Муса Магомедов

Сьогодні не стало Марини Григорівни Марченко. І хоча весь світ знає її як вчительку української мови з Авдіївки, чиє зображення прикрашало розстріляний рашистами будинок, для нас вона була набагато більшою.

Я пам’ятаю нашу першу розмову. Вона говорила про дітей – не про себе, не про той мурал, який зробив її відомою, а саме про учнів. Марина Григорівна була заслуженим вчителем України. Вона навчила сотні дітей любити й розуміти українську мову.

Ми часто спілкувалися. Вона ніколи не просила для себе, завжди думала про інших. Я знаю, як сильно вона любила своє місто, як мріяла знову пройтися його вулицями, почути дитячий сміх у школах, побачити рідні стіни не зруйнованими, а живими.

На жаль, ця мрія так і залишилася мрією. Марина Григорівна померла в Дніпрі, так і не дочекавшись повернення додому.

Мої співчуття родині. Світла пам’ять.

Примусова евакуація дітей із зон бойових дій - рішення, яке мало бути ухвалене давно. Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №12353 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання проведення обов’язкової евакуації”.

Якщо дорослим дуже хочеться ризикувати своїм здоровʼям і життям, - нехай. Але своїми власними дітьми - це жорстокість. Всі ми пам’ятаємо жахливі новини з Авдіївки, коли малюк загинув від прямого влучання в будинок. Його мати не захотіла виїжджати. Чи думала вона, що цей вибір стане фатальним? Навряд чи. Але ворожим снарядам все одно на сподівання.

Це стосується не тільки Авдіївки. Ми знайдемо тисячі історій, коли діти сиділи під обстрілами, бо батьки не хотіли їхати. Але це несправедливість. Діти не можуть обирати, за них обирають дорослі. І скільки ще таких «виборів» мають закінчитися втратою здоровʼя та життя? Я вважаю, що ніскільки. І цей законопроєкт, сподіваюся, буде проголосований у другому читанні й нарешті покладе цьому край.

В окупованій Авдіївці триває «відбудова» нової реальності, де головним критерієм відбору на держпосаду стало «аби дихав». У місто, з якого виїхали справжні спеціалісти, тепер добирають персонал з дипломами ПТУ на ключові посади у капітальному будівництві, фінансах, опіці та піклуванні.

Раніше це були серйозні посади, що вимагали освіти, досвіду та знань. Тепер керувати фінансами, будівництвом та соціальною сферою можуть хто завгодно. За таких темпів скоро знизять вимоги до рівня початкових класів. Ну що ж, «республіка» отримує тих «професіоналів», на яких заслуговує.

З такими «кадрами» неважко уявити, яка «відбудова», які «фінанси» та яка «опіка» чекають на Авдіївку. Дно пробито…

🇺🇦 Велика, радісна подія. Відбувся масштабний обмін військовополоненими. 150 українських захисників повертаються додому.

Це воїни з підрозділів Військово-морських і Повітряних сил, сухопутних військ і ТрО, десантники, нацгвардійці, прикордонники, і один поліцейський. Чимало з них пережили роки полону, знущання й нелюдське ставлення. Але нарешті найгірше позаду, і вони вдома, на рідній землі.

Вітаю всіх, хто повернувся, та всіх, хто дочекався своїх рідних і близьких. Я щиро дякую всім, хто зробив цей обмін можливим, зокрема нашим міжнародним партнерам. Повернути додому всіх бранців, яких утримує росія - ось що для нас буде кінцем цієї війни. І тільки так.

Україна та Кавказ: разом проти імперії 🤝. Відвідав офіс «Кавказького союзу» та зустрівся з його головою Ладо Гамсахурдіа і головою Дагестанського національного центру Джабраілом Мірзоєвим.

Ми продовжуємо рух до єдності українського та кавказьких народів, адже тільки разом можемо зламати російську імперію. Сьогодні багато кавказців воюють у лавах ЗСУ, захищаючи нашу країну та наближаючи свободу для своїх народів.

Наша спільна мета – залучити якомога більше людей до важливих ініціатив, що працюватимуть на майбутнє України та Кавказу. Разом – до перемоги!

Міцні стіни – це міцний тил. Надійні укріплення – це збережені життя. Кожен окоп, кожен бліндаж, кожен метр фортифікацій – це ще один шанс для наших воїнів вистояти і перемогти.

Військовослужбовці Державної спеціальної служби транспорту не просто будують. Вони тримають фронт своїми руками, перетворюючи землю на щит. Вони лагодять дороги, щоб постачання не зупинялося. Розміновують території, повертаючи безпеку в міста та села. Їхня робота тиха, але її результати – гучні.

Особисто знаю тих, хто ночує в полях, щоб встигнути зміцнити позиції. Хто працює під обстрілами, щоб армія була забезпечена всім необхідним. Це справжні професіонали.

Сьогодні вперше Україна відзначає День ДССТ. Дякуємо вам за силу, витримку та відданість справі. Ваш внесок у перемогу – неоціненний.

Ізюм. Балістика по адмінбудівлі. Знову російська ракета цілеспрямовано вбиває й калічить цивільних. Наразі відомо, що 5 людей загинули й близько 40 отримали поранення. Терор проти цивільного населення - це те, що росіяни планомірно роблять.

Суми - “шахед” по житловій багатоповерхівці, 9 людей загинули. Навмисно знарядили дрон боєголовкою з більшою кількістю вибухівки та шрапнеллю - якраз проти цивільних. Одеса - балістика по центру, пошкоджені 19 історичних будівель, 7 постраждалих. Полтава - ракета Х-22 з тонною вибухівки ударила прямо по житловому дому. 14 людей загинули, в тому числі ціла сімʼя.

Я не знаю, чи є у світі хоч ще одна країна така ж ущербна й ница, як росія. Бити цілеспрямовано по мирним, а всьому світу розповідати, що вони так не роблять і взагалі хочуть когось тут, в Україні, врятувати. А рятують лише від життя. По принципу “якщо ви не живете, то ви звільнені від усього”. Хворі, кровожерливі люди. І чи люди взагалі?

Мої співчуття всім постраждалим, їхнім сімʼям та близьким.

Авдіївка: обіцянки vs. реальність. Окупанти хизуються «відновленням» міста, але це чергова брехня. Вони знищили Авдіївку, а тепер грають у відбудову для красивої картинки. Насправді людей просто пустили в тимчасове житло без жодних гарантій. Більшість містян досі виживають у підвалах, гуманітарку отримують лише в пунктах тимчасового розміщення, а магазини з цінами для військових не по кишені цивільним. І це не лише в Авдіївці. «руський мир» - це розруха, голод, мародерство та показушні «відбудови» для пропаганди.

Але ми знаємо, що таке справжня допомога. У 2015-му ми, АКХЗ, відновили 70 багатоповерхівок і понад 100 приватних будинків. Ми не просто повертали людям житло, а й розвивали місто: ремонтували школи, лікарні, дитячі майданчики, створювали нові робочі місця. А після повномасштабного вторгнення волонтери та наші співробітники до останнього допомагали авдіївцям, ризикуючи життям.

Сподіваюся, що навіть ті, хто колись чекав на «руський мир», нарешті зрозуміють, що він означає насправді.

Перше звернення Трампа до путіна на посаді щодо війни в Україні. Сильне й категоричне, чого нам так не вистачало в останні роки. Американський президент призвав російського диктатора завершити війну якомога скоріше. В разі ж, якщо заклики не будуть почуті - мова буде йти про поглиблення санкцій на ВСЕ, що продає росія.

Трамп вкотре наголосив, що російська економіка зазнає краху. І це не перебільшення. Тому меседж зрозумілий: вам погано, ми це знаємо, завершуйте війну, інакше вам стане ще гірше. На цю заяву добре лягає матеріал Reuters, де зазначається, що путін вважає цілі “есвео” майже досягнутими, і тепер все більше переймається економікою. Системна криза зростає, і загрожує стабільності режиму.

Всі нарешті починають акцентувати на головному: економіка - ось двигун російської воєнної машини, і він вже барахлить. Вірогідно, нас чекатиме одне з двох - або путін проковтне гордість, почує Трампа і зупинить війну, або росія отримає нові удари по економіці. Час грає не на користь путіну, і він про це знає…

🔥 Перемога! У першому офіційному матчі 2025 року, і відразу яка! У Лізі чемпіонів, проти французького«Бресту», 2:0. Перемога абсолютно заслужена, сильна гра від наших. І нехай так буде весь рік! З перемогою, найкраща командо! Завжди в вас віримо, завжди вболіваємо!

З Днем Соборності, Україно! Соборність – це більше, ніж слово з підручників чи історичних подій. Це наша суть, наша сила, наша здатність бути єдиними навіть у найважчі часи. Як і сто років тому ми з вами маємо тримати єдність перед обличчям ворога, який намагається захопити нашу землю і знищити наш дух.

Сьогодні, як ніколи, ми розуміємо важливість єдності, аби зберегти все, що нам важливо. Ми різні за національністю, віросповіданням, думками, але нас об’єднує спільна любов до своєї землі, прагнення до свободи і віра в перемогу. Кожен наш день боротьби – це крок до миру, до вільної, сильної України.

Дякую нашим захисникам, волонтерам, лікарям, вчителям і всім, хто тримає цей фронт. Дякую кожному українцю, хто робить усе можливе й неможливе заради нашої держави.

Наша сила в єдності! Ми – незламні, коли ми разом!

Кіборги не вмирають. Вони стають легендами. Сьогодні ми згадуємо героїв, які довели всьому світу: дух українського воїна – міцніший за бетон, сталь і будь-які випробування. Захисники Донецького аеропорту, яких народ назвав «кіборгами».

Мені випала велика честь бути знайомим із деякими з них особисто. Коли ти поруч із такими людьми, розумієш, що таке справжня відвага і що значить слово «герой».

ДАП, колись величний і сучасний, тепер – лише руїни. Але його справжня цінність – не в стінах, а в подвигу тих, хто його захищав. Кіборги не зникли. Вони живуть у кожному з нас. У кожному воїні, який сьогодні стоїть на передовій. У кожному українці, який пам’ятає їхню жертву і продовжує боротьбу за Україну.

Ми схиляємо голови перед тими, хто повернувся з ДАПу, і перед тими, хто залишився там назавжди. Кіборги не вмирають. Вони перетворюються на легенди. А легенди – це пам’ять, що живе вічно.

Слава кіборгам! Слава Героям! 🇺🇦

P.S. На фото легендарний командир «кіборгів» Олег Кузьміних і легендарний АКХЗ.

Велика, гарна новина. Ще 25 українців - військових і цивільних - вдома, визволені з ворожого полону. Захисники з різних напрямів - оборонці Донеччини, в тому числі Маріуполя й «Азовсталі», а також Харківщини, Запоріжжя, Херсонщини, а також ті, хто захищають Україну на чужій землі, в Курщині. Це воїни підрозділів ЗСУ, Нацгвардії, ВМС, Держприкордонслужби.

На жаль, всі вони важкохворі, або поранені. Поранені мають зокрема втрату зору, ампутації кінцівок, складні кульові поранення та наслідки мінно-вибухових травм. Серед хвороб - туберкульоз, онкологія, гангрена. Все це - яскраве свідчення нелюдських умов, в яких доводиться перебувати нашим воїнам в полоні. Та вдома вони нарешті зможуть отримати медичну допомогу та почати відновлення.

Я вітаю всіх, хто повернувся, попри всі тортури. Я радію за всіх, хто дочекався своїх рідних і близьких. Маємо постійно робити все можливе, залучати всю можливу міжнародну допомогу й підтримку, аби всі полонені українці повернулися додому з ворожих казематів якомога скоріше.

Запоріжжя, знову КАБи по цивільним. Мінімум 13 загиблих та 18 поранених. Війна російських терористів з мирними людьми триває. Постраждала будівля підприємства, на якому я бував багато разів. Кожен раз бачити, як ці психи як сіють страждання й смерть, знищують все, що тобі дорого, - справжній біль.

Я правда не знаю, як і хто зможе принудити їх до миру. Вони реальні маніяки, вони кайфують від того, що роблять, інакше б не застосовували не саму точну зброю в житлових кварталах в розпал робочого дня. Поки виглядає так, що зупинити їх здатні тільки ми самі їх методичним перемелюванням та знищенням. 

Мої співчуття всім постраждалим, їхнім рідним та близьким. Колись всі ці уроди, кожен неадекват за штурвалом літака, який кидає бомби на мирне місто, понесе за це покарання. І якщо судове, то їм ще дуже пощастить.

Шантаж і знущання з власного населення заради амбіцій росії. Влада Придністровʼя свідомо залишає тисячі людей без тепла, відмовляючись від поставок газу з Європи, які пропонувала Молдова як альтернативу російському паливу, заявивши, що це нібито негативно вплине на рівень життя громадян та діяльність підприємств регіону.

Це звучить як знущання, адже люди ВЖЕ сидять без газу, а підприємства стоять. Але чомусь це, на думку місцевої влади, на рівень життя громадян й економіку не впливає.

Водночас Росія, яка могла б постачати газ у "ПМР" через «Турецький потік» чи «Блакитний потік», цього не робить. А їхні маріонетки відмовляються і від європейського газу. Чому? Як вважає радник із нацбезпеки Молдови Станіслав Секрієру, росія використовує цю кризу для дестабілізації регіону напередодні парламентських виборів у Молдові.

У черговий раз рф ставить свої амбіції вище за нормальне життя та добробут людей. Цинізм і зневага – це те, що вже давно стало стандартом російської політики по відношенню навіть до своїх.

В новий рік без газу, тепла, гарячої води та з промисловістю, що зупинилася. Такий подарунок зробила росія ще одному своєму підконтрольному регіону - Придністровʼю. Це вже друга “сіра зона”, після Абхазії, яка стикнулася з жорсткою енергокризою через бездіяльність рф.

При цьому цинізм кремля зашкалює - винні звичайно й Україна, яка припинила транзит газу, і Молдова, яка не хоче виплачувати начебто якісь борги “Газпрому”. Але тільки не росія, яка колись відторгла цей регіон та насадила там свої порядки. Чергове “русские своих не бросают” у всій красі.

У будинках газ поки залишиться доступним для приготування їжі за рахунок запасів у системі газопроводів. Однак незабаром не буде і їх. І чи зробить росія бодай щось - незабаром побачимо. Але сам факт, що вони довели черговий підконтрольний регіон до енергетичної катастрофи, дуже промовистий. Робити окуповані території не кращими для життя, а гіршими - це та доля, яку рф готує усім землям та людям там, до яких зможе дотягнутися.

З 2014 я зустрічаю Новий рік не вдома. Спершу Донецьк, потім Авдіївка… Сьогодні таких історій тисячі. Тисячі людей, які втратили свою домівку, але не втратили спогадів. Ми бережемо у серці найтепліші моменти й віримо, що одного дня знову відчуємо їх.

Вже понад десять років я мрію пройтися вуличками Донецька. Сьогодні до цього списку додалися Авдіївка, Нью-Йорк, Маріуполь, Очеретино… Кожне з цих міст болить у серці.

Третій Новий рік у повномасштабній війні приніс багато болю. Ми вже не ті, що раніше. Ми навчилися цінувати прості речі: мир, рідну домівку, близьких поруч. Війна згуртувала нас навколо спільної мрії – повернутися додому, де немає вибухів і тривог, де є майбутнє.

Щоб цей день настав, кожен із нас має зробити свій внесок у Перемогу. Хтось на фронті, хтось у тилу. Дякую кожному, хто зараз боронить Україну. Завдяки вам ми впевнені: Новий рік у нашому вільному домі обов’язково настане.

P.S. На фото–2017 рік. Велика родина АКХЗ для мене завжди була й залишається символом єдності, підтримки та сили.

Чудові новини напередодні Нового року - 189 героїв повернулися додому! Сьогодні Україна з гордістю зустрічає своїх з російського полону. Це ті, хто тримав оборону в Маріуполі, на Азовсталі, ЧАЕС, острові Зміїний, боролися на Сході та Півдні країни.

Щира подяка всім, хто доклав зусиль для їхнього повернення, зокрема нашим міжнародним партнерам. Кожен із них - це наша спільна перемога. Разом ми наближаємо той день, коли всі наші герої будуть вдома.

Слава Україні! Героям слава 🇺🇦!

Це мій друг Михайло Сушко. Разом ми регулярно допомагаємо частині ППО, яка боронить наше небо. Сьогодні він передав мені від частини нагрудний знак «За сприяння Повітряним Силам ЗСУ».

Для мене це більше, ніж нагорода. Це символ довіри, вдячності та нагадування, що кожен із нас може зробити свій внесок у перемогу. Дякую Повітряним Силам за вашу відвагу та честь бути корисним. Працюємо далі 💪.

Слава Україні! Слава Героям!

Є професії, значення яких ми починаємо розуміти тільки у найважчі моменти. Енергетики - саме такі люди. Вони справжні герої, які дарують світло навіть у найтемніші часи.

Знаю, який це важкий труд, бо з 2014 року ми, АКХЗ, працювали пліч-о-пліч із фахівцями ДТЕК, відновлюючи електропостачання для заводу та міста Авдіївки. Для авдіївців повернення світла було не просто відновленням побуту, а символом життя, незламності та віри у майбутнє.

Ніколи не забуду, як енергетики під обстрілами, ризикуючи власним життям, їхали в сіру зону, лагодили пошкоджені мережі, щоб повернути енергію в оселі та на підприємства. Деякі з них, на жаль, заплатили за це найвищу ціну.

Сьогодні енергетики продовжують свій подвиг, працюючи у надскладних умовах і тримаючи енергетичний фронт, який є не менш важливим, ніж військовий. Дякуємо вам за вашу працю! Ви - справжні воїни світла! Зі святом, дорогі енергетики!

P.S. На фото Авдіївка, Опитне, Курахове. Разом із енергетиками працюємо над відновленням електропостачання.

Реванш? Та хоч два, не зміниться нічого! Олександр Усик - чемпіон! Абсолютно заслужений, справжній король рингу. Вітання і ще раз вітання переможцю та всім нам. Чергова велика перемога, чергові неймовірні емоції для всіх українців.

Надважливо, що наш чемпіон не тільки виборов славу для України, а й вчергове привернув увагу сотень мільйонів глядачі до атак р@шистів по нашій енергосистемі в рамках спільної з @Група ДТЕК кампанії #БитваЗаСвітло. Тільки разом зможемо захистити й відновити наші енергообʼєкти та зберегти світло й тепло для мільйонів.

Як би не було важко, продовжуємо стояти. Світло завжди перемагає темряву! І дякуємо Олександру, що вчергове нагадав нам про це!

Вже сьогодні вночі будемо дивитися головний бій року - реванш Олександра Усика і Тайсона Фʼюрі. Вболіваємо за нашого чемпіона та віримо у його безумовну перемогу. Олександр вже неодноразово доводив, що будь-які суперники й випробування йому по плечу, адже у нього є всі якості, які так яскраво проявилися в українців в цю війну - стійкість, хоробрість і бажання в жодному разі не опускати руки та йти до кінця.

Важливо, що в рамках підготовки до бою та самого поєдинку, до якого будуть прикуті очі сотень мільйонів глядачів по всьому світу, Олександр разом з Група ДТЕК проводить надважливу для всіх нас адвокаційну кампанію #БитваЗаСвітло. Її мета - привернути увагу світової спільноти до необхідності захисту і відновлення українських енергообʼєктів, які ось уже два роки як намагається знищити росія, залишивши мільйони людей без світла й тепла в холоди. За це йому - окрема подяка. З такою підтримкою - світло обовʼязково переможе!

Авдіївка. Ялинки: до і після(

Місто без світла, газу, води. Руїни замість будинків, попіл замість вулиць. І ось серед цього пейзажу апокаліпсису душилін урочисто наряджає ялинку. Камери ввімкнені, обличчя серйозне - шоу must go on! Ялинка серед руїн - новий символ «русского мира».

На фото «До» - наша ялинка, яка завжди сяяла на площі біля Палацу культури. Вона була центром святкувань, символом тепла і радості. До того моменту, поки ті самі «освободители» не стерли все це з лиця землі. Немає ані ялинки, ані Палацу, ані свята.

Але знаєте що? Світло і радість повернуться до нас, коли ці «декоратори руїн» підуть вслід за руським кораблем. І тоді ялинки знову сяятимуть - не для постановок і фейкових репортажів, а для людей.

Важливі новини для мешканців Авдіївки та інших тимчасово окупованих територій! Сьогодні разом із колегами ВР ми ухвалили законопроєкт №11161, який дозволяє переселенцям отримати компенсацію за зруйноване житло без обстежень комісіями.

Тепер будинки на окупованих територіях чи в зоні бойових дій вважатимуться знищеними, а компенсації надаватимуть через програму “єВідновлення” без актів обстеження. Закон чекає на підпис Президента. Це рішення – шанс для тисяч родин почати відновлення життя.

P.S. На етапі розгляду в Комітеті я наполягав, щоб компенсація стосувалася й тих, хто втратив житло з 2014 року, коли війна зачепила Авдіївку та інші міста Донбасу. На жаль, ці правки не підтримали. Однак я голосував за закон, бо він критично важливий для людей.

Я не зупиняюсь і продовжую боротися за справедливість для всіх, хто постраждав через війну, незалежно від дати. Ваша підтримка і довіра – найкраща мотивація.

В новорічну ніч-2023 на Київ запустили близько 40 шахедів. Тоді це число здавалося чимось приголомшливим. Сьогодні мова йде про майже щоденні запуски до сотні бпла, а в останній масованій атаці їх було близько 200. Наші сили ППО роблять неймовірне, однак рано чи пізно кількість ворожих дронів перейде в якість. 

Аби протистояти цьому, Україна разом з партнерами шукає нові рішення - такі ж масові, як у ворога. І схоже, наші естонські друзі з Frankenburg Technologies впритул наблизилися до створення першої антидронової ракети - дешевої й простої у виробництві. Вже наступного року Україна починає їхні випробування в бойових умовах.

На початковому етапі планується виробляти декілька десятків ракет-“дронобійок” Mark 1 на тиждень, потім - сотень. Впевнений, що технічна думка наших партнерів та вправність наших сил ППО покажуть справжній клас, і “шахеди” більше не зможуть псувати наше небо. Тож чекаєм результатів. 

Ситуація у Покровську сьогодні надзвичайно складна. Лінія фронту стрімко наближається, і, на жаль, загроза втрати стратегічно важливого шахтоуправління «Покровське» стає все реальнішою. Це - єдина шахта в Україні з унікальними запасами коксівного вугілля, яке є критично важливим для роботи найбільших металургійних підприємств.

Втрачений контроль над шахтою може призвести до суттєвого скорочення виробництва коксу, а це, своєю чергою, викличе падіння виплавки сталі та серйозно послабить промисловий потенціал країни.

Своїми думками про можливі наслідки я поділився із журналістами «Донбас.Реалії».

Щоб ефективно стримувати ворога, маємо постійно вдосконалюватися, зокрема організаційно. Сьогодні був присутній на заході з нагоди створення нового колегіального органу Міноборони з питань розвитку матеріального забезпечення ЗСУ. Його мета - переглянути застарілі норми та впровадити нові стандарти НАТО.

Матеріально-технічне забезпечення - це основа боєздатності війська. Західні армії показують найкращі взірці, а у нас ще є бюрократичні перепони. Перегляд і оновлення стандартів, адаптація до сучасних реалій - ключові завдання нового органу.

Дякую Міноборони за запрошення та важливі ініціативи, а також колегам Dana Yarovaya, Anna Skorokhod, Фархад Давидович за участь у цьому процесі.

Сухопутні війська - це кістяк наших Збройних Сил. Вони там, де найважче - на передовій, де приймають найперший і найбільший удар. Своєю кровʼю і мужністю наша піхота зупиняє ворожі навали та утримує нашу землю.

Бути воїном Сухопутних військ - це йти на найвищий ризик заради найдорожчого. Стійко стояти за свою країну, свій дім, рідних і близьких, цінності та ідеали. За право обирати власне майбутнє на рідній землі.

Дякую всім, хто боронить Україну в Сухопутних військах: за стійкість, мужність, відвагу. Бажаю якомога скоріше виконати свою місію та повернутися з окопів додому.

Шана тим, хто воює за Україну. Вічна памʼять тим, хто за неї поліг.

Слава Сухопутним військам України! Слава Збройним Силам України! Слава Україні 🇺🇦!

Сьогодні всесвітній День футболу, з чим я вітаю всіх поціновувачів цього спорту - найвидовищнішого та найулюбленішого для сотень мільйонів. І для мене в тому числі. Ще в живій, не вбитій росіянами Авдївці, я підтримував розвиток футболу. Скільки б ще турнірів і змагань ми змогли б провести, скільки ще молоді захопити футболом, якби не окупанти…

Та День футболу є День футболу, і найкращий спосіб його відсвяткувати - подивитися матч @FC Shakhtar в Лізі чемпіонів проти “Баварії”. Суперник сильний, але, але рік тому, наприклад, від наших непогано так посипалася “Барселона”...

Віримо в “гірників”, бо знаємо характер команди. Сам факт того, що клуб, який ось вже 10 років позбавлений рідного міста, рідного стадіону, в країні якого йде велика війна, постійно виступає в ЛЧ - це неабияке досягнення, цим потрібно пишатися.

Нехай же цей день принесе всім нам як мінімум позитивні емоції від матчу, а як максимум - таку бажану й потрібну перемогу. Вперед, “Шахтар”!

«Сирія за три дні»: ще одне фіаско імперських амбіцій росії. Режим Башара Асада, з яким росія так довго асоціювала свій «успіх» на Близькому Сході, схоже, канув у небуття. Опозиція зайняла Дамаск, а Асад, за даними ЗМІ, загинув під час втечі.

Питання не тільки в тому, наскільки це болісно для кремля, але й у тому, як це виглядає на фоні його нескінченних «перемог». Якщо «Київ за три дні» став мемом, то скільки часу знадобилося, щоб росія прогавила Сирію? росія роками вливала у підтримку режиму Асада величезні ресурси, використовуючи Сирію як полігон для випробувань зброї і хизування своєю «військовою міццю». А тепер - катастрофічна втрата обличчя й усіх позицій на Близькому Сході.

Сирія стає черговим маркером неспроможності кремля утримувати контроль навіть там, де він оголошує «стабільність». Схоже, що сьогоднішній день стане ще однією сторінкою у книзі геополітичних провалів сучасної росії.

На відео жителі Хами святкують кінець правління Башара Асада.

Українські воїни боронять і бʼються за найважливіше для нас - нашу країну, свободу, цінності, наших рідних і близьких. Збройні сили - міцний фундамент Сил оборони, ті, хто витримують головний удар і несуть найважчу ношу.

Кожний з наших воїнів - вже герой. Витримувати те, з чим вони стикаються місяцями й роками - це про неймовірну силу, мужність, рішучість. І ми маємо робити все можливе, аби наші воїни відчували нашу підтримку й повагу, адже вони заслужили це кожною хвилиною на передовій, кожною ніччю без сну.

Багато моїх друзів вже стали до лав Збройних сил, і кількість їх постійно зростає. Сьогодні ще один доєднався до захисту країни. Я щиро вірю і бажаю, щоб всі, хто боронять Україну, повернулися додому живими, здоровими, до своїх родин, аби знову обійняти близьких і будувати нове, мирне майбутнє під чистим небом.

Щира подяка й шана тим, хто боронить країну в лавах ЗСУ. Вічна памʼять всім, хто поліг у боротьбі.
Памʼятаємо кожного.

Зі святом! З Днем збройних сил 🇺🇦!

Волонтерство – це про тих, хто навіть у найтемніші часи запалює світло надії. Це про українців, які, зібравшись до купи, перетворюють “неможливо” на “зроблено”.

Моя історія волонтерства розпочалася у 2014 році, саме тоді війна змінила все для мене. Авдіївка на грані гуманітарної катастрофи, люди залишилися без їжі, води, медикаментів. Разом із друзями ми були першими, хто доставив найнеобхідніше у місто.

З початком повномасштабного вторгнення наші зусилля зросли в десятки разів. Наша команда передала на лінію фронту - гуманітарні набори, спорядження, ліки, допомагала евакуювати цивільних. Але саме для мене основне - це автівки на фронт.

Українці 🇺🇦 - неймовірні. Ми здатні зробити те, у що ніхто не вірить. Байрактари, швидкі, дрони - ми збираємо на все, що може наблизити перемогу. Це сила, яка щодня тримає фронт, рятує життя і об’єднує країну навколо спільної мети.

У Міжнародний день волонтера, дякую кожному, хто робить свій внесок у нашу спільну боротьбу. Ми сильні, бо ми разом 💪!

Це вже ескалація чи ще ні? Росіяни вдарили по Дніпру міжконтинентальною балістичною ракетою РС-26 "Рубеж". Зброєю, що створювалася для ядерної війни, по мирному українському місту. Судячи з усього, вдень хотіли повторити, але, на щастя, щось пішло не так.

Ця здоровенна дура здатна долати 6000 км і нести ядерний заряд, судячи з опублікованих відео прилетіла у "полегшеній" версії. 6 блоків по 6 суббоєприпасів, десь до 50 кг вибухівки кожен, здійснили “коврове бомбардування” промислового об'єкта.

Враховуючи, що попередньо суттєвих ушкоджень обʼєкт не зазнав, це більше схоже на демонстрацію можливостей Заходу. В другу - на “обкатку” нової зброї.

Як довго Україна ще буде полігоном для зброї рф? Як довго цивілізовані країни допускатимуть проліт ракет, що здатні нести ядерний заряд, небом Європи? Сьогодні там були касетні бомби, а що може бути завтра? Якщо просто дивитися на маньяка з ядерною дубиною - рано чи пізно вона опуститься і на твою голову.

Сьогодні маємо два визначні Дні - Гідності та Свободи та десантно-штурмових військ. Кожне важливе й особливе, і з кожним я хочу привітати.

Я вітаю всіх з першим, адже саме в цей день український народ показав усьому світові, що за свій цивілізаційний вибір він готовий протистояти будь-кому. А пізніше довів, що і проливати кров, якщо потрібно. Шкода в росії це так і не усвідомили, уроків жодних не винесли, і хотіли навʼязати нам свою волю, отримавши у відповідь покору й квіти своїм окупаційним військам. Та отримали кулі, снаряди й ракети. А ми свій європейський вибір все одно відстоїмо.

Я вітаю всіх причетних з другим. Десантно-штурмові війська завжди перші, завжди на вістрі удару, завжди готові брати головний ризик на себе. І за це їм - велика подяка й шана. Впевнений, ще не раз наші вороги почують на собі їхні швидкі й разючі удари. І далеко не кожний з окупантів зможе після такої зустрічі бодай зібрати себе, не те що кудись далі наступати.

Хроніки стабільності й невідчутності війни. Мінімум три російські великі нафтопереробні заводи - Туапсинський, Ільський і Новошахтинський - призупинили або скоротили обсяги виробництва в останні місяці. І навіть більше - існує загроза їх закриття, повідомляє Reuters.

Причини - комбіновані. Західні санкції, українські дрони, великі відсоткові ставки російських банків - таке комбо виявилося доволі болючим навіть для, здавалось би, фундаменту російської економіки. І чим старіший завод, чим він менш технологічний - тим більше ймовірності в нього опинитися в кризовому стані.

Чи значить це, що завтра все посиплеться? На жаль, ні. Але закриття НПЗ може свідчити про початок глибшої кризи в енергетичному секторі Росії, який був основою її економіки протягом десятиліть. Вона потрошку сиплеться під тягарем війни та економічного тиску.

Для нас тут вигода проста: чим менше вони виробляють палива, тим менше вони його продають, і тим менше доларів отримує російська влада для продовження своєї загарбницької війни.

Перші удари далекобійною зброєю по території рф - є! За інформацією українських ЗМІ, ATACMS вразив величезний склад боєприпасів на Брянщині. Ми відкриваємо нову сторінку протистояння. Чому це важливо? Давайте згадаємо, як подібні рішення змінювали ситуацію на полі бою.

- HIMARS, 2022 рік. Поява цих установок стала одним з перших переломних моментів війни. Високоточні удари знищили склади боєприпасів, штаби та логістику окупантів вздовж лінії фронту. Це спровокувало в них дефіцит снарядів, який відчувався впродовж всього 2022 року.

- Storm Shadow і SCALP, 2023 рік. Ці ракети потопили та пошкодили велику кількість кораблів чорноморського флоту рф. Наслідок - зниження активності ворожого флоту та відкриття морського торгового коридору для України. Також зменшилася кількість ударів «Калібрами» по українських містах, а залишки чф взагалі втекли з Криму.

- ATACMS, 2023 рік. Удари по аеродромах, зокрема в Бердянську, завдали значних втрат у техніці та людях, обмеживши можливості польової авіації РФ. Ці ракети також знищили чимало коштовних систем ППО, а також інших важливих цілей.

Таким чином, кожний новий етап дозволів на застосування ракетної зброї проти рф створював для неї масу проблем. І цей не буде виключенням. В російському тилу є десятки «жирних» цілей – аеродроми, склади, системи ППО, логістичні центри тощо. І наслідки кожного будуть вкрай відчутними. росія хотіла ескалації - що ж, вона її нарешті отримає.

1000 днів із початку повномасштабного вторгнення. 1000 днів болю, втрат і нескінченної боротьби. Щодня ворог обстрілює нашу землю, несучи руйнування й смерті.

Авдіївка, Очеретине, Волноваха, Марʼїнка, Бахмут, Курахове, Селидове… Ці міста стерті з лиця землі. Сьогодні рашисти знищують Покровськ, Мирноград, Костянтинівку та інші міста Донбасу, які ще тримаються. Болить за кожне українське місто, за рідний Донбас, який гвалтують і примушують «одружитися» з окупантом.

Кожен із нас має обов’язок перед тими, хто зараз боронить нашу землю. Якщо ти не воюєш, твій фронт - допомога. Донати, волонтерство, закупівля спорядження, підтримка моральна чи матеріальна - це не вибір, а наш спільний обов’язок.

Всі ці 1000 днів я намагаюся бути корисним нашим захисникам. Одним із важливих напрямків для мене стала допомога з автівками на фронт. Разом із друзями ми вже передали десятки машин і продовжуємо це робити.

Боротьба триває.

Ранок 17 листопада почався з найінтенсивнішої за останні місяці ракетної атаки на Україну.
Російські окупанти завдали масованих ракетних ударів по цивільних об'єктах та життєво важливій інфраструктурі, використовуючи крилаті, балістичні та гіперзвукові ракети. Атака тривала кілька годин, в багатьох регіонах застосовані екстрені відключення електроенергії.

І без того енергосистема України працювала у вкрай важких умовах: для промислових підприємств вже вводилися обмеження на споживання електроенергії. Сьогоднішні удари лише посилять навантаження, вдаривши і по цивільному населенню, і по роботі критичної інфраструктури. Енергетики роблять усе можливе, щоб відновити мережі, а наші сили ППО захищають міста від подальших атак.

Ми вкотре бачимо, що агресор розуміє лише силу. Це відповідь на останні візити й переговори деяких світових лідерів із пу@лом. Нам потрібен мир, але мир через силу та стійкість, а не через поступки країні-терористу.

«Запоріжсталі» – 91 рік незламності! Сьогодні ми святкуємо день народження одного з найважливіших символів української промисловості – комбінату «Запоріжсталь». З першої плавки чавуну у 1933 році й до сьогодні цей гігант є стійкою опорою Запоріжжя, його мешканців і всієї України. Левова частина мого життя належить «Запоріжкоксу» – металургійному побратиму «Запоріжсталі» – відтак для мене це свято також є важливим і особистим.

За свою історію комбінат двічі зупинявся – під час навали нацистів та вторгнення російських окупантів. Але обидва рази «Запоріжсталь» повертався до життя, доводячи, що його вогонь неможливо згасити. Сьогодні комбінат не лише забезпечує виробництво, але й підтримує армію та цивільних.

Вітаю десятитисячний колектив «Запоріжсталі» та всю Групу Метінвест з цим святом! Нехай ваша незламність, професіоналізм і стійкість допоможуть нам усім подолати виклики війни, повернути мирне небо над нашими головами й побудувати нову, кращу повоєнну Україну. Ви – наша справжня сталева опора!

Числа, які ще рік тому здавалися неймовірними. За 2024 рік Україна виробить понад 1,6 млн дронів - і це тільки законтрактованих Міноборони та Мінцифри. А враховуючи інші структури Сил оборони, міжнародну підтримку, волонтерську допомогу це число буде набагато більшим. Це неймовірний ривок у спроможностях - рік назад ми навіть про таке не мріяли, а “стелею” на цей рік був мільйон дронів. Та коли дійсно хочемо, то можемо багато чого.

Серед поставлених безпілотників і FPV-камікадзе, і розвідувальні коптери, і глибинні ударні дрони тощо. Навіть найскладніші дрони вже виготовляються десятками, а то й сотнями. Для розуміння величини ривка - у 2023 році Україна виготовила лише 600 тис. FPV-дронів, що і було левовою часткою усього обсягу.

А далі - тільки більше. Потенційні спроможності нашого виробництва дронів вже сягають декількох мільйонів одиниць. Тільки для цього потрібні інвестиції партнерів для розгортання додаткових потужностей. Будемо домовлятися, будемо залучати, аби випалити якомога більше загарбників.

Чи багато треба для щастя? Всього лише кілька десятків, можливо сотня західних далекобійних малопомітних ракет, яких там тисячі. Для зупинки виробництва ракет в рф треба удари по 12 ключовим заводам на дальності від 500 до 1500 км, переконані американські аналітики з Jamestown Foundation.

Після ударів по підприємствах росія потребуватиме місяці, а може й роки на відновлення. Конвеєри ракет неможливо захистити від таких ударів фізичним захистом. Тільки ППО, з яким у окупантів не те щоб добре. Знайти діри можливо, що доводять наші дрони.

Та стратегічні завдання треба вирішувати стратегічними інструментами. Нам потрібні далекобійні західні ракети й дозвіл на удари по рф. Ніхто не знає, що буде робити Трамп для того, щоб завершити нашу війну. Хочеться сподіватися, що нова американська влада буде більш рішучою у своїх вимогах не тільки до нас, а й до агресора. І погрози надання зброї для таких ударів, катастрофічних для військової машини рф, точно б змусили кремль замислитися, чи хочуть вони продовжувати.

За океаном сьогодні своя перемога, а в нас своя. Перша перемога «Шахтаря» в цій Лізі чемпіонів! 2:1 з «Янг Бойз». Молодці, хлопці! Вітання команді та всім, хто вболівав за наших! Було круто, але потрібно ще! ⚒️💪

Чи не головна інтрига року для всього світу, що тривала до останніх годин, закінчилась. Дональд Трамп, якщо нічого неймовірного не трапиться, стане 47-м Президентом США. Також його Республіканська партія набирає більшість у Сенаті, і, ймовірно, Конгресі.

Вітаю американців з їхнім вибором. Сподіваюся, що він щось змінить і для України. Давайте не будемо забувати, що за минулої каденції Дональда Трампа ми отримали “джавеліни”, а росія - заморозку будівництва “Північного потоку-2”. Що отримаємо за цієї - покаже час. 

Попри всі вибори всіх президентів у всіх країнах світу, ми давно вже повинні були зрозуміти, що покладатися ми маємо в першу і головну чергу на себе. Свої сили і свої спроможності. І щоб там не сталося за океаном - нам, як то кажуть, своє робити. І сподівання в нас мають бути лише на те, що там, за океаном, нам вирішать допомогти трохи більше й трохи рішучіше, ніж раніше.

Потяг «Перемоги» до рідного Донецька - це мрія багатьох мешканців Донбасу. І я - один із них. Але із нашими незламними залізничниками мрії можуть стати реальністю. Особисто знаю, про це. Адже до повномасштабного вторгнення ми спільно запустили важливі маршрути з прифронтових Авдіївки та Верхнеторецького - тоді, коли в це майже ніхто не вірив (окрім мене і залізничників).

Сьогодні ці «залізні люди» знову демонструють силу та злагодженість. Евакуаційні потяги з небезпечних міст стали порятунком для тисяч українців. Вони щодня бачать розлуки, зустрічі, біль та надію, везучи пасажирів через рідні краєвиди та прифронтові зони, де кожна зупинка - це ризик.

Висловлюю щиру вдячність усім залізничникам за вашу віддану працю. Ви - основа нашої транспортної системи, і завдяки вам рух триває навіть у найскладніші часи. З Днем залізничника, друзі 🇺🇦!

Сьогодні професійне свято у наших військових. Святкують свій День ті, хто зводять стіни від ворога - інженерні війська.

Інженерні війська - це щит України. Щодня вони роблять з України неприступну фортецю, створюючи рви, окопи й вали, засіваючи цілі поля мінами. Там, де є фортифікації, кожен сантиметр української землі дається ворогу величезною кровʼю. 

Я вітаю наших воїнів зі святом та щиро дякую їм за мужність, стійкість, професіоналізм, за готовність ризикувати найціннішим заради своєї країни й співгромадян. Вічна слава тим, хто бʼється за Україну. Вічна шана тим, хто за неї поліг. Тримаємося, переможемо!

Бюджет-25 повинен стати більш соціальним. Разом з колегою Вікторією Гриб ми внесли відповідні правки, з яких частково врахували три критично важливі.

👉 Виділення коштів на допомогу для проживання ВПО. Вдалося збільшити видатки на цю програму до 89,9 млрд грн.

👉 Субвенція на грошову компенсацію ВПО, які брали участь у захисті України, на отримання житла. Для цієї програми передбачити 2,9 млрд грн.

👉 Фінансування компенсації на отримання житла для сімей загиблих Захисників та Захисниць України, також у розмірі 2,9 млрд грн.

Головне питання, звідки брати кошти. Ми проти продовження курсу на збільшення податкового тягара для населення і бізнесу. Натомість оптимізація статей видатків бюджету, перерозподіл коштів може стати правильним рішенням. Ми пропонуємо зменшити видатки з двох бюджетних програм, що стосуються розвитку доріг. Все ж збереження соціальних гарантій для ВПО, підтримка родин захисників та забезпечення житлом тих, хто його втратив, важливіше нового асфальту. 

День визволення України від фашистських загарбників - це символ незламності нашого народу. Колись весь цивілізований світ боровся з фашизмом, а сьогодні ми разом протистоїмо його новому обличчю - рашизму, що реінкарнувався в росії й намагається знищити українців як націю.

Наша боротьба - продовження подвигів предків, які відстояли свободу. Як і вони, ми не здамося й будемо стояти за своє майбутнє та землю.

Пам’ятаємо і шануємо героїв, які боролися тоді, і тих, хто зараз тримає оборону. Вічна слава нашим захисникам 🇺🇦!

🔥 Наші дрони-перехоплювачі збиватимуть російські дрони-камікадзе. Україна впритул наблизилась до того, аби покласти край щоденним нальотам “шахедів”. Дешевою й ефективною зброєю проти них мають стати наші зенітні дрони, такі як Sting від групи “Дикі шершні”.

Зараз вони перебувають на фінальних етапах тестування і незабаром має розпочатися серійне виробництво. Вони швидші й десятки разів дешевші за “шахеди”, пілотуються з землі за допомогою окулярів віртуальної реальності, а також матимуть автоматичне наведення на ціль. Такі дрони мають стати дуже ефективною зброєю проти ворожих ударних дронів, адже зможуть нівелювати їхні основні плюси - відносну дешевизну й кількість.

Наша війна стала першою у світі війною дронів. І хоча ми навчилися боротися з “шахедами”, однак наші методи не на 100% ефективні, так і бувають дуже затратні. Та є всі шанси, що новітні зенітні дрони докорінно змінять ситуацію в українському небі. І нічні повітряні тривоги стануть набагато коротшими.

Ще 95 українських захисників повернулися додому 🇺🇦. Це герої, які обороняли Маріуполь, «Азовсталь», а також боролися на різних фронтах — від Донбасу до Херсонщини.

З кожним звільненим воїном ми наближаємо момент, коли всі наші люди повернуться на свободу. Робота зі звільнення полонених триває, і ми робимо все можливе, щоб витягнути кожного, кого утримує ворог.

Дякую всім, хто невпинно працює для повернення наших захисників, і тим, хто забезпечує умови для обміну полоненими.

Про план перемоги. Добре, що у керівництва країни є розуміння того, як має завершитися ця війна, що ми маємо якусь конкретику. Однак чи стане цей план реальністю, чи залишиться “листом побажань” - питання. І відповідь на нього залежить, по-перше, від наших спроможностей і готовності цю війну вести, а по-друге, переконувати й домовлятися з партнерами.

Без реальної роботи над помилками у внутрішній політиці - від будівництва фортифікацій до того, як ми проводимо мобілізацію - ми ніяк не посилимо наші спроможності вести війну, не зробимо свою позицію сильнішою. Без підтримки Заходу нашу війну ми виграти також не зможемо. А отже враховувати стратегічні інтереси наших партнерів нам просто доведеться.

Я дуже сподіваюся, що президент і його команда знайдуть потрібні слова і дії, аби цей план перетворився із наміру в реальність. Всі ми, хто може на своєму місці хоч якось вплинути на його реалізацію, мають це зробити. Тільки при планомірній і цілеспрямованій роботі ми матимемо шанс завершити цю війну справедливо.

Санкцій проти рф має бути більше. А російська металургія після всього, що вони зробили з нашими містами й підприємствами, має померти. Тільки це запорука того, що вони відчують відчувати нестачу коштів на ведення своєї війни.

Щоб так і було, Верховна Рада прийняла законопроєкт №11536 із закликом до держав-членів ЄС, Єврокомісії та Ради ЄС щодо синхронізації українських економічних санкцій з обмежувальними заходами Європейського Союзу. Ми офіційно звертаємося до наших партнерів з пропозицією невідкладно накласти заборону на імпорт напівфабрикатів зі сталі, зокрема слябів, чавуну та залізорудної сировини. Також мають бути застосовані первинні або додаткові санкції проти низки підприємств, підконтрольних кремлю, зокрема «днр».

Тих санкцій, які зараз накладені на росію, все ще критично мало. Їх має бути більше, вони мають бути всебічними й вступати в дію негайно.

“Освободітєлі” у своєму стилі продовжують “визволяти” мешканців Донеччини від благ цивілізації. Обстріл окупантів критично пошкодив обʼєкти водопостачання. Тепер Слов'янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка та інші населені пункти півночі Донецької області можуть залишитися без централізованого водопостачання на невизначений період, повідомляє ОВА. А це близько чверті мільйона людей.

Звичайно, що вдарити випадково по об'єктах “Води Донбасу” та ще й так, щоб вони не підлягали відновленню - це із розряду фантастики. Росіяни спеціально провокують гуманітарну катастрофу в регіоні. Їх не цікавлять проблеми, з якими можуть стикнутися місцеві. Ба більше - вони їх прагнуть, адже це створить кризу для місцевої влади, викличе нову хвилю міграції тощо.

Це така ось російська фішка - знищувати цивілізацію, а не приносити її. Сподіваюся, що створити масштабну кризу на півночі області в них не вийде, і ми знайдемо виходи із ситуації. Однак сам факт, що вони це роблять вчергове доводить їхню терористичну сутність.

З перших днів повномасштабного вторгнення сотні хлопців і дівчат без вагань стали на захист нашої Батьківщини. Вони, об’єднані спільною метою, захищають рідну землю, своїх близьких та майбутнє всієї держави. Територіальна оборона стала справжнім символом єдності й сили українського народу. Скільки незламності, мужності й витримки стоїть за скороченням “ТрО”!

Сьогодні ми схиляємо голови перед їхнім внеском у нашу свободу й дякуємо за кожен мирний день, який вони виборюють для України.

З Днем сил Територіальної оборони! Все буде Україна 🇺🇦!

Рідні наші вчителі, ви - неймовірні! Попри всі труднощі ви зберігаєте освітній фронт і вкладаєте в наших дітей найкраще. Сьогодні ви продовжуєте навчати підлітків України онлайн. Та це не заважає їм здобувати знання та найвищі нагороди у навчанні. Знаю, що навіть перебуваючи за кордоном діти продовжують навчатися в школах України - і це ваша заслуга!

Я пишаюся знати особисто багатьох вчителів Авдіївки, Нью-Йорка, Очеретиного і щиро захоплююся вашою відданістю.
Бажаю, щоб кожен з вас зберіг любов до своєї справи. Вірю, що ми обовʼязково ще зберемося разом, на першому дзвонику в мирній, відбудованій Україні!