Історія Минулого

Задня частина золотої маски Тутанхамона

Безперечно, один із найцінніших артефактів на планеті. Маска молодого єгипетського царя Тутанхамона (роки правління 1332-1323 до н. е.) з Нового царства (18-та династія). Знаходиться в Єгипетському музеї, в Каїрі.

Катакомби Риму - мережа античних катакомб (150-170 км завдовжки, більшість з яких розташовані під землею вздовж Аппієвої дороги), які використовували як місця поховань (понад 700 тисяч поховань) у період раннього християнства.

Загалом у Римі налічують понад 30 місць із підземними галереями, тільки шість із них тією чи іншою мірою розчищено і доступно для відвідування в туристичних цілях. В інші доступ можливий тільки після спеціального дозволу папської комісії зі священної археології Ватикану.

Знаменитий письменник-фантаст Жюль Верн помер у віці 77 років у французькому місті Ам'єн

Його поховали на кладовищі "Сімтьєр-де-ла-Мадлен".
Через два роки після смерті на місці його поховання спорудили пам'ятник, названий "До безсмертя і вічної юності" (Vers l'Immortalité et l'Eternelle Jeunesse). Статуя, створена скульптором Альбертом Розе за справжньою посмертною маскою письменника, зображає Жюля Верна, який розбиває власний надгробок і повстає до неба.

Монумент став упізнаваним.

Оскільки автор завоював незаперечний вплив у жанрі фантастики та досі є незаперечним авторитетом, склеп Жюля Верна є місцем паломництва.

Найперший портрет в повний зріст

Молодий лицар на фоні пейзажу» - картина венеційського живописця Вітторе Карпаччо. Датована 1510 роком. Зберігається у Музеї Тіссен-Борнеміса в Мадриді.

З приводу особи самої моделі існує безліч припущень. Девіз Malo mori quam foedari («Краще смерть, аніж безчестя») над геральдичним зображенням горностая може вказувати на те, що цей лицар належав до ордену Горностая. Однак загальноприйнятою версією вважається ототожнення цього персонажа з Франческо Марія делла Ровере, третім герцогом Урбінським.

Чому дитячі садки називають "садами"

Дитячі садки називаються "садами" тому що мається на увазі, що в таких місцях за дітьми здійснюється дбайливий догляд, за якого вони ростуть і розквітають, подібно до садових квітів.

Цю концепцію вигадав німецький педагог Фрідріх Фребель, який 1837 року відкрив першу у світі установу для догляду за малюками під назвою Kindergarten - "дитячий садок".

У наш час у більшості мов світу дитячі дошкільні заклади називаються "садочками".

"Покликання і випробування Мойсея"

Коли Папа Сикст IV закінчив будівництво Сикстинської капели, він вирішив запросити найкращих художників того часу, щоб прикрасити її.

Одним із них був Боттічеллі, який для цього спеціально приїхав до Риму, і працював над цією картиною.

Фреска розташована на південній стіні каплиці і показує сім епізодів із життя молодого Мойсея. Боттічеллі з великим умінням розділив сцени, використовуючи чотири діагональних ряди фігур.

У кожній сцені Мойсея легко ідентифікувати за його жовтою мантією і зеленим плащем.

Собор Святого Петра в Римі

Будівництво собору Святого Петра в Римі, що розпочалося 1506 року, розтягнулося на 120 років. За цей час над ним встигли попрацювати кілька знаменитих зодчих.

Одним із перших був видатний архітектор епохи Відродження Донато Браманте. Після нього зведенням базиліки керували Рафаель Санті, Мікеланджело Буонарроті, Антоніо да Сангалло, Джакомо делла Порта.

Над внутрішнім оздобленням собору Святого Петра працював знаменитий архітектор і художник Джованні Лоренцо Берніні. А останнім творцем, який завершив будівництво, став Карло Мадерна.

Майже ідеальний шолом.

Знайомтеся, це штеххельм або "жаб'яча голова". Шоломи цього типу почали виготовляти в Європі кінця XIV століття. Головна їхня особливість полягала в суцільній фронтальній пластині з товстого аркуша сталі, що піднімається до рівня очей. Штеххельм забезпечував бездоганний захист голови, але використовували його виключно на турнірах.

У бій із таким "відром" на голові ніхто б не пішов із кількох причин. По-перше, шолом цей дуже важкий - зразок на фото важить 8 кг! По-друге, його вентиляційні можливості розраховані на турнірну сутичку. У тривалому бою його носій просто задихнеться. Ну і головне - конструкційні особливості шолома. Його створювали з розрахунком, що вершники, які скачуть один на одного, нахилялися перед зіткненням. Саме при нахилі вперед досягався оптимальний огляд. А вже під час удару суперники випрямлялися, і шолом "жаб'яча голова" повністю виправдовував своє призначення, при цьому повністю позбавляючи вершника видимості.

Гарем деяких султанів Османської Імперії охоплював понад дві тисячі жінок.

До речі, за один-єдиний необережний погляд, кинутий на султанських дружин або наложниць, передбачалася смертна кара.

Відмітна особливість культури стародавнього Єгипту

Складні, багатоходові похоронні ритуали, найважливішою частиною яких була муміфікація тіла померлого. Мозок діставали з голови через ніздрю. Всі внутрішні органи видаляли з тіла і розкладали окремо в спеціальні глечики.

Одне лише серце залишалося на своєму місці, оскільки єгиптяни вірили, що в серці живе душа людини, а її від тіла віддаляти не можна. Набори інструментів, що використовувалися під час муміфікації, мають дуже зловісний вигляд і виготовлені з великим знанням справи.

Дозвілля стародавніх римлян

Стародавні римляни грали під час військових походів у різні ігри, які допомагали їм розважитися і розслабитися.

Деякі з таких ігор включали метання кубиків, гру в дротики, а також настільні ігри на кшталт шахів і абаку. Ці ігри допомагали солдатам відпочити і підтримувати душевну рівновагу під час тривалих походів.

Карфагеняни приносили немовлят у жертву

Учені сперечаються вже кілька десятиліть, чи практикувалися в стародавньому Карфагені, що існував з 800 р. до н.е. до 146 р. до н.е., жертвопринесення дітей.

На початку XX століття на місці Карфагена археологи знайшли святилища з останками сотень кремованих немовлят. Археологічні та літературні свідчення, а також написи і малюнки на могильних плитах свідчать про те, що карфагеняни дійсно займалися цією жахливою практикою.

Історія кави охоплює кілька періодів. Вона бере початок з найдавніших часів і сягає корінням перших цивілізацій Близького Сходу, хоча походження кави досі залишається неясним.

Вважається, що ефіопські предки народів оромо першими помітили підбадьорливий ефект кави. Згідно з широко поширеною легендою, першовідкривачем унікальних властивостей кавового дерева став ефіопський пастух Калдім приблизно 850 року. Пізніше виникнення цієї легенди (1671 рік) і відсутність свідчень самого Калдіма змушують низку дослідників припускати, що легенда недостовірна. З Ефіопії кава поширилася в Єгипет і Ємен. Найбільш ранні свідчення вживання кави відносяться до середини XV століття в суфійських монастирях Ємену. З Ефіопії кавовий напій поширився по всьому Близькому і Середньому Сходу. До XIX століття кава широко поширилася в Італії, Індонезії та Америці.

Прикраса родом із Швеції

Золоту каблучку з ликом Христа, що ідеально збереглася, знайшли у Швеції. Наче тільки від ювеліра. Здається, дама, якій належав перстень, його майже не носила.
Прикраса датується початком XV століття.

«Облога Сіракуз»

Облога Сіракуз армією Римської республіки відбувалася в період з 214 до 212 року до н. е., унаслідок чого елліністичне місто Великої Греції Сіракузи, розташоване на східному березі острова Сицилія, було захоплене римлянами. Римська армія штурмувала місто після тривалої облоги, що дала їй контроль над усім островом.

Під час облоги Сіракузи були захищені зброєю, винайденою Архімедом. Цей винахідник і математик був убитий після облоги римським солдатом, який порушив наказ командувача, консула Марка Клавдія Марцелла, залишити Архімеда в живих. Облога Сіракуз була частиною Другої Пунічної війни.

Мінойські жінки, ймовірно, носили корсети

У багатьох корсет асоціюється з Вікторіанською епохою, пишними балами і витонченими пані, які раз у раз непритомніли від нестачі повітря. Однак схоже, що цей предмет одягу з'явився набагато раніше.

Жінки мінойської цивілізації мали тонку талію, їхні фігури на зображеннях нагадують силует, що увійшов у моду наприкінці 1800-х років. Багато вчених упевнені, що мінойські жінки носили речі, що облягають і обмежують рухи, схожі на корсет.

Пристосування для перелому кистей рук

Винайшли його християнські священики в 15 столітті. З його допомогою ламали руки вченим, художникам і скульпторам, які загрузли в єресі. Але ось цікаво, як вони вважали, що це допомагає? Ймовірно, вони вважали, що переламані кисті рук ніби "очищали" душу від єретичних думок. Але, думаю, навряд чи це було способом поліпшити інтелектуальні здібності!

Як була влаштована влада в Стародавньому Римі?

Спочатку вища влада належала царю, потім консулам. Пізніше вищими повноваженнями були наділені також проконсули, претори і пропретори. Усі вони мали приблизно однакову владу, проте претори і пропретори вважалися нижчими за рангом, ніж консули і проконсули, і якщо їхнім арміям доводилося діяти разом, слово останніх було вирішальним.

Громадяни і негромадяни підпорядковувалися їм і на війні, і в мирний час; суто військової влади не існувало. Над легатами легіонів стояв тільки імператор, який мав владу проконсула, чия сфера впливу охоплювала більшість провінцій із військами, які там перебували. Імператор керував підвладними йому землями, призначаючи легатів, які володіли владою пропреторів, які і повинні були правити окремими провінціями.

Кожен легат був вищою військовою і цивільною владою у своїй області. Він розпоряджався військами, що перебували в його провінції, і не міг покинути її до закінчення терміну служби.

Собор Сен-Сесіль в Альбі

Місто Альбі на півдні Франції, в Окситанії, було в ранньому Середньовіччі одним із центрів єретичної християнської секти - катарів (або альбігойців). Проти альбігойців був спрямований Перший хрестовий похід у християнських землях (1209-1229), після якого Окситанію було анексовано Францією.

Собор, символ перемоги над місцевою єрессю, почали будувати за дорученням глави альбійської інквізиції єпископа Бернара де Кастане (час єпископства - з 1277 по 1307 рік). Будівлю будували в новому французькому стилі - готичному, але з використанням місцевого матеріалу - цегли. Головна ідея готики - перетворення важкої матерії на візуально легкі конструкції за допомогою духу - якнайкраще ілюструвала пункт, у якому католицька церква розходилася з катарами: для тих матеріальний світ однозначно пов'язувався зі злом.