ТВО Бойового Медика

ЩО Ж ЦИМ РОБИТИ? Ч2

Виконання програми L1-A лежить на плечах планувальників, відповідно блокове викладання курсу можливо через усвідомлене ставлення до викладання курсу на рівні управління ВВНЗ та управлінь факультетів.

Підтримання навченості впродовж наступних 3 років це виклик для викладачів та інструкторів без додаткової програми навчання, без наказово затвердженої програми на рівні всього ВВНЗ неможливо підтримати курсанта на рівні CLS, і це не мусить бути заняття по пів години, це мусять бути контролі різного характеру від тестів до симуляційних відпрацювань з тактичними завданнями, повторного проходження курсів. В ідеальному світі майбутні командири саме бойових підрозділів мусять опанувати рівень бойового медика, цієї стратегії дотримується АЗОВ, але я наголошую, УСЮДИ не так як в Азові. І все це мусить бути забезпечено затвердженими годинами підготовки, інакше це має сумнівний результат.

Робота з викладацьким складом, підтримка бойового досвіду є важливим компонентом профпридатності для викладачів та інструкторів, але однозначно це мусить бути тонкий ручний процес контролю, який мусить враховувати, щоб вашого інструктора не зхантили до відрядженого підрозділу або він не залишився на полі бою.

Грошове забезпечення теж є проблемою, яка спонукає повертатися до бойових підрозділів або переходу в навчальні центри, бо ВВНЗ не отримають додаткові виплати, як інструктори у НЦ.

Збільшення штату інструкторів. Служба у ВВНЗ є досить престижною для інструкторів та викладачів через один ключовий фактор - особовий склад, курсант - це ідеальний військовослужбовець, кращого ви просто не знайдете і коли спеціалісти передають знання та навички, вони бачать опанування курсантом матеріалу, більшої насолоди просто немає. Тому враховуючи це та вище зазначені фактори ВВНЗ має стати конкурентним закладом для служби.

Всі роки війни ми знаходимось на шляху реформ, які загально можна характеризувати як "стій тут, іди сюда", поки ми намагаємось створити картинку, тільки сталі процеси будуть рухати цей весь піздець

ТВО Бойового Медика 🫡

ЧОМУ МАЙБУТНІ ОФІЦЕРИ НЕ ЗНАЮТЬ ТАКМЕД? Ч1

Проблеми підготовки у Вищих військових навчальних закладах знаходяться поза межами інформаційного поля через низку причин, це і ізоляція від зовнішнього світу, відсутність зацікавленості суспільства та слабка робота самих викладачів та інструкторів у цих ВВНЗ (частіше за все, немає що показати). Спробую висвітлити цю проблему

Чому ж все так?

Програма підготовки рівня L-1A передбачає вивчення тактичної медицини у дисципліни БСВВ та розроблена таким чином, що можна викласти програму курсу CLS. Крайній наказ міністерства оборони №436 нарешті поставив крапки над "Ї" та визначив рівень підготовки яким мусять володіти всі офіцери без вийнятку - домедична допомога розширена або згідно курсу CLS від комітету ТССС. І тут вам може здатися що все ж добре, але є багато "але".

Підготовка курсанта з такмеду відбувається у перший рік його навчання у ВВНЗ, що однозначно не гарантує збереження хочаб усвідомлених навичок надання допомоги, мовчу про тактичну обізнаність яка, на мій погляд, є головною навичкою для майбутнього офіцера в тому числі і з такмеду.

Нормативна база не декларує принципи викладання, тому розклад занять може виглядати як пару годин сьогодні, пару годин через тиждень і так далі. І хоча існує і така форма навчання, вона є гіршою ніж викладання єдиним блоком, гірше тільки навчальні точки.

Особовий склад. Звісно у кожному ВВНЗ своя тусовка, але загальна картина має спільні риси, це недостатня кількість інструкторів на о/с, неможливо дотримуватись співвідношення курсант:інструктор 6-8:1 коли у вас просто немає цих людей, або якщо вони навіть є, навряд чи ви отримаєте години підготовки саме в цей момент. Профпридатність викладачів та інструкторів теж під питанням, я б не хотів бачити людей, які викладають такмед, але не можуть демонструвати навички або не мають бойового досвіду.

Навчально-матеріальна база, тут загальновійськова проблема, без волонтерів ми би вчили на пальцях.

Окремою темою є навчання з медичного планування, акцентованого на цій темі курсу просто не існує у програмі, весь базис які курсанти здобувають за чотири роки навчання в цьому питанні варіюється від відвідування пар з тактики до спілкування з інструкторами та викладачами на навчальних полігонах, відповідно підготовка кожного курсанту є дуже різною.

Частина 2

ТВО Бойового Медика 🫡

Ч.2 CASEVAC

"Стандартні оперативні процедури", напевно кожен інструктор з будь-чого їх згадує, але одна справа про них говорити, інша впроваджувати у підрозділі.
СОПи для кейсеваку не є вийнятком, їхнє створення та підтримка на рівні підрозділу в першу чергу вплинуть як довго проживе ваш кейс, та чи виконає він завдання.

Для допомоги в побудові цих СОПів звернемося до Армійської технічної публікації ATP 4-02.13 CASUALTY EVACUATION JUNE 2021 чек-лист який пропонує нам ця книжка ставить важливі питання.

На власних прикладах продемонструю вплив деяких питань:

1. Чи пропрацювали наземні екіпажі CASEVAC пересування маршрутами евакуації?
Явно недостатньо пояснювати маршрут водіям тільки по картах, більш досвідчений екіпаж мусить катати молодих з собою деякий час, бути з ними на маршруті ще декілька поїздок, або це призведе до блукання та/або пересування вже замінованими дорогами. Важливо, і В ДЕНЬ і В НОЧІ.

Коли кейсевак просто не виїхав на маршрут вночі через "ніхуя не відно", відсутність цього СОПу, в нашому випадку, коштувала хлопцю ноги по яйця, бо за 7 годин в посадці ніхто не замінив турнікет.

Дійсно, ніч була тотально темної, без місяця, хмарність. Я НЕ Є СПЕЦІАЛІСТОМ З ПНБ, але хіба ІЧ-підсвітка не забезпечить видимість в таких умовах? Але знаю одне, в нічних умовах ніхто навіть не тренувався їздити, інакше таких би доповідей не було.

2. Як маркуються транспортні засоби CASEVAC?
На випадок коли ваша ББМка раптово стає кейсеваком, варто придумати якусь хрінь-індикатор, що швидко робить ваш транспорт відмінним від інших машин. Зв'язку може просто не бути.

Якось очікуючи на точці перехопленні Мастіфа з пораненими, ми зупинили 2-3 інших і кожен з них говорив що поранені у наступній машині, в підсумку Мастіф з пораненими просто промчав біля нас, довелось доганяти.

3. Чи було отримано та перевірено обладнання для евакуації ( ноші, паски для нош і т.д.)?
Моя улюблена найтупіша ситуація, це коли ти передаєш пораненого на наступний етап з ношами, але тобі одразу їх не віддають і тепер ти маєш новий головний біль, а достатньо було просто покласти запасні ноші одразу в машину і віддавати групі.

Групі виносу потрібно було дотягнути 200 до ПЗП і далі на евак, враховуючи що були одні скедко і це було найкраще рішення спокійно їх віддав, звісно їх навіть не привезли назад, потім ми мали постійно проблеми з ношами, бо на самих позиціях їх могли десь загубити, хлопці бігали до нас брати хоч якісь.

ТВО Бойового Медика 🫡

Основою всіх проблем виявилось планування, я не буду тут крити (хоча є за що й дуже хочеться)..

Ч.1 CASEVAC

CASUALTY EVACUATION в Україні вже не має якихось кордонів виконання, але я спираюсь на літературу і реальність, реальність це те що далеко не кожен підрозділ може посадити в кейсевак реального бойового медика та забезпечити його устаткуванням як на medevac, а тактична ситуація з місцевістю не завжди дасть надати допомогу.

Зазвичай типовий кейс це ЩОСЬ, що возить не тільки поранених, а рутинно займається перевезеннями чого/кого завгодно, але щоб цей транспорт міг стати в певний момент кейсеваком я дуже рекомендую командирам іноді читати книжки, бо ні солдат ні БМ, не завжди мають той рівень відповідальності/доступу/віддання наказу, щоб виконати вашу роботу.

На мій погляд, це могло не бути проблемою, але:

- Особовий склад не завжди розуміє чи влізе він весь у транспорт який приїде за ним
- Відкриття закриття дверей є проблемою, їхнє розташування (входи/виходи) в капсулі є іноді невідомими
- Не розуміння екіпажем кейсеваку наявності в транспорті ІЧ-підствітки, використання засобів нічного бачення інтуітивне, відсутня попередня підготовка машини для їзди у нічний час (все що в середені машини миготить і заважає водію не заклеяне)
- Очевидна відсутність тренувань загрузки/погрузки десанту, тим паче з пораненим
- Під великим питанням розуміння екіпіжем маршруту пересування
- На 100% впевнений, що плану при підриві чи ураженні кейсу фпв НЕ існувало, різноманітних маршрутів виходу не існувало, тільки один на всі випадки.
- Одноманітність виконання у часі та маршруті евакуації (чим єбать як користувався ворог)

Невеликий відео-приклад моїх слів, "чому такий кіпіш?" - спитаєте ви, відповідаю, підорський дрон вже над нами, від моменту погрузки до перших прильотів по перехрестю, що далі по нашому маршруту 1,5 хв

ТВО Бойового Медика 🫡

А тепер щодо прапора, Старий, вітаю тебе 😘 коли приїду, передам з усіма історіями

Окремо нагадую, Сава розіграв три турнікети серед своїх донатерів, звʼяжіться з ним будь ласка!

Також хочу подякувати усім топ-донаторам

Будь ласка, кого не знаю особисто , напишіть мені в інсту що це сами ви з цих скрінів, кожному з вас поїде патчік ТВО БМ

Хлопці та дівчата, стан такий собі, але хотів би без якихось красивих фраз вам всім подякувати

по-перше за оперативність, напевно не так багато зборів закриваються за такий короткий термін

по-друге за довіру, особливо тих хто підтримав цей збір репостами або знаходячись в тіні закинув овер багато грошей

За ці декілька місяців ротації, є багато лайна яке треба розібрати, звісно якесь лайно я буду вам виставляти тут і ділитися своїми міркуваннями, але хочу одразу дещо сказати, є дизморал, а є робити висновки, хто що обирає - особиста справа

Ще раз дякую за збір, оскільки він був перевиконаний і деяке обладнання нам придбали окремо частина коштів іде до розвідки 36 обр на станцію керування дронів

Дівчата та хлопці, зараз коротко, ви неймовірні
збір перевиконано, розіграш і ще дещо від себе напишу зроблю на днях, спробую зробити онлайн і збережу запис
патчиків ТВО буде розіграно більше