Progresstech-Ukraine टेलीग्राम पोस्ट

​#STEM Урок №2
В абревіатурі STEM немає компонента «економіка». Тим більше туди не включають вивчення економіки тієї чи іншої конкретної країни. Проте ми, а також укладачі однієї з найгарніших навчальних програм STEM-освіти для 6-9 класу, вважаємо, що без вивчення нашої української економіки у цьому навчанні діла не буде!
Чому ми так вважаємо та як збираємося пояснювати це школярам? Відповідь нижче!

Відмінною рисою програми, яку ми допомагаємо впроваджувати у ліцеї №153, є саме те, що 6 клас розпочинає вивчення STEMу з теми «Українська держава у світовій економіці. Драйвери української економіки». Таким чином учням відразу пояснюють: практичне значення STEM (інженерії та створюваних нею за допомогою науки технологій) полягає саме у спрощенні ведення реального господарства та збільшенні його ефективності!
Тому у першій темі ми постаралися жваво та яскраво розповісти не про конкретні наукові завдання дисциплін, що входять до STEMу, а про загальну роль науки та техніки у розвитку людського суспільства та його господарської діяльності від найдавніших часів донині.

Друга тема присвячена базовим поняттям економіки будь-якої держави, незнання яких робить людину нездатною розуміти будову будь-якого сучасного людського суспільства, а також особливості теперішнього господарства України.
Насамперед це стосується імпорту, експорту та торгівельного балансу. Принципово важливо пояснити дітям, що багатіє та розвивається лише та держава, яка продає за кордон більше своїх товарів, ніж імпортує собі чужих, вивозячи якомога складнішу продукцію, що містить у собі безліч технологічних переділів. Адже виробників дуже складної продукції мало. Тому їхні товари всім потрібні, отже, вони можуть дозволити «гнути» за них завелику ціну, дуже дорого продаючи іншим лише свої інтелект, хист та «хитру» працю!
Наступним поняттям, з яким обов'язково знайомити учнів середньої школи, є ВВП. Саме він дає можливість оцінити, наскільки успішні у продажі своїх товарів та послуг жителі тієї чи іншої країни або регіону, а також порівняти їхню діяльність із сусідами. Застосування ВВП прямо на уроці дозволяє продемонструвати практичну корисність цілого комплексу знань та умінь з низки шкільних предметів:
⚙️ Вміння «читати» графіки та діаграми.
⚙️ Вміння порівнювати довжини відрізків та площі різних геометричних фігур.
⚙️ Знання чисельності населення тих чи інших регіонів.
⚙️ Вміння використовувати та самостійно вигадувати ті чи інші відносні показники, на кшталт ВВП на душу населення.
⚙️ Вміння розрізняти та співвідносити розмірності найрізноманітніших величин (ВВП, чисельності населення, etc).
Використання всього 3️⃣ таких економічних понять відразу ж дозволяє показати дітям особливості нашої сучасної форми національного господарства, викликані ними фундаментальні проблеми та способи їх вирішення, що залежать саме від рівня опанування предметів STEM.
Докладніше про все це – у нашій презентації!

Віримо, що вивчення цих матеріалів, які ми сподіваємось широко розповсюджувати з вашою допомогою, допоможе жителям України швидше згадати, що всі природничі та гуманітарні науки створювалася як інструмент вирішення життєво важливих побутових проблем, почати їх вивчати та з їх допомогою знову зробити нашу країну безпечною та зручною для життя і розвитку кожного. Тому, будь ласка, роздивляйтеся наші ідеї, не забувайте ділитися з друзями матеріалами, що вам сподобалися, та не лінуйтеся висловлювати конструктивну критику!

На закінчення похвалимося, що й друга доповідь викликала інтерес у кожному класі, де ми її демонстрували. Про те, що школярі уважно слухали, свідчать питання, які вони не посоромилися поставити. Ось деякі з них:
☑️ Чи обов'язково експорт - це продаж товарів з країни в країну?
☑️ Що таке сировина та руди?
☑️ Чому тоді ми не виробляємо складні товари?
☑️ Коли я купив корабель і він зламався, що з ним робити? Це винний завод чи я? Чи має завод сплатити мені штраф?
Чи зможуть читачі надати лаконічні та при цьому зрозумілі дітям відповіді на них у коментарях?)

​Франко-італійський виробник ближньомагістральних турбогвинтових літаків ATR, що базується в Тулузі, відмовився від ідеї створити власний пасажирський варіант радянського Ан-32, припинивши розробку варіанта ATR 42-600, який мав опанувати можливість короткого зльоту та посадки (STOL).

Раніше (у грудні 2023 року) ATR відновила льотні випробування ATR 42-600S після перерви, викликаної переробкою його конструкції, та сподівалася сертифікувати цей варіант до кінця 2024 року. Версія STOL була запущена у 2019 році, спочатку сертифікація планувалася на 2022. ATR 42-600S мав виявитися здатним возити 40 пасажирів зі смуг завдовжки всього 800 метрів (на 300 з лишком метрів менше, ніж в оригінальній моделі) шляхом більш гнучкого управляння злітними режимами двигунів та спойлерами, а також застосуванням нового хвостового оперення та гальм.

Проте аналіз стану справ показав, що кількість аеропортів у Південно-Східній Азії та на інших ключових цільових ринках, яким будуть потрібні літаки STOL, значно скоротилася через розвиток останніми роками програм подовження злітно-посадкових смуг та спорудження нових аеропортів.
Тому кількість замовлень на ATR 42-600S, що досягла 21 машини у 2023 році, майже не збільшилася у 2024 році.

У зв'язку з цим генеральний директор ATR Наталі Тарно Лод завила, що рішення про закриття проекту ATR 42-600S «дозволить ATR переключити зусилля на поліпшення існуючих лінійок продукції, просування технологічних інновацій* та ефективніше задоволення потреб ринків, що розвиваються».
Зокрема, серед пріоритетів спільного підприємства Airbus та Leonardo — вихід на північноамериканський ринок, де воно намагатиметься «замінити старіючий парк регіональних літаків та розширити регіональні прямі рейси».

У 2023 та 2024 роках ATR продавав авіакомпаніям по 36 своїх літаків щорічно, причому наприкінці минулого року загальна кількість переданих в експлуатацію лайнерів ATR досягла 1600.

* Так, наприкінці грудня 2024 року ATR добилася від EASA (Європейське агентство з безпеки авіаперевезень) дозволу на суттєве збільшення міжремонтних інтервалів між формами C-Check для літаків ATR усіх модифікацій з 5 до 8 тисяч годин. Це дозволить операторам суттєво знизити час простою літаків при техобслуговуванні та ремонтах, а відтак і свої витрати.

​Перший модуль наших традиційних курсів «Airframe Structural Design & Sizing», які ми вже втретє проводимо у Києві, завершено!
Це означає, що поки ми обробляємо результати підсумкових тестів та співбесід наших слухачів, потрібно розповісти вам про те, що вони самі думають про своїх «викладачів».

Так – ви правильно зрозуміли, ми вважаємо, що учні не просто мають повне право, а й повинні систематично оцінювати своїх учителів. Оскільки розвиватися та вдосконалюватися може лише система, що має зворотний зв'язок!
Тож зараз ми розповімо вам, як слухачі оцінили якість навчання кресленню та теоретичній механіці, – дивіться на прикріплене зображення!

Отже, понад 60% наших слухачів оцінили навчання на «добре» та «відмінно».
Враховуючи їхню прискіпливість, ми вважаємо, що це чудовий результат. Адже для нашої підготовки ми намагаємося підбирати найбільш вмотивованих слухачів, яких треба не просто навчити якимось стереотипним діям, а й дати зрозуміти, що вони роблять, чому й навіщо. А головне - як це допоможе їм займатися високооплачуваною та цікавою справою у майбутньому!
Ми докладемо зусиль ще й до того, щоб розібратися, як нам скоротити й кількість «незадовільних» оцінок, хоча це буде непросто, адже рівень підготовки більшості слухачів з кожним роком погіршується, а наші вимоги до «хард» та «софт» скілів, які вони мають у нас отримати, залишаються незмінними*.

Вже незабаром починається модуль №2, на якому ми розбиратимемося у тонкощах властивостей конструкційних сплавів та навчатимемося проектувати деталі, спираючись на розуміння опору матеріалів деформуванню та руйнуванню.
Усі освітні матеріали з цих предметів, сформовані нашими фахівцями, як завжди, доступні у наших спеціальних групах з основ опору матеріалів та матеріалознавства.

Насамкінець, варто ще раз підкреслити, що подальше навчання також проходитиме «з нуля». Тобто ми навчатимемо всім цим дисциплінам з самих азів.
Тому не бійтеся приєднуватися до нашого навчання навіть зараз!
Для цього вам потрібно просто написати нашому фахівцю з навчання Юлії Бєліковій (@Yuliia_Bielikova), щоб вона долучила вас до нашої навчальної групи.

* Так, минулого року половина слухачів на нашому вхідному тестуванні вирішила понад 25% завдань, а цього року – лише понад 13% при тому, що завдання залишилися незмінними!

​6 січня 1942 року завершився перший навколосвітній переліт, виконаний звичайним пасажирським літаком Boeing 314!
/ Ну, майже звичайним: насправді це був летючий човен /

Вам здається, що це не дуже вдалий час для подорожей?
Тоді поспішайте дочитати нашу історію до кінця у Фейсбуці, аби дізнатися, як же таке стало можливим, попри охоплення світовою війною значної частини земної кулі!

Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у вбудованому браузері.

​Світ капіталізму дуже вимогливий до будь-яких конкурентів за той чи інший спільний ринок, тож не пробачає найменших промахів. Наприкінці минулого року це відчув широко відомий у вузьких колах американський стартап Exosonic, який намагався займатися розробкою тихих надзвукових літаків.
На офіційному сайті Exosonic повідомили, що не знайшли необхідних фінансових ресурсів для продовження своїх робіт: «Хоча засновники та команда, як і раніше, вірять у необхідність безшумного надзвукового польоту та надзвукових безпілотників для Міністерства оборони США, без подальшої підтримки будь-якої з цих концепцій клієнтами, компанія не може забезпечити потреби в грошових коштах для розвитку».

Exosonic був заснований у 2019 інженером Норрісом Ті (Norris Tie) та отримав передстартове фінансування від інвестора Y Combinator на розробку надзвукового авіалайнера «Horizon». У 2021 році в його стартап також вклався підрозділ ВПС США AFWERX, що відповідає за нові технології, який запропонував Exosonic розробити концепт надзвукового БПЛА «Revenant».
За 5 років роботи Exosonic зібрав 6.5 млн. $ інвестицій, виріс до 15 співробітників та провів випробування зменшеної версії БПЛА під назвою «Trident» (на фото), який вперше піднявся у повітря у квітні 2024 року.
Зараз компанія перебуває у процесі закриття та продає свою інтелектуальну власність.

Таким чином, тепер любителям надзвукових пасажирських перевезень залишається сподіватися в першу чергу на іншу американську компанію. Це Boom Technology, яка в середині 2024 року повідомила, що вже закінчила будівництво спеціального заводу для виробництва свого надзвукового пасажирського літака «Overture» у кількості 33 лайнери на рік. На цей час портфель замовлень Boom Technology вже перевищує 150 машин, включаючи замовлення та передзамовлення від таких брендів як American Airlines, United Airlines і Japan Airlines. «Overture» повинен розвивати швидкість у 1.7М та перевозити 80 пасажирів на відстань понад 7 тисяч кілометрів.
Цікаво, що при цьому поки що відсутня не тільки серійна версія «Overture», але навіть повноцінний прототип цього авіалайнера. Поки що для випробувань компанія Boom Technology використовує лише маленький літак-демонстратор XB-1 «Baby Boom», який також, як і «Trident» здійснив перший політ зовсім недавно - навесні 2024 (у березні).
Крім того, роботами в області надзвукових польотів займаються американські стартапи Hermeus та Venus Aerospace, але перший орієнтуються насамперед на військову сферу їх застосування, а другий знаходиться лише на ранніх стадіях робіт.

У інших країнах у цій сфері зараз найдалі просунулися китайські авіабудівники. Під кінець 2024 року Space Transportation з КНР прозвітувала про те, що почала випробування свого прямопотокового повітряно-реактивного двигуна для надзвукового пасажирського літака «Yunxing».
Тож загалом змагання за пасажирський надзвук продовжується і перегони обіцяють бути дуже цікавими!

P.S. Про всяк випадок нагадаємо, що поки що історія авіації знає лише дві моделі надзвукових пасажирських літаків, які перебували у комерційній експлуатації. Це британо-французький «Concorde» та радянський Ту-144. При цьому можна резюмувати, що обидві машини свого часу не виправдали покладених на них розробниками очікувань. Ми вже розповідали про них раніше.

​Повернувшись зі «шкільного» походу до музею поїздів, наша команда з навчання відразу ж почала готувати нову вилазку: адже осінні канікули дуже короткі, тож важливо використати кожен день з користю! Тому уже через декілька днів ми зібрали «наших» школярів знову та помчали геть від столиці, щоб на власні очі побачити… справжній завод, що будується! Чим же зустріли мандрівників промислові цехи, які для значної частини нашої української молоді є більшою загадкою ніж джунглі Африки, Америки чи Азії? Якщо у вас хоч трішки пришвидшилось серцебиття, обов’язково прочитайте новий звіт на тему «як я провів канікули»!

Ви не розумієте, що відбувається?
Тоді спеціально для вас модний нині у кінематографі «флешбек»!
/ або трохи передісторії для «олдів» /
Весною 2023-го року у наш навчальний центр заглянув добрий знайомий Ігор Хорошилов. Він розповів, що прямо зараз під Києвом будується завод для виробництва металевих профілів. Ба більше, значну частину промислового обладнання його творці збиралися не купувати, а проектувати й будувати самостійно!
Та ніде правди діти: багатьом слухачам це здалося маніловщиною або, у кращому випадку, науковою фантастикою.
Однак, не пройшло і пів року, як ми змогли вперше відвідати цей будівельно-промисловий майданчик аби впевнитись, що все це можливо, неймовірно цікаво та «на часі»!
З того часу ми побували там ще раз і ось, звітуємо про третю мандрівку до METSYSa.

Що ж нового з попередньої зустрічі літом ми побачили?
Перше, що впадає в очі, коли заходиш у цех – це, звісно, об’єми виробництва. Останнього разу металопрофілі зустрічали нас лише при вході, а зараз ними заставлена майже вся вільна від обладнання територія!
Причому збільшилась не лише кількість профілів, а ще і їхнє різноманіття. Значно розширити асортимент дозволило прибуття нового прокатного стану, який запроектований ведучими фахівцями самого METSYSа та виготовлений на їх замовлення у Китаї. Зауважимо: оригінальна конструкція стану дозволяє виготовляти одразу декілька типів профілів без його значного перероблювання, буквально парою рухів. Чи є в наших читачів ідеї, як се можливо?
Далі ми перейшли до нового для нас обладнання для створення кріплень під сонячні панелі. Це спеціальний стан, який робить отвори у алюмінієвому профілі а потім нарізає його на частини. У чому ж полягає складність виготовлення цих деталей? У тому, що дешеві алюмінієві сплави дуже пластичні! До речі, чи знають читачі, чому такі кріплення мають бути саме з алюмінію?
Нові цікавинки чекали нас з усіх боків, у тому числі й згори! Адже, як тільки ми підняли голови, то одразу побачили нові чудернацькі кран-балки, що мали одразу три рейки для біганини під стелею та доповнили собою дві старі, вантажності яких було недостатньо, щоб тягати по цеху дуже важкі стальні рулони «штрипсу» (маса кожного – 5 тонн!). Окрім грубої сили, нові балки ще й плавніше рухаються, що додає безпеки та економить дефіцитну зараз електрику. І, найголовніше - вони розроблені та виготовлені у нас, в Україні – у нашому героїчному Харкові компанією ПТЕ-КРАН!
Last but not least: тепер спеціалісти METSYSa займаються не тільки виробництвом профілів й інструментів та оснастки для цього, а ще й проектуванням та створенням конструкцій для сонячних електростанцій зі своєї ж продукції! При цьому кожен майбутній інженерний фахівець перед тим, як розпочати свою проектувальну та конструкторську діяльність «в офісі», має спочатку самостійно пройти через усі виробничі процеси на своєму заводі. Ми вважаємо це дуже гарним підходом, що запобігає появі «великих теоретиків», які не бажають чути про реальні потреби виробництва та експлуатації.

Ми вдячні Ігорю Хорошилову за те, що він вже вкотре запрошує «наших» школярів до себе у гості. Віримо, що зможемо і надалі у перших рядах не тільки слідкувати за такою важливою подією, як відновлення української промисловості, а ще й брати у ній посильну участь!

P.S. Якщо ви бажаєте долучити до такого проведення вільного часу своїх знайомих школярів, пишіть у Телеграм @Darinasavchukk !

​Найновіші авіалайнери китайської розробки С919, перший комерційний політ якого відбувся менше ніж 2 роки тому (28 травня 2023 року), перевезли вже мільйон пасажирів! При цьому у 2024 році китайська авіапромисловість випустила 10 таких машин. Таким чином загальна кількість C919, що перебувають в експлуатації, досягла вже 14 повітряних суден.

С919 може перевозити 160...170 пасажирів на відстань до 5550 км, тобто є прямим суперником славнозвісних Boeing 737 та Airbus 320. При цьому він оснащений франко-американськими турбовентиляторними двигунами CFM Leap-1C, повністю аналогічними тим, які використовуються на останніх версіях його американського та європейського конкурентів – MAX та Neo.

У розпорядженні авіакомпанії China Eastern Airlines найбільше літаків цього типу – дев'ять, China Southern – три, ще два – у національного перевізника Air China.
China Eastern Airlines – стартовий замовник цього типу та базується в Шанхаї. На цей час літаки цього перевізника виконали вже 6240 рейсів 8 маршрутами, тобто, за рік налітали в середньому по 700 польотів кожен. Це дуже непоганий показник для нової машини!

Зараз C919 сертифікований тільки в Китаї та ще не має сертифікатів FAA / EASA, тому літає на 15 маршрутах до 10 міст Китаю. Взимку цього року він вперше покинув територію рідної держави, відвідавши авіасалон у Сінгапурі.
Сумарна кількість замовлень на лайнери цього типу від китайських авіаційних компаній досягла 300.

Докладніше про непросту історію створення цього цікавого авіалайнера та його національні особливості ми вже раніше розповідали тут, отут та осьде.

P.S. Цікаво, що китайці дбають не тільки про технічну досконалість своїх розробок, а й про їх маркетингову милозвучність. Так, перше їхнє самостійне дітище – близькомагістральний літак ARJ21, проданий експлуатантам у числі вже 150 штук, цього року було перейменовано на С909.
Відповідно, тепер вони просувають на ринок тріо з лайнерів, що одноманітно звучать: ближньомагістральний С909, середньомагістральний С919 та далекомагістральний С929, який ще розробляється.

​Який стосунок має велосипед до авіаційної інженерії? Якщо відверто - жодного. Натомість має пряме відношення до навчання інженерної справи, якою вже понад 10 років займається навчальна команда нашої компанії! І, як ви вже здогадалися, сьогодні настав день, коли ми знайшли хвилинку вам про це розповісти.

Чому на цей раз для серії дослідів у нашому навчальному центрі ми вибрали саме велосипед?
З одного боку, велосипед є досить складним пристроєм, щоб зібрати у собі чимало різноманітних механічних завдань, для вирішення яких потрібні хороші комплексні знання як статики, так і кінематики.
З іншого боку, ці завдання все-таки порівняно прості, щоб методи їх вирішення за пару місяців встигли усвідомити найкращі слухачі традиційних курсів «Airframe Structural Design & Sizing», що проводяться нами в Києві.

Оскільки у нашому плані занять кінематика йде найпершою та використовується як «розігрів» перед статикою, то й перший наш «велосипедний» досвід присвячений практичному застосуванню «кінематичних» знань.
У чому він полягав?

Ми вирішили почати з найбанальнішого завдання: визначення швидкості велосипеда залежно від швидкості обертання його педалей.
Тому наша початкова ідея полягала у тому, щоб максимально правдоподібно змоделювати процес руху, а значить, як вихідні дані задавати швидкість, з якою велосипедист тисне ногою на педаль. Тобто, з погляду фізики нам потрібно було задати лінійну швидкість точки на осі кріплення педалі до її кривошипа (фанати велоспорту часто називають його «шатуном»). Саме на цій базі було отримано всі наші міркування нижче.
Проте наші слухачі не змогли вигадати, як реалізувати цей задум на практиці не дуже трудомістким чином. Тож було вирішено задавати кутову швидкість обороту педалі, тобто частоту її обертання.

Оскільки блок педалей та передня ведуча зірка з'єднані між собою жорстко та обертаються навколо однієї загальної осі, точка на осі кріплення педалі та зірка обертатимуться з однаковою кутовою швидкістю. Значить, знаючи радіус кола, яке описує точка на осі кріплення педалі, і відстань від осі обертання зірки до лінії, утвореної одягненим на неї ланцюгом (далі ми називатимемо її радіусом зірки), можна визначити лінійну швидкість точок ланцюга на ведучій зірці.
Оскільки зірки та ланцюг сталеві (тобто ланцюг має досить високу та при цьому постійну по довжині жорсткість на розтяг, а зуби зірок – жорсткість на згин), а також тому, що зазори між «вікнами» у ланцюгу та зубами колеса відразу виберуться у початковий момент провороту педалей, можна вважати, що лінійні швидкості будь-якої точки ланцюга однакові та рівні швидкості точок на колах зірок. Тому швидкість точок ланцюга на колі ведучої та ведених зірок теж не відрізняються. Отже, знаючи радіус обертання ланцюга на задній веденій зірці, можна визначити кутову швидкість обертання веденої зірки.
Оскільки ведена зірка та заднє колесо з'єднані між собою жорстко та обертаються навколо однієї загальної осі, точки на колі, що утворюється ланцюгом, який рухається по зірці, і точки на зовнішньому колі шини колеса будуть обертатися з однаковою кутовою швидкістю. Отже, знаючи зовнішній радіус шини, можна визначити лінійну швидкість її точок.

Але як перейти від швидкості обертання зовнішньої поверхні шини до швидкості велосипеда?
Інтуїтивно здається, що вони збігатимуться. Але інтуїція – не найкращий порадник при розробці техніки!
Бажаєте дізнатися, яка правильна відповідь на це питання?
Тоді читайте закінчення нашої оповіді та дивиться відео нашого досліду у Фейсбуці!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у вбудованому браузері.

​Поціновувачі авіації знають про серйозні труднощі, які зазнає корпорація Boeing зі своїм підрозділом цивільного літакобудування. При цьому військово-космічний сектор американського промислового гіганта почувається добре. І раптом виявилося, що у їхнього європейського конкурента – Airbus industry справи йдуть у точності навпаки.
Виявляється, лише за 2024 рік Airbus Defense and Space накопичив збитків майже на 1 МЛРД. $, через що наступного року їм доведеться звільнити близько 2000 своїх співробітників, що становитиме 6% від загальної чисельності персоналу в 35 000 осіб!

Цей крок спричинений значним зниженням замовлень на продукцію оборонного та космічного спрямування. У своїй заяві компанія наголосила на необхідності адаптуватися до «складної ситуації у бізнесі» та пояснила, що хоче «оптимізувати свою організацію для підвищення конкурентоспроможності у майбутньому».
Airbus Defense and Space спеціалізується на випуску військових літаків, дронів, ракет, космічних носіїв та штучних супутників. Попри те, що компанія залишається світовим лідером у виробництві телекомунікаційних супутників, вона стикається з падінням попиту на свою космічну продукцію. Одним із джерел проблем стала програма геостаціонарних супутників зв'язку OneSat. Тут Airbus зустрічає зростаючу конкуренцію з боку Starlink Ілона Маска, яка пропонує більш дешеві супутники для низької навколоземної орбіти. Крім того, Airbus втратив два супутники ДЗЗ високої точності Pléiades Neo внаслідок їхнього невдалого запуску.
Додатково ускладнили фінансову ситуацію компанії також проблеми з військовим транспортним літаком A400M, який Євросоюз свого часу вирішив за краще розробити «з нуля» замість купівлі нашого українського Ан-70. Через 7 років після запуску серійного виробництва цей проект все ще супроводжують серйозні технічні проблеми, які викликають подальше збільшення витрат. Так, спочатку на розробку літака планувалося витратити 20 млрд. євро, але фактична сума становить вже 30 млрд.
Через це A400M досі не виправдав очікувань щодо його продажу як на європейському, так і на світовому ринку. Тому Airbus довелося виділити понад 1 млрд. євро на підтримку цієї програми лише у 2023 році. Тож заводи, пов'язані з виробництвом A400M, помітно постраждають від запланованих звільнень персоналу: одне із суттєвих скорочень робочих місць відбудеться на заводі у Бремені, де виробляються фюзеляжі та системи для цього літака.

У планах, представлених профспілкам та підтверджених компанією, Airbus скорочує 1128 робочих місць у своєму підрозділі космічних систем, 250 місць у підрозділах бойових літаків та Air Power, а також 47 місць у Connected Intelligence. Ще 618 місць скоротить штаб-квартира підрозділу.
По країнах ЄС ці скорочення розподіляться так: 689 фахівців буде звільнено у Німеччині, 540 – у Франції, 477 – у Великій Британії, 303 в Іспанії та 34 в інших державах.

Таке управлінське рішення може здатися дещо дивним, якщо брати до уваги активні бойові дії, що йдуть у нас в Україні, проте не нам їх критикувати.

​Оскільки більшість читачів, які голосували у нашому опитуванні, висловилися, щоб ми публікували тут матеріали з наших уроків STEM, зустрічайте першу ластівку та новий тег #STEM за допомогою якого ви зможете одним кликом вишикувати собі усі матеріали з цього напряму, що тут з’являтимуться!

#STEM Урок №1
В абревіатурі STEM немає компонента «економіка», проте ми, а також укладачі однієї з найгарніших навчальних програм STEM-освіти, гадаємо, що без неї у цьому навчанні ніяк не обійтися! Чому ми так вважаємо та як збираємося пояснювати це школярам? Відповідь нижче!

Відмінною рисою програми, яку ми допомагаємо впроваджувати у ліцеї №153, є саме те, що 6 клас розпочинає вивчення STEM зі теми «Українська держава у світовій економіці. Драйвери економіки». Таким чином, учням одразу пояснюють, що практична важливість STEM (інженерії та створюваних нею за допомогою науки технологій) полягає саме у спрощенні ведення реального господарства та збільшенні його ефективності!

Річ у тім, що наше суспільство сприймає природничі науки як відірвані від життя, нудні, марні, схоластичні дисципліни. «Пересічні» українці дуже часто вважають математиків, фізиків, хіміків, біологів та технарів далекими від життя, нудними й закомплексованими «ботанами», що займаються об'єктивно непотрібними штуками, та ще й силою намагаються нав'язувати їх іншим!
Нерідко «винні» у цьому і самі «природничники», адже на цілком доречне запитання: «Де в повсякденному житті стає у пригоді твоя діяльність?», - вони часто не можуть навести конкретних та при цьому ясних для «неосвіченої» людини відповідей.
Ми впевнені: більшість важких проблем української економіки викликані саме таким ставленням наших співгромадян до природничих наук.

Як же так вийшло?
Різке покращення якості життя, викликане стрімким розвитком природничих та соціальних наук за останні 200 років, призвело до парадоксального результату.
З'ясувалося, що для забезпечення прийнятного рівня побуту дуже багатьох людей достатньо незначної кількості професіоналів, які чітко розуміють, завдяки чому цей рівень був досягнутий, як його підтримувати та покращувати. Решті про це думати виявилося зовсім не обов'язково!
Настільки необов'язково, що у багатьох країнах «пересічна» більшість геть забула про існування таких фахівців і, відповідно, більше не дбає не лише про їх розвиток, а й навіть про їх відтворення! Наслідки такого ставлення ми зараз маємо задоволення спостерігати на собі...

Змінити цю ситуацію повинні уроки STEM, свій варіант наповнення яких ми представляємо до вашої уваги у спеціальній групі Фейсбуку!
У першій презентації, присвяченій найзагальнішим питанням економіки, ми постаралися жваво та яскраво розповісти не про конкретні наукові завдання, а про спільну роль науки та техніки у розвитку людського суспільства та його господарської діяльності від найдавніших часів до наших днів.
Віримо, що вивчення цих матеріалів, які ми сподіваємось широко розповсюджувати з вашою допомогою, допоможе жителям України швидше згадати, що всі природничі та гуманітарні науки створювалася як інструмент вирішення життєво важливих побутових проблем, почати їх вивчати та з їх допомогою знову зробити нашу країну безпечною та зручною для життя і розвитку кожного. Тому, будь ласка, роздивляйтеся наші ідеї, не забувайте ділитися з друзями матеріалами, що вам сподобалися, та не лінуйтеся висловлювати конструктивну критику!

На закінчення похвалимося, що перша наша доповідь викликала жвавий інтерес у кожному класі, де ми її демонстрували. Про те, що школярі уважно слухали, свідчать питання, які вони не посоромилися поставити. Ось деякі з них:
☑️ Як люди у давні часи доставляли воду до будинків?
☑️ Чи була тоді каналізація така сама, як і у нас?
☑️ Чому раби виконували роботу безоплатно?
☑️ Чи були рабами в основному темношкірі люди?
☑️ Чому прості люди, наприклад, селяни не могли стати майстрами при феодалізмі?
☑️ Де за феодального ладу навчалися люди?
☑️ Що таке сировина та руди?
Чи зможуть читачі надати лаконічні та при цьому зрозумілі дітям відповіді на них у коментарях?)