Вінницький блог N2

— На, бери шо хочеш! — в дитинстві я отримав доступ до маминої домашньої бібліотеки в три тисячі книжок. Але була проблємка — неуміння читати: мало хто уміє читати в чотири роки.

Та серед тої гори книжок було два чи даже три букваря: а інструкція є інструкція. До п'яти самостійно навчився читати і почав потроху тягать ту літєратуру, аби узнать з неї шось толкове для жизні.

Толкового було немало. Всякі Сліпі, Комбати, Зони і всяке таке. Паралельно читав, єстєствєнно, дитячі енциклопедії: зімою десь 1 книжка в півтора тижні, а літом — 2, бо ніхто не відволікав мене від читання школою.

Так вже до 10 років я не тільки чьотко підрізав нужні мені книжки в родичів та знакомих, але і почав писати сам. Перші писульки як раз були про бандіта, який організував банду та терорізірував пів світу. Потім були всякі ессе, даже повість і все якось писалося-складалося.

В інстітуті видали альманах, де були і мої писульки. А потім була вже написав одну книжку, потім ще одну — як раз Іронічно про Вінницю, і так раз в пару років по книжці. І в цей час продовжував читати:) Тоже вагон всякого. А ще ж тонни аналітики, яку теж треба і писати, і читати. Та і чуть роботи, бо міліони тікають, як пісок Сахари з Сахари, а я привик не дивиться на ціни на Урожаї.

Тиждень назад вийшов на балкон подивитися на Вінницю і зрозумів, що за останні пару років я написав ще більше різного тексту і ухекав очі. Як наче не хотів, а так вийшло:)

Думав, що буду веселитися далі і писати частіше в блозі, але через роботу і все більше навантаження доводиться робити вибір. І поки він не в пользу мого любімого блогового дітища:) Сумно.

Але нічого зробити не можу. Не встигаю все робити, не встигаю читати і писати, і сил не вистачає на усмішки. Тому вибачай, Іронічна армія, поки отак)

Люблю, ціную, обіймаю.

Полковник.
https://www.instagram.com/p/C5RqsBMtMYt/?igsh=MTF3NXFwMHR0ZXBncA==

Почув краєм вуха, наче є у Вінниці така штука, де всі твої мрії втілюються в житті і за це не треба ходить на вибори — Країна мрій називається. Мол, платиш 270 гривень і вуаля: ходи собі по городу, можеш зайти випить 100 грам в поліцію або залізти в басейн прямо в одязі, покричать якусь єрунду типу "Корупції — ні!!!"

Перші проблеми зустріли мене зразу біля входу.

— Де ваша дитина? — усміхнено запитала адміністраторка

— Яка дитина? — шось вони явно напутали з назвою. У батьків малих дітей мрії здійснюються, коли діти як раз десь по справам у бабусі чи пішли з нянею в парк проводити інвентаризацію білок.

Але спорити не став, показав дівчині дитину. Добре, що немає вимоги, аби це була моя дитина — достатньо просто яку-небудь: у мене поряд була дружня сімʼя, яка по збігу обставин мала аж двох дітей (щоб в старості закріпити по склянці води за кожною окремо).

Зайшли ми всередину. Перед цим довелося здати кроси і шнурки в шафу, йти публічно в носках. Дірявих носків там у більшості, тому перша мрія справдилася зразу: йдеш собі, усміхаєшся, а світ то не руйнується, в тебе пальцем ніхто не тикає.

На цьому — все.

Вхід в бєсєдки замалий для мого 1.8 м, як наче нори якісь для дітей побудували. Заказать 0,5 графінчика з салом — не можна! Тільки якісь кампоти, тістечка, морозиво. Зі своїм — не можна, бо дай волю, то завтра тут всі зі своїм будуть ходить випивать. Виключення тільки для громадян 0-1 років, тим зі своїм можна: дискримінація.

Ви поняли, в кафе не погудіть толком, на заправці толком не заправиться, а в доміку ляльок немає ніяких цікавих мені ляльок, даже шеста для них немає!

І всюди діти-діти-діти. Дуже багато дітей, які радіють прижку на батуті або плаванню в басейні з кульками. Таке відчуття, як наче це країна тільки дитячих мрій! Батьки біля тих дітей як сновиди: видно, що раді, як Юлька третьому місцю на президентських виборах.

Одна дитина так голосно сміялася, що я підійшов поближче і так наче вскользь промовив:

— У тебе пенсія буде 2300 гривень...

І дитина навіть не звернула увагу. Хоче це стосується кожного.

Вийшов розчарований. Немає там, що робити дітям старше 35 років.
https://www.instagram.com/p/C4Ko0QLNkGH/?igsh=MWlxcWdyejFibWF1bA==

Я вже дві години їм еклери від нєрвів і не можу понять одного: де слон та інші скульптури одного відомого парку на мікрорайоні Поділлі, внесені в Реєстр всесвітньої спадщини клієнтів психіатрії. Хіба тільки мені одному вдарило потом в лоба, коли обнаружив цю пропажу?

— Сергій Анатоліч, слон пропав! І коні, і вовк з якоюсь женщіною, і баби Яги не стало, — я миттєво набрав мера Вінниці, бо тільки він знає все про всіх в цьому городі

— Ви що ще один ящик пива купили, коли я пішов? — не зразу впізнав мене начальник №1

— Нє, Сергій Анатоліч, це я!!! Вінницький Блогер N2. Пропали історичні скульптури біля писанок на Поділлі! Писанки на мєсті, добре що вони пластіком прикриті, а слона немає, нікого немає, шо робить?

— Вони дорогі, слони твої та коні?

— Безценні! ЮНЕСКО в наступному році обіцяло внести їх в свій чорний список. Памʼятаєте, як строїтєль заплакав, як побачив? Казав, шо авторів треба рядом в бетон закатать і таким чином увіковічнити!

— Поняв. На скупках немає? Може, хтось вже розібрав їх на органи та поклав як бутовий камінь в фундамент забора? — налякав мене мер. — Забий в ОЛХ "продам слона на чорному ринку". Всьо, вибач, мені пора, бо борщ стигне, а у мене режим!

Що ж тепер буде з людьми, які там гуляють...Якщо вже у мене серце защемило, то уявляю, що буде зі справжніми поціновувачами скульптурного мистецтва, які не пропускають жодної виставки "Б/У Шина Експо". Виросло ціле покоління, яке батьки водили сюди, ставили біля слона і казали:

— Будеш погано вчитися, станеш алкоголіком і осьо...

У мене тільки одна версія залишилася — скульптури сховали в сєкрєтний бункєр поряд з іншими цінними експонатами: вінницьким салом, коробочкою цукерок Рошен, депутатами.

— Альо, Бігус? Можеш прислать у Вінницю пару людей? У нас тут пропали слон, вовк з женщіною, кінь не помню з крилами чи без? Возможно, це іностранна развєдка? Але кращені яйця стоять на місці! — кинув останню карту на кон

— Та ні, дякую. Я чую, вже немає смисла їхати...
https://www.instagram.com/p/C4DmOIWt2of/?igsh=MWE3bTY0bHp0eW8yNQ==

Написали з Подільського зоопарку, що білі полярні вовки навчилися читати, прочитали на табличці, що я ними опікуюся і тепер шукають, де я живу, щоб спитати чого це так рідко до них заїжаю...Мені проблєми не треба, того взяв мотор, липову справку від доктора тіпа поважна причина була, і поїхав в гості.

На касі мене узнали — як вам поворот?! :) Просто по законам природи (і Подільського зоопарку) опікунам тварин вхід безплатний. Мені приємно, вопросов немає, але все рівно плачу за вхід, бо повірте мені: в такій великій справі грошей мало не буває.

До вовків зразу не пішов, мотнувся по іншим тваринам узнать, як там у моїх підопічних настрій, чи не згадують мене агрєсівно, чи не ходили не бурчали про мене негатив.

Білки в повному порядку! Кажуть, прийшла солідна добра женщіна, раз-два, пару хвилин ділового разговора і вона вже перерахувала капусту в фонд підтримки тварин. Я як раз застав момент, коли білки вчили її імʼя — Олена Ромашкіна.

Чорні лебеді пішли під опіку Ольга Левчакової — моя колега ФОП, тобто людина теж состоятєльна та зі смаком. Правда, не знає, що таке Інь та Янь, а по-лебедячому "не розділяй чорних від білих", тому влітку білі лебедь покажуть їй жмачки: добре, що у зоопарку тільки білі вовки!

— Ну шо, босота, як життя? — крикнув своїм кєнтам здалеку))

Мовчать, ппц, як наче мене не знають. Один тільки так вухом повів, спалився, що чекають.

— Та ну шо ви зразу в ігнор, я ж не гуляю круглосуточно! — повівся чуть на їх маніпуляцію

Розвернули голови, мол, шо ти там триндиш. Знаємо ми твоє "не гуляю", увесь зоопарк на блог підписаний, но постів останній рік було три штуки!

— Добре, напишу вже і про вас!

Ото вже зраділи, як кандидати в депутати перед виборами. Такі зразу веселі стали, свої. Почали історії різні травити, жалітися, що відвідувачі пальчі рідко в клітку сунуть, а іноді хочеться устроїть собі день з легкими закусками.

Погуділи півгодинки та полетіли далі по своїм справам!
https://www.instagram.com/p/C38qildNiLh/?igsh=eDN4MW9jdDZ2MGho

— Пустіть потанцювать, поки самогон не вивітрився!!! — якийсь молодий хлопчина хотів потанцювать
— Нє, йди додому! — чьотко відповіли люди

Ви не чули за цей шухєр на Коріатовичів з нічним клубом MJ Club?

Власники хотіли пригласить на відкриття 23 лютого тільки драйвову платоспособну публіку, а прийшли волонтери, військовослужбовці та ще багато людей, які і самі гоцать не йшли, і другим не давали!

Охоронець Вася взагалі стояв і не міг зрозуміть, чого він взагалі пішов на цю роботу за 300 гривень/смєна. А потім згадав слова хедхантера тьоті Наташі з сусіднього під'їзду:

— Вася, йди! Робота не пильна. Ну прийде два студєнта Аграрвуда і три ПТУшніци, ти що з ними не справишся? А 300 гривень лишніми не будуть, тобі ще долги барбешопу гасити, а борода то росте!

:)

І отакий казус вийшов. Виходить, ФОП вклав гроші у проект, купив нову сімку для нової інсти, придумав назву, позвав кума діджеєм за літр коньяку Тиса ХО, а на вихлопі оказується, що співпали дати і наклалися одна подія на іншу, це викликало скандал!

А якщо серйозно, то власники дійсно дали в штангу. По-перше, дійсно багато людей не може одночасно згадувати перші дні війни та скакати на танц-полі. По-друге, місце вибрано невдало. Оно біля Будинку Офіцерів оголошена оренда приміщення, де буда клініка Нейромед, оту що рознесло від удару. Там вже зробили косметичний ремонт, під клініку не підійде — аура вже не та, а ось під нічний клуб — ідеально. Самому цікаво, що там буде у підсумку.
https://www.instagram.com/p/C33TMyjtT-g/?igsh=MXc3Z2N2dnNsOHF3ag==

Є такі бізнеси, де нада працювать в темпі вальсу: раз-два, кави налив, гроші в касу, дякую і до наступної зустрічі. Це нормально, я так купив якось жменю насіння, беушну куртку, квартиру.

А є отака розхлябаність, як в какао-барі AV на Старому місті. Ви були там? Якщо ні, то хоча би раз візьміть відпустку, сядьте на якусь крепку машину або маршрутку і поїдьте. Чисто глянути, як воно може бути.

Значить, до відкриття цієї точки життя там було нормальне. Кудись люди йшли, звідкись їхали і саме главне, що завжди все було чьотко, бо по-іншому в таких районах не буває. Це не такий рівень еталонності, як на ГПЗ, але вибачте там завод стояв, звідки вийшла не одна династія конкретних людей.

Какао-бар...Ви розумієте?

Питаю у таксіста:

— Ви чули коли-небудь про какао-бар на Старому місті?
— Та нє, хлопче)) У мене ж робота: працюю начальником департаменту в міськраді. А таксі це так, для душі. В барах буваю нечасто — може, два-три рази на тиждень, і то максимум.

Зайшов я в цей какао-бар. Господи, все таке підозріло чистеньке, підозріло мімімішне. Вже на вході зрозуміло, що чекушку тут не купиш! Кава, какао, жувальна бумага, солодка вата. Грубо кажучи, самий запивон, а основного палива нема.

Дівчина-бариста це окрема розмова. Її треба уволить, бо дуже підозріло усміхається і розказує багато історій про каву і всяке таке. Як наче дійсно бар, але про відсутність чекушки написав вище.

І люди йдуть, йдуть, купляють, говорять, теж усміхаються. Оце знаєте, така привітність? Може, десь бачили в житті. Я вже почав читати, що ця дівчина пише на тому папері, бо вдруг там якась записка в космос, як на новий рік, а люди їдять і все: птічка в клітці!

Вже так наче напився какао без градуса, сьорбнув кави, пора і додому йти, бо гроші кінчаються: я ж не олігарх. Ще і читав у відгуках:

— Не дивіться баристі в очі!!! Бо прийдете до дому і будете писати відгук!!!

Добре, що мене такі чари не беруть. Потихеньку вибрався, стряхнув з себе оцей мімімішно-кавовий дурман і пішов до банкомату знімати ще 100 гривень.

p.s. Гарна кав'ярня. Закине доля в ті далекі краї, сходіть. Тільки не дивіться баристі в очі! Бо на таксі розоритеся.
https://www.instagram.com/p/C3h8wdcN_b5/?igsh=MW5xNDM1cmx3Z244OQ==

Підійшла свіжа інфа по шопінгу народних депутатів Вінниччини в 2022 році. Спойлєр — танка або самольота не купив ніхто, бо годова зарплата депутата складає буквально від 430 до 580 тисяч гривень.

У Вацака, наприклад, взагалі 423 тисячі гривень: цього вистачить, щоб купувати каждий день по 7-8 тортіків у кондитерському домі "Вацак", але не хватило для купівлі Ламборгіні Урус за умовні 300 тисяч доларів. Того нардеп звернувся до відділу доставки продукції і взяв там в оренду той Урус. Треба сказати, що тортіки Вацак доставляє по Україні дійсно швидко, бо у відділі доставки, крім Ламборгіні, є ще Мазератті, Ягуар і всяких мерседесів насипом.

Чоловік Ірини Борзової взяв до війни ще Мерседес Віто, може, думав зайнятися перевозками, але під час війни сім'я залишилася в Україні і перевозити себе нікуди не довелося.

Чого не скажеш про Олександру Устінову. Та якось переслала Новою Поштою в США не тільки чоловіка, а і гроші йому на пропітаніє. Чоловік депутатки зекономив на піцці і купив в Штатах домік 300 квадратів, 7 соток землі і на здачу Мазду, щоб їздити до сусідів просити сіль в долг.

Лариса Білозір здійснила свою давню мрію і купила невеличку квартірку в місті-курорті Ужгороді, де мріють купити житло почті всі світові зірки, у яких не хватає грошей на квадратний метр в Монако. Їздити неблизько, того брат дав політать Теслу, но акуратно + щоб сама платила за свєт на заправку.

Драбовський нічого не купив, вказав тільки в декларації квартіру в Польщі, яку орендує для біженців з України. По случайності, біженцями оказався його син.

Мейдич нічого нового не купив, бо зарплата, як ви знаєте, дуже низька, а всі гроші в сім'ї заробляє жінка — 27 млн грн, тому просить на новий мерс у неї якось некрасіво (старий 2021 року ще поїздить), а купувати за свої новий самокат якось не дуже, бо з Калинівки до Києва 200+ км.

У Пашковського немає ні багатої жінки, ні нового автомобіля, тому судячи з фото, всю свою зарплату він інвестував у сало і ковбасу. Хоча якщо копнуть далі, ніж пошук гугла 2019 року, то можна найти останні фотки похудавшого на 40 кг Пашковського, і понять, що він став жертвою фітнес-трєнєрів зі спорталу і харчується обезжиреною водою та броколі.

Отаке)
https://www.instagram.com/p/C3KU2xiN_-y/?igsh=MW1kZzU4OHBodWJ2OQ==

Я сам не був присутній, але ходять слухи, що Марк Твен колись сказав пророчі слова:

— І на смертному одрі людина завжди жалкує про три речі: що мало кохала, мало путішествовала і мало моніторила сайти продажів державного майна у Вінниці!

Хелов, мої любімі адепти Вінницької іронічної армії та всі ті, хто починає свою шуточну жизнь тільки після свадьби!

Листав сьогодні розділ оголошень в газеті "Державний схєматознік" і побачив цікаву пропозицію для тих, у кого завалялось в служебному сейфі 20 млн гривень або хоча би є номер колєги з сусіднього кабінету, аби позичить на пару днів, поки мама "по докумєнтам" пенсію з карточки зніме за 275 років.

Та шо ходить вокруг да около — виставлено на продаж комплекс приміщень Вінницького науково-дослідного та проектного інституту землеустрою за адресою Келецька, 63.

Причина проста — немає грошей в бюджеті, а взяточніки і так жалуються на високі ціни на послуги ДБР, НАБУ та інших сервісних служб. Мол, замість допомоги в розбудові білого корупційного бізнесу, держава тільки ставить палки в колеса, буквально змушуючи інвестувати гроші в іноземні готелі, автомобілі, вілли.

Через це в бюджеті виникли великі проблеми, які потрібно вирішувати негайно. Згідно підручнику "Економіка прогресивного ідіотизму" К. Матроскіна, щоб щось купити, потрібно щось продати. Цим щось маємо 6600 квадратних метрів комерційної нерухомості, півтора гектари землі, 17 автомобілів і купа іншого барахла, включаючи блокноти з бізнес-контактами по земельним вопросам за 30 років.

За все це 20 млн гривень. Ціна, єстєствєнно, космічна і заоблачна! Мені важко уявити, хто взагалі готовий купувати декідька тисяч комерційної нерухомості на Вишенці, якщо в ці самі гроші можна купить 10 квартир на Тяжилові? Або 5 квартір-трьошок по сусідству в ЖК Прем'єр Тауер. Або 40 (!) паркомісць!

Це виходить, що ціна за комерцію виходить около 100 доларів за 1 кв.м. Ви розумієте, які це гроші? Середньостатистичному орупціонеру треба працювати цілий час без перерві на обід та перекури з секретаркою! Тобто за день людина не в змозі заробити більше, ніж на 10 квадратних метрів приміщення вінницького кадастру! Це отак сісти і 2 роки тарабанити.

— Жах якийсь!
https://www.instagram.com/p/C3F2Erct6Lx/?igsh=MWlmcDNnM3kxZ2Vqeg==

Читаю раз в місяць новості і відчуваю, що в Україні стає соромно красти міліонами. От як наче вкрасти 100 чи даже 150 міліонів гривень — це вже позорисько, яке накриє тебе і твою сім'ю до кінця жизні.

От як наче буде їхати вінницьким трамваєм твоя бабця, а їй в слід будуть кидати презирливі погляди і репліки тіпа:

— Фу, виховала онука-крадуна ста міліонів! Він би ще по 20 міліонів красти додумався! Або взагалі б опустився до п'ятаків, як шантрапа якась з підрядників департаменту односезонних асфальтірованих доріг.

Міліардами! Красти зараз нормально міліардами. Вже не вкрав міліард, даже в районну сводку новин не попадеш, я вже мовчу про прєстіжні репортажі СБУ чи прокуратури. Ходять слухи, що крадуни-невдахи змушені давать взятки, щоб зі своїм нещасним уловом в 250-300 міліонів гривень попасти в авторські колонки журналістів-розслідувачів.

Та що казати, якщо країною покотилися сотні звільнень тих топ-корупціонерів, що не виконують план по оборотам та позорять Україну на міжнародному рівні.

— Не можеш хватонуть 2-3 міліарда на поставках? Ну то посипай голову попілом з-під спаленою докумєнтації, увольняйся та чухай бухати з горя в свою монакську дачу під Францією!

Непогано було б взагалі створити якийсь реєстр крадунів в Дії, щоб ввів фіо і зразу понятно: лох перед тобою тридцятиміліонний чи серйозний міліардер-патріот? Уявіть, скільки зараз проблем мають ділові партнери цих людей: особливо, якщо ролєкси вже на каждому першому, а порше можна купити за одну віртуальну поставку їжі солдатам.

А от тим, хто дійсно працює, можна видавати якісь грамоти чи медалі. Зараз то теж видають, але якісь неконкретні — волонтерські чи там від ОДА, а треба імєнно придумати саме профільні – "За ударні корупційні успіхи". Вкрав там 1 міліард, заніс в комісію по нагородам 10 млн комісійних — отримав чек і медаль. Заробив 2 міліарда, купив главі комісії квартіру-трьошку на Печерську, всьо — чесний орден "За корупційні заслуги" 2 ступеню. Там же фотка з Джонсоном, уваженіє і почьот!

Такий формат буде мотивувати інших людей не стояти на місці, а розвиватися, вкладатися в нову освіту, посади, контракти. Це тоже як-не-як інвестиції в реальний сектор економіки!

Якось так.
https://www.instagram.com/p/C27cSOQi9p_/?igsh=amRic3drdmdveGsz

ЗМІ розриваються новостями, наче Залужний завтра піде на облік в центр занятості і вся Україна дізнається з його оновленого резюме на ворк.юа, що у нас новий Головнокомандувач ЗСУ.

Це якщо президент лягає спати в 2.30 ночі, а встає по будільніку (Єрмак звонить по вотсап) в 7.30, то у Зе є тільки півчаса, аби визначитися з кандидатурою нового голови ЗСУ. Варіантів, як всі ми розуміємо, два: я і Кирило Буданов. При чому, якщо брати за важливий фактор мінімальний досвід керування масштабними військовими операціями, то у мене шансів навіть більше.

У Буданова звання генерала-лейтенанта ГРУ, моя ж військова кар'єра застопорилася на званні полковника Вінницької іронічної армії. Виходить, якщо Кирило накаже мені в тєлєгі забрать свою заяву з проханням взяти мене головнокомандувачем ЗСУ, то я маю послухатися: він вище за званням.

Далі мої переваги починають танути, як Юлія Тимошенко після слів "Це ви, я не Ющенко, мали бути президенткою України!". Буданов професійний розвідник, мій рівень розвідки — гетконтакт без підписки та узнавання, чи є у об'єкта тєлєга та вайбер по номеру мобільного.

Крім цього, я починаю програвати конкурєнцию, якщо подивитися на фізпідготовку. Кирило може підтягнутися не менше 10 разів, після чого збалансованим диханням дати 7-8 сєкрєтних інтерв'ю для головних каналів країни. У мене виникнуть проблеми вже на етапі мощно ухватить турнік руками, щоб не упасти щоками об землю.

А якщо серйозно, то дуже прикро, що такі новини люди мають дізнаватися з інформаційних помийок, де у всіх дуже важні невідомі джерела. Прикро, що такі важливі зміни в керівництві стають в одну чергу з анонсами фільмів: мол, почекайте пару днів, скоро повісимо афішу.

Все-таки хочеться зараз знати, що до чого, я все-таки теж немолодий і переживаю, що зараз ляжу спати, а ОП виставе в фб вакансію та вже до ранку набере 5-7 бажаючих від ліфтера в общазі до Михайла Поплавського.

Побачимо завтра, але точно не так я собі уявляв рокіровку такого масштабу. Як на мене, Залужний на своєму місці, хоч і хапає час від часу критику та інструкцію, як треба воювати, від тих, хто має досвід закриття війн за 48 годин.

Ви як ставитеся до Залужного і перспективу замінити його Будановим?
https://www.instagram.com/p/C2tCAZuiug-/?igsh=MTkwZzVkd3h0bXNtNw==

Таке зі мною сталося!!! Зараз розкажу.

Написав же пост про вафельні трубочки за 2780 грн/кіло, пожував валідолу і сів на дивані з чьоткою метою навчитися якось далі жити після такого.

Аж тут повідомлення в сєкрєтці телеграма (а це вже значить, що хтось важний):

— Доброго дня! Я взяв крєдіт в банку і купив оці вафлі з ОККО, тепер мені на квартіру не хватає 149 грн 50 копійок. А через півчаса треба вже перший платіж по возврату кредита робити!

Мені нічого не оставалось, як під'їхати до людини та спробувати чимось допомогти. Заодно відзняти для вас важний контент!

— Як вас так угораздило? — питаю мого підписника
— Не знаю....просто я свиней багато переїв, а тут вирішив шикануть хоть раз в жизні. Підійшов, як в тумані, взяв цю коробочку, заповнив анкєту на касі, це для внутрішнього аудіту міліардерів, і осьо...— показує мені коробочку.

Спочатку перевірили всі пломби, голограми, імей — дійсно оригінальні вафельні трубочки. Ваги з собою не взяв, але навскидку 54 г + трошки важчі, бо картонка промокла від сліз щастя покупця.

Відкрили. Всередині 3 дози, запаяні в окремому пакєтіку. Тобто можна скинуться втрьох сім'ями по 49.86 грн і кожен отримає окремий пакєтік, в якому буде 4 трубочки. Виходить, сервіровочна ємність коробочки на 12 персон.

Основний удар очікував далі — хтось украв крем з середини трубочок. Порох відпав зразу — у нього діабет. Ну Гринкевичі, виходить?! Раз вже попалися на крадунстві в Міноборони, то хто знає, як тепер на них не думати...Трубочки на просвєт тупо без крему!

Висновок один — разводняк. Підписнику подякував і пішов додому. Даже забувся забрати коробку у смітник, а тепер думаю, чи не догадається він з відчаю засунути в нею вафельні трубочки Рошен і здати назад на ОККО або продать на ОЛХ? Бо там на коробці мої отпєчатки...

Прийшов додому, пахну дороговизною, дружині збрехав, що гуляв по Поділлю, щоб не розпитувала деталі.
https://www.instagram.com/p/C2qN7grCvWd/?igsh=MTVleGYxMWE0ZTFydg==

Не те, шоб я був людиною сильно бідною, але кожного разу в ОККО мені здається, наче це заправка для вінницьких міліардерів. Та хіба Порох буде купляти трубочки за 2780 грн/кг, коли його власний ФОП Рошен випускає аналог за 165 грн/кг.

При чому я перевірив. Це не колаборація Орео з Картьє або Ролєксом, там всередині немає безпрограшної лотереї або просто скручених 120 гривень в трубочку! Отак просто платите майже 150 грн і отримуєте 54 грама вафельного щастя. Да, імпортний товар і, скоріше за все, в ціні цих трубочок заложений простій дальнобоїв півроку на польському кордоні. Плюс Орео, мабуть, фінансує створення декількох комплексів Петріот, але люди...Ну це ж просто вафельні трубочки, а не шедеври Соні Морозюк за міліони гривень.

За 2780 грн можна купить порося, до слова. Ціле живе порося, яке має потенціал вирости у свиню з прослойкою сала 10 см. А який потенціал в сальному еквіваленті має 1 кг трубочок? Так ото, тільки подразнить організм ледь помітним целюлітом.

З іншого боку, може така цінова політика навпаки про турботу про населення! Отак зайде якийсь бізнесмен чи мер заправить свою ласточку газом, гляне ціни на вафельні трубочки і подумає: ого, краще далі буду червону ікру ложками їсти — вона дешевше. А там же і омега-3, і корисний білок.

Пишу цей пост і думаю, чому я сам поряд з тими вафлями не сфоткався...А це ж можна купити пачку і продавать фотографам як фотозону, чи здавати понторєзам в оренду, аби підняти пару копійок та купить собі ті вафлі хоч би в розсрочку до літа.
https://www.instagram.com/p/C2owNTxiEUt/?igsh=MWZvZWs4OXR4ZWhyYQ==

Почитав новини, що Міністр цифрової трансформації чи як там у нас міністерство айті зараз називається, переграв у плейстейшн та заявив, наче українцям вдома треба збирати дрони!

Мало того, що можна, але навіть міліон дронів зібрали би, якби хотіли. Я вам більше скажу, шо якби це було вдома у марадьорів Гриневичів, то тіки на вкрадені ними гроші можна зібрати 250 тисяч дронів! А якщо в Україні існувала би не одна сім'я марадьорів? Можливо, треба навпаки збільшувати тендери крадунам, а вони через любовніц-художніц та їх фонди дрони поставляли б!!! Правило просто: один міліард — одна галерея Морозюк — один ролєкс — один дрон.

Але марадьори то таке. Інша справа — населення. Наприклад, мої сусіди — дідок 85 років і бабка 75 — обурені: чого мова тільки про дрони?! Невже ЗСУ вже не потрібні домашні ПВО, РСЗВ, літаки? Кажуть:

— У нас город 15 соток. Та тут три танки до весни зібрати можна, поки час картоплю садити підійде!

Поряд дівчина возмущається:

— Гараж стоїть пустий, а я б уже дві-три ракєти атакамс зібрала по-домашньому. Но міністр за них чомусь не говорить!!! А де інструкцію взяти? В гуглі з бабою Тамарою шукали — не знайшли, в домашньому записнику з рецептами на всі случаї життя теж немає!!!

Дійсно, а чому Міністр сказав А і не сказав Б? Люди в селах уже в дворі хлам поприбирали, освободили місця під зборку військової техніки. Сидять дивляться новини, а що ж далі робити, а міністр як води в рота набрав.

Хоч бери одягайся, взувайся та йди на укрпошту давати телеграму по срочному і одним єдиним питанням:

— А де ви берете такий самогон?
https://www.instagram.com/p/C2SKnfAi6Yo/?igsh=NDdpNTlyZ3Q2MDVz

Українці привикли хейтить геніїв — достатньо згадати профессора Януковича або кандита наук Киву, героя України-авіатора Богуслаєва та народну артистку Ані Лорак.

Тепер ця доля накрила "українського" Енді Уорхола, більш відому у світі як "харківський" Бенксі — Соню "Золотий Паркєр" Морозюк. Всього лише за пару років вона перетворилася з нікому невідомої дівчини з фломастерами у дуже відому дівчину з Гриневичами.

Отут-то хейтери і завелися. Бо Гриневичі — це сімейка зі Львова, яка по слухам накрала у Міноборони на 1,2 міліарда гривень. Постачали в армію буквально будь-яку турецьку футболку по ціні вертольота. І так копієчка до копієчки — женіх Соні подарив їй золотішка, машинок, реклами на декілька десятків мільйонів. Звісно, хтось натякає, що Соня просто-напросто частина схєми, яка легалізувала крадені гроші.

Та я розібрався і зрозумів — це все брехня і наклеп. Ну хіба може геніалка, яка працювала на сім'ю Добкіна, знати значення слова "взятка"? Сумніваюся.

А те, що картіни, намальовані фломіками і балончиками, по документам і цінам пройшли як фрески Рафаеля, так а що ви хотіли? Так, 40 тисяч доларів за таке може і недешево, а 600 гривень за пачку кольорових фломастерів — це що даром?

Знову ж таки, щоби відмити 1,2 міліарда гривень треба намалювати хоча би 500 картін рівня Леонардо. Це рік роботи!!! А треба ж колись бухать, їздить на своєму порше на Окко пить каву, фоткаться з відомими людьми для інсти.

Тому давайте не будемо поспішати з висновками. Може, у Леонардо теж була теща в Міноборони України і його "Мона Ліза" коштує не міліард доларів, а гривень 400? Ви не думали про це? Отож.

Аж захотілося купити пачку фломіків, альбом та намалювати шедевр. Тільки аби ж знати, що його точно хтось купить за міліон гривень!

:)
https://www.instagram.com/p/C2AnthuiMwg/?igsh=MXJjanlmNjJkcTMyeg==

Ви помітили, як останнім часом нервує і комплексує в своїх ефірах Опра Вінфрі? А я її розумію, бо в Голівуді зараз криза інтерв'юерш, тому на заміну заслуженій артистці США розглядають більш потужних Машу Єфросиніну або, якщо вистачить грошей, то Олену Кравець. Все-таки інтерв'ю-шоу наших поп-дів за своїм рівнем професійності просто знищують конкурентів, як алкаші чекушку — без шансів!

Достатньо відкрити хоча б якийсь відосік на ютубі, а там вже виросла потужна плеяда ведучих, що тягнуть на собі український ринок інтерв'ю, як Юлія Тимошенко — народ до світлого майбутнього.

Відкрив вчора уривок інтерв'ю — думав, подивлюся дві хвилинки, а у підсумку завис на секунд 30, бо дуже цікаво було!

***

— Просто лівою рукою сраку підтирати і доходи виростуть в сім разів? — ведуча показово ахнула від почутого і глянула в камеру. Мол, ексклюзив для вас вибила!

— Да-да, все в житті сильно простіше, ніж ми думаємо! — молода міліардерша років тринадцяти поправила на руці ролєкс ціною в 2-3 взятки обласного рівня

— Господи, це просто вау! Не зря кажуть, що хочеш отримати щось інше — змінюй себе! Глядачі, ви це чуєте?

— Так, треба цінити себе. От я купую туалєтну бумагу тільки Діор 52 метри, а пшикалку Шанель "Весняний луг". Да, це дорого, але навіщо тоді чоловік, який не може подарить жінці такі речі, — томно вздихає і шле поцелуйчик в камеру своєму чоловіку в СІЗО

— Мене поб'ють глядачі, якщо я не спитаю, скільки? Скільки ви тратите на бумагу і пшикалку в місяць? — ведуча зацікавлено дивиться в очі гості і жде сенсацію

— Та єрунду, це не стоє даже казать, але ось у мене випадково чеки за останні 8 місяців і табличка в екселі роздукована. Казать да?

— Так-так, це дуже важно знати!

— Сімнаднять євро, — говорить гостя і замовкає...

Студія, ошарашена, ведуча втратила здатність говорити. Але вона профі, тому продовжує:

— Це фантастично. Але як ти до цього дійшла?

— Все життя. Спочатку газетка, потім бура така бумага, іноді і лопухом перебивалася

— Господи.Співчуваю! — у ведучої змокріли очі

— Отак ми в кущах з чоловіком моїм і зустрілися. Він від ГАЇ в лісі ховався, бо спішив у раду на роботу і нечаянно п'яним протаранив курган.
https://www.instagram.com/p/C17H3ZViMgC/?igsh=c3MwNWpjOHM4M3Rs

Початок року будоражить сенсацією — в Міноборони або даже ЗСУ завелася корупція!!! Пока це, єстєствєнно, тільки слухи, і правоохоронні органи в оперативному режимі їх перевірять за 7-8 років, та прості люди дістали з карманів сємочки, а багаті попкорн уже зараз.

Чи може таке бути, щоб в центрі Європи та ще і під час війни хтось хотя би подумав вкрасти гроші, призначені для солдат? За це ж можна не тільки отримати відписки в соцмережах і дізлайки під постами, але і штраф в 1700-5100 гривень. Це якщо взятку дати, а без неї можна і условку відхватить на раз-два.

Як би прокоментували ці слухи звичайні підприємці, що працюють з Міноборони, якби у них був вільний від паханини на Батьківщину і Швейцарію час.

Галина Трампенко, директор заводу "Золоті яйця" та благодійного фонду "Чесність — мій порок":

— Це ужас, людоньки. Це кромєшний ужас. Я продаю яйця в Міноборони по 17 гривень за шутку, хоча могла би і по 50 гривень, а хтось бере хабарі по 500 тисяч доларів, коли такса завжди міліон? Це що за демпінг, товариші? Це що за зрада економічним інтересам України? Мені за що тепер готелі в Хорватії купувати, може йти свинку-копілку молотком розбивати? Так хіба я її для того у Картьє за 300 тисяч доларів купувала?

***

Іван Рокфелерчук, голова об'єднання "Теплі труси Львівщини" та благодійного фонду "Невісточка":

— Яка корупція, ви про шо? Ми з синочком та невісточкою вже сьому яхту купляємо, аби тільки вчасно перевозити турецькі труси під українським прапором для ЗСУ! І це Середземним морем, щоб не заважати сухогрузам возити зерно. 1,2 міліарда положили і логістіку, купили складські пентхауси по всій країні, змушені возить продукцію в бентлі, щоб ніхто не догадався, що ми на оборонку ішачимо! А потім прилітає від СБУ коментар в фейсбукі, як наче я літні куртки в грудні привіз!!! А що літа уже не буде?!

****

Сергій Секретний, начальник поставки Міноборони:

— Я зразу сказав, що нічого з цими стукачами церемониться! Розтриндів про взятки? 10 год строгача. Показав фото чи відєо? 15 год. Це ж інтімна жізнь людей, це їх справи. Більше того, корупція, уважаємі, це хвороба. Треба не шаблями махать, а будувати реабілітаційні центри в Австрії!!! Построїмо — поборемо!

Отак.
https://www.instagram.com/p/C16v7VkCbF5/?igsh=NGFrc2llZHh0Y3Fv

2023 рік — як муха, яка поселилася у тебе під натяжним потолком: ти хочеш її убити, але розумієш, що це можна зробити тільки дорогою ціною.

Які новості вразили Україну в році, що минає?

— Арестович виїхав з України та намагається врятувати світ від неминучої катастрофи. Ходять слухи, він влаштувався позаштатним радником у Байдена за грінкарту та з допомогою календаря дає прогнози, які православні свята будуть через 2-3 тижні. Правда, іноді маже, бо організм київського оракула ще не перестроївся з графіка свят УПЦ МП.

— В міноборони до сих пір крадуть гроші. Здавалося, що льготний період військових крадунів закінчиться у 2022 з одночасним закінченням дорогих вілл в налічії у Швейцарії, Австрії, Закарпатській області. Але виявилося, що працівники ТЦК порушили ліміти корупції і склали конкуренцію топ-корупціонерам з Міноборони, тому виник скандал, яке піарщики українського уряду ледь-ледь загасили!!! Пообіцяли тим, кому не вистачить вілл у Іспанії, домовитися за нормальні солідні дачі в сусідніх країнах з теплим корупційним кліматом.

— Коломойський сидить. Про те, як Коломойський стоїть знала вся країна від ексортніц до керівників 1+1, які задовбалися полотєнце на сідушки автомобілів стелити після нарад з ІгорВалєрічєм. А тут здрастє — СІЗО. Є версія, що це не арешт Коломойського, а захват ним приміщення СІЗО в центрі Києва! І поки українці думають, наче він там страдає, якісь безработні депутати доклеюють йому вінілові обої в камері на 1000 квадратних метрів та кладуть горнолижну трасу в коридорі "під Буковель". Кажуть, що даже підйом в ліфті платний — 100 гривень за раз, но можна взяти абонемент 2000 гривень/сутки.

— Байден не дав грошей нам на підмогу. Тепер всі його питають, коли будуть гроші, а він як попугай відповідає, що через 2-3 тижні. Люди Байдену не вірять, матюкаються, грозяться не вибрать його на другий срок! Мол, хватає молодих сміливих подполковніків розвідки, у яких 33 бойових вихода на Луну, два обльоти Марса і один куплений утюг Сатурн.

— Війна триває. Треба далі воювати, треба далі донатити, треба працювати. Треба далі скрізь сльози сміятися, серед лиха співати пісні. Без надії таки сподіватись. Жити треба. Геть думи сумні!

:)
https://www.instagram.com/p/C1hyuFOiqQF/?igsh=Mjg3bnQxMzNidGM0

Нарешті Вінниця почала видавати по-справжньому класний маркетинг, якому позаздрять кращі рекламні агенції Жмеринки, Літина, Лондона.

Читав сьогодні книжку в невеличкі пробці на Замості і хвилин за двадцять в поле зору впала ледь помітна рядовому вінничанину реклама Фокстрота і Комфі. Я б даже сказав, що якби читав книжку без окулярів, то не побачив би.

Першими почало Комфі, коли написало людям акуратний меседж півторатисячним шрифтом:

— Заходьте до нас дивитися телевізори, які потім на ОЛХ купите, бо ми намберван по гаджетам.

Фокстрот від такої прямолінійності, прямо скажемо, впав у комплекси, бо до них теж люди ходять дивитися холодільніки, які потім з Польщі в багажнику ланоса привезуть. Спеціалісти Фокстрота попросили Ворд видумать їм такий розмір шрифта, щоб люди кому путали зі слоном.

— Хто зверху? — спитали фокстротовці

І Комфі відповіли тим, що повісили ще більшу вивіску прямо над цимже питанням! Фокстрот не розгубилися та поїхали на Сабарів і з підручних матеріалів на очисних зібрали собі отвєточку розміром з два автобуса.

На цьому обидва техномаркета дали стопаря, хоча позаду купа вікон, які можна було спокійно заліпити якимось рожевим написом:

— Виставкова зала Пром.юа.

І головне питання, яке мене цікавить у всьому цьому:

— Як так виходить, що у ліпки реклами з гімна граються тільки окремі компанії, а заляпана уся Вінниця?

— Ахахахах, — відповів Марк, коли його спитали, чи буде Вінницький Блогер N2 розпочинати свою третю спробу стать найкращим блогером Вінницької області овер.

За півгодини до того...

— Тіки називай кацапів якось по-іншому, добре? Бо мені тут вже плєш проїли через твій блог і твої шуточки!

— Харашо, Марк, домовилися. Народ туалєтної дірки — отак нормально? Я ж теж розумію, що треба якось ізящно і щоб тобі по твоїй лисині не хлопали, як наче ти мальчік якийсь несерйозний.

— І не пиши про мене ніяких хіханьок та хаханьок, окей? Бо жінка читає, потім ходить прикалується з мене тиждень. Каже, за шо ти Вінницький блог заблокірував, ти шо комплєксуєш, шо у нього пост міліон гривень стоє, а ти міліона гривень в очі не бачив ніколи?

— Хочеш, я тобі сфоткаю міліон гривень і фотку пришлю в гарній якості? Можу знять відео, де я його рахую счьотною машинкою?

— Да-да, зніми таке відео!!! Дуже хочу!!!

— Та у мене ж блог заблокіруваний був, немає більше у Вінницького Блогера міліонів... — який же він наївний, цей Марк.

— То договорилися? Давай на цей раз без фокусів. Остав мені якийсь номер для связі, бо у нас же вотсап прослуховують на роботі, ще узнають, що ти мені вінницьке сало з Урожая прислав.

— Да, канєшно. Записуй: ноль-шиїсят сім - чотириста тридцять...

Хелов, шановні адепти Вінницької іронічної армії та всі ті, хто ставив свічки за упокой вінницького лоббі на світовому ринку гумору!

На жаль, півтора кг сала не хватило, аби повернути назад усі пости прошлого, але виявилося достатньо, шоб @vinblog2 отримав назад своє ім'я і право на нову історію!

...І запалала зірка над Вінницею. І підняли вгору голови вінничани та вінничанки з подивом: шо то, мол, таке?! Невже якийсь самольот з Борисполя таки вивозить саме цінне з України — коментарі диванних коментаторів, як і що треба владі робити.

Тільки знаючі люди усміхнуться і скажуть так тепло по-нашому:

— Нарешті. Полковник повертається...

p.s. Вітаю вас з Різдвом. Будьте здоровими та щасливими, шановні вінничани та вінничанки! І ти, Ісус, теж.

А де ти пропав, полковнику? Шо за шняга? Ти чи помер чи куди дівся? Хіба можна отак зі своєю армією?

Таких повідомлень за останній місяць я отримав ніскільки, тому вирішив чуть навязатися вам з цим постом)

Все банально — найнявся на декілька робіт і понеслося. То вантажу мішки, то розвантажую мішки, то замовляю ще мішки і так по кругу. І саме обідно, що це не мішки з грошима.

Але сподіваюся, що скоро отримаю підвищення в должності і буде більше часу на іронічну справу:)

Планую повернення додому в іронічну гавань на початку 2024 року.