GILEVICH👊🏻🇺🇦

Дякую вам за все. Ви самі знаєте скільки всього нам вдалося разом за цей рік. Нам нема з чим порівняти те, що ми проживаємо, щоб дати якусь оцінку, але вважаю, що ми доволі добре тримаємось, по відчуттям.

Бажаю всім нам якомога швидше досягнути справедливості, хоч миттєво її досягти і немовжливо, але впевнений вона точно настане. Диво наврядчи станеться, попереду ймовірно нам всім буде потрібно пережити складні політичні рішення, про які заздалегідь нікому ніколи не скажуть, але після цього настане мир. Сподіваюсь, ми, як країна, зробимо висновки та змінимось.

Вічна памʼять всім побратимам та посестрам, які віддали своє життя за нашу можливість сьогодні жити.

2025, ми готові…

Це Різдво ми святкуємо завдяки тим, хто бореться і тим, хто заплатив високу ціну.

Різдвяна зірка цього вечора не лише освітлює наші столи, а є згадкою про тих, хто вже не з нами. Полеглі Герої завжди поруч, у наших серцях, у кожному промінні світла, що сходить з небес.

Сьогодні наші оселі наповнені теплом і світлом, але за кожною різдвяною свічкою стоять ті, хто заплатив за це своїм здоров’ям, своїм тілом, своїм спокоєм. Ті, хто віддав усе, щоб ми могли зустріти ще одне Різдво.

Ми дякуємо їм. Ми пам’ятаємо їх. Ми підтримуємо тих, хто досі бореться за нас.

ПАМ’ЯТАЙ. ПОВАЖАЙ. ДОПОМАГАЙ.
Бо родинне тепло і єдність — це найбільша цінність, заради якої вони віддають усе.

Бажаю нам всім, щоб влада будь-якого рівня дбала не тільки про себе, ВЛК та МСЕК працювали чесно, прірва між нами та цивільними була якомога меншою, про наших полеглих побратимів ніколи не забували, а день ЗСУ в наступному році ми всі святкували вдома, в мирній Україні, яка зберегла свою державність в максимально широких її кордонах.

Честь та слава побратимам і посестрам, які в строю, та вічна памʼять всім полеглим.

Із перемогою Трампа люди поділилися на 2 групи. Перші радіють, що війна закінчиться, більше не будуть гинути наші люди, а територіями можна поступитися, аби тільки це все закінчилося. Другі кажуть, що «нас зіллють», більше ніякої допомоги не отримаємо та заради чого тоді це все було…

Ви можете мене закидати, але враховуючи реальність я не уявляю яким чином ми можемо вийти на кордони 1991 року, які нам обіцяють у телемарафоні протягом всієї повномасштабки. Мобілізаційний ресурс зменшується. Майже всі вмотивовані добровольці вже тут. Країни партнери своїх військових не дають, поки росія скупляє північнокорейців. Щоб збирати донати потрібно ледь не з бубном танцювати. Це можна продовжувати вічно, самі все знаєте.

Дивлячись правді в очі, то перемога, це збереження української державності в максимально широких її кордонах. Єдине, що ми зараз маємо робити, це продовжувати все те, що і робили задля перемоги, тому що розслабившись зараз у надіях на те, що Трамп все закінчить, ми втратимо ще більше територій та позиція під час перемовин у нас буде ще слабкішою.

Діліться своїми думками щодо цього.

«Всередині України ворогів немає» - 16.10.2024
«Це реально внутрішній ворог» - 20.10.2024

Пане Верховний Головнокомандувач, всередині України настільки багато ворогів, що люди готові давати будь-які гроші аби не йти в армію. Не через те, що нема чого захищати, а через те, що кожен день у новинах ми бачимо наслідки роботи цих внутрішніх ворогів. Враховуючи ситуацію в країні, подібні дописи, зазвичай, складаються з іншої риторики, але ми досі ставимося до вас із повагою та сподіваємось, що незабаром з вашого боку будуть ініційовані якісь зміни, адже якщо ми будемо закривати очі на весь той ад, то нам не довго залишилось, хоч і ми зі свого боку робимо все, що можемо. Честь маю.

UPD: Всім дякую, збір закрито.

Це все наші знищені ворожими fpv дронами автівки тільки за останній час…

Цього всього можна було уникнути, якщо б у нас були, як бачите, вкрай необхідні РЕБ станції, тому збираємо саме на них. Потрібні 403 600грн, за які придбаємо два 4х модульні РЕБи та дві зарядні станції по 2кВт, від яких вони будуть працювати.

Враховуючи те, як важко останнім часом закривати збори, нам навіть страшно уявити, коли ми це зробимо, але якщо всі зараз обʼєднаються та закинуть по зовсім трошки, то ми перестанемо втрачати побратимів та автівки. Вдячні за кожну гривню та репост.

Посилання на банку у шапці профілю.
Номер картки банки:
5375 4112 2193 2507

Номер картки приват:
4149 4993 4230 6584

PayPal: [email protected]

Незалежність України формують дії та вчинки кожного з нас. 913 днів поспіль у нас є шанси її втратити, але саме через вас, українці, ми стоїмо та тримаємо цей статус. Статус сильної, суверенної та незалежної України. Тому у цей день я хочу подякувати кожному з вас, хто не дивлячись на складність життя останніх років, кожного дня прикладає великих зусиль, щоб і досі ми мали можливість святкувати цей день.

З Днем Незалежності, Україно!

За час повномасштабної війни вперше так відверто поспілкувався публічно. Вам буде цікаво.

https://youtu.be/5Fqom3MghnU?si=RoOAWU_6DZGH3sek

За останні 2,5 роки на службі я зустрічав багато негідних офіцерів, які «витирали ноги» об особовий склад. Які самостверджувалися користуючись своїми офіцерськими званнями. Які при отриманні чергового підвищення обовʼязково повинні випити граньоний стакан горілки з зірочкою на дні, тому що це традиція. Радянська. Як і вони. Тому я точно знаю, яким офіцером бути непотрібно.

Тривалий час я відкладав це та завжди жартував «чистий погон, чиста совість», але деякий час тому командир бригади попросив очолити прес-службу, щоб підтягнути наші медіа до рівня операції, які виконують наші бійці, тому тепер буду продовжувати робити так, щоб про героїзм наших бійців знали якомога більше людей, тільки вже офіційно на посаді прес-офіцера.

Служу українському народові!

18 травня. Невеличка «екскурсія» в Часів Яр, де один з наших батальйонів вже деякий час виконує бойові завдання. Місто зруйноване, ворог не припиняє постійні спроби штурмів, але наші бійці тримають оборону. Окрема біль, це понад 500 місцевих цивільних, які не хочуть евакуюватися…

Давайте не забувати про важливе🫡🫡

Фото: LIBKOS

Південний фронт. Про те, як це, воювати по горло у воді, форсувати Дніпро, утримувати важливий плацдарм під безкінечним вогнем, щільність якого не зрівняється ні з якою іншої ділянкою фронту - знають тільки ті, хто через це пройшов та проходить. Попереду ворог, позаду - вода. Тебе знищують з усього, але ти все ще стоїш.

Герої цих фото - наші великі друзі, і нам важливо, щоб ви дізнались про них. Воїни 126 ОБр ТрО, одеська бригада, що здебільшого складається з вмотивованих добровольців, які виконують надскладні задачі на Лівобережжі Херсонщини. Вони не медійні, і деталі їх операцій можна буде озвучити хіба що по закінченню війни. Як і більшість історій з цієї публікації.

Так, за кожним з цих фото - своя історія, наповнена рішучістю, болем, страхом, хоробрістю. І надією. Це надскладний фронт, і хлопці - професіонали, які весь час тренуються та прокачують навички, але не дивлячись на це, доставка води, ліків та провізії на певні ділянки можлива лише повітрям, а саме fpv-дронами. Інакше - ніяк. Тож крім звичного нам використання fpv, ці маленькі пташки тут виконують ще й таку надважливу місію, забезпечуючи воїнів на тому березі всім необхідним.

Джерело: LIBKOS