ІНТЕРВ'Ю З МОЛОДИМИ ВЧИТЕЛЯМИ: ПРОБЛЕМИ ТА МОТИВАЦІЯ ДО РОБОТИ (ЧАСТИНА 2)
Служба освітнього омбудсмена продовжує висвітлювати проблеми, з якими молоді вчителі стикаються на початку своєї педагогічної кар'єри після влаштування на роботу, проблеми, які виникають під час їх роботи, досвід взаємодії молодих педагогів з учнями, батьками, колегами, мотивацію та ставлення до освітніх реформ.
Серед наших героїв цієї серії інтерв'ю: Руслан Циганков, вчитель фізики та інформатики в одній зі столичних шкіл, блогер TikTok, а також вчителька середньої школи з прифронтової території (її імені не зазначаємо через прохання про анонімність) https://bit.ly/3UnQjxc .
Наші герої називають багато схожих проблем молодих педагогів, які перегукуються, зокрема, з тим, що звучало у попередніх інтерв'ю.
Вони звертають увагу, що атмосфера, в якій працює молодий вчитель, залежить від керівництва та колективу. Наприклад, вчителька середньої школи з прифронтової території каже, що є дуже багато молоді, яка любить дітей і хотіла б працювати в школі. Але в її колективі за основним місцем роботи переважає недоброзичлива атмосфера та недобре ставлення до молодих колег.
Руслан Циганков також говорить про несприйняття молодих колег колективом, у зв'язку з чим “робота з дітьми, яким треба приділяти дуже багато уваги, перетворюється ще й на боротьбу і суперництво з деякими колегами”.
Тому обоє педагогів стверджують, що молодий учитель не захищений, не вміє і не знає, як себе захистити.
До взаємодії з колективом додаються труднощі взаємодії з батьками, що виникають на початку. Учителька з прифронтової території звертає увагу, що молодому вчителю найважче спочатку - побороти свої емоції та страх. На початку завжди є страх спілкування з батьками, а зараз ще дуже поганий психологічний стан батьків, і це впливає на стан дітей та взаємодію з педагогом. При цьому вона зауважує, що в її школі офіційне наставництво молодого педагога зараз здійснюється більше на папері. На думку Руслана Циганкова, деякі батьки вимагають від вчителів забагато як для їх професії та рівня заробітної плати. Учитель наголошує, що йому і так не вистачає часу у школі й хотілося б зменшити кількість різної дрібної роботи. Крім того, під час воєнного стану прийшло розуміння, що вчитель має бути не лише вчителем, а ще й психологом.
Водночас вчителька з прифронтової території вважає молодих вчителів навіть більш підготовленими до роботи. Адже вони шукають цікаву інформацію, підходи до роботи, тому діти люблять, обожнюють молодих вчителів. Про те, що дітям трохи легше з молодими колегами, каже й Руслан Циганков.
Щодо реформ, педагоги підтримують реформу Нової української школи. Вчителька з прифронтової території наголошує, що в НУШ діти отримують знання, але не через стрес. Руслан Циганков звертає увагу, що треба змінювати у свідомості учнів звичку концентруватися на оцінках, аби вони концентрувалися саме на знаннях і бажанні дізнаватися нове. Але він зауважує, що той, хто займається заробітною платою бюджетників, не враховує вагомий внесок вчителів у суспільство - навчати маленьких українців, щоб потім вони стали великими людьми.
Ще однією проблемою, про яку говорить вчителька з прифронтової території, є побори. Одна школа, де вона працює, постійно на щось збирає кошти із вчителів та батьків. А в іншій школі, де вона також працює, не збирають нічого, вчителі забезпечені навіть ручками.
Попри всі перелічені проблеми та труднощі, ці педагоги також не уявляють себе поза межами вчительської професії.
💪 Заклик для молодих педагогів від Руслана Циганкова: “Відчуйте свою місію в освіті - навчати учнів, виховувати їх людьми з великої літери та свідомими громадянами нашої країни”.
💪 Заклик для молодих педагогів від вчительки середньої школи з прифронтової зони: “Не бійтеся йти працювати до школи!”