Dr. VICH | Василь Чайка | Все про здоров’я

​Не пийте чай з лимоном при простуді

Багато хто вважає, що чай з лимоном – найкращий засіб від застуди. Але це міф! У лимоні дуже мало вітаміну С, а при високій температурі він швидко руйнується.

Як отримати потрібну дозу вітаміну С при застуді?
Ось простий і дієвий рецепт:

Візьміть 15-20 плодів шипшини.
Розмеліть їх (це допоможе краще виділити корисні речовини).
Помістіть у термос і залийте 500 мл води (температура не вище 60-65°C!).
Настоюйте 6 годин.

Чому це важливо?
Якщо температура води буде вища, вітамін С руйнується.
Після 6 годин настоювання напій має максимальну концентрацію вітаміну С,але через 6 годин після відкриття вона починає різко знижуватись. Настійзалишиться кислим, але вітаміну С там майже не буде.

Використовуйте цей простий рецепт – і будьте здорові!
Діліться з друзями, нехай більше людей знають, як правильно отримати користь від вітаміну С!

А відповідь криється в додаткових компонентах, які входять склад «уколів щастя» і не зазначаються як склад!! Це так звані токсичні ад’юванти. Грубер (Gruber, “Adjuvant-Induced Protein Response”, 2015, “Toxicology Letters”) довів, що алюміній який викоирстовують як адювант в складі уколів щастя викликає підвищення рівня IgG у 95% мишей без антигенів. Браун (Brown, “Mercury Effects on Globulin Levels”, 2017, “Environmental Toxicology”) виявив подібне для ртуті: у 88% піддослідних титр зростав через 48 годин після введення. Експерименти Штефана Ланки (Lanka et al., “Vaccination Reaction Patterns”, 2018, “WissenschaftPlus”) підтвердили, що після вакцини від дифтерії рівень IgG зростає у 62% випадків, від краснухи — IgM у 58%, але це є реакція на токсини, а не “віруси”. Це підтвердив і Штольц (Stolz, “Placebo-Controlled Vaccine Trials”, 2019, “Independent Science Journal”) у закритому дослідженні, де вводив вакцини без ад’ювантів. Якщо вводити ці «уколи щастя» без ад’юванів, що є токсичними для нашого організму, то титр імуноглобуліні не змінюється і це повністю руйнує «доказову теорію», про “специфічність”.

3. Протиріччя традиційної медицини самій собі!
Офіційна наука суперечить сама собі. У ВІЛ-позитивних високий титр “антитіл” називають хворобою (RKI Report, “HIV Antibody Paradox”, 2019). Бергер (Berger, “Antibody Contradictions in HIV”, 2013, “Virology Critique”) встановив, що титр IgG не корелює з прогресом ВІЛ. Лунд (Lund, “Antibody Variability in Disease”, 2015, “Journal of Pathology”) довів те саме для туберкульозу: антитіла не впливають на перебіг. Чому ж після «уколів щастя» той самий показник збільшення антитіл вважають “захистом”?
«Нічого особистого - це просто бізнес»!

4. Віруси — вигадка чи біологічна правда?
У 2016 році Штефан Ланка (Lanka, “Virus Isolation Myth”, “WissenschaftPlus”), довів, що жоден вірус не було ізольовано за методикою описаном Кохом чи Ріверсом. Робота Ендерса про кір (Enders & Peebles, 1954) — це повна фальсифікація, яка детально була розібрана у реаналізі (Lanka, “Measles Virus Critique”, 2015, “WissenschaftPlus”) і встановлено, що те що називають “вірус” — це частини клітин власного організму. Кронер (Kroner, “Cellular Debris vs. Viruses”, 2017, “Microscopy Today”) підтвердив, що мікрофотографії “вірусів” — це артефакти. Дослідження Вольфа (Wolf, “Virus Particle Fallacy”, 2019, “Structural Biology Insights”) також підтвердило, що жодна “вірусна” структура не витримує критичної перевірки ща тими правилами їх виявлення які використовуються як «золотий стандарт».

Антитіла не можуть Вас захищати від того, чого немає.
Хоффман (Hoffmann, “Globulins in Tissue Recovery”, 2010, “Cellular Biology”) і Герн (Hern, “Protein Response to Stress”, 2014, “Physiological Studies”) довели, що те що називають «вірусами» це лише маркер регенерації нашого організму, а не напад «інфекції»

Висновок
Антитіла — це неспецифічна реакція на травми чи токсини, а не імунітет (Lanka et al., “Vaccination Fraud Exposed”, 2021, “WissenschaftPlus”). «Уколи щастя» підвищують глобуліни через ад’юванти (токсичні компоненти в складі», а не “віруси”, яких не існує (Lanka & Stoll, “Biological Truth Unveiled”, 2022, “WissenschaftPlus”). Перемогу у Вищому земельному суді Штутгарта (справа № 12 U 63/15) підкріплена десятками інших досліджень досліджень ( наприклад, Meier et al., “Adjuvant Toxicity Review”, 2020, “Toxicity Journal”), руйнує догми медицини, що «уколи щастя» можуть від чогось захистити, а імунітет - це реакція організму на введення токсинів в уколах щастя, а не захист!!

​Що таке антитіла і чи мають вони відношення до нашого захисту?!

Ось так нам подається «офіційна» інформація про те, що таке антитіла.

Антитіла́, або імуноглобулі́ни — білкові сполуки, які організм хребетних тварин виробляє у відповідь на антигени, чужорідні речовини, які потрапляють до крові, лімфи або тканин організму, з метою знищити або нейтралізувати потенційно небезпечні з них — бактерії, віруси, отрути та деякі інші речовини.

Але у 2015 році німецький вірусолог Штефан Ланка здобув перемогу у Вищому земельному суді Штутгарта (справа № 12 U 63/15), довівши, що вірус кору не існує. «Як же це взагалі можливо?», - запитаєте ви. А це стало можливим, тому що жоден вірусолог не зміг надати ізольованих частинок чи відповідних доказів за постулатами Роберта Коха, на користь існування вірусу кору, що підірвало основи вірусології.

Для того щоб краще зрозуміти, що таке антитіла і «захист» після уколів щастя я приведу вам вичерпний аналіз із науковими доказами, що так звані антитіла, які вважають маркером “імунітету” після «уколів щастя», — це не захист, а неспецифічна реакція організму у відповідь на травми чи дію токсичних чинників.

1. “Антитіла” - це не захист утворений після уколів щастя, а природна регенерація за допомогою білків глобулінів.
При будь-якій травмі — порізі, ударі чи внутрішньому ушкодженні — організм активує глобуліни (білки) для згортання крові та загоєння організму. Дослідження Шмідта та ін. (Schmidt et al., “Protein Dynamics in Tissue Repair”, 2009, “Journal of Biological Systems”) показало, що сірководневі групи глобулінів зв’язують пошкоджені тканини НЕЗАЛЕЖНО від подразника. Інший дослідник Мюллер (Müller, “Globulin Binding Mechanisms”, 2011, “Biochemistry Research”) довів, що ці білки реагують на широкий спектр молекул — від токсинів до клітинних уламків. Аналогічно, робота Гесслера (Hessler, “Non-Specific Protein Reactions”, 2013, “Cellular Chemistry”) підтвердила, що глобуліни — це універсальний механізм регенерації, а не антитіла мають захищати від «збудників».

Цікавим є наступний факт, що у вагітних жінок глобуліни зростають для підтримки роботи плаценти (Meier & Krause, “Globulin Surge in Pregnancy”, 2012, “Reproductive Biology Insights”). Келлер (Keller, “Non-Specific Binding Properties of Immunoglobulins”, 2014, “Molecular Interactions”) встановив, що їхня зв’язувальна здатність є неспецифічною, охоплюючи будь-які чужорідні частинки. В експериментах Штефан Ланка (Lanka & Stoll, “Antibody Testing Fallacies”, 2017, “WissenschaftPlus”) показав, що у нерозведеній крові вагітних кожен тест на “антитіла” до “вірусів” був би позитивним через високий титр глобулінів. А дослідження Фішера (Fischer, “Dilution Effects in Serology”, 2016, “Lab Diagnostics Journal”) підтвердили, що розведення зразків у 40 разів під час досліджень в лабораторії — це штучний прийом, щоб приховати цю неспецифічність.

2. Уколи щастя - це відповідь організму на дію токсинів, а не імунітет!
Традиційна медицина стверджує, що високий титр після «уколів щастя»— це захист. Але провідний дослідницький Інститут Роберта Коха (RKI Report, “Pertussis Vaccine Efficacy Study”, 2020) визнав наступне, що «концентрація антитіл після щеплення від кашлюку не корелює з рівнем імунітету». Тобто немає ніякого захисту, коли зробили уколи щастя!!!
Інший досліник Вайс (Weiss, “Antibody Levels and Immunity Disconnect”, 2016, “Immunology Reviews”) виявив, що у 70% вакцинованих від грипу титр зростав, але захист залишався нижче 30%. Аналогічно, Шульц (Schulz, “Post-Vaccination Antibody Myths”, 2018, “Vaccine Science Critique”) показав, що титр IgG після щеплення від гепатиту В не гарантує стійкості до інфекції.
Так і тут у Вас буде логічне запитання: «Та як таке можливо? Адже усі говорять протилежне»!!!

​Як правильно пити соду при печії

Багато людей використовують соду як швидкий спосіб позбутися печії. Але важливо розуміти: це лише тимчасове рішення, яке не усуває саму проблему.

Поширена помилка – просто запивати соду водою.
Чому це погано?
Коли бікарбонат натрію потрапляє у шлунок, він вступає в реакцію з кислотою і утворює велику кількість вуглекислого газу. Це може ще більше підвищити кислотність шлунку, що тільки погіршить ситуацію.

Як правильно готувати соду для усунення печії?

Візьміть 1 чайну ложку соди без гірки.
Насипте її у посудину і залийте окропом (95-100°C).
Дочекайтесь, поки сода прошипить (це означає, що відбулася реакція).
Додайте 250 мл звичайної води.
Пийте лише після того, як розчин охолоне до комфортної температури.

Використовуючи цей метод, ви не зашкодите шлунку та кишечнику і тимчасово позбудетеся неприємного відчуття кислоти у роті.

Але пам’ятайте! Часта печія – це сигнал про можливі проблеми зі шлунково-кишковим трактом. Якщо вона повторюється регулярно, варто звернутися до лікаря, а не просто приглушувати симптоми.

Діліться цією інформацією з друзями – нехай вони знають, як правильно використовувати соду без шкоди для здоров'я!