Ґрати

📩 Отримуйте щотижневі короткі огляди текстів видання «Ґрати»

Підписуйтесь на поштову розсилку «Ґрат», щоб не пропускати вихід наших матеріалів та слідкувати за актуальними новинами.

Шевченківський суд Львова 13 січня почав розглядати по суті справу 18-річного жителя Дніпра Вʼячеслава Зінченка, обвинуваченого у вбивстві Ірини Фаріон — мовознавиці та колишньої народної депутатки від націоналістичної партії «Свобода». Її застрелили 18 липня 2024 року у дворі її будинку.

На засіданні донька загиблої подала цивільний позов про відшкодування 15 мільйонів гривень моральної шкоди, а адвокати підсудного просили посилити його охорону через погрози вбивством.

Переповідаємо, що було на засіданні.

Фото: Микита Печеник, Ґрати

⚡️Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 13 січня змінила запобіжний захід для колишнього заступника голови Вищого господарського суду України Артура Ємельянова: визначила для нього альтернативу арешту — застава у 80 мільйонів гривень. Про це повідомили «Ґратам» у пресслужбі суду.

ДБР затримало Ємельянова 2 грудня на блокпосту поблизу Києва. Йому повідомили підозру в участі у злочинній організації та в одержанні хабаря. Слідство стверджує, що під час роботи суддею Ємельянов разом з іншими суддями, а також адвокатами та арбітражними керуючими побудував «бізнес» на судових рішеннях.

Наступного дня Печерський райсуд Києва арештував його на два місяці без альтернативи. Його адвокати подали апеляційну скаргу.

Ємельянов назвав справу стосовно нього «цирком Шапіто», яку сфабрикували, аби перешкодити йому займатись адвокатською діяльністю. Він не визнав вини та наголосив, що підозра стосується справи, яку він розглядав у 2008 році, тож строки давності за нею спливли.

Фото (архівне): Максим Камєнєв, Ґрати

⚡️У Шевченківському суді Львова почався розгляд по суті справи Вʼячеслава Зінченка, якого обвинувачують у вбивстві політикині та мовознавиці Ірини Фаріон.

У залі багато журналістів, нацгвардії, а також групи підтримки доньки Ірини Фаріон та обвинуваченого.

Перед слуханнями Зінченко сказав, що не визнає вину, а його матір висловила впевненість, що справа сфабрикована і її сина виправдають.

Відео: Ґрати

Напередодні Нового року Ленінський районний суд Дніпра оприлюднив текст вироку 23-річній Тетяні Патинці.

18 грудня суддя Максим Таус визнав її винною в опорі працівникові правоохоронного органу, що перебуває при виконанні службових обов'язків та засудив до трьох років пробаційного нагляду. Патинка лише частково визнала вину. 

29 серпня 2023 року у Дніпрі патрульні поліцейські зупинили автомобіль, у якому Патинка була разом з 38-річним Джумбері Сілогавою та двома його дітьми, за порушення правил дорожнього руху. Патинка та Сілогава відмовились показати поліцейським документи і почали з ними сваритись. Правоохоронці повідомили парі, що їх затримано, однак ті чинили опір. Сілогава напав на патрульного Єгора Звонкова та вдарив його колегу Анастасію Жилу, після чого Звонков його застрелив.

Розповідаємо подробиці вироку Тетяні Патинці.

Фото: Ґрати (архівне)

⚡️Верховна Рада продовжила строк добровільного повернення на службу для дезертирів та військовослужбовців, які самовільно залишили частину, до 1 березня 2025 року. Про це повідомила заступниця голови Офісу президента Ірина Верещук. 

Народні депутати надали можливість уникнути кримінальної відповідальності за дезертирство та СЗЧ військовослужбовцям, які добровільно повернуться на службу, наприкінці листопада минулого року. Тоді вони встановили, що нове правило діятиме до 1 січня 2025 року. 

Однак після Нового року народні обранці вирішили продовжити дедлайн повернення з СЗЧ. Голова комітету парламенту з національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич (фракція «Слуга народу») запропонував відповідну поправку до проєкту внесення змін до закону «Про військовий обов’язок і військову службу», які стосуються правил проходження базової загальновійськової підготовки. Цей законопроєкт парламент ухвалив сьогодні 298 голосами. 

Докладніше про умови повернення на службу читайте у попередньому матеріалі «Ґрат».

Відео: телеграм-канал Ірини Верещук

Натія Наврузов — єзидська правозахисниця, адвокатка, виконавча директорка громадської організації Yazda, що діє в Іраку, Сирії та регіоні Курдистан.

Yazda виникла у 2014-му у відповідь на атаки та розгортання геноцидальної кампанії з боку угруповання «Ісламська держава» в іракському місті Синджар та однойменному окрузі проти єзидів, однієї з місцевих корінних етнорелігійних громад. Організація документує злочини проти людяності та надає допомогу вцілілим. У 2016 році переслідування єзидів, що включали масові вбивства, сексуальне насильство і продаж людей у рабство, визнали геноцидом на рівні ООН. 

Нині минуло більш ніж десять років від початку трагедії. Про те, скількох злочинців вдалося притягнути до відповідальності, якими зараз є виклики для потерпілих і що роблять правозахисники, аби допомогти їм — читайте у розповіді Натії Наврузов, з якою ми зустрілись на полях конференції Crimea Global у Києві.

Десятки священників Української православної церкви Московського патріархату опинились під підозрою СБУ, в центрі Києва знесли каплицю УПЦ МП. Рада ухвалила закон, який може суттєво обмежити діяльність цієї церкви.

Більше про те, чим запамʼятався минулий рік читайте тут.

Голоси звільнених військовополонених, жінок, що борються за своїх рідних у російському полоні, а також кримчанок в окупації лунали у подкастах від видання «Ґрати» у 2024 році.

🎧 Підписатись та послухати наші подкасти на будь-яких зручних платформах ви може тут.

Чим запамʼятався 2024 рік: Росія обстрілювала знімальні групи та локації, де зупиняються журналісти. За ґратами у РФ загинула українська журналістка Вікторія Рощина.

Згадуємо третій рік війни: гучні злочини, розслідування, резонансні судові справи, процеси і тенденції у правосудді, про які писали «Ґрати».

Чим запамʼятався 2024 рік: російські суди штампували суворі вироки українськими військовополоненим та цивільним заручникам. Правозахисники кваліфікували цю судову практику як воєнний злочин.

Згадуємо третій рік війни: гучні злочини, розслідування, резонансні судові справи, процеси і тенденції у правосудді, про які писали «Ґрати».

Чим запамʼятався 2024 рік: Україна та РФ поновили обміни військовополоненими. Процес був заблокований пʼять місяців — з серпня 2023 року.

Згадуємо третій рік війни: гучні злочини, розслідування, резонансні судові справи, процеси і тенденції у правосудді, про які писали «Ґрати».

📌Чим запамʼятався 2024 рік?

Згадуємо третій рік війни: гучні злочини, розслідування, резонансні судові справи, процеси і тенденції у правосудді, про які писали «Ґрати».

Деталі тут.

Печерський райсуд Києва 30 грудня відправив під варту командира 211-ї понтонно-мостової бригади Сил підтримки Збройних сил України Олега Побережнюка за підозрою в приховуванні злочину.

За версію слідства, Побережнюк с лютого по липень 2024 року отримав рапорти від військових з його частини А7147 про злочин, який вчинив проти них інженер технічного взводу Владислав Пастух. Цей злочин, як вказано в підозрі, полягав у «систематичному вчиненні діянь, спрямованих на заподіяння військовослужбовцям фізичного болю та моральних страждань».

За словами прокурора, Побережнюк мав доповісти про цей злочин в ДБР, призначити службове розслідування, відсторонити Пастуха-молодошого та «вжити заходи дисциплінарного характеру». Але не зробив цього, і це, за словами прокурора завдало шкоди «у вигляді підриву бойової готовності особового складу». В цьому і полягає злочин, в якому підозрюється комбриг.

Це вже друга підозра Побережнюку. 19 грудня суд у Тернополі вже відправляв його під арешт, але він сплатив заставу в 908 тисяч гривень.

Розповідаємо детальніше про нову підозру та арешт комбрига.

Фото: Стас Юрченко, Ґрати

⚡️Печерський районний суд Києва заарештував командира 211-ї понтонно-мостової бригади Олега Побережнюка з можливістю вийти під заставу в 12 мільйонів гривень. Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» з залу суду.

У неділю Держбюро розслідувань затримало його за підозрою у «неприпиненні кримінального правопорушення, яке вчиняється підлеглим, в умовах воєнного стану». За версією слідства, Побережнюк знав, що його підлеглий, командир взводу Владислав Пастух систематично бив та знущався з солдатів, які випивали на службі або висловлювали незадоволення умовами проживання. Проте, як вважає ДБР, комбриг не відреагував на скарги солдат, оскільки їхній кривдник є сином його заступника та близького товариша Валерія Пастуха.

Сам Побережнюк на засіданні не визнав вину, але відмовився від пояснень.

Це вже друга підозра Побережнюку. 19 грудня суд у Тернополі арештував його у справі про зловживання службовим становищем. Наступного дня він вийшов на волю, сплативши 908 тисяч гривень застави.

Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Зловживання та знущання з військовослужбовців у 211-й понтонно-мостовій бригаді: Державне бюро розслідувань та Офіс генпрокурора повідомили про підозру командиру взводу.

Імені офіцера слідство наразі не називає. Однак раніше журналісти «Української правди» зʼясували, що до злочинів може бути причетний Владислав Пастух. Він наразі переховується від слідства та оголошений у розшук. Йому додатково оголошено підозри про самовільне залишення військової частини, а також дезертирство.

19 грудня суд арештував комбрига тієї ж 211 бригади Олега Побережнюка за підозрою у зловживанні службовим становищем. Йому призначили заставу в розмірі 908 тисяч 400 гривень, яку комбриг сплатив та вийшов на волю, пробувши в ізоляторі тимчасового тримання ніч. 

Про деталі розслідування та підозри — читайте у замітці.

Фото з розслідування Української правди

У Раді пропонують карати за воєнні злочини окремим законом поряд з Кримінальним кодексом.

Йдеться про два документи: «Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини» (11538) та «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку із прийняттям Закону України “Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини”» (11539).

Тим часом, на думку представників правозахисних коаліцій, створених для документування воєнних злочинів — «Україна. 5 ранку» та «Трибунал для Путіна», — ця депутатська ініціатива загрожує заблокувати розслідування найтяжчих злочинів. 

Ми дослідили аргументи обох сторін.

Фото: Стас Юрченко, Ґрати

⚡️Колишнього одеського воєнкома Євгена Борисова втретє арештував суд після того, як вчора слідчі ДБР висунули йому нові підозри: в організації перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та організації складання та видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа. Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» з зали суду.

Печерський райсуд Києва відправив Борисова в СІЗО ще на два місяці, до 23 лютого наступного року із можливістю вийти під заставу у 402 млн гривень.

Правоохоронці стверджують, що ексвоєнком, ще перебуваючи на посаді, організував собі оформлення небойової травми, отриманої навіть не під час виконання службових обов’язків, як такої, що пов’язана із захистом Батьківщини. На підставі хибного рішення службової перевірки та відповідно висновку МСЕК йому у квітні-червні 2022 року безпідставно нарахували додаткову винагороду у 165 тисяч 480 гривень. За цей злочин ексвоєнкому загрожує до десяти років позбавлення волі.

Правоохоронці повідомили ексвоєнкому про підозру 25 грудня, одразу як він вийшов з Лук'янівського СІЗО під заставу у майже 40 мільйонів гривень. Там Борисов перебуває з липня минулого року. Спочатку його арештували за підозрою у незаконному збагаченні, неявці військовослужбовцем на службу без поважних причин та ухиленні від несення обов'язків військової служби. Наприкінці травня цього року Борисов вийшов з СІЗО під заставу у понад 12 мільйонів гривень, однак за воротами ізолятора його затримали правоохоронці та повідомили про нову підозру у відмиванні коштів, за якою колишній воєнком знов був заарештований. 25 грудня Борисов знову вийшов з ізолятора, однак тільки для того, щоб знову бути заарештованим та повернутись до ізолятора.

Євген Борисов не визнає провини за жодною підозрою. Він просив суддю Михайла Юшкова відмовити у задоволенні клопотання прокуратури, яка просила арештувати Борисова без можливості внесення застави та обрати йому запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою.

Фото (архівне): Стас Юрченко, Ґрати

Засновника і головного редактора кримськотатарської газети «Къырым» знову оштрафували — тепер через замітку кримськотатарською мовою про радянську дисидентку і правозахисницю Людмилу Алексєєву.

Оперативники кримського Центру з протидії екстремізму (Центру «Е») передали в Роскомнагляд скріншоти з сайту редакції кримськотатарської газети «Къырым» і домоглися порушення двох нових адміністративних справ проти її засновника Сейрана Ібрагімова та головного редактора Бекіра Мамутова. Їх оштрафували — у загальній сумі на 44 тисячі рублів.

За версією поліції та Роскомнагляду, стаття про Алексєєву містила інформацію про видання «Голос Америки» і «Радіо Свобода» без вказівки на їхній статус «іноземних агентів». 

Раніше, у травні 2024 року, у співробітників видання провели обшуки за домашніми адресами і в редакції газети. Після затримання Сейрана Ібрагімова і Бекіра Мамутова доправили до Центру «Е», де на них склали чотири адміністративні протоколи через публікацію доповіді ООН і авторської колонки про мобілізацію. Тоді суд загалом призначив Ібрагімову і Мамутову штраф на суму 790 тисяч рублів (майже 359 тисяч гривень).

Чому співробітники кримськотатарської газети вважають нові штрафи незаконними — розповідаємо у нашому матеріалі.

Фото: Олександра Єфименко

Українські правоохоронці оголосили про підозру російському генерал-полковнику Олексію Кіму за наказ вдарити балістичною ракетою по готелю «Сапфір» у Краматорську на Донеччині 24 серпня цього року.

Внаслідок удару загинув безпековий консультант знімальної групи інформагентства Reuters і були поранені його колеги. 

Кіму інкримінують ведення агресивної війни та порушення законів та звичаїв війни (частина 2 статті 28, частина 2 статті 437, частина 2 статті 438 Кримінального кодексу України).

Хто такий Олексій Кім — читайте у нашій замітці.

Сьогодні зранку, 20 грудня, Росія завдала ракетного удару по Києву.

Внаслідок атаки постраждало 11 людей, одна людина загинула, повідомили у ДСНС України. Пошкоджено багатоквартирний будинок, офісну будівлю, автомобілі, дорожнє покриття та газову комунікацію з подальшою розгерметизацією. Крім того, внаслідок обстрілу постраждав римо-католицький костел Святого Миколая.

Аварійно-рятувальні роботи завершено.

За процесуального керівництва Київської міської прокуратури розпочато кримінальне провадження за фактом воєнного злочину, що призвів до загибелі людини.

Фото: Ґрати

❗️Командира 211 понтонно-мостової бригади Олега Побережнюка випустили під заставу. Інформацію «Ґратам» підтвердила Юлія Шевченко, речниця Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону.

Відомо, що заставу за командира, а це 908 тисяч 400 гривень, внесли одразу ж після засідання 19 грудня. В прокуратурі також повідомили, що поки опрацьовували проплату коштів, Олег Побережнюк ночував у Теребовлянському ізоляторі тимчасового тримання. Звідти він вийшов 20 грудня.

Адвокат Побережнюка в коментарі «Ґратам» повідомив, що не називатиме даних, хто вносив заставу, «бо в Україні багато бандюків». Також він повідомив, що готується подати апеляцію на рішення про запобіжний захід.

Побережнюка підозрюють у зловживанні службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків. 19 грудня Тернопільський міськрайонний суд обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою на 60 діб або застава, яку власне і обрав командир. На час слідства Олег Побережнюк також відсторонений від виконання службових обов’язків.

Тернопільський міськрайонний суд обрав запобіжний захід командиру 211 понтонно-мостової бригади Сил підтримки Збройних Сил України Олегу Побережнюку.

Його підозрюють у зловживанні службовим становищем. Суддя Юрій Дзюбановський призначив комбригу два місяці під вартою, але з можливістю вийти під заставу в розмірі 908 тисяч 400 гривень.

Розповідаємо деталі справи. 

Фото: Оксана Мацьопа, Ґрати

Дзержинський районний суд Харкова почав розгляд по суті у справі щодо викрадення, катування і вбивства письменника Володимира Вакуленка і ще трьох людей під час російської окупації, а також викрадення ще одного чоловіка.

Обвинувачені — Владислав Нескородьєв та Сергій Удоденко, військові 4 роти 4 батальйону 204 стрілецького полку «ЛНР» 2 армійського корпусу 8 загальновійськової армії Південного воєнного округу Збройних сил Російської Федерації. Перший на той момент був командиром роти, другий — кулеметником у цьому ж підрозділі. Розгляд відбувається заочно. 

Українські правоохоронці говорять про участь у вчиненні злочину ще двох представників угруповання «ЛНР», і вже встановили особу та повідомили про підозру одному з них. Розслідування щодо цих людей ведуться в рамках окремих проваджень.

Що про це відомо — читайте у нашому матеріалі.

Фото: Марія Лисіцька-Бескорса

⚡️У Тернополі обрали запобіжний захід командиру військової частини 211 понтонно-мостової бригади Сил підтримки Збройних Сил України Олегу Побережнюку, якого підозрюють у зловживанні службовим становищем.

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Юрій Дзюбановський призначив Побережнюку тримання під вартою на два місяці з можливістю вийти під заставу у розмірі 908 тисяч 400 гривень.Про це повідомляє кореспондентка «Ґрат» із зали суду. 

За даними слідства, Побережнюк у 2023 році залучив чотирьох підлеглих військовослужбовців до будівництва будинку своєї матері на Хмельниччині. В той час командир нібито сприяв, щоб вони отримували заробітню плату як такі, що перебувають в зоні бойових дій — на Миколаївщині. За цей період вони отримали зарплату та бойові виплати на загальну суму майже мільйон гривень.

Прокурор Андрій Багрій наполягав на триманні Олега Побережнюка під вартою або заставі в розмірі 908 тисяч 400 гривень. 

Захисник Микола Омелянюк заявив, що повідомлення про підозру є «надуманим»: Побережнюк не залучав підлеглих до будівництва, яке до того ж, за його словами, почалось не у 2023 році, а у 2024-му. Адвокат просив не брати його підзахисного під варту і також поновити командира військової частини на посаді.

Фото: Оксана Мацьопа, Ґрати

У Росії бійця «Азову» засудили до 20 років, попри катування він не визнав провину.

Військовополонений боєць бригади «Азов», молодший сержант Олександр Максимчук заявив у російському суді про тортури у СІЗО Таганрога. Після оголошення вироку він зміг коротко поспілкуватись з кореспондентом російського видання «Медіазона». Максимчук розповів, що його катували аби змусити зізнатися у злочині, який йому інкримінували співробітники управління ФСБ та прокуратура Ростовської області.

Його дружина Наталія Максимчук пишається цим вчинком, але побоюється за подальшу долю чоловіка та вимагає його обміняти. Військовополоненого засудили до 20 років колонії суворого режиму.

Розповідаємо історію військовополоненого Олександра Максимчука.

Фото: Медіазона

Обвинувачений у ДТП із загибеллю нацгвардійця екссуддя Макарівського районного суду Олексій Тандир змінив адвоката — вже вдруге за рік. Тепер його захищає Богдан Глядик. Він одразу заявив клопотання про відвід судді Івана Бандури начебто через порушення порядку авторозподілу справ. Про це повідомляє кореспондентка «Ґрат» із зали суду. 

Зокрема, адвокат Глядик повідомив, що кілька суддів, які не брали участь в авторозподілі через перебування у відпустці, за даними з відповідей на адвокатські запити до апарату суду, у відпустках не були. Прокурор у справі Михайло Доманіцький зауважив, що клопотання про відводи судді у цій справі — системна практика захисту напередодні розгляду продовження запобіжного заходу Олексієві Тандира, і що вже було 4 чи 5 відводів, які були розглянуті і відхилені.

Відвід розглянула суддя Оксана Поплавська. Її ім'я також фігурує у клопотанні адвоката із зазначенням, що вона працювала тоді, як мала бути у відпустці, а отже, мала взяти участь в авторозподілі. Поплавська, однак, пояснила, що її відкликали з відпустки для термінової участі у засіданні, а потім вона продовжила свою відпустку. Така процедура, за її словами, є офіційною для Святошинського районного суду. Розглянувши клопотання, суддя залишила його без задоволення.

Дорожньо-транспортна пригода, у якій загинув нацгвардієць Вадим Бондаренко і у скоєнні якого обвинувачують екссуддю Олексія Тандира, сталася 26 травня 2023 року. Тандир свою вину не визнає. Справу розглядає Святошинський районний суд. Наразі триває етап допиту свідків.

Фото: Анастасія Москвичова, Ґрати

⚡️Львівський блогер Остап Стахів вийшов із СІЗО після того, як його прихильники внесли заставу у 908 тисяч гривень. Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» з під Львівського СІЗО №19. 

Остап Стахів — блогер і колишній політик, який під час пандемії Covid-19 організовував мітинги проти карантину і вакцинації, а саму пандемію називав фейковою. Спочатку повномасштабного російського вторгнення  він перемкнувся на боротьбу проти мобілізації — повістки називав незаконними і стверджував, що ТЦК викрадають і катують людей. 

25 вересня слідчі СБУ повідомили Остапу Стахіву про підозру в шахрайстві та розголошенні відомостей про розташування підрозділу ЗСУ. За версією слідства, Стахів організував онлайн-курси із «журналістики», на яких слухачів навчали протидіяти мобілізації. 

2 жовтня Галицький районний суд Львова арештував Стахіва на два місяці. Згодом, 28 листопада суд продовжив арешт блогера, однак дозволив йому вийти на свободу під заставу у 908 тисяч гривень. Прихильники Стахіва одразу оголосили збір коштів, необхідну суму вони зібрали менш ніж за тиждень.

Більше про його справу читайте тут.

Фото: Стас Юрченко, Ґрати

❗️Шевченківський суд Києва ще на два місяці продовжив арешт народному депутату Нестору Шуфричу та його колишньому помічнику В’ячеславу Черепані, повідомив адвокат нардепа Віктор Карпенко.

Прокуратура обвинувачує нардепа у державній зраді та «фінансуванні дій з метою змін державного кордону», а Черепаню — тільки в фінансуванні сепаратизму.

Вони заперечують провину.

Їхні адвокати просили відпустити їх з під варти.
Суд почав розглядати справу у жовтні, але процес рухається повільно і все ще триває підготовче засідання.

Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Рада спростила до кінця року процедуру повернення на військову службу для дезертирів та тих, хто пішов у СЗЧ.

30 листопада набудуть чинності зміни до Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», який тиждень тому ухвалила Верховна Рада.

Документ передбачає тимчасове спрощення процедури повернення на службу для всіх військовослужбовців, які дезертирували або самовільно залишили частину. Зміни діятимуть лише до 1 січня 2025 року.

Детальніше читайте у нашому матеріалі.

❗️Вищий антикорупційний суд продовжив арешт голові Медико-санітарної комісії Хмельницької області Тетяні Крупі на два місяці, але скоротив їй заставу з 300 до 280 мільйонів гривень.

Засідання транслювалося на ютуб-каналі суду. Крупа підозрюється у незаконному збагаченні. Як заявляє слідство, під час обшуку у неї знайшли активи на суму понад 164 мільйони гривень, в той час, як вона задекларувала 23 мільйони.

Сама Крупа та її захисники вважають підозру необґрунтованою.

Чиновниця просила призначити їй м’якіший запобіжний захід.
Судді скорочують Крупі суму застави вже вдруге. Минулого тижня Апеляційна палата антикорупційного суду зменшила її з 500 мільйонів гривень до 300.

Детальніше про арешт Крупи читайте в нашому попередньому матеріалі.

У жовтні офіцер Збройних сил України, командир взводу 210 Окремого спеціального батальйону «Берлінго» Максим Буткевич повернувся з російського полону.

Правозахисник, який став до зброї напочатку повномасштабного вторгнення, потрапив у полон разом із частиною свого взводу у Мирній Долині на Луганщині у червні 2022 року. Російська пропаганда малювала з Буткевича його антипод — називали «пропагандистом», «нацистом» і «командиром взводу карального загону». А пізніше Слідчий комітет РФ обвинуватив його в обстрілі з гранатомета житлового будинку в Сіверськодонецьку, хоча його там зовсім не було — «Ґрати» знайшли докази цього.

У 2023 році іменем Російської Федерації Буткевича засудили за сфабрикованими обвинуваченнями у воєнному злочині до 13 років позбавлення волі.

Спочатку він обмовив себе під тиском, але під час касації заявив про це і відмовився від своїх зізнань. Два роки й чотири місяці Буткевич провів спочатку в застінках луганського СІЗО у нелюдських умовах, а потім у краснолуцькій колонії. Його піддавали жорстокому поводженню та допитам. Але все ж таки він повернувся додому. 

Він детально розповів про своє рішення піти воювати, про російську пропаганду, виживання у СІЗО та колонії, зустріч у полоні з представником ООН, судовий процес, а ще про такий довгоочікуваний обмін та повернення додому.

У третій і фінальній частині інтерв’ю Максим Буткевич, правозахисник, офіцер ЗСУ та колишній військовополонений, змальовує слідчий квазіексперимент із ним, розказує про реальні свідчення потерпілих на тлі фіктивного судового процесу, а також про умови утримання у СІЗО, спілкування зі співкамерниками й випадкові зустрічі у місцях несвободи.

🎧 Слухайте подкаст на зручній для вас платформі або одразу у нашому каналі👇🏻

Верховна Рада змінила умови мобілізації звільнених цивільних заручників та родичів зниклих безвісти.

Законопроєкт №12104, що вносить зміни до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», депутати розглянули та ухвалили в цілому 20 листопада.

Його нормами дозволяється звільненим бранцям Кремля, а також родичам загиблих чи зниклих безвісти під час війни з Росією, служити у війську тільки за їхньою згодою. Таким чином у питанні мобілізації цивільні заручники отримали такі самі гарантії, як і військові, звільнені з російського полону.

Правозахисники загалом підтримали таку ініціативу, оскільки здебільшого цивільні заручники утримуються в таких самих умовах, як і військовополонені, зазнаючи тортур і жорстокого поводження, однак зазначають, що деякі нюанси досі залишаються неврахованими.

Детальніше про зміни у мобілізаційному законодавстві та важливість таких законодавчих актів — читайте у нашому матеріалі.

📸: Стас Юрченко, Ґрати (архівне)

Від початку вторгнення Росії в Україну у 2014 році щонайменше 112 медійників побували у російському полоні попри те, що міжнародне гуманітарне право визначає журналістів як захищену категорію і не дозволяє сторонам збройних конфліктів їх атакувати чи свавільно ув’язнювати. Такі дані озвучує українська правозахисна організація Інститут масової інформації (ІМІ), що зокрема моніторить злочини проти журналістів. За її підрахунками, нині Росія незаконно утримує 30 медійників.

У середині жовтня цього року батько зниклої влітку 2023-го та утримуваної у Росії української журналістки Вікторії Рощиної отримав листа від російського міністерства оборони про її загибель в ув’язненні та намір репатріювати в рамках обмінів з Україною. З того часу минув понад місяць, але Росія так і не надала йому жодних підтверджень зазначеного у листі та, попри запевнення, не повернула тіло родині для належного поховання.

Українські правозахисники тим часом вказують на системність російських практик викрадень журналістів в окупації, утримання їх без зв’язку із зовнішнім світом, жорстокого поводження з ними та на брак міжнародного тиску для припинення таких дій.

Що відомо про викрадення медійників на окупованих територіях — читайте у нашому матеріалі.

📸: Стас Юрченко, Ґрати

15 листопада Печерський райсуд Києва арештував народного депутата Євгена Шевченка на два місяці за підозрою у державній зраді.

Шевченко відомий як симпатик Білорусі та її самопроголошеного президента Олександра Лукашенка. Він заперечував можливість повномасштабного російського вторгнення, однак після 22 лютого 2024 року почав називати російського президента Володимира Путіна «царьком» та навіть «ху#лом».

Тим не менш він не відмовився від критики української влади та антизахідної риторики. Останнім часом Шевченко виступав за початок переговорів з РФ та навіть встиг написати листа обраному президенту США Дональду Трампу, в якому пожалівся на авторитаризм в Україні. 

Слідчі Державного бюро розслідувань стверджують, що Шевченко робив все це не через політичні переконання, а за гроші, і з 2020 року допомагав росіянам у підривній діяльності проти України. Відповідне кримінальне провадження відкрили тільки тиждень тому — 11 листопада. Коли, як і хто завербував нардепа слідство поки не встановило, натомість провело експертизу фільму про його поїздку у Білорусь, який він випустив наприкінці січня 2022 року, двох інтерв’ю, які Шевченко дав цієї осені та трьох постів у телеграмі на початку листопада.

Експертиза підтвердила, що нардеп завдав шкоди обороноздатності та інформаційній безпеці України. Крім того, правоохоронці перевіряють інформацію щодо можливого незаконного збагачення нардепа. Сам Шевченко стверджує, що ні в чому не винний, і не мав ніякого злого умислу проти України.

Розповідаємо деталі тут.

📸: Макстм Каменєв, Ґрати

Київський апеляційний суд залишив в силі рішення про арешт Сергія Гнезділова —  військовослужбовця, який публічно заявив, що пішов у СЗЧ. Про це повідомила на своїй сторінці у фейсбуці правозахисниця Людмила Янкіна, яка просила взяти Гнезділова на поруки. 

12 жовтня Печерський райсуд Києва арештував Гнезділова на два місяці за підозрою у дезертирстві. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі.

Військовослужбовець визнає, що вчинив кримінальний злочин та готовий нести відповідальність.

Гнезділов зазначає, що своїм вчинком хоче привернути увагу до проблеми відсутності чітких строків служби, ротації та демобілізації. За його словами, відсутність чітких термінів служби сприяє «чорній демобілізації»: фіктивним шлюбам та розлученням, аби отримати опіку над дітьми, і тд. Військовий закликав владу створити мобілізаційну чергу з числа всіх військовозобовʼязаних українців. 

Військовий добровільно долучився до лав ЗСУ у 19 років наголосив у суді його адвокат Олександр Шадрін. 25 років Сергію буде наступного року — це мінімальний мобілізаційний вік. Його контракт мав закінчитись у березні 2022 року, але після повномасштабного вторгнення в умовах воєнного стану він вважається автоматично продовженим. За цей час у підрозділі Сергія жодного разу не було ротації.

Сергій не погоджується із кваліфікацією своїх дій і вважає, що його справу мають перекваліфікувати з дезертирства на СЗЧ, адже він одразу вказав, що готовий повернутись на службу, за яких умов і коли.

Докладніше про справу Сергія Гнезділова читайте у нашій попередній статті. 

📸: Стас Юрченко, Ґрати

Після втечі за кордон ексголови Конституційного суду Олександра Тупицького у березні 2022 року Держбюро розслідувань розпочало кримінальне провадження. Розслідували незаконне переправлення через кордон чоловіків призовного віку, провели обшуки. 

Майже два роки потому ДБР оголосило підозри двом прикордонникам, двом поліцейським, митнику та шести цивільним, у тому числі Тупицькому. 

Справа стосується пунктів пропуску «Лужанка» і «Косино» у Закарпатській області. За даними слідства, у березні 2022 року через ці пункти могли незаконно виїхати близько сотні чоловіків.

Розповідаємо, що відомо про справу із рішень суду, опублікованих у судовому реєстрі, а також від прокуратури та адвокатів.

📸: Стас Юрченко, Ґрати

Головне, про що ми писали цього тижня:

▪️Суд в окупованому Мелітополі заарештував експрокурора за обвинуваченням у замаху на суддю з Бердянська, який перейшов на бік Росії.

▪️Прокурор відмовився від касаційної скарги з вимогою посадити електрика з Лиману, який під час окупації очолив службу з відновлення електромереж.

▪️Галицький райсуд Львова продовжив на 2 місяці тримання під вартою Вʼячеславу Зінченку, підозрюваному у вбивстві науковиці і політикині Ірини Фаріон.

▪️Вищий антикорупційний суд заочно призначив народному депутату Андрію Одарченку 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна та заборонив займати державні посади протягом 3 роки.

▪️Поліція в Криму під час затримання застосувала силу до незрячого жителя Джанкоя Ігоря Нікітенка, а суд наклав на нього два штрафи.

▪️Печерський райсуд Києва арештував народного депутата Євгена Шевченка на два місяці за підозрою у державній зраді.

▪️Вийшла друга частина інтервʼю з правозахисником, офіцером ЗСУ та колишнім військовополоненим Максимом Буткевичем про його перебування у російському полоні.

У другій частині інтерв’ю правозахисник, офіцер ЗСУ та колишній військовополонений Максим Буткевич описує, як він проходив через допити росіян у полоні, як його змушували зізнатися в злочині, якого він не скоїв, та сфабрикували кримінальну справу проти нього. А ще про те, як до луганського СІЗО, де його утримували разом із іншими військовополоненими, навідався представник ООН і розпитував про побутові умови.

🎧 Слухайте подкаст на зручній для вас платформі або одразу у нашому каналі👇🏻

⚡️Печерський райсуд Києва арештував народного депутата Євгена Шевченка на два місяці за підозрою у державній зраді — передає кореспондент «Ґрат» із зали суду.

Про підозру у держзраді слідчі Державного бюро розслідувань повідомили Шевченку 14 листопада. Посилаючись на комплексну психолого-лінгвістичну та військову експертизу, у ДБР стверджують, що ще до початку російського повномасштабного вторгнення Шевченко почав завдавати шкоду обороноздатності та інформаційній безпеці України. 

«Так, у 2021 році він публікував недостовірну інформацію щодо відсутності загрози повномасштабного вторгнення російської федерації з території республіки білорусь», — йшлося у повідомленні ДБР.

Крім того, слідство повідомило, що встановило контакти нардепа з представниками посольства Білорусі після того, як він у вересні 2020 року з прапором цієї країни зайшов на трибуну Верховної Ради. Також ДБР закидає Шевченкові поширення інформації, спрямованої на дискредитацію західних партнерів та європейських цінностей.

Під час судового засідання прокурор зазначив, що у підозрі перераховані шість епізодів стосовно висловлювань Шевченка - три з них стосуються роликів на youtube, ще три - дописи Шевченка у телеграм-каналі.

Євген Шевченко запевнив «Ґрати», що не визнає своєї вини, а повідомлення йому про підозру пов'язує з політикою. 

«Комусь там, — сказав Шевченко і показав нагору, — не сподобались мої висловлювання. Це політика, а політика завжди має ризики».

Євген Шевченко обирався до Верховної Ради по мажоритарному округу 76 на Запоріжжі від партії «Слуга народу». У травні 2021 року його Виключили з однойменної фракції парламенту після його візиту до Білорусі, де він зустрівся з Олександром Лукашенком, якому сказав, що третина українців хочуть бачити того президентом своєї країни. Напередодні виключення Шевченка з фракції влада Білорусі посадила літак компанії Ryanair і затримали опозиціонера, засновника NEXTA Романа Протасевича. Згодом у Верховній Раді Євген Шевченко увійшов до складу депутатської групи «Відновлення України».

📸: Максим Каненєв, Ґрати

Підписатись на Ґрати

Поліція в Криму під час затримання застосувала силу до незрячого жителя Джанкоя Ігоря Нікітенка, а суд наклав на нього два штрафи.

Джанкойський районний суд оштрафував Нікітенка за двома адміністративними протоколами, які на нього склали співробітники Центру з протидії екстремізму. Тепер він має виплатити 12 тисяч рублів (близько 3600 грн). Рік тому Нікітенка оштрафували на 35 тисяч рублів (близько 10500 грн) за ще однією адміністративною справою.

Чим не догодив співробітникам російської поліції чоловік з інвалідністю — читайте у нашому матеріалі.

📸: Лутфіє Зудієва, Ґрати

Підписатись на Ґрати

⚡️ Вищий антикорупційний суд заочно призначив народному депутату Андрію Одарченку 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна та заборонив займати державні посади протягом 3 роки. Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» з зали суду.

Суддя визнав депутата винним в тому, що він дав хабар голові Держагентства відновлення інфраструктури Мустафі Найєму. Одарченко відправив на криптогаманець чиновника біткоїни на суму 10 тисяч доларів. За це він хотів, щоб агентство направило гроші на відновлення харківського Державного біотехнологічного університету, який Одарченко раніше очолював та, за версією слідства, продовжував контролювати.

Сам депутат не визнавав провину та стверджував, що Найєм його спровокував. У середині вересня Одарченко втік за кордон. Суд оголосив його в розшук та перевів справу в заочний режим. Водночас нардеп продовжив брати участь в засіданнях через відеозв'язок.

Детальніше про справу Одарченка скоро читайте на сайті «Ґрат».

📸: Стас Юрченко, Ґрати

⚡️Галицький райсуд Львова продовжив на 2 місяці тримання під вартою Вʼячеславу Зінченку, підозрюваному у вбивстві науковиці і політикині Ірини Фаріон. Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» із зали суду.

Ірина Фаріон загинула 19 липня після того, як в неї стріляли біля її будинку у Львові. Через тиждень поліція оголосила підозру у вбивстві 18-річному жителю Дніпра В’ячеславу Зінченку.

Сьогодні на засіданні прокурор пред’явив нові докази, зокрема, портретну експертизу, яка підтверджує, що саме Зінченко стежив за будинком Фаріон напередодні вбивства. Сам підозрюваний це заперечує. Він та його захисники просили відпустити його з під варти.

Детальніше про сьогоднішнє засідання та нові докази у справі скоро читайте на сайті «Ґрат».

📸: Григорій Пирлік, Ґрати

Прокурор відмовився від касаційної скарги з вимогою посадити електрика з Лиману, який під час окупації очолив службу з відновлення електромереж.

У грудні 2022 року на Донеччині Служба безпеки України затримала 34-річного електрика з Лиману Дмитра Герасименка за підозрою у колабораціонізмі. Йому закидали те, що під час окупації міста він очолив підприємство «Районні електричні мережі», яке підпорядковувалося «ДНР» та відновлювало електромережі, пошкоджені під час боїв.

Герасименко визнав провину, проте просив не карати його суворо. За його словами, він погодився обійняти посаду, аби прогодувати хворих батьків та забезпечити містян світлом.

У травні 2023 року Індустріальний районний суд Дніпра засудив його до трьох років позбавлення волі, проте пізніше апеляційний суд замінив реальний термін на умовний. Прокурор подав на це рішення скаргу, а 12 листопада відмовився від неї. Верховний Суд закрив провадження, а Герасименко залишився на свободі.

Розповідаємо, що відомо про цю справу.

🎧 А також слухайте про суд над Герасименком у подкасті «Колючі ріжучі».

Фото: Олексій Арунян, архівне

Підписатись на Ґрати

Максим Буткевич — правозахисник, журналіст, військовий, якого нещодавно звільнили з російського полону.

У першій частині нашої розмови він розповідає, як вирішив іти до війська і як, зрештою, потрапив у російський полон.

Перший рік і два місяці Максим провів у Луганському СІЗО № 1. Далі його перемістили до колонії Вахрушеве-2, також на окупованій Луганщині. Це сталося після того, як Максима засудили за сфабрикованими обвинуваченнями. Буткевич провів у полоні два роки і чотири місяці.

Як Максим «взяв до рук калаша», бо вважав це способом зберегти майбутнє правозахисної діяльності в Україні — слухайте у подкасті.

Підписатись на Ґрати

11 листопада 2022 року українські військові звільнили Херсон від російської окупації. Того дня ми побували у місті і переповідаємо, як місцеві жителі реагували на звільнення Херсону.

А ще слухайте, як херсонці переживали окупацію.

Підписатись на Ґрати

Тіло журналістки Вікторії Рощиної не повернули під час репатріації тіл 8 листопада. Про це повідомило «Суспільне» з посиланням на Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Про смерть 27-річної журналістки у російському ув‘язненні стало відомо 10 жовтня. Її батько Володимир Рощин отримав на електронну пошту лист від міноборони РФ, де коротко зазначалась дата смерті Вікторії: 19 вересня, — та повідомлялось, що її тіло повернуть «українській стороні в рамках обміну тілами затриманих осіб».
Однак, у наступному обміні, 18 жовтня, серед репатрійованих з РФ української журналістки не було. Від російської влади не було жодних офіційних заяв та документів про обставини та причини смерті журналістки.

Незалежні експерти ООН з прав людини вимагали від РФ негайно підтвердити повідомлення про смерть Вікторії Рощиної. У Європейському Союзі закликали до якнайшвидшого проведення розслідування для з’ясування обставин смерті української журналістки.

Що відомо про загибель Вікторії Рощиної читайте тут.

Підписатись на Ґрати

Поліцейські в окупованому Криму провели обшук у будинку юристів і правозахисників Лілі Гемеджі та Рустема Кямілєва.

При цьому силовики вдарили Кямілєва та його сина, а після заарештували юриста на десять діб і оштрафували за пости у фейсбуці. Зокрема, його звинуватили в «дискредитації російської армії», але за оцінку її дій не в Україні, а Сирії.Самі юристи та їхні колеги впевнені, що це лише формальний привід для переслідування правозахисників, яких раніше вже позбавили адвокатського статусу за ініціативи кримського МВС.

Як заарештували юриста з числа найактивніших правозахисників на півострові — читайте у нашому матеріалі.

📸: Антон Наумлюк, Ґрати

Підписатись на Ґрати

Незабаром у подкасті СИРЕНА вийде інтерв’ю з правозахисником, журналістом, колишнім військовополоненим Максимом Буткевичем.

Він розповів нам, як пішов до війська та як потрапив у полон, про співкамерників та слідчих, про читання розумних книг на зоні й очікування на звільнення.

Не пропустіть: стежте за оновленнями наших соцмереж.

Підписатись на Ґрати

Шість років тому, 4 листопада 2018 року, херсонська активістка та чиновниця міської адміністрації Катерина Гандзюк. За три місяці до того, 31 липня, її облили концентрованим розчином сірчаної кислоти.

Її історія символічна для періоду історії України між Революцією Гідності та повномасштабним російським вторгненням — корумпований місцевий чиновник розправився з громадською активісткою за допомоги кримінального авторитета та ветеранів АТО. Потім намагався уникнути покарання, але у підсумку громадські активісти змусили правоохоронців заарештувати та судити не тільки виконавців, але й організатора та зрештою, замовника злочину.

Читайте реконструкцію одного з головних злочинів десятиліття на основі матеріалів справи та судів над виконавцями, пособником, організатором та замовником.

Підписатися на Ґрати

Головне, про що ми писали цього тижня:

🔻Верховна Рада погодила звільнення генпрокурора Андрія Костіна.

🔻Прокуратура просить для нардепа Андрія Одарченка 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною займати державні посади.

🔻Прокуратура Фінляндії обвинувачує громадянина Росії Воїслава Тордена у пʼяти злочинах, скоєних у 2014 році
на Луганщині.

🔻Суд заарештував лікаря з Одеси, підозрюваного в організації схеми оформлення фіктивної інвалідності разом зі МСЕК. Сам він заперечує.

🔻 Суд у Запоріжжі почав слухати справу російського штурмовика, обвинуваченого у вбивстві військовополоненого.

Підписатися на Ґрати

1 листопада у Заводському райсуді Запоріжжя розпочався розгляд справи російського штурмовика Дмитра Курашова з підрозділу «Шторм-V», якого обвинувачують у вбивстві військовополоненого.

Слідство встановило, що бійці загону Шторм-V збройних сил РФ штурмували українську вогневу позицію в районі села Новодарівка на Запоріжжі вранці 6 січня. Позицію тримали бійці 127 окремої бригади Сил ТрО Схід, серед них був старший солдат Віталій Годнюк. Під час нападу він знаходився в одному з бліндажів.

За словами прокурора, Годнюк вирішив здатися, «усвідомлюючи неможливість подальшого опору переважаючим силам супротивника». Він вийшов з бліндажа, склавши зброю та піднявши руки вгору. Курашов наказав йому стати на коліна, той підкорився. Однак росіянин вистрелив в Годнюка і він помер на місці.

Під час досудового слідства Курашов заявляв, що не причетний до розстрілу та вказував на іншого військового, однак на засіданні визнав себе винним.

Як слідство встановило обставини загибелі українського військовослужбовця та що розповідає обвинувачений — читайте у нашому матеріалі.

📸: Тетяна Козак

Підписатись на Ґрати

«Ґрати» увійшли до списку «Прозорих і відповідальних медіа», який сформував Інститут масової інформації у другому півріччі 2024 року.

Видання пройшло двоетапний глибинний моніторинг, за результатами якого відповідає критеріям прозорості, відповідальності та дотримання журналістських стандартів.

Суд у Запоріжжі почав слухати справу російського штурмовика, обвинуваченого у вбивстві військовополоненого.

Прокуратура оголосила обвинувальний акт у справі про розстріл старшого солдата 226 батальйону 127 бригади ЗСУ 41-річного Віталя Годнюка, який поранений здався у полон на Запорізькому напрямку під час штурму позицій росіянами. Обвинувачений — 26-річний росіянин Дмитро Курашов з підрозділу «Шторм-V». Він потрапив на війну у листопаді 2023 року з виправної колонії, де відбував термін покарання за крадіжку. Курашов — рядовий, стрілець 2 відділення 5 взводу штурмової роти 218 танкового полку 127 мотострілецької дивізії, 5 загальновійськової армії Східного військового округу РФ.

Під час слідства Курашов заявляв, що не причетний до розстрілу, але на засіданні змінив позицію та визнав себе винним. Росіянину, якого обвинувачують у порушенні законів та звичаїв війни, загрожує довічне позбавлення волі. Справу слухає Заводський райсуд Запоріжжя.

📸: Тетяна Козак

Підписатися на Ґрати

Суд заарештував лікаря з Одеси, підозрюваного в організації схеми оформлення фіктивної інвалідності разом зі МСЕК.

29 жовтня Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про викриття масштабної корупційної схеми в Одеській обласній медико-санітарній експертній комісії (МСЕК). Лікарі за хабар від 6 до 12 тисяч доларів виписували військовозобов’язаним довідки про неіснуючі хвороби, зазначають у бюро. Так користувачі цих послуг отримували інвалідність та відстрочку від армії.

За даними ДБР, в схемі брали участь 13 лікарів та посадовців, але поки що підозру в хабарництві отримав тільки один лікар — 33-річний анестезіолог з «Одеської обласної клінічної лікарні» Іван Бойчук.

За версією слідства, він був посередником між ухилянтами, лікарями та посадовцями МСЕК. Сам він все заперечує. 30 жовтня Київський районний суд Одеси відправив його під варту.

Про деталі цієї справи читайте у нашому матеріалі.

📸: Віталій Гарнов

Підписатися на Ґрати

Фінляндія висунула обвинувачення у воєнних злочинах командиру російського угруповання «Русич» Воїславу Тордену.

Прокуратура Фінляндії обвинувачує громадянина Росії Воїслава Тордена (раніше його імʼя було Ян Петровський) у пʼяти злочинах, скоєних у 2014 році на Луганщині. Про це повідомляється на сайті прокуратури.

Йому інкримінують дії, що суперечать нормам міжнародного гуманітарного права щодо методів ведення війни та поводження з пораненими та вбитими солдатами противника.

Тордена затримали у Фінляндії у липні минулого року, з того часу він знаходився під вартою. 

Що відомо про цю справу — розповідаємо у замітці.

📸: Anna-news

Підписатися на Ґрати

Прокуратура просить для нардепа Андрія Одарченка 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною займати державні посади. Дебати у його справі наразі транслюються наживо на ютуб-каналі Вищого антикорупційного суду.

Прокуратура обвинувачує Одарченка в тому, що у серпні 2023 року він дав хабар голові Держагентства відновлення інфраструктури Мустафі Найєму. Сам депутат визнав, що дав хабар, але стверджує, що Найєм його спровокував. У середині вересня Одарченко втік за кордон. Його оголошено в розшук, і суд розглядає справу заочно. Водночас нардеп включався на засідання через відеозв'язок і надав покази.


📸: Стас Юрченко, Ґрати

Підписатись на Ґрати

Генпрокурор Андрій Костін подав у відставку тиждень тому після виходу розслідування видання «Цензор.НЕТ» про те, що сотні прокурорів, ймовірно, оформили фіктивну інвалідність та крім зарплати отримують велику пенсію.

Сьогодні Верховна Рада проголосувала за його відставку.

Поки ще президент Владимир Зеленський не пропонував кандидатуру нового керівника прокуратури. До тих пір виконувати обовʼязки генпрокурора буде перший заступник Костіна Олексій Хоменко.

Розповідаємо про звільнення Костіна та корупційний скандал, який передував його відставці.

Фото: ОГП

Підписатись на Ґрати

Верховна Рада погодила звільнення генпрокурора Андрія Костіна. «За» проголосувало 255 нардепів.

Костін подав у відставку 22 жовтня після виходу журналістського розслідування видання «Цензор.НЕТ» про те, що сотні прокурорів, ймовірно, оформили фіктивну інвалідність та отримають високу пенсію. Він керував прокуратурою з липня 2022 року.

Детальніше про звільнення Костіна згодом читайте на сайті «Ґрат».

Підписатись на Ґрати

Апеляційний суд виправдав поліцейського, обвинуваченого у нападі на журналістку KyivPost під час зйомок на Київщині.

У жовтні 2020 року в селі Гатне на Київщині поліцейські силою відібрали камеру у режисерки документального кіно та позаштатної журналістки українського англомовного видання KyivPost Таїсії Кутузової. Це сталося під час місцевих виборів, коли вона вела зйомку біля виборчої дільниці. Прокуратура оголосила підозру у перешкоджанні журналістській діяльності заступнику начальника поліції Бучанського району Роману Микитенку.

Проте у березні 2024 року Києво-Святошинський районний суд його виправдав. Прокуратура та журналістка оскаржили вирок, але 15 жовтня Київський апеляційний суд залишив його чинним.

Розповідаємо, чому суд не покарав поліцейського.

📸: Таїсія Кутузова

Підписатися на Ґрати

21 жовтня Ленінський районний суд Дніпра розпочав розгляд по суті справи патрульного поліцейського Єгора Звонкова, який у серпні минулого року застрелив Джумбері Сілогаву.

Це стало фіналом конфлікту, що почався з порушення автомобілем марки Jaguar, за кермом якого був Сілогава, правил дорожнього руху.

Звонков — обвинувачений в умисному вбивстві та перевищення службових повноважень працівником правоохоронного органу. Йому загрожує до 15 років позбавлення волі. Свою вину Звонков, який продовжує служити в патрульній поліції, не визнає. 

У тому ж суді слухається справа 22-річної Тетяни Патинки — цивільної дружини Сілогави. Її звинувачують в опорі працівникам правоохоронних органів. Патинці, яка теж не визнає провини, загрожує до двох років позбавлення волі.

Подробиці справ патрульного та цивільної дружини загиблого — розповідаємо у матеріалі.

📸: Олександр Дубина

Підписатися на Ґрати

Генеральний прокурор України Андрій Костін подав у відставку. Про це повідомив Офіс генпрокурора.

Це сталося після засідання Ради національної безпеки та оборони, на якому обговорювалося розслідування видання «Цензор.НЕТ», про те, що сотні прокурорів, ймовірно, оформили фіктивну інвалідність та отримають високу пенсію. Президент Володимир Зеленський, зокрема, вимагав персональної відповідальності за ситуацію.

Андрій Костін був генпрокурором з липня 2022 року.

📸: фейсбук/ Андрій Костін

Підписатися на Ґрати

Втеча за кордон та інші кримінальні справи: як судять ексголову Конституційного суду Олександра Тупицького.

Державне бюро розслідувань на початку жовтня цього року оголосило нову підозру екссудді — у незаконному перетині кордону у березні 2022 року.

Це вже третя справа проти Тупицького, який виїхав з України у березні 2022 року та мешкає у Відні. Українські правоохоронці вимагали його екстрадиції, але отримали відмову. Дві інші справи стосуються обвинувачень, висунутих Тупицькому ДБР під час конституційної кризи наприкінці 2020 року. 

Що відомо про нову підозру Тупицькому та що змінилося за три роки у розгляді двох інших проваджень — розповідаємо у нашому матеріалі.

📸: Стас Юрченко

Підписатись на Ґрати

Українські правозахисники вимагають накласти санкції на 35 посадовців в окупованому Криму.

Аналітики Центру прав людини ZMINA ідентифікували близько 300 російських посадовців, які є причетними до переслідувань цивільного населення в окупованому Криму або відповідальними за жорстоке поводження із засудженими з політичних мотивів. Проте через навмисне обмеження доступу до персональних даних таких чиновників з боку окупаційної влади правозахисники виокремили 35 осіб, щодо яких вдалося зібрати достатньо інформації для накладення на них персональних санкцій.

Ці імена увійшли до доповіді «Чорний список посадових осіб», який презентували у Києві 21 жовтня. 

Як зазначається у документі, протягом 10 років окупації Криму Росія засудила більше ніж 300 кримчан з політичних мотивів, через що у в’язницях окупованого півострова та Росії нині перебуває як мінімум 218 політичних в’язнів. 

Розповідаємо, як формувався список і чим він допоможе притягнути до відповідальності причетних до порушень прав людини на окупованому Росією півострові.  

📸: Антон Наумлюк

Підписатись на Ґрати

Репортерка «Ґрат» Лутфіє Зудієва — у короткому списку міжнародної журналістської премії Free Press Award у номінації «Стійкість у журналістиці». Разом із нею у цій номінації Мохамед Заанун з Палестини та Каніка Гупта з Індії.

Лутфіє Зудієва — одна з небагатьох, хто працює в Криму й розповідає про ситуацію на окупованому півострові та репресії кримськотатарської спільноти, попри ризики і переслідування, яких журналістка зазнає з боку російської влади.

«Висвітлення подій з півострова є актом мужності та заохоченням для громад на місцях. Її журналістська праця також життєво важлива для майбутнього і для справедливої оцінки діяльності Росії на незаконно окупованому півострові», — йдеться на сайті премії.

Цьогорічна Free Press Award присвячена роботі медіа під час війн та конфліктів. Сьогодні у Гаазі, Нідерланди, проходить церемонія вручення нагород Free Press Award.

Пишаємося нашою колегою та вболіваємо усією командою!

Максим Буткевич та бійці «Азову» — серед військовополонених, яких повернули додому в рамках 58-го обміну полоненими з РФ, який пройшов 18 жовтня.

Серед звільнених 95 захисників — бійці Маріупольського гарнізону, військові, що захищали Маріуполь, та виходили у полон з меткомбінату «Азовсталь», бійці з інших напрямків, а також ті, хто вижив після теракту в Оленівці.

Ми вивчили список полонених, які оприлюднило видання «Новинарня» з посиланням на рідних та близьких, і розповідаємо про них більше у матеріалі.

Фото: Віталій Лисенко

Підписатися на Ґрати

Україна та РФ провели обмін військовополоненими. Президент Володимир Зеленський повідомив, що додому повернулось 95 захисників. Серед них — військовослужбовці, які захищали Маріуполь та виходили у полон з меткомбінату «Азовсталь», а також бійці, які захищали Донеччину, Луганщину, Харківщину, Київщину, Чернігівщину та Херсонщину.

У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомили, що 20 звільнених військовополонених були незаконно засуджені російськими та окупаційними судами до пожиттєвого ув'язнення, ще 28 — отримали тривалі тюремні терміни. Серед них і правозахисник та військовослужбовець 210 спеціального батальйону ЗСУ Максим Буткевич. У 2023 році він отримав 13 років позбавлення волі у «ЛНР».

У Координаційному штабі зазначили, що чимало звільнених захисників мають серйозні захворювання та наслідки важких поранень, а також велику втрату ваги через катування та недостатнє харчування. Також у штабі подякували Об'єднаними Арабським Еміратам за допомогу та підтримку в організації обміну.

Телеграм-канал проєкту Координаційного штаба «Хочу жить», створений для військових РФ та Білорусі для добровільної здачі у полон повідомив, що Україна в свою чергу повернула РФ 95 полонених. Абсолютна більшість з них солдати строковики, що потрапили в полон на Курщині, а також кадирівці — бійці батальйону «Ахмат».

Це десятий обмін з початку року та 58-й з початку повномасштабного вторгнення. Всього за цей час Україна звільнила з російського полону 3767 людей.

⚡️Україна повернула з російського полону правозахисника та військовослужбовця ЗСУ Максима Буткевича. Про це «Ґратам» повідомив його батько Олександр Буткевич, який отримав дзвінок від Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Наразі офіційної інформації про обмін з української сторони немає. Однак міноборони РФ повідомило про те, що відбувся обмін військовополоненими по формулі 95 на 95.

Максим Буткевич, український правозахисник та військовослужбовець після початку російського вторгнення, потрапив у полон у червні 2022 року. У березні наступного року стало відомо, що Верховний суд в окупованому Луганську призначив йому 13 років позбавлення волі за «жорстоке поводження з мирним населенням та застосування заборонених методів війни». Згодом Перший апеляційний суд загальної юрисдикції в Москві та Верховний суд РФ залишили вирок без змін. За інформацією батька, Буткевич відбував покарання у колонії суворого режиму у Вахрушево-2 на Луганщині.

📸: Стас Юрченко, Ґрати

Суд у Сербії повторно засудив ексгенерала СБУ Андрія Наумова за відмивання грошей.

Його засудили до року позбавлення волі з конфіскацією грошей та автомобіля, які в нього вилучили у червні 2022 року на кордоні з Північною Македонією. Відбувати цей термін Наумов не буде, адже вже відсидів у сербській в’язниці.

Рік тому цей же суд виніс Наумову аналогічний вирок, однак він добився його скасування в апеляційному суді, який відправив справу на повторний розгляд. Тепер захист ексгенерала знову буде оскаржувати вирок суду.

Розповідаємо про деталі повторного розгляду справи Наумова у Сербії та роль у цьому українських правоохоронців.

📸: Radio Slobodna Evropa

Підписатись на Ґрати

Генпрокурор України Андрій Костін підписав заяву керівника прокуратури Хмельницької області Олексія Олійника про звільнення за власним бажанням після гучного корупційного скандалу.

Напередодні головний редактор видання «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов заявив, що Олійник та ще 49 прокурорів з Хмельницької області та їхні родичі мають інвалідність. Журналіст припустив, що ця інвалідність може бути фіктивною, а допомогти отримати її могла голова Хмельницької МСЕК Тетяна Крупа, яку підозрюють у незаконному збагаченні.

Прокурор Олексій Олійник у своєму фейсбуці написав, що його інвалідність справжня. За його словами, у 2005 році він отримав травму на робочому місці, вивчаючи матеріали кримінального провадження.

Ми запитали в Олійника чому він подав у відставку: «Я думаю, так правильно буде, щоб не було резонансу», — відповів він.

Що відомо про цю ситуацію — розповідаємо у нашому матеріалі.

Підписатись на Ґрати

Домашній арешт митрополита УПЦ (МП) Павла (Лебедя) продовжено ще на два місяці: до 16 грудня він має перебувати у своєму будинку в селі Вороньків Бориспільського району Київської області. Про це повідомляє журналіст «Ґрат» з зали Печерського райсуду Києва.

Водночас суддя Світлана Гречана вчергове відклала розгляд справи митрополита, цього разу на 14 листопада — на засідання через хворобу не з'явився один з чотирьох адвокатів Павла.

Прокуратура звинувачує Лебедя, у виправданні повномасштабної російської агресії і розпалюванні релігійної ворожнечі службовою особою. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі.

Розгляд справи митрополита затягується. До суду її передали ще 20 жовтня минулого року. Через сім місяців суд нарешті провів підготовче засідання і 12 червня цього року мав перейти до розгляду по суті, однак з того часу вже чотири рази переносив дату засідання.

📸: Стас Юрченко, архівне

Підписатися на Ґрати

Україна обміняла колишнього працівника секретаріату Кабміну, обвинуваченого в роботі на ФСБ, але суд продовжить розглядати його справу.

У червні цього року Шевченківський суд Києва звільнив колишнього працівника секретаріату Кабміну Анатолія Бая для участі в обміні увʼязненими між Росією та Україною. Представники Служби безпеки України затримали його відразу невдовзі після російського повномасштабного вторгнення з іншим колишнім працівником Кабміну Віталієм Гординою.

За версією слідства, чиновники ще з 2015 року працювали на російські спецслужби під агентурними іменами «Гаврилов» і «Канатоходець», та весь цей час передавали ФСБ дані про роботу українського уряду. Самі підозрювані заперечували провину.

Наприкінці червня Бай відправився в Росію, а Гордина залишився в Києві під вартою. Судді продовжать розглядати їхні справи, але кожного судитимуть окремо: Гордину особисто, а Бая заочно.

Розповідаємо, як пройшов суд над Гординою, про справу та обмін.

📸: Олексій Арунян, архівне

Підписатися на Ґрати

Смерть української журналістки Рощиної у російському полоні та арешт військового Гнезділова, що публічно повідомив, що йде у СЗЧ — головне, про що ми писали цього тижня:

▪️Журналістка Вікторія Рощина, яка зникла під час відрядження на окуповану частину Запорізької області у серпні 2023 року, загинула в російському увʼязненні.

▪️Суд у Києві арештував Сергія Гнезділова — військовослужбовця, який публічно заявив, що пішов у СЗЧ.

▪️Печерський суд Києва відправив у СІЗО голову медико-соціальної експертної комісії Хмельницької області та депутатки облради Тетяну Крупу з можливістю вийти під заставу в 500 мільйонів гривень.

▪️Верховна Рада ухвалила закон, що завершує ратифікацію Римського статуту.

▪️Львівський апеляційний суд залишив під вартою львівського блогера Остапа Стахіва, підозрюваного у шахрайстві та розголошенні інформації про ЗСУ.

▪️Вищий антикорупційний суд заочно розглядатиме справу народного депутата-втікача Андрія Одарченка, обвинуваченого в наданні хабаря.

▪️Як слідчі кваліфікували дії інформаційних спільників РФ до 2022 року і що змінилося зараз.

▪️ Святошинський районний суд Києва продовжив на два місяці арешт колишнього голови Макарівського суду Київщини Олексія Тандира, що минулого року збив насмерть нацгвардійця Вадима Бондаренка на блокпості під Києвом.

Підписатися на Ґрати

За два з половиною роки від початку повномасштабного вторгнення Служба безпеки України зареєструвала понад 300 проваджень у справах про організацію політичних заходів та інформаційну діяльність в інтересах держави-агресора.

Частина цих справ припадає на так званих медіаколаборантів — колишніх українських журналістів і блогерів, які почали прославляти окупаційну владу.

Питання, як розслідувати медійне пособництво державі-агресору, перед українськими правоохоронцями постало з 2014 року.

Як слідчі кваліфікували дії інформаційних спільників РФ до 2022 року і що змінилося зараз — розповідаємо у матеріалі.

📸: Стас Юрченко

Підписатися на Ґрати

Суд у Києві арештував Сергія Гнезділова — військовослужбовця, який публічно заявив, що пішов у СЗЧ

9 жовтня його затримали слідчі Держбюро розслідувань, а наступного дня — оголосили підозру у дезертирстві. Військовослужбовець визнає, що вчинив кримінальний злочин та готовий нести відповідальність.

Гнезділов зазначає, що своїм вчинком хоче привернути увагу до проблеми відсутності чітких строків служби, ротації та демобілізації. За його словами, відсутність чітких термінів служби сприяє «чорній демобілізації»: фіктивним шлюбам та розлученням, аби отримати опіку над дітьми, і тд. Військовий закликав владу створити мобілізаційну чергу з числа всіх військовозобовʼязаних українців. 

Військовий добровільно долучився до лав ЗСУ у 19 років наголосив у суді його адвокат Олександр Шадрін. 25 років Сергію буде наступного року — це мінімальний мобілізаційний вік. Його контракт мав закінчитись у березні 2022 року, але після повномасштабного вторгнення в умовах воєнного стану він вважається автоматично продовженим. За цей час у підрозділі Сергія жодного разу не було ротації.

Сергій не погоджується із кваліфікацією своїх дій і вважає, що його справу мають перекваліфікувати з дезертирства на СЗЧ, адже він одразу вказав, що готовий повернутись на службу, за яких умов і коли.

Розповідаємо про деталі справи і затримання Гнезділова, а також про позиції обвинувачення та захисту.

📸: Стас Юрченко

Підписатися на Ґрати

В Києві відбулася акція памʼяті журналістки Вікторії Рощиної

Колеги та друзі загиблої у російському увʼязненні журналістки вшанували її памʼять на Майдані Незалежності в Києві. Медіаспільнота закликала міжнародні організації до рішучих та негайних дій у зв‘язку з убивством української журналістки.

Європейський Союз вимагає якнайшвидшого ретельного та незалежного розслідування, яке зʼясує всі обставини смерті Вікторії Рощиної. Офіс генпрокурора розслідує загибель журналістки як воєнний злочин.

Українські медійники також опублікували спільну заяву, в який закликають до розслідування обставин смерті Рощиної, бо вбачають ознаки умисного вбивства або жорстокого поводження в полоні. Офіс генпрокурора вже почав розслідування загибелі журналістки як воєнний злочин, а Європейський Союз вимагає якнайшвидшого ретельного та незалежного розслідування, яке зʼясує всі обставини смерті Вікторії Рощиної.

📸: Стас Юрченко

Підписатися на Ґрати

21 вересня Сергій Гнезділов повідомив у себе у фейсбуці, що самовільно залишив місце служби після п'яти років у Збройних силах України. Так він намагався привернути увагу до проблеми встановлення чітких термінів служби для військових та створення мобілізаційної черги серед усіх військовозобов'язаних українців.

Донецька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону після цього повідомила, що за фактом публікацій у ЗМІ відкрила кримінальне провадження. У прокуратурі зазначили, що на початку вересня Гнезділова направили до госпіталя для медичного огляду. Однак він туди не з'явився та не повернувся до місця служби. 

Правоохоронці також стверджували, що впродовж двох тижнів Гнезділов змінював місця проживання і фактично переховувався від них.

Гнезділов добровільно доєднався до ЗСУ у 2019 році, взявши академвідпустку під час навчання на кафедрі журналістики у Львівській політехніці. За час служби воював на Донеччині, зокрема у Пісках та Бахмуті. Також він  засновник культурного фестивалю «ВиделкаFest» у своєму рідному місті Вилкове на Одещині та веде «++ подкаст» hromadske.

🗣️ Ми запитали чи готовий він добровільно повернутись на службу, щоб звільнитись від кримінальної відповідальності, як це передбачено змінами до законодавства, які набули чинності у вересні.

🎥: Стас Юрченко

Підписатись на Ґрати

⚡️Суддя Печерського райсуду Києва Євген Хайнацький задовольнив клопотання прокуратури та заарештував військовослужбовця 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сергія Гнезділова до 9 грудня. Повідомляє кореспондент «Ґрат» із зали суду.

📸: Стас Юрченко

Підписатись на Ґрати

Львівський апеляційний суд залишив під вартою львівського блогера Остапа Стахіва, підозрюваного у шахрайстві та розголошенні інформації про ЗСУ.

Остап Стахів — блогер і колишній політик, який під час пандемії Covid-19 організовував мітинги проти карантину і вакцинації, а саму пандемію називав фейковою. Спочатку повномасштабного російського вторгнення він перемкнувся на боротьбу проти мобілізації — повістки називав незаконними і стверджував, що ТЦК викрадають і катують людей.

Його адвокати просили скасувати ухвалу суду першої інстанції і не обирати підзахисному ніякого запобіжного заходу.

Розповідаємо подробиці справи Стахіва та як пройшов суд.

📸: фейсбук Стахів

Підписатись на Ґрати