Ігумен Саватій (Собко)

Наступного дня після Богоявлення Церква вшановує того, хто послужив справі Хрещення Господнього – святого пророка, Предтечу і Хрестителя Господнього Іоана. «Він був світильник, який горів і світив» (Ін. 5: 35) – так про нього говорить Сам Спаситель, а також, що «Не було серед народжених жінками більшого за нього» (Мф. 11: 11). У день соборного вшанування пам’яті Іоана Предтечі нагадаємо кілька фактів про цього святого.

1. Ми звемо святого Іоана Предтечею, тому що він передував Ісусу Христу. Його служіння і проповідь були приготуванням людей до зустрічі з Месією, на Якого чекали багато століть. «Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне» – закликав Іоан Предтеча у своїй проповіді.

2. Він один з найшанованіший святих. Вшануванню його пам’яті присвячені сім святкових дат у церковному календарі.

3. Поява на світ Іоана Хрестителя стала для його батьків даром Божим, адже в похилому віці з Божого Промислу відбулося зачаття і народження Предтечі. Пресвята Діва Марія та мати Предтечі (праведна Єлизавета) були двоюрідними сестрами. Іоан Предтеча народився на шість місяців раніше за Спасителя.

4. Різдво Іоана Хрестителя – унікальне свято, бо зазвичай християни вшановують не день земного народження святих, а день їхнього упокоєння (народження для вічності). Лише три народження вшановуються Святою Церквою: Різдво Христове, Різдво Пресвятої Богородиці та Різдво Іоана Предтечі.

5. Про пророка Іоана Предтечу згадують всі чотири євангелисти.

6. Іоан Предтеча вважається останнім старозавітним пророком, його народження та служіння були провіщені ще в Старому Завіті.

7. Земне життя великого пророка скінчилося мученицьки – йому відтяли голову за сміливість і правдолюбство, за викривання гріхів царя Ірода та його родини.

Сьогодні у спільній молитві вшануймо пам'ять Предтечі та Хрестителя Господнього Іоана. Берімо за приклад його віддане служіння Богу й правді, вірі й покликанню.

Зі святом святого Богоявлення та Хрещенням Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа! 🕊️

Нехай Господь Своєю любов'ю і благодаттю обмиє наші душі від гріха і зміцнить на все благе!

Якщо від хрещенської води в кожному з нас не тоне жодного гріха, не гине жодна пристрасть, тоді наше споживання цієї води не принесе нам жодної користі, втіхи чи радості.

Які б зовнішні дії, пов'язані з нашими традиціями ми не робили, вони не здатні будуть змінити наше життя доти, доки ми не змінимо самі свою власну волю, відлучаючи її від зла і ноповнюючи її добром, любов'ю, милосердям і добрими справами.

⬜️ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ⬜️

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за здоров’я та упокій, для поминання поминання 6 СІЧНЯ, в день свята БОГОЯВЛЕННЯ – ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЬОГО

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

У свято Богоявлення, ми не лише цю велику Євангельську подію. Ми усвідомлюємо її сучасний вимір, адже Бог являє нам Себе повсякчас і у різноманітний спосіб, зокрема і через ближніх, які зустрічаються нам на життєвому шляху. Бо хто приймає ближнього в ім’я Христове, хто виявляє до нього заповідану Богом любов – той, за словом Спасителя, виявляє любов до Нього Самого.

Подякуємо Богові за всі Його благодіяння щодо нас і за Його силу, у котрій ми відроджуємося. Піклуймося про те, щоб наші серця ніколи не були закритими для Нього, для Його преображаючої любові. Якщо від хрещенської води в кожному з нас не тоне жодного гріха, не гине жодна пристрасть, тоді наше споживання цієї води не принесе нам жодної користі, втіхи чи радості.

Які б зовнішні дії, пов'язані з нашими традиціями ми не робили, вони не здатні будуть змінити наше життя доти, доки ми не змінимо самі свою власну волю, відлучаючи її від зла і ноповнюючи її добром, любов'ю, милосердям і добрими справами.

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
[email protected]

На моєму сайті:
▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій Собко

6 січня Церква відзначає важливу подію з життя Господа Ісуса Христа – Його хрещення у водах Йорданських. Бог через безмежну любов до людини відкриває небеса і являє людям Себе як Трійцю. Під час цього визначного таємничого діяння Ісус Христос являє Себе людям як Спаситель, що стверджується словами Отця і сходженням Святого Духа. «І голос був з небес: Ти Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління» (Мк. 1: 11), – зазначено у Священному Писанні, а Святий Дух у вигляді голуба зійшов на Сина Божого. Про покликання Месії говорить й Іоан Хреститель, вказуючи на Ісуса з Назарету: «Ось Агнець Божий, Який бере на себе гріхи світу» (Ін. 1: 29).

Свято Богоявлення завершує наші Різдвяні святкування та є одним із найбільших християнських свят, яке святі отці назвали ще й Просвіченням. Адже Ісус Христос прийшов у цей світ, аби просвітити усіх нас Божим Словом: «Народ, що сидів у темряві, побачив світло велике, і тим, що перебувають у країні й тіні смерти, світло засяяло їм» (Мф. 4: 16).

Ісус Христос, Який є Сином Божим, народженим від Духа Святого і Пресвятої Діви Марії, є Джерелом святості. Під час Його хрещення Йорданські води, а через них усе водне єство, освятилося сходженням в них Бога, що прийшов у плоті. Господь звершив хрещення Своє для того, щоби, взявши на Себе всі гріхи людства, омити й очистити Своє творіння, дарувавши можливість спасіння.

Тож у цей день, коли ми, за благочестивою традицією, освячуємо воду, станьмо причасниками цього великого свята: з допомогою Божою борімося із гріхом, спокусами, пристрастями й залежностями.

Нехай Спаситель просвітлює шлях кожному з нас до Істинної Любові, Якою є Господь Бог, та до життя вічного і блаженного.

ХРЕЩЕННЯ ПО-ХРИСТИЯНСЬКИ, ЦЕ КОЛИ В ЦЕНТРІ ІСУС ХРИСТОС, А НЕ ХРЕЩЕНСЬКА ВОДА

Ці святі дні не можна проводити в метушні, не відвідавши Богослужіння, не причастившись святих Христових Таїн, штовхаючись у черзі за хрещенською водою.

Хрещення – це явлення Бога у світі. Вийшовши з Йордану, Ісус вийшов на своє служіння людству. Невипадково це свято ще називають Просвітництвом або Святом Світла. Бог є світло, що з'явилося просвітити тих, що живуть у пітьмі (Лк.1: 79).

Якщо так поставитися до Богоявлення, свято не пройде повз, але залишить глибокий слід благодаті, що освячує не лише воду, а й серця людей.

⬜️ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ⬜️

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за здоров’я та упокій, для поминання поминання 6 СІЧНЯ, в день свята БОГОЯВЛЕННЯ – ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЬОГО

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

У свято Богоявлення, ми не лише цю велику Євангельську подію. Ми усвідомлюємо її сучасний вимір, адже Бог являє нам Себе повсякчас і у різноманітний спосіб, зокрема і через ближніх, які зустрічаються нам на життєвому шляху. Бо хто приймає ближнього в ім’я Христове, хто виявляє до нього заповідану Богом любов – той, за словом Спасителя, виявляє любов до Нього Самого.

Подякуємо Богові за всі Його благодіяння щодо нас і за Його силу, у котрій ми відроджуємося. Піклуймося про те, щоб наші серця ніколи не були закритими для Нього, для Його преображаючої любові. Якщо від хрещенської води в кожному з нас не тоне жодного гріха, не гине жодна пристрасть, тоді наше споживання цієї води не принесе нам жодної користі, втіхи чи радості.

Які б зовнішні дії, пов'язані з нашими традиціями ми не робили, вони не здатні будуть змінити наше життя доти, доки ми не змінимо самі свою власну волю, відлучаючи її від зла і ноповнюючи її добром, любов'ю, милосердям і добрими справами.

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
[email protected]

На моєму сайті:
▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій Собко

Навечір’ям Богоявлення у церковному календарі іменується Хрещенський святвечір. Адже він знаменує собою переддень великого церковного торжества, час приготування до дванадесятого свята Богоявлення, Хрещення Господнього.

В цей день, 5 січня, прийнято дотримуватися одноденного посту. До речі, цей піст вважають найдавнішим серед одноденних, який запроваджено приблизно у ІІІ столітті одночасно зі святом Богоявлення, що спочатку відзначалося як єдине свято разом із Різдвом Христовим. Цей пісний день був аналогом пасхального посту, який в кінці ІІ – на початку ІІІ століття тривав два дні або 40 годин.

Через важливість події, яка вшановуватиметься наступного дня – подія Хрещення Господнього, святе Богоявлення – Церква й установила цей піст. Традиція готувати на Хрещенський святвечір кутю, яку називають «голодною», теж пов’язана з постуванням. Тому ця традиційна хрещенська страва, на відміну від, скажімо, «багатої» різдвяної чи «щедрої» куті, виглядає доволі скромно, аскетично і складається лише з кількох базових складників.

У наших храмах вранці цього дня буде звершуватися літургія за чином святителя Іоана Золотоустого. Після літургії славлення посеред церкви – співаються перед запаленою свічкою тропар та кондак свята Богоявлення, а також звершуватиметься Велике освячення води. Вода, освячена за Чином великого водосвяття, є особливою, адже цей Чин звершується лише на свято Богоявлення двічі на рік: у Навечір՚я Богоявлення та наступного дня, в саме свято Хрещення Господнього. Вода, що освячена в дні святкування Богоявлення, в церковній традиції отримала назву «велика агіасма», що українською мовою означає «велика святиня».

Приходьте до наших храмів, піднесімо разом наші сердечні молитви до Бога в час, коли Батьківщина в небезпеці. Помолімося за наших воїнів, за наших рідних, близьких і далеких. Нехай свята вода буде на зцілення душі і тіла, на всяку особливу користь, яка веде нас до спасіння.

#Церква_з_тобою

Початок нового календарного року принесе нам багато церковних свят, важливих дат і днів пам’яті визначних святих. Майже кожен день січня буде присвячений певній постаті чи події. Згадаємо про деякі з них.

1 січня – свято Обрізання Господнього та наречення Богонемовляті імені Ісус. Також в цей день ми згадуємо пам՚ять видатного святителя, одного з небагатьох, кого Церква іменує Великим – святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської.

5 січня – Навечір’я Богоявлення, або Хрещенський святвечір, час приготування до великого свята Хрещення Господнього. 6 січня – святе Богоявлення, велике дванадесяте свято, що нагадує нам про євангельську подію, коли Ісус Христос прийняв хрещення від Іоана Предтечі у річці Йордан.

Днем святого Богоявлення для українських вірян знаменується ще одна важлива подія: це річниця отримання Томосу про автокефалію нашої Церкви. 5 січня 2019 року Його Всесвятість Вселенський Патріарх Варфоломій підписав цей історичний документ. 6 січня 2019 року він урочисто вручив його нашому Предстоятелю, Блаженнійшому Митрополиту Епіфанію, після євхаристійного співслужіння у Константинополі. І в той же день, тоді у Різдвяний святвечір, цей історичний документ був привезений до Києва. В цьому році ми відзначатимемо шосту річницю цієї знаменної події.

Наступного дня після Богоявлення, 7 січня, ми соборно вшановуватимемо пам՚ять того, хто послужив справі Хрещення Господнього – святого пророка, Предтечу і Хрестителя Господнього Іоана, одного із найшанованіших святих.

Окрім того, у січні будемо відзначати дні пам՚яті: преподобного Феодосія Великого, засновника спільнотного життя ченців (11.01), мучениці Тетяни і тих з нею, що в Римі були замучені (12.01), рівноапостольної Ніни, просвітительки Грузії (14.01), преподобного Антонія Великого (17.01), преподобного Макарія Великого (19.01), преподобного Максима Сповідника (21.01), святителя Григорія Богослова (25.01) та Собор вселенських учителів і святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого – 30 січня.

Слава Богу за все!

Дорогі друзі, сердечно вітаю вас із новоліттям! Бажаю миру, добра і Божого благословення у новому році!

Почнімо ще один відрізок нашого земного життя із подяки Богові в молитві та з добрих справ!

Піднесемо до Бога молитви за мир і любов для кожного з нас, де б ми не знаходились: у родинному колі чи на самоті, за святковим столом чи в лікарні, в робочому кабінеті чи на фронті, будь-де. Адже немає на землі місця, куди би не долинула благодать Божа.

Будемо просити Господа, щоб у прийдешньому році Він кожному з нас дарував всесильну допомогу на добрі справи, щоби всі ми жили в єдності, мирі і злагоді, вміли зберегти те, що маємо, і здобули те, чого прагнемо.

Дякую всім хто був поруч, нехай Господь укріпляє наші духовні й тілесні сили, пом’якшує серця та наповнює душі вірою і надією. Нехай Божа благодать перебуває над усіма нами!

🟥ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ🟥

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за здоров’я та упокій, для поминання в перший день нового року – 1 СІЧНЯ.

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

Давайте на закінчення року подякуємо Богу за всі Його милості, які були дані нам у минулому році, і молитвою зустрінемо новий рік!

В наших молитвах звернемось до Всевишнього з подякою за прожитий рік, за те, що було, та те, чого не було, за зміни, за дар життя, за щастя, радість, за різноманітні складнощі й випробування, а також з надією, що Бог і надалі в цьому прийдешньому році буде провадити й допомагати. Новий рік – це завжди надії та очікування, це віра у те, що наступного року всі мрії здійсняться.

З надією на Бога та Його допомогу віримо, що попереду нас очікують зміни на краще – якщо і ми самі готові змінюватися та змінювати світ навколо себе. Пам’ятаймо, що немає жодних обмежень і відстаней для того, щоби творити добрі діла та єднатися у Любові.

Оновимо наше внутрішнє духовне життя, милосердям і співстражданням до ближніх, добрим християнським життям. І щоб, ми достойно прийняли новонародженого Богомладенця в наші душі, а це справді для нас буде істинне щастя і радість тому, що Христос сказав: «Коли Я буду з вами, то радості вашої ніхто не відніме від вас»(Ін.16:22).

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
[email protected]

На моєму сайті:
▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій Собко

Сьогоднішній день називається Неділею після Різдва Христового. Ця неділя присвячена спогаду про трагічну подію, яке відбулася незабаром після пришестя у світ Спасителя.

З Євангелія від Матвія відомо, що цар Ірод , наляканий звісткою про народження Немовляти, яка принесена була йому східними мудрецями – волхвами, вирішив убити у Віфлеємі всіх немовлят чоловічої статі молодше двох років від народження. Безневинні немовлята були побиті, але серед них не виявилося народженого Спасителя, тому що Ангел Господній, з’явившись у сні Йосипу, повелів йому разом з Марією, взявши Новонародженого та бігти в Єгипет. І, як відомо, Святе Сімейство пробуло в Єгипті до тих пір, поки не помер Ірод, і тільки потім повернулося до Палестину.

З’явлення ангелів, поклоніння волхвів, явлення зірки – здавалося б що рід людський, який очікував Спасителя, повинен був у цих знаках побачити пришестя у світ Сина Божого і поклонитися Йому, подібно тому, як поклонилися волхви зі сходу; прийняти Спасителя, а потім , слухаючи його слово, йти за Ним. Але нічого подібного не відбувається, бо навіть Святі Апостол Іоан говорить: «весь світ лежить у злі» (1 Ін. 5:19). Само життя Спасителя є історія гоніння…

Пройшло вже більше 2000 років відтоді, коли прийшов на землю Христос, приніс своє вчення і свою силу, а в житті все ще дуже багато страждань і неправди та горя.

Наше лукаве століття, звертаючись нібито до людської свободи і пропонуючи людині бути вільним, одночасно пропонує йому, під виглядом цієї свободи, відмовитися від Божественної істини. Ми досягли часу, коли псевдокультура, що цілком зробилася служницею гріха, що увійшла в плоть і кров життя сучасної людини, кидає виклик самій родині. Все це відбувається просто по руху плоті, по голосу інстинкту, і укладається в просту логіку догоди своєї власної пристрасті. Але ж всякий гріх і всякий злочин неодмінно потрібно пояснити, а потім і виправдати. І ми чуємо, як сьогодні пояснюється і виправдовується руйнування сім’ї – людською свободою , помилково зрозумілої любов’ю. І ніхто ж не вельми засуджує того, що відбувається, – більше того, політики приймають руйнівні гріховні закони, телебачення підхоплюють ці страшні ідеї, їх виправдовують, вводять її в якийсь порядок життя, представляють як можливий вільний вибір вільної особистості…

Але одночасно ми сьогодні бачимо, відчуваємо Божу присутність в нашому світі. Люди все більш чутливо відчувають неправду, відчувають гидотну почвару, що спробує знищити їх сумління блюзнірством і доступністю гріха, вони раптом знаходять особливе дихання у вірі і стають сильнішими і відповідальніше І як би не намагалися вороги Церкви спокусить наш народ, відвести його від Правди Христової, але це дійсно повнота народу нашого прийшла до Новонародженого Спасителя, болючі рани, які наносять людям «слуги князя цього світу», тільки зміцнюють нас у вірі. Так було завжди і так буде до кінця віку.

🟥ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ🟥

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за здоров’я та упокій, для поминання в НЕДІЛЮ – 29 ГРУДНЯ.

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

Неділя після Різдва Христового нагадує про дві протилежні події: народження Христа Спасителя та невинну смерть вифлеємських немовлят.

Волхви, слідуючи за зіркою, прийшли до Єрусалима шукати царя Юдейського, що засмутило царя Ірода. Він, замість зрозуміти Божественне послання, вирішив вбити Немовля, щоб зберегти владу. Ірод наказав убити всіх немовлят до двох років у Вифлеємі, убивши 14 тисяч невинних дітей. Але Бог врятував Христа, пославши ангела Йосифу.

Від самого початку пришестя у світ Сина Божого почалася жорстока боротьба добра зі злом, світла з темрявою. Ця боротьба триває вже протягом майже 2000 років. Римська імперія намагалася знищити християнство. Але це їй не вдалося. Гонителі Христа залили кров’ю мучеників землю, але не перемогли Бога, а самі потонули у цій крові.

Зло і темрява у вигляді різноманітних єресей і розколів теж намагалися зруйнувати Церкву Христову зсередини. І теж не змогли пересилити правду Божу. Єресі зникли, а Церква продовжувала свою спасенну місію.

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
[email protected]

На моєму сайті:
▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій Собко

27 ГРУДНЯ – ПАМ’ЯТЬ ПЕРШОМУЧЕНИКА ТА АРХИДИЯКОНА СТЕФАНА

Святий Стефан походив із євреїв, які жили за межами Святої Землі, тобто за кордоном. Таких євреїв називали елліністами, оскільки на них відчувався вплив грецької культури, що домінувала в Римській імперії. Після зішестя Святого Духа на апостолів Церква почала стрімко зростати, і виникла потреба піклуватися про сиріт, вдів та бідних, які прийняли Хрещення. Апостоли запропонували християнам обрати сім гідних чоловіків для допомоги нужденним. Посвятивши їх у диякони (що означає «помічники», «служителі»), апостоли зробили їх своїми найближчими співпрацівниками.

Серед дияконів вирізнявся міцною вірою та даром слова молодий Стефан, якого називали архидияконом, тобто першим дияконом. Незабаром диякони, окрім допомоги бідним, стали брати активну участь у молитвах та богослужіннях.

Стефан проповідував у Єрусалимі слово Боже, підтверджуючи істинність своїх слів знаменнями та чудесами. Його успіх був настільки великим, що викликав ненависть ревнителів Мойсеєвого закону — фарисеїв. Вони схопили його та привели до синедріону — найвищого суду євреїв. Там фарисеї представили неправдивих свідків, які звинувачували його в тому, що він у своїх проповідях зневажає Бога та пророка Мойсея.

У своє виправдання святий Стефан виклав перед синедріоном історію єврейського народу, наводячи яскраві приклади того, як євреї завжди противилися Богові та вбивали пророків, яких Він посилав. Члени синедріону, слухаючи його, усе більше сповнювалися гніву.

У цей момент Стефан побачив, як над ним відкрилося Небо, і вигукнув: «Я бачу відкрите небо і Сина Людського, що стоїть праворуч Бога» (Дії 7:56). Почувши це, члени синедріону розлютилися ще більше. Затуляючи вуха, вони кинулися на Стефана й вивели його за місто. Там, згідно із законом, свідки, які першими звинуватили Стефана, почали побивати його камінням.

При цьому був присутній юнак на ім’я Савл, якому доручили стерегти одяг тих, хто побивав Стефана. Савл схвалював це вбивство. Під градом каміння Стефан вигукнув: «Господи Ісусе! Не залічи їм цього гріха й прийми дух мій».

Цю подію та промову Стефана в синедріоні описав євангеліст Лука у книзі Дій апостолів (глави 6–8). Так архидиякон Стефан став першим мучеником за Христа у 34 році після Різдва Христового.

Після його смерті в Єрусалимі почалися переслідування християн, через які вони змушені були розсіятися по різних частинах Святої Землі та сусідніх країн. Так християнська віра стала поширюватися по всій Римській імперії.

Кров первомученика Стефана не була пролита марно. Незабаром Савл, який схвалював його смерть, увірував, охрестився та став знаменитим апостолом Павлом — одним із найуспішніших проповідників Євангелія.

Багато років потому, коли Павло відвідав Єрусалим, він також був схоплений розлюченим натовпом юдеїв, які хотіли побити його камінням. У своїй промові перед ними він згадав про невинну смерть Стефана та про свою участь у ній (Дії 22).

Сьогодні, у другий день святкування Різдва Христового, ми відзначаємо Собор Пресвятої Богородиці. Церква Христова зокрема і через богослужбові тексти закликає вірних прославляти Богоматір, Яка сповна довірилася Небесному Отцеві: «Прийдіть, і звеличмо Матір Спасителя, Яка і по Різдві залишилася Дівою. Радуйся, живий городе Царя й Бога, в якім Христос бувши, звершив спасіння. З Гавриїлом вихваляймо і з пастухами прославляймо, кажучи: Богородице, моли з Тебе втіленого для нашого спасіння».

Святкуючи Собор Пресвятої Богородиці та звертаючись у молитвах до Божої Матері, подякуймо Їй за заступництво, духовну опіку та наставництво на шляху спасіння і разом з усіма святими взиваймо: «Пресвята Богородице, спаси нас».

Неха Божа Мати підтримує та допомагає будувати і укріплювати родини на основі любові та довіри. А Всемилостивий Бог нехай благословить українські сім'ї, дарує їм душевну радість і добробут в оселях.

Христос народився! Славімо Його!

З Різдвом Христовим, дорогі друзі!

Нехай це світле свято стане для нас приводом для тихої радості, прояву любові та милосердя, а також нагодою задуматися над сенсом свого життя.

Нехай благодатне світло Різдвяної зірки освітлює наш шлях і освячує наші домівки миром, щастям, добротою та любов’ю!

Подія Різдва Христового — це те, що об’єднує всіх християн, незалежно від календаря, країни проживання чи національності.

Нехай світло цього великого свята долає всі перепони та непорозуміння між людьми, прикрашає душі чеснотами християнського благочестя, а серця і вуста єднає у спільній молитві подяки.

Христос Народився! Славімо Його!

Подія Різдва Христового є радісною для земного та небесного світу: наші серця утверджуються в надії на спасіння й життя у любові в Небесному Царстві. Адже Син Божий прийшов у цей світ заради всіх нас… Тому ця подія всесвітнього значення та торжество миру.

«Боже Слово родиться для нас: починається у чистій Діві і приходить на світ Бог, правдивий Бог і людина, що спасає мене всього; Син, Якого можна бачити і розумом сприйняти», – зауважив святитель Григорій Богослов. Вражає сила Господньої любові та прощення до нас, яку людина сповна навіть не може осягнути. Адже Спаситель настільки любить кожного з нас, що наблизився до нас, прийшовши на цей світ. Ба більше, самим Своїм народженням Спаситель дав важливий урок: не бідність визначає сутність людини, а духовне багатство – вміння щедро дарувати любов ближньому та Всеблагому Творцеві.

У щирій молитві, зокрема в колі рідних людей, висловімо вдячність Всемилостивому Богу за рік, впродовж якого ми стали духовно сильнішими і мудрішими, переживши різні втрати та здобутки. У ці осяйні різдвяні дні принесімо Спасителю особливий дарунок – щире покаяння. Просімо в Господа допомоги і захисту, особливо за тих, хто зараз бореться за справедливий мир, а також за тілесне і духовне здоров'я. Приймімо любов Сина Божого, впустімо Його в наші душі. Славімо Новонародженого Спасителя добрими думками, словами, почуттями і плідними ділами.

Христос народився!

Різдвяний святвечір є вершиною приготування до зустрічі одного з найбільших свят церковного року – Різдва Христового. Він сповнений надій і трепетного очікування, він вирізняється богослужінням і неповторною атмосферою у храмах.

Для українських родин Різдвяний святвечір є одним з найулюбленіших свят, багатий на добрі й старовинні традиції. За спроможністю кожної родини, українці готують вечерю із 12-ти пісних страв, запрошують усю рідню до святкового столу і носять батькам «вечерю».

Серед страв святкової вечері обов’язково має бути кутя, або коливо. Це варена пшениця з медом і маком, яку споживають першою. Кутя з’явилася ще в дохристиянську добу, і з тих часів вона зберегла символізм поминальної страви. Пшениця, як зерно, щороку оживає, тому є символом вічності, мед – символ вічного щастя святих у Царстві Божому, мак – символ роду.

Після завершення богослужіння та появи першої зірки на небі, яка нагадує нам про Вифлеємську зорю, що сповістила світові про Народження Сина Божого, християнська сім’я сідає вечеряти.

Цей Святвечір для нас є особливим через страшні випробування війною, які всі ми нині проходимо. Тож в цей особливий час, напередодні вшанування Різдва нашого Спасителя, попросімо у Господа благословіння для нашого народу, сил і Божого захисту для наших військослужбовців, які боронять нас від лютого ворога. А також добрим словом і щирою молитвою згадаємо всіх наших новітніх героїв, які віддали свої життя заради нас із вами. Нехай цей святий вечір провіщає нам світлий ранок – свято Народження нашого Спасителя!

⬜️ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ⬜️

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за здоров’я та упокій, для поминання в день СВІТЛОГО ХРИСТОВОГО РІЗДВА – 25 ГРУДНЯ.

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

Що ми можемо принести в дар Господу, який заради нас народився? Ми багаті тільки гріхами. А ми повинні принести Йому дари, бо Він Сам Себе приніс в жертву за нас. Принесімо Йому плоди своєї віри: правду, милосердя, мир, любов і радість, чистоту, святість і наші добрі справи.

Докладемо зусиль до того, щоб бути ще уважніше до своєї сім'ї, друзів, співробітників, до всіх, хто нас оточує, бо всяке добре діло, зроблене людині, розцінюється Христом Спасителем як зроблене Йому Самому (Мф.25,40).

Нехай Господь благословить всяку душу і кожну людину, нашу Церкву і нашу країну, і хай допоможе всім нам удосконалюватися в чеснотах, які допомагають нам бути подібними Христу, вони кращий дар для Господа.

Христос, що заради нас народився, нехай благословить кожного із нас і увесь світ Своїм миром і благами!

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
[email protected]

На моєму сайті:
▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій Собко

22 грудня – пам’ять святої великомучениці Анастасії Узорішительниці

Свята великомучениця Анастасія, пам’ять якої ми сьогодні вшановуємо, ще за життя стала відомою зціленням та заступництвом тих, хто страждав за віру в Христа і був невинно засудженим. Вона підтримувала багатьох людей, визволяючи їх від уз відчаю, страху та безпорадності, а тому й названа Узорішительницею.

Народилася свята Анастасія в ІІІ столітті в заможній римській родині. Її мати була таємною християнкою, а тому доручила виховання своєї доньки відомому своєю вченістю святому Хрисогону. Він навчав дівчину Закону Божого та Священного Писання. Після смерті матері її насильно видали заміж за язичника Помплія.

У в’язницях Риму на той час перебувало багато ув’язнених християн. Великомучениця Анастасія таємно відвідувала в’язнів і, як могла, допомагала їм: умивала і годувала хворих, перев'язувала рани, втішала всіх, хто потребував цього. Коли чоловік про це дізнався, він жорстко побив її і заборонив виходити з дому. Анастасія тужила, що позбулася можливості допомагати людям. Після раптової смерті чоловіка, вона отриманий спадок витратила на одяг, їжу та ліки для хворих. А також стала мандрувати, щоб скрізь, де тільки можна, служити ув’язненим християнам.

Анастасія отримала дар зцілення і вдосконалювала лікарський хист, постійно допомагаючи пораненим та нужденним. Коли стало відомо, що вона християнка, її ув’язнили. Свою мученицьку смерть вона зазнала близько 304 року, коли її стратили, розіпнувши над багаттям між чотирма стовпами. У V столітті її мощі перенесли до Константинополя, де на її честь був побудований храм. Пізніше главу та правицю великомучениці перенесли до побудованого неподалік Святої Гори Афон монастиря святої Анастасії Узорішительниці.

На іконах великомученицю Анастасію зображають з хрестом у правій руці та з невеликою посудиною в лівій: хрест – віра в Господа і шлях до спасіння, посудина символізує святе миро, ліки від тілесних і душевних ран.

Радуйся, всеблаженна великомученице Анастасіє, ув’язнених свята відвідувачка і молитвениця за душі наші!

В останню неділю перед Різдвом Христовим, яка носить назву Святих Отців, наша Свята Православна Церква пропонує нам втішне повчання. Це той довгий перелік імен, який читається в Євангелії цього дня. Цей перелік є земної родоводу Господа нашого Ісуса Христа. З цього родоводу святий євангеліст Матфей починає своє Євангеліє для того, щоб довести, що Ісус Христос задовольняє вимогам закону юдеїв про походження Месії з роду Авраама і Давида, і тому Він і є очікуваний Месія. Це пам’ять богообраного народу, пам’ять людства.

Для нас цей родовід має більш глибокий зміст. У цьому списку імен земних предків Господа ми знаходимо не лише великих праведників, але й великих грішників. Поряд з праведними Авраамом, Ісаком, Соломоном, – ми зустрічаємо юдейського царя Ахаза, який обезчестив себе кривавим ідолопоклонством і навіть був позбавлений поховання; Манасію, який займався волхвуванням і ідолопоклонством, і який убив великого пророка Ісаю; і Озію, ураженого проказою.

Повстає природне запитання: Чому родовід Ісуса Христа наповнений такими різними по своєї вдачі та долі людьми? Це питання вже багато разів ставили нам ті, хто хотів похитнути нашу віру.

Але відповідь на таке питання дуже проста: Господь благоволив статися від таких різних предків для того, щоб показати нам Своє втілення заради всього людства і для всіх людей, як добрих, так і злих. Господь прийшов на землю для того, щоб врятувати нас всіх, з усіма нашими гріхами і пристрастями. Навіть більше того – Сам Господь сказав: «Я прийшов не праведних врятувати, а грішників». Ці слова є для нас великою втіхою, тому що це означає, що і кожен з нас має повну можливість бути з Господом.

Тому кожен з нас, перш ніж настане світле свято Різдва Христового, повинен глибоко усвідомити свою гріховність, своє відпадання від Бога, згадати саме те, що Господь приходить врятувати не праведників, але грішників. Від того, що Бог стає людиною, у Ньому міцність і любов нездоланна, і немає нічого для Нього неможливого в тому, щоб визволити всіх, хто потрапив в диявольський полон, дати їм гідність, яке дає благодать.

🟥ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ🟥

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за здоров’я та упокій, для поминання в НЕДІЛЮ – 22 ГРУДНЯ.

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

В останню неділю перед Різдвом Христовим, яка носить назву Святих Отців, наша Свята Православна Церква пропонує нам втішне повчання. Це той довгий перелік імен, який читається в Євангелії цього дня. Цей перелік є земної родоводу Господа нашого Ісуса Христа. З цього родоводу святий євангеліст Матфей починає своє Євангеліє для того, щоб довести, що Ісус Христос задовольняє вимогам закону юдеїв про походження Месії з роду Авраама і Давида, і тому Він і є очікуваний Месія. Це пам’ять богообраного народу, пам’ять людства.

Господь благоволив статися від таких різних предків для того, щоб показати нам Своє втілення заради всього людства і для всіх людей, як добрих, так і злих. Господь прийшов на землю для того, щоб врятувати нас всіх, з усіма нашими гріхами і пристрастями. Навіть більше того – Сам Господь сказав: «Я прийшов не праведних врятувати, а грішників». Ці слова є для нас великою втіхою, тому що це означає, що і кожен з нас має повну можливість бути з Господом.

Господь приходить врятувати не праведників, але грішників. Від того, що Бог стає людиною, у Ньому міцність і любов нездоланна, і немає нічого для Нього неможливого в тому, щоб визволити всіх, хто потрапив в диявольський полон, дати їм гідність, яке дає благодать.

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
[email protected]

На моєму сайті:
▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій Собко

Скоро Різдво. Приходьте до храму!

Постилися ви чи ні, розумієте службу чи поки що ні, самотні чи з великої родини — приходьте до храму.

Звісно, комусь достатньо поставити свічку і подати записки у церковній лавці. Це добре, але цього замало. Це схоже на те, як прийти на день народження зранку, коли іменинник ще бігає магазинами, докуповуючи брусничний соус для вечірнього банкету. Ви заходите, оглядаєте святково прибрану квартиру, милуєтесь білою скатертиною, посміхаєтесь, а потім тихо йдете.

Приходьте на службу. Найголовніша – Літургія, відбувається вночі, а вранці її зазвичай повторюють. Приходьте не просто постояти — постарайтеся Причаститися. Бо ті, хто приходить на богослужіння, але не Причащається, нагадують гостей, які вчасно з’явилися на бенкет, сіли за стіл разом з усіма, але нічого не їдять і не беруть участі в розмові. Дивно, чи не так? Виглядають дивними. Може, не хочуть. А може, просто соромляться.

А ви не соромтеся. Адже вас дуже чекали. Іменинник чекав. Подумайте про це і підготуйтеся до Причастя, щоб з’єднатися з Ним у Таїнстві. Якщо раніше ви просто стояли на службі, чекаючи, коли ж вона скінчиться і можна буде розговітися, тепер це стане очікуванням дива. У сльозах покаяння. У прориві до Неба.

Стіл вже накритий. Запрошення отримано. Одягайтеся гарно і приходьте вчасно…

За два тижні до свята Різдва Христового Православна Церква нагадує нам про Його наближення і готує до гідної Його зустрічі. У нинішній, перший підготовчий до свята тиждень вона згадує святих, що жили до Різдва Христового - старозавітних пророків і усіх благочестивих людей, що з вірою чекали пришестя Спасителя, чому і тиждень цей називається тижнем святих праотців.

Цим спогадом вона переносить нас думками в старозавітні часи, щоб спонукати нас до морального самоочищення, ставить перед нами цілий сонм великих праотців, що засяяли своїм богоугодним життям.

Праотцями називають усіх старозавітних праведників, які рятувалися вірою в прийдешнього Месію-Спасителя, сонм старозавітних святих, шанованих Церквою, як виконавців волі Божої у священній історії до новозавітньої епохи.

Бачимо, що Господь упродовж багатьох віків, поступово і багаторазово готував людей до Свого приходу у світ. У цій поступовості, з одного боку, і у безлічі пророцтв цього пришестя, з іншого боку, бачиться найбільше значення і необхідність цієї Божественної дії до людей.

Тиждень Святих Праотців спонукає нас наслідувати віру і праведне життя цих святих. І зараз, якраз, триває той час, який Церква визначила для приготування віруючих до великого свята Різдва Христова через подвиг посту і молитви.

Очистимо себе покаянням і виправимося, щоб свято Різдва Христового зустріти з чистою совістю і духовною радістю і від повноти радості і почуттів співати народженому у Віфлеємі Богомладенцю: "Слава в вишніх Богові, і на землі мир, в людях благовоління".

Сьогоднішнє Євангеліє говорить про званих і вибраних…

На святкову вечерю були запрошені всі, але прийшли лише ті, кому вже нічого було втрачати — убогі, каліки, криві й сліпі. Як сказано: “Прийдіть, бо вже все готове” (Лк. 14:17). Та ті, кого можна назвати “розумними та красивими”, були настільки зайняті своїми справами, що знехтували цим запрошенням: один пішов на своє поле, інший — до торгових справ, а хтось просто знайшов привід відмовитися (Лк. 14:18-20).

Але побачивши, хто зібрався за святковим столом — жебраки, розбійники, каліки, прокажені, наркомани й розпусники — вони лише зневажливо зауважили: “Добре, що ми не пішли. Хто сидить у цій компанії? Засвітися ми з цими відкиненими суспільством людьми, то лише зіпсували б собі репутацію.”

Однак Господь ясно говорить: “Кажу вам, що жоден з тих запрошених не покуштує моєї вечері” (Лк. 14:24). Він віддає перевагу тим, хто смиренний і відкритий Його благодаті: “Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне” (Мт. 5:3).

У житті кожного з нас є ті, хто, як нам здається, не підходить нам за статусом. Але саме ці “прокажені” залишаються поруч тоді, коли всі інші відвертаються.

“Розумні та красиві” завжди обирають вигідний час, зручне місце і престижне товариство. А Господь обирає тих, у кого, окрім Нього, вже нікого не залишилося. Як сказано: “Останні стануть першими, а перші — останніми” (Мт. 20:16).

Це привід замислитися над тим, кого ми уникаємо і кого Господь може обрати для Себе. “Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і Я вас заспокою” (Мт. 11:28).

🟥ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ🟥

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за здоров’я та упокій, для поминання в НЕДІЛЮ – 1 ГРУДНЯ.

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

Притча Христа про званих на Вечерю, яку ми почуємо в цю Неділю, говорить нам багато про що, але, перш за все - про Божественну Євхаристію і про те, що Сам Господь Є Той, Хто кожен раз закликає і запрошує нас бути учасниками Його Таємної вечері - тієї самої, яку Він звершив напередодні Свого страждання і Своєю хресної смерті.

Господь закликає нас до трапези, але як багато людей відкладають причащання Святих Христових Таїн, забуваючи, що кожен день нашого життя ми або наближаємося до Господа, або віддаляємося від Нього, і кожен день нашого життя може бути днем ​​останнім.

Багато покликаних, а мало обраних ...

Мало обраних не тому, що Бог суворо вибирає, не тому, що Він мало кого знаходить гідним Себе, а тому, що мало хто знаходить Бога гідним того, щоб поступитися клаптиком землі, годиною праці, миттю ласки ...

Багато покликаних, - всі ми покликані: хто ж з нас відгукнеться? Досить на любов відповісти любов'ю, щоб увійти в бенкет вічності, в життя. Невже ми не відповімо на Божу любов одним словом: «Люблю Тебе, Господи! ..»

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
[email protected]

На моєму сайті:
▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій Собко

13 грудня – пам’ять мучеників Евстратія, Авксентія, Євгенія, Мардарія і Ореста Севастійських

Святі мученики Евстратій, Авксентій, Євгеній, Мардарій і Орест постраждали за Христа під час правління імператора Діоклетіана (284–305) у Севастії, що в Вірменії.

Серед перших християн, які прийняли тоді мученицьку смерть, був пресвітер Аравійської Церкви мученик Авксентій, ув’язнений за віру в темниці.

Спостерігаючи за стійкістю християн, воєначальник Саталіона, благородний і знатний чоловік, святий Евстратій, який був таємним християнином, вирішив відкрито сповідати свою віру. За це його піддали жорстоким катуванням: били, взували в залізні чоботи, пекли вогнем. Після цих страждань святого Евстратія спалили, а мученика Авксентія стратили через усічення голови.

Вражений їхньою мученицькою смертю, святий Мардарій, що належав до простого люду, також сповів свою віру у Христа. За це його повісили вниз головою. Перед смертю він виголосив молитву: «Владико, Господи Боже, Отче Вседержителю...», яку сьогодні читають наприкінці 3-го часу та на полунощниці.

Мученику Євгенію вирвали язик, відрубали руки й ноги, а потім відсікли голову мечем.

Молодий воїн, святий Орест, також сповідував себе християнином і був засуджений до смерті. Його поклали на розпечене залізне ложе, на яке він піднявся, укріплюваний молитвою святого Евстратія.

Передсмертна молитва святого Евстратія — «Величаю, величаю Тебе, Господи...» — читається на суботній полунощниці. Сам святий Евстратій помер 13 грудня.

Зі Святом, дорогі друзі!

12 грудня свята Церква відзначає пам'ять Святителя Спиридона Триміфунського , великого Богослова , доброго і милосердного святого , до якого не одне століття звертаються за допомогою православні християни і по його молитвах до Господа звершуються чудеса.

Зцілення десяти прокажених

Скільки радості й живої вдячності було навколо Христа! Коли ми читаємо Євангеліє, то на кожній його сторінці, в кожному рядку, бачимо, як виливаються на наш грішний, холодний, змучений світ Божа ласка, Божа любов, Божа милість. Як Бог, через Христа, шукає тих, у кого зважчала душа, потемніла від гріха, хто вже не в змозі нести тягар свого життя — через хворобу чи інші обставини. Як тільки Христос входить у життя людей, це життя починає сяяти радістю, новою надією, вірою не лише в Бога, але й у самих себе, у людину, у життя.

І як ми спотворюємо євангельську проповідь і слово, коли перетворюємо своє життя на постійне шукання в собі найтемнішого, гріховного, недостойного ні нас, ні людей, ні Бога — під приводом того, що, нібито, таким чином ми прагнемо стати гідними нашого Учителя й Спасителя…

Радість була ознакою євангельської християнської громади, радість і вдячність, торжество про те, що Бог так полюбив світ, що не лише створив його, але й послав у цей світ Свого Єдинородного Сина — не судити, а спасти світ! Ми спасенні, світ спасенний Божою любов’ю.

І це спасіння ми повинні зробити своїм власним надбанням через вдячність, яка б виражалася не лише в словах, не лише в живому почутті розчулення, не лише в сльозах радості, а в такому житті, яке могло б — якщо можна так висловитися — втішити Отця тим, що Він віддав Свого Сина на смерть заради нас, звеселити Спасителя тим, що не марно Він жив, не марно навчав, не марно страждав і не марно помер: що Його любов влилася в наше життя і є нашою надією, нашою радістю, нашим торжеством і нашою впевненістю у спасінні…

Тому, наближаючись до свята Воплочення, Різдва Спасителя, будемо вчитися цієї радості; подивімося на своє життя по-новому; згадаймо, скільки Господь вилив у наше життя милості, ласки, любові, скільки радості Він нам подарував: тілесної, душевної; згадаймо наших друзів, тих, хто нас любить, батьків, які нас оберігають, навіть якщо вони вже покинули цей світ. Скільки нам дано земного, і як небесне вливається в наше життя, роблячи землю початком неба, час — початком вічності, а наше теперішнє життя — початком життя вічного…

Навчімося цієї радості, бо вже дуже скоро ми будемо стояти перед яслами, в яких лежить Господь; ми побачимо, що таке Божа любов — крихка, беззахисна, вразлива, віддана без меж і опору, аби тільки ми її прийняли, і для нас почалося нове життя, нова радість… Подумаймо про Божу любов і про те, що жодна сила не може її перемогти. Недаремно апостол Павло казав, що ніщо не може вирвати нас із Божих рук, відторгнути нас від Божої любові. Навчімося радіти й із глибин цієї радості будувати життя, яке буде суцільною вдячністю, якщо потрібно — хресною, але торжествуючою радістю.

Митрополит Сурозький Антоній (Блум)

🟥ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ🟥

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за здоров’я та упокій, для поминання в НЕДІЛЮ – 8 ГРУДНЯ.

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

Напевно кожен із нас, слухаючи євангельське оповідання про зцілення десяти прокажених, відчуває в глибині душі доброту і водночас докірливість Христового запитання: "Чи не десять очистилися, де ж дев'ять?" (Лк. 17,17).

Невже ті дев'ять були такі черстві, невже вони не відчували потреби повернутися, впасти до ніг свого Зцілителя і віддати Йому хвалу?

Як це близько нашому почуттю і свідомості. Ми дуже часто забуваємо дякувати. Найчастіше ми просимо. Це має місце і в нашому людському спілкуванні, і в нашому християнському житті.

Завжди є якась частка егоїзму в наших молитвах. Іноді наше прохання буває нікчемним і навіть легковажним, з обіцянкою відслужити молебень, пожертвувати будь-що, або дати бідному.

Варто тільки пройти нашій біді, минути горю, як поступово слабшають, відходять на задній план наші обіцянки.

Ми завжди в боргу перед Богом, ми Його вічні боржники, і свій борг ніколи не зможемо віддати сповна. Господь хоче, щоб, отримавши добре, ми були вдячні, творили добро іншим і, будучи багатими в Бога, збагачували інших.

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
[email protected]

На моєму сайті:
▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій Собко

7 грудня – памʼять святителя Амвросія, єпископа Медіоланського

Святий Амвросій народився у 340 році на півночі Італії в заможній та знатній римській родині. Отримавши чудову юридичну освіту, він швидко досяг високих посад і з 370 року став консульським префектом провінцій Лігурії та Емілії.

Під час виборів єпископа в Медіолані (сучасний Мілан) спалахнули гарячі суперечки між православними та аріанами. Амвросій, як правитель, прийшов до храму, щоб відновити порядок. Раптом пролунав дитячий голос: «Амвросій — єпископ!» Усі, включно з імператором Валентином, сприйняли це як Боже обрання. Хоча Амвросій, який ще не був охрещений, намагався відмовитися та навіть залишив Мілан, його переконали прийняти посаду. Він охрестився, за вісім днів пройшов усі церковні ступені й у 374 році був поставлений єпископом.

Після хіротонії Амвросій роздав своє майно бідним, старанно вивчав Святе Письмо та твори отців Східної Церкви. Лише після цього він почав своє єпископське служіння.

Святий Амвросій мужньо боровся з аріанською єрессю, яку підтримувала імператриця Юстина. На згадку про перемогу над аріанами він склав гімн «Тебе, Бога, хвалимо», який і нині співається на подячних богослужіннях. З його ініціативи з імператорського титулу було вилучено язичницьке звання верховного жерця (pontifex maximus), ідольські капища позбавили державного фінансування, а вогонь весталок було погашено.

Святитель Амвросій виявив приклад пастирської твердісті, коли не допустив до храму імператора Феодосія після його наказу про криваву розправу над мешканцями Фессалонік. Амвросій сказав: «Людина, що пролила стільки крові, не може увійти до храму Бога миру». Коли імператор навів приклад царя Давида, який також грішив, святитель відповів: «Ти наслідував Давида у злочині, наслідуй його й у покаянні» та наклав на імператора спокуту.

У 387 році під впливом проповідей Амвросія до Церкви навернувся й прийняв хрещення блаженний Августин, який згодом став єпископом і одним із найбільших богословів Західної Церкви.

Останні роки свого життя святитель Амвросій провів у молитві, радісно очікуючи кончини, яка настала у 397 році. Його вважають одним із найвизначніших богословів і отців Церкви.

Святий Амвросій також відомий як реформатор церковного співу. Він увів чіткий такт, правильні ритми й різноманітні мелодії. Багато текстів для піснеспівів він запозичив у святого Єфрема Сиріна та Іларія, а також сам створив близько 30 гімнів.

Святитель Миколай Чудотворець – один з найбільш відомих і найулюбленіших святих, він є взірцем людяності, добра і милосердя не лише для нашого народу, а й для всього християнського світу.

Святитель Миколай – знаний чудотворець, помічник нужденних, вбогих, хворих і подорожуючих; він – швидкий захисник під час лихої години, заступник дітей та великий угодник Божий. Його ім’я з грецької означає «переможець народів». І, справді, він з Божого благословення воістину є переможцем і народів, і часу, і зла на цій землі. Адже з того часу, як жив у далекому ІІІ – на початку IV століття, та й донині – пам’ять про його добрі і богоугодні справи живе поміж різних народів, крізь віки дарує натхнення і надію всім християнам.

На нашій землі шанування святого Миколая прийшло у Х столітті, з поширенням християнства. Цей святий дуже полюбився нашому народові, і з часом день його пам’яті в грудні став улюбленим зимовим добрим святом з подарунками, солодощами, гостинами, дитячими забавами тощо. Є добра традиція дарувати одне одному подарунки в цей день, адже так приємно виявляти увагу і турботу про ближнього.

Тож, наслідуючи святителя Миколая, творімо добро, поки воно в межах наших сил і допоки ми на нього здатні. Наповнюймо наші душі милосердям та даруймо його тим, хто цього потребує. І нехай святитель Миколай, архієпископ Мир Лікійських, чудотворець, допомагає вам в усіх ваших добрих справах!

🟨ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ🟨

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за здоров’я та упокій, для поминання в ДЕНЬ ШАНУВАННЯ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ – 6 ГРУДНЯ.

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

З усіх святих праведників, що коли-небудь жили на землі, святий Миколай удостоївся від Господа створити таку силу-силенну чудес. І після своєї праведної кончини Миколай Чудотворець являє нам чудеса зцілення і духовної допомоги стражденним.

Святитель Миколай сам шукав людей, яким міг би допомогти, а не чекав, коли хтось його про це проситиме. Адже щиро підтримував кожного нужденного, прагнув завжди опікуватися і бути поруч із тими, хто цього так потребує. Для кожного з нас він є гідним прикладом діяльної любові до ближнього та до Господа.

Святий Миколай найулюбленіший святий простих людей, тому що скоро відгукується на будь-яку молитву до нього.

Берімо приклад із праведного життя цього християнського святого. Віддаваймо ближнім тепло своєї любові, не очікуючи винагороди у відплату. Наповнюймо наші душі милосердям та даруймо його тим, хто цього потребує. І нехай святитель Миколай Чудотворець захищає нас від усілякого зла.

Не тільки в день пам'яті святителя, а й кожен день, в біді або радості, ми молимо його, швидкого помічника, за здоров'я тіла нашого і спасіння душі:

Святителю отче Миколаю, моли Бога за нас!

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
[email protected]

На моєму сайті:
▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій Собко

4 грудня – день шанування святої великомучениці Варвари. Зі святом!

Усіх іменинниць з Днем Ангела!

Свята великомучениця Варваро, моли Бога про нас.

Ми читаємо історії життя християнських святих, черпаючи в них натхнення, беручи їхні подвиги за приклад, а їхні чесноти наслідуємо та зрощуємо в собі, як найдорогоціннішу перлину. Любов, доброта, безкорисливість, чесність, відданість, жертовність, щирість, справедливість, праведність – не якісь абстрактні поняття, але важливі цінності, сповідуючи які, людина очищується та наближується до Бога. І ми маємо можливість наслідувати учителів – святих, чиї життєписи читаємо, а також нашого найкращого Вчителя – Господа Ісуса Христа.

Який же урок ми можемо винести із життя святої великомучениці Варвари, чию пам’ять Церква вшановує сьогодні? Народжена у шанованій знатній родині, вона зростала в язичницькому суспільстві. Але пізнавши Господа нашого Ісуса Христа, свята Варвара скинула батьківських ідолів на землю та вже не відступилася від істинної віри в Бога до самої смерті. За це її було піддано катуванням, і власний батько її стратив.

Подібну відданість Богові, жертовність та самозречення ми спостерігаємо в багатьох мучеників, які поклали своє життя за християнську віру. Та направду особливим виявився шлях святої Варвари до Господа. Оберігаючи доньку від надмірної уваги женихів, її батько Діоскор замкнув святу Варвару у вежі. Там дівчиною опікувалися виховательки та служниці, а сама вона проводила чимало часу, споглядаючи світ навколо та замислюючись над тим, Чиїх рук це творіння.

«Хто сотворив сонце, зорі, гори, ліси, моря, річки та озера?» – запитувала вона у виховательок. І ті відповідали: «Боги твого отця». Пересічна людина вдовольнилася би такою відповіддю, але не свята Варвара. Адже золоті, срібні та дерев’яні ідоли в саду її батька були створені людиною і не могли навіть ходити – як же вони могли створити весь неозорий світ, який існував задовго до них?

Натомість свята великомучениця зрозуміла: Той, Хто сотворив світ, не може бути створений людською рукою, але має своє власне буття. Цей Бог – Єдиний Творець, Він усьому дає життя, про всіх турбується та усіма опікується. Дійшовши до цього своїм розумом, вона змогла відкрити Господу свою душу та знайти в Ньому істинне спасіння.

Свята Варвара поставила під сумнів те, що вважалося беззаперечною істиною, і присвятила час роздумам про Того, Хто сотворив світ. І завдяки своїй здатності до аналізу і критичного мислення, підкріпленій Божественною благодаттю, вона змогла пізнати Творця за його творінням. «Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь» (Пс. 18: 2).

Господь обдарував людину гострим розумом не задля того, щоби ми сліпо вірили усьому, що нам говорять, але для того, щоб ми були здатні критично оцінювати та аналізувати. Життя святої великомучениці Варвари говорить нам про те, що іноді ти можеш бути правим навіть тоді, коли весь світ стоїть супроти тебе. Але якщо твоя позиція істинна, коли вона стоїть на міцному камені, і з тобою Господь – потрібно захищати свої переконання, свою віру та обороняти свої цінності до самого кінця. «Не боятимуся зла, бо Ти зі мною» (Пс. 22: 4).

Притча про покликаних на вечерю

Закінчується сьогоднішнє євангельське читання дуже страшними словами: «Багато покликаних, а мало обраних…» Господь, Який створив світ, щоб поділитися з ним вічною, Божественною радістю, стикається в цьому світі з холодною відмовою. Він закликає всіх – але обрання залежить від нас; Він створив кожного любов’ю для радості й вічного життя, але ми повинні відповісти на цю любов і увійти до тієї радості, яку Господь нам пропонує. Картина, яку описує сьогоднішнє Євангеліє, така проста, але так точно відображає стан нашої душі й усі причини, через які ми відкидаємо Бога, не маємо часу для Нього, і не прагнемо до вічності.

Господь приготував бенкет віри, бенкет вічності, бенкет любові, і послав за тими, кого Він заздалегідь попередив, щоб вони були готові. Один відповідає: «Я купив ділянку землі, мушу її оглянути, володіти нею. Адже земля – це моя Батьківщина; на землі я народився, на землі живу, і в землю ляжу кістками. Як же мені не подбати про те, щоб хоч шматок цієї землі був моїм? Небо – Боже, а земля нехай буде моя…» Хіба ми не так чинимо? Хіба ми не намагаємося настільки вкоренитися на землі, щоб ніщо нас не похитнуло? Ми хочемо забезпечити себе землею і на землі, думаючи, що з часом все владнаємо, і тоді буде час подумати про Бога.

Далі Господь наводить інший приклад: іншим покликаним Він послав Своїх слуг, але ті відповіли: «Ми купили п’ять пар волів, мусимо їх випробувати, – у нас є завдання на землі, у нас є робота, ми не можемо сидіти без діла. Мало належати землі, треба принести плід, залишити по собі слід. Нам ніколи пировати в Царстві Божому – воно надто рано кличе нас до вічного життя, до споглядання Бога, до радості взаємної любові. Ще є справи на землі…» І коли все буде зроблено, коли для Бога залишаться лише жалюгідні залишки нашого розуму, тіла, сил, тоді ми скажемо: «Господи, тепер візьми мене…» Але хіба щось залишиться від нас через одне-два десятиліття після нашої смерті?

І нарешті Господь звертається до третіх, але вони відповідають: «В наше життя увійшла земна любов. Я одружився. Невже мені відриватися від цієї любові, щоб увійти в царство іншої любові? Так, небесна любов безмежна, вона охоплює всіх; але я хочу особистої близькості, хочу любити одну людину так, щоб ніщо і ніхто не мав для мене такого значення, як ця людина…» І ми теж так чинимо: знаходимо собі на землі справу настільки важливу, що для Бога часу не лишається. Ми так прив’язуємося до земної любові, що до Божої любові нам байдуже.

Господь говорить: «Прийдіть до Мене всі струджені й обтяжені, і Я заспокою вас…» (Мф. 11:28). У Царстві Божому все стане прозорим: і розуміння, і відчуття серця, і поривання волі, і любов. Але ми відповідаємо: «Ні, Господи, на це прийде свій час. Дай нам вичерпати землю…» І, черпаючи земні блага, ми живемо так, що, за словом Божим у Старому Завіті, земля забирає все, що дала: «Ти земля, і в землю повернешся…» (Бут. 3:19). І тоді куплене поле стає полем поховання, тоді наш труд, який віддалив нас від Бога, зникає навіть з пам’яті людей. А земна любов, яка здавалася такою великою, виявляється вузькою темницею… Але задля цього ми сказали Богові: «Ні! Ми хочемо землі, праці, земної любові…»

Мало обраних не тому, що Бог вибирає суворо, не тому, що Він мало кого вважає достойним Себе, а тому, що мало хто вважає Бога достойним того, щоб поступитися клаптиком землі, годиною праці, миттю радості. Багато покликаних – і всі ми покликані: хто ж із нас відгукнеться? Достатньо відповісти на любов Божу любов’ю, щоб увійти в бенкет вічності й життя. Невже ми не відповімо Богові простими словами: «Люблю Тебе, Господи!» Амінь.

Митрополит Антоній (Сурозький)

🟥ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ🟥

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за здоров’я та упокій, для поминання в НЕДІЛЮ – 1 ГРУДНЯ.

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

Притча Христа про званих на Вечерю, яку ми почуємо в цю Неділю, говорить нам багато про що, але, перш за все - про Божественну Євхаристію і про те, що Сам Господь Є Той, Хто кожен раз закликає і запрошує нас бути учасниками Його Таємної вечері - тієї самої, яку Він звершив напередодні Свого страждання і Своєю хресної смерті.

Господь закликає нас до трапези, але як багато людей відкладають причащання Святих Христових Таїн, забуваючи, що кожен день нашого життя ми або наближаємося до Господа, або віддаляємося від Нього, і кожен день нашого життя може бути днем ​​останнім.

Багато покликаних, а мало обраних ...

Мало обраних не тому, що Бог суворо вибирає, не тому, що Він мало кого знаходить гідним Себе, а тому, що мало хто знаходить Бога гідним того, щоб поступитися клаптиком землі, годиною праці, миттю ласки ...

Багато покликаних, - всі ми покликані: хто ж з нас відгукнеться? Досить на любов відповісти любов'ю, щоб увійти в бенкет вічності, в життя. Невже ми не відповімо на Божу любов одним словом: «Люблю Тебе, Господи! ..»

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
[email protected]

На моєму сайті:
▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій Собко

Зі Святом дорогі друзі!

Молитвами святого апостола Андрія нехай береже всіх Милосердний Господь!

Всіх іменинників з Днем Ангела!

30 ЛИСТОПАДА – ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ СВЯТОГО АПОСТОЛА АНДРІЯ ПЕРШОЗВАНОГО

Всіх іменинників сердечно вітаємо з Днем Ангела!

Святий Андрій був простим рибалкою із Вифсаїди – містечка на узбережжі Галілейського озера. На відміну від свого брата Симона (якого пізніше Господь Ісус Христос назвав Петром), він не мав власної сім’ї, а цікавився духовними питаннями, через що став учнем Іоана Предтечі. А коли Сам Христос прийшов на Йордан, щоб охреститися від Іоана, тоді Андрій разом зі своїм земляком Іоаном Зеведеєвим (майбутнім апостолом Іоаном Богословом) послідували за Месією. Пізніше до них приєднався і брат Андріїв Петро.

Першозваним називають апостола Андрія за те, що він раніше від інших пішов за Христом, невідступно був поруч із Ним упродовж всього Його земного служіння. Разом з іншими учениками святий Андрій удостоївся бачити Господа після воскресіння і бути присутнім на Єлеонській горі, коли Господь, благословивши учнів, вознісся. Після зішестя Святого Духа на апостолів святий апостол Андрій пішов із проповіддю у північні країни.

На своєму шляху святий Андрій зазнавав багато знущань, мук і скорбот від язичників, але він невтомно ніс людям слово Боже, проповідуючи істину. Багато чудес звершив Господь через Свого відданого учня, заснував церкви. Останнім місцем, куди прийшов святий апостол і де прийняв свою мученицьку смерть, стало грецьке місто Патри. Там його розіп’яли на хресті, який мав вигляд літери «X». Тому і до нашого часу такий хрест називається «андріївським».

Особливе значення для нашої Церкви має святий Андрій Першозваний, пам’ять якого ми вшановуємо. Після зішестя Святого Духа на апостолів він пішов із проповіддю у Скіфію – землі, на яких пізніше виникне наша Русь-Україна. Сучасні дослідники дійшли висновку, що святий апостол Андрій мандрував Скіфією впродовж 10 – 20 років. І було це у другій половині І століття після Різдва Христового.

Про благовістя апостола Андрія у Скіфії свідчать давні християнські письменники, зокрема Іполит Римський (III ст.), церковний історик Євсевій Кесарійський (IV ст.) та інші. А стародавній літопис «Повість минулих літ» оповідає про подорож апостола Андрія так: «І прибув він до гирла Дніпрового, а звідти вирушив угору по Дніпру. І сталося, що він прибув і зупинився під горами на березі. А ранком, уставши, промовив він до учнів, що були з ним: «Бачите ви гори ці? На горах цих засяє благодать Божа, буде місто велике і багато церков здвигне тут Бог». І піднявся він на гори ці, поблагословив їх, помолився Богу і зійшов з гори цієї, де пізніше виріс Київ».

Здавна наші славні предки шанували пам’ять апостола Андрія. Молодший син князя Ярослава Мудрого, Всеволод, у хрещенні отримав ім'я Андрій. У 1086 році він заснував у Києві Андріївський монастир. У 1215 році на тому місці, де за переказом апостол поставив перший хрест, було споруджено дерев’яну Хрестовоздвиженську церкву. А у XVIII столітті там за проектом архітектора Бартоломео Франческо Растреллі звели кам’яний храм святого Андрія Першозваного, який і донині височіє на Андріївському узвозі столиці.

🟨ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ🟨

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за здоров’я та упокій, для поминання в СУБОТУ– 30 ЛИСТОПАДА.

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

Мученицька смерть апостола Андрія стала природним підсумком усього життя святого апостола, несення їм хреста і наслідування Божественному Вчителю.

Зерна віри, посіяні святим апостолом Андрієм, щедро зійшли, завдяки старанням благовірного князя Володимира. Київська Русь сподобилася Святого Хрещення. Прийнявши віру візантійську, єпископи якої ведуть спадкоємство від апостола Андрія, наша Церква отримала ще один благодатний зв'язок зі святим апостолом.

З того часу пам'ять апостола Андрія Первозванного особливо шанується в нашій Церкві і серед нашого благочестивого народу.

Святий апостол Андрій, моли Бога за нас!

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
[email protected]

На моєму сайті:
▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій Собко

27 листопада – пам’ять великомученика Якова Персіянина

Святий великомученик Яків Персіянин (Розсічений) народився у IV столітті в благочестивій християнській родині, заможній і знатній. Його дружина також була християнкою. Подружжя виховувало своїх дітей у благочесті, навчаючи їх любові до молитви та Священного Писання.

Яків обіймав високу посаду при дворі перського царя Іздеґерда (399–420) та його наступника Варахрана (420–438). Під час одного з військових походів, спокушений царською милістю та побоюючись зізнатися у своїй вірі, Яків разом із царем приніс жертву ідолам.

Дізнавшись про це, дружина і мати святого Якова написали йому листа, в якому із глибоким болем докоряли йому та закликали до покаяння. Прочитавши послання, Яків усвідомив тяжкість свого гріха. Уявивши весь жах відречення не лише від рідних, а й від Самого Бога, він почав гірко плакати та молити Господа про прощення.

Соратники святого, почувши, що він молиться Господу Ісусу Христу, донесли про це цареві. На допиті святий Яків, зміцнившись духом, мужньо визнав свою віру в Єдиного Істинного Бога. Ніякі умовляння царя відректися від Христа не змогли похитнути його віру.

Цар наказав піддати святого жорстокій смерті. Мученика поклали на плаху й почергово відсікли пальці на руках і ногах, а потім — самі руки й ноги. Під час страждань святий Яків безперестанно підносив до Господа подячні молитви за те, що Він дав йому можливість у важких муках спокутувати свій гріх. Страждаючого і знекровленого мученика зрештою обезголовили.

Святі мощі великомученика Якова спочивають у монастирі його імені на півночі Лівану, у Дедді поблизу Триполі.

https://www.youtube.com/live/0X3w90sL8oM?si=ctAmBQd_7LrkOxoy

26 листопада – памʼять преподобного Аліпія Стовпника

Преподобний Аліпій Стовпник народився у 522 році в місті Адріанополь у Пафлагонії. Його мати, благочестива християнка, рано овдовіла і, усвідомлюючи Боже покликання свого сина, доручила його виховання Феодору, єпископу Адріанопольському. Під час народження сина мати побачила чудесне видіння: вся кімната наповнилася Божественним сяйвом, що стало знаменням майбутнього праведного життя Аліпія.

За богоугодне життя єпископ висвятив святого Аліпія в сан диякона. Одного разу преподобному, який супроводжував свого владику в Константинополь, у сні явилася свята мучениця Євфимія і сказала, щоб він повернувся на батьківщину і на місці покинутого язичницького кладовища заснував церкву на честь її святого імені. Преподобний виконав Божественне повеління і розпочав подвижницьке життя.

Біля храму, під відкритим небом, на вершині язичницького гробу святий спорудив собі стовп, на якому подвизався 53 роки у невпинних молитвах до Бога, повчаючи і наставляючи багатьох, хто до нього приходив. Бісів, які жили на язичницькому кладовищі, спокушали подвижника, але, переможені молитвою і стійкістю святого, назавжди залишили це місце.

За свої подвиги обранець Божий удостоївся благодатного дару пророцтва, вигнання бісів і зцілення недуг. Лише за 14 років до своєї смерті святий уже не міг стояти через хворобу ніг, тож лежав на боці, терпляче переносячи важкі страждання і смиренно дякуючи Господу.

Поступово біля стовпа виникли два монастирі: чоловічий і жіночий, у яких преподобний ввів строгі монастирські устави і керував ними до своєї кончини. Преподобний Аліпій упокоївся у 640 році, у віці 118 років.

https://www.youtube.com/live/lOaECJxOQ48?si=XmjFCcn0fiOVTulq

25 листопада – памʼять священномученика Климента Римського

Священномученик Климент, один із 70 апостолів і четвертий єпископ (папа) Рима, народився в знатній родині, спорідненій з імператорським домом. У дитинстві був розлучений із батьками та братами й виховувався серед чужих людей. Отримавши блискучу освіту, він, утім, не захоплювався світськими науками. Юнаком Климент вирушив до Святої Землі, прагнучи пізнати Христову науку.

В Александрії він слухав проповіді апостола Варнави та став ревним християнином. Згодом зустрів апостола Петра, прийняв від нього хрещення і став його учнем (Флп. 4:3). Під час місіонерських мандрів Климент знайшов свою сім’ю, яку вважав загиблою. Усі вони прийняли християнство і стали проповідувати Євангеліє.

Апостол Петро висвятив Климента на єпископа. Після смерті святих Петра, Ліна та Анаклета Климент став єпископом Риму (92–101 рр.). Його доброчесне життя й проповіді привели до християнства багатьох римлян, зокрема представників імператорської родини.

За наказом імператора Траяна Климента заслали до Інкерманських каменоломень поблизу Херсонеса. Там він, за молитвами, відкрив джерело води, що привело до навернення сотень язичників. Щодня хрестилося понад 500 людей. У каменоломнях був облаштований храм, де святитель проповідував.

У 101 році Климента стратили, утопивши з вантажем на шиї. Його тіло знайдене в нерукотворній “Ангельській церкві”. Довгий час у день його смерті море відступало, відкриваючи доступ до мощей святителя.

У IX столітті мощі святого підняли з дна моря, а частину з них князь Володимир Великий переніс до Києва, поклавши в Десятинній церкві. Мощі Климента стали першою християнською святинею на Русі, а його шанування — одним із найвідоміших.

https://www.youtube.com/live/u3x4g5t8wIw?si=HeMmIZ3mrEv9-YOJ

https://www.youtube.com/live/_RY6W9FDxaQ?si=TcMKgtZH3hWedGlu

Дорогі друзі!
Сердечно вітаю вас зі святом Введення в храм Пресвятої Богородиці!

Це свято нагадує нам про велику благодать Божу, про приклад смирення та посвяти Богові, який дала нам Пречиста Діва Марія. Нехай Її чистота, віра і любов до Господа надихають кожного з нас на духовний подвиг, укріпляють у вірі та наповнюють наші серця радістю.

Миру, тепла і любові вам та вашим близьким!

Нехай Всемилостивий Господь за молитвами Пресвятої Богородиці допоможе нам достойно провести Різдвяний піст, у молитві та покаянні, щоб з чистими серцями зустріти світле свято Різдва Христового.

Бажаю Божої допомоги, здоров’я, миру і заступництва Матері Божої у вашому житті!

21 листопада ми відзначаємо одне з великих богородичних свят – Введення у храм Пресвятої Богородиці.

Ця свято ми відзначаємо не лише у спомин про подію із життя Пресвятої Богородиці, але й для того, аби пригадати обітницю Її праведних батьків – святих Іоакима та Анни, які, будучи бездітними, дали обіцянку, що якщо Господь пошле їм дитину, вони віддадуть Її для служіння Богу. Вони залишилися вірними своїй обітниці перед Господом, і трирічна Марія, Якій судилося послужити Боговтіленню та стати Богоматір’ю, увійшла до Єрусалимського храму та навіть у Святеє Святих, куди міг входити тільки первосвященник і лише раз на рік.

Так само, як Господь виконує свої обіцянки, так і ми маємо пильнувати й дотримуватися обітниць, що їх ми приносимо Господу: коли молимося, каємося у гріхах, обіцяємо виправитися і плекати у собі найвищі чесноти, чинити справи милосердя. І завтрашнє свято покликане послужити нам нагадуванням про наші обітниці та важливість їх виконання.

Нехай за молитвами Пресвятої Богородиці Господь дарує нам щиру віру, нелицемірну любов, щоби всім цим ведені увійшли ми в Царство Небесне, де всі святі перебувають.

https://www.youtube.com/live/xFRNwyp-yQc?si=4u3imhx9TGUGdhfk

🟦 ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ 🟦

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за здоров’я та упокій, для поминання в ЧЕТВЕР – 21 ЛИСТОПАДА.

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

У цей день ми не тільки дивуємося і радіємо події Введення в храм Божої Матері, а й співпереживаємо, беремо в ній участь.

Як можна наблизитися до Божої Матері, як стати учасником свята, присвяченого Їй, як стати спадкоємцем благодатних дій цього свята? Єдиний спосіб зробити це – наслідувати і уподібнюватися їй.

Мати Божа у своєму житті показала нам багато прикладів чеснот і найвищої досконалості. Вона залишила нам благодатний приклад віри, любові, надії, милосердя, смирення та абсолютної відданості волі Божій. Вона показала нам найвищий приклад предстояння перед Богом.

Помолімося і подякуємо Пречистій за Її материнські молитви і клопотання за всіх нас. Вона приходить до храму, щоб через неї Бог прийшов до кожного з нас.

Молитвами Пречистої Божої Матері нехай буде з усіма нами Боже благословення і допомога.

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
[email protected]

На моєму сайті:
▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій Собко

https://www.youtube.com/live/Kr2bDt8F2OM?si=SC99K4nwAKX0RkJK

https://www.youtube.com/live/TeNQEtTam8Q?si=YOxrNHk24qcP4Y84

🟦 ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ 🟦

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за здоров’я та упокій, для поминання в ЧЕТВЕР – 21 ЛИСТОПАДА.

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

У цей день ми не тільки дивуємося і радіємо події Введення в храм Божої Матері, а й співпереживаємо, беремо в ній участь.

Як можна наблизитися до Божої Матері, як стати учасником свята, присвяченого Їй, як стати спадкоємцем благодатних дій цього свята? Єдиний спосіб зробити це – наслідувати і уподібнюватися їй.

Мати Божа у своєму житті показала нам багато прикладів чеснот і найвищої досконалості. Вона залишила нам благодатний приклад віри, любові, надії, милосердя, смирення та абсолютної відданості волі Божій. Вона показала нам найвищий приклад предстояння перед Богом.

Помолімося і подякуємо Пречистій за Її материнські молитви і клопотання за всіх нас. Вона приходить до храму, щоб через неї Бог прийшов до кожного з нас.

Молитвами Пречистої Божої Матері нехай буде з усіма нами Боже благословення і допомога.

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
[email protected]

На моєму сайті:
▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій Собко

https://www.youtube.com/live/S53JTNBfnCc?si=5osbZ1BTSPYxOBX2

Зі святою Неділею, дорогі друзі!

Бог дав нам людей, щоб їх любити, і речі, щоб ними користуватися. Проте часто ми змінюємо це місцями — любимо речі й використовуємо людей.

Коментуючи притчу про нерозумного багача, святий Августин наголошував, що цей чоловік зібрав багато добра, щоб їсти, пити та веселитися, тоді як навколо нього тисячі людей страждали від голоду. Він так і не зрозумів, що животи голодних, домівки вдів і вуста сиріт були значно надійнішими житницями, ніж ті комори, які він планував збудувати. Його багатство могло стати спасінням для багатьох, але через його егоїзм воно обернулося на його власну погибель.

Зазвичай ми сприймаємо цей Євангельський уривок як історію про багача, який володів господарством. Однак Френк Поллард додає до цього інше розуміння: насправді це притча про господарство, яке заволоділо нерозумним чоловіком. Адже багатство саме по собі не є гріхом, але коли воно стає сенсом життя, людина стає рабом своїх надбань, втрачаючи головне — любов до Бога та ближнього.

https://www.youtube.com/live/1ShDD8jCNiA?si=VxUpkJjsdXWyOEDx

🔴ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ🔴

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за здоров’я та упокій, для поминання в НЕДІЛЮ – 17 ЛИСТОПАДА.

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

Слово Боже цієї Неділі, нагадує нам притчу про нерозумного багача, який через радість, викликану добрим врожаєм, забув про Бога, поклавши свою надію виключно на земне багатство. Тоді Господь йому сказав: «Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував? Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє» (Лк. 12: 20 – 21).

Як це – багатіти в Бога? Хіба земне багатство – це гріх?

Саме по собі земне багатство є ані поганим, ані добрим, але воно може бути як одним, так і іншим – йти на користь або на шкоду. Все залежить від вашого ставлення до нього, від того, як ви це багатство використовуєте.

Гроші та різні матеріальні блага віддавна є частиною людського життя. Але проблема не в тому, що люди володіють грошима, проблема виникає тоді, коли гроші заволодівають людиною, стають самоціллю, спонукають до гонитви за збагаченням матеріальним. Це призводить до грошолюбства, користолюбства, сріблолюбства – одної з пристрастей, яка свого часу привела апостола Іуду Іскаріотського до зради Спасителя заради 30 срібників.

Всі ми – тимчасові на цій землі, і земне життя нам дано, щоби приготуватися до життя вічного. Раніше чи пізніше – до всіх приходить час земної смерті. Перед її лицем і бідні, й багаті є рівними, а забрати із собою у життя вічне вони зможуть тільки духовні здобутки.

За гроші можна багато чого купити тут, на землі, але багато чого – ні. Можна купити ліки, але не здоров’я, прикраси – але не красу, будинок – але не затишок в ньому… Можна бути настільки бідним, що не мати нічого, окрім грошей.

На противагу земному багатству – справжнє, нетлінне, духовне багатство доступне кожній людині. Всемилостивий Господь дарує його всім охочим, незалежно від їхнього соціального становища, віку, статі, здібностей чи талантів. І ми з вами не лише маємо можливість його здобути, а й у Священному Писанні почерпнути всю науку, як це правильно зробити.

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
[email protected]

На моєму сайті:
▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій Собко

З початком Різдвяного посту дорогі друзі!

Дорогі друзі!

Завтра розпочинається важливий період у житті православних християн – Різдвяний піст, під час якого ми очищуватимемо наші душі та готуватимемося до зустрічі свята Різдва Христового.

Піст триватиме сорок днів до Святвечора, який ми відзначатимемо за новоюліанським календарем – 24 грудня.

Пам’ятаймо, що піст є періодом найперше духовного очищення, і обмеження в їжі без щирої молитви та покаяння не принесуть бажаної духовної користі.

Святитель Іоан Золотоустий навчає: «Не кажи мені, що ти так багато днів постив, не з’їв того й іншого, не пив вина, пережив нечистоту, а покажи мені, чи став ти лагідним після того, як був гнівливим, чи зробився людинолюбним після того, як раніше був жорстоким, бо, якщо ти упоєний гнівом, то навіщо пригнічуєш свою плоть?

Якщо всередині заздрість і користолюбство, то яка користь від пиття води? Тепер шукаю не того, яка трапеза, але чи відбулася переміна злого напрямку думок».

Тож проведімо цей час у молитвах і покаянні, здійснюючи справи милосердя, аби зустріти Різдво Господа нашого Ісуса Христа оновленими та вдосконаленими, зберегти свої духовні здобутки та надбання і після нього, примножити їх та надихати своїм прикладом інших.

https://www.youtube.com/live/5zC73bb_5qo?si=VNfG4VGO6AONzp2V

https://www.youtube.com/live/YiWNTyvKUrM?si=hfIkfm1ooQM6zacx

Зі Святом, дорогі друзі! З днем памʼяті святителя Іоана Золотоустого!

Коли Святитель Іоанн Златоуст говорив, що красти – це страшний злочин, він сам не крав. Коли він говорив, що відвертатися від нужденних це не по-християнськи, він сам завжди відгукувався на потреби інших людей. Коли він казав, що хтось чинить неправильно, він сам спочатку робив так, як треба робити.

Він ніколи не проходив повз несправедливість і завжди втручався в це. Хоча, мабуть, і ті, хто був його сучасниками давали йому так звані дружні поради: що ти вплутуєшся?, - лише проблем більше буде у твоєму власному житті. Можливо, варто було б не помічати цього?

Святитель Іоан на все відповідав своїми справами. Ну, не міг він не помічати потребу інших людей, не міг не помічати їхні сльози, не міг не помічати несправедливість. І коли він помічав її, він не кричав на всіх перехрестях: ось із таким-то вчинили несправедливо. Він, перш за все, сам намагався відновити справедливість, підтримати людину і допомогти їй. Правда святителя Іоанна Золотоуста була у справах, саме тому його так полюбили люди.

Правителі, і навіть побратими єпископи, сучасники життя святителя, його не любили, його обмовили, засудили, відіслали на заслання в сучасну Абхазію, де святитель Іоан помер воістину мученицькою смертю, страждаючи від важких хвороб, страждаючи від неможливості спілкування зі своєю паствою але при цьому вимовляючи слова, які стали впізнаваними з його вуст:

Слава Богу за все!

https://www.youtube.com/live/aonIFAwaRZk?si=ExZUSM8VLm4dB8jq

Сьогодні молитовно вшановуємо пам’ять святих чудотворців Косми та Даміана і матері їхньої преподобної Феодотії. Жили вони у ІІІ столітті, родом походили з Малої Азії (нині Туреччина).

Брати рано втратили батька, який був язичником, але мати їхня, Феодотія, була ревною християнкою, тож виховала синів відповідно до заповідей Божих. Вони вивчали Священне Писання і, маючи велику любов до людей, вирішили опанувати й лікарську науку, щоби допомагати хворим. Господь благословив їхній намір і дарував їм дар зцілення і чудотворення.

Всіх вони лікували безкоштовно, тому їх називали безсрібниками. Зцілюючи язичників, навертали їх до істинного Бога, при цьому говорили хворим, що виліковують не вони, а сила Божа.

Косма і Даміан лікували різні тілесні і душевні недуги людей. Водночас, не забували і про інших створінь Божих – про тварин. Допомагали вони і хворим тваринам.

Багато чудесних зцілень дарували брати святі Косма і Даміан за час свого земного життя, яке завершили мученицькою смертю. За деякими джерелами – через людську заздрість: лікар-язичник заманив їх у печеру і там їх забили камінням. І після смерті святі безсрібники звершили багато чудес. На місці їхнього поховання була побудована церква, в якій теж відбувалися численні зцілення.

Святі безсрібники та чудотворці Космо і Даміане, угодники Божі, не переставайте молитися за нас!

Сьогодні, 1 листопада, ми вшановуємо пам՚ять святих безсрібників і чудотворців Косми та Даміана, яких Господь благословив даром зцілення. А за тиждень, 8 листопада, святкуватимемо головне свято на честь ангелів Божих – Собор архістратига Божого Михаїла та інших небесних сил безплотних.

13 листопада – день вшанування пам’яті одного з найбільших учителів християнства, одного з трьох вселенських святителів, неперевершеного проповідника, архієпископа Константинопольського Іоана Золотоустого. А 14-го листопада вшановуватимемо пам՚ять одного з перших апостолів Христових – святого Филипа. На цей же день припадають і заговини на Різдвяний піст, який також називають Пилипівкою.

15 листопада вшановуватимемо преподобного Паїсія Величковського, цього ж дня розпочнеться сорокаденний Різдвяний піст, який готуватиме нас до зустрічі великого свята Різдва Христового.

21 листопада – одне з 12-ти головних свят річного кола, Введення в храм Пресвятої Богородиці. З-поміж усіх Богородичних свят воно єдине висвітлює нам дитинство Божої Матері, Яку у юному віці до Дому Господнього привели Її батьки – святі Іоаким та Анна.

Традиційно, в четверту суботу листопада, яка цьогоріч припаде на 23 число, – День вшанування пам'яті жертв голодоморів. В цей день ми звершуватимемо заупокійну молитву за всіх, в Україні голодом заморених, за всіх невинних жертв свідомо спланованих і організованих комуністичним режимом штучних голодоморів.

24 листопада – памʼять святих великомучениці Катерини та преподобного Меркурія Чернігівського. А в останній день листопада, 30 числа, будемо вшановувати пам’ять святого апостола Андрія Першозваного, якого, окрім усього іншого, шанують як основоположника Церкви Христової на прадавніх українських землях. Слава Богу за все!

#Церква_з_тобою

https://www.youtube.com/live/j7vBTwlT3Gg?si=8n0yYKL5fpDMfR0h

31 жовтня за новоюліанським календарем Православна Церква України вшановує пам’ять святого праведного і багатостраждального Петра Калнишевського, останнього кошового отамана Запорозької Січі. Він упокоївся в цей день у 1803 році у віці 112-ти років. Земне життя його було довгим, але дуже важким, сповненим багатьма випробуваннями. Здебільшого для цього «потрудилася» російська царська влада.

За переказами, Петро Калнишевський прийшов на Січ восьмирічним хлопцем, був сином козацької вдови Агафії. Змалку полюбив запорозьку вольницю і, зростаючи, пройшов шлях від козацького джури до запорозького старшини. Був грамотним, начитаним, віруючим, розумним, його поважали козаки.

Вперше він очолив Запорозьку Січ у 1762 році та пробув на цій посаді менше року. У вересні того ж року він зустрічався в Москві з царицею Катериною II. Відтоді, мабуть, праведник Божий не впав в око імператриці, бо з посади кошового отамана його на деякий час усунули (ще у 1753-56 роках царський уряд скасував вибори на Січі). Проте козаки проігнорували царську волю і в січні 1765 року знову обрали Петра Калнишевського своїм кошовим отаманом. Спочатку спеціальна слідча комісія з Санкт-Петербурга розслідувала цей «свавільний» вчинок запорожців. Але з огляду на майбутню війну з Османською імперією, в якій українському козацтву відводилась чи не головна роль, імператриця Катерина II погодилася з обранням Петра Калнишевського кошовим отаманом, притримавши свій гнів на майбутнє.

За десять років, в червні 1775 року, стотисячна царська армія оточила Січ – невелике поселення з однією церквою і 38-ма будівлями. На той час у Січі перебувало лише кілька сотень людей, решта козаків знаходилася на паланках, промислах, по городах. Сили були надто нерівні… І тоді 84-річний кошовий отаман Петро Калнишевський, аби уникнути кровопролиття, наказав козакам скласти зброю.

Калнишевського заарештували, і за наказом цариці заслали в Соловецький монастир, де він у кам’яному напівпідвальному тісному сирому і холодному казематі, в суворому ув’язненні та нелюдських умовах існування провів наступні 27 років свого життя.

За переказами, останнього кошового виводили з камери до церкви лише тричі на рік: на Великдень, Преображення і Різдво Христове. Але в архівах не знайдено підтвердження навіть цього «послаблення». Протягом всього часу ув’язнення праведник був одягнений у старе козацьке вбрання, завжди розмовляв українською мовою. Поводив себе смиренно й побожно, чим здобув повагу місцевого чернецтва.

Лише указом нового імператора Олександра І від 2 квітня 1801 року Петру Калнишевському було «даровано прощення». Будучи в дуже поважному віці, він відмовився повертатися в Україну і доживав віку на Соловках, при монастирі. Відійшов до Господа у 1803 році, був похований на монастирському цвинтарі. А в 1856 році на могилі Петра Калнишевського встановили плиту, викарбувавши в епітафії короткий нарис життя кошового: «Здесь погребено тело в Бозе почившего кошевого бывшей грозной Сечи казаков отамана Петра Калнышевского, сосланного в сию обитель по высочайшему повелению, снова был освобожден, но уже сам не пожелал оставить обитель, в коей обрел душевное спокойствие смиренного христианина, искренно познавшего свои вины. Скончался 1803 года, октября 31 дня, в субботу, 112 лет от роду, смертью благочестивою, доброю».

Святий Петро Калнишевський за життя мав усе: і владу, і шану, і багатство. Він керував волелюбною громадою, був багатою людиною, мав великі статки. За своє життя він фундував будівництво п’яти церков на Роменщині, розбудував Спасо-Преображенський монастир біля Києва, робив значні пожертви монастирям на Запорожжі. Безсумнівно, він мав що втрачати, однак не змирився з царською сваволею і підступністю. Обрав правду, тісний і тернистий шлях страждань, відкинувши та зненавидівши беззаконня. Він показав найвищий приклад смирення і терпіння, великої любові до Бога і свого народу. Він був миротворцем. Таких Господь не залишає і вписує у книгу життя вічного. Його ж молитвами, Господи, помилуй нас і збережи нас у єдності й любові!

https://www.youtube.com/live/KegMa_QVwgQ?si=wpV_2JqQYF8XeJjS

🔴ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ🔴

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за здоров’я та упокій, для поминання в НЕДІЛЮ – 3 ЛИСТОПАДА.

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

Цієї Неділі в читанні Євангельському, Свята Церква натхненно, повторює нам слова Спасителя, які Він звертав до Іаіра – змученого хворобою своєї доньки батька – в мить, коли той почув, що його улюбленої доньки більше немає: «…не бійся, тільки віруй, і спасенна буде».

Ми повинні завжди пам’ятати і твердо вірити, що єдиною нашою надією є Господь. Він ніколи не залишить у біді тих, хто вірує у Нього.

Євангельська розповідь навчає нас тому, що щира віра має велику силу для кожного, хто живе на цій грішній землі. Вона прихиляє до нас милосердя і всемогутність Божу. Лише завдяки їй можна подолати будь-який страх, і отримати необхідне і бажане. Саме віра є основою і початком духовного життя, на якому утверджується наше спасіння.

Будемо старатись укріплювати свою віру, просити в Господа, Його благодатної допомоги. Пам’ятаймо, що саме Він є нашою першою і єдиною надією! Якщо так будемо жити і чинити у найтяжчих моментах нашого життя, то подібно до кровоточивої, почуємо від Нього: «дочко, віра твоя спасла тебе»!

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
[email protected]

▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій Собко

https://www.youtube.com/live/v6K3d7QpmOw?si=kIJOcNvuq2nI9PSv

https://www.youtube.com/live/k3lhOpyBqLE?si=zO1WUYMfe5Fj7wRE

Дорогі друзі, співмолитовники, дякую вам за підтримку, нагадую і прошу вас по можливості, один раз на місяць, робити посильні пожертви на цей рахунок 4441111040253092.
Або за посиланням - https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

Ніяких обов’язкових пожертв у нас нема і не буде, всі пожертви, як завжди, в міру ваших можливостей і милосердя.

Як безліч струмочків стікаються в річку, утворюють моря і океани, так нехай і наші серця, об'єднуючись у молитві і справах милосердя, преображаються, роблять нас ближчими до Творця.

Таким чином будемо трошки дисциплінованіші, і молитву нашу будемо підкріплювати справами милосердя, що також дуже важливо, тому що «віра – коли не має діл, сама по собі мертва» (Якова 2:17)

Молитовно дякую за підтримку та допомогу.

Якщо у вас є питання, напишіть мені повідомлення:

m.me/savvatiy

З повагою та молитвою,
Ваш ігумен Саватій

Ця свята жила у ІІІ столітті після Різдва Христового, в місті Іконія в Малій Азії (нині це місто Конья в Туреччині, в центральній частині Анатолії). Народилася вона в родині побожних батьків, які кожну п’ятницю – день добровільних і жертовних страждань Господа нашого Ісуса Христа – завжди відзначали постом, молитвою і милостинею. Донечка народилася у них саме в цей день, тож вони вирішили назвати її Параскевою, що з грецької означає «п’ятниця».

Рано свята Параскева осиротіла. Багату спадщину, що залишилася після батьків, вона роздала на справи благодійності, допомагала бідним і приймала мандрівників. Досягши повноліття, Параскева прийняла обітницю дівоцтва і дбала про поширення віри Христової серед язичників. Істинна віра, підкріплена справами милосердя святої діви, навертала у християнство багатьох поган. Звісно, це не подобалось тодішній язичницькій владі.

За відмову святої Параскеви принести жертву ідолам, вона була піддана жорстоким катуванням. Її били, підвішували на дереві, роздирали плоть до кісток залізними цвяхами. Потім її ледь живу кинули до в’язниці, але Бог не залишив мученицю і зцілив її. Побачивши чудесне зцілення, воєначальник ще більше розізлився і знову наказав катували Параскеву, палили смолоскипами, а потім відтяв їй мечем голову. Християни поховали тіло святої Параскеви. На другий день воєначальник виїхав на полювання, але його кінь раптово розлютився і скинув його в яр, де він забився і вмер.

Свята ж душа великомучениці діви Параскеви відійшла до Господа, а від чесних мощей її подавалося багато зцілень хворим. В народі святу Параскеву шанують як заступницю жінок, покровительку рукоділля, цілительку душевних і тілесних хвороб.

#Церква_з_тобою
Православна Церква України

https://www.youtube.com/live/f21l2J759hE?si=vAIRPkE29DwjU8fh

Зі святою неділею, дорогі друзі!

Сьогоднішнє Євангеліє звертає нашу увагу на подію в країні Гергесинській — трагічну й водночас промовисту історію. Господь, звільнивши одержимого від нечистих духів, дозволив цим духам увійти у стадо свиней, яке внаслідок цього загинуло, кинувшись у море. Приголомшливий образ: ціле стадо, що поринає у води! Скільки втрат, скільки ресурсів…

Але натомість — зцілення людської душі. Яка вартість такого спасіння? Для багатьох — надто висока, адже матеріальні збитки виявилися важливішими за чудо зцілення. Саме тому Христу “запропонували” залишити їхню землю, побоюючись нових незручностей і втрат.

Ми бачимо трагедію байдужості до іншої людини, де своя вигода переважає над людським життям. Євангеліє цього дня нагадує про глибокий конфлікт, що залишається актуальним і зараз: гроші, ресурси, влада — все те, що виправдовує загибель тисяч і мільйонів людей, те що люди часто ставлять вище за людську гідність.

Цей уривок також випробовує наше власне сумління: ми часто хоробрі в судженнях, поки не йдеться про особисті втрати. Проте коли справа доходить до реальної жертви, ми виявляємося тими, ким завжди були — людьми, що шукають компромісів, уникаючи складних рішень.

Не дозволяймо нашим пристрастям вигнати Христа з нашої душі. Даваймо ближнім свою підтримку і радість, будьмо готові пожертвувати власним заради інших. Тоді Господь неодмінно дарує нам у відповідь сторицею, і в цьому житті, і що набагато важливіше, в житті майбутньому.

https://www.youtube.com/live/Tqmq85hN_dk?si=inpWC4WdInDXq7W7

🔴ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ🔴

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за здоров’я та упокій, для поминання в НЕДІЛЮ – 27 ЖОВТНЯ.

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

Євангеліє цієї Неділі нагадує нам про трагедію, що сталася в Гергесинській країні! Страшної трагедії, страшного збитку, який приніс Христос. Спаситель дозволив нечистим духам звільнити біснуватого і вселитися в стадо свиней, які одразу кинулися з кручі в море і втопилися. Мальовнича картина, чи не так... Ціле стадо - у морі! Скільки свинини пропало, скільки їжі, скільки збитків...

Натомість зціленню людини Господь приносить економічну кризу цілій країні. Тому Його і "попросили" відразу піти, щоб чогось гірше не створив їм.

Насправді, на зцілення цієї людини ніхто не звернув уваги. Тим більше, своя свиня дорожча за будь-яку незнайому мені людину. Диво вислизнуло в той момент, коли люди поставили вище за людське життя і благо матеріальний ресурс.

Це Євангеліє – трагічне. Воно говорить про головну трагедію людства - влада, гроші, свині, золото, нафта та газ виправдовують смерті і страждання тисяч та мільйонів людей.

Це Євангеліє свідчить про трагедію нашої двуличності. Всі ми - завзяті герої, самовіддані правдоруби, поки справа не стосується наших свиней.

Але коли за правду потрібно відповідати власною шкірою, ми стаємо тими, ким і були завжди – грішними і немочними людьми, шукаючими компроміси і нездатними фактично ні на що.

Ми не повинні уподібнюватись цим людям і виганяти Христа зі своєї душі гріхами та пристрастями. Радіймо радості ближнього, і будьмо завжди готові жертвувати заради блага наших ближніх. Тоді і Господь неодмінно воздасть сторицею кожному за його добро та любов, і в цьому віці, і що набагато важливіше в майбутньому..

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
[email protected]

▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій (Собко)

26 жовтня - пам'ять святого великомученика Димитрія Солунського (Фессалонікійського)

Сердечно вітаємо всіх іменинників з Днем памʼяті небесного покровителя.

На іконах цей святий зображується красивим юнаком у військовому вбранні та зі списом у руках, бо зазнав мученицької смерті за Христа, будучи зовсім молодим. Він був сином благородних і побожних батьків та походив з міста Солуня (сучасні Салоніки, Греція), де його батько служив воєводою. Коли Димитрій досяг повноліття, батьки його відійшли у вічність, а Димитрія імператор Максиміліан призначив правителем Солунської землі, наказавши винищити християн. Натомість юнак став викорінювати язичницькі звичаї, навертаючи місцевих жителів у віру Христову.

Імператор розгнівався й наказав ув’язнити юнака. Димитрій встиг роздати все своє майно бідним і нужденним та смиренно прийняв покарання, не відступивши від своїх переконань, безстрашно виступивши перед царем та засудивши язичницьке багатобожжя.

Розважаючись гладіаторськими боями, імператор Максиміліан втратив свого улюбленого бійця Лія і дуже розсердився через це. А переміг його юнак-християнин на ім’я Нестор, який Димитрія мав за духовного наставника. Коли про це дізнався імператор, замість нагороди за перемогу велів стратити юнака, а Димитрія наказав проткнути списами. Так у 306 році великомученик відійшов до Господа.

Його тіло викинули на поживу диким звірам, але християни благоговійно поховали його. На тому місці звершувались численні чудеса та зцілення. Згодом над гробницею святого спорудили невеликий храм. Святий Димитрій став заступником рідного Солуня і не раз захищав його від набігів ворогів, від голоду, допомагав полоненим і подорожнім повернутися у місто живими. Його нетлінні мощі виточували чудодійне й запашне миро, про що свідчили численні сучасники. Через це святого великомученика Димитрія Солунського ще називають Мироточивим.

Молитва до святого великомученика Димитрія Солунського

Святий і славний великомученику Христовий Димитрію, скорий помічнику та щирий заступнику всіх, хто з вірою вдається до тебе! Сміливо перебуваючи перед Небесним Царем, виблагай у Нього прощення гріхів наших і щоб визволитися нам від всезгубної пошесті, землетрусу, потопу, вогню, меча та вічного покарання. Моли благість Його, щоб Він змилосердився над містом нашим, та всякою країною християнською. Виблагай у Царя Царюючих перемогу над ворогами, а всій країні нашій мир, спокій, непохитність у вірі та успіх у благочесті. А нам, що шануємо чесну пам’ять твою, виблагай благодатне зміцнення на благі справи. Щоб угодне Владиці нашому Христу Богу тут чинячи, ми, молитвами твоїми, сподобилися унаслідувати Царство Небесне для вічного прославлення Його з Отцем і Святим Духом. Амінь.

https://www.youtube.com/live/i_88M4bWwlI?si=UmcNSjSmwdIZAo2h

https://www.youtube.com/live/Xjq50jpZh5E?si=y_hR_1we7e3PLPNA

https://www.youtube.com/live/odu5LY94Jhc?si=7hMYRGNqVgaZqPKm

🔴ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ🔴

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за здоров’я та упокій, для поминання в НЕДІЛЮ – 27 ЖОВТНЯ.

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

Євангеліє цієї Неділі нагадує нам про трагедію, що сталася в Гергесинській країні! Страшної трагедії, страшного збитку, який приніс Христос. Спаситель дозволив нечистим духам звільнити біснуватого і вселитися в стадо свиней, які одразу кинулися з кручі в море і втопилися. Мальовнича картина, чи не так... Ціле стадо - у морі! Скільки свинини пропало, скільки їжі, скільки збитків...

Натомість зціленню людини Господь приносить економічну кризу цілій країні. Тому Його і "попросили" відразу піти, щоб чогось гірше не створив їм.

Насправді, на зцілення цієї людини ніхто не звернув уваги. Тим більше, своя свиня дорожча за будь-яку незнайому мені людину. Диво вислизнуло в той момент, коли люди поставили вище за людське життя і благо матеріальний ресурс.

Це Євангеліє – трагічне. Воно говорить про головну трагедію людства - влада, гроші, свині, золото, нафта та газ виправдовують смерті і страждання тисяч та мільйонів людей.

Це Євангеліє свідчить про трагедію нашої двуличності. Всі ми - завзяті герої, самовіддані правдоруби, поки справа не стосується наших свиней.

Але коли за правду потрібно відповідати власною шкірою, ми стаємо тими, ким і були завжди – грішними і немочними людьми, шукаючими компроміси і нездатними фактично ні на що.

Ми не повинні уподібнюватись цим людям і виганяти Христа зі своєї душі гріхами та пристрастями. Радіймо радості ближнього, і будьмо завжди готові жертвувати заради блага наших ближніх. Тоді і Господь неодмінно воздасть сторицею кожному за його добро та любов, і в цьому віці, і що набагато важливіше в майбутньому..

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
[email protected]

▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій (Собко)

23 жовтня – памʼять Апостола Якова, брата Господнього за плоттю

Святий Яків був сином праведного Йосифа, обручника Пресвятої Діви Марії, від його першої дружини. Церква явно відрізняє апостола Якова, брата Господнього, від інших апостолів з 12-х – Якова Заведеєвого і Якова Алфеєвого. Яків, брат Господній по плоті, входив до числа апостолів від 70-ти.

Святий апостол Яків від самого народження був назореєм, тобто особою, посвяченою Богові, яка добровільно дала обітницю суворо утримуватися від всякого вина та міцних напоїв, від підстригання волосся тощо – словом, від усього, що приносило тілу задоволення. Він носив грубу волосяницю, багато часу проводив у молитві та земних поклонах. Це теж було частиною обітниці назорейства, які служили свідченням чистоти і святості життя ізраїльського народу як обраного.

Про те, чому апостол Яків зветься братом Божим, відповідь знаходимо в Переданні. Так, коли його батько, Йосиф, розділяв землю між своїми дітьми від першої дружини, то захотів дати також певну частину і Господу Ісусу Христу, Який народився від Діви Марії, зарученої йому. Усі сини Йосифа не погоджувались з таким бажанням батька, і лише Яків прийняв Ісуса (тоді ще малого отрока) у спільне володіння своєю частиною – тому і став називатися братом Господнім.
Є ще одна причина. Коли Ісус Христос народився, і Діва Марія змушена була тікати з Ним до Єгипту, тоді і Яків тікав разом з ними, супроводжуючи і Богородицю, і свого батька Йосифа. Коли Ісус Христос виріс і почав вчити народ про Царство Небесне, Яків увірував у Нього. Та й Господь особливо полюбив святого Якова: він був обраний Ним до складу 70-х апостолів; після Воскресіння Господь окремо явився Своєму братові, а потім – іншим апостолам. Також, за Переданням, святий апостол Яків був поставлений Самим Господом на першого єпископа і предстоятеля Єрусалимської Церкви.

Тож апостол Яків удостоївся особливої честі: він не мандрував із проповіддю різними країнами, а навчав і священнодіяв в Єрусалимі, що мало дуже важливе значення для християнського світу. Він першим склав і написав Чин Божественної літургії, який потім скоротили (ради немочі людської): спочатку святитель Василій Великий, а потім святитель Іоан Золотоустий. До речі, Божественна літургія, укладена апостолом Яковом, братом Господнім, до цих пір звершується в Єрусалимі в день пам՚яті цього святого.

Як предстоятель Єрусалимської Церкви апостол Яків головував на Апостольському Соборі в Єрусалимі у 51 році. А близько 59 року після Різдва Христового він написав Соборне послання до християн із юдеїв із закликом терпеливого знесення страждань. Це послання включене до книг Нового Завіту.

Святий Яків був єрусалимським єпископом упродовж 30 років. А помер мученицькою смертю від рук фарисеїв близько 63 року після Різдва Христового, його забили камінням. На місці смерті, біля храму, він і був похований. За свідченням Орігена, письменника Церкви ІІІ століття, смерть святого Якова справила таке враження на юдеїв, що численні лиха і війни, які слідували за нею, як і руйнування Єрусалима, вважалися ними Божим покаранням за вбивство цього праведника. Мощі святого апостола Якова, брата Господнього, за деякими свідченнями, знаходяться в Римі, в церкві 12-ти апостолів (італ. Santi XII Apostoli).

https://www.youtube.com/live/elTDEe04RpI?si=85wV6YZX3nEtyfOW

«Ви – світло світу – сказав Господь Ісус Христос Своїм учням – Не може сховатися місто, яке стоїть на верху гори. І не запалюють світильник, щоб поставити його під посудину, але на свічник, – і світить всім у домі» (Мф. 5, 14-15). Настав і нині час нам згадати доброчесне життя і служіння одного з видатних православних ієрархів і першосвятителів древньої Київської кафедри – митрополита Київського, Галицького і всієї Малої Русі Рафаїла (Заборовського).

Його святительство припало на першу половину XVIII століття – період боротьби Київської митрополії за свої права і автономію, самобутність та традицію, які нищилися царською російською владою за допомогою Святійшого урядуючого синоду. Вступивши на Київську кафедру, митрополит Рафаїл (Заборовський) зробив все для того, щоб повернути давньому першопрестольному місту і Українській Церкві попередні права і привілеї, які відібрали російські монархи.

Митрополит Рафаїл був ревним пастирем, який піклувався про доручене йому словесне стадо, навчаючи духовенство і мирян словом проповіді і напоумлення, а найбільше – прикладом власного доброчесного життя.

Особливою турботою святителя Рафаїла була духовна освіта. Митрополит був благодійником Києво-Могилянської академії. На вдячність за чисельні пожертви на її відбудову та побудову нових корпусів, на утримання викладачів та студентів прізвище митрополита було внесене в назву школи, і так Києво-Могило-Заборовською академія називалася аж до її реформування на початку ХІХ століття.

Митрополит Рафаїл мав особливе піклування про Софійський собор, який був резиденцією Київських митрополитів і в якому під керівництвом митрополита Рафаїла були здійснені великі реставраційні та будівельні роботи. Святитель був також благодійником Михайлівського Золотоверхого монастиря, де часто звершував богослужіння.

Упродовж більше аніж півтораста років пам`ять блаженного митрополита Рафаїла шанувалася киянами з особливим благоговінням. Вважаючи Рафаїла великим угодником Божим, багато хто із киян і мешканців близьких містечок та сіл досить часто біля його гробу звершували панахиди і, за молитовним заступництвом його перед Богом, визволялися від різноманітних хвороб, бід і скорбот. Гроб святителя ще тоді не був обмурований і його чесні мощі, на прохання богомольців, відкривалися. Після реставраційних робіт, які проводилися з 1848 по 1853 рік, вхід до склепу було закрито чавунними плитами і з того часу панахиди за блаженним митрополитом Рафаїлом стали звершуватися над усипальницею, а його мощі спочивають у обмурованому гробі до нашого часу.

Священний Синод Української Православної Церкви (Православної Церкви України), після старанного дослідження життя і святительського подвигу Митрополита Київського, Галицького і всієї Малої Руси Рафаїла (Заборовського), відзначивши такі його чесноти, як ревне архіпастирське служіння Церкві Христовій, піклування про духовне просвітництво, особисті моральні якості і проявлені християнські чесноти, а також беручи до уваги факт його шанування побожним народом на засіданні, яке відбулося 28 березня 2023 року у Києві під головуванням Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, постановив:

– канонізувати і приєднати до лику святих святителя Рафаїла (Заборовського), Митрополита Київського, Галицького і всієї Малої Руси.

Свято-Михайлівський Золотоверхий чоловічий монастир

Зі святою Неділею, дорогі друзі!

Гріх багатія полягав не в тому, що він був багатим, а в тому, що він не надавав допомоги й не ділився з іншими. Через це він опинився в пеклі.

Щастя Лазаря не було пов’язане з його бідністю і стражданнями; він не засуджував багатіїв і не нарікав на свою долю, завдяки чому потрапив до раю.

А собаки, які лизали рани бідного Лазаря… До речі, саме собаки першими відправилися в космос.

Люди часто забувають, що справжня цінність не в матеріальних статках, а в доброті та милосерді. Багаті можуть накопичувати матеріальні блага, але якщо не діляться ними з іншими, вони залишаються самотніми у своїй розкоші.

Навпаки, ті, хто вважається бідними, можуть мати більше багатства в серці. Їхня щирість і здатність любити роблять їх багатими духовно, навіть якщо в матеріальному світі вони нічого не мають.

Лазар, незважаючи на свої страждання, залишався вірним собі. Він ніколи не втрачав надії і не зневажав тих, хто мав більше. Його доброта привела його до вічного життя, тоді як гордість багатія призвела до загибелі душі.

Ця притча нагадує нам, що важливо не лише те, що ми маємо, а й те, як ми ставимося до тих, хто оточує нас. Справжнє багатство полягає в тому, щоб ділитися любов’ю і милосердям, незалежно від нашого соціального статусу.

https://www.youtube.com/live/TejTvHuSayY?si=XHm-UwREKV3r1Y_V

Євангеліє цієї неділі – це знаменита притча про багача і Лазаря, в якій висвітлюється безтурботне та розкішне життя одного і бідне та нещасне життя іншого. Але прийшла смерть, завершилось все те, що було тут у тимчасовому існуванні. А що ж далі?

Лазар, який в цьому житті переніс страждання і прикрості, перебуває в раю, а гордий багач - у місці вічних мук. Будучи в муках, багач просить, щоб Лазар умочив пальця у воду та прохолодив його язика. Він, звертаючись до того нещасного, бідного, немічного, який лежав колись у його воротах і бажав насититись крихтами, що падали зі столу, до якого він ніколи не проявляв любові і милосердя, просить помочі, щоб полегшити його теперішні страждання.

Зі слів притчі зрозуміло, що не багатство є причиною страждань багача, а спосіб його життя, невміння розпоряджатися тим добром, яке було дане йому Богом. Але й не бідність, яка була у Лазаря, є необхідна для осягнення вічного блаженства, а смирення і терпеливість.

Саме в цих двох особах ми бачимо те, що чекає кожного із нас у вічності — блаженство праведників або страждання грішників. Бачимо ту переміну, яка відбувається після смерті: убогі, які були голодні, які плакали, стають блаженними і будуть тішитися безкінечним щастям, багаті, що приймали свою потіху, були насичені і не були милостивими, опиняться в безутішному горі.

Але у словах притчі є ще одне прохання багача. Він просить, щоб Авраам послав Лазаря до його братів, щоб і вони не прийшли у це страшне місце мук і плачу. Проте чує у відповідь такі слова: «У них є Мойсей і пророки; нехай слухають їх… Якщо Мойсея і пророків не послухають, то хоч би хто і з мертвих воскрес, не повірять». Ми повинні сприймати ці слова як звернення до кожного із нас тому, що бачимо до чого може привести безвір’я. Безвір’я, яке зароджується не від нестачі доказів чи переконання, а від духовної зіпсованості, закам’янілості. Тому ніякі докази не можуть допомогти тим, хто розбещений і зіпсований земними насолодами.

Сьогодні ми маємо дещо більше від Мойсея і пророків – Святе Письмо, Святе Євангеліє та настанови, які дав нам, грішним людям, сам Господь Ісус Христос, щоб ми могли осягнути вічне блаженство.

https://www.youtube.com/live/h3k__IF8YsQ?si=RI_Ya6cTtiNCgHsL

🔴ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ🔴

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за здоров’я та упокій, для поминання в НЕДІЛЮ – 20 ЖОВТНЯ.

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

Цієї Неділі в читанні Євангельському ми прочитаємо притчу Господню про багатія та Лазаря.

Не врятує нас бідність, і нас не загубить багатство як такі, самі по собі. Всі ми в руках Божих, всіх урівняє смерть.

Ми повинні вдивитися у ці образи, тому що ми з вами також нікуди не втечемо від цього суду, ми повинні чесно відповісти на питання Хто ми – Лазар чи багатій? І якщо ми відчуємо в собі багатія, що вже почав тліти зі своїми пристрастями, - покаємося тепер, зараз, поки ще ми живі, поки є ще якась сила в душі, є сила в тілі - ми повинні пройти цей шлях і ожити.

І будемо завжди пам‘ятати, що на шляху до Бога, не можна переступати через ближнього.

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
[email protected]

▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій (Собко)

https://www.youtube.com/live/YYs02gJk3x8?si=DyoEuY3h3pNu7p86

Зазвичай ввечері у храмах звершуватиметься особлива заупокійна служба – парастас (від грец. παράστᾰσις – «стояння поруч, клопотання»), якою починається Димитрівська поминальна субота. Адже, як відомо, біблійний та богослужбовий день бере початок з вечора: «І був вечір, і був ранок: день перший» (Бут. 1: 5). У саму ж суботу, вранці, служитиметься Божественна літургія, а після неї – загальна Панахида.

За традицією, Димитрівська поминальна субота є батьківською, тобто ми молимося за своїх спочилих рідних та близьких, хто відійшов із цього земного життя.

Димитрівською вона називається тому, що припадає напередодні вшанування пам’яті великомученика Димитрія Солунського. Він був людиною військовою, комендантом грецького міста Солунь, і в 306 році був страчений за сповідання християнства. Вважався покровителем воїнів, тож спершу Церква у Димитрівську поминальну суботу згадувала всіх воїнів, що загинули за віру і Батьківщину, а також всіх померлих раптовою смертю. Згодом стали творити пам'ять і за спочилих батьків, і за всіх одвіку спочилих християн.

Завтра, в Димитрівську поминальну суботу, ми будемо у молитві просити Бога за померлих батьків і рідних, братів і сестер, за всіх полеглих воїнів та безвинно вбитих – не лише в далекі часи, а й у теперішні. Проситимемо прощення їхніх гріхів і дарування їм Царства Небесного, де немає ні недуги, ні журби, ні зітхання, а є життя безкінечне. Спочилі вже не можуть каятися і просити прощення, зате ми можемо допомогти їм, молячи Бога за них.

У цей день прийнято також подавати записки з іменами спочилих рідних та близьких, які зачитуються священнослужителями під час заупокійного богослужіння. Також вірні приносять до храму поживу для потреб парафії та нужденних, чинять діла милосердя. Тож поки маємо час і можливість молитися за померлих, будемо виконувати свій обов’язок і надіятися, що Всемилостивий Господь почує наші молитви і простить їм провини їхні, вільні й невільні.

⚪️ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ⚪️

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за упокій, для поминання на Богослужінні 19 ЖОВТНЯ в Димитрівську поминальну суботу.

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

Ми молимося за спочилих християн на кожній Літургії, а особливо у дні загального поминання померлих, які називаються батьківськими поминальними суботами.

У ці дні ми згадуємо на Богослужіннях усіх спочилих одвіку християн, наших отців, матерів, братів і сестер. Ми молимося про те, щоби Господь дарував їм вічний спокій, і пам’ять про них вічно жила у серцях. Пам’ять – це те, з чого народжується вдячність і пошана, що формує нас як дітей своїх батьків і послідовників Христа.

Преподобний Паїсій Святогорець говорив, що найкраща допомога померлим - це їх поминання на богослужінні. "Заупокійні служби - це найкращий адвокат за душі покійних. Заупокійні служби мають таку силу, що можуть навіть вивести душу з пекла...".

Разом з батьками та родичами, згадаймо в молитвах імена всіх загиблих українських воїнів та невинно вбитих мирних громадян України. У Бога немає чужих. Всі ми рівні.

У поминальну суботу, по можливості, відвідайте храм і піднесіть молитву під час Літургії та панахиди за спочилих близьких і рідних, робіть справи милосердя, засвідчивши свою небайдужість і любов, що перемагає саму смерть.

Упокій Господи, спочилих рабів Твоїх!

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
[email protected]

▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій (Собко)

18 жовтня – пам’ять святого апостола і євангеліста Луки

Цей святий народився в сирійському місті Антіохії. Його ім՚я має латинське походження і означає «світло» (від латинського «lux»). Жив у І столітті від Різдва Христового. На своїй батьківщині, яка славилася розквітом наук і мистецтв, Лука збагатився знаннями. Апостол Павло згадує, що Лука був «лiкар улюблений» (Кол. 4: 14). Передання ж свідчить, що він був ще і живописцем, першим іконописцем.

Почувши про Спасителя, Лука прибув до Палестини і тут палко сприйняв вчення від Самого Господа. Обраний до складу 70-ти апостолів, святий Лука був посланий Господом на першу проповідь про Царство Небесне ще за життя Спасителя на землі. Після Воскресіння Ісус Христос явився святим Луці та Клеопі, що йшли до Еммауса: цю подію сам євангелист детально описує у Євангелії (Лк. 24: 13 – 27).

Лука був сподвижником святого апостола Павла, він брав участь у його другій місіонерській подорожі. І коли святого Павла полишили всі його учні, то апостол Лука єдиний залишився з ним, допомагаючи звершувати подвиг служіння (2 Тим. 4: 10). Після мученицької смерті апостола Павла, Лука попрямував з проповіддю в Єгипет, Фіваїду, Лівію і Ахайю.

Передання приписує йому написання перших ікон Божої Матері, побачивши які, Вона вимовила: «Благодать Того, Хто народився від Мене, і Моя милість з цими іконами нехай буде». А також – авторство перших ікон святих апостолів Петра і Павла.

Євангеліє святий Лука записав на початку 60-х років у Римі, найкраще з-поміж інших євангелистів дотримавшись хронологічного принципу у викладі подій. Євангеліє від Луки написане з використанням фактів християнської історії, усного Передання та розповідей Пречистої Діви Марії.

По тому він написав Книгу Діянь святих апостолів, яка, будучи продовженням Євангелія, розповідає про служіння, труди та подвиги святих апостолів після Вознесіння Спасителя. Головною темою є розповідь про Апостольський Собор 51-го року як основоположну подію в житті Церкви, яка стала догматичним підґрунтям для відмежування християнства від обрядового юдейства і самостійного поширення його у світі.

Свій земний шлях апостол Лука завершив у віці 84-х років мученицькою смертю. Був похований у Фівах, де від його святих мощей відбувалося багато зцілень. У другій половині IV століття їх з великою шаною перенесли до Константинополя.

Святий апостоле і євангелисте Луко, моли Бога за нас!

https://www.youtube.com/live/5OflxA8ZDfA?si=HGbfO_YQDMG0RLTT

17 жовтня – памʼять Пророка Осії

Святий пророк Осія, син Веерії, походив з коліна Іссахарового. Він жив у VIII ст. до Різдва Христового (не пізніше 722 р.) в Ізраїльському царстві та був сучасником святих пророків Ісаї, Михея та Амоса.

У той час багато його співвітчизників відступили від істинного Бога і, забувши Його благодіяння та чуда, почали поклонятися ідолам. Святий пророк Осія своїми мудрими настановами знову повертав їх до стародавнього благочестя. Він безстрашно викривав моральну і духовну деградацію свого народу, нагадуючи про їхній союз із Богом і важливість дотримання Його законів. Докоряючи жителям Ізраїлю за беззаконня, пророк передрікав їм великі біди від чужинців, переселення в ассирійський полон і наступне звернення їх до Бога. Осія наголошував, що справжня вірність Богу виявляється не тільки в жертвоприношеннях, але і в щирій любові та милосерді (Ос. 6:6).

Майже за тисячу років до приходу Спасителя святий пророк за натхненням Святого Духа провістив, що припиняться старозавітні жертвоприношення та більше не буде Ааронового священства (Ос. 3:5), а по всій землі пошириться істинне Богопізнання (Ос. 2:20). Пророк Осія також говорив про Христа, що Він повернеться з Єгипту (Ос. 11:1; порівн. Мф. 2:15), воскресне на третій день (Ос. 6:2; порівн. 1Кор. 15:4) і переможе смерть (Ос. 13:14; порівн. 1Кор. 15:54-55). Ці пророцтва вказують на тісний зв’язок старозавітних пророцтв із Новим Завітом, підкреслюючи, що весь шлях спасіння людства було передбачено ще задовго до народження Христа. Пророцтва святого Осії включені до книг Святого Письма і є глибоким джерелом духовної мудрості.

Пророче служіння святого Осії тривало понад 60 років. Незважаючи на тривалу невдячність і спротив з боку свого народу, він залишався відданим Божому покликанню, показуючи приклад непохитної віри та терпіння. У глибокій старості, все своє життя присвятивши виконанню волі Божої, богонатхненний пророк мирно спочив і був похований у своїй землі.

https://www.youtube.com/live/goQ0zYOdVO8?si=__s3Ep3lwO0OWebc

16 жовтня – пам’ять мученика Лонгина сотника

Життя Лонгина Сотника, відомого також як Святий Лонгин, є прикладом перетворення від римського воїна до вірного послідовника Христа. Лонгин був сотником римської армії, який командував загоном, що був присутній при розп’ятті Ісуса Христа на Голгофі. Його роль в історії стала особливо значущою завдяки його свідченню про смерть Спасителя.

Після розп’яття, за Євангелієм від Матвія (27:54), саме Лонгин, бачачи, як темрява покрила землю і відбулося землетрус, виголосив знамениту фразу: «Воістину цей чоловік був Сином Божим». Це свідчення, виголошене язичником, стало одним з перших публічних визнань божественності Христа після Його смерті.

За переданням, Лонгин також разом з іншими воїнами пильнував біля гробу Христа після Його поховання. Він став свідком Його Воскресіння, що ще більше зміцнило його віру. Після цього Лонгин залишив військову службу та став проповідувати християнство.

Його діяльність викликала ненависть серед римської влади, яка вважала християнство загрозою. Лонгин був схоплений і страчений за віру, а Церква канонізувала його як мученика.

Святий Лонгин є символом навернення і щирого каяття, оскільки він перейшов шлях від невіруючого воїна до вірного свідка Ісуса Христа. Його пам’ять вшановується в християнській традиції як приклад сміливої віри і мучеництва заради істини.

https://www.youtube.com/live/WUnmgD5jmYo?si=kDDblAyLMHzwcgbZ

⚪️ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ⚪️

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за упокій, для поминання на Богослужінні 19 ЖОВТНЯ в Димитрівську поминальну суботу.

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

Ми молимося за спочилих християн на кожній Літургії, а особливо у дні загального поминання померлих, які називаються батьківськими поминальними суботами.

У ці дні ми згадуємо на Богослужіннях усіх спочилих одвіку християн, наших отців, матерів, братів і сестер. Ми молимося про те, щоби Господь дарував їм вічний спокій, і пам’ять про них вічно жила у серцях. Пам’ять – це те, з чого народжується вдячність і пошана, що формує нас як дітей своїх батьків і послідовників Христа.

Преподобний Паїсій Святогорець говорив, що найкраща допомога померлим - це їх поминання на богослужінні. "Заупокійні служби - це найкращий адвокат за душі покійних. Заупокійні служби мають таку силу, що можуть навіть вивести душу з пекла...".

Разом з батьками та родичами, згадаймо в молитвах імена всіх загиблих українських воїнів та невинно вбитих мирних громадян України. У Бога немає чужих. Всі ми рівні.

У поминальну суботу, по можливості, відвідайте храм і піднесіть молитву під час Літургії та панахиди за спочилих близьких і рідних, робіть справи милосердя, засвідчивши свою небайдужість і любов, що перемагає саму смерть.

Упокій Господи, спочилих рабів Твоїх!

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
[email protected]

▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій (Собко)

15 жовтня – памʼять преподобного Євфимія Нового, Солунського

Преподобний Євфимій Новий, Солунський, у миру Микита, був уродженцем міста Анкіри в Галатії. Його батьки, Єпіфаній та Анна, вели доброчесне християнське життя, і їхній син із дитинства відзначався лагідністю, чесністю та послухом. У семирічному віці він залишився без батька і незабаром став опорою для матері в усіх справах.

Пройшовши військову службу, Микита за наполяганням матері одружився. Після народження дочки він таємно залишив дім, щоб вступити до монастиря. Преподобний Євфимій подвизався 15 років на горі Олімп, де старці навчили його монашеським подвигам.

Згодом преподобний переселився на Святу Афонську гору. По дорозі, дізнавшись, що його мати та дружина здорові, він повідомив їм, що став ченцем, і надіслав їм хрест, закликаючи наслідувати його приклад.

На Афоні преподобний прийняв велику схиму і прожив три роки в печері, у повному мовчанні, борючись із спокусами. Довгий час святий Євфимій подвизався на стовпі неподалік від Солуні, наставляючи тих, хто приходив за порадою, та зцілюючи хвороби.

Преподобний настільки очистив свій розум і серце, що був удостоєний Божественних видінь і одкровень. За Божим велінням, у 863 році на горі Перистера неподалік від Солуні святий Євфимій заснував дві обителі, якими керував 14 років, залишаючись у сані диякона. В одній із цих обителей прийняли постриг його мати та дружина.

Перед своєю кончиною преподобний усамітнився на острівці біля Афону, де й помер у 898 році. Його мощі були перенесені до Солуні. Преподобного Євфимія називають Новим на відміну від преподобного Євфимія Великого.