Перша Пряма

«Вважаєш, що уявляти інших під час сексу - це ок?» - прилетіло мені запитання від друга. Я щиро засміялась, адже для мене це просто, але ж люди люблять все ускладнювати.

Іноді думки можуть лякати. Вони бувають дикі та неконтрольовані. І дуже важливо відокремлювати себе від думок. Я - це не мої думки. Я - це той, хто оцінює власні думки, фільтрує, наклеює лейбли та приймає рішення, в яку папку їх відправити.

Аналізувати кожну божевільну думку, що бува залізе в голову, паритись щодо неї, накручуватись і колупатись у можливих її причинах - вочевидь, діяльність пиздувата.

Ми не контролюємо думки, але точно обираємо, як на них реагувати. Тож нехай безглузді думки смішать, а позитивні хай не піддаються сумніву.

Дід консьєрж запригнув в голову під час сексу не тому що я неусвідомлено його хочу, а тому що це лиш прояв моєї уяви, межі якої іноді дивують мене саму. І смішно, що мене на секунду такий сценарій навіть трохи завів.

Уяві не треба задавати питання «чому?», треба питати «як я можу це використати?».

Я люблю фантазувати про різних людей, і це лиш думки, які допомагають задати самій собі певний сексі вайб. Тому і порно частіше обираю, де є чіткі ролі: брат і сестра, батькові друзі, босс, вчителька тощо.

Моя голова як людини інтуїтивної літає у минулому та майбутньому, строїть плани, дає прогнози, рефлексує та флешбечить, і з трудом зупиняється в моменті. Для збудження мені мало лише сенсорних відчуттів, а для того, щоб думки зупинились, і голова нарешті відключилась, треба активно думати найдикіші пошлості. Бо якщо ні, то в пустий слот залізе не щасливчик консьєрж і хорні Ноталка, а роздуми, як можна було краще відповісти в тій ситуації чотири роки тому.

Тож так, це цілком ок 👌

«певно лист може бути довгим, для мене він короткий. Хочу поради, бо лиш тут можу відкритись. жоден психолог не допомагає... а коли військовий ще і не маєш часу і рідним набрати...одні нерви.

Хлопець. маю дівчину 3 роки разом а інтимну немає, все її влаштовує то я не гарно виглядаю черезтте не хоче то релігійні вподобання... і я не можу якось впливати на це. тобто це її вибір і я ніби не можу любити лише секс чи просто як не наситна тварина хотіти її. Мені і самому так не приємно але дуже двого разом і ні ні... і як би не "розкріпощав" просто ніяк навіть коли був на сході... і приїхав у відпустку... я взагалі не бачив ні бажання ні вогника... і ніби нікого іншого немає...  можливо мені дивитися під іншим кутом це все... дуже нервую...і не знаю як проаналізувати це все ... таке ніьи людині я максимально противний але окрім інтимну нічого не вказувати. окрім моментів коли казали що зовні ніяк не спокушаю...
я то схудну дуже то наьеру не сильно ...ніколи не думав що це так впливає якщо це воно... і тепер вже комплекси....що мені робити ?» - пише наш позбавлений сексу захисник.
——————
І хоча мій типаж це високі курчаві красені, траплялись мені і трішки лисуваті та низкуваті. Харизма і вміння проявляти своє захоплення робили його дуже привабливим. Він вмів, як казав Едді Мерфі в «Raw», щиро відчувати свою нікчемність перед вродою, і це збуджувало. Мені подобалось гіперболізовано уявляти, що дозволяю чудовиську чи монстру тентаклями поглинати мене всюди. Або що віддаюсь якомусь збожеволівшему від пристрасті прихильнику, та ще багато інших диких сценаріїв.

Збуджує не врода, а зовсім інші штуки, і з різними людьми вони можуть мінятись. Важливо знати, що саме збуджує, досліджувати свої інтереси, чесно обирати собі пару та не мучати людей так, як це робить твоя дівчина.

Ти не розкрив, на чому ж будуються ваші відносини і що в них взагалі є, але в них точно немає ключового - ти її не збуджуєш, і вона прямо тобі це каже. Причини неважливі, ти нічого не зможеш змінити, тут нема про що домовлятись, тому треба якнайшвидше тікати з цих неповноцінних відносин, відкривати тіндер та ходити на потенційні one night stand-и і надолужувати, бо зараз як ніколи не можна дозволяти собі витрачати таке особливо цінне життя не на тих людей.

Посилаю тобі промені подяки та вдачі, нехай вони бережуть тебе та направляють на вірний шлях!

Я думаю, головне - це чесність у своїх бажаннях. Ще підлітком я завела жж і одразу ж почала постила туди доволі відверті фотки та думки. Мені хотілось вести щоденник, але не тільки для себе, а щоб його хтось читав. Навіть зараз коли я це пишу я уявляю обличчя знайомих і незнайомих людей.

Як екстраверт, я краще відчуваю і розумію себе та навколишній світ через інших людей. Я красива, коли чиїсь очі це бачать. Я щаслива, коли з кимось можна це розділити. Я існую, коли хтось мене розуміє. Я потрібна, коли хтось мене памʼятає. Я сексі, коли хтось мене хоче.

Екстраверсія не означає, що кожен день ти мусиш бігати в пошуках купи людей, я от люблю лежати з котами, дивись в небо та слухати птахів. Через це спрощене розуміння цієї риси зараз так багато псевдо-інтровертів.

Я відчуваю себе частиною світу, і мені потрібні інші для самоствердження, а інтроверт сам відчуває себе всесвітом. Якщо я щось можу, я хочу поділитись цим з тими, хто не може, а інтроверт скоріше подумає: «Якщо я можу, то чому інші не можуть?»

Якщо я не пощу фотки в трусах, то чого вона постить? Вона хоче уваги дрочерів? Насправді, не зовсім. Я сама люблю дивитись на чужі тіла, особливо на красиві. Заліпаю на інших дівчат, маю крашей акторів, але без жодного сексуального підтексту. Мені просто приємно на них дивитись, і напевно, хотілося б, щоб приємно було дивитись і на мене.

Під час сексу я люблю уявляти інших людей, і дуже часто це просто рандомні знайомі обличчя, але іноді в голову на декілька секунд може залетіти хтось дуже дивний і смішний, що можу пирснути зі сміху. Наприклад, якось на декілька секунд це був дід консʼєрж, якому сьогодні ну дуже пощастило.

Однієї осені з літніх канікул раптом повертаються зовсім інші однокласники. Я за це літо апгрейднулась з просто дрища на такого, що має бедра. Хлопці повитягувались і тепер нависали соняшниками десь з-під стелі. Я сиділа на баскетбольній грі, дивилась на його ноги в шортах, як він мощно ними стрибає, і які вони зробились довгі та волохаті. З кругленького закоханого бубсика він перетворився на бурхливого мʼязистого молодого коня, засмаглого і гарячого. І там на лавці спортмайданчика під свист кросівок об підлогу я думала про те, як дозволю йому себе полапати.

Він почав проводжати мене додому. Ми їздили разом на маршрутці, йшли через парк, прощались біля мого парадного, і кожного разу в одному з цих пунктів маршруту зажимались до оргазмів. Я випромінювала надвисокий рівень сексуальної напруги і неможливо було зупинитись, тому ми їздили до кінцевої і назад, до вечора затримувались на лавці в парку та ніяк не могли розпрощатися біля підʼїзду, і все терлись, жались, лизались, мацались і так і не дійшли далі знятих трусів і те лиш одного разу. Він трогав мою шею, груди, я прижималась до його ноги, чомусь надзвичайно еротичної для мене, і отак прям кінчала. Мені подобалось робити це в публічних місцях, і тому що це азартно, особливо перед домом, де можна було зустріти батьків, і тому що так я краще контролювала ситуацію. Іноді коли я зовсім втрачала голову, я вела його на сходи, якими рідко користувались в нашому будинку, а бувало навіть брала ковдри з хати та влаштовувала там лежанку. Я хотіла його весь час і мастурбувала по сім разів на день, а ось трогати його член не була готова. Точніше, не хотіла навіть. І вся справа в його обличчі.

Обличчя було сумне. Прям як у Міши, якому не дадуть грошей, йому також не хотілось нічого давати. Скільки разів ми йшли через парк, і весь шлях він бісив мене своїм скучним єбальником до усірачки. Ну ти ж ссався по мені стільки часу, ну ось я твоя, ще й така виявилась заводна, гаряча та непристойна, а в тебе ну таке вже ж униле єбло, що сил немає дивитись на нього. Він довго ходив в масці страждаючого безутішно закоханого, що видно вона приросла до нього, а в свій успіх він так і не зміг повірити. Я хотіла бездумно щасливого піднесеного парня, щоб мліть від його доторків, дивитись в закохані очі і кожного разу дозволяти трішки більше. А отримала накрученого дед інсайд псевдо-лірика, який сам не знав, чого хоче, і чому його губи такі перекручені.

Найбільше мені подобається дивитись в очі і бачити справжнє бажання, яке одразу ж хочеться виконувати. Під час сексу його POV завжди ширший, але крізь його погляд можна відчути все. Збуджує дивитись, як він дивиться, і якщо із захопленням, то я стаю згодна на багато чого необдуманого. І якби не пісне обличчя, той однокласник міг би отримати набагато більше, ніж вуличний петтінг.

Впав та пропав

Перша пряма знов роздає прохані поради! 🤙 Продивляючись листи на пошті [email protected] знайшла багато залишених без відповіді відвертостей. І знов зʼявилось те забуте вже бажання бути вашим некваліфікованим радником з особистих питань.

Матвій, що пізнав найстрашніше, писав: «У мене був перший секс у 14 років з моєю дівчиною, яку я дуже любив. Але вона жила не в місті, а в селі (80 км від міста). У мене тоді була погана ситуація з батьками через те, що я її так сильно любив що переписувався з нею 24/7. І в один момент у мене забрали телефон і перекрили мені все спілкування з нею, мені тоді доводилося підробляти і купувати телефони з ломбарду, щоб підтримувати з нею спілкування. Якось я вночі втік з дому, взявши з комори намет, дійшов до автовокзалу і купив квитки. Сів у автобус, доїхав до села де вона живе і ми з нею побачились. Ми пішли в ліс, поставили намет, залізли в нього, почали цілуватися, роздягатися, і тут сталося найстрашніше - у мене не встав хуй.
З того моменту минуло вже 2,5 роки і я боюся через це сексу. Ну не те що б боюся, просто відчуваю параною що у мене знову не встане. Я зрозумів, що це все було абсолютно дарма, я був маленький. Я дуже боюся, що раптом це травма і вона залишиться на все життя.
Наташ допоможи думками та порадами з цього приводу будь ласка. Як думаєш все-таки це травма чи ні?»

Ти міг би описати ситуацію парою фраз, але детальність твоєї історії дуже кінематографічна. Я ніби побачила вас двох там в наметі за 80 км від міста і відчула твій страх. Але якщо я бодай щось і зрозуміла в коханні та членах, то це те, що висить значить любить.

Коли я бачила в очах, що дивляться на мене, ейфоричний блиск та явні ознаки захоплення, то знала, що в нього не встане. І якщо чесно, це було навіть приємно. Це не всього лише пристрасть, а дещо важливе, хвилююче і повне почуттів.

Один хлопець зізнався, що в перший раз про всяк випадок використовує віагру. А що як це справжнє кохання, і тільки член про це вже знає? Краще підстрахуватись. І я вважаю це прекрасний варіант уникнути зайвих травм в будь-якому віці. Допінг допоможе пройти перший найскладніший рівень без втрат, а там далі вже просто. Іноді треба просто трішечки підстелити соломки.

Channel name was changed to «Перша Пряма»

Чужие дикпики

Довольно часто я открываю личку, а оттуда на меня смотрит дикпик. Веселый, задорный, плотный, хороший такой, домашний. Смотрю я на него, смотрю, и такая - а ну иди-ка сюда, давай мы тебя проверим, уж больно ты хорош. Вставляю его в гугл, и таки да - куча совпадений! Парниша то, оказывается, ворованный.

То есть чувак увидел письку, сохранил любовно, выбрал подходящий момент и скинул Ноташе, мол, смотри какая у меня. Чужим членом красовался! Даже не своим! Возможно, у него и папочка есть специальная с заготовками под разные ситуации и под разное настроение. Дикпики «неделька»: сегодня я вот этот небольшой крепыш, а завтра я буду кидать девочкам этого висюка.

И знаете, что самое интересное? Таких много, прям очень много было. Каждый присланный мне дикпик проходил проверку на аутентичность, и 60% из них были спизжены, простите за хуевый каламбур. Некоторые парни выбирали себе мощные поддельные дикпики, некоторые были поскромней. Но я все равно не пойму это никак. Ну кидаешь уже анонимный дикпик, так кинь свой, уж какой есть кинь. А то дразнят девочек чужим богатством, а они может рты пораскрывали и губы раскатили. Нехорошо это.

Больше постов у меня в Патреоне, подписывайте и поддержите меня 🍆

“Что сделать, если после десятка прожитых совместно лет твоя половинка как-то не особо жаждет секса и секс раз в месяц ее вполне удовлетворяет, если не «приставать», то через пару месяцев в день когда звезды сойдутся стрелой, к тебе придёт счастье в виде страстной спутницы жизни. Быт, работа, дети, я все понимаю. При этом периодичность абсолютно не устраивает. Можешь помочь советом, как пробудить желание?” - пишет неудовлетворенный Витрум. Ты тоже можешь писать мне свои вопросы на [email protected]

——————

Ах, Ви, тут конечно все индивидуально. Но ты подумай, посчитай, может быть на твоей жене лежит слишком много обязательств, и есть возможность снять их с неё и облегчить состояние, в котором она ложится с тобой в конце дня? Посчитай роли, в которых вы с женой находитесь. Роли - это сферы жизни, и задача каждого из пары - осознать эти роли и сбалансировать их, а чтобы это сделать, нужно выписать в табличку все задачи, которые лежат на тебе и на ней и сравнить. Кто зарабатывает, кто готовит, кто выносит мусор и так до мелочей. Дело в том, что мы в основном помним только то, что делаем сами, а вот когда то же самое делает другой, мы даже не замечаем.

Чтоб облегчить жизнь, можно например нанять уборщицу - это не так дорого, зато очень приятно возвращаться в чистый домик и аж даже хочется походить в нем красивой в белье, а может даже голой, зажечь свечи, фоткаться в зеркала, слать фотографии и возбуждаться от того, как все гармонично и красиво и пахнет. А когда все раскидано, пыльно, согласись, совсем не та атмосфера. Можно купить наконец посудомойку или мультиварку, оплатить няню или отправить детей в лагерь, купить цветы не на 8 марта, а просто так, сфоткать ее ступни, выглядывающие из-под одеяла, пока она спит и прислать ей с работы, подчеркнув, что поцеловал их аккуратно и хотел бы ещё. Подари курс массажа, поход в СПА, к косметологу - любое, что поможет ей почувствовать себя красивой и снимет стресс.

Писать, волновать, дарить, вдохновлять, поощрять - все это очень возбуждает, расслабляет, а секса ну совсем не хочется, когда ты напряжена, на тебе стотыщ дел, домашних заданий - своих и школьных, и недовольный бурчащий муж, которому все не так и вообще не сосут.

А ещё, гуляя где-нибудь вместе, например на отдыхе, предложи ей зайти вместе в секс-шоп с условием, что каждый выберет там что-нибудь интересненькое. Вы повеселитесь, разглядывая огромные дилдо, смешные костюмы и бдсм маски, и за одно поделитесь фантазиями. Я например в ЛА купила себе флакончик с заинтриговавшим меня названием Pleasure gel for her. Их оказалось много на рынке, но все они действуют одинаково - сначала немного печёт, а потом так приятно...Всем советую в общем.

19

Здесь мне 19. Я влюблена в своего первого парня. В меня влюблён другой взрослый мужчина. Я познаю своё тело и то, что в нём. Мои родители разводятся. Жизнь меня удивляет и я пытаюсь найти себе место. Я веду жж. Я очень хочу быть полностью откровенна со всеми, но постоянно кто-нибудь меня останавливает. Скрываться под масками проще, чем отыскать настоящего и слушать только его.

Меня всегда читали взрослые люди, хотя я начала говорить в 16 лет. Это был довольно остроумный Livejournal для маленькой девочки без жизненного опыта, но с широко открытыми глазами, внимательным слухом и бесконечной фантазией. Даже совсем маленькой я была очень проницательной. Я замечала то, что взрослые даже не догадывались о себе. Я видела их суть, не понимая части диалогов.

Я всегда верила, что если люди всего лишь начнут говорить правду прямо, то никогда себя не потеряют и не забудут, что их ведёт по жизни.

Первая Прямая родилась, потому что желание поиска истины через проговаривание собственных мыслей сидит во мне. Конечно, можно пойти к психологу, как делают многие, но можно также искать ответы самим. Вообще психолог - это ведь всего лишь независимый взгляд умного человека на твои собственные мысли.

Давать советы, как я собиралась это там делать и делала весьма успешно, очень трудно, когда сам чувствуешь себя неуверенно. А вот копаться в себе и открываться другим людям - это то, что вдохновляет и окрыляет меня. Чем больше я оголяюсь, показываю и понимаю себя настоящую, тем лучший совет я могу дать.

Количество подписчиков и просмотров на прямой - это что-то нереальное, я до сих пор не могу в это поверить! Я действительно очень горжусь этим успехом и дорожу каждым из вас!

Процесс самокопания и вот такого потрошения души - пожирает и высасывает энергию. А зарядка у неё как у старого айфона - мучительно долгая и не соответствует качеству продукта. Рекламу в Прямой хотели закупать постоянно и дорого (от 500$ за пост), но признаюсь, автора так отвлекает вся эта денежная мишура и рекламные интеграции. Может быть кого-то она наоборот возбуждает, например Лучкова, но уж точно не меня. Люблю Ваню, цём хитрого жука! А ещё меня читает моя мама. Привет, мам, я люблю тебя, но мне сложно, когда ты смотришь.

Я готова писать откровенно о себе. Обо всем, что сделало меня той девушкой, которая сидит сейчас на кухне и не может поверить количеству вовлечённых в её голову людей. Я поражена и счастлива!

Я завела Патреон. Эта площадка показалась очень привлекательной, так как люди просто могут меня поддерживать подпиской, а я могу отдавать им огромную часть своего времени, себя, своих мыслей и желаний, страхов и вообще - быть на очень близкой дистанции. Но не все, кто меня читает, меня любит, и меня это беспокоит. Но если они готовы платить за то, чтобы читать и не любить меня, то это даже весело. В общем, добро пожаловать на Патреон. Там будет несколько уровней откровенности. Посмотрим, какие они, и кто под ними спрятан.

Фото сделано на первый айфон 🖤

https://www.patreon.com/gusenica_lo

В последнее время я много читаю о теле. Про всякие там бактерии, вирусы, антибиотики, мозг, психику. Подписалась на патологоанатома в твиттере - странный поступок для человека, который боится крови и мыслей о строении тела, но наверное, так я борюсь с слабостями и заглядываю страху в глаза. Она кстати красивая женщина, которая режет трупы, пишет заключения о смерти и выкладывает это в твиттер. А я смотрю и поражаюсь жестокости жизни. Глоток освежающего воздуха с примесью нашатыря и отрезвляющая пощечина. Смерть на её фотках такая близкая и простая, а человек - такой уязвимый и беспомощный. Иногда неплохо об этом помнить.

Пугает, что антибиотики заканчиваются и новых не получается придумать. Недобитые после курса антибиотиков бактерии крепчают, вырабатывают защиту и превращаются в супербактерий. Если люди не перестанут лечить вирусные заболевания типа простуды и гриппа антибиотиками, мы все можем сгинуть от чего-то самого простого и давно излеченного, как например сифилис.

Обычно я каждую весну теряю мотивацию, так как метеозависима, все эти ретроградные Меркурии на меня давят, но в этот раз весення хандра затянулась, наложился сильный стресс, и вот я смотрю расфокусированным взглядом, теряю вкус жизни, у меня скачет настроение, тяжелая опустевшая голова и ноль эмоций. Оказывается, все дело в дофамине. Дофамин - это гормон, который мозг вырабатывает, предвкушая что-нибудь приятное. Когда ты хочешь получить награду за выполненное действие, вырабатывается дофамин, и потом, когда уже наслаждаешься своим желанием, вырабатывается другой гормон - серотонин, от действия которого приходит заветное наслаждение жизнью. От погоды, стресса, отсутствия отдыха понижается дофамин - ничего не хочешь, ничего не интересно, в принципе можно просто лежать на диване весь день, почему бы и нет.

Как же быть? Спорт и отказ от дешёвых удовольствий. Спорт разгоняет кровь и запускает все процессы, а дешёвые удовольствия подсаживают тебя в дофаминовую петлю. Каждый раз, когда ты упрощаешь себе жизнь и просто кайфуешь - много ешь, куришь, мастурбируешь, играешь в видеоигры, пьёшь, ты слишком быстро получаешь желаемое. Ты ничего не предвкушаешь, не добиваешься, ты просто берёшь и потребляешь, скроллишь ленту пустыми глазами. Чем дольше, тем меньше удовольствия получаешь от этого всего, и вот уже снова лежишь, тупо глядя в потолок, потому что пропал какой-либо вкус.

Чтобы поднять уровень дофамина, выбираешь день и живешь как священник, отказавшийся от всего мирского. Даже не читаешь и не слушаешь музыку, не ешь вкусную еду и не играешь. Вообще ничего не делаешь и смартфон нельзя. Не общаешься, не гуляешь, сидишь сычом как вроде свет отключили. Просто существуешь, так, чтоб прям сильно скучно. И тогда проснётся настоящий голод до дел, хотя бы каких-нибудь, так что даже стирку развесить будет казаться приключением.
Шабат, шалом! А ведь эти ребята всё-таки что-то знают 🕍

Посмотрела последний фильм Альмодовара «Боль и слава», где он показал старость, с которой приходит много боли, если не думать о своём теле. Боль не даёт ничего делать, не даёт творить. Поэтому заботься о себе. Сдавай кровь, ходи к стоматологу, пользуйся зубной нитью, часто мой руки, пей больше воды, проветривай комнату, ходи гулять, позвони маме. Следи за собой, будь осторожен ❤️

Говорят, над отношениями нужно работать.
Но на работе работать, над собой работать, еще и над отношениями пахать - слишком беспросветная жизнь нарисовывается. Отношения должны приносить удовольствие, радость и желание быть лучшей версией себя. А если над ними работаешь, то обязательно потом где-нибудь от них и отдыхаешь. Поверьте, бывает так, что человек идеально подходит, и ты точно в этом уверен. Он берет на себя все твои слабости и нуждается во всех твоих умениях. Он заходит в комнату, и свет как будто становится ярче. И работать, уставать, переживать, делать множество усилий, чтоб отношения жили, не требуется. Ты просто стараешься, потому что на самом деле так прикольней - стараться, и потому что он способствует, мотивирует быть лучше. Не нужно мириться с его недостатками и потакать вкусам, притворяться, играть роль, так как ваши предпочтения совпадают. Понимание, что хорошо, плохо, правильно, как нужно, как лучше - у вас одинаковое.
Работа - это борьба, а отношения - это путешествие. А я заговорила как мудрец, но по крайней мере я заговорила. Уже неплохо. Посмотрим, что будет дальше.