Красовицький щоденно

5. Повертаючись до Газпромбанку, хочу зазначити, що Вашингтон всі одинадцять років війни притримувався обережної політики щодо клірінгового центру розрахунків за нафту та газ. Навіть, коли в перші місяці вторгнення росіяни винайшли виграшний хід з продажем власних ресурсів тільки за рублі, отримуючи в кількох банках на спеціальні рахунки для конвертації величезну масу доларів та євро, відбілених тим, що вони отримані від легальних операцій з європейським бізнесом на легальні рахунки, Сполучені Штати підтримували статус-кво великих спецбанків Росії, в тому числі, під тиском європейських партнерів. У "партнерів" був час прибрати з росії грошові потоки. Але за майже три роки потік газу та нафти не дуже сталим демократіям Словаччини та Угорщини зі Сходу тільки зріс, а "законна" досі купівля російського скрапленого газу Бельгією, Францією, Іспанією дає росіянам все ті ж мільярди доларів на війну, все це можливо доти, поки є непідсанкційні рахунки до сплати за ці ресурси. Чи відшукають друзі росії нові варіанти її підтримки в обмін на енергоресурси - побачимо ще цього року.
Чи є альтернатива перевезення мільйонів тон нафти до Китаю та Індії в танкерах тіньового флоту? Подивимось. Сьогодні фактично єдиним інструментом є заборона приймати такі судна для ремонту. Російський авіаційний флот теж якось протримався кільки років, але вже зараз намагається максимально продовжувати внутрішньоросійську траєкторію літаків зарубіжних кампаній, що все ще літають в росію, через зупинену вже половину західних літаків, що було викуплено з лізингу на гроші держави.

6. Що далі? Була радянська російськомовна пісня, текст якої чітко передав цілі, переслідувані російським фюрером десь за межами здорового глузду, при запрошенні північних корейців, отриманні від них далекобійної зброї, снарядів, техніки, і використанні ракетного обладнання середньої дальності. "Позвони мне, позвони, позвони мне, ради Бога." Можемо стверджувати, що х-ло був впевнений, що в Києві та Вашингтоні сильно злякаються та будуть терміново шукати можливості контактів особисто з диктатором. Здається, мовчання Байдена показове. Мовчання Трампа означає, що з ним дії американського уряду щодо дозволу бити далекобійною зброєю погоджені. Путін весь час намагається підвищувати ставки, як гравець в шахи, який не має ніякої дієвої відповіді на атаку противника, крім як перевернути фігури на дошці. Чи можлива подальша ескалація? Так, думаю, можлива. Чи можлива ядерна зброя? Думаю, ні, і не тільки тому, що вітер поверне з українського напрямку радіоактивний пил на Москву, а і тому, що західні ППО та ПРО давно і якісно налаштовані на російські урядові квартали та шахти з ракетами. В ядерній війні не буває переможців. І це добре знає оточення карлика. Важко натискати червону кнопку нерухомим руками, чи не так? Здається, питання в справжності сенсаційного відео тільки в тому, які досягнення вчергове було використано ШІ.
Настав час швидких рішень. І серед них не тільки балістика на Кримський міст і крилаті ракети на Москву, а і табакерка, шалик, подушка та новичок.

Чи будуть зацікавлені в закінченні війни ті бізнесмени, які заробляють на імпортозаміщенні, або повністю перенесли акценти на Китай або Дубай? Питання не є риторичним, я дійсно не маю відповіді.

3. Зрозуміло, що найбільш зростаючий сектор російської економіки - виробництво зброї та боєприпасів. Цей сектор, як не дивно, найбільш за все потерпає від сьогоднішнього стану речей. Санкції, хоч і діють вибірково і повільно, тим не менш, суттєво ускладнили грошові і товарні потоки. Якщо навіть два роки тому металообробний завод чекав запчастини для своїх верстатів з ЧПУ з Європи два тижні через Стамбул та Єреван, рік тому - два місяці через Дубай та Казахстан, сьогодні - до року таємними тропами між Бразилією, Китаєм та Таджикістаном, постійно змінюючи маршрути, використовуючи криптовалюти, векселя, та складні банківські механізми. Банки всього світу стали боятися вторинних санкцій, і вже не тільки великі китайські банки вирішили не ризикувати, а маленькі провінційні банки місяцями перевіряють кожну підозрілу операцію підприємців з Киргизстану або Грузії. Індія давно перейшла на рупії в розрахунках з росіянами за нафту, але за ці рупії, які часто платять із великою затримкою, не завжди є можливість безпечно купити криптовалюту або навіть не долари, а ренди або дінари. Російські паперові комбінати досі працюють на індійському ринку газетного паперу, але на отримані невчасно рупії з великим дисконтом купують валюти країн Затоки, на них - китайську, здебільшого, побутову техніку, яку везуть з Близького Сходу до маркетів електроніки в Росії, щоб продати це все і отримати рублі. Бартерна економіка початку 90-х все ще працює і приносить прибуток, але темпи обігу грошей в таких схемах перебільшують курсове падіння рубля та запас вільних обігових коштів. Останнє призводить до все зростаючого попиту економіки не на валюту, а на ті самі дерев'яні. Тут і ховається диявол, який завжди сидить в деталях.

4. Сьогодні ставка російського центробанку - 21% річних з прогнозом в бік підвищення в кінці року. Для порівняння - в нашій економіці, яка має величезну кількість проблем - 13%. Так, ми маємо підтримку партнерів і в фінансовій сфері. 21 - це переддефолт. В ситуації, коли третину російського бюджету з'їдає війна, суверенні фонди, які накопичів путін за жирні роки, майже закінчилися, потік валюти, яку можна продати, поки що підтримує бюджет. Навіть падаючий останніми днями рубль (вже сьогодні 104 рубля за долар), - це можливість фіктивного збільшення бюджету за рахунок населення і бізнесу. Але і з рухом валюти в росію на цьому тижні почалися несподіванки. В черговому американському санкціцному списку опинилися більше п'яти десятків банків - малі регіональні, кишенькові банки олігархів і ... Газпромбанк - стовп фінансової системи рашки. Поясню нижче.

А до того маю додати до кредитних історій та рівня облікової ставки ще одну дрібничку - іпотеку. Зараз одним з драйверів російської економіки і взагалі путінської можелі заохочення є будівництво житла в Москві і регіонах. Довгий час отримані за вбивство українців гроші можна було конвертувати в квадратні метри за допомогою іпотечного кредитування. Але щось змінилося. Ринкові ставки іпотеки перевищили 25%, а найбільший та найбагатший банк рф, - Сбербанк, - видає іпотечні гроші під 28%. Це означає подвоєння суми боргу кожні два з половиною роки або виплати, які можна відбивати тільки отримуючи одночасно підйомні та гробові на членів родини.
Якщо ціна грошей в економіці така висока, а бізнес не може заробити подібну рентабельність, що робить той, хто має великі гроші на рахунках? Вкладає в бізнес? Правильна відповідь - ні! Позичає державі, яка витрачає ці кошти на війну, не думаючи про соціальні витрати, що скорочуються.
Переклавши проблему мобілізаційних виплат на регіони, центральна влада водночас зробила більшість регіонів збитковими, які мають кредитувати бюджети де? Правильно, в банках, під високу ставку.

1004-та доба широкомасштабного вторгнення військ РФ, 11 років та 9 місяців агресії.
Вечірні роздуми.
Стан справ російської економіки на новому етапі війни.

1. Дійсно, всі дії РФ варто розглядати через призму двох чергових викликів цивілізованому світу, які путін зробив останнім часом: залучення північно-корейських військових до театру бойових дій та використання ракети середньої дальності на суверенній території України проти військових і мирного населення.

Чи хоче російська влада завершення бойових дій? Звісно. Країна, економіка якої перебуває під майже трирічним санкційним тиском, потребує термінового пом’якшення цих санкцій. В іншому разі фінансово-економічна система не витримає. Докази цього — нижче.

Хто в російському керівництві може дійсно не хотіти завершення бойових дій?
• Путін? Складно аналізувати думки шизофреніка, але спробую пояснити, чому він також робить усе, щоб припинити бойові дії (хоч і не на будь-яких умовах, але бажано швидко).
• Генерали? Так, саме вони не хочуть. Старі генерали, які, очевидно, залишать арену разом із путіним або навіть раніше - як тільки завершення війни стане реальністю. Тоді замість “героїчних” дій із відмивання коштів, вбивств українців та власних підлеглих, ці багатозіркові персонажі отримають наручники, судові позови, і, у кращому випадку, — довічне ув’язнення. Для чого їм, у теплих московських кабінетах щось змінювати?
• Молоді генерали? Так. Їм також не потрібне завершення бойових дій, адже вони ще мають надію встигнути накрастися того, що ще не встигли вкрасти старі генерали. Звісно ж, лише до того моменту, коли доведеться тікати від правосуддя. Багато хто з них розуміє, що в сучасному інформаційному світі залишилося мало місць, де можна сховатися, як це робили колись гітлерівці (сербським колегам це не дуже вдалося).

Хто може прагнути термінового завершення бойових дій у росії?
• ФСБ. Ті, хто планує замінити нинішні “еліти”. Ті, хто завжди ховається на темному боці всесвіту. Ті, хто за спиною чергових агентів із кола “хороших русских” готується керувати країною. І ті, хто давно домовився із Заходом про власне майбутнє.

2. Чи хоче завершення бойових дій російський бізнес? Це питання виглядає настільки складним. Щоб отримати відповідь, треба розібрати картковий будиночок, яким він незабаром має стати. По-перше, коли після 2014 року багато великих підприємців із Заходу інвестували в росію, вони виходили з хибних припущень про те, що путін та його близьке коло заробляють настільки великі гроші завдяки Заходу, що мають бути зацікавленими у збереженні статус-кво, захисті інвестицій із Європи та Америки в росію тощо. Це виявилося помилкою. У 2014 році російське керівництво розподілило стадо олігархів на дві частини: старі, єльцинські, які мають укорінені бізнеси на Заході, зв'язки з "демократичною" пресою, будинки на Кап Ферра та в особняки в Лондоні, для яких все це є обтяжуючим з точки зору підтримки партії війни елементом, і нові, фсбшно-напівдержавні, які заробили свої статки через дозвіл путінської влади, які не тільки підконтрольні, а і народжені цією владою. Перші тепер мають переважно перебувати на території росії, регулярно цілувати перстень не пипі, а кому буде дозволено, - сплачувати добровільні внески на армію і чекати моменту, коли буде націоналізовано їхній бізнес на пристойних умовах. Свіжий приклад - Лукойл. Другим дозволяється після 2022 року скуповувати західні активи на території рашки, активи тих, хто необережно створив технологічні, торговельні, виробничі, логістичні бізнеси, і хто не встиг чи не хотів піти з росії швидко, а чекав, коли це прийдеться зробити під тиском. До речі, не всі це зрозуміли до сьогодні. Але доведеться, і на не лояльних умовах, як це було оголошено нещодавно з Райффайзеном. Чи будуть російські бізнесмени, що є сьогодні пилососами влади із скуповування чужого (краденого фактично), а не гаманцями Заходу на потримати (в 2022 таке було, зараз, думаю, ні), хотіти реального миру, коли в міжнародні суди підуть позови про повернення майна, переданого під тиском (ми не розглядаємо зараз етичність дій бізнесменів Заходу).

путін добрався до другого комплекса. Перший - розпад СРСР. Другий - програна Хрущовим Карибська криза. Невже світ буде чекати на третій комплекс хворої істоти?

https://youtube.com/channel/UC02zeyzAHTbAKEIcbaeYjEg?si=O1ATyTcJZROYjqK_

📚 Ярослав Грицак «Пророк у своїй Вітчизні. Франко та його спільнота (1856—1886)»


📍Ярослав Грицак (нар. 1960) — доктор історичних наук, професор Українського католицького університету, почесний директор Інституту історичних досліджень ЛНУ.
Засновник щорічного видання «Україна модерна», автор понад 500 наукових публікацій на історичну тематику.
Лауреат премій Фундації Антоновичів, Єжи Гедройця та багатьох інших, нагороджений орденом «За інтелектуальну відвагу». 2024 року журнал NV («New voice») включив Ярослава Грицака до переліку 30 публічних інтелектуалів, до чиїх думок дослухаються українці.

📖 Ця книжка є перевиданням його праці, підсумком майже двадцятирічних досліджень.
Вона є мікроісторією макролюдини. На прикладі біографії молодого Франка показано, як український рух зміг перемогти у австрійській Галичині у боротьбі з русофільською та польською орієнтаціями і який вплив ця перемога справила на долю українського національного проєкту взагалі.
🖋 Автор розповідає про рід Франка, загадки його народження, вибір української ідентичності, літературну і політичну діяльність, стосунки з друзями, жінками, селянами, євреями, поляками, русофілами.
За свідченням сучасників, наприкінці 1870-х — на початку 1880-х років у Галичині не було людини, яка б мала такий вплив на молодь, як Іван Франко. Уже тоді в ньому проглядав майбутній літературний геній, ідейний провідник української нації.

🌐 Придбати книжку.

Якщо в попередній частині головним героям стало тісно в образах помічників старого слідчого, то в цій вже стало тісно в локації Києва. Тому вже звичні герої перебираються до Одеси і там намагаються розплутати максимально незрозумілу справу, яка випадково зачепила їх одним з батогів та затягла своєю таємничістю.

З кожною новою книгою з цієї серії ретродетективів я розумію, що ця моя улюблена, тому від наступної очікую справжньої феєрії.

«Справа одеських шпигунок» була максимально заплутаною і від того цікавою. Відірватись від історії було практично неможливо. Окремо класно спостерігати за змінами в головних персонажах. А ще як оце все з напругою поточної ситуації вписується в історичні події, бо ж 1917 рік стартував і лютий несе багато змін.

Сподобалось дуже.

998 день широкомасштабного вторгнення.

Звісно, про сьогоднішній обстріл.
Висновки та підсумки.
1. Чи чекали в Україні нового максимально жорсткого ракетного нападу на енергосистему? Звісно, так. Готували системи ППО, літаки, в тому числі, F-16, роль яких у збитті найбільш сучасних ракет - неможливо переоцінити. Буде більше літаків - зменшиться кількість потраплянь в об'єкти енергосистеми.
Хтось думав, що після перемоги Трампа на президентських перегонах щось зміниться? Ні. Покидьок, якого вчили в ленінградських під'їздах,  серед пацюків та блювотини,  дипломатії не навчений, хтось йому сказав про те, що, коли не розумієш, як діяти і що робити, піднімай ставки, і він робить виключно це.

Хтось думав, що щось зміниться після розмови з канцлером? Ні, в підворотнях не вчили ввічливості, навпаки, якщо тебе ввічливо просять, справжній урка завжди в цьому бачить слабкість.

2. Чи були якісь неписані домовленості між РФ та США про те, що одні не б'ють по енергетиці, інші - не дають дозволів на ATACMC по території росії? Скоріш за все, ні, але, можливо, ЦРУ ретранслювало таку односторонню позицію. Так, два роки тому такий дозвіл дав би виграти війну, рік тому - не допустити мільярдних та багаторічних витрат на відновлення енергоструктури і вчасного знищення авіабаз кассапів. Скільки життів харків'ян та мешканців Запоріжжя, скільки домівок в Авдіївці та Покровську вціліло би від влучань КАБів!
Якщо дозвіл на далекобійні удари по території рф надано, це ще не посилення України,  посилення буде тоді, коли ATACMC, Скальпи, Шторми, а, логічно додати, і Тауруси будуть захищати Запад тут, а не на складах країн НАТО.

3. Чи може Трамп зупинити війну? Так. Чи міг і все ще може це зробити Байден? Теж - так. Просто потрібно перейти від повільного розміну найкращих українців на найгірших росіян на фронті, від відкладання всіх рішень на потім, від постійних розмов про ескалацію, яка може заставити путіна перейти через чергову червону лінію. Рахуйте власні червоні лінії, а не те, що агресор малює кров'ю українців на незаплямованій репутації європейських лідерів.  Вбивства та викрадення дітей, знищені бібліотеки та викрадені музеї, - це не червоні лінії?

4. Зупинка війни - це хоча б третина тієї зброї, яка була поставлена Афганістану і залишена талібам. Це закрита хоча б частина українського неба силами ППО, яке стоїть біля наших кордонів. Завершення війни - це повна, а не вибіркова, санкційна політика щодо російських банків та тих банків світу, що з ними працюють. І так, від санкцій страждають всі сторони,  неможливо користуватися знижками на російську нафту та газ, і при цьому бути членами НАТО та ЄС (Словаччина, Угорщина, Австрія).

5. Чим відрізняється можливе закінчення війни від Трампа. Відсутністю обмежень в методах тиску, як на Росію, так і на Україну. І повною втратою зацікавленості від нього, якщо це не вирулить. Можлива відповідь на невдалі перемовини від Трампа - да воюйте скільки завгодно, але в кредит та за рахунок європейських партнерів. Судячи по тому, що дипломатична частина команди - це не такі фріки, як інші члени команди, саме таке рішення ми можемо побачити в квітні-травні. І тоді навряд чи мова буде йти про обмеження на удари по росії.
На фото. Час йде. Світло переможе темряву.

В 22 році нам здавалося, що після втечі росіян з Півночі, Харківської та Херсонської операції все йде до фіналу. І цей фінал буде виважено-позитивним.
В 23 році нам пояснювали, що мега-контрнаступ все вирішить, і багато хто з нас в це вірив. І фінал мав бути прогнозованим.
В 24 році ми весь рік нічого не очікували, крім продовження стримування ворога нашими героями, і тут з'явився месія-Трамп, в якого намагаються повірити навіть деякі критично налаштовані українці.
Чи можливий швидкий мирний договір? Ні. Чи можливе швидке призупинення бойових дій? Так, але на незрозуміло, наскільки поганих умовах і невідомо, на який час і з якими наслідками. Тим, хто спокійно обговорює втрату Донбасу та Лівого берега Херсонщини та Півдня Запоріжжя, я нагадаю, що там живуть/жили теж наші люди. А також хочу нагадати, що наступні - Харків і Дніпро, якщо зараз шукати термінове швидке рішення.
Мирна угода, безумовно, буде. Лише тоді, коли російська економіка, військова промисловість та армія будуть доведені до стану неможливості продовження того стану речей, який є зараз, а влада відчує перші ознаки прольоту чорного лебедя над Кремлем.
А на фото - Голем. В Празі теж думали, що він ніколи не впаде.

Букер.
Samantha Harvey. Orbital.
Роман, в якому авторка зобразила космічну міжнародну експедицію, в якій два росіянина з шести космонавтів (американець, італієць, британка, японка, китайця або індуса там немає, але росіян аж два), і один з росіян - командир.
Зализала тих росіян і їхню Москву так, як не зализували з часів наївних Ліона Фейхтвангера та Герберта Веллса.
Йшов третій рік вторгнення. Легко кохати росіян, маючи ядерну зброю і зробивши вигляд, що Будапештських угод не існує.

За рік продано 29.000 примірників.

Я прочитала 10 ст. і я вже втомилася тут підкреслювати цитати та думки, що відгукуються! 😍

Основна тема тут — музика. Хоча ці розмисли, розчарування та рефлексії можна примінити до будь-якого мистецтва чи справи життя.

📖 «Гертруда» Герман Гессе

Потрібно звикати, що найближчим часом інформаційний шум про закінчення війни «від Трампа» буде посилюватися, але ми маємо розуміти, що для Трампа, як і для більшості американських президентів головним є внутрішнїй порядок денний, а вже потім - Китай, Іран, Ізраїль, Мексика, і тільки потім - Україна. Не чекаємо швидких рішень, а швидкі слова не мають значення. Сьогодні у влади інший президент - Байден. І саме від його рішень сьогодні залежать і гроші, і зброя, і перемовини.

Роман Andrei Kurkov вийде стотисячним накладом для віденських містян за рахунок мерії міста в програмі, яка щорічно вибирає одну книгу.
А тепер Ви можете мені тут розповісти, що Андрій не живе в Україні (неправда, він в Києві, позавчора бачилися), що він не є українським письменником, бо пише російською (звісно, неправда, лише рік свого життя він не див у Києві, і єдиний його роман, де є росія, "Остання любов президента", в якому предсказана путінська диктатура, отруєння Ющенка та тиск росії на Україну в будь-який спосіб, був заборонений в росії одразу, а з 2014 заборонені там і інші книжки автора). Можете мені розповісти, що Відень мав вибрати іншого автора, бо ви принципово не читаєте Куркова, більш свіжий роман, бо цей вже 25 років є європейським бестселером, а в Україні за цей час, що є правдою, видані сотні важливих і популярних книжок. Також можете сказати, що наша держава недостатньо просуває за кордоном наших митців, що, безумовно, є аксіомою. А краще - купіть книжку Андрія, або знайдіть кошти на програму "Одне місто, одна книга" в своєму місті.

"Печера Мара" Надя Ліра

Сторінок: 192
Гривень: 240
У продажу: з 1 грудня

Анотація від видавництва (Фоліо):
Звичайна мандрівка в гори обертається для киянина Саші справжньою боротьбою за виживання. Після колишнього майже тваринного існування й потурання інстинктам він має пройти складний процес духовних перетворень. Фатальним місцем на цьому шляху стає застигла в позачассі таємнича печера Мара — осередок стародавнього язичницького культу, аномальна зона й водночас умістилище древнього злого духа. У мешканцях пралісу ще можна впізнати мавку, лісовика, чугайстра, перевертня... Та вони вже не ті наївні духи, якими їх часто змальовують легенди й казки. Міфологію і реальність переплетено й зав’язано в міцний вузол. Чи вистачить героям сил і знань, щоб розв’язати його?

Дебютна книга письменниці.

Сьогодні моєму колезі і другу Владиславу Кириченку, власнику "Нашого формату", справжньому видавцю і постійному герою тиску антикнижкових сил, 56. Він не тільки видавець і воїн, його волонтерський проєкт з видання Статутів ЗСУ потребує підтримки. Бойові статути механізованих та танкових військ ІІ та ІІІ, зі змінами та доповненнями від 2023 року
Вартість проєкту - 603 000 грн
Зібрано станом на 31.10 - 83 600 грн.
Залишилось зібрати - 519 400 грн.

Посилання на збір: http://surl.li/xyowmv
Монобанка Реформації: https://send.monobank.ua/jar/8wTnBFNBM9

Харків. Знов під'їзд багатоповерхового будинку знищено нелюдями. Щоденні злочини - це те, до чого звикаєш, але ніколи не можеш сприймати спокійно.
Дві людини загинули, 34 поранено.