Щоденник Роніна

Повстанці з Мʼянми також вчаться на нашій війні,і вирішили спробувати робити скид з дрону.
Але все пішло не по плану…

Трохи про світосприйняття

Беремо думку пересічного громадянина, який читає інфо-вкиди та не дотичний до армії напряму. З одного боку, він штурмується телемарафоном, «бусифікованим кумом» із учебки в Десні та іншими людьми, далекими від лінії боєвого зіткнення, але такими, що знаходяться в одній інфобульбашці.

З іншого боку — російським ІПСО про ТЦК, розстріли полонених, всемогутність рашки та безглуздість спротиву.

Подивіться на ці дві світлини.
Про що можна сказати в першому та другому випадку?

Перша світлина:
Все пропало, катастрофа, росіяни забрали близько 20% території України, червоні плями скрізь.

Друга світлина:
Крим та ОРДЛО були захоплені ще до 2022 року. Зелені плями — це те, що відвоювала українська армія. На фото навіть не видно Київської та Чернігівської агломерацій. Так, втрати є, але вони не катастрофічні.

Шановні, ми понесли ці втрати, воюючи проти армії у 2 млн осіб із найбільшими запасами техніки та авіації в Європі. Ми воюємо три роки. Так, це три тяжкі роки, але здебільшого є світло в домівках, є їжа та вода, є свята та посиденьки в кафе, а також поїздки на відпочинок.

Це не Сталінград зразка 1942 року.

Висновок

Світосприйняття будується на перевіреній та критично виваженій інформації, яка надходить у ваш мозок. Фільтруйте її. Не спілкуйтеся в токсичному колі людей і не читайте інфо-помийки, що ретранслюють зраду.

Підтримуйте армію. Якщо самі не долучаєтеся, то хоча б закривайте рота зрадофілам і показуйте їм цей пост.

А якщо і це не допоможе — лупцюйте ногами по обличчю. Я вам усе сказав.


Підписка:
https://t.me/+WQe8kDmifAyasL4h

Було цікаво дізнатися, що це за камікадзе з 250-кілограмовим кабом.

На фото — літак Aeros Sky Ranger Ninja, який був використаний для «доставки» вантажів. Як бачимо, ціна на саму тушку не є значною.

Продовжимо понеділок маразмами, раз вже почали.

От ви смієтесь, а я іноді на власні очі бачу, як реальні, досвідчені військовослужбовці "контролюють сектор на 9-ту годину", запхнувши отако примкнутий магазин у нагрудний підсумок.

"А мнє так удобна!" (С)

Ну, що тут скажеш... Премія Дарвіна сама себе не отримає, звісно...

Але враховуючи, що від такого двбйба може постраждати увесь його підрозділ, то доводиться прямо забороняти так робити. У наказовому порядку.

Доступні для замовлення через 2/3 тижні🤝

Доповідаю голосом, що Торецьк досі тримається і це не піздьож для марафону як часто буває.

На відео побачите контратакуючі дії штурмовиків підрозділу КОРД, внаслідок яких вдалося вибити підарів з важливого вузла оборони у місті + взяти грядку полонених.

Досить блять нити🚬

⚡️Кадри непростої роботи воїнів 73-го центру ССО на Курщині.

Нальоти, засідки, диверсії, зачистки, ураження бійців та техніки противника усіма наявними засобами.

Наші воїни використовують усі можливості, знання і досвід для знищення ворога і стримування його просувань до української землі.

Піни.
Матеріал: латунь 0.8мм
Розмір: 35х26мм
Кількість: 50шт.
Ціна: 500 грн.

Для замовлення писати сюди

Ілон Маск показує свою прихильність німецьким ультраправим не лише на словах

@OstanniyCapitalist

Якісно працюють тигри!

Сова "внешней разведки" сбивает мавик ВС РФ в небе над Донецкой областью

Вибір без вибору

Щоб нас не чекало на перемовинах, так чи інакше доведеться змиритися з втратою територій та людей. І це найболючіше, про що я думаю… Що маємо станом на зараз?! Патріотичний дух серед мобілізованих на низькому рівні, у діючих просто розсипається організм, і все тримається на ненависті. Як я вже писав, це проблема несвоєчасної допомоги, провалу мобілізації через законодавчі дірки та народження демона, як ТЦК. Три літери, які стали медійною бомбою, запущеною в наші смартфони. Кумовство та невідповідність займаним посадам через брак кадрів — це все, що в результаті нашкодило нашій національній ідеології. Та чи була вона в нас взагалі? Чи хоча б один президент формував її за свій термін?

Може, це не дуже популярно, але погляньте обʼєктивно, що відбувається. росія провела гарну дипломатію на Близькому Сході, в Азії та Африці, і ця дипломатія опирається на багаторічні взаємовідносини. Навіть якщо відкинути їхній зовнішній чинник, у ворога станом на позаминулий рік громадян чоловічої статі майже 68 мільйонів, у нас — 18. Середнє число підпадаючих під мобілізацію все одно буде в декілька разів більше, ніж маємо ми.

Світ може надати лише зброю та кошти, ніхто не хоче вмирати разом з нами. Наш супротивник — це не папуаси в лаптях, до яких вони звикли, і західний світ це розуміє. Жодна європейська країна не витримає схожу війну сам на сам за кількістю сил та засобів. Але вони всі живуть у своїй мильній бульбі.

Що стосується перемовин, ніхто не знає, як вони пройдуть. Ключовим для нас є знайти правильну мілітаристську дипломатію і вибудувати реальні, не паперові безпекові відносини. Уже маємо гарантії щодо ядерного роззброєння, а цей папірець нікому не потрібен, лише як фізичний доказ історичної халепи.

Всі домовленості, які відбудуться, однозначно не мають торкнутися нашої обороноздатності. Це наше і тільки наше право на захист. Допустивши якісь компроміси, нам прийде остаточний кінець.

Ми повинні бути ініціаторами «прифронтових» оборонних союзів, наприклад, з країнами Балтії. Переформатувати строкову службу та розвивати програми резервістів. Провести реформи в освітніх навчальних закладах — як профільних військових, так і військових кафедр, також шкільних програм «Захисту України» (ДПЮ). Обовʼязково збільшити кількість регулярного війська та навчатися, навчатися і ще раз навчатися. Все те, чого не хоче росія. Але це наша географічна «доля», хтось може просто поїхати, хтось — ні, але факт є факт.

Нарешті, потрібно вибудувати ідеологію української нації на найвищому рівні та інтегрувати її в підручники та національні програми. У нас є старі та нові герої, покоління мають рости на їхньому прикладі мужності, відданості та жертовності. У нас є свої Кріс Кайл та Маркус Латрелл у квадраті. Нам не потрібно висмоктувати з пальця історії виживання та стійкості... Це все має ожити через культурний образ, але свій, власний, не втрачений в американщині. Правда і тільки правда… Рекрутинг і тільки рекрутинг.

Слоганом на найближчі десять років мають стати слова: Мілітаризм, Ідеологія, Оборона.

Португалія частина 2

Ось Вам чуток Португалії на плівку

Хвалене не стає ні гіршим, ні ліпшим через те, що воно хвалене.
А чи стане гіршим смарагд, якщо його не похвалять? А золото, слонова кістка, пурпур? А ліра чи меч? А квітка чи деревце?

Важке відео. Але це прикре підтвердження написаного мною в цьому пості- на війні може трапитись все. Є хайп диванних експертів та інших «лідерів думок», «інфлюенсерів» хто до реальної війни не доїхав, а є реалії ближнього піхотного бою в різній місцевості.

Опис від ворога:
«Видео с нашлемной камеры украинского штурмовика, снятое в ходе боев за Трудовое.

Российский и украинский бойцы вступают в ожесточенную перестрелку на коротке, перетекшую в не менее жестокий рукопашный бой с применениеv ножей и подручных средств.

Боец родом из Якутии буквально выгрызает победу у своего оппонента. Под конец смертельно раненный солдат противника просил перестать его резать и дать умереть спокойно, также искалеченный тяжелой схваткой российский штурмовик выполняет его последнюю просьбу.»

P.S: в нашому підрозділі більш досвідчені командири зробили обовʼязковим для бійців на війні носити «вторичку»-пістолет на РПС. І як ми тоді доволі швидко це зрозуміли що це правильно, окрім ближнього бою зброя основна може заклинити у критичний момент і тд.

#військова_справа@ViktorovichDumaye

@ViktorovichDumaye

Я хочу розповісти Вам історію з життя Опери, яку я дізнався від представниць цього суспільства. В одному з будинків на вулиці Сент-Онорі жила бідна жінка, яка ніколи не виходила з крихітної кімнатки під дахом, яку вона знімала за три франки на місяць. У неї була дванадцятирічна донька - завжди охайно одягнена, замкнута і мовчазна дівчинка. Тричі на тиждень вона виходила з дому серед дня, а поверталася одна опівночі. Всі знали, що вона служить фігуранткою в Опері. Якось спускається вона до брамника і просить запалену свічку. Свічку їй дають. Дружина брамника, дивуючись, що дівчинка не повернулася зі свічкою, піднялася на чердак і побачила, що жінка лежить мертва на своєму убогому ложі, а дівчинка старанно спалює товсту зв'язку листів, витягнуту з величезної скрині. «Матуся померла сьогодні вночі і наказала мені спалити всі ці листи, не читаючи», - сказала дівчинка. Вона так і не дізналась справжнього імені своєї матері; в цілому світі в неї тепер нікого немає, і щоб заробляти на життя, доведеться їй і надалі зображати на сцені мавпочок, дияволів і коршунів.
У передсмертній настанові мати просила її вести праведне життя і не залишати терени оперної фігурантки. Вона, треба сказати, веде себе дуже розумно, дуже побожна і не намагається нікого розжалобити своєю історією. Так от, чи не заслуговує ця дівчинка в сто раз більшої поваги за те життя, яке доводиться їй вести, ніж Ви, маючи рідкісне щастя насолоджуватися оточенням людей настільки бездоганних і рафінованих, які мені певною мірою видаються квінтасенцією цілої цивілізації. Скажу відверто. З нижчим станом я можу спілкуватися лише зрідка, та й то з властивої мені невгамовної тяги пізнавати всі різновиди породи людської. І в мене ніколи не вистачає духу мати справу з чоловіками із нижчого стану. Є в них щось дуже відразливе, особливо у нас у Франції; ось в Іспанії у мене завжди були друзі серед погоничів мулів та тореадорів.
Я не раз їв із одного горщика з людьми, яких англієць не удостоїв би поглядом з побоювання втратити повагу до себе. Я навіть пив з одного бурдюка із каторжанином. Щоправда, слід зауважити, що нічого, крім цього бурдюка, у нас не було, а коли мучить спрага, вибирати не доводиться. Не вважайте через це, що мене тягне до різного зброду. Просто я люблю спостерігати інші звичаї, інші фізіономії, слухати іншу мову - тільки й усього.

Проспер Меріме
Листи до незнайомки

https://amp.fakty.ua/448110-my-ne-smozhem-pobedit-s-tem-podhodom-k-vojne-kotoryj-my-vidim-sejchas---geroj-ukrainy-vasilij-burmech

Вони шукають собі усамітнення - на селі, над морем, у горах; та й сам ти, зазвичай, вельми цього прагнеш. Все це, однак, від великого неуцтва: адже щохвилі - забажай лишень! - можеш усамітнитися наодинці з собою. Бо для людини ніде немає затишнішого й безтурботнішого усамітнення, як у власній душі; але надто, коли в когось усередині є те, від чого, щойно до нього зазирнеш, - маєш в усьому полегкість; а полегкістю називаю не що інше як доладність. Тож постійно даруй собі це усамітнення і сам себе оновлюй. Нехай у тебе буде кілька стислих положень, яких, тільки-но перед тобою постануть - має стати, щоб цілу Ії очистити, і відпустити тебе вже вільним від роздратування на те, до чого повертаєшся.

Українська правда як завжди на висоті!
Як же це все заєбало…

https://youtu.be/7JqcyiQotrI?si=emctHjljSSYolqgD

Професор Інституту журналістики КНУ ім. Шевченка Микита Василенко заявляє, що введення західних миротворців вирішить демографічну проблему в Україні, бо "приїде 40 тисяч мужиков, з грошима, голодних до жінок", а тут "сотні тисяч голодних українок, у яких чоловіки або на війні вже померли, або покалічені".

У 2000—2010-х роках Василенко водночас із кар'єрою викладача робив і політичну — однак партію, до якої він належав багато років, на початку великої війни заборонили як проросійську.

У 2018—2022 роках Микита Василенко регулярно з’являвся на каналах Віктора Медведчука і Євгенія Мураєва.

Короче, чистий підар, і висловлювання подібні — теж підарські.

Катарсис - Підписатися

Можна писати багато роздумів на тему чому хтось долучився до війська, а хтось ні.
Можна шукати причину в тотальній зневірі на третій рік повномасштабки, але в мене в такому випадку в голові одне питання, чому чекали весь цей час?…
Можна опускати руки, а можна шукати сили і причини рухатись далі.
Можна впасти в йобану смуту після відпустки на берегах Португалії, а можна погрузитись у рутину(книги, спорт, робота) і працювати як годинник. Нахуй вашу мотивацію, дисципліна вирішує.
Можна казати що те, яку роботу ти зараз виконуєш тобі не подобається, бо не відчуваєш себе по справжньому чоловіком, а можна просто робити свій максимум на своєму місці.
Можна казати що армія тебе нічому не навчила, а можна читати, дивитись ютюб і запитувати старших побратимів, щоб отримати нові знання. Все одно завжди знайдеться якийсь обісцяний гусь, який скаже - ти не справжній військовий…

Намагаюсь сконцентруватись на собі, на саморозвитку і абстрагуватись від тотального пиздеця навколо. Фляга тече у багатьох і повірте не тільки від активної пиздячки.
Ким би ти не був і що б ти не робив, в тебе завжди будуть щури які пиздять за спиною.
Це гірше ніж вороги, які прямо показують своє відношення до тебе.

Поки я писав, втратив початкову думку…

Одна-єдина філософія, а полягає вона в тому, щоб уберегти від збиткування й шкоди внутрішнього генія: щоб він був сильнішим від насолоди й страждання; щоб нічого не чинив ані навмання, ані в брехні й лицемірстві; щоб не залежав від того, що зробить чи не зробить хтось інший. Та й щоб приймав усе, що йому припало й що вділено, адже походить воно звідти ж, звідки він сам. А понад усе - щоб із сумирною думкою очікував смерті, бо смерть-це тільки розпад елементів, із яких складається кожна жива істота. Якщо ж для самих елементів немає нічого страшного в тому, що кожен із них ненастанно перетворюється в інший, то чого б то комусь криво дивитися на те, що й усе в світі зазнає перетворення й розпаду? Це - природно; а в природному - жодного зла (с)

Від жодного з цих людей не можу зазнати шкоди, бо до мене нічия гидота не перекинеться.

The tattooed hands of a commander Tom Peter
Roman is 38 and a commander of a sniper support unit. He left Ukraine years ago and settled in France. He said he had everything he ever dreamed of, but then the war started, and he signed up because he felt he couldn’t look at himself in the mirror if he was sitting this out. So he went back to his home country to fight. We were in Donbas region and spent four or five days with him and his men in various dugouts. He has a reconnaissance drone unit, a mortar unit, and active fighting personnel, and they fan out across a section of the frontline. He works out of a command room in the basement of a house in a damaged village that’s barely populated. Most locals have left. He spends most of his days and nights in front of his screens, directing his guys.
He’s a very impressive, imposing character, with tattoos all over his body, this massive ginger beard and a low gravelly voice, a charismatic person who is well respected by his peers. The tattoo on one hand says “revenge”, the one on the hand that holds the cigarette says “hate”.
One of his closest childhood friends was killed fighting the Russians, and it was a very traumatic experience for him. He got those two words tattooed on to his hands, and he says that’s what motivates him on days when he might be feeling low. Many people volunteered to fight to protect their country, but for many it’s become personal, because they have lost close friends and comrades. These tattoos symbolise the personal tragedy that every soldier like him has experienced in this war.


https://www.theguardian.com/lifeandstyle/2024/dec/26/the-photographs-that-defined-2024-and-the-stories-behind-them

📷 The Guardian включила три фото з України до списку найкращих за 2024 рік

Скоро…

Сильно…

https://youtu.be/4vXMm8xHQM8?si=-8R4-n8ffk6H6dBD

Русачок восхітілся

🔥💣

Черговий військовий злочинець, Генерал-лейтенант Ігор Кирилов обнулився 🚬

Він був начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Збройних сил Російської Федерації, був ліквідований у Москві 17 грудня 2024 року. За даними джерел, операцію з його усунення здійснила Служба безпеки України (СБУ) у відповідь на накази Кирилова щодо застосування забороненої хімічної зброї проти українських військових.

Вибух стався вранці 17 грудня на Рязанському проспекті в Москві, коли Кирилов разом із помічником заходили до під’їзду житлового будинку.
За попередніми даними, вибуховий пристрій був закріплений на електросамокаті, припаркованому біля входу. Пристрій спрацював у момент, коли Кирилов та його помічник наблизилися до нього, внаслідок чого обидва загинули на місці.

Ця операція демонструє здатність українських спецслужб досягати цілей навіть на території противника, що може стати попередженням для інших осіб, причетних до воєнних злочинів проти України.

Ставайте у чергу та обличчя до огляду, хочеться побажати іншим чортам 😉

Підписка:
https://t.me/+WQe8kDmifAyasL4h

If you have no enemies, you have no character. Taking a stand always creates opposition.

Людям важко жити знаючи, що я живу не дивлячись ні на що.
При цьому не зраджую своїм принципам…
Успіхи не дають їм нормально спати.
Значить я все роблю правильно 🫡

Як там кажуть:
Собаки лають…

Don’t be careful
Be confident

Хлопці з UA_REG TEAM 🐺 роблять тотальний русоріз знищуючи логістику ворога десь на Курщині.

Американський піхотинець

🇸🇾 Росія не може евакуювати сотні своїх військових із Сирії — боїться, що їх накриють вогнем, кажуть у ГУР.

Сотні російських військових не можуть дістатися з провінції Хомс до авіабази у Хмеймімі. Тож російські високопосадовці просять гарантій недоторканості для солдатів, які чекають у районі аеродрому Т4.

У Сирію вже прибули найманці з російських приватних військових компаній, зокрема «африканського корпусу». Вони мають захистити підрозділи РФ, які рухаються з глибини Сирії до баз на узбережжі.
 
До евакуації своїх військових Росія хоче залучити ще щонайменше 25 військово-транспортних літаків ― перекидати війська, озброєння та техніку з Хмейміму до Ростова-на-Дону, Чкаловська та Владивостока.

@babel

https://www.nytimes.com/2024/12/13/world/europe/ukraine-war-dating.html?unlocked_article_code=1.hE4.ZMCe.IU6tdYWl_5K_&smid=url-share

Хоробрі не живуть вічно,
Боягузи не живуть взагалі…

В Донецке ликвидирован важный военный преступник — экс-начальник колонии в Еленовке Сергей Евсюков.

В июле 2022 года в одном из ее бараков РФ совершила теракт против пленных украинских военных, убив как минимум 53 человека и ранив более 130.

Также ранена его жена — сотрудница МВД. Она находится в больнице в тяжелом состоянии и без ноги.

В 2023 году СБУ пообещала для Евсюкова справедливое наказание.

❗️ Новим командувачем Сухопутних військ ЗСУ призначений Михайло Драпатий, — Зеленський.

Генерал-майор успішно організував оборону на Харківському напрямку та зірвав наступальну операцію російських сил.

Легко воювати,
коли воюють чужі діти і батьки…
(с) Розвідка Ноем

Бджоли не доказують мухам, що мед кращий за гівно…

От Вам нова партія хуєсосів…

https://youtu.be/Rfo-qliL7a4?si=xE8KF7qOKeICb5UY

Мариуполь: военные преступления РФ

На первом видео зафиксирован факт расстрела российскими военными гражданского автомобиля, в котором находились дети.

Следующее видео демонстрирует отдачу преступного приказа на расстрел автомобилей с гражданским населением.

Оба видео являются частью документального фильма «У края бездны». Это лишь небольшая часть задокументированных военных преступлений России, включенных в этот фильм.

ДОХЛЫЕ РАСИЯНЕ

Те що стоїть на шляху,
Стає шляхом…

Ікони допомогли.

Сталеві нерви яйця.

Під час Арденнської операції в грудні 1944 року передові частини СС прорвали американські позиції в Арденнському лісі, і деморалізовані американські підрозділи в паніці тікали маленькими дорогами, що виходили з Арденнського лісу, а нацисти йшли за ними буквально по п'ятах.
Мою частину, де я служив (82-га повітряно-десантна дивізія), було висунуто наперед із резерву, щоб допомогти зупинити просування ворога. Десантники 82-ї рухалися вдень і вночі, щоб створити блокпости на дорогах, що ведуть через Арденнський ліс, а також у них була місія, повноваження й відповідальність зібрати американців-втікачів і зупинити просування нацистів.
Саме це вони й зробили.
Там був американський танк, 30 тонн смерті, який їхав "по одній із цих маленьких доріг через ліс, утікаючи від німців. Біля дороги стояв один самотній десантник. Фотограф зафіксував образ цього молодого чоловіка з глибоко запалими очима, триденною щетиною, з М-1 Гарандом в одній руці та перекинутою через плече базукою. Він підняв руку, щоб зупинити танк, який тікав. І коли той зупинився, втомлений десантник подивився на командира танка й запитав:
Друже, ти шукаєш безпечне місце?
Так, - відповів командир танка.
Тоді припаркуй свій танк за мною, тому що я з 82 аеромобільної, - тож далі ці виродки не пройдуть.

Розумієте, як ця історія стосується й вас, мої побратими?
До кінця життя ви будете стикатися з людьми, які втікають. Вони тікатимуть від наркотиків, злочинності, бідності, насильства, тероризму й страху, який таїться в серці кожного чоловіка й кожної жінки.
Та ви маєте місію, повноваження й відповідальність стати й сказати: «Друже, сусіде, брате, сестро, приятелю, чи шукаєш ти безпечного місця?».
І вони скажуть: «Так».
Тоді ви скажете їм: «Тоді станьте за мною, тому що я солдат, тому що я воїн, і далі ці виродки не пройдуть!».
Розумієте, річ не в тому, щоб убивати, і не в тому, щоб умирати. Ми не всі покликані вбивати, і ми не всі покликані вмирати, але ми всі покликані служити нашій цивілізації в ці темні часи.
Йдеться про збереження й захист. Ідеться про те, аби служити й жертвувати собою. Йдеться про виконання брудної, відчайдушної, невдячної роботи - в кожен день вашого життя, в міру ваших можливостей, тому що ви знаєте, що якби ніхто не виконував цю роботу, наша цивілізація була б приречена.
Тож зараз, коли ви це робите і до кінця вашого життя - нехай Бог благословить вас, ваші родини й усі ваші починання.

Така ж сама ситуація по пілотам всього що літає.

Мобілізація, перевод по відношенню(якщо вам його підпишуть)…

Навчання, забезпечення, колектив адекватних людей.

Шукаємо в батальйон людину яка буде займатись соціальними мережами(інстаграм, телеграм).
Вміння працювати з відео редакторами(робити відео звіти нашої роботи) великий плюс.
Мобілізація через бригаду - ви точно попадете до нас.
Розглянемо варіанти СЗЧшників.

Щодо мене особисто, в мене ніколи не було докорів совісті чи морального вагання з приводу елімінаціі ворога.
Рік тому я прочитав цю фразу яка дуже зачепила і я намагаюсь на війні жити по цьому принципу:
«Не дай мені підійти до обличчя ворога і побачити там людину…»

Для мене московіти не люди, вони вороги.
В них був вибір не приходити сюди, в нас не було вибору - не захищатись…

Істина, яку знає кожен ветеран бойових дій, незалежно від конфлікту, полягає в тому, що війна - це битва, битва -
це боротьба, боротьба - це вбивство, а вбивство - це
травматичний особистий досвід для тих, хто воює.
Вбити іншу людину важко навіть у бою, оскільки це суперечить нашій природі та вродженим моральним принципам більшості людей. Частота прямих бойових зіткнень і відносна відстань між учасниками бойових дій також прямо пропорційна рівневі бойового стресу, який впливав на ветерана.
Незалежно від того, чи дійсно військовослужбовець натиснув на гачок, скинув бомбу або просто підтримав тих, хто це зробив, я ще не зустрічав жодного ветерана, який би воював і вважав свій внесок у вбивство іншої людини або особистий акт убивства особливо славним.
Необхідним - так.
Славним чи приємним - ні.
У бою воїни повинні психологічно дистанціюватися від сприйняття своїх супротивників як таких самих людей.
Противник стає мішенню або ціллю, або будь-яким іншим із принизливих епітетів, які відділяють «їх від нас». Бій стає
просто заняттям - роботою, яку треба виконати, частиною
твого обовʼязку, а вбивство - необхідним результатом. Це
командна робота, яку треба виконати швидко, ефективно,
без емоцій і з найменшими втратами для вашого підрозділу, для невинних людей і з найбільшою шкодою, завданою за найменший час вашому супротивнику. Потім ви з командою знову рухаєтесь уперед до наступної небезпечної зони й воюєте. Єдиний надійний шлях додому - це якнайшвидше та якнайефективніше подолати свого супротивника. Прямуючи цією дорогою, ти тихо сподіваєшся або молишся, що твої дії будуть успішні, не призведуть до загибелі товариша, не стануть причиною смерті невинного і що ти сам не станеш однією з тих злощасних жертв. Ти залишаєшся на цьому шляху всупереч своїм страхам, тому що команда, твоя нова родина братів чи сестер, дійсно потребує тебе, і ти готовий краще померти, ніж підвести їх. Ти живеш сьогоднішнім днем, повільно усвідомлюючи власну смертність, а також своє щораз більше бажання чіплятися
й боротися за кожну секунду життя. Ти зосереджений, на обличчі немає емоцій, і ти не дозволяєш собі такої розкоші, як «забагато рефлексії», мрій про домашнє вогнище, близьких, про майбутнє чи про повернення. Ти потай боїшся, що мить незосередженості може стати останньою для тебе, або, і це ще гірше, останньою для товариша через тебе.
Тому дозвольте застерегти: не підходьте до учасника бойових дій із запитанням, чи «вбивав» він когось, і не вдавайтеся до доброго «народного» психоаналізу.
Такі спроби спілкування бувають часто, але вони недолугі й свідчать про нерозуміння та несприйняття ветерана. Вони також багато що говорять про людину, яка намагається це зробити.
Натомість, будь ласка, визнайте, що між вами обома існує глибока ситуативна прірва, тому що вас там не було. Цю прірву дуже важко подолати, навіть коли ветерани намагаються розповісти про свій особистий досвід війни. Справжні учасники бойових дій найменше схильні відповідати на запитання або обговорювати деталі свого досвіду з відносно незнайомими людьми.
Скоріш за все, вони будуть ігнорувати вас і почуватися справжніми «прочанами» в чужій країні, а не заслуженими й шанованими членами нашої республіки.
Тому прийміть і не тисніть...

Премія Дарвіна 😂

Я думаю, що головна відмінність між льотчиком-винищувачем і «бідолашним закривавленим піхо-тинцем» полягає в тому, що вони відчувають стосовно свого вчинку. Після кожного дня бойової роботи пілот винищувача завжди згідно з процедурою обговорював свої дії з командирами, які схвалювали й підтримували його, а потім увечері він робив це саме знову за пивом з друзями, які вихваляли його заслуги. Зазвичай піхотинець ніколи не мав можливості зробити хоч щось із цього, і він ніколи не міг дати собі ради зі спогадами. У нього не було нагоди помножити радість і дуже часто він не міг і поділитися своїм болем, якщо тільки його не нагороджували Медаллю Пошани, принагідно вихваляючи і возве-личуючи. Навпаки, його біль зростав, а радість зменшувалася.
Льотчик-винищувач, який намалював на своєму літаку 21 ворожий прапор, є гордим героєм, але піхотинець, який зробив 21 насічку на своїй гвин-тівці, вважається девіантом і божевільним.
Чому? Тому що льотчик-винищувач пишається своїм героїчним учинком і його товариші разом з ним. Вони розповідають усьому світові про те, що він зробив, і всі його друзі стверджують, що в його вчинку була і честь, і слава. їхні командири підтримують і помножують це ставлення, і (можливо, це найголовніше) вони енергійно, справедливо й з радістю спрямують свій воїнський дух у формі швидкого удару в пику будь-кому, хто буде настільки дурним, аби стверджувати протилежне.
На воїна має бути небезпечно нападати, але коли ми перетворюємо наших захисників на затурканих цуценят, їм часом не вистачає духу навіть захиститися від кпинів невдячної публіки. І, врешті-решт, вони можуть виявитися неспроможними захистити нас і наших близьких у критичний момент.
Нам, можливо, неприємно думати, що ми повинні вітати, хвалити й нагороджувати людину, яка вбиває когось у чесному бою, але єдина альтернатива цьому - солдати на один раз і на один постріл, яких потім можна викинути на смітник.

Я чув, що для закоханого часи закарбовуються в памʼяті тими коханками, краса яких запалила його серце. Він згадує той рік, коли під місячним сяйвом бігав за якоюсь обраницею містом, і ще той, коли інша пасія улягла нарешті його чарам.
А от для матері та батька відлік часу ведеться від народження їхніх дітей - і першого кроку, і першого слова.
Цими домашніми подіями позначений календар життя відданих серцем батьків і так він уписаний у книгу памʼяті.
Але для воїна пори року позначені не цими милими вимірами й не власне календарними роками, а битвами.
Пройдені кампанії, втрачені товариші, пережиті випробування смертю. Зіткнення і конфлікти, з яких час стирає всі поверхові спогади, залишаючи лише самі поля битв та їхні назви, які виростають у памʼяті воїна до найвищого статусу, купленого святою ціною крові й оплаченого життям найближчих побратимів по зброї. Як священник зі своїм стилосом і восковою табличкою, так і піхотинець має свої записи. Його історія викарбувана на його тілі сталевим пером, його абетка накреслена назавжди списом і мечем на плоті.

Такі, як “Вікінг”, – найстрашніші вороги для російських окупантів. Бо він ідейний український націоналіст. Людина, яка несе в собі, відстоює ідею української нації, вбиває за неї та сама готова покласти життя. Після отримання юридичної освіти, киянин Артем добровільно пішов захищати Україну. Це сталося за кілька років до повномасштабного вторгнення. Весь час прослужив в 16-му мотопіхотному батальйоні 58-ї бригади.

“Вікінг” ще за часів операції Об’єднаних сил вважався одним з найвідчайдушніших воїнів: служив в розвідці, брався за найнебезпечніші місії, йому доручали найскладніші завдання. В березні 2022 року після страшного бою на Чернігівщині потрапив у полон і пережив жахливі тортури. Не зламався і зміг вирватися на волю та помститися своїм катам. Молодий чоловік пишається тим, що він піхотинець, що він український солдат і що служить саме в 16-му батальйоні.

Історія надзвичайної відваги й мужності, самопожертви та вірності своїм ідеалам, історія Воїна, Чоловіка та Громадянина до вашої уваги️⤵️

🎥 Максим Феофанов
🎤 Андрій Міхейченко, Максим Сібірцев

Разом до Перемоги!
🇺🇦
Simul ad Victoriam!

Щоденник Роніна
Ч.21

Asolo 👌🏼

Боже, дай мені спокій, щоб прийняти те, що я не можу змінити, мужності, щоб змінити те, що я можу, і мудрості, щоб знати різницю.

Так сила інтернету.
Я дуже хочу вірити що підари просто наклали звук поверх відео…
Але якщо відео оригінально давайте знайдемо хуєсоса.
Нехай це відео дійде до відповідних структур…

Бійці Жіночого батальйону смерті готуються до параду на Дворцовій площі

1917 рік

🇳🇴 Норвегія не надаватиме притулок біженцям із Львівської, Волинської, Тернопільської, Рівненської, Івано-Франківської та Закарпатської областей

Ці регіони вважаються безпечними та розміщені далеко від лінії фронту. Частку, яка зростає серед українців, складають чоловіки призовного віку.

Таку заяву зробила міністерка юстиції Норвегії Емілія Енгер Мель, передає прес-служба уряду країни.

- 12 лютого 2022-го року Кулініч був керівником антитерористичних навчань у Херсонській області, які відвідав президент Зеленський. Кулініч мав повний доступ у 2021-22 роках до усієї системи оборони півдня України, це призвело до повного провалу наших планів оборони, і до стрімкого просування росіян. 24 лютого росіяни у маршевому порядку проїхали в обхід українських позицій до 150 км. Жодні мости та дамби на шляху наступу не були підірвані, і тільки матрос Скакун підірвав частину прольоту Генічеського мосту, який стояв осторонь від головного удару росіян. Кулініч дозволив росіянам отримати усю інформацію про стан української оборони.

- Кулініч 15 років не служив в СБУ, ніяких підстав для його повернення на службу не було, крім вимоги ФСБ. Він був відомий виключно як людина, пов'язана з ФСБ та Деркачем. І саме це було підставою для Баканова надати Кулінічу увесь доступ до усіх операцій СБУ, усю інформацію, щоб сприяти захопленню України.

- одразу після початку вторгнення Кулініч кинув Херсон, кинув своїх підлеглих в управлінні СБУ, нічого не зробив для організації оборони, а виїхав у Київ, щоб бути поруч з Бакановим та отримувати від нього та передавати у Москву інформацію про дії України.

Висновок:

Екс-голова СБУ Іван Баканов:
- виконував завдання ФСБ РФ;
- призначав агентів ФСБ на вищі керівні посади для дезорганізації роботи СБУ по захисту від Росії;
- сприяв агресії РФ та був співучасником плану здачі України російським окупантам.
- керував контрабандою та підривав економіку України в інтересах РФ.
Перебування Баканова на свободі - це просто наруга над законом та справедливістю, це зрада не тільки держави - це зрада пам'яті тих десятків тисяч героїв, які загинули та продовжують гинути, щоб виправити наслідки дій Баканова та його російських керівників. Іван Баканов, на мій погляд, це відкритий ворог, який продовжує виконувати завдання Росії та продовжує діяти проти України.

🔴 Чому Іван Баканов має сидіти у тюрмі за державну зраду та співпрацю з ФСБ РФ?

"Українська правда" з'ясувала, що Іван Баканов подарував сину статус військовослужбовця СБУ та безтурботне щасливе життя під час війни у ресторанах та спортзалах Києва. Але мене в цій історії найбільш зухвалим видається те, що сам Баканов досі на свободі.

Хочу наголосити чому Баканов має сидіти у тюрмі і відповідати за державну зраду, і не має права знаходитись на свободі:

1. За поданням Баканова президент Зеленський у жовтні 2020-го року призначив на посаду начальника СБУ Крима агента ФСБ Олега Кулініча:

- Кулініч закінчив академію ФСБ в Росії, і не мав права за українськими законами отримувати посаду на держслужбі.

- Кулініч багато років працював разом з Андрієм Деркачем - колишнім українським депутатом, який виявився російським агентом, і в 2024-му році отримав від Путіна посаду сенатора РФ від Астраханської області.

- Кулініч був на зв'язку та доповідав російському агенту Володмиру Сівковичу, колишньому українському депутату та заступнику секретаря РНБО при Януковичі у Москву про усе, що відбувалось в СБУ.

- Кулініч отримав неофіційні повноваження головного радника Баканова, і замість Херсона знаходився у Києві, мав доступ до усієї іформації про операції СБУ.

- Кулініч зараз у тюрмі як російський агент, йде суд.

2. За наказом Баканова у липні 2019-го року начальником управління внутрішньої безпеки СБУ було призначено Андрія Наумова. Згодом указом президента Наумов отримав звання бригадного генерала, а його управління зробили Головним, тобто отримав найвищий статус:

- Наумов взяв під контроль усі особисті справи усіх співробітників СБУ, а також створив масштаюну систему завозу контрабанди в Україну.

- Генерал Наумов втік з України перед російським вторгненням, та був затриманий у Сербії разом з одним з довірених контрабандистів Олександром Акстом, разом з великою сумою готівки.

- У своєму зверненні президент Зеленський назвав Наумова "зрадником". Україна вимагає його екстрадиції.

3. Призначення Кулініча не було випадковим, а прямо пов'язано з домовленостями Баканова з Москвою:

- Кулініч не мав права займати державні посади, оскільки у 1994 році закінчив академію ФСБ у Москві, такі люди підлягають люстрації.

- Кулініч був близьким партнером Андрія Деркача, якого США оголосили російським агентом та наклали на нього санкції у вересні 2020-го року. Після прес-конференції, на якій він оприлюднив перемовини президента Порошенко та президента Байдена і висунув проти них звинувачення.

- Кулініч був призначений на ключову посаду та отримав доступ до усіх операцій СБУ у жовтні 2020-го року, тобто одразу після того, як сам Деркач отримав санкції та не міг особисто контактувати з Бакановим. Призначення Кулініча виглядає як відповідь США від російськмих спецслужб та посилення іх впливу на СБУ.

- Кулініч відкрито захищав інтереси Росії в СБУ. Так, в управлінні СБУ Крима була порушена справа проти наближеного до Деркача Володимира Скачко за проросійську пропаганду. Кулініч особисто добився закриття справи та зняття з посади слідчого СБУ, який вів справу.

- Кулініч напередодні вторгнення блокував усі повідомлення аеророзвідки та агентури СБУ по Криму, щоб не допустити інформацію про вторгення на цьому напрямку, та масштаби дій РФ.

ПРОДОВЖЕННЯ НИЖЧЕ 👇

Жити як воїн.

Так проживи свій вік, щоб смерті страх тобі ніколи в серце не закрався.

Нікого за релігію не гань, і думку інших поважай людей, і вимагай до себе теж поваги.

Люби своє життя, і вдосконалюй, і прикрашай усе в житті своєму.

І прагни жити довго, й за мету собі постав народові служіння.

Готуй шляхетну передсмертну пісню на день відходу за межу останню.

Завжди вітайся, словом чи кивком, зі стрічним або другом на відлюдді.

І виявляй до всіх людей повагу, та не принижуйся ні перед ким.

Уранці, прокидаючись, подякуй за їжу і за радощі життя.

Якщо ж підстав не бачиш для подяки, провина - тільки у тобі самому.

Не ображай нікого і нічого, бо кривда мудрих оберта на дурнів і бачення затьмарює духовне.

Живи по правді, щоб у смертний час не був ти ніби ті, у кого в серці - лиш смерті страх, хто плаче і благає про відтермінування, щоб удруге життя своє по-іншому прожити.

І передсмертну пісню проспівай, і так помри, немов герой, який вертається додому.

Текумсе, великий воїн…

Зараз спеціальні контори фіксують не менше 1000 підтверджених некрологів за тиждень у підарів.

Хто шарить у війні, той розуміє, що це мала частина від того, що залишається гнити на землі без можливості евакуації. А якщо тіло не винесли, то факту підтвердження загибелі і некрологу не буде.

Можливо на сьогодні підарам вдається покривати усе це новим потоком, але ця хуйня не може працювати нескінченно. Чим більше здохне, тим швидше розвʼязка, яка б вона не була.

А на фото непогано одягнений штурмовик, який дійшов до наших позицій. Головне що не пройшов далі.

58-ма мотопіхотна бригада окриляє та надихає. Хочеш нищити російських окупантів креативно і технологічно – звертайся за номером : +380 63 266 2752, контактна особа з питань мобілізації та призову. Чекаємо!

Разом до Перемоги!
🇺🇦
Simul ad Victoriam!

Простіше кажучи — прищепити національну ідею з раннього віку. Зараз більш-менш вирішать ситуацію чіткі умови проходження служби та право самостійного вибору підрозділів.

Підсумую та забіжу наперед: вас все одно заберуть на війну. Хочеш піти в невизначеність? Ховайся. Я тебе розумію, з твоєю головою та колом спілкування я б також ховався. Але цей час настане — війні потрібні люди, і якщо ти ще тут, тебе заберуть.

Але є інший шлях — до нас, і якщо ти підійдеш нам, ми про тебе подбаємо. Як казав один Пантелійович: «Я не вмію заробляти мало, а заробляти багато загрожує моєму існуванню». У нашому випадку так само: вб»в@ти мало ми не вміємо, а багато — то занадто виснажливо.

Тому для нашої ефективності нам теж потрібні люди відпочилі та не затуркані.

Пиши @zeroday01029

P.S. Як і козацькому роду, переводу немає.

🔺Головною проблемою цієї війни, якщо говорити постфактум, є провал у мобілізації. Зовнішні чинники — це ті обставини, на які ми не можемо вплинути. Концентруючись на цих самих швидких рішеннях та західній допомозі, ми забили б»лт на те, щоб створити чітко визначені мобілізаційні умови. Завтра нам скажуть «ідіть н***й, бо Ізраїль почав війну з Іраном», і ми залишимось з тим, що є: військові, які вже просто фізично стерлись, з перспективою банально стати людьми з інвалідністю, не отримуючи поранень, і ті, хто через неправильну стратегію рекрутингу, а точніше — хаос через її відсутність, претворились на заляканий мобілізаційний фонд. У результаті цього всього ми тупо вріжемся у стіну свого ж непрофесіоналізму.

Я би х*й куди пішов у випадку, коли в тебе немає друзів на службі, або вони самі в умовах постійного виживання. Добровільно піти — дорівнює поставити життя на паузу та віддати його в руки невизначеності. В обмін на що?

Виключимо патріотичні та націоналістичні збудники. У 2024 році тим, хто відчуває поклик совісті, дай Боже, щоб виповнилось 21. А ті, хто підпадає під мінімальний мобілізаційний вік, не хочуть йти за власним бажанням. Просто тисячі чоловіків налякані тим, що їх заберуть на війну, що вони втратять свої бізнеси та комфортне життя в обмін на безтермінову посвяту себе країні. Люди платять баснословні кошти, аби тільки не сісти в потяг, або сісти, тільки в інший бік. У цьому ІПСО винне чи менеджмент?

Чому за майже три роки цієї їб**ої мʼясорубки не створити чіткі умови та терміни служби? Відповідь тут вже пізно шукати. Відпустити зараз тих, хто прослужив три роки, означає відпустити більшу частину армії, тому хй хто куди демобілізується. І питання не в тому, що я втомився. Питання — в державності, в умовах, у людському ресурсі та дієвих кроках.

Щоб забрати території, потрібно туди зайти ногами. Не на машинці заїхати чи дроном залетіти, а зайти ногами та закріпитись, знову ж таки завдяки людям.

Баста, ми вперлися в імпотентні рішення Заходу, а внутрішні проблеми, як не були вирішені, так і не починались навіть. Ми чекаємо нових союзників росіян… Світ молиться, щоб цього не сталось, бо відповіді на регулярні війська КНДР не буде.

Що має статись, щоб інші союзні країни захотіли виконати інтернаціональний борг? Армія рф біля кордону з НАТО? Такий собі сценарій…

Суть не в тому. Як країна, у нас є змога вести війну своїми людськими силами. І хоча зараз ми самі ж розтягли ці сили, залізши в Курськ, все одно ресурс ще є. Ресурс наляканий, не мотивований, але є. Питання в швидких та продуманих рішеннях формування умов та поетапного розуміння, що чекатиме мобілізованого.

Я не пробачу державі зниження мобілізаційного віку замість запропонованої альтернативи. Ми не Ізраїль, ми не воювали стільки років, не боролись з корупцією та не викорінили агентуру. Не маємо стільки зброї та налагодженої системи резервістів і не маємо національної ідеології, окрім ненависті. Для них ця боротьба має статус священної. А в нас більшість до сих пір не знає, хто ми такі є, і що то за визвольна боротьба.

Мене теж харить, що навколо багато п***жа, несправедливості. Одні вдають вояків, набиваючи аудиторії, інші приклеюються, аби в потрібний момент сказали за них: «то нормальні пацани». Інші сидять дома, бо бояться бути «вкраденими», треті банально відкупилися. Я розумію, що це схоже на природний відбір, еволюцію, завдяки якій сильніші та хитріші види пристосувалися й вижили. Але камон, на відміну від природної еволюції, у нас є свідомість і мораль, які дозволяють нам діяти інакше. Ми можемо свідомо робити вибір, заснований на етиці та відповідальності, а не просто на інстинктах чи особистій вигоді.

Чоловік не страшиться смерті, коли зачеплена гідність, стали на горло справедливості, або йому загрожує небезпека — він буде битися. Але чоловік здебільшого горда істота, яка хоче відповідного ставлення до себе, тим більше роблячи такий вибір. У держави ми статистика, нас сотні тисяч, але у самої людини життя одне. Щоб умовити його добровільно кинути на чашу терезів, потрібна тривала методична та патріотична робота.

Так, будинок проїбали.
Але ситуацію просто так не відпустили. Здоровʼя погібшим🫡

Володіна тища 💪

Хто біль старший памʼятає, як Тимошенко видавала тисячу гривень. Тоді це назвали Юліна тисяча. Звісно це було зроблено для збільшення електорального поля ЮВТ, та закріплення образу лідера що думає за чернь. Гроші давали за пограбунок Сбербанком українських вкладників УССР.

Тоді це було біля 100$ і це було більш-менш справді ПОТУЖНО, аніж Володіна тисяча у 24$, яка виглядає як жалюгідний популізм під час війни. Навіщо ? Все просто, зашквари серед команди преЗЕдента, інвалідності у прокурорів, МСЕКи, побори бізнесу, провал мобілізації, корупціонери в ТЦК, ДБР та основне погіршення ситуації на фронті. Цей список можна продовжувати довго.

Це виглядає так, якби Марк Аврелій їхав по Риму і під час маркоманських війн із сарматами та германськими племенами та тяжкою економічною ситуацією в імперії, роздавав холопам із брички що вже позаду кругляки хліба. Щоб що ? Правильно, показати що батько імператор все баче, на все реагує, а ось вам булка і не тощніть. Єрмака , Татарова, Содоля та інших ПОТУЖНИХ менеджерів не приберу але ви не дуже переживайте. Ось вам 24 бакси.

В Україні 27-30 млн повнолітнього населення. Частина виїхала , частина в окопах. Якщо роздати всім по тисячі грн, то можна купити приблизно МІЛЬЙОН ФПВ 🫨🫨🫨

Мільйон ФПВ замість спроби врятувати свій рейтинг, замість популізму, замість чергового «ПОТУЖНОГО» рішення ‼️

Закликаю всіх, якщо цей косарь прийде в ДІЮ, витратити його кудись на кіно, або ліки (бо можна його витратити тільки в спеціальних магазинах)

А тисячу із свого гаманця задонатити на дрони. Не беріть цей «шматок хліба», будьте свідомими. Навіть якщо ПОТУЖНА команда, ПОТУЖНОГО преЗЕдента не відбиває дуплі на якому світі вони живуть.
Доповідь закінчив 🫡

Підписка:
https://t.me/+WQe8kDmifAyasL4h

Сьогодні мій побратим поставив запитання:
Все? Ми програли війну за Україну?

Медійні тіпи йдуть в ЗСЧ і викладають це, вигадуючи якісь відмазки чому вони це зробили.

Я не хочу давати нікому оцінку, це ваше життя і не мені вас судити.
Як мінімум, ви зробили більше ніж ті хто не доїхав до війни.

Але робіть це мовчки.
Робіть це соромлячись.
Не виставляйте це на показ, бо ваші колишні «побратими» все ще тягнуть цю важку лямку…

Кожна друга людина на війні кожен день шукає мотивацію продовжувати. І у всіх вона своя…
Як на них діють такі проплачені, собачі новини?
Мені не хочеться кожен ранок прокидатись з коханою дружиною поруч?
Чи моєму побратиму не хочеться кожен день проводити з двома дітьми?
Чи заробляти достойні гроші і жити звичайне життя?

Ні, все таки я дам вам оцінку.
Ви - обісцяні собаки…
І не через вашу дію, а через факт її популяризації.

Мрієте знищувати ворога професійно в команді патріотів-однодумців? Звертайтеся за номером : +380 63 266 2752, контактна особа з питань мобілізації та призову. Чекаємо на вас!

Разом до Перемоги!
🇺🇦

Витяг з Enchridion Militis Christiani Eразма Роттердамського (1501).

Перше правило:
ПРИМНОЖУЙ СВОЮ ВІРУ.
Навіть якщо весь світ здається божевільним.
Друге правило:
ДІЙ У ЗГОДІ ЗІ СВОЕЮ ВІРОЮ.
Навіть якщо доведеться втратити усе.
Третє правило:
ПРОАНАЛІЗУЙ СВОЇ СТРАХИ.
Побачиш, що все не так уже й погано.
Четверте правило:
ЗРОБИ ЧЕСНОТУ ЄДИНОЮ МЕТОЮ СВОГО ЖИТТЯ.
Присвяти їй весь свій запал, усі свої зусилля, своє дозвілля, а також свої труди.
П'яте правило:
ВІДВЕРНИСЬ ВІД РЕЧЕЙ МАТЕРІАЛЬНИХ.
Якщо надто дбатимеш про гроші, ослабнеш духом.
Шосте правило:
ПРИВЧАЙ РОЗУМ СВІЙ РОЗРІЗНЯТИ ДОБРО І ЗЛО.
У своєму правлінні керуйся загальним добром.
Сьоме правило:
АНІ ЖОДНА НЕВДАЧА ХАЙ НЕ СПИНИТЬ ТЕБЕ У ТВОЄМУ ПРАГНЕННІ.
Ми не досконалі, та це означає лише те, що ми повинні прагнути ще більше.
Восьме правило:
НЕ ТУРБУЙСЯ, ЩО ЧАСТО ВИНИКАЮТЬ СПОКУСИ.
А от коли не чуєш спокус, отоді турбуйся, бо це знак, що ти вже не «відрізниш добро від зла».
Дев'яте правило:
ЗАВЖДИ БУДЬ ГОТОВИЙ ДО НАПАДУ.
Пильні полководці виставляють варту навіть у мирний час.
Десяте правило:
ПЛЮЙ НЕБЕЗПЕЦІ В ОЧІ.
Для підбадьорення завжди тримай на умі бравий вислів.
Одинадцяте правило:
Є ДВІ НЕБЕЗПЕКИ: ОДНА - ЦЕ ОПУСКАТИ РУКИ, ДРУГА -
БУТИ ПИХАТИМ.
Зробив гідну справу - віддай усі лаври комусь іншому.
Дванадцяте правило:
ПЕРЕТВОРИ СВОЮ СЛАБКІСТЬ НА ЧЕСНОТУ.
Якщо схильний ти до егоїзму, постарайся бути дарувальником.
Тринадцяте правило:
ДО КОЖНОЇ БИТВИ СТАВСЯ ЯК ДО ОСТАННЬОЇ.
І закінчиш ти її врешті-решт переможцем!
Чотирнадцяте правило:
НЕ ДУМАЙ, ЩО ДОБРІ ДІЛА ДАЮТЬ ТОБІ ПІЛЬГУ НА ЯКІСЬ ВАДИ.
Ворог, якого ти найбільше ігноруєш, і буде тим, хто тебе переможе.
П'ятнадцяте правило:
РЕТЕЛЬНО ЗВАЖУЙ СВОЇ АЛЬТЕРНАТИВИ.
Неправильний шлях часто здається легшим за правильний.
Шістнадцяте правило:
НІКОЛИ НЕ ВИЗНАВАЙ ПОРАЗКИ, НАВІТЬ ЯКЩО ТИ ПОРАНЕНИЙ.
Болючі рани спонукають доброго солдата зібратися з силами.
Сімнадцяте правило:
ЗАВЖДИ МАЙ ПЛАН ДІЙ.
Бо коли прийде час битися, знатимеш, що робити.
Вісімнадцяте правило:
ВГАМУЙ СВОЇ ПРИСТРАСТІ - ЗРОЗУМІЙ, ЯКА ТО МАРНОТА IX ЗАДОВОЛЕННЯ.
Часто побиваємось й мудруємо над дрібницями, які насправді мало чого варті.
Дев'ятнадцяте правило:
КАЖИ СОБІ ТАК:
Якщо зроблю я те, що задумав, то чи схочу, щоб про це
знала моя рідня?
Двадцяте правило:
ЗА ЧЕСНОТУ - ВИНАГОРОДА.
Отримавши її, людина не проміняє її ні на що.
Двадцять перше правило:
ЖИТТЯ БУВАЄ СУМНЕ, ВАЖКЕ І МИНУЩЕ: ЗРОБИ ТАК, ЩОБ БУЛО ВОНО ВАРТІСНЕ!
Ніхто не знає, коли прийде смерть, тож гідно живи кожен день.
Двадцять друге правило:
КАЙСЯ У СВОЇХ ПРОВИНАХ.
Хто не визнає своїх помилок, той найбільше боїться.

Вівця не завжди дбає про вівчарку, але воїн дбає про вівцю. Він зазнає поранень, страждає й переживає за
тих, кого присятнувся захищати.

Вівчарка проклята й благословенна спроможністю
застосувати силу та глибоко любити свою отару. Це те, що відрізняє воїна від вовка.
Вівці зрозуміли, що вовк не тільки за дверима, але він також у будинку й у школах їхніх дітей. Вовк вирвався на волю, і тепер вівці або принаймні більшість із них несподівано полюбили свою вівчарку. Принаймні на якийсь час ми стаємо нацією, яка цінує своїх воїнів так, як цього не було з часів Другої світової війни. І це добре, доки воїни є справедливими, шляхетними воїнами, які люблять свою паству й по-справжньому віддані її захисту.

Ви маєте побачити це відео, зняте на камери дронів та «від першої особи» безпосередньо учасниками бою!🔥

Танкісти 58-ї окремої мотопіхотної бригади під вогнем противника виїжджають на пряме наведення та безжально карають російських штурмовиків☠️. Споруда, де ховались московити, знищена разом з ворогом💥. Така доля чекає на кожного загарбника!

Разом до Перемоги!
🇺🇦
Simul ad Victoriam!

Давно нічого не писав, але вчора після перегляду відео з ТЦК в Goodwine, хотів висловити свою думку.
В корупційній країні війна тільки для хоробрих людей з честю та для «бідних».
В селах вигрібли всіх чоловіків, учєбки забиті дідами.
Що ми бачимо?
За 3 години біля «елітного» супермаркету було виписано 3!(+\-) повістки, а чоловіків, на вигляд 50+ навіть не зупиняли.
Кожен мурчік має «корочку».
Як завжди приїзджає якась жирна залупа, яка по посадці не пройде і кілометра, дзвонить комусь і «вирішує» питання.
Коли в нашій країні стало нормою, що блогерша(дружина сказала, що я вихований і попросила не називати її пиздою) яка насосала на нагороду від ГУРа може писати що у нас тоталітарна країна, бо якийсь хуєсос не оновив данні і верещить на всю вулицю як свиня? А ви всі, хто на неї підписаний, фактично підтримуєте її думку…
Що за показуха з ТЦК на Сокарі?
Скільки повісток було виписано там?

Щоденник Роніна
Ч.20

Пер Гюнт

Я неодноразово про це писав - і воно виливається з більшим розмахом. Як результат - поранений хлопець, який тепер чесно служить в ТЦК, вислуховує від ватного комерсанта-защекана мати, приниження та прокльони, а доблесна поліція не крутить підараса, як крутила 70 кг дрища під концертом Вакарчука. Всі ці «рейди», які відбуваються останні дні - вбивають кілька зайців одразу: 1) збагачення і так багатих корупціонерів, які в сітці надання «білого квитка» та відтермінувань від призову; 2) чіткий сигнал бізнесу щодо збільшення податків та обґрунтування ганебного «економічного бронювання»; 3) картинка для пролетарів, буцімто хтось клятих буржуїв пожене на передову. Не дарма ж почали ходити по закладах, куди ходять криптоінвестори, тємщики, інфоцигани та офісники. Всі й так розуміють, що воювати з них ніхто не поїде, але за рахунок цього можна збагатитись.

Цього чорта з відео - взагалі краще утилізувати. Він живе в Дніпрі і не виїхав з України не тому що він патріотичний бізнесмен і дуже любить Україну. Він знає, що в рамках корупційної держави у нього і так буде все добре, він з усіма домовиться: може верещати, хамити, обзиватись - ніхто не потягне в бус та не відправить в 109 бригаду ТрО. Прийдуть москалі - він теж себе буде відчувати добре, може й краще.

Те, що зараз пішли по містах-мільйонниках означає що все дуже погано. Села вже вигребли, маленькі міста теж, обласні центри на підході до критичного мінімуму. Якщо ти бідний - ти стовідсотково воюватимеш. Якщо ти багатий - воюватимеш лише при бажанні. Так живе і працює наша держава на третьому році війни. Помрійте про «вирішальний момент» та «перелом на нашу користь через рік».

Хто не бачив відео - тут

@sanatoriy_satani

Щиросердно вітаємо побратима на псевдо "Француз" зі створенням родини!

Відважний в бою та палкий у коханні, справжній офіцер і ефективний командир, лицар ордену Богдана Хмельницького ІІІ ступеню вчора одружився. Родинного щастя, затишку та багато діточок!

Разом до Перемоги!
🇺🇦
Simul ad Victoriam!

Гарного дня всім, окрім недотичних до війни хуєсосів…

Овердохуя контенту з двіжух в Торецьку, але тупо немає часу зробити достойний відос🚬

Ти не жив, доки ледь не загинув.
Хто бореться за життя, пізнав такий його смак, якого ніколи не знатиме той, кого захищають.

Надпис на стіні бункера в Сайгоні.

Окупанти розстріляли 16 українських військовополонених на Покровському напрямку – розпочато розслідування за фактом чергового воєнного злочину армії рф.

Це наймасовіший відомий випадок страти українських військовополонених на лінії фронту. І це ще одне свідчення того, що вбивства та катування полонених — не випадковість, а цілеспрямована політика російського військового та політичного керівництва, - наголосив Генеральний прокурор Андрій Костін

Піхотинець 12-ої бригади «Азов» впритул знищує ворожу техніку поблизу Нью-Йорку.

Окупанти «по темному» почали штурм позицій Сил оборони на Торецькому напрямку, але наштовхнулись на стійкий спротив азовців.

Наступ було відбито, а залишки росіян рятувалися втечею. Покинуту техніку азовські пілоти добили скидами.

На відео – спільна робота піхоти, артилерії та ударних БПЛА 12-ої бригади спеціального призначення «Азов» по знищенню ворожої штурмової групи.

Заповнити анкету | Фінансова підтримка
Telegram | Instagram | YouTube | Twitter | Facebook | TikTok | WhatsApp

Щоденник Роніна
Ч.19