КардіоКлуб @cardioclub_jump Channel on Telegram

КардіоКлуб

КардіоКлуб
Матеріали для самостійного вивчення, найновіші цікавинки, а також клінкейси та роздуми щодо діагнозу і лікування😎🤟
Слухай серце and fill the gap💙💛
1,417 Subscribers
342 Photos
86 Videos
Last Updated 06.03.2025 23:56

Клінічні дослідження в кардіології: важливість і сучасні тенденції

Клінічні дослідження в кардіології є ключовим елементом розвитку медичної науки, оскільки вони дозволяють виявляти, перевіряти і впроваджувати нові технології, лікувальні методи та підходи до діагностики. Серцево-судинні захворювання залишаються однією з основних причин смерті у світі, що підкреслює важливість продовження досліджень у цій сфері. Сьогодні, завдяки інноваціям, медичні спеціалісти мають доступ до найсучасніших матеріалів для самостійного вивчення, клінкейсу та обміну думками про діагноз і лікування. Ця стаття розгляне нові відкриття в кардіології, важливі клінічні випадки та матеріали, які можуть стати корисними для медичних працівників.

Які найбільш поширені серцево-судинні захворювання?

Серед найбільш поширених серцево-судинних захворювань можна виділити ішемічну хворобу серця, артеріальну гіпертензію, серцеву недостатність та інсульт. Ішемічна хвороба серця, що викликана недостатнім кровопостачанням серцевого м'яза, є однією з провідних причин смерті у світі. Артеріальна гіпертензія також є серйозною проблемою, адже вона може призвести до інсультів та інших ускладнень.

Серцева недостатність - це стан, коли серце не може перекачувати достатньо крові для задоволення потреб організму. Інсульт, у свою чергу, може виникнути внаслідок крововиливу або закупорки судини в головному мозку, що призводить до втрати функцій. Розуміння цих захворювань є критично важливим для їх ефективного лікування та профілактики.

Які нові технології використовуються в діагностиці серцево-судинних захворювань?

Серед новітніх технологій діагностики серцево-судинних захворювань варто згадати магнітно-резонансну томографію (МРТ), комп'ютерну томографію (КТ), а також новітні ультразвукові методи. МРТ дає можливість отримати детальні зображення серця, його структур і функцій, не вдаючись до хірургічного втручання. Комп'ютерна томографія, у свою чергу, дозволяє швидко і точно виявляти проблеми з судинами.

Ультразвук серця (ехокардіографія) залишається одним з основних методів діагностики, що дозволяє медичним працівникам бачити рух серцевих стінок і клапанів в реальному часі. Завдяки новим технологіям, таким як 3D-ехокардіографія, лікарі мають можливість більш точно оцінити анатомію серця та виявити аномалії.

Яку роль відіграють клінічні дослідження в кардіології?

Клінічні дослідження є важливою частиною кардіології, оскільки вони дозволяють науковцям і лікарям вивчати нові лікарські засоби, терапії та технології. Завдяки клінічним випробуванням, нові методи лікування можуть бути перевірені на безпечність і ефективність перед їхнім впровадженням у широку практику. Це забезпечує пацієнтів доступом до найсучасніших медичних технологій.

Дослідження також допомагають виявляти фактори ризику серцево-судинних захворювань та покращувати розуміння механізмів захворювання. Завдяки цьому, лікарі можуть розробляти індивідуалізовані плани лікування для своїх пацієнтів, що значно підвищує їхню ймовірність виживання та покращення якості життя.

Які основні фактори ризику серцево-судинних захворювань?

Основними факторами ризику серцево-судинних захворювань є високий рівень холестерину, гіпертонія, куріння, малорухливий спосіб життя та неправильне харчування. Високий рівень холестерину може призвести до утворення бляшок у судинах, зменшуючи їхній просвіт і підвищуючи ризик серцевого нападу. Гіпертонія, в свою чергу, створює додаткове навантаження на серце.

Куріння є одним з найбільш небезпечних факторів, що впливають на серцево-судинне здоров'я, адже воно може призвести до пошкодження судин і покращення ризику тромбоутворення. Малорухливий спосіб життя і неправильно організоване харчування також сприяють розвитку цих захворювань, позначаючи на загальному стані здоров'я.

Які сучасні підходи до лікування серцево-судинних захворювань?

Сучасні підходи до лікування серцево-судинних захворювань включають не лише медикаментозну терапію, але і інвазивні процедури, такі як ангіопластика та стентування. Ліки, такі як статини, можуть бути призначені для зниження рівня холестерину, у той час як антигіпертензивні препарати допомагають контролювати артеріальний тиск. Аспірин також часто використовується для запобігання тромбоутворенню.

Не менш важливими є зміни в способі життя, які включають збалансоване харчування, регулярні фізичні навантаження і відмову від шкідливих звичок. Підходи до лікування також можуть включати реабілітацію після серцевих захворювань, що допомагає пацієнтам відновитися і повернутися до активного життя.

КардіоКлуб Telegram Channel

КардіоКлуб - це Telegram канал, який пропонує матеріали для самостійного вивчення, найновіші цікавинки, а також клінкейси та роздуми щодо діагнозу і лікування. Тут ви знайдете все, що пов'язано з серцево-судинною системою, слухайте своє серце та заповнюйте прогалини у знаннях. Незалежно від того, чи ви лікар, студент медичного факультету чи просто цікавитесь медициною, КардіоКлуб стане вам невід'ємним помічником у поглибленні знань. Приєднуйтесь до нашого каналу, долучайтесь до обговорень та дізнавайтеся більше про цікаві аспекти кардіології!😎🤟💙💛

КардіоКлуб Latest Posts

Post image

Маленьке нагадування про сьогоднішню лекцію🎥

Вже о 19:00 буде лекція на тему: «Брадиаритмії: як не пропустити загрозу та встановити правильний діагноз?»

Поговоримо про:
👉🏻Первинну оцінку пацієнта із брадиаритмією;
👉🏻Оцінка ЕКГ для диференційної діагностики брадиаритмій;
👉🏻Діагностика інтермітуючих порушень провідності;
👉🏻Як та коли потрібно лікувати брадиаритмії?;
👉🏻Кардіостимулятори: покази до постановки та ознайомлення з методикою імплантації;
👉🏻Які бувають кардіостимулятори та основні принципи їх роботи;
👉🏻Оцінка ЕКГ у пацієнта із кардіостимулятором.

Лектор?
🗣️Олег Семенюк - лікар інтервенційний кардіолог, аритмолог

Буде запис лекції з доступом 1 місяць

Реєструйся та не пропусти можливість розібратись в цій темі👈🏻

06 Mar, 13:29
163
Post image

Коли серце сповільнюється, ваші дії повинні пришвидшуватись.
Або що робити, коли у пацієнта брадиаритія?

Про всі тонкощі брадиаритмій розберемо на лекції, де поговоримо про:
👉🏻Первинну оцінку пацієнта із брадиаритмією;
👉🏻Оцінка ЕКГ для диференційної діагностики брадиаритмій;
👉🏻Діагностика інтермітуючих порушень провідності;
👉🏻Як та коли потрібно лікувати брадиаритмії?;
👉🏻Кардіостимулятори: покази до постановки та ознайомлення з методикою імплантації;
👉🏻Які бувають кардіостимулятори та основні принципи їх роботи;
👉🏻Оцінка ЕКГ у пацієнта із кардіостимулятором.

Коли?
🔺вже ЗАВТРА о 19:00
Лектор?
🗣️Олег Семенюк - лікар інтервенційний кардіолог, аритмолог

Буде запис лекції з доступом 1 місяць

Реєструйся та не пропусти можливість розібратись в цій темі👈🏻

05 Mar, 11:30
979
Post image

Міфи виникають через нестачу знань — особливо, коли йдеться про аритмії.

Прогалини в розумінні патогенезу, діагностики та лікування лише ускладнюють ситуацію.

Але є місце, де троє експертів простими словами пояснять усе про порушення ритму.

А саме інтенсив: «Фібриляція передсердь та інші порушення ритму й провідності»

Що в програмі?
ФП та інші суправентрикулярні тахікардії – як їх розпізнати та правильно лікувати (фармакологічно vs абляція).
Шлуночкові тахікардії – коли медикаменти не працюють, а коли потрібен дефібрилятор чи абляція?
Блокади –red flags у діагностиці, тактика та лікування.
💡 І це лише 30% програми!

🚑 + Clinical discussion
📊 + ЕКГ-завдання та тести для закріплення знань
🎤 + Лекції

📆 Старт: 10 березня | 💰Ціна: 700 грн
Тривалість: 12 днів

Реєструйся, щоб нарешті розібратись в аритміях

04 Mar, 15:47
535
Post image

АРИТМІЇ ТА ГЕНЕТИКА

Генетичний фактор відіграє важливу роль у розвитку багатьох захворювань людини та аритмії не є виключенням. Загалом можна сказати, що більшість порушень ритму серця мають полігенний характер, тому спадковий фактор має певне значення в їхньому розвитку.

Окрім цього, існує декілька окремих аритмій, які прямо пов'язані з генетичним фактором — в основі цих захворювань лежить порушення генів, що контролюють іонні канали в кардіоміоцитах. Хоч вони й зустрічаються рідше, проте частіше призводять до раптової серцевої смерті в більш молодому віці. Окрім цього, якість життя таких пацієнтів значно погіршується через загрозу втрати свідомості та розвитку інших шлуночкових аритмій.

♥️ Синдром подовженого інтервалу QT (LQTS, синдром тривалого QT, синдром QT). Із назви синдрому стає зрозумілим, що основна ЕКГ-ознака — подовжений інтервал QT, в основі чого лежить подовжена реполяризація шлуночків внаслідок уповільнення виходу К+ (пов'язані з мутацією генів KCNQ1, KCNH2) чи збільшення входу Na+ (ген SCN5A), Ca2+ в клітину.
Існують аутосомно-рецисивна та аутосомно-домінантна форми.
Лікування передбачає модифікацію способу життя (наприклад, уникання лікарських препаратів, які подовжують інтервал QT), вживання бета-блокаторів та, за певних умов, імплантації кардіовертера-дефібрилятора (при рефрактерній до лікування аритмії, QT>500 мс, зупинці серця в анамнезі).

♥️ Синдром вкороченого інтервалу QT (SQTS, синдром короткого QT). У цьому випадку спостерігається протилежна ситуація — процес реполяризації шлуночків відбувається швидше, на ЕКГ бачимо вкорочення інтервалу QT (< 340-350 мс) із високим зубцем Т. Найчастішою причиною є порушення в генах KCNQ1, KCNH2 та KCNJ2, пов'язаними із калієвими каналами.
Основні рекомендації стосовно лікування — використання антиаритмічних препаратів з класу Іа та постановка кардіовертера-дефібрилятора.

♥️ Катехоламінергічна поліморфна шлуночкова тахікардія (CPVT). На електрокардіограмі зазвичай спостерігається картина поліморфної або двонаправленої шлуночкової тахікардії. У більшості пацієнтів виявляється мутація в гені ріанодинового рецептору 2 типу (RYR2) — важливого рецептора саркоплазматичного ретикулуму, функція якого пов'язана з відкриттям Са2+-каналів.
Успадковується за аутосомно-домінантним типом. Лікування схоже із лікуванням LQTS, а саме використання бета-блокаторів та, за відсутності результату, постановка кардіовертера-дефібрилятора.

♥️ Синдром Бругада. Вважається одним із найбільш важливих синдромів у структурі раптової серцевої смерті, складаючи приблизно 20% усіх випадків, адже захворювання асоційоване з нападами поліморфної шлуночкової тахікардії та фібриляції шлуночків. ЕКГ-ознаки — елевація сегменту ST ("cove-shaped" = бухтоподібна, більш помітна в правих відведеннях). Типи:
🔹 Тип 1. Генетичний дефект, який лежить в основі синдрому — мутація гену SCN5A, відповідального за Na+-канали, зменшується потік натрію в клітину.
🔹 Тип 2. Рідкісна форма з генетичним дефектом GPD1L.
🔹 Тип 3. Дефект гену CACNA1C, відповідального за Са2+-канали. На ЕКГ окрім елевації ST бачимо короткий інтервал QT.
🔹 Тип 4. Дефект гену CACNB2, відповідального за Са2+-канали. На ЕКГ окрім елевації ST бачимо короткий інтервал QT.
Успадковується за аутосомно-домінантним типом, має неповну пенетрантність (проявляється не в усіх гетерозигот).
На даний момент рекомендована постановка кардіовертера-дефібрилятора всім пацієнтам із синдромом Бругада; можливе використання хінідину та застосування катетеної абляції.

Джерела:
https://www.nature.com/articles/s41572-020-0202-0
https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0025712519300495?via%3Dihub
https://medicover-genetics.com/product/brugada-syndrome/
https://www.ahajournals.org/doi/10.1161/CIRCGENETICS.116.001571

04 Mar, 13:38
271