Дональд Трамп вже визначився з вибором нового радника з національної безпеки. Ним стане конгресмен Майк Уолтц (Mike Waltz) — американський політик, військовий та бізнесмен. Уолтц має грецьке походження, закінчив Військовий інститут Вірджинії та понад два десятиліття служив у Силах спеціального призначення Армії США, досягнувши звання підполковника.
Він брав участь у бойових діях в Афганістані та став першим «зеленим беретом», обраним до Конгресу США. Після військової служби Уолтц працював у Білому домі та Пентагоні, обіймаючи посади спеціального помічника віце-президента Діка Чейні з питань оборонної політики в Південній Азії та контртероризму, а також радника міністрів оборони Дональда Рамсфелда та Роберта Гейтса.
Це одне з перших призначень у майбутній адміністрації США, яке офіційно підтверджено.
Зараз багато хто задається питанням, якою буде політика нової адміністрації США щодо України. Думаю, усі прогнози — це гадання на кавовій гущі. Як кажуть самі американці: «Everything is possible and nothing is confirmed!».
Проте раніше озвучена публічна позиція Майка Уолтца щодо України вселяє певний стриманий оптимізм. На відео, знятому у березні 2023 року під час слухань Комітету з питань збройних сил Палати представників щодо конфлікту в Україні, конгресмен Майк Уолтц ставить запитання свідкам.
Не буду нічого коментувати, подивіться самі, розшифровка відео нижче.
УОЛТЦ: Дякую, пане голово. Пане Колл, чи вдалося нам успішно стримати Росію від вторгнення в Україну? Чи спрацювало стримування?
КОЛЛ: Ми застосували цілий ряд дипломатичних і економічних санкцій — найсильніші санкції, які коли-небудь бачив світ, не кажучи вже про нашу постійну допомогу в галузі безпеки на той час. Чи це спрацювало?
УОЛТЦ: Чи це було реально? Очевидно, що стримування не спрацювало, бо Путін все ж таки вторгся в Україну. Отже, можна сказати, що стримування в цьому випадку провалилося.
КОЛЛ: Ну, можливо, що Путіна взагалі неможливо було стримати, коли йшлося про Україну. Однак його вдалося стримати від атак на Сполучені Штати чи НАТО.
УОЛТЦ: Отже, ви припускаєте, що незалежно від того, що ми надали Україні, стримування все одно б провалилося?
КОЛЛ: Чесно кажучи, наша розвідка розділилася в цьому питанні. Їхня оцінка полягала в тому, що майже жодна кількість зброї до початку конфлікту не змогла б зупинити Путіна від вторгнення в Україну.
УОЛТЦ: Я запитую це, бо я був в Україні за місяць до вторгнення, і на той момент українці отримували, як і ми, відповідь, що Stinger — це занадто ескалаційно, протикорабельні ракети — надто провокативно, далекобійна артилерія — взагалі неприйнятно і малоймовірно. Інші речі, як говорилося, потребували надто багато часу на навчання. Але що ми побачили:
- Stinger - занадто провокативно, але ми їх надали.
- Harpoon - занадто провокативно, але ми їх надали.
- HIMARS - не можна, але ми їх дали.
- Patriots: категорично ні, але ми їх дали.
- Танки Bradley - зовсім ні, займає надто багато часу, але ось ми через рік і надаємо їх.
Мені здається, що, вітаючи себе за те, що надали союзнику зброю для самозахисту, якщо ми вирішили, що це в наших інтересах після того, як цілі міста й регіони були зруйновані, це, мабуть, не найкраща стратегія. Ви згодні з цим?
КОЛЛ: Ми надали сотні мільйонів доларів допомоги в місяці, що передували війні. А якщо повернутися ще далі, з 2014 року ми надавали лише нелетальну допомогу аж до 2017 року.
УОЛТЦ: Це була помилка?
КОЛЛ: Ну, знаєте, тоді я був радником з національної безпеки віце-президента Байдена, і він підтримував надання летальної допомоги, такої як Javelin. Не всі в адміністрації Обами були згодні.
УОЛТЦ: Це була помилка?
КОЛЛ: Думаю, з ретроспективи ми мали надати їм ракети Javelin. Це була позиція віце-президента Байдена. Адміністрація Трампа потім їх надала.