Рідні Людмили Козленко вже потемки дочекалися моменту, щоби забрали тіло жінки. Відвезли до моргу. Поховати у Козачій Лопані через постійні ворожі атаки не змогли. Поховали в іншому селі.
Людмила Козленко народилася у Казахстані, куди на цілину поїхали її батьки. Жила на Харківщині. Мала фах кухарки і деякий час працювала за ним. Разом із сестрою возила в Харків продавати фрукти, овочі з власних городів.
«У сестри був сталевий характер, міцний стержень. Завжди навколо неї мав бути порядок. Якщо щось запланувала, обов'язково зробить, – пригадала Надія. – З першого дня після звільнення Козачої Лопані вона допомагала прибирати, саджати квіти у селищі. Дуже любила квіти і вдома мала їх багато».
У Людмили Козленко залишилися чоловік, донька, внук і сестра.