Як виглядає цинізм…
Сьогодні втретє провалено голосування за направлення мого депутатського запиту до президента України щодо захисту прав військовополонених та їхніх родин. Третій раз – просто ігнорування і неповага замість дій!
Я подавав цей запит на прохання родичів захисників Маріуполя, які стоять біля блокпоста на вʼїзді до Верховної Ради – постійно, за будь-якої погоди, попри дощ, сніг, холод чи спеку. Вони у зневірі, і вже не знають, до кого достукатися, щоб донести інформацію про неналежний захист їхніх прав та відсутність актуальних даних про їхніх рідних у полоні!
Родини захисників не мають належного доступу до інформації про місце перебування полонених родичів, про те, чи є вони у списках на обмін. Нерідко вони змушені шукати інформацію про місцезнаходження тіл загиблих захисників неофіційними шляхами, оскільки не отримують жодної офіційної інформації від української влади чи правоохоронних органів! Вони просять посилити тиск на росію та активніше працювати над притягненням до відповідальності рашистів за тортури, яким вони піддають українських полонених!
Родичі наших героїв хочуть, щоб їх почули! Вони заслуговують на справедливість і допомогу. Натомість зіштовхуються з байдужістю.
На жаль, сьогодні ця байдужість проявилася і в залі Верховної Ради. Хто проігнорував запит – можете побачити самі за посиланням у коментарях, і зробити висновки.
Рідні наших захисників заслуговують на владу, яка не відвертається від своїх героїв. Але, схоже, для багатьох ці поняття – пустий звук.
Сьогодні втретє провалено голосування за направлення мого депутатського запиту до президента України щодо захисту прав військовополонених та їхніх родин. Третій раз – просто ігнорування і неповага замість дій!
Я подавав цей запит на прохання родичів захисників Маріуполя, які стоять біля блокпоста на вʼїзді до Верховної Ради – постійно, за будь-якої погоди, попри дощ, сніг, холод чи спеку. Вони у зневірі, і вже не знають, до кого достукатися, щоб донести інформацію про неналежний захист їхніх прав та відсутність актуальних даних про їхніх рідних у полоні!
Родини захисників не мають належного доступу до інформації про місце перебування полонених родичів, про те, чи є вони у списках на обмін. Нерідко вони змушені шукати інформацію про місцезнаходження тіл загиблих захисників неофіційними шляхами, оскільки не отримують жодної офіційної інформації від української влади чи правоохоронних органів! Вони просять посилити тиск на росію та активніше працювати над притягненням до відповідальності рашистів за тортури, яким вони піддають українських полонених!
Родичі наших героїв хочуть, щоб їх почули! Вони заслуговують на справедливість і допомогу. Натомість зіштовхуються з байдужістю.
На жаль, сьогодні ця байдужість проявилася і в залі Верховної Ради. Хто проігнорував запит – можете побачити самі за посиланням у коментарях, і зробити висновки.
Рідні наших захисників заслуговують на владу, яка не відвертається від своїх героїв. Але, схоже, для багатьох ці поняття – пустий звук.
