Андрій Длігач. Економіка. Стратегія. Аналітика

Що треба змінювати в економічній політиці України?

Ми втратили попередні конкурентні переваги: немає більше дешевої робочої сили, дешевої електрики, через кліматичні зміни та замінування немає родючих земель, ми перетворюємось на логістичних тупик.

Але все це посилюється тим, що ключові проблеми для бізнесу — це не тільки військові ризики. Бізнес турбують відсутність достатньої кількості кваліфікованих кадрів і непередбачувані дії держави. Саме держава є ключовою причиною, чому в нас немає внутрішніх інвестицій: 48% компаній відчували тиск із боку правоохоронних чи регуляторних органів, а 28% опитаних підкреслюють, що цей тиск збільшився.

Ключова цифра для мене — 83% молодих людей хочуть виїхати з України, бо не бачать перспективи. У всьому цьому ми маємо знайти потенціал зростання людського капіталу. Є два реалістичні шляхи — це подовження активного довголіття і імпорт трудового ресурсу.

Ми просто мусимо зробити нашу економіку цікавою, підвищити її складність, збільшити продуктивність, захистити права, дати свободи підприємцям і винахідникам. Єдиний шлях для України — побудувати країну можливостей, підвищити продуктивність праці та на повну реалізувати людський, ресурсний і географічний потенціал.

Ще більше про це — за посиланням. Читайте, коментуйте, діліться вашим баченням.

Спробував сформулювати дорослі питання щодо перспектив повоєнної України, на які вважаю важливим нам говорити і шукати відповіді вже зараз.
Вони є виводом з досліджень і моделювання Центр соціальних змін і поведінкової економіки та Advanter Group. Деградація, депрофесіоналізація, депопуляція — це інерційний тренд який треба здолати.
Отже:

- Пенсійна реформа та активне довголіття, превентивна медицина — готовніать українця взяти на себе відповідальність за активне довголіття до 75 років
- Відповідальність українця за добробут, здоров’я, освіту, владу
- Перенавчання, професія – не вирок, готовність до переїзду. Готовність українця змінити ставлення до власного життя (те, що називається «вийти з зони комфорту»)
- Повернення українців: готовність суспільства до порозуміння
- Утримання молоді через спроможність запропонувати кращу альтернативу майбутнього
- Мультикультурніть, відкритість до талантів і нових ринків. Суспільна готовність адаптувати людей з інших культур. І спроможність адаптуватися до мультикультурності.
- Справедливість як суспільне благо. І як благо людини.

Яке ще з дорослих питань варто нашого обговорення?

Ну!!!

Наївність — вважати, що наступна влада буде кращою, якщо ти сам не навчився впливати на рішення влади.

Ну, ще трошки :))

Як два різні громадянські суспільства.
Вчора на ефірі ProUA я стикнувся з тим, яке виступає за термінові вибори, за відмову від співдії з чинною владою, виступає за скорочення 80% чиновників і не визнає поведених за останні роки реформ. А також не вважає негативним сценарій провалу країни (failed state).

А сьогодні в рамках проєкту Голос громадянського суспільства проводив другий раунд обговорень щодо співдії, побудови інклюзивної держави, впливу на процеси, субʼєктність і мережевість з представниками 80 громадських обʼєднань. І тут — неприпустимість виборів всупереч Конституції, розбудова системи впливу на рішення держави, побудова інклюзивних інституцій, неприпустимість сповзання в автократію, пріоритет свободи слова…

І за всим цим — співдія, мережевість, субʼєктність, вплив.

Друзі, дякую вам за участь!

Вчора був день з вельми дивним завершенням — дебатами на ProUA.
Олександр Доній модерував, а ми з Vitalii Kulyk і запрошеними експертами обговорювали План внутрішньої стійкості. Хоча самого плану ще немає, тому обговорення звелося більше до виступу Президента.
Я дуже розчарований. Не стільки планом, якого поки немає. І не виступом Президента — бо віддаю перевагу обговорювати ідеї, плани, дії, моделі.
Скільки поверхневим і безвідповідальним підходом частини громадянського суспільства.
Особливо це видно в коментарях до відео.

Розтяжка відома:
А. Якщо співпрацюєш з владою — то легітимізуєш все що вона творить.
Б. Якщо не співпрацюєш з владою, залишаєшся в «білому пальті».

То маєш чекати пока вона награбує, завалиться (хіба не розвалить країну?)?
Чи маєш скористатися кожною можливістю, щоб контролювати, переконувати, змушувати — але впливати на реформи?

Моя відповідь така: критикувати там де влада цього заслуговує, співдіяти там, де є можливість вплинути на рішення.
Це про іншу політику. Про політику, в якій нам — Громадянському суспільству — має бути все одно хто президент. Будь яка влада має будувати інклюзивний процес ухвалення рішень і реалізовувати суспільні інтереси.

Але студія, підібрана в опозицію мені (дякую, Сергій Гайдай, що тренуєш мене 🙂) з цим переважно була незгодна.
Буду вдячний вам за зворотній звʼязок, за ваші думки.

https://www.youtube.com/live/O_8aS4DnNwc?si=y5sWD9FvzwIh4sD5

PS. Спати, звичайно, не міг.
Але десь о 2 ночі отримав повідомлення:
«Андрію, дуже дякую Вам за те, скільки сил Ви вже вкладаєте у розвиток України! І за те, як потужно Ви виступили в розмові !». Дякую, Юрію!
Відлягло.
Діємо.
Переможемо.

Чи є в Європі гроші для України?

Побутує думка, що без Сполучених Штатів Європейський Союз не спроможний допомагати Україні. Це не так. ВВП Європи значно перевищує ВВП росії, військово-фінансова та політична спроможність також на порядок вище.

Країни Великої сімки навіть без участі США могли б збільшити допомогу Україні. Питання лише в пріоритетах Європи, тут усе залежить від політичних рішень, які ухвалюють країни. Данія і Нідерланди спромоглися поставити нам набагато більше зброї, ніж інші, а Польща обирає шлях власного озброєння на сотні мільярдів у той час, як Україна обороняє її.

Питання не в ресурсах, а в пріоритетах. Запрошую до перегляду повного ефіру на 24 каналі.

Зростання курсу долара — яка роль політичного впливу, а які економічні чинники ми не можемо ігнорувати?

Маємо зважати на реальні економічні показники. З одного боку, в Україні значний торговий дефіцит, імпорт радикально переважає експорт, і потреби країни в імпорті лише зростають. З іншого боку, ми отримуємо безпрецедентні надходження валюти у вигляді кредитів і грантів від міжнародних партнерів.

Ці фактори певною мірою компенсують один одного, тож курс гривні не повинен значно «просідати».

Міністерство економіки у своєму бюджетному прогнозі на наступний рік передбачає курс 45 гривень за долар, з чого ми і можемо виходити.

Щоб глибше зрозуміти економічні перспективи 2025 року, перегляньте інтерв'ю на 24 каналі.

Нова економічна політика Трампа — якою вона буде? Чого чекати Штатам, Україні та всьому світові?

Економічна модель, якої буде притримуватися Трамп, абсолютно не визначена. Нам би дуже хотілося побачити або ліберальну модель, або соціально орієнтовану — головне, щоб була якась визначеність. Але її немає. Мені здається, що навіть Трамп не знає, якою буде економічна модель за його президентства.

З одного боку, вона ліберальна і пов’язана з бажанням Трампа знизити податки. Це правильний крок для країни, яка прагне економічного зростання. З іншого боку, протекціоністські заходи, які обмежать імпорт з Мексики, з Китаю та інших азійських країн, призведуть до руйнації торговельних угод і посилення економічної кризи. Чи не спричинить це зростання інфляції в США?

Коли адміністрація Трампа перейде від передвиборчих обіцянок до конкретних рішень, тоді ми зрозуміємо можливий сценарій розвитку подій.

Запрошую до перегляду ефіру на 24 каналі.

Сьогодні команда Advanter Group презентувала Білу книгу українського експорту.
Завдяки допомозі UNDP Ukraine та GIZ ми провели декілька досліджень, залучили бізнес-асоціації та аналітичні центри задля пошуку рішень для того, що зображено на слайді — нашого катастрофічного відставання від регіональних конкурентів.
Тут видно, що причини — це не тільки війна. Це низька продуктивність праці, це не залученість до глобальних ланцюгів і мереж вартості, це низька складність економіки, це позиціонування країни в світі (дешева робоча сила, дешеві ресурси, корупція тощо).
Дякуємо Олексію Соболеву, Тарасу Качці і всім, хто приєднався сьогодні до обговорення.
Багато слушних зауважень і ідей, є над чим працювати.

Повернемося за кілька тижнів з доопрацьованою Білою книгою.

Україні потрібні негайні системні зміни замість імітації реформ.

Рішення про ліквідацію (?) МСЕК у відповідь на виявлену там корупцію наче ухвалене. А чи ухвалять аналогічні рішення щодо повного перезавантаження Офісу генпрокурора та податкової служби? Незважаючи на те, що пан Данило Гетманцев каже, що в податковій немає системної корупції, бізнес має підтвердження, що вона там є.

Ми в @Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України виступали за прозоре та зрозуміле бронювання критичного персоналу. Не тіньове, через МСЕК, а нормальне — за зрозумілими, економічно обґрунтованими правилами.
Однак складається враження, що державі вигідне саме таке підкилимне «економічне бронювання». Ми підрахували, що держава втрачає через це понад 1 млрд євро на рік.

📍Що ж робити з цим усім? Які ми маємо варіанти розвитку подій? Як побудувати сильну армію та зробити рекрутинг більш привабливим? Про це розповів у своїй статті на ZN,UA.
Не уникайте питань, від вирішення яких залежить майбутнє України.

Людина, її життя, прагнення, свободи — найвища цінність. Але для побудови постмодерного суспільства варто було б завершити почату Майданами модернізацію України і суспільства. Доводиться визнати, що ми не готові до поточних і прийдешніх викликів, суспільство залишається патерналістським.

Розмова про бронювання критичного персоналу підприємств дивним чином перетворюється з економічно і соціально обґрунтованого рішення на міф про "війна для бідних". Розуміння поняття "справедливість" у суспільстві не відповідає часу і нашим цілям.
У модерному суспільстві справедливість — це суспільне благо. Справедливо те, що краще для суспільства і країни.

📍Як це працює на практиці? Чому нас не влаштовує домодерний підхід? Детально про це розповів у статті “Про обороноздатність, справедливість та економіку” на сайті “Економічна правда”. Запрошую до прочитання.

Красномовна відповідь путіна на слабкість і дзвінки.
Єдине правильне рішення — нарешті ухвалене.
Але туди, звідки злітають стратегічні ракетоносії, добивають Томагавки.
Скільки атак, днів і дзвінків пройде до цього рішення?

Статистика збиття ворожих ракет.
Слава ПРО/ППО!

#stoprussia

Про поточну економічну ситуацію

https://www.facebook.com/share/v/186ZqZG5jt/?mibextid=CTbP7E

Дав пояснення 24 каналу щодо цін на нафту, біткоїна і російської економіки
https://24tv.ua/ekonomika-rosiyi-protrimayetsya-do-oseni-2025-roku-za-yakoyi_n2687532

Субота. Отже можна дістати записничок із #смисловатості #фрази

Потрампити у пастку

Перемножець

Цінуємо дурку кожного

СоціАлогія

Самогур — самоназваний гуру

Цілеспрямована скромність

Зі старого. По французьки Парасолька — parasol зонт від сонця.
Зонт від дощу — parapluie Параплюйка.

«Іноді, коли я дивлюся рекламу, в мене складається враження, що це вони не просто хизуються. А чогось хочуть від мене»

— а у вашій країні багато ДТП?
— ні. В нас ДТП заборонені

Сюрмор

Ухмилянт

Переводжу старушкам гроші через дорогу

Племінниця: «я хоч і за нього, але бісити його треба»

Тупологія

Дискусію про загрози Штучного інтелекту суворим тоном припинив Штучний інтелект

Країна Хитай

Фудурологія

Геомепатія

Віскітеріанство — дієта чи релігія?

#смысловатости #фразы
#смисловартості

Враження від двох днів.
1. Модерував вчора панель з людського капіталу на Будівельному конгресі. Поділився думками в окремому пості, але головне — вражений активністю будівельного бізнесу і тим наскільки креативно вирішується проблема нестачі кадрів. 9-типоверхівка із залученням 10 людей будується швидше ніж раніше із 40. Іноземці, жінки, ветерани, люди з інвалідністю — залучаються, але є вже нова теза, що не вони, а бізнес має адаптовуватися для максимальної ефективності.
2. По дорозі до Львова взяв участь в двох онлайн воркшопах з клієнтами, які будують в Україні виробництва. На запитання чому в Україні, а не в… відповідають «і там також». І це правильно.
3. В Центр Шептицького виступаю ввечері на одній панелі з Євгеном Глібовицьким і Ярославом Грицаком. «Бог любить Україну» — і тому, шо ми сучасники таких людей. Розповідаю про своє розуміння перспектив суб’єктності України. Моя презентація буде в коментарях. А відео, сподіваюсь, буде вже скоро. Воно того варто.
4. Зранку зустрічаємось з друзями вже в Києві з Владом Рашкованом, щоб звірити розуміння поточних подій і сценаріїв. Війна на виснаження залишається базовим сценарієм. Але коли в Україні реалізовувалися базові сценарії?
5. З моїми любими студентами зустрічаємось з послом України в Німеччині Олексієм Макеєвим. Інший погляд на події і сценарії — по ходу народжується нова сценарна модель, яку треба перевірити.
6. Мчу щоб попрацювати під Києвом з аналітиками різних політичних партій. Покритикувати модель «вузького коридору» і запропонувати свій погляд на політичні системи і перспективи України. Протестувати і думку про політичні сценарії. Наштурмили сенси.
7. Повертаюся щоб промодерувати стратегічну сесію МінЕк по формуванню стратегії зайнятості. Є купа ідей, є статистика, потрібні моделі, система моніторингу і проривні ідеї. Ситуація потребує системних рішень. Але сформована крута команда, їй під силу знайти рішення. Знайдемо.
8. Виступаю на Форумі ріелторів. Раджу радикально змінити моделі бізнесу. Дещо ми вже відпрацювали з клієнтами і у нашому Ukrainian Wooden Houses Cluster. Але ідей вистачить на всіх. Більше сервісу, перейти до продажів кубічних метрів простору (це втричі дешевше) в моделях HwH. Тут і AIwiser dot AI у нагоді.

Не знаю, як моя команда витримує мене. А я їх обожнюю.

PS. Час від часу хтось з PRників чи колег інших сфер каже мені: зупинись, сфокусуйся. Але попрацювавши зі мною хоч трохи — зазвичай забирають свої слова. Сила нашої команди у тому, що ми можемо все. Пишаюсь Advanter Group, Центр соціальних змін і поведінкової економіки.

https://drive.google.com/file/d/1VaCzsd8y-m3IaPQFemflHatg5PtCEShS/view?usp=drivesdk