Ґрати

Від початку вторгнення Росії в Україну у 2014 році щонайменше 112 медійників побували у російському полоні попри те, що міжнародне гуманітарне право визначає журналістів як захищену категорію і не дозволяє сторонам збройних конфліктів їх атакувати чи свавільно ув’язнювати. Такі дані озвучує українська правозахисна організація Інститут масової інформації (ІМІ), що зокрема моніторить злочини проти журналістів. За її підрахунками, нині Росія незаконно утримує 30 медійників.

У середині жовтня цього року батько зниклої влітку 2023-го та утримуваної у Росії української журналістки Вікторії Рощиної отримав листа від російського міністерства оборони про її загибель в ув’язненні та намір репатріювати в рамках обмінів з Україною. З того часу минув понад місяць, але Росія так і не надала йому жодних підтверджень зазначеного у листі та, попри запевнення, не повернула тіло родині для належного поховання.

Українські правозахисники тим часом вказують на системність російських практик викрадень журналістів в окупації, утримання їх без зв’язку із зовнішнім світом, жорстокого поводження з ними та на брак міжнародного тиску для припинення таких дій.

Що відомо про викрадення медійників на окупованих територіях — читайте у нашому матеріалі.

📸: Стас Юрченко, Ґрати

15 листопада Печерський райсуд Києва арештував народного депутата Євгена Шевченка на два місяці за підозрою у державній зраді.

Шевченко відомий як симпатик Білорусі та її самопроголошеного президента Олександра Лукашенка. Він заперечував можливість повномасштабного російського вторгнення, однак після 22 лютого 2024 року почав називати російського президента Володимира Путіна «царьком» та навіть «ху#лом».

Тим не менш він не відмовився від критики української влади та антизахідної риторики. Останнім часом Шевченко виступав за початок переговорів з РФ та навіть встиг написати листа обраному президенту США Дональду Трампу, в якому пожалівся на авторитаризм в Україні. 

Слідчі Державного бюро розслідувань стверджують, що Шевченко робив все це не через політичні переконання, а за гроші, і з 2020 року допомагав росіянам у підривній діяльності проти України. Відповідне кримінальне провадження відкрили тільки тиждень тому — 11 листопада. Коли, як і хто завербував нардепа слідство поки не встановило, натомість провело експертизу фільму про його поїздку у Білорусь, який він випустив наприкінці січня 2022 року, двох інтерв’ю, які Шевченко дав цієї осені та трьох постів у телеграмі на початку листопада.

Експертиза підтвердила, що нардеп завдав шкоди обороноздатності та інформаційній безпеці України. Крім того, правоохоронці перевіряють інформацію щодо можливого незаконного збагачення нардепа. Сам Шевченко стверджує, що ні в чому не винний, і не мав ніякого злого умислу проти України.

Розповідаємо деталі тут.

📸: Макстм Каменєв, Ґрати

Київський апеляційний суд залишив в силі рішення про арешт Сергія Гнезділова —  військовослужбовця, який публічно заявив, що пішов у СЗЧ. Про це повідомила на своїй сторінці у фейсбуці правозахисниця Людмила Янкіна, яка просила взяти Гнезділова на поруки. 

12 жовтня Печерський райсуд Києва арештував Гнезділова на два місяці за підозрою у дезертирстві. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі.

Військовослужбовець визнає, що вчинив кримінальний злочин та готовий нести відповідальність.

Гнезділов зазначає, що своїм вчинком хоче привернути увагу до проблеми відсутності чітких строків служби, ротації та демобілізації. За його словами, відсутність чітких термінів служби сприяє «чорній демобілізації»: фіктивним шлюбам та розлученням, аби отримати опіку над дітьми, і тд. Військовий закликав владу створити мобілізаційну чергу з числа всіх військовозобовʼязаних українців. 

Військовий добровільно долучився до лав ЗСУ у 19 років наголосив у суді його адвокат Олександр Шадрін. 25 років Сергію буде наступного року — це мінімальний мобілізаційний вік. Його контракт мав закінчитись у березні 2022 року, але після повномасштабного вторгнення в умовах воєнного стану він вважається автоматично продовженим. За цей час у підрозділі Сергія жодного разу не було ротації.

Сергій не погоджується із кваліфікацією своїх дій і вважає, що його справу мають перекваліфікувати з дезертирства на СЗЧ, адже він одразу вказав, що готовий повернутись на службу, за яких умов і коли.

Докладніше про справу Сергія Гнезділова читайте у нашій попередній статті. 

📸: Стас Юрченко, Ґрати

Після втечі за кордон ексголови Конституційного суду Олександра Тупицького у березні 2022 року Держбюро розслідувань розпочало кримінальне провадження. Розслідували незаконне переправлення через кордон чоловіків призовного віку, провели обшуки. 

Майже два роки потому ДБР оголосило підозри двом прикордонникам, двом поліцейським, митнику та шести цивільним, у тому числі Тупицькому. 

Справа стосується пунктів пропуску «Лужанка» і «Косино» у Закарпатській області. За даними слідства, у березні 2022 року через ці пункти могли незаконно виїхати близько сотні чоловіків.

Розповідаємо, що відомо про справу із рішень суду, опублікованих у судовому реєстрі, а також від прокуратури та адвокатів.

📸: Стас Юрченко, Ґрати

Головне, про що ми писали цього тижня:

▪️Суд в окупованому Мелітополі заарештував експрокурора за обвинуваченням у замаху на суддю з Бердянська, який перейшов на бік Росії.

▪️Прокурор відмовився від касаційної скарги з вимогою посадити електрика з Лиману, який під час окупації очолив службу з відновлення електромереж.

▪️Галицький райсуд Львова продовжив на 2 місяці тримання під вартою Вʼячеславу Зінченку, підозрюваному у вбивстві науковиці і політикині Ірини Фаріон.

▪️Вищий антикорупційний суд заочно призначив народному депутату Андрію Одарченку 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна та заборонив займати державні посади протягом 3 роки.

▪️Поліція в Криму під час затримання застосувала силу до незрячого жителя Джанкоя Ігоря Нікітенка, а суд наклав на нього два штрафи.

▪️Печерський райсуд Києва арештував народного депутата Євгена Шевченка на два місяці за підозрою у державній зраді.

▪️Вийшла друга частина інтервʼю з правозахисником, офіцером ЗСУ та колишнім військовополоненим Максимом Буткевичем про його перебування у російському полоні.

У другій частині інтерв’ю правозахисник, офіцер ЗСУ та колишній військовополонений Максим Буткевич описує, як він проходив через допити росіян у полоні, як його змушували зізнатися в злочині, якого він не скоїв, та сфабрикували кримінальну справу проти нього. А ще про те, як до луганського СІЗО, де його утримували разом із іншими військовополоненими, навідався представник ООН і розпитував про побутові умови.

🎧 Слухайте подкаст на зручній для вас платформі або одразу у нашому каналі👇🏻

⚡️Печерський райсуд Києва арештував народного депутата Євгена Шевченка на два місяці за підозрою у державній зраді — передає кореспондент «Ґрат» із зали суду.

Про підозру у держзраді слідчі Державного бюро розслідувань повідомили Шевченку 14 листопада. Посилаючись на комплексну психолого-лінгвістичну та військову експертизу, у ДБР стверджують, що ще до початку російського повномасштабного вторгнення Шевченко почав завдавати шкоду обороноздатності та інформаційній безпеці України. 

«Так, у 2021 році він публікував недостовірну інформацію щодо відсутності загрози повномасштабного вторгнення російської федерації з території республіки білорусь», — йшлося у повідомленні ДБР.

Крім того, слідство повідомило, що встановило контакти нардепа з представниками посольства Білорусі після того, як він у вересні 2020 року з прапором цієї країни зайшов на трибуну Верховної Ради. Також ДБР закидає Шевченкові поширення інформації, спрямованої на дискредитацію західних партнерів та європейських цінностей.

Під час судового засідання прокурор зазначив, що у підозрі перераховані шість епізодів стосовно висловлювань Шевченка - три з них стосуються роликів на youtube, ще три - дописи Шевченка у телеграм-каналі.

Євген Шевченко запевнив «Ґрати», що не визнає своєї вини, а повідомлення йому про підозру пов'язує з політикою. 

«Комусь там, — сказав Шевченко і показав нагору, — не сподобались мої висловлювання. Це політика, а політика завжди має ризики».

Євген Шевченко обирався до Верховної Ради по мажоритарному округу 76 на Запоріжжі від партії «Слуга народу». У травні 2021 року його Виключили з однойменної фракції парламенту після його візиту до Білорусі, де він зустрівся з Олександром Лукашенком, якому сказав, що третина українців хочуть бачити того президентом своєї країни. Напередодні виключення Шевченка з фракції влада Білорусі посадила літак компанії Ryanair і затримали опозиціонера, засновника NEXTA Романа Протасевича. Згодом у Верховній Раді Євген Шевченко увійшов до складу депутатської групи «Відновлення України».

📸: Максим Каненєв, Ґрати

Підписатись на Ґрати

Поліція в Криму під час затримання застосувала силу до незрячого жителя Джанкоя Ігоря Нікітенка, а суд наклав на нього два штрафи.

Джанкойський районний суд оштрафував Нікітенка за двома адміністративними протоколами, які на нього склали співробітники Центру з протидії екстремізму. Тепер він має виплатити 12 тисяч рублів (близько 3600 грн). Рік тому Нікітенка оштрафували на 35 тисяч рублів (близько 10500 грн) за ще однією адміністративною справою.

Чим не догодив співробітникам російської поліції чоловік з інвалідністю — читайте у нашому матеріалі.

📸: Лутфіє Зудієва, Ґрати

Підписатись на Ґрати

⚡️ Вищий антикорупційний суд заочно призначив народному депутату Андрію Одарченку 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна та заборонив займати державні посади протягом 3 роки. Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» з зали суду.

Суддя визнав депутата винним в тому, що він дав хабар голові Держагентства відновлення інфраструктури Мустафі Найєму. Одарченко відправив на криптогаманець чиновника біткоїни на суму 10 тисяч доларів. За це він хотів, щоб агентство направило гроші на відновлення харківського Державного біотехнологічного університету, який Одарченко раніше очолював та, за версією слідства, продовжував контролювати.

Сам депутат не визнавав провину та стверджував, що Найєм його спровокував. У середині вересня Одарченко втік за кордон. Суд оголосив його в розшук та перевів справу в заочний режим. Водночас нардеп продовжив брати участь в засіданнях через відеозв'язок.

Детальніше про справу Одарченка скоро читайте на сайті «Ґрат».

📸: Стас Юрченко, Ґрати

⚡️Галицький райсуд Львова продовжив на 2 місяці тримання під вартою Вʼячеславу Зінченку, підозрюваному у вбивстві науковиці і політикині Ірини Фаріон. Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» із зали суду.

Ірина Фаріон загинула 19 липня після того, як в неї стріляли біля її будинку у Львові. Через тиждень поліція оголосила підозру у вбивстві 18-річному жителю Дніпра В’ячеславу Зінченку.

Сьогодні на засіданні прокурор пред’явив нові докази, зокрема, портретну експертизу, яка підтверджує, що саме Зінченко стежив за будинком Фаріон напередодні вбивства. Сам підозрюваний це заперечує. Він та його захисники просили відпустити його з під варти.

Детальніше про сьогоднішнє засідання та нові докази у справі скоро читайте на сайті «Ґрат».

📸: Григорій Пирлік, Ґрати

Прокурор відмовився від касаційної скарги з вимогою посадити електрика з Лиману, який під час окупації очолив службу з відновлення електромереж.

У грудні 2022 року на Донеччині Служба безпеки України затримала 34-річного електрика з Лиману Дмитра Герасименка за підозрою у колабораціонізмі. Йому закидали те, що під час окупації міста він очолив підприємство «Районні електричні мережі», яке підпорядковувалося «ДНР» та відновлювало електромережі, пошкоджені під час боїв.

Герасименко визнав провину, проте просив не карати його суворо. За його словами, він погодився обійняти посаду, аби прогодувати хворих батьків та забезпечити містян світлом.

У травні 2023 року Індустріальний районний суд Дніпра засудив його до трьох років позбавлення волі, проте пізніше апеляційний суд замінив реальний термін на умовний. Прокурор подав на це рішення скаргу, а 12 листопада відмовився від неї. Верховний Суд закрив провадження, а Герасименко залишився на свободі.

Розповідаємо, що відомо про цю справу.

🎧 А також слухайте про суд над Герасименком у подкасті «Колючі ріжучі».

Фото: Олексій Арунян, архівне

Підписатись на Ґрати

Максим Буткевич — правозахисник, журналіст, військовий, якого нещодавно звільнили з російського полону.

У першій частині нашої розмови він розповідає, як вирішив іти до війська і як, зрештою, потрапив у російський полон.

Перший рік і два місяці Максим провів у Луганському СІЗО № 1. Далі його перемістили до колонії Вахрушеве-2, також на окупованій Луганщині. Це сталося після того, як Максима засудили за сфабрикованими обвинуваченнями. Буткевич провів у полоні два роки і чотири місяці.

Як Максим «взяв до рук калаша», бо вважав це способом зберегти майбутнє правозахисної діяльності в Україні — слухайте у подкасті.

Підписатись на Ґрати

11 листопада 2022 року українські військові звільнили Херсон від російської окупації. Того дня ми побували у місті і переповідаємо, як місцеві жителі реагували на звільнення Херсону.

А ще слухайте, як херсонці переживали окупацію.

Підписатись на Ґрати