Мустафа 🇺🇦 Найєм

Краматорськ - Дружківка - Добропілля - Харків

Один з парадоксів цієї війни полягає у тому, що наші законні військові цілі часто досягаються незаконними засобами не через порушення діючого законодавства, а через відсутність правового регулювання.

Технології та інновації у війні розвиваються швидше, ніж встигають адаптуватися закони та процедури. Це особливо помітно у сфері дронів: їх виготовлення, сертифікація, ремонт і забезпечення комплектуючими – всі ці процеси часто залишаються поза правовим полем.

Це створює парадоксальну ситуацію, коли багато хто з наших бійців, захищаючи свободу та незалежність, змушені виходити за межі існуючих правових норм і залишаються сам на сам з банальними проблемами на межі законності.

І дуже часто перемоги здобуваються не лише на полі бою, але й у підвалах, гаражах та імпровізованих майстернях, де наші люди створюють нові способи оборони та знищення ворога.

Величезна подяка та повага тим, хто, незважаючи на всі труднощі, самотужки виготовляє боєприпаси, ремонтує дрони та закуповує необхідні деталі, навіть ризикуючи потрапити під кримінальне переслідування. Ваш ризик, креативність і готовність діяти в таких умовах заслуговують на найвищу повагу.

Відсутність чітких правил створює проблеми не тільки для військових, але й для всього суспільства. Коли боєць змушений витрачати час на вирішення правових колізій, це відволікає його від головної мети – захисту країни. До того ж, правова невизначеність може мати серйозні наслідки як для самих військових, так і для цивільних, які допомагають у захисті держави.

Багато з цих проблем могли б бути вирішені на рівні бюрократії та здорового глузду. І в системі є багато людей, які активно працюють над тим, щоб вирішити ці правові колізії. Про них знають і на фронті, і військові їм дійсно вдячні.

Однак, незважаючи на ці старання, бюрократичні рішення все ще відстають від того темпу, з яким доводиться діяти на передовій, де кожне рішення приймається миттєво, і від цього залежить життя та безпека конкретних людей.

Наші військові були б надзвичайно вдячні за реальні кроки, які допомогли б прибрати правові перешкоди і спростили процеси, що дозволило б їм ефективніше діяти на полі бою.

Це - чернетка Акта Незалежності України.

Зараз він знаходиться у музеї, під склом на спеціальному подіумі. А сімнадцять років тому цей зошит майже тиждень пролежав у мене вдома, на книжковій полиці поруч з рівними рядками якихось радянських видань.

Вже сімнадцять років поспіль я публікую його, щоб не забути самому і нагадати усім, як просто виглядав документ, з якого все починалось для нашого покоління.

Це було у серпні 2007 року. Я готувався до ефіру і гостював у його автора - Левка Григоровича Лук'яненка. Ще до зустрічі мені розповідали, що чернетка Акту Незалежності досі зберігається у нього вдома. Під час бесіди я попросив хоча б подивитись на історичний документ. Він охоче погодився, приніс товстенну папку, сів поруч і почав її перебирати. Я очікував побачити що завгодно, але тільки не цей пожовклий від часу зошит в лінійку, від якої віяло шкільними уроками.

У цього документа цікава історія. Спочатку Акт незалежності мав називатися "Універсалом", але автори побоювались, що комуністи, згадають Універсали Грушевського і не підтримають документ у сесійній залі. (У кінцевій редакції слово "Універсал" у верхньому лівому кутку сторінки викреслять) З цих же міркувань, щоб уникнути тривалого обговорення під час голосування, текст документа свідомо скоротили до мінімального обсягу. Зрештою, надії мільйонів помістилися на одному листочку...

Після бесіди з Левко Григоровичем я без особливої надії попросив дозволу забрати зошит додому, щоб відсканувати для ефіру – самартфонів з потужними камерами тоді ще не було. І хоча Левко Григорович завжди ставився до мене дуже тепло, я був приголомшений тим, як легко він погодився. Повертаючись додому, мені важко було повірити, що документ, з якого починалась нова ера Незалежності цілої країни лежав просто у мене у рюкзаку.

Передаючи його у руки Левко Григорович сказав лише одну фразу: "Будьте обережні, це має цінність".

І з кожним роком ця фраза набуває все більше сенсу. Мало хто задумується, що з кожним ранком ми долаємо рекорд, продовжуючи найтриваліший період безперевної Незалежності за всю нашу історію.

І мене гріє думка, що я залишу свій слід в історії своєї країни, що він, цей слід, буде чесним і красивим, і що у нас, у нашого покоління вийде не втратити Незалежність, за яку продовжують боротися мільйони громадян в Україні і та сотні мільйонів інших людей у своїх країнах по всій планеті.

Зі Святом усіх нас.

І з днем ​​народження Левка Лук'яненка, який за дивним збігом обставин народився в один день з Незалежністю - 24 серпня 1928 року. Він помер шість рокі тому, 7 липня 2018 року. Сьогодні б йому виповнилося 96 років.

Історія документа тут: http://goo.gl/8wUGXC

З днем Харкова.

150 кілометрів водогону, побудованого під обстрілами, забезпечили доступ до води майже 1,5 млн людей у найскладніших умовах війни.

Основні будівельні роботи завершені за рекордні 9 місяців. Перша вода досягла Кривого Рогу всього через 2 місяці після початку будівництва, а повний запуск усіх ділянок відбувся за 11 місяців. Загальна потужність водогону – майже 550 тис. кубометрів води на добу. Цей результат став можливим завдяки зусиллям майже 1000 працівників і понад 300 одиниць техніки.

Вартість проєкту – майже 400 млн євро, і важливо зазначити, що не було жодного скандалу або зриву робіт. Це справжній приклад професіоналізму та злагодженої роботи.

Глибока подяка усім підрядним організаціям, всій команді Державного агентства відновлення, Міністерства інфраструктури України та міністру Олександру Кубракову за підтримку та партнерство. Особлива вдячність Президенту України, чия постійна увага дозволила завершити цей важливий проєкт у стислий термін.

Також хочу висловити подяку уряду, U.S. Embassy Kyiv Ukraine в Україні та проєкту USAID_ВзаємоДія за забезпечення незалежного технічного аудиту компанією CDM Engineering Ukraine.

ДО РЕЧІ

Вчора минуло рівно два місяці з того часу, як не призначено нового голову Агентства відновлення, і вже три місяці, як в країні немає нового Міністра інфраструктури. Проте, я впевнений, що це не завадить Уряду в такі ж короткі терміни побудувати водогін у Миколаївській області, довжина якого буде втричі меншою. Наша команда вже забезпечила всі необхідні домовленості щодо фінансування та повністю підготувала дорожню карту проєкту.

Чекаємо нових рекордів, звертайтесь за порадами - завжди будемо раді ;)

Кажуть, є правило: якщо хочеш, щоб тебе почули, краще не використовувати негативний наратив, не починати речення з «ні» і поменше використовувати заперечення.

Мені сьогодні можна, в мене день народження і мені сорок три.

Дотримуватися усіх цих «ні» буває важко. Деякі з них — розкіш, а деякі, на жаль, приходять з роками. Але коли вдається, вони дають найвищу цінність — свободу.

Ні — собі, яким не можеш бути.

Ні — речам, які тебе руйнують і спустошують.

Ні — страху розігнатися і стрибнути у невідомість.

Ні — людям, поряд з якими доводиться вдавати, а не бути.

Ні — нездійсненним мріям і страху мріяти про нездійсненне.

Ні — роботі зі слабкими, нещирими людьми та маніпуляторами.

Ні — ілюзіям та хибним очікуванням, які руйнують твою свободу.

Ні — планам, на здійснення яких не готовий віддати себе всього.

Ні - метушні, жлобству, хамству та зухвалості. І ні ні ні собі такому в хвилини слабкості.

Ні — похмурому погляду, паніці і думкам про поразку, навіть коли немає сил і «їх» більше.

Ні — контролю за твоїм життям; воно лише твоє. Ніхто не має права зазіхати на твою свободу. Ти сам встановлюєш рамки і розставляєш кордони, і ти в повному праві не пускати туди тих, хто лізе з ломом.

І ще. Ні — життю без гумору та самоіронії )))

Ну і не втомлююся щороку повторювати слова Хантера Томпсона, який казав, що життя має бути подорожжю до могили не з бажанням прибути в безпеці й красивому тілі, що добре збереглося, а скоріше в'їхати із заносом, у клубах диму, повністю вимотаним і зношеним, голосно проголошуючи — «Оце поїздка!»

Дякую усім, хто поруч.

Кабінет Міністрів України погодив рішення про моє звільнення за власним бажанням. Формальності дотримано.

Дякую всім, хто допомагав і був поруч.

Усій моїй команді, керівникам та працівникам Служб відновлення в областях.

Дякую за співпрацю керівникам адміністрацій, головам громад та мерам міст. Усім підрядним організаціям, будівельникам, проектантам, експертам та інженерам-консультантам. Усім партнерам, донорам та представникам міжнародних фінансових установ.

Рівно 505 днів. Мабуть, найтяжчих і найвідповідальніших за все життя.

Завершу не своїми словами, а цитатою мого улюбленого актора, і як нещодавно дізнався, музиканта та композитора Ентоні Хопкінса.

«Почуваюся дитиною, якій дали коробку цукерок: вона їсть із задоволенням, а коли бачить, що залишилося зовсім мало, то починає їх їсти з особливим смаком.

Немає бажання сперечатися з дурнями, і часу боротися із сірістю. Не турбують заздрісники, які намагаються зганьбити найздатніших, щоб заволодіти їхніми посадами, талантами та досягненнями.

Замало часу для обговорення заголовків. Мені цікаві людяні люди. Люди, які розуміють своє покликання і не ховаються від відповідальності, які вміють сміятися зі своїх помилок і, ті, хто досяг успіху. Хто крізь удари долі зміг піднятися і зберегти м'якість душі. Хто захищає людську гідність і хоче бути на боці правди та справедливості. Це те, заради чого варто жити.

Виявилось, що у нас лише одне життя, і його треба прожити гідно».

Дякую. Висплюсь. І рухатимусь далі.

Відновили рух мостом через Сіверський Донець на Харківщині

Міст підірвали ще в лютому 2022 року під час наступу російського війська. Сапери підірвали лише два прогони моста, аби відновити споруду можна було якомога швидше та з мінімальними затратами.

Першочерговим завданням після звільнення регіону стало влаштування тимчасової переправи поруч зі зруйнованим шляхопроводом. За підтримки норвезького уряду встановили для цього два модульні мости.

Під час відновлення самого мосту повністю замінили дві прогонові будови та дві опори. Капітально відремонтували всі конструкції з урахуванням сучасних навантажень. Встановили автономне освітлення на основі сонячних панелей, а також перильні та бар’єрні огородження, нанесли розмітку.

Більше тут

Відзвітував Премʼєр-міністру України Денису Шмигалю щодо реалізації проєктів з захисту об’єктів енергетики, відновлення населених пунктів та забезпечення роботи пропускних пунктів.

Звіт відбувся сьогодні під головуванням Прем‘єр-міністра у відповідь на звернення щодо виконання Агентством відновлення робіт з облаштування інженерно-технічного захисту ІІ рівня на обʼєктах критичної інфраструктури енергетичного сектору, реалізації експериментального проєкту з відновлення населених пунктів, що постраждали внаслідок збройної агресії рф, а також забезпечення безперебійного функціонування міжнародних автомобільних пунктів пропуску через державний кордон.

Запит на звітування офіційно надійшло на адресу Агентства вчора, 11 червня 2024 року.

У дописі на сторінці Агентства коротка інформація щодо реалізації проєктів, яка була надана під час наради у Кабінеті міністрів України.

Працюючи у неймовірно критичних умовах, ми розробили та впровадили велику кількість стандартів у проведенні закупівель, які дали результат вже у перший рік - сотні мільйонів зекономлених коштів та визнання ринку. Ми також перші розпочали практику оприлюднення цін на основні матеріали, щоб забезпечити прозорість та ефективність використання державних коштів і захистити довіру до Агентства.

Все це було можливо завдяки підтримці Міністерства та міністра, які дозволяли приймати самостійні рішення та досягати результатів, не чекаючи ударів у спину. Із звільненням міністра це стало неможливим, і останнє рішення голови Уряду про скасування моєї офіційної участі у Конференції з відновлення України у Берліні це підтвердило. 

Мені не буде соромно за те, що ми встигли зробити під час повномасштабного вторгнення. 

Звісно, були й помилки і недоліки, без яких неможливо втілювати у життя проекти такої складності і у таких умовах. Але ми завжди реагували і прагнули зробити краще. Зрештою, ми показали, що державний апарат може працювати прозоріше, а державні службовці – брати на себе відповідальність і досягати результатів без зайвої бюрократії. І мені буде щиро прикро, якщо наші плани, процеси і стандарти в цій сфері будуть зруйновані.

Очевидно, ми не завжди вписувалися у сьогоднішній стиль та команду державного управління. І не виключаю, що згодом будуть намагання переслідувати та дискредитувати нашу роботу у публічній площині. Насправді, це вже відбувається тривалий час. Я готовий до цього і перед звільненням звернувся до усіх правоохоронних та контролюючих органів з проханням вжити усіх заходів щодо перевірки законності та прозорості рішень, які приймалися Агентством.

Сьогодні написав заяву про звільнення і попрощався з командою Агентства та керівниками Служб відновлення у регіонах. Розуміючи відповідальність, яка лежить на нашій команді, я виконуватиму свої обов’язки до прийняття рішення Урядом про моє звільнення і передам справи наступникам. Готовий зробити все від мене залежне, щоб Агентство продовжило реалізацію критично важливих для країни проектів. Наразі вся наша команда та Служби відновлення у регіонах продовжують працювати у штатному режимі.

Я був призначений головою Агентства відновлення за поданням міністра Олександра Кубракова, разом з ним ми починали роботу у Міністерстві, де я майже рік був його заступником, і де ми спільно започаткували перебудову і очищення Міністерства та підпорядкованих установ від безглуздої бюрократії та корупції. Щиро вдячний йому за довіру.

Я також дякую усій своїй команді, своїм заступникам, керівникам Служб відновлення в областях та численним міжнародним партнерам і дипломатичним установам, які увесь цей час були поруч та допомагали відновлювати Україну.