tas0ma @tas0ma_news Channel on Telegram

tas0ma

@tas0ma_news


Вітаю, мене звати Тарас Бичко, я документальний та арт-фотограф.
Тут ви знайдете інформацію про мої фотографії, процес їх створення, інсайти та джерела натхнення.

www.bychko.com

tas0ma_news (English)

Welcome to tas0ma_news, your go-to source for the latest news, updates, and trending topics! We are dedicated to keeping you informed about current events, technology, entertainment, and much more. If you're someone who values staying up to date with what's happening around the world, then this channel is perfect for you! Our team of experienced journalists and content creators work tirelessly to bring you accurate and engaging news stories. From breaking news to in-depth analysis, tas0ma_news covers it all. Join us today and be part of our growing community of news enthusiasts. Don't miss out on any important information - subscribe now to tas0ma_news!

tas0ma

11 Feb, 18:36


+ ще одна чудова новина 🤩

До мене звернулися з пропозицією створити ще один спеціальний приз для одного з переможців лютневого
фоточеленджу. Відкрию завісу — це навчальний курс. Деталі повідомлю найближчими днями.

Дякую всім, хто підтримує цю ініціативу! Радію, що Фотомісяць об’єднує так багато чудових людей.
Канал зростає і, головне, розвивається.

Якщо у вас є ідеї щодо співпраці чи побажання, пишіть — намагаюся читати всі коментарі.

tas0ma

11 Feb, 18:24


Найприємніша мить "Фотомісяця" – це обирати книгу для переможця. І в лютому на нього чекає особливий подарунок – Mario Giacomelli: Figure | Ground, видання про одного з найвидатніших італійських фотографів.
Маріо Джакомеллі був майстром чорно-білої фотографії, який перетворював повсякденні сцени на метафоричні візуальні поеми. Його серія Pretini з молодими семінаристами – прекрасний приклад руху не лише у фізичному сенсі, а й у контексті внутрішнього переживання. Він експериментував із друком, текстурами та контрастами, створюючи унікальні, впізнавані знімки.

Величезне дякую чудовому партнеру – Fotoplivka.ua за підтримку і можливість дарувати цінні книги переможцям!

Долучайтеся до фотомісяця, експериментуйте та відкривайте нові шляхи у фотографії!

Сайт Fotoplivka.ua :
https://fotoplenka.in.ua

Instagram:
https://www.instagram.com/fotoplivka.ua

❤️📸

tas0ma

11 Feb, 17:53


Мої друзі із фото школи “MYPH” оголосили open call.

Вся інформація тут:

https://www.instagram.com/p/DFXWCnqoDDY/?igsh=Y2tpOWRkcmhrc212

Встигніть долучитися 📸

tas0ma

11 Feb, 10:02


#dailyinspirations

З книги фіналістів Deutsche Borse Photography Foundation Prize 2022

Жиль Перес (нар. 1946, Франція)
Whatever You Say, Say Nothing — це експеримент у формі та візуальній мові. На понад 2000 сторінках, у двох томах із зображеннями та супровідному томі контекстуальних матеріалів, книга накопичує свідчення про „The Troubles“ (збройний конфлікт у Північній Ірландії). Вона є свідченням непохитної відданості Жиля Переса та його монументального підходу до створення візуальної історії ірландського конфлікту.
Перес народився у Франції, вивчав філософію та політологію в Парижі. Переконаний у непереборному розриві між словами та соціальною реальністю, яку вони прагнуть описати, він звернувся до фотографії. У ній Перес знайшов механізм, що виходить за межі мови, який допомагає йому посередництвом в його відносинах зі світом — і дозволяє описувати текстуру та структуру життя.
Сумніваючись у дієвості мови, Перес підозріло ставиться до спроб створити остаточну історію чи передати стабільну істину. Його чорно-білі зображення циркулюють у сірій зоні, що уникає категоризації, а натомість досліджує перетини фотографії та кінематографа, мистецтва й журналістики, фотографії та літератури. Це — „нічийна земля“, де Перес винаходить нові структури документального оповідання.
Складність і масштабність проєкту Переса проявляється в тому, що він називає Whatever You Say, Say Nothing твором „документальної художньої літератури“. Він був у Північній Ірландії під час „Кривавої неділі“ та після повторного запровадження інтернування (арештів без суду). Протягом 1980-х він неодноразово повертався туди, щоб створити світлини для книги. Завдяки подвійному погляду — „протестантському“ та „католицькому“ — Перес занурює читача в середину подій. Знаходячись у самій гущі конфлікту, він робить універсальні спостереження про життя у зонах затяжного насильства.
Фразу, якою Перес описує час у своїй роботі, можна перекласти як „спіральна“: час тут не лінійний, а спіралізується і повторюється, де „сьогодні — це не лише сьогодні, а й усі дні, схожі на нього“. Таким чином, структура книги будується на 22 „напіввигаданих днях“: Дні боротьби, Дні інтернування, Дні подвійної зради. Також є дні, коли нічого не відбувається: Ще один понеділок, Ранок після… сірі, безкінечні дні.
„Я хотів описати все“, — розповідає Перес. Він повертався на ті самі вулиці знову і знову, в сонячні дні та під дощем, удень і вночі. Він використовував множинні ракурси та візуальні стратегії, щоб зафіксувати неможливу цілісність. Whatever You Say, Say Nothing описує все, що визначає існування та досвід у просторі, що ритуально повторюється: це і пам’ять, і історія, і водночас неминучість. Життя триває на різних сторонах конфлікту, а катастрофа розгортається.
Перес — професор прав людини та фотографії у Бард-коледжі, Нью-Йорк, та старший науковий співробітник Центру досліджень прав людини Каліфорнійського університету в Берклі. Його ранні роботи були зосереджені на імміграції в Європі, а також на документуванні подій в Ірландії, Лівані, Палестині, Ірані, Балканах, Руанді, США, Афганістані та Іраку. Його виставки проходили в Музеї сучасного мистецтва (MoMA) та PS1 у Нью-Йорку, у Центрі Помпіду в Парижі, Художньому інституті Чикаго, Коронарній галереї мистецтв у Вашингтоні.
Його фотокниги включають Haines (2004), A Village Destroyed (2002), The Graves: Srebrenica and Vukovar (1998), The Silence: Rwanda (1995), Farewell to Bosnia (1994) та Telex Iran (1984/1997).
Серед його нагород — стипендії Гуггенхайма, Pollock-Krasner, гранти Нью-Йоркської ради мистецтв, премія W. Eugene Smith за гуманістичну фотографію та Infinity Award від Міжнародного центру фотографії.

tas0ma

10 Feb, 23:55


Періодично пропадатиму з каналу — багато роботи, яку хочу завершити якнайкраще. Тому з’являтимусь із такими короткими оновленнями:
1. Призи для фіналістів за січень вже скоро вирушать до своїх власників.
2. У Лондоні планую зустріч учасників каналу — повідомлю завчасно про місце та тему.
3. Щойно записали новий випуск «Фотоательє». Слухайте вже в середу! Дякуємо за вашу активність у попередніх випусках.
4. Готую до публікації проєкт Where Paths Meet.
5. У четвер відкривається виставка, де експонуватиму роботу з цього проєкту.
6. Нарешті вдалося вивести скани з Polaroid майже 1 в 1 з оригіналом.
7. Найважливіше: книга про моментальну фотографію рухається повільно, але впевнено.
8. О, і випадково купив камеру Olympus, згодом розповім історію )

А як ваші справи?

📸 Polaroid I-2
🎞️ Polaroid 600

tas0ma

09 Feb, 13:30


#dailyinspirations

"Санте д’Оразіо є одним із провідних фотографів моди та краси нашого часу. Народжений у Брукліні, цей італоамериканець добре відомий прихильникам видавництва Schirmer/Mosel. Його роботи представлені у двох наших книгах — Приватний погляд (A Private View) та Памела Андерсон: Американська ікона (Pamela Anderson: American Icon), у яких найкрасивіші жінки американського шоу-бізнесу охоче й відкрито позують для його камери. Усі ці фотографії зазвичай створені для публікації в журналах. Деякі з них відверті, інші — більш стримані. Що їх усіх об’єднує, так це шанування краси — (майже) бездоганного тіла та так само прекрасного обличчя.

Санте д’Оразіо тепер розкриває свою скриню скарбів, щоб поділитися добіркою своїх полароїдів, які він майже завжди робить перед тим, як розпочати серйозну зйомку. Неповторна грайливість цих зображень відображає взаємодію між фотографом і моделлю, а їхня еротична, підглядальна якість підсилює відчуття близькості.

Санте д’Оразіо, народжений у Брукліні, Нью-Йорк, у 1956 році, працював для всіх провідних журналів моди та стилю життя. Живе в Нью-Йорку"

-Ґленн О’Браєн

tas0ma

06 Feb, 11:59


Друзі, можливо, хтось стикався з такою проблемою: хочу під’єднати камеру iPhone до QuickTime, але ні iMac, ні MacBook її не бачать. Водночас iPhone можна використовувати як екран (це видно на скріншоті).

Чи є якесь рішення? Дякую

tas0ma

06 Feb, 08:10


Три дні знижок на обрані фотокниги Tashen:

https://www.taschen.com/en/books/sale/?filter%5BTheme%5D%5B0%5D=photography&count=60&offset=0

tas0ma

05 Feb, 17:23


Колись в 2017 році писав собі такий романтично-натхненний текст для лекції про стріт фотографію ☺️

Знімай, щоб бачити

Вулична фотографія — це не просто натискання на кнопку. Це уважність, швидкість реакції, здатність помічати те, що інші пропускають. Це мистецтво відчувати момент до того, як він станеться.

Вулиця живе своїм життям: люди поспішають у справах, світло лягає на стіни, тіні створюють гру форм. І ти — не режисер цього хаосу, а спостерігач, який впізнає порядок у випадковості. Твоя камера — це спосіб говорити без слів, знаходити красу там, де її не помічають інші.

Не шукай готових сюжетів — будь відкритим до випадкових ситуацій. Найкращі кадри трапляються там, де ти їх не чекаєш. Навчися довіряти своїм очам і інтуїції. Дозволь собі бути частиною міста, злитися з його ритмом, і воно саме підкаже, коли натискати спуск.

Не копіюй інших. Надихайся, але не бійся йти власним шляхом. Справжній стиль народжується тоді, коли ти перестаєш знімати «як хтось» і починаєш знімати «як ти».

І найголовніше — не зупиняйся. Не повторюй себе. Шукай нові образи, експериментуй, ризикуй. Бо кожна вулиця, кожен день, кожен мить — це нова можливість побачити світ по-іншому.

Знімай, щоб відчувати.


І знаєте що? В принципі, стараюсь зберігати у собі ці відчуття і ніби виходить 🥰

tas0ma

05 Feb, 14:46


Долучився до кураторського проєкту Лесі Марущак OUR RIUKZAK де вперше показуватиму свою серію The Breeze в рамках FORMAT Festival 2025

Знімав цю серію, перебуваючи наче в сні. Намагався максимально багато часу проводити з дітьми, спостерігав, переживав моменти разом із ними. Більше знімав очима, ніж фотоапаратом. Тепер, аналізуючи, розумію, що міг підійти до зйомок інакше, проте безмежно радий, що не прогавив цей час і зміг його зафіксувати.

Кожен вибір тягне за собою нові шляхи, яких ми не можемо передбачити. Як і вітер, що приносить зміни, The Breeze — це історія про тендітні миті, що зникають так само швидко, як і з’являються. Ця серія народилася після переїзду моєї родини до Англії. Це перше літо моїх дітей на новому місці, і я спробував зафіксувати його так, як відчував: ніби крізь серпанок сновидіння, де спогади розчиняються у світлі.
Де є сумніви, тривоги щодо своїх рішень та вчинків але є сімʼя - те найважливіше…


З опису до проекту:
Тарас Бичко створив The Breeze після переїзду його родини до Сполученого Королівства. Митець бере нас у подорож, що здається солодкою й мрійливою – він описує перше літо своїх дітей як переміщених осіб. Проте ми відчуваємо нюанси цієї реальності.

У перші місяці війни родина Тараса Бичка так само, як і 3,6 мільйона інших українців шукали притулку за межами України. Дорога до Сполученого Королівства через Польщу була для його родини мандрівкою з чергами, контрольно-пропускними пунктами й невизначеністю. Тарас Бичко був розлучений з родиною до червня 2022 року. Тоді він нарешті приєднався до них у Польщі. Разом вони переїхали до Сполученого Королівства, де живуть і зараз.

Фотографії Тараса Бичка коливаються між розмитістю і ясністю, ніби вияви його інтелектуальної й емоційної відповіді на ситуацію, розфарбовані тривогою, ностальгією, невпевненістю і роздумами про ідентичність і родину. Ми бачимо, як діти митця бігають, граються, спостерігають за природою – поводяться, як діти, які ніколи не знали війни. Ми ніде не бачимо їхньої травми. Тим не менш, у всій серії The Breeze панує світло. Тарас Бичко дає нам надію на те, що зцілення та нове життя можливі. Що чекає на нас далі? Чи повернемося ми в Україну? Це питання, з якими стикається родина Бичко, а також мільйони українців, переміщених по всьому світу.

tas0ma

04 Feb, 14:22


Мушу написати цей допис, бо ідеальної миті не буде — завжди знайдуться інші справи та дедлайни. Але дисципліна й самомотивація важливіші за очікування натхнення. Тож ставлю собі ціль: опублікувати короткий ролик і таким чином у п’ятницю на YouTube розпочати рубрику про фотокниги.

tas0ma

04 Feb, 11:03


Учора записали новий епізод подкасту «Фотоательє» з гостем Теодором Зозулею. Поговорили про його фотографію та досвід у комерційній фотографії у Львові, Лондоні та Чикаго.
Дякую за цікаву розмову Теодор!

Епізод вийде трохи з запізненням через технічні моменти, але сподіваюсь цього тижня.

Ми продовжуємо цей сезон у форматі інтерв’ю, тож очікуйте багато різних тем щодо фотографії ❤️

Дякую всім, хто нас слухає

🤗

tas0ma

03 Feb, 17:44


#dailyinspirations

Книга Вільяма Кляйна під назвою "Contacts" є збіркою його знакових контактних листів, які він переробив і розмалював. У виданні представлено одні з найважливіших і найвідоміших робіт Кляйна, надрукованих із цих аркушів, що стали символом його унікального стилю та закріпили за ним статус одного з найвизнаніших фотографів і художників останніх десятиліть.

Особливістю книги є великі відбитки, деякі з яких ніколи раніше не публікувалися. Ці репродукції розмальованих контактних аркушів можна відокремити для оформлення в рамку або залишити в оригінальному вигляді в книзі.

Видання має м’яку обкладинку зі спеціальним футляром, складається з 80 сторінок формату 42,5 x 33,5 см і містить 40 кольорових і чорно-білих ілюстрацій. Книга побачила світ у березні 2008 року.

Дякую @dmitstep21 , що позичив книгу для розглядання.
Цікава саме за рахунок хорошого друку 🤩

Пс. Захотілося малювати 🤓

tas0ma

01 Feb, 19:13


Що ж, тепер «Фотосічень» завершено офіційно ❤️

Щиро вітаю всіх учасників та фіналістів із такими крутими результатами! Дякую за вашу відданість, сміливість у пошуках та бажання ділитися своїм баченням. Ви зробили цей місяць неймовірно насиченим та натхненним!

Попереду нова тема, нові можливості та ще більше крутих знімків. Дякую, що творите разом! 📸

Результати :

tas0ma

01 Feb, 17:30


До зустрічі за пів години на онлайн-зустрічі щодо результатів «Фотосічня»

https://meet.google.com/twi-icxx-exc

📸❤️

tas0ma

31 Jan, 16:39


#dailyinspirations

"Зображення, що складають серію Крюдсона «Beneath the Roses», відбуваються в будинках, на вулицях і в лісах неназваних маленьких міст. Фотографії зображають емоційно насичені моменти, у яких, здається, звичайні люди опиняються в неоднозначних і часто тривожних обставинах. Водночас епічні за масштабом і інтимні за суттю, ці візуально захопливі фотографії розмивають межі між кіно і фотографією, реальністю і фантазією, тим, що вже сталося, і тим, що ще має відбутися.
«Beneath the Roses» містить есе відомого письменника-художника Рассела Бенкса, а також багато раніше не опублікованих фотографій, включаючи виробничі кадри, схеми освітлення, ескізи та архітектурні плани, що дають уявлення про робочий процес Крюдсона. Книга виходить друком у зв’язку з виставками в Нью-Йорку, Лондоні та Лос-Анджелесі"

tas0ma

31 Jan, 14:20


Зайшов у магазин — ніби виставу переглянув. Кайф.
Жодної накладеної музики, усе як було.

tas0ma

31 Jan, 11:37


Друзі, прийом робіт на «Фотосічня» завершено.
До зустрічі завтра о 20:00 за київським часом ❤️

Посилання на онлайн зустріч буде за годину до події.

📸 Львів, 2016

tas0ma

30 Jan, 19:13


Друзі, маємо рекорд!
Кількість надісланих фото на тему місяця перевищила 1000.
Дякую всім за вашу активність, творчість і натхнення!
Це справжнє свідчення сили та енергії нашої спільноти.
Попереду – оголошення переможців та фіналістів, тож слідкуйте за новинами!

📸 Львів, 2016

tas0ma

30 Jan, 17:39


#photodiary
Сьогоднішні інстакси ☀️
📸 Instax Wide 400
🎞️ Instax Wide

tas0ma

19 Jan, 10:14


#вагоннінотатки

Хочу поділитися деякими думками, можливо хтось думає про це теж.

Колись Борис Савельєв сказав мені: "поки маєш Драйв - працюй, працюй і не думай ні про що"

У моєму розумінні, Драйв у фотографії — це не тільки про бажання знімати чи отримати кінцевий результат , це стан, у якому зливаються натхнення, енергія та щось, що не дає зупинитися (незважаючи на жодні труднощі).
Ролан Барт у своєму есе «Camera Lucida» пише: фотографія - це завжди подвійна дія: вона водночас є studium (раціональним аналізом і культурним досвідом) і punctum (емоційним уколом, який раптово і глибоко вражає). Драйв, можливо, обєднує і це: той моментом, коли punctum пробиває наше внутрішнє «я» і змушує нас бачити світ по-новому.

Сьюзен Зонтаг у своїй праці «Про фотографію»:
фотограф - це не лише спостерігач, але й інтерпретатор реальності. Драйв приходить тоді, коли ти починаєш відчувати себе частиною цього процесу: світло, тіні, лінії - усе це більше, ніж візуальні елементи, це твій діалог зі світом.
Фотографія також вчить нас приймати невідоме і непередбачуване. Джон Берґер у «Ways of Seeing» писав, що кожен знімок - це спосіб зупинити час і зрозуміти щось невловиме. Драйв — це і є ця спроба: не думати про те, що буде, не оцінювати результат, а зануритися у процес, ловлячи той єдиний момент, який більше ніколи не повториться.
Тому, поки горить цей вогонь, поки відчуваєш внутрішній порив працюй і не зупиняйся.
Бо драйв у фотографії - це процес пошуку себе і способу відчути світ у всій його глибині.

Драйв - це все, що "заставляє" брати камеру. Для кожного своє і унікальне але те, що обєднує так багатьох.

📸 Борис Савельєв у своїй галереї в Чернівцях. 2019 рік

tas0ma

19 Jan, 09:43


#dailyinspirations
Випадково натрапив на цю книгу і неймовірно кайфанув

MARIANNA ROTHEN ♥️

"...принаймні, так вони мене зачаровують — спосіб, яким погляд художника залишається невпинно периферійним, як невизначена присутність десь за рогом або як нечітке враження, вихоплене з куточка ока. Нам не потрібно бачити дію тут; драма — це реакція, те, що хвилює і переслідує цих героїв, імовірно, так само, як і будь-де ще.

Усі фотографії, які складають останню серію Маріанни Ротен «Тіні в раю», були зняті в і навколо будинку, розташованого високо в горах штату Нью-Йорк. Їхнє місце розташування є більше прикордонним, ніж реальним. Як і сам будинок, який виступає як похмурий і невловимий персонаж, у відчаї й майже занедбаний, перш ніж поступово його знову оживляє сама художниця, ці фотографії описують тимчасовий топографічний простір покинутості й окупації, близький до знайомого, але виразно віддалений.

У цій множинності, цілий світ розбитий на шматки, як фрагменти особистості, відображені цією жінкою у відчайдушному відображенні, чесності, зафіксованій у незграбному здриганні під тягарем марення. Тут є місце для того, щоб втратити себе, прибувши в невизначену щоденність, очікуючи чогось, що може ніколи не настати, бо, імовірно, вже прийшло.

Ми знаємо це місце; це пейзаж того, що було втрачено, і зламаної землі, на якій забуте росте, як родючі бур'яни пам’яті, квітучі на недоглянутих територіях минулого людства. Це не місце призначення, а побічний ефект нерішучості, і це прикордоння, яке Ротен не так перетинає, як простежує його вигини, як дотик доглядальника на краю старого шраму.

Маріанна займає ці фотографії, як невисловлену доброту, товариство й комфорт, які ми зберігаємо, коли ми самотні й налякані в цьому світі. Де б вона не була — в кадрі чи за ним, її тінь ніколи не зовсім справжня, але нависає, ефемерна й трансцендентна, настільки відчутна, наскільки це взагалі можливо.

Це її спосіб нагадати нам, що ми ніколи не самотні.

Так, наука фотографії дозволила нам вийти за межі себе, але її мистецтво навчило нас занурюватися всередину, щоб надавати зображенням заспокійливих істин. І в цьому хиткому балансі Ротен виявляє себе як ехо ранньої спіритичної фотографії: зернисті тіні єті, Лох-Несського чудовиська, НЛО і фей Окотса, проекції потреби, які нагадують нам, що ми ніколи не самотні"
- Карло МакКормік

tas0ma

19 Jan, 09:43


https://www.instagram.com/mariannarothen?igsh=aTl5NHZvbDU5bmtx

tas0ma

19 Jan, 07:25


#прокіно

Автор рубрики - Сергій Дєдушев

«The Sympathizer» — серіал 2024 року, який майстерно поєднує різноманітні теми, зокрема війну у В’єтнамі, шпигунство, ідентичність, капіталізм, комунізм та життя емігрантів. Сюжет розгортається навколо безіменного капітана південнов’єтнамської армії, який є подвійним агентом, шпигуючи для Півночі. Після падіння Сайгона він емігрує до США, де продовжує свою місію, занурюючись у життя в’єтнамської діаспори та стикаючись із викликами нової культури.

Режисером перших трьох епізодів виступив Пак Чхан Ук, відомий своєю візуальною майстерністю та глибоким підходом до розкриття персонажів. Його режисура надає серіалу естетичної глибини, підкреслюючи емоційні та психологічні аспекти історії.

Особливу увагу привертає гра Роберта Дауні-молодшого, який виконує кілька ролей, втілюючи різних американських персонажів — від агента ЦРУ до расистського професора університету. Цей підхід додає серіалу сатиричного та гротескного відтінку, підкреслюючи стереотипи та упередження, з якими стикаються емігранти.

Критики відзначають, що серіал є «нерівним», поєднуючи серйозні теми з несподіваними комедійними елементами, що може збивати з пантелику глядача. Проте саме ця неоднорідність надає «The Sympathizer» унікального характеру, змушуючи замислитися над складністю ідентичності та культурних зіткнень.

«The Sympathizer» — це глибокий та провокативний серіал, який для мене вже один з кращих в історії, який залишає враження прожитого життя. 9.5/10

tas0ma

18 Jan, 21:01


#photodiary

Додам фото, бо за посиланням ніхто не перейде 😅

📸Instax Wide 400
🎞️ Instax Wide

tas0ma

13 Jan, 21:41


Знаю, що багато хто любить рубрику "A Day in Frame", адже я показую своєрідний Contact Sheets — і вдалі, а головне і слабші роботи. Саме це і цінують у цій рубриці.

Відповім на питання якн було задано в приват.
Я давно не ведуся на бздури типу: хороший фотограф відрізняється від поганого тим, що не показує слабкі роботи.
Важливо розуміти, що кожен робить невдалі знімки, і в цьому немає нічого поганого чи соромного. Так само як немає нічого ганебного в тому, щоб чогось не знати. Головне — постійно прагнути до знань і вдосконалення.

https://www.bychko.com/blog/a-day-in-frame-peacehaven-newhaven-seaford-contact-sheets-110125

Саме тому я ділюся цією рубрикою, щиро хочу бути корисним для української фотоспільноти. Це і є головна ідея цього каналу: допомагати, ділитися досвідом і створювати простір для розвитку.

Тому закликаю вас теж до активності🤗

tas0ma

13 Jan, 13:15


Нагадування про тему місяця «Нічне життя»
Давайте активніше 📸 не чекайте завершення місяця 🤓

Фото з серії «Today’s Midnight»

tas0ma

13 Jan, 12:34


Далі їду, тому продовжую #вагоннінотатки

Винесу із коментарів:

Після закінчення школи я пройшов підготовчі курси для вступу до поліграфічного університету на спеціальність "редакторська справа та книговидання".
Не можу сказати, що я дуже любив читати чи мав якісь особливі знання з літератури, але чомусь із усіх можливих варіантів я обрав саме те, що було пов’язане з книгами. Дійсно, що я любив - це уявляти.

Проте, вже перед самими вступними іспитами моя бабуся, повністю відбила в мене бажання туди вступати.
Вона аргументувала це тим, що я недостатньо люблю і вмію писати твори. Її слова, як заслуженої вчительки України, справді видатного педагога і водночас моєї бабусі, дуже вплинули на мене.
У результаті я змінив напрям і вступив на правознавство.

Та попри все, я не шкодую, як усе склалося. Зараз я займаюся створенням книг, але вже як автор.
Мораль цієї історії: якщо це справді наш шлях, ми до нього обов’язково прийдемо.

📸 Instax Wide 300
🎞️ Instax Wide

Львів, 2020

tas0ma

13 Jan, 10:26


Різниця між цими двома фотографіями полягає у кількох секундах та різній відстані до об'єкту зйомки, оскільки зйомка здійснювалась на ходу.
Лівий кадр зроблено на Polaroid I-2 з плівкою i-Type, тоді як правий – на SX-70, модифікований для використання касет Polaroid 600, із плівкою Polaroid 600.

Той випадок, коли робив два кадри, щоб потім вибрати, який краще впишеться у проект.

Не рекомендую робити дублі на полароїд. Краще зняти кадр з іншим підходом, ніж намагатися повторити його 1 в 1, але з покращеннями.

tas0ma

12 Jan, 21:15


І завершуючи на сьогодні 🤓

Колись я питав вас, що б ви сказали собі на початку творчого шляху. Дякую всім за ваші відповіді! Один із пунктів, який я б точно сказав собі, - це обмежити спілкування з токсичними людьми. У творчості токсичні люди -це гальмо для розвитку, джерело сумнівів у власних силах та енергія, яка відбирається від натхнення. Вони часто не підтримують, а лише критикують без конструктиву, викликають внутрішній дискомфорт і навіть можуть руйнувати бажання працювати далі.

Натомість важливо знаходити оточення, яке надихає, підтримує та розділяє цінності. Саме така спільнота допомагає рости і створювати щось дійсно важливе, а ще - пам’ятати, що творчість завжди має бути про свободу, а не про нав’язані обмеження чи страхи.

📸 Polaroid I-2
🎞️ Itype

tas0ma

12 Jan, 21:05


Доповню попередній допис.

Я неймовірно кайфую від прогулянок ( чи під час МК чи зустрічей із друзями) із тими, хто може зупинитися, щоб помітити, як промінь сонця торкається старої стіни, чи роздивитися, як осіннє листя створює живий візерунок на асфальті. Ці люди дивляться на світ не просто очима, а серцем, і це завжди відчувається поруч із ними.

З такими людьми прості речі перетворюються на особливі: кожна прогулянка стає відкриттям, кожна розмова - натхненням. Це ті, хто розуміє, що краса не лише навколо, а й у тому, як ми її сприймаємо. Як каже чудова приказка, краса - в очах того, хто дивиться.

Саме такі люди не тільки бачать красу, а й творять її. Вони здатні через свої слова, вчинки чи творчість перетворювати світ на краще, бо їхній погляд на життя наповнений сенсом і світлом. Їхнє сприйняття краси надихає інших, відкриваючи, що вона є всюди, якщо тільки ти готовий її побачити.

За чудове фото мене в роботі, дякую @dmitstep21
Він якраз серед таких

tas0ma

12 Jan, 20:57


Я в дорозі, отож #вагоннінотатки
Можливо, хтось скучив за цією рубрикою.

Іноді здається, що натхнення — це щось недосяжне, пов’язане лише з великими ідеями чи значущими подіями. Але якщо придивитися уважніше, його можна знайти в найменших деталях повсякденного життя. Кожна квітка, кожна вулиця чи зміна погоди можуть стати джерелом глибокого відчуття зв’язку зі світом.

Це момент, коли, прогулюючись дощовою вулицею, ти помічаєш, як світло ліхтарів танцює у калюжах. Або коли звичайний світанок, закутаний у туман, раптом перетворюється на картину з твоїх мрій. Навіть одна квітка, яка виросла крізь тріщину в асфальті, нагадує про силу життя, його прагнення до краси попри всі обставини.

Мені пощастило, що з дитинства я міг спостерігати за татом, який створював свої картини. Малювання було його великим хобі, і він надихався природою. Пам’ятаю, як ми разом каталися на велосипедах, зупинялися, щоб розглядати хмари, й уявляли різних істот або величні будівлі - замки з лицарями, які змінювалися в залежності від швидкості вітру. Саме такі моменти зараз дають мені можливість знаходити натхнення у простих речах і бачити в них щось більше.

Емпатія, яку ми відчуваємо до цих деталей, — це спосіб зрозуміти світ і самих себе. Адже все навколо розповідає свої історії. І якщо ми готові слухати, вони відкривають нам свої секрети, даруючи новий погляд на звичне.

Натхнення - це не лише про творчість, а й про вміння помічати красу навіть там, де її, здається, немає. Мене нещодавно запитали, що саме мене надихає, і моя щира відповідь була: натхнення може прийти від чого завгодно. А от моя мотивація - це, без сумніву, сім’я.

tas0ma

12 Jan, 17:25


Незвичне сьогодні #dailyinspirations

Я просто в захваті, як у такому молодому віці можна було мати такі круті та осмислені цілі! Зважаючи на дату на записці (9.1.92), йому тоді було 23 роки.


10 цілей у житті:

1. Стати батьком

2. Знайти і втримати свою жінку

3. Зберігати свої стосунки з Богом

4. Гнатися за своїм найкращим «я»

5. Бути егоїстичним утилітаристом

6. Більше ризикувати

7. Бути ближче до мами та родини

8. Виграти "Оскар" за найкращу чоловічу роль

9. Озиратися назад і насолоджуватися

10. Просто жити далі

tas0ma

12 Jan, 15:09


#photodiary щойно 📸
У нас другий день чудове зимове світло, мабуть, моє улюблене в році

tas0ma

11 Jan, 20:31


#photodiary RTW

tas0ma

11 Jan, 19:57


#прокіно спеціально для вас, автор тексту: Сергій Дєдушев

Maria (2024)

Режисер: Пабло Ларраін

Пабло Ларраін знову зняв фільм, що здатен розчулити серце. Це вже четверта стрічка, у якій режисер створює унікальний, дуже інтимний погляд на людину. Ларраін не просто відтворює реальність — він вибудовує власний образ героя, роблячи акценти на головному. Так було з «Джекі» та «Спенсер», де ми побачили його інтерпретації Діани Спенсер і Жаклін Кеннеді.

У Maria режисер знову підкорює своєю нетривіальною побудовою наративу та неймовірною естетикою кадру: вишукані кольори, різні типи плівки й операторська робота, що говорить мовою поезії. Усе це закохує з перших хвилин. Можливо, Ларраін прагне повернути глядача в епоху, коли між людьми було більше справжнього контакту, а мистецтво ставало дзеркалом почуттів.

Цікавою деталлю є історичний зв’язок: Онассіс, чоловік Жаклін Кеннеді, мав стосунки з Марією Каллас, і цей трикутник неминуче додає глибини фільму. Однак у Maria основний фокус зосереджений на Парижі — місті, яке стає живим свідком кохання, поданого очима Марії Каллас.

Стрічка балансує на межі реальності та магічного реалізму, плавно переходячи у кіноказку. Вона запрошує нас до роздумів про останні дні життя головної героїні, сповнені фрагментів спогадів та недомовок. Це фільм, що водночас складний і чарівний. Але якщо налаштуватися на одну хвилю з режисером, він зможе подарувати неповторний кінематографічний досвід.

P.S. Приємно бачити Анджеліну Джолі у справді сильній і драматичній ролі. Також не можу не згадати Альбу Рорвахер — яскраву представницю європейського кіно. Її фільмографія обіцяє чимало відкриттів для кіноманів. А Коді Сміт-Макфі, якого ми пам’ятаємо зі стрічки «Дорога», цього року знову вражає своєю грою, зокрема й у серіалі «Disclaimer».

8.5/10

tas0ma

10 Jan, 17:41


Друзі, одне з поширених питань, яке мені задають на майстер-класах чи лекціях: як зрозуміти, що проект/серія завершені? Коли можна ставити крапку .Чи стикалися ви з таким питанням самі? Яка ваша відповідь?

А я щасливий розуміти, яку вдалося зробити круту роботу у проекті, що на відео. Скоро можна буде переглянути весь проект повністю😍

tas0ma

10 Jan, 12:45


Друзі, ось таке питання до нас:

Yulia - фіналіст фотогрудня :
«Вітаю вас, дружня фотографічна спільнота. Хотіла б запитати вашої допомоги в реалізацї проекту (порадою, донатом, корисним контактом).
Мета: привезти 10 українських студентів курсу художньої фотографії на виставку їх фото робіт з Києва до Праги, надати можливість українським студентам показати свої роботи на виставковому майданчику Европи та надихнутися красою середньовічного міста, а ще шанс поспати спокійно, без сирен і блекаутів, хоча б тиждень... Що я вже маю: підтримку місцевих студентів в організації зустрічей, організовані екскурсії Прагою, малий грант в 500евро, який я виграла на реалізацію цього проекту, і який покриє витрати лише частково, трохи донатів від місцевих українських біженок, підтримку колег та чеської активістки, що намагаються знайти допомогу серед чеської творчої спільноти. Що шукаю: фінансування на проїзд Київ-Прага-Київ для 10 людей (знижку чи допомогу від Укрзалізниці або автобусного перевізника); виставковий простір в Празі, який би міг прийняти виставку в перший тиждень березня 2025, або і в інший термін, як опція (чи в іншому місті Чехії, куди б могла помандрувати виставка самостійно після Праги. Виставка-продажа теж варіант); зацікавлених гостей, які б хотіли прийти на вернісаж та підтримати дітей та їх творчість; інформаційну підтримку вернісажу та виставки; будь-які інші корисні ідеї, які допоможуть в реалізації проекту) буду вдячна кожному за допомогу»

tas0ma

09 Jan, 15:04


Таке чудове світло зараз, що аж на телефон замальовки зробив

#photodiary

tas0ma

08 Jan, 22:50


Порада яку не просили )

Обов’язково радьтеся та діліться своїми думками й планами з людьми, чия думка для вас справді важлива.
Іноді навіть проста розмова може відкрити вам очі на очевидні речі, які залишалися поза увагою.

Щойно обговорював кілька ідей із товаришем і почув пораду, яка буквально лежала перед носом, але я її вперто не помічав. Тепер це стане одним із важливих моментів у крутій справі.

Дякую тобі, друже!
Прийде час, і я обов’язково розповім цю історію в деталях.

Знову і знов, випадковості не випадкові.

І кому цікаво, відновлюю портфоліо-ревю, деталі на сайті :

https://www.bychko.com/services/portfolioreview

tas0ma

08 Jan, 16:59


З коментарів винесу сюди, питання від @NataliKatelnitskayaKovalenko

«Дуже цікавить ваша думка! До фотографії я займалась дизайном і пошивом одягу та шкіряних сумок, мій бізнес в Києві помер з початком війни, тому я зараз намагаюсь почати все з нуля у Франції, і вирішила шити сумки по власному дизайну) І зʼявилася ідея робити шкіряні аксесуари для фотографів, але не знаю чи це актуально буде! Скажіть, будь ласка, якими аксесуарами ви користуєтесь? Чи хотіли б щось особливе, але не можете знайти? Можливо купуєте сумки, ланцюги на камеру, чохли якісь) Хочу розуміти чи варто витрачати час на цей напрямок! Дуже дякую за відповідь)»

tas0ma

08 Jan, 15:17


Про приємності: переможець січня отримає цю неймовірну книгу - Forever Saul Leiter

Щиро дякую магазину “Фотоплівка” за співпрацю та бажання розвивати українську фотографію.

https://fotoplenka.in.ua/ua/g97993150-fotoknigi

Якщо ви ще не підписані на їхній Instagram, запрошую зробити це просто зараз і переглянути чудову підбірку книг, які є в наявності.

https://www.instagram.com/fotoplivka.ua?igsh=MWtyZnI5Y2E4YW5oeA==

❤️📸

tas0ma

08 Jan, 11:28


Дякую за ваші коментарі до попереднього допису, цікаво 🤓

Принагідно нагадую про тему січня «Нічне життя»

Фото з проекту «Де стежки сходяться»
📸 Polaroid I-2
🎞️ Itype
f8/30”

tas0ma

07 Jan, 22:09


Переведу попередній допис трохи в інше русло.
Друзі, хто займається фотографією вже давно, які поради ви дали б собі на початку свого шляху, коли тільки почали цікавитися цією справою?

📸 Leica MP240 + Summicron 40/2
January 2025

tas0ma

07 Jan, 21:58


У мене певна фотографічна «профдеформація» : я просто не можу знімати, якщо не працюю над якоюсь темою, тобто, звісно, я реагую на ситуації, щоб тренувати око, але одиничні кадри не приносять мені жодного задоволення, навіть якщо вони хороші.

Так було б і тут, якби не робота над книгою про моментальну фотографію. Завдяки тому що я весь перебуваю у цій темі, я розумію для чого це роблю, і відчуваю певну сатисфакцію від процесу.

По доброму заздрю всім тим, хто тільки починає свій шлях у фотографії. Це чарівний час з справжнім відчуттям магії у фотографії

Такі думки для #photodiary

📸 Sx70
🎞️ Polaroid600

tas0ma

07 Jan, 12:07


Супер новина 🚀

Довженко-Центр відкрив онлайн кінотеатр:

https://online.dovzhenkocentre.org/film_collections/top-100-najkrashhyh-ukrayinskyh-filmiv/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR2F60KqQ1n2Oe8S7kVuFrrbMILzb8sLIJDx2C06sIIlvgAOHUTV9EA6_Hc_aem_lR8casXu33Ar1ED-LxGXCg

tas0ma

07 Jan, 11:48


William Eggleston’s Polaroids

tas0ma

07 Jan, 11:46


Здається, я вже згадував цю книгу, але не пам’ятаю, де саме, тож сьогоднішнє #dailyinspirations:
книга з Полароїдами Вільяма Еглстона, зібрана ним самим.
Вона складається з 56 знімків, зроблених за допомогою культової камери Polaroid SX-70 і вручну вклеєних у чорний шкіряний альбом, також виготовлений компанією Polaroid. Polaroid SX-70 — це перше видання, яке представляє Полароїди Еглстона.

tas0ma

03 Jan, 22:11


З самого ранку вдалося зняти кадр, якого бракувало для проєкту «Де стежки сходяться».

Хоча трохи вийшов за встановлені для себе терміни, всі сюжети вже зняті. Тепер залишається взятися за тексти та, можливо, переглянути кілька кадрів. Проте більша частина роботи вже позаду.

Як приємний бонус, отримав бекстейдж від шановного Max Gor ❤️

📸 Polaroid I-2
🎞️ Polaroid 600

tas0ma

03 Jan, 19:48


Друзі, щиро вітаю всіх фіналістів Фотогрудня!

Бути у фіналі серед такого талановитого фотоком’юніті — це вже велике досягнення. Ваші роботи вражають своєю глибиною, творчим підходом та вмінням бачити красу у звичайному. Дякую за вашу наполегливість, ідеї та натхнення, яке ви даруєте.

Запрошую кожного з вас, фіналістів і всіх учасників, долучатися до челенджів Фотомісяця й надалі. Це чудова можливість для творчого зростання, спілкування з однодумцями та розвитку нашого фотоспільноти.

До зустрічі у нових темах Фотомісяця!

tas0ma

03 Jan, 19:41


Друзі, я дуже радий оголосити переможців Фотогрудня!

Щиро дякую всім, хто долучився до челенджу цього місяця.
Ви вкотре довели, наскільки талановитим і креативним є наше фотоком’юніті.
Кожна ваша робота — це окрема історія, яка заслуговує на увагу й захоплення.

Переможці грудня:

1. https://www.instagram.com/dnedria
2. https://www.instagram.com/havrysevych
3. https://www.instagram.com/dmitstep

Окрема подяка нашим партнерам — Fotoplivka, Polaclub, Fujifilm Україна та Фотоательє - за їхню підтримку та внесок у розвиток української фотографії.

tas0ma

03 Jan, 16:38


Вітаю друзі!
За посиланням можна буде долучитися до сьогоднішнього онлайн ефіру присвяченого фінаоістам та переможцям «ФОТОГРУДНЯ»

Початок о 20:00 за київським часом:

https://meet.google.com/vsa-zmjv-eyc

Хто, планує бути, будь ласка, відреагуйте в коментарях.

До зустрічі 👁️

tas0ma

02 Jan, 18:53


Друзі, я рідко переглядаю надіслані фото протягом місяця, адже мені зручніше оцінювати роботи, коли бачу загальну картину.

І ось зараз я просто вражений! Кількість хороших кадрів цього місяця говорить лише про одне — наш челендж зростає не тільки кількісно, але й, що головне, якісно.

! Я відібрав у широкий відбір близько 100 фотографій і зараз активно скорочую список для прямого ефіру.

Хочу, щоб ви знали: ви неймовірні! У ваших роботах є справжні знахідки, і це надихає.

Особливо приємно вже впізнавати авторів, навіть не дивлячись на підписи ;)

Одним словом — ура!

Всім добра!

Upd.
Я все більше задумуюсь, що за підсумками року онлайн каталогу буде мало, якщо так буде йти далі, виглядає що може бути хороший друкований проект 🤞🫶

Upd2.
Ефір відбудеться завтра о 20:00 по київському часу.
Посилання опублікую за годину до ефіру.

tas0ma

02 Jan, 17:24


Залишилося відзняти буквально декілька кадрів у проекті «Де стежки сходяться». Тішуся, що ще на етапі створення вже отримав пропозицію показати цей проект у рамках одного фотофестивалю, а також в одній із галерей України.
Крім того, галерея запропонувала подумати про формати продажу робіт. Оригінали я не планую продавати, але лімітовані відбитки -так.

Оскільки у цьому проекті фотографії ведуть діалог між собою, починаючи з першого кадру і до останнього, я вирішив представити роботи у вигляді триптихів.
Уже надрукував пробну версію макету та фотографій. Будуть ще деякі зміни, але уявлення можна вже скласти. Незабаром буде можливість для передзамовлення.

Як вам така подача та чи подобається такий формат?
🤓

tas0ma

02 Jan, 13:42


#dailyinspirations #HBD

Девід Бейлі — британський фотограф моди, відомий своїми знімками знаменитостей, музикантів і моделей. Народився 2 січня 1938 року в Лондоні. Почав цікавитися фотографією під час служби в Королівських ВПС, надихнувшись Анрі Картьє-Брессоном. Працював асистентом фотографа Джона Френча.
У 1960-70-х роках здобув популярність завдяки своїм роботам і шлюбам із Джин Шрімптон, Катрін Деньов і Марі Хелвін. У 1965 році випустив першу книгу Box of Pin-Ups із портретами Міка Джаггера, The Beatles, Твіґґі та Енді Воргола.

А на днях мені пощастило переглянути велику кількість оригіналів його фотографій та навіть отримати підписану ним книгу 😍

tas0ma

02 Jan, 13:05


Знаєте, для фотографа відкладати кадр на потім — це ніби свідомо позбавляти себе можливості розповісти історію або зберегти момент, який більше ніколи не повториться. Світло змінюється, предмети зникають, люди розходяться, і навіть атмосфера стає іншою. І саме тому, якщо у вас є ідея і можливість її реалізувати, потрібно діяти одразу, навіть якщо це здається незручним або забирає час.
Я сьогодні відчув це на собі. Проїхавши чималу відстань до місця, яке давно хотів зняти, зрозумів, що той ідеальний кадр, який я уявляв, вже неможливий — об’єкта, на якому трималася моя ідея, просто немає. І це сталося лише тому, що два тижні тому я вирішив не витратити якихось 30 хв.
Це гарний урок: фотографія вимагає рішучості, навіть якщо це іноді незручно чи непросто. Момент, який здається таким стабільним і доступним, може зникнути за мить. Тож якщо бачиш щось, що хочеш зафіксувати, або маєш ідею — не вагайся. Це завжди краще, ніж потім шкодувати про втрачену можливість.

📸 просто випадковий натюрморт з красивими речима

tas0ma

01 Jan, 20:37


Хочеться почати Новий рік з культового кіно — «Американський друг». Цей фільм Віма Вендерса є знаковим твором європейського кінематографа, який майстерно поєднує атмосферу нуару, глибокі екзистенційні теми та вплив американського кіно. Стрічка досліджує питання моралі, дружби та маніпуляцій, створюючи незабутній образ сучасного антиміту.

tas0ma

01 Jan, 20:07


#dailyinspirations
Georgia O’Keeffe

“Мені здається, це так безглуздо, коли люди хочуть бути щасливими. Щастя занадто миттєве — ви раді на одну мить, а потім знову починаєте думати. Інтерес — ось що найважливіше в житті. Щастя тимчасове, але інтерес постійний”