарова‌ти нам ти‌хое и безгре‌шное житие‌».

23 грудня – пам’ять небесного покровителя Прилук — святителя Іоасафа, єпископа Білгородського

☘️Угодник Божий народився у Прилуках в 1705 році у святковий день Різдва Пресвятої Богородиці. Ще в юні роки хлопчика Господь звістив Свою Святу волю про благодатне майбутнє дитини в дивовижному видінні, яке було явлено його батькові.

☘️У восьмирічному віці блаженний вступив до Київської духовної академії. Велика кількість святинь, знайомство з Печерськими старцями — остаточно вплинуло на його рішення цілковито присвятити своє земне життя служінню Вседержителю.

☘️Після навчання праведник відправився у пустельну Межигірську обитель і, удосконалюючись у християнських чеснотах, у 1725 році прийняв чернечий постриг. З того часу ревний подвижник виконував низку різноманітних духовних і адміністративних обов’язків.

☘️Згодом отець Іоасаф був призначений настоятелем Лубенсько-Мгарського Преображенського монастиря на Полтавщині. Під його благочинним керівництвом обитель стала відома далеко за її межами. Через декілька років блаженний став намісником Троїце-Сергієвої лаври.

☘️У 1748 році розпочинається єпископське служіння святого на Бєлгородській кафедрі. З метою підняття освітнього й релігійно-морального стану парафіяльного духовенства та пастви, архіпастир щорічно об’їжджав велику єпархію, попри слабке здоров’я.

☘️Маючи безмежну любов до ближнього, святитель Іоасаф особливо піклувався про нужденних. Перед великими християнськими святами він усіляко робив справи милосердя так, щоб «ліва рука твоя не знала, що робить правиця твоя» (Мф. 6:3).

☘️За богоугодне життя Господь наділив праведника даром духовного прозріння. Якось уві сні сама Богоматір відкрила йому місцезнаходження Піщанського чудотворного образу Цариці Небесної.

☘Після невпинного апостольського служіння на ниві Христовій блаженний єпископ взимку 1754 року відійшов у Вічні обителі Царя Небесного.

☘️«Святи‌телю о‌тче наш Іоасафе, моли‌ Бо‌га за нас грішних!»

22 грудня – вшанування ікони Божої Матері «Несподівана Радість»

☘️Створення цього образа пов’язують із притчею про розбійника. Він кожен день щиро молився перед ликом Пресвятої Богородиці, повторюючи вітання Архангела Гавриїла: «Радуйся, Благодатна!», а потім відправлявся на гріховні діяння.

☘️Але одного разу, стоячи перед іконою на колінах, раптом побачив, що вона ожила. На руках і ногах Божественного Немовляти, Якого тримала Богоматір, відкрилися рани, що кровоточили. Страшне видіння злякало і до глибини душі вразило злочинця, з його очей полилися сльози. З глибоким співчуттям він запитав у Діви Марії: «Хто посмів це зробити?». На що Вона відповіла йому: «Ти та інші беззаконники своїми гріхами знову розпинаєте Сина Мого».

☘️Чоловік усвідомивши свою провину, довго благав у покаянні Царицю Небесну і Господа про помилування. Згодом по молитвам Заступниці роду християнського йому була дана несподівана радість: Всеблагий Спаситель дарував прощення гріхів. З того часу лиходій докорінно змінився, почав вести праведне, благочестиве та богоугодне життя.

☘️Дивовижну історію духовного прозріння подано за книгою святителя Димитрія Ростовського «Руно Орошенное» (XVII ст.).

☘️Сюжет цей сильно нагадує наше власне життя. Називаючись християнами, ми часто грішимо день у день, не усвідомлюючи цього. Тому будемо намагатися жити за заповідями Господніми, щоб мати нам «велику нагороду на небесах» (Мф. 5:12). Тоді буде радість не лише для кожного з нас, а й «у Ангелів Божих і за одного грішника, що кається» (Лк. 15:10).

☘️До образу Богородиці «Несподівана Радість» звертаються з проханням наставити на шлях Істини, позбутися гріховних звичок.

☘️«О, Госпоже‌ Пресвята‌я! Умилосе‌рдися о все‌х, чту‌щих всечестно‌е и‌мя Твое‌, и все‌м яви‌ всемо‌щный покро‌в Тво‌й и заступле‌ние».

У день святого Миколая митрополит Климент привітав зі святом найменших парафіян та передав благодійну допомогу родинам воїнів

19 грудня, після завершення святкової Літургії з нагоди престольного свята кафедрального собору, митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент передав матеріальну допомогу родинам загиблих захисників України.

Пресслужба

Митрополит Климент звершив нічну Божественну літургію з молитвою за Церкву та мир в Україні

21 грудня 2024 року, у день пам'яті преподобного Патапія Фівського, в Академічному храмі на честь преподобного Іоанна Дамаскина Свято-Покровського чоловічого монастиря у Голосієві, відслужено традиційну нічну Літургію з піднесенням молитв за Церкву і мир в Україні.

Богослужіння очолив голова Учбового комітету при Священному Синоді Української Православної Церкви митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент.

Перед початком богослужіння було звершено заупокійну літію, під час якої були піднесені заупокійні прохання за усіх полеглих українських воїнів, невинно вбитих під час війни та усіх спочилих православних християн.

Ніжинська єпархія УПЦ

Парафія великомученика Георгія с. Липів Ріг передала допомогу захисникам України

З благословення митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента настоятель Георгіївського храму с. Липів Ріг на Ніжинщині протоієрей Ростислав Іванов разом з парафіянами зібрали та передали на фронт продукти харчування.
На парафії також регулярно збирають посильну фінансову допомогу на потреби армії.

Ніжинська єпархія УПЦ

6 грудня – пам’ять святого благовірного Київського князя Олександра Невського

☘️Воїн Христовий народився і жив у ХІІІ столітті. Він був великим князем Київським, Новгородським, а згодом — Володимирським. Святий прославився як ревний захисник Православної віри від зазіхань іновірців, а також — як поборник рідних земель від монголо-татарської навали.

☘️«Немає більшої від тієї любові, як хто душу свою покладе за близьких своїх» (Ін. 15:13). Угодник Божий підпорядкував своє земне життя вічним євангельським істинам і приніс значні плоди на благо християнського народу.

☘️У 1240 році блаженний Олександр очолив невелике військо, з яким здобув доленосну перемогу біля річки Нева над армією іновірних шведів, які прагнули підкорити православні території. «Не в силі Бог, а в правді» — неодноразово він надихав воїнів, із іменем Ісуса Христа на вустах, боронити Батьківщину від ворогів.

☘️Під час однієї зі своїх подорожей благовірний правитель занедужав і, прийнявши постриг у велику схиму, відійшов до Господа восени 1263 року.

5 грудня – пам’ять священномученика Іоасафа, єпископа Могильовського

☘️Сповідник Христовий народився у 1874 році у селі Линовиця на Чернігівщині і походив із княжого роду. Насіння благочестя в душі хлопчика посіяла його набожна матір – нащадок святителя і чудотворця Іоасафа Білгородського.

☘️Праведник, здобувши юридичну освіту, був забезпечений чудовою кар’єрою – займав високу посаду при міській адміністрації. Він брав активну участь у духовно-просвітницькій та місіонерській діяльності.

☘️Вирізняючись сильною вірою у Спасителя, богоугодний князь у 1911 році організував розкопки прадавніх чернечих печер поблизу Києва. Його зусиллями там було засновано Звіринецький скит і побудовано храм. Добродійність була однією з основних його рис. Навіть після жовтневого перевороту, попри небезпеку для себе, святий не переставав усіляко допомагати монастирям, із яких більшовики вивозили останнє.

☘️У віці 50 років його вперше арештували і протримали у в’язниці 7 місяців за «знатне походження». Незважаючи на постійні переслідування, угодник Божий вирішує не дивитися спокійно на те, як антихрист намагається знищити Церкву Господню. Поклавши всі сподівання на Вседержителя і Йому Одному доручивши своє життя, того ж року він приймає постриг у ченці із іменем на честь свого благодатного предка.

☘️Через два роки чернечих подвигів блаженного звели у єпископський сан. Він хоробро викривав свавілля безбожної влади, за що його невдовзі знову піддали арешту. Святитель Іоасаф відбував шестирічне ув’язнення в Соловецькому таборі, а потім у Східносибірському краю, розділивши долю десятків тисяч вірних чад Православної Церкви.

☘️Замучений поневіряннями заслання, святий владика остаточно підірвав здоров’я. Його, як інваліда, у 1934 році переводять під постійним наглядом керувати Могилівською єпархією. Через слабке здоров'я архіпастир вимушений був згодом піти на спочинок. Він оселився в Бєлгороді, де в 1936 році його звинуватили в «контрреволюційній діяльності».

☘️У в’язниці допити сповідника супроводжувалися безжалісними тортурами богоборців. Так тривало більше року, після чого священномученику Іоасафу присудили смертну кару – розстріл.

☘️З одинадцяти років єпископства він пробув на волі всього близько двох, і жодного разу ні на крок не ухилився в розколи, що виникли в той нелегкий час, але був відданим єдиній істинній Православній Церкві.

4 грудня – ВВЕДЕННЯ У ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ

🌿Сьогодні православні християни молитовно згадують урочисте Введення Пресвятої Владичиці в храм Господній, де Вона готувала Свою душу для того, щоб стати Тією, через кого Бог звершив велику тайну спасіння роду людського.

🌿Богоматір народилася від благочестивих батьків Іоакима та Анни в галілейському місті Назарет. Не маючи дітей, вони дали обітницю: якщо у них народиться довгоочікуване немовля, то присвятять його служінню Богу.

🌿 Вседержитель почув молитви блаженного сімейства. Коли вони прожили разом близько 50 років, Він дарував їм Доньку — Заступницю роду християнського. Благочестиві батьки привели трирічну Діву Марію до Єрусалимського храму, виконавши богоугодну обіцянку.

🌿«Храм є джерелом Господньої благодаті, де людина отримує всі ті дари, які необхідні для спасіння і для того, аби провести своє земне життя так, щоб його кінець став початком вічного життя на небесах» — повчає нас Блаженніший митрополит Онуфрій.

🌿Богородиця легко піднялася по «крутих» сходинках, незважаючи на те, що була зовсім маленькою. Зверху Її благословив праведний батько святого Іоанна Предтечі, Хрестителя Господнього — первосвященик Захарія. Йому було одкровення від Творця, і він ввів богообрану Дитину у Святая Святих – місце, куди дозволялося входити тільки первосвященику, та й то всього лиш один раз на рік.

🌿Святі Іоаким і Анна, вручивши Доньку волі Отця Небесного, повернулися додому. Приснодіва Марія весь час до заручин праведному Іосифу жила і служила при домі Божому, проводила свої дні в молитві, вивчала Священне Писання.

🌿Пресвята Владичиця завжди чує молитви тих, хто до неї звертається, і поспішає до них на допомогу. Вона постійно з тими людьми, які в скорботі і хворобі. Ми повинні прагнути до тієї святості Богородиці.

🌿Тож попросимо в цей святковий день Царицю Небесну, щоб Вона допомагала нам жити духовно, аби ми не забували, що дім Божий – це храм молитви.

2 грудня – пам’ять преподобного Варлаама — першого ігумена Києво-Печерського

☘️Праведник жив у XI столітті в Києві і був сином знатного боярина. Змолоду він вирізнявся душевною чистотою і прагнув присвятити себе служінню Вседержителю.

☘️Потай полишивши батьківський будинок, угодник Божий прийшов до духовного отця – преподобного Антонія Печерського. Старець прийняв благочестивого хлопця, що твердо вирішив стати ченцем, і благословив преподобному Никону здійснити над ним чернечий постриг.

☘️Обурений батько святого Варлаама намагався силоміць повернути його додому, але переконавшись, що син ніколи не зречеться рівноангельского життя заради земних благ, відпустив його. З посиленим завзяттям і енергією віддався юнак чернечим подвигам і молитві, ставши взірцем євангельських чеснот, для братії у Христі.

☘️Коли число монахів у печерах стало зростати, преподобний Антоній поставив святого ігуменом, а сам переселився в іншу печеру, щоб знову у повній самоті віддатися молитовному богоспілкуванню.

☘️У 1058 році, з благословення духовного отця, преподобний Варлаам побудував над печерою дерев’яну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Згодом на прохання сина благовірного Ярослава Мудрого — великого князя Київської Русі, блаженний також трудився настоятелем у щойно побудованій князівській обителі.

☘️Двічі подвижник здійснював паломництво до святих місць Єрусалиму та Константинополя. Повертаючись на Батьківщину, він занедужав. Святий відійшов до Господа у Володимирському Святогірському монастирі на Волині в 1065 році. Він заповідав поховати його у Печерській обителі, в Ближніх печерах.

☘️«Преподобний Варлааме, моли Бога за нас грішних!»

Паломники з Борзни відвідали Покровський Голосіївський монастир та Київську духовну академію

30 листопада 2024 року, з благословення митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента, паломники з міста Борзни відвідали столичний Свято-Покровський Голосіївський монастир та Київську духовну академію і семінарію.

Паломницьку групу супроводжував благочинний Борзнянського церковного округу та настоятель Свято-Миколаївського собору м. Борзни протоієрей Іоанн Олинчук.

Прочани відвідали храм на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело», де помолились біля мощей преподобного Олексія Голосієвського, усипальницю монахині Аліпії (Авдєєвої) – подвижниці, особливо шанованої православними християнами в Україні, Академічний храм на честь прп. Іоана Дамаскина та центральний адміністративний корпус КДАіС.

Під час екскурсії гості ознайомилися із особливостями навчального та виховного процесів та діяльністю Київських духовних шкіл.

Також віряни мали змогу відвідати виставку, приурочену 10-річчю інтронізації Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Онуфрія та 80-річчю з Дня його народження, яка розташована у Церковно-археологічному музеї КДАіС.

Пресслужба

1 грудня – пам’ять святих мучеників Романа диякона та отрока Варула

☘️Богоугодний диякон жив у ІІІ столітті та звершував священне служіння Господу в одному із палестинських храмів Кесарії. У 303 році розпочалися великі гоніння на вірних Церкві Христовій. У ті непрості часи святий Роман переселився в Антіохію, щоб проповіддю Євангелія, духовно укріпляти християн у вірі своїм прикладом.

☘️Якось злочестивий правитель хотів зруйнувати тамтешній християнський храм. Блаженний Роман закликав парафіян не допустити наруги над домом Божим, переконавши їх у тому, що якщо вони збережуть церкву, то будуть радіти тут, на землі, а якщо загинуть при захисті храму, то «матимуть велику нагороду на небесах» (Мф. 5:12). Побачивши таку рішучість богообраного народу, можновладець не посмів виконати свого лихого наміру.

☘️Через деякий час в місті почалося язичницькі урочистості і зібралося багато людей з усієї округи. Ревний священнослужитель почав привселюдно викривати ідолопоклонство і закликати усіх слідувати за Христом. Тоді його схопили і піддали жорстоким мукам.

☘️Серед натовпу, спостерігаючи за тортурами, стояв благочестивий отрок Варул. Він вийшов вперед і хоробро сповідав істинну віру в Єдиного Бога, за що його безжалісно побили, а потім усікли мечем.

☘️Після нелюдських страждань праведний Роман також удостоївся від Царя Небесного отримати переможний вінець мучеництва.

29 листопада – пам’ять апостола і євангеліста Матфея

☘️Святий євангеліст, іменований також Левієм (Лк. 5:29), входив до числа дванадцяти найближчих учнів Христових. Його братом був апостол Яків Алфеєв.

☘️Праведний Матфей жив у галілейському місті Капернаум, де служив митарем, тобто збирав зі своїх співгромадян данину для Риму, який поневолив на той час Іудею. Звісно, серед народу таких людей не любили і зневажали, вважаючи їх зрадниками.

☘️Блаженний, почувши слова Спасителя: «Іди за Мною» (Мф. 9:9), залишив свою посаду і пішов «услід за Ним» (Лк. 5:28). Зібравши інших митарів, він влаштував у своєму будинку для Вчителя та Його учнів обід. Коли ж горді фарисеї запитали: «Як це Він їсть і п'є з митарями і грішниками?». Ісус відповів їм: «Не здорові потребують лікаря, а хворі; Я прийшов покликати не праведників, а грішників до покаяння» (Мк. 2:16-17).

☘️Усвідомивши свої гріхи, Матфей відшкодував вчетверо більше тим, кого раніше несправедливо обібрав і роздав решту свого майна нужденним.

☘️Праведний Матфей слухав настанови Господа, бачив незліченні Його чудеса, ходив разом із 12 апостолами з проповіддю до «загиблих овець дому Ізраїлевого» (Мф. 15:24), був свідком страждань і смерті Спасителя, Його славного Воскресіння і Вознесіння на Небо.

☘️Сприйнявши благодатні дари Духа Святого, що зійшов на апостолів в день П'ятидесятниці, блаженний спочатку 8 років проповідував в Палестині. На прохання християн-іудеїв, що залишалися в Єрусалимі, святий відобразив в Євангелії земне життя Спасителя світу – Боголюдини Ісуса Христа і Його вчення.

☘️Учень Христовий благовіствував Воскреслого Господа серед язичницьких народів Сирії, Мідії, Персії, Парфії, закінчивши свої апостольські подвиги мученицькою кончиною в Ефіопії в 60 році.

❄️🙏Різдвяний піст 2024 року.

28 листопада розпочинається Різдвяний піст, який триватиме до 7 січня – Різдва Христового.

Історія «Малої» Чотиридесятниці
Встановлення Різдвяного посту має корені з давніх часів християнства. Перші згадки про нього ми можемо знайти у творах святого Амвросія Медіоланського, Філастрія, блаженного Августина, датованих четвертим століттям. У п’ятому столітті про давність Різдвяного посту писав Лев Великий.
Спочатку він тривав всього лиш сім днів (у деяких християн – більше), але в 1166 році Константинопольський патріарх Лука Хрисоверг встановив дотримуватися Різдвяного посту сорок днів. На те була причина: свято Різдва Христового за своїм значенням у справі нашого спасіння не поступається святу Воскресіння Христового, тож шлях підготовки до нього має нести певне символічне значення.
Про історію встановлення одного з чотирьох багатоденних постів календарного року, його сенс і правила, а також про те, як у цей період бути з нецерковними святами, читайте докладніше.

27 листопада – пам’ять небесного покровителя Ніжина - новомученика Михаїла пресвітера

☘️Сповідник Христовий народився в 1878 році у Ніжині й походив зі священицької родини. Він прийняв Таїнство Хрещення в Богоявленському храмі рідного міста, де служив його батько. Будучи вихованим за євангельськими заповідями, праведний хлопчик змалку всією душею прагнув до Вседержителя і тому дуже полюбив молитву, богослужіння та читання Священного Писання.

☘️Святий Михаїл здобув богословську освіту в Чернігівському духовному училищі. По закінченні навчання він звершував служіння на Ніжинщині в якості псаломщика, а згодом у сані диякона.

☘️Однак після революції 1917 року настав зловісний час. Випробування Церкви Господньої супроводжувалося не лише моральним цькуванням і гнобленням духовенства, а й реальним гонінням і смертною карою священнослужителів. Саме в цей непростий час блаженний Михаїл відчув у собі поклик стати ревним священником, котрий веде до спасіння свою паству.

☘️У 1925 році він прийняв сан ієрея і був направлений на Прилуцьке благочиння. Через п’ять років святого отця вперше безпідставно арештували, але після допитів невдовзі відпустили. Останнім місцем його пастирського служіння і сповідницького подвигу стало село Зазим’я на Київщині, куди його згодом перевели.

☘️Навіть після закриття богоборчою радянською владою приходського храму, угодник Божий звершував таїнства і богослужіння по домівках прочан. Також він духовно окормлював вірян із сусідніх сіл.

☘️Восени 1937 року вкотре заключили подвижника під варту. Нехристі обмовивши його, звинуватили сповідника Христового в «контрреволюційній агітації». Під час допитів, які супроводжувалися тортурами, страждалець відповідав по-християнські, оберігаючи прихожан від можливих переслідувань.

☘️Невдовзі священномученика Михаїла присудили до розстрілу. Смертний вирок здійснили в Биківнянському лісі, що слугував братською могилою десяткам тисяч жертв репресій безбожної влади.

☘️«О, священному‌чениче Михаи‌ле клевету‌, у‌зы и страда‌ния от безбо‌жных мучи‌телей му‌жественно претерпе‌л еси‌. Сего‌ ра‌ди и Небе‌снаго Ца‌рствия дости‌гнув, ны‌не мо‌лишися о душа‌х на‌ших».

26 листопада – пам’ять святителя Iоанна Златоуста, архієпископа Константинопольського

☘Святитель Христовий народився в сирійському місті Антіохія у середині ІV століття і походив із сім’ї воєначальника. Благочестива матір його – свята Анфуса, залишившись рано вдовою, виховала сина за євангельськими заповідями.
Юний Іоанн навчався у найвідоміших філософів і риторів та в ранньому віці почав вивчати Священне Писання.

☘Після смерті матері угодник Божий роздав усе своє майно нужденним і прийняв постриг у чернецтво, яке називав «істинною філософією». Зі смиренням уникаючи висвячення у єпископський сан, він на чотири роки відправляється у пустелю, де виконує суворе монашеське правило. Потім ще на два роки оселяється в печері, щоб там у повній самоті віддатися молитовному богоспілкуванню.

☘Надмірні духовні подвиги пустинножителя порушили його здоров’я, що й змусило самітника повернутися на батьківщину. У 386 році блаженний Іоанн прийняв священний сан пресвітера. Його призначили проповідником, і за рідкісний дар богонатхненного слова він отримав від багаточисельної пастви найменування – «Златоуст». Словом Божим отець навернув до Спасителя чимало язичників.

☘Слава красномовного священника зростала і у віці 50 років його звели в архієпископа Константинопольського. Святитель ревно піклуючись про вірян, звертав особливу увагу на духовне вдосконалення священнослужителів. На кошти святого владики утримувалися богадільні і декілька лікарень.

☘У своїх проповідях він викривав гріховність можновладців, чим нажив собі чимало ворогів. Злоумисники зібрали собор та домоглися усунення архіпастиря із кафедри і вигнання його спершу до Вірменії, а потім до Абхазії.

☘Виснажений хворобами святитель Іоанн, в суповоді конвою, йшов у заслання. У Команах сили залишили його і блаженний, причастившись Христових Таїн зі словами «Слава Богу за все», відійшов до Всежержителя восени 407 року.

☘Він лишив християнам об’ємну літературну спадщину: тлумачення книг Святого Письма, багато богословських трактатів. Також подвижник упорядкував чин Божественної літургії, яка практично щоденно звершується по всьому світу вже впродовж шістнадцяти століть.

☘«Святителю отче Іоанне, моли Бога за нас грішних!».

Соціальний відділ Ніжинської єпархії продовжує надавати допомогу нужденним

З благословення митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента Голова єпархіального відділу з благодійності та соціального служіння протоієрей Олександр Гладиш відвідав малозабезпечені та багатодітні родини містян, передавши їм благодійну допомогу від Ніжинської єпархії.

Пресслужба Ніжинської єпархії УПЦ

5 листопада – пам’ять апостола Якова, брата Господнього по плоті

☘️Святий апостол був сином праведного Іосифа Обручника. З дитячих років Яків обрав духовний шлях назорея (людина, котра відокремлювалася від інших та особливо присвячувалася Господу).

☘️Назореї давали обітницю дотримання безшлюбності, утримання від вина, а також не споживали м'ясної їжі та не стригли волосся. Вони вели життя благочестиве й праведне, яке колись було заповідано Творцем всьому Ізраїлю. Коли Божественний Вчитель почав навчати народ про Царство Небесне, святий Яків увірував у Христа і став Його апостолом.

☘️За богоугодне життя брата Господнього обрали першим єпископом Єрусалимської Церкви. За тридцять років архіпастирського служіння він навернув багатьох юдеїв до християнства.

☘️Невдоволені його плідною проповіддю Євангелія книжники та фарисеї задумали погубити учня Христового. Звівши святителя на дах храму, вони наказали, щоб він зрікся Сина Божого. Однак сповідник почав голосно свідчити, що Ісус є Істинний Месія. Тоді юдеї зіштовхнули праведника донизу.

☘️В останні хвилини земного існування блаженний Яків молився Вседержителю за своїх ворогів, які в цей час добивали його камінням. Його мученицька кончина настала близько 63 року.

☘️Святий апостол Яків написав Божественну літургію, яка покладена в основу літургій, складених святителями Василієм Великим та Іоанном Златоустом. Церква зберегла Послання апостола, яке під його ім'ям увійшло до складу книг Священного Писання Нового Завіту.

1 листопада – пам’ять преподобного Феофана Рихлівського

☘️Подвижник благочестя народився у 1881 році в селі Фастівці на Чернігівщині. Будучи вихованим за євангельськими заповідями, він змалку полюбив ходити з матір’ю у паломництва до благодатних місць.

☘️У віці 13 років хлопчик полишає рідний будинок, щоб служити Царю Небесному в Свято-Миколаївському Рихловському монастирі. Першим послухом богоугодного юнака було будити братію у Христі на молитву. Весь час смиренний послушник проводив у постійних монастирських працях, суворому пості, молитві, подвигах боротьби з гріхом, зростаючи духовно.

☘️У 1920 році преподобний Феофан приймає священний сан ієромонаха, однак невдовзі богоборча радянська влада розганяє ченців із благодатної обителі. Одну за другою закривають церкви, куди би не призначали святого отця на приход.

☘️З 1934 року праведник жив у Коропі. Пізніми вечорами віряни збиралися потайки в якомусь домі, щоб отримати духовну втіху, помолитися разом із подвижником і причаститися Святих Христових Таїн. Неодноразово безбожники хотіли погубити блаженного Феофана за сповідання віри, однак Милостивий Спаситель оберігав його від неминучої смерті.

☘️Після війни відновилися богослужіння в храмах міста і преподобний служив у Вознесенській церкві, де подвизався на ниві Христовій.

☘️Відійшов до Господа старець Феофан на 97 році життя. Тіло його було огорнуто в схиму, яку він прийняв потай, не бажаючи слави від людей. Нетлінні мощі святого спочивають у коропському храмі на честь Успіння Пресвятої Богородиці.

Митрополит Климент очолив святкове богослужіння у день вшанування пам'яті преподобної Параскеви Сербської

27 жовтня 2024 року, у Неділю 20-ту після П'ятидесятниці та день вшанування пам'яті святих Отців 7-го Вселенського собору та преподобної Параскеви Сербської, митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент звершив соборну Божественну літургію у храмі преподобної Параскеви у с. Дідівці на Прилуччині.

Його Високопреосвященству співслужили митрополит Львівський і Галицький Філарет та священнослужителі Ніжинської єпархії.

За святковою Літургією молились про настання миру в Україні, за українське військо та народ.

З нагоди престольного свята після Літургії духовенство звершило хресний хід навколо храму.
Архієреї подякували присутнім за спільну молитву.

Ніжинська єпархія УПЦ

27 жовтня – пам’ять преподобного Николи Святоші, князя Чернігівського, Печерського чудотворця

☘️Блаженний Никола Святоша (Святослав) був правнуком святого благовірного Ярослава Мудрого і походив із родини чернігівських князів. У 1107 році, не бажаючи багатства та мирської слави від людей, він прийшов до Печерської обителі.

☘️Преподобний був першим з-поміж князів благословенної Київської Русі, котрий відмовився від земної влади, щоб зодягнутися в чернечі ризи і наслідувати Царство Небесне. Він із великим смирення виконував усі монастирські послухи після чого усамітнився в печері заради подвигу безмовності.

☘️На свої кошти угодник Божий звів у благодатній обителі храм Святої Трійці і шпиталь із церквою в ім’я свого небесного покровителя — святителя Миколая.

☘️Святий отець більше 30 років провів у невпинних духовних подвигах, суворому пості й молитві. Вседержитель наділив його даром зцілення недужних. Неодноразово тяжко хворі по молитвах подвижника цілком одужували.

☘️Восени 1143 року преподобний Никола відійшов у Вічні обителі Господа нашого Ісуса Христа. Нині мощі блаженного спочивають у Ближніх печерах Печерської Лаври.

☘️«Богому‌дре блаженне Нико‌ло, Христу Богу моли‌ся прияти нам Вечнаго Царства блаженство».

25 жовтня – вшанування Єрусалимської ікони Божої Матері

☘️Ікона Богородиці була написана в Гефсиманії на п'ятнадцятий рік після Вознесіння Господнього. Вона була першою зі сімдесяти ікон Пресвятої Діви Марії, створених святим євангелістом Лукою.

☘️До V століття образ зберігався в Єрусалимі, після чого він був урочисто перенесений до Константинополя, в один із головних храмів – Влахернську церкву. Саме завдяки заступництву Цариці Небесної місто неодноразово було збережено від ворожих військ.

☘️У 988 році ікона була принесена в Корсунь (сучасний Херсонес). Її подарували рівноапостольному князю Володимиру, котрий охрестився там у Православній вірі. Коли ж слідом за киянами святе хрещення і навернення до Христа прийняли новгородці, то святий правитель відправив цей образ їм для духовного напуття.

У храмі Гробниці Божої Матері, що в Ієрусалимі зберігається шанований список цієї стародавньої святині.

☘️Один зі списків чудодійної ікони Богородиці знаходиться у Ніжинській єпархії.

☘️«О, Пресвята‌я Госпоже‌, Влады‌це Богоро‌дице! Услы‌ши и поми‌луй нас гре‌шных. Умоли‌ Сы‌на Твоего‌ и Го‌спода на‌шего Иису‌са Христа‌, да прости‌т грехи‌ на‌ша, я‌ко да сподо‌бимся получи‌ти ми‌лость Его‌».

23 жовтня - пам'ять святителя Амфілохія, єпископа Володимир-Волинського

☘Про те, де і коли народився угодник Божий відомостей немає. Відомо, що на Волинську кафедру (засновану ще рівноапостольним князем Володимиром) він був поставлений у 1105 році.

☘Усього кілька поколінь відокремлювали його час від часу Хрещення Русі. Святителю Амфілохію довелося чимало потрудитися у наверненні ідолопоклонників до Христа. Плідно подвизаючись на благо Церкви Господньої, святий владика  викорінював язичницькі звичаї у новохрещенного народу, а також сприяв примиренню у княжих міжусобицях.

☘Упродовж сімнадцяти років архіпастир  духовно опікувався врученою йому від Господа паствою.

☘Промислом Божим, подвижник вимушений був полишити єпархію і продовжити служіння Вседержителю в печерах Києво-Печерського монастиря, де й мирно відійшов до Царя Небесного у 1122 році.

☘Через сто років, коли татаро-монгольські орди спустошили Київ та Печерську обитель, мощі святителя були втрачені.

(Ікона собору святих Землі Волинської)

Митрополит Климент вшанував полеглих захисників України на Алеї Героїв у Яблунівці

21 жовтня 2024 року, у день пам'яті праведної Пелагії Горленко, після завершення Божественної літургії митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент відвідав місце увіковічнення пам'яті полеглих захисників України - жителів с. Яблунівка.

Архіпастир звершив заупокійне богослужіння та поклав квіти до меморіалу.

Його Високопреосвященство супроводжували вікарій Ніжинської єпархії єпископ Ладанський Феодосій, секретар єпархіального управління протоієрей Валерій Дашко та настоятель місцевого Преображенського храму протоієрей Володимир Дребот.

Вічна пам'ять героям!

Ніжинська єпархія УПЦ

Митрополит Климент взяв участь у соборному богослужінні в Тернопільській єпархії з нагоди Дня тезоімеництва правлячого архієрея

У день пам'яті преподобного Сергія, Радонезького, 8 жовтня 2024 року, митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент співслужив архієреям та духовенству за Божественною літургією у головному храмі Богоявленського жіночого монастиря у м. Кременець.

Святкову службу очолив митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій.
У храмі також молились настоятелька монастиря ігуменя Димитрія, сестри та паломники обителі.

Під час богослужіння лунали посилені молитви про мир в Україні.

Після запричасного вірша
до віруючих із архіпастирським словом проповіді звернувся митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент.

Наприкінці Літургії духовенство очолило святковий Хресний хід навколо соборного храму, після чого архієреї привітали митрополита Тернопільського і Кременецького Сергія з днем тезоімеництва.

Ніжинська єпархія УПЦ

Єпископ Ладанський Феодосій звершив недільну Літургію у Яблунівці на Прилуччині

6 жовтня 2024 року, у неділю 15-ту після П'ятидесятниці, з благословення митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента вікарій Ніжинської єпархії єпископ Феодосій звершив Божественну літургію у Преображенському храмі с. Яблунівка Прилуцького району.

За богослужінням підносились молитви про настання миру в Україні, за українське військо та народ.

Ніжинська єпархія УПЦ

Митрополит Климент звершив відспівування спочилого клірика Ніжинської єпархії протоієрея Василія Ясенівки

6 жовтня 2024 року, у Неділю 15-ту після П'ятидесятниці, митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент очолив соборну Божественну літургію у Свято-Воскресенському храмі м. Ічня.

Після завершення Божественної літургії духовенство на чолі з правлячим архієреєм звершили чин священицького відспівування над спочилим настоятелем цього храму та багаторічним благочинним Ічнянського церковного округу протоієреєм Василієм Ясенівкою.

Протоієрея Василія було поховано на сільському кладовищі у с. Гужівка поблизу Ічні.

Пресслужба Ніжинської єпархії УПЦ