Щоправда, його джікінінкі – не стільки падальник, скільки любитель свіжішого м’яса. Прикидаючись при дорозі мерцем, щедро прикрашеним різними коштовностями, він чекає, поки до нього підійде зацікавлений перехожий, якого привабить блиск золота й самоцвітів.
А потім, перетворившись на чудовисько, хрумкає необережного бідолаху. Якщо на жертві виявиться якась прикраса, джікінінкі додає її до своєї «приманкової» колекції.
Шінва ⛩