Progresstech-Ukraine Telegram Gönderileri

​У той час як наші українські збройні сили продовжують важку боротьбу з російською армією, авіаційні організації розвинених держав намагаються покращити якість вивчення авіаційних інцидентів, що відбуваються в усьому світі. Адже, як виявилося, останніми роками до кінця не розслідується й половини пригод на повітряному транспорті!

У «крайньому» звіті про безпеку, підготовленому міжнародною асоціацією повітряного транспорту (IATA), наголошується, що опубліковано остаточні висновки лише по 48% авіаційних пригод, які виникли, починаючи з 2018 року, хоча цього прямо вимагає Додаток 13 «Чиказької» конвенції. Серед можливих причин цього називають дефіцит кваліфікованих кадрів, недостатню підготовку фахівців та політичний тиск.
Відсутність відкритих матеріалів та висновків розслідувань причин серйозних інцидентів та подій позбавляє учасників галузі можливості отримувати уроки та підвищувати показники безпеки польотів – про це на конференції «World Safety and Operations» заявив Габріель Акоста, який очолює напрям безпеки польотів у IATA.

Обмеження доступу до подібних даних з боку організацій, відповідальних за проведення розслідувань авіаційних подій, також турбує інших учасників авіаційної спільноти.
Наприклад, директор Фонду безпеки польотів (FSF) Генрі Гурджі дуже стурбований тим, що з 2017 по 2024 рік величезна кількість подій опинилась у категорії «причина невідома».
З ним згоден старший віцепрезидент європейського авіабудівного концерну Airbus Яннік Малінж, який повідомив, що розслідування невеликих інцидентів не проводяться досить серйозно або зовсім ігноруються, тоді як саме тут криються важливі висновки.
«Ми діємо на підставі тієї інформації, яку маємо, у тому числі тієї, що публікується засобами масової інформації. Ця інформація неточна, але оперативна. Нам доводиться працювати, виходячи з власного розуміння ситуації», — визнає директор з льотних стандартів Європейського агентства безпеки польотів (EASA) Єспер Расмуссен. «Ми бачимо, що у деяких країнах розслідування проводить команда із двох-трьох людей із застарілими технологіями», — додає він: «Ми ж у цифровій ері, бортовий реєстратор пише дані за 2 тисячами параметрів!»

А як думаєте ви, що заважає переведенню всіх таких подій у стан «Lessons Learned»?

P.S. Докладніше про те, що являла собою підписана 7 грудня 1944 року у Чикаго «Конвенція про міжнародну цивільну авіацію» та чому вона стала віхою в історії світової авіації ми розповідали тут.

​17 грудня 1903 року американці Вілбур та Орвілл Райт здійснили перший керований політ на апараті з двигуном, що був важчим за повітря!

Дуже цікаво, що при цьому патент на свій винахід вони отримали лише 22 травня 1906 року, тобто більш ніж через два роки після першого вдалого польоту.
Також набагато менш відомо, що, крім свого реноме першопрохідців, Райти є ще й засновниками авіаційної індустрії, адже саме вони вперше розпочали малосерійне виробництво своїх літаків за замовленнями.

P.S. На нашому фото Орвілл та Вілбур Райт, 12 листопада 1911 року.
P.P.S. Щоправда, далеко не всі віддають першість у цьому питанні саме їм. Про найзнаменитішого їх конкурента можна прочитати в іншій нашій публікації.

Progresstech-Ukraine pinned «Чи бажаєте Ви бачити у нашому Телеграмі розповіді про те, що вчать школярі на наших уроках STEM? public poll Звичайно, раптом я дізнаюся про щось нове та водночас корисне! – 54 👍👍👍👍👍👍👍 57% Так. Мені буде приємно освіжити таку цікаву інформацію у голові.…»

Чи бажаєте Ви бачити у нашому Телеграмі розповіді про те, що вчать школярі на наших уроках STEM?
public poll

Звичайно, раптом я дізнаюся про щось нове та водночас корисне! – 54
👍👍👍👍👍👍👍 57%

Так. Мені буде приємно освіжити таку цікаву інформацію у голові. – 15
👍👍 16%

Най буде, раптом натраплю на щось цікаве. – 8
👍 9%

Ні, хочу більше розповідей про авіацію! – 8
👍 9%

Мені не заважає, але навряд чи я таке читатиму. – 6
👍 6%

Ні. Ті, кому це справді цікаво, заходитимуть у групу Фейсбуку. Тут і так уже надто багато шкільних справ! – 3
▫️ 3%

Мені не підходить жоден варіант відповіді, тому я напишу свою думку у коментарі до посту про STEM.
▫️ 0%

👥 94 people voted so far.

​Сьогодні ми поділимося нашими першими враженнями від абсолютно нової для нас діяльності: запровадження STEM в систему шкільної освіти.
Як вже знають постійні читачі, площадкою для реалізації цього пілотного проекту став київський ліцей №153, де з 1 вересня цього року ми беремо участь у введенні STEM повністю офіційно.

Тож, які проміжні висновки треба зробити з цієї спільної взаємодії протягом перших трьох місяців?
⚙️ Учні проявляють зацікавленість до тем, з яких вже щось заздалегідь знають. Незнайома інформація значною частиною школярів сприймається важко. Для вирішення цієї проблеми ми: додали у кожне нове заняття елементи попереднього; розробили «стартові» питання, що мають відношення до тем, на які учні знають відповіді. Це збільшило частку школярів, які не втрачають інтерес до того, що вивчають.
⚙️ Існує значна диференціація учнів за знаннями та навичками, тож складно вести урок, щоб одночасно усе встигали зрозуміти слабкіші школярі та не нудилися сильніші. Ми вплинули на це, запропонувавши сильнішим учням допомагати «колегам». З’ясувалося, що значна частина школярів з радістю та завзяттям йде на виручку іншим, тож така командна робота допомагає більшій частині учнів швидко та одночасно рухатися уперед, не створюючи непомірного ґвалту та галасу.
⚙️ Більшість школярів ще не вміють «рефлексувати», тож їм важко згадувати, що вони робили на попередніх заняттях та навіщо. Тому ми приділяємо багато уваги, щоб готувати на наступний урок питання по ключовим аспектам минулої теми, які є містками до нової. Бачимо, що це також працює: школярі краще та швидше згадують базові моменти минулих тем.
⚙️ Попри те, ми розповідаємо про навчання 6 класів, багато хто з учнів вже «обрав» професію. Але, як правило, нічого конкретного про «свою» сферу діяльності не знає та дізнатися не намагається. Це є проблемою, бо школярі не знають, куди їм рухатися далі, тож не роблять нічого, а також ігнорують деякі предмети, гадаючи, що вони їм не знадобляться, хоча насправді це не так! Щоб їм допомогти, ми розмовляємо з ними про це на перервах та під час тривог у «шелтері», допомагаючи знайти шлях до тієї чи іншої професії.
⚙️ Last but not least: згадаємо про ще одну важливу проблему, яка заважає будь-якому навчанню будь-чого, це - відсутність зосередженості. На жаль, більшість школярів постійно відволікаються від предмета обговорення або виконання завдання з будь-якого приводу. Ми боремося з цим шляхом демонстрацій більшої результативності учнів, які вже вміють зосереджуватися на поточній «задачі» та похвалами тих, хто зміг «протриматися» зосередженим більше, ніж раніше.

Що сказати на закінчення?
За правильної подачі матеріалу, актуальність якого діти вже усвідомили з нашою допомогою, вони з задоволенням та енергією беруться за будь-яке починання: від будівництва та випробувань на міцність моделей мосту до простих, але реальних економічних розрахунків! Причому такий результат не потребує якихось колосальних ресурсів та грошей. Отже, кожен український бізнес може без серйозних для себе зусиль йти до шкіл та зацікавлювати дітей вдумливо вивчати потрібні нам усім науки для того, щоб разом зробити Україну багатшою та безпечнішою, тож віримо, що ми будемо прикладом, який спонукатиме інші високотехнологічні компанії йти до дітлахів!

P.S. Щоб ефективніше організувати нашу спільну роботу з вчителями, ми вже публікуємо усі матеріали для кожної STEM-теми у нашій групі Фейсбуку Основи STEM. Тож гаряче розраховуємо, що всі зацікавлені сторони їх вивчатимуть та надаватимуть нам конструктивну критику, а також використовувати все те, що їм сподобалося у своєму навчальному процесі!
Очевидно, що це можливо тільки якщо про цю ініціативу дізнається якомога більше людей. Тому ми вперше попросимо кожного нашого читача поставити вподобайку та зробити репост цієї ж публікації у Фейсбуці, щоб задобрити його алгоритми та переконати їх показати цей допис якомога більшій кількості українців, а також надіслати його усім друзям із таким самим проханням!

​Попри очікування мілітаристів, сьогодні наша замітка буде присвячена не подіям, що відбулися біля Гавайських островів, а набагато вагомішому для розвитку та об'єднання людства діянню, про яке в пострадянському просторі традиційно майже не знають. Адже саме воно нарешті перетворило наш величезний та слабко пов'язаний світ на затишну кульку, у більшість місць якої можна потрапити всього лише за кілька днів майже з будь-якого місця!

Отже, 7 грудня 1944 року у Чикаго (штат Іллінойс, США) на конференції з повітряного права було підписано Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, також відому як «Чиказька Конвенція».
Цей документ став головним джерелом міжнародного повітряного права. Спочатку конвенцію підписали 52 країни (учасниці конференції), а зараз її учасниками є понад 160 держав (СРСР – лише з 1970 року).

Необхідність формування Конвенції була зумовлена стрімким зростанням цивільної авіації у багатьох країнах та планами її подальшого розвитку саме у мирних цілях, що стало найбільш актуальним після закінчення Другої світової війни.
Вона визначила ключові позиції роботи міжнародної авіації, зокрема правила польотів над територією країн-учасниць, принцип національної приналежності повітряного судна, полегшення міжнародних польотів, міжнародні стандарти та рекомендовану практику SARPs, etc.


Одним із важливих результатів підписання цього документа було заснування Асамблеї Організації Міжнародної цивільної авіації, на яку були покладені функції контролю за дотриманням і виконанням положень Конвенції та її додатків, а також завдання щодо створення міжнародних норм цивільної авіації та координації її розвитку для підвищення безпеки та ефективності.

Залишається лише додати, що у всьому світі ця подія вважається настільки епохальною, що на честь неї Генеральна асамблея ООН встановила спеціальне свято – Міжнародний день цивільної авіації.

Тож вітаємо всіх причетних до цього дня!

Користуючись нагодою, бажаємо порекомендувати нашим читачам чудовий ресурс, який розповідає про те, де у звичайному житті застосовуються шкільні математика та фізика, ким та для чого саме!
Важлива його особливість полягає у тому, що це не просто набір цікавих, але розрізнених, фізико-математичних фактів або дослідів (такого чимало у мережі), а система взаємопов'язаних історій, які систематично та послідовно публікуються з тих чи інших основних шкільних тем.
Підпишіться на нього самі, не забувайте регулярно читати опубліковані там розповіді, рекомендуйте всім знайомим студентам та, особливо, школярам!

​Вітаємо любителів «фізмат» наук та інших STEMів!
Сьогодні у нас важлива дата – нашому проекту виповнилося 3️⃣ роки!🎉
Багато чого кардинально змінилося за цей час, але залишилося незмінним наше бажання розвивати громадське суспільство в нашій Україні. Давайте разом подивимося, який шлях до цієї мети ми вже пройшли.

Про що ми тільки не писали, опублікувавши понад 1️⃣0️⃣0️⃣ оповідань! Були в нас дописи про те, кому та навіщо у повсякденному житті знадобилися вміння обчислювати об’єми та швидкості, вектори та сили, роботи, енергії та потужності, рівняння будь-яких ступенів та логарифми; анонси захоплюючих книг про математику та фізику (файли яких ми зібрали безпосередньо у своєму Телеграмі, щоб вам було зручно їх прочитати); занурення у графіки та апроксимації різних функцій; знайомство із практичною акустикою….
Крім того, ми відкривали вам очі на катастрофічний рівень нашої шкільної освіти та давали поради школярам, як правильно вибрати затребувану спеціальність бакалавра та непоганий ВНЗ.
Ми навіть примудрилися «стягнути сову з глобуса», обґрунтувати необхідність багатоступеневих ракет, пояснити, чому справжнім математикам доводиться плакати все частіше, а також де насправді перетинаються механіка, електротехніка, хімія та теорія відносності!

Ви відповідали нам взаємністю, тож за цей час на нас підписалося понад 1️⃣6️⃣0️⃣0️⃣ осіб у Фейсбуці та 9️⃣0️⃣0️⃣ тут, у Телеграмі.
Тільки вдумайтесь!
Майже дві тисячі українців, яким, попри війну у нашій країні, цікаві точні науки; які чекають та з задоволенням читають майже кожен наш допис, які забажали розібратися у таких непростих предметах, як математика та фізика.
За ці складні для всіх нас три роки ми намагалися показати вам, що математика та фізика - це не розрізнені формули, що взялися з нізвідки, та тому схожі на дивні й незрозумілі мови Середзем'я, не дивовижна «гра у бісер» для ботанів та навіть не магія, яку можуть вивчати лише обрані чарівники Гоґвортсу, а реально потрібні (а головне – цікаві!) інструменти, що дозволяють описувати нашу реальність та успішно використовувати її у своїх практичних цілях.
Завдяки нам ви на практичних прикладах бачите, що «технічні» науки потрібні енергійним та амбітним людям, щоб прокладати вірні торгові маршрути, споруджувати величні будови, створювати машини, кораблі, літаки та навіть літати до інших планет! І, звичайно, вирішувати, якого розміру піцу дешевше купити в кафешці, адже у нас є допис і про це)

Якщо хоча б одна з наших історій допомогла вам розібратися у будь-якій нудній «шкільній» темі, перетворивши її на зрозумілу, цікаву та корисну, будь ласка, не полінуйтеся поділитися знанням про існування нашого волонтерського проекту зі своїми друзями та знайомими!
Спробуйте пояснити їм, що неприйняття нашим суспільством природничих наук викликане виключно корявістю їх викладання у нашій вже майже мертвій системі освіти. Адже якщо вам це вдасться, то разом ми зможемо переконати набагато більше наших співгромадян у тому, що світ точних наук насправді дуже цікавий, корисний та при цьому цілком доступний розуму звичайної людини. Це дасть можливість змінити у нашому суспільстві ставлення до досліджень, інженерної справи та промислового виробництва, а отже – до реального сектору економіки, розвиток якого дозволить нарешті підняти нашу рідну Україну до рівня держав Європи, за цінності якої ми всі й боремося!

P.S. Ми будемо дуже вдячні, якщо кожен наш читач витратить кілька хвилин, щоб запросити усіх своїх друзів вподобати наш канал, відправивши їм у месенджер цей ювілейний пост!
P.P.S. Не забувайте, що у нас є ще й сторінка в Інстаграмі. Використовуйте її, якщо ви чи ваші друзі не дуже полюбляєте часто заглядати у Фейсбук або Телеграм!

​Як я провів канікули?
На це питання ще недавно просили періодично відповідати школярів вчителі словесності. Ми вважаємо такі завдання корисними, оскільки вони вчать умінням рефлексії: здатності оцінити, що нового ти зробив за певний період часу, чого досяг та в чому став кращим. Тож зараз ми запрошуємо вас дізнатися, що робили на осінніх канікулах слухачі нашого навчального центру, адже серед них тепер ще й учні шкіл!

Як відомо постійним читачам, літом минулого року ми почали проводити власні безоплатні навчання ще й фізиці та математиці для школярів 8-11 класів, адже тривалий «онлайн» не приносить користі українській освіті! На наших «шкільних» заняттях ми фокусуємося на різноманітних дослідах, що пояснюють суть найважливіших тем фізики та вивчаємо математичні прийоми, які для цього потрібні. Втім ми вважаємо, що й цього все одно недостатньо, щоб вивчитися на кваліфікованого спеціаліста у технічній сфері. Адже потрібно добре розуміти, де у реальному житті виникають явища, що ми вивчаємо. Саме тому ми використали канікули, щоб завітати до... музею залізничного транспорту!

«Який зв'язок між літакобудуванням та паротягами?» – спитаєте ви.
Річ в тім, що головна особливість нашого навчання полягає у тому, щоб не лише досліджувати у власних експериментах здобуті теоретичні знання, а й регулярно з’ясовувати, де вони застосовуються на практиці у повсякденні та яким саме чином. Серед нагальних питань, на які ми шукаємо відповіді у наших мандрівках, є такі:
⚙️ Яким чином фахівці обирають з поміж безлічі тих чи інших варіантів рішень саме те, яке було застосовано у реальності?
⚙️ Чому деякі такі рішення виявляються дуже подібними у геть різних сферах, а деякі – унікальними, що зустрічаються тільки в авіації?
Вочевидь, знайти відповіді на них неможливо, якщо одразу надіти шори суто авіаційного мислення!

Тож зараз ви дізнаєтеся, на що саме ми звернули увагу «наших» школярів та на які питання разом з ними шукали відповіді!
Оскільки формат мережевої публікації не дозволяє писати розлогі тексти, ми залишимо у цьому дописі наші питання (які позначені далі символом ☑️ та курсивом) без відповідей, але будемо дуже раді, якщо читачі напишуть їх у коментарях та зроблять це у формі, що буде зрозуміла школярам!

Одразу на вході нас зустрів цікавий експонат: ручне гвинтове зчеплення вагонів, яке широко використовується на залізницях більшості країн світу і зараз, а у нас була замінена автоматичним ще у 60-і роки ХХ сторіччя! Воно дозволило нам невимушено познайомити екскурсантів з практичним використанням гвинтової пари «гвинт-гайка» та з’єднаннями «вухо-гак», їх плюсами та мінусами. ☑️ Панове читачі, що ви про це знаєте?)
Далі нас чекав ручний стрілочний перевід – пристрій, що служить для перенаправлення поїзда з однієї колії на іншу. Він допоміг явити нашим школярам магію механіки: рух рейок вагою у сотні кілограмів легким поштовхом руки завдяки наявності перекидної противаги, що залучає нас у світ сил, важелів, моментів та їх плеч! ☑️ Як саме це працює?)
А ось й головна мета нашого візиту – один з найкращих та наймасовіших наших паротягів - серії «Л»!
☑️ Що знаходиться всередині його велетенського циліндричного котла?
☑️ Як вода у ньому перетворюється на пару, адже топка його «печі» розташована лише під малою частиною котла?
☑️ Яким чином пар штовхає циліндр в обидва боки?
☑️ Як перетворити поступальний рух в обертальний?
☑️ Навіщо усі колеса в паротязі зв’язані один з одним ланками та чому вони різної ширини та товщини?
☑️ Навіщо на кожному колесі закріплені величезні металеві сегменти та чому вони різного розміру?
Далі наш інтерес перекинувся на вагони та їх генезис.
Але оскільки на цьому місці ми вже остаточно вичерпали кількість літер, що може вмістити допис у Телеграмі, мусимо відправити вас читати продовження до групи нашого київського навчального центру у Фейсбуці!

P.S. Якщо ви бажаєте долучити до такого проведення вільного часу своїх знайомих школярів, пишіть у Телеграм нашому координатору @Darinasavchukk !

​Поспішаємо повідомити, що попри непрості часи, які ми всі переживаємо зараз, наша компанія робить все від нас залежне, щоб безперервно покращувати якість виконуваних нами робіт у сфері сучасного літакобудування. Тому зараз нам потрібно більше інженерно-технічних фахівців для посилення наших команд, які займаються забезпеченням виробництва цивільних літаків.

Насамперед нас цікавлять інженери-технологи з розробки та забезпечення складальних процесів!
Зверніть увагу: претенденту необов'язково мати освіту та досвід роботи саме в авіаційній сфері. Наша внутрішня система навчання та перепідготовки кадрів дає змогу проявити себе інженерам-технологам будь-яких технічних напрямків!

Отже, нам потрібні фахівці, здатні:
⚙️ Готувати, розробляти та оптимізувати технологічні процеси виготовлення деталей, а також їх складання у вузли та агрегати.
⚙️ Формувати технічні вимоги до інструментів, оснащення та деталей складальних пристроїв.
⚙️ Координувати взаємодію конструкторських центрів та виробничих підрозділів англійською мовою.

Щоб вивчити наші вимоги та обов'язки докладніше, а також щоб надіслати резюме, вам треба перейти на наш сайт до розділу вакансії.

Виникли питання?
Пишіть нам у коментарі до цього посту або у повідомлення сторінки на Фейсбуці!

P.S. Зауважте: навіть учорашні випускники ВНЗ, які ще не мають досвіду роботи, можуть розраховувати у наших проектах на дохід від 30 тисяч гривень на місяць вже після утримання податків. Зарплата спеціалістів, які мають релевантний досвід, встановлюється за результатами індивідуальних співбесід.