Plato’s Cave | Печера Платона

Як позбутися філософинь або чого нас вчить історія філософії. Стефанія Сідорова

• Лекція відбудеться у суботу, 15 лютого, о 17 годині
• Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom
• Мова лекції: українська
• Запис лекції: відсутній

80% від вартості зустрічі піде на підтримку історика філософії та перекладача Миколи Бакаєва, який вступив до лав ЗСУ!

Історія філософії дає нам багато уроків. Зокрема вона вчить, як розповісти про понад два тисячоліття інтелектуальних здобутків людства, не згадуючи про доробок жінок. Жінки не мали гідних філософських ідей, чи історики філософії воліли вивчати лише ідеї чоловіків? Якщо жінки філософували до ХХ століття, то як історія філософії «забула» про них?

На лекції ви дізнаєтеся:
- коли жінки почали філософувати
- про механізми усунення жінок з філософії
- про інструменти забуття жіночої історії
- як історичні наративи впливають на стан сучасної філософії та її сприйняття

Лекторка:
Стефанія Сідорова — аспірантка кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА, кураторка проєктів Печери Платона, авторка передмови та наукова редакторка книжки «Філософині».

Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформація. Також напередодні зустрічі надійде нагадування на вашу електронну пошту.

Зареєструватися на лекцію

Перша лекція з курсу «Ранні античні філософи» вже на нашому ютуб-каналі! Запрошуємо до перегляду!

Досліджуємо витоки античної філософії через творчість ранніх іонійських мислителів – Талеса, Анаксімандра та Анаксімена.

У лекції розглядаються ключові питання:
-Як ці мислителі осмислювали будову Всесвіту?
-Що означає поняття архе (першооснова)?
-Як їхні ідеї вплинули на формування філософії та науки в Західній традиції?

Дізнайтеся більше про перші спроби пояснити природу через раціональне мислення, абстрактні концепти та емпіричні спостереження. Ми розглянемо, як ідеї цих мислителів інтегрувалися в більш широку філософську традицію та як їхні концепти резонують у сучасній думці.

Лекторка:
Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка, антикознавиця, співзасновниця Печери Платона, викладачка кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Посилання на відео

Повідомляємо вам про співпрацю із ще однією чудовою книгарнею — книги видавництва Печери Платона тепер можна віднайти у «Закапелку»!

У книгарні «Закапелок» за адресою Верхній Вал, 62, можна знайти усі книги нашого видавництва!

«Закапелок» — це книгарня-кав'ярня, простір книги, кави та вражень. Детальніше дізнатися про книгарню можна за цим посиланням

Зверніть увагу: книги видавництва Печери Платона можна знайти у одній книгарні мережі за вказаною адресою: Верхній Вал, 62

Афект на письмі. Тотальність на письмі. Ганна Улюра
 
• Мінікурс відбуватиметься 21 лютого у п’ятницю о 19:00 та суботу 22 лютого 2025 року о 17:00!
• Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
• Кількість зустрічей: 2 лекції
• Запис зустрічей: так, для учасників.
• Мова лекції: українська.

Більшість впливових теорій поетичної мови пов’язують із досвідами тіла, часто фізичні переживання стають метафорами, за допомоги яких осмислюють письмо. Концепція «смерті автора» не передбачає, що кудись зникло фізичне тіло біографічного автора, а лише те, що автор (як функція) не є більше гарантом інтерпретації твору. Хто кому суб’єкт, -- зрештою одне з головних питань теорії письма. Тіло при тому -- не чіпати, але тіло нікуди ж не поділося.

А тілу болить. Чи воно собі болить. Чи йому хтось робить боляче. Хто тут кому суб’єкт? Біль розмиває кордони між суб’єктом і об’єктом не гірше, ніж такі ж границі совають сучасні теорії письма.

А як реалізуються на письмі стани, де ми втрачаємо контроль над власним тілом? Коли збуджені, перелякані, афектовані, коли ми хворіємо, коли ми міцно занурені в сон природного чи неприродного походження, абощо. У кожному великому стилі була своя модна хвороба, при чому вони повторювалися тоді, коли різні стилі зближалися. Хвороба ставала метафорою, щоби описати суб’єктність. І є щось конче важливе в тому, що, скажімо, чуму присвоїв собі Ренесанс і модернізм – сама цілісність і чиста туга за цілісністю. А чи не дивує при цьому, що ковід-19 не став не те що абсолютною метафорою, а й темою літератури як годиться не став? Пам’ятаєте, як всі ми в 2020-у вважали, що пандемія має змінити поетичну мову? Ми помилялися. І це невиправдане очікування -- не про хворобу, а саме про суб’єкт.

Отже.
Дві великі розмови. В першій із них розберемося, як література пише зболіле тіло. А в другі поговоримо про казуси, коли література виявляється неспроможною це зробити. І що такі процеси нам розказують про самовизначення Я на письмі.

1) Афект на письмі. Від туберкульозу до депресії: навіщо література уявляє «модні хвороби».
2) Тотальність на письмі. Чому так і не з'явилася хітова книжка про Ковід-2019, на яку всі чекали.

А як ви думаєте, яка «модна хвороба» (що нею не став ковід) в актуальній літературі?
 
Лекторка:
Ганна Улюра — українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня. Авторка близько 200 наукових розвідок із ґендерних студій, трьох наукових монографій, літературознавчого нон-фікшн та науково-популярної прози.
 
Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.

Посилання на реєстрацію

Триває рестрація на курс з читання «Тарка-санграхи» («Збірки суджень» на санскриті)

• Курс відбуватиметься щонеділі з 23 лютого 2025 року о 16:00!
• Місце проведення: Online у Zoom.
• Формат: один раз на тиждень до 1,5 годин.
• Кількість зустрічей: 12
• Запис зустрічей: так, для учасників.
• Мова курсу: українська.

Запрошуємо на курс читання «Тарка-санграхи» («Збірки суджень»), дидактичного трактату з категорій мислення, створеного Аннамбгатою у 17 ст. н.е. Цей трактат є простим для сприйняття і насиченим за змістом вступом до категорій ньяя-вайшешіки – однієї з традиційних шкіл, сфокусованої на логіці, діалектиці та мистецтві аргументації. 

Курс передбачає, що учасники мають початковий рівень знання санскриту.

Завдяки цьому курсу учасники:
* Ознайомляться з категоріями та стилем викладення ньяя-вайшешіки
* Отримають досвід читання індійського першоджерела
* Поповнять власний словник філософських термінів на санскриті

Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи. 

Лектор:
Андрій Скібіцький – дипломований випускник програми з традиційної граматики санскриту (Тірупаті, Індія), магістр богослов'я (Левен, Бельгія), магістр клінічної психології (КІСПП, Україна), перекладач, релігієзнавець.

Посилання для реєстрації

Київська школа давніх мов

Що не можна пробачити Дарвіну: Франсіс Павер Коб та обґрунтування захисту тварин

Англо-ірландська філософиня Франсіс Павер Коб (1822-1904) розробила моральне вчення на основі Кантової деонтології, теїзму та інтуїтивізму: мораль має об'єктивний характер й існує завдяки Богу, а в основі морального вчинку є обов'язок. Етику вона вважала точною наукою. Коб зробила те, чого не зробив Кант: вона ствердила, що моральний обов'язок людини поширюється й на не-людей.

На думку філософині, ми морально зобов'язані не завдавати болю, якщо створіння може його відчути, і дарувати втіху, якщо створіння на неї спроможне. Тобто ми повинні забезпечити щастя тварин у межах наших можливостей. Це не право тварин, а наш обов'язок перед ними.

Коб довелося вдатися до розгорнутого аналізу цієї проблематики, оскільки у 19 століття набула розповсюдження жорстока практика вівісекції. Розтин живих тварин без знеболення відбувався за найменшого приводу: не так заради розвитку науки, як для демонстрації її можливостей.

Чарлз Дарвін був приятелем Коб. Етична теорія Коб спиралася на божественне походження моралі, тож вона критикувала погляди Дарвіна на мораль як результат еволюції. Це його глибоко образило, проте Коб і Дарвін продовжили дружнє листування. Але Коб не змогла пробачити Дарвіну, що той став на захист вівісекції.

На вашу думку, чи виправдовує науковий прогрес етичні компроміси?

Есей Коб «Права людини й вимоги тварей» ввійшов до збірки «Філософині», яку можна придбати в нашій книгарні.

Книги Печери Платона тепер можна придбати у Збірці!

Раді повідомити вас, що ми розпочали співпрацю із книгарнею «Збірка»! Тут ви зможете знайти три книги нашого видавництва: «Філософині», «Пиво і чорнило» та «Жителі Києва»!

«Збірка» — це незалежна книгарня на Золотих Воротах. Адреса книгарні — Золотоворітська 2А. Більше про книгарню можна дізнатися за цим посиланням

Триває реєстрація на курс із вивчення санскриту!

• Курс відбуватиметься по неділях з 23 лютого 2025 року о 14:00
• Місце проведення: Online у Zoom
• Формат: один раз на тиждень по 1,5 години
• Кількість зустрічей: 36
• Запис зустрічей: так, для учасників
• Мова курсу — українська

Сьогоднішній цікавий факт про санскрит — саме у цій мові є найдовше слово у світі!

Зареєструватися на курс можна за цим посиланням!

Plato’s Cave | Печера Платона pinned «»

Курс з читання «Тарка-санграхи» («Збірки суджень» на санскриті)

Курс відбуватиметься щонеділі з 23 лютого 2025 року о 16:00!
Місце проведення: Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень до 1,5 годин.
Кількість зустрічей: 12 зустрічі.
Запис зустрічей: так, для учасників.
Мова курсу: українська.

Запрошуємо на курс читання «Тарка-санграхи» («Збірки суджень»), дидактичного трактату з категорій мислення, створеного Аннамбгатою у 17 ст. н.е. Цей трактат є простим для сприйняття і насиченим за змістом вступом до категорій ньяя-вайшешіки – однієї з традиційних шкіл, сфокусованої на логіці, діалектиці та мистецтві аргументації. 

Курс передбачає, що учасники мають початковий рівень знання санскриту.

Завдяки цьому курсу учасники:
* Ознайомляться з категоріями та стилем викладення ньяя-вайшешіки
* Отримають досвід читання індійського першоджерела
* Поповнять власний словник філософських термінів на санскриті

Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи. 

Лектор:
Андрій Скібіцький – дипломований випускник програми з традиційної граматики санскриту (Тірупаті, Індія), магістр богослов'я (Левен, Бельгія), магістр клінічної психології (КІСПП, Україна), перекладач, релігієзнавець.

Посилання для реєстрації

Київська школа давніх мов

Сьогодні, 14 січня 2025 року, у світі відзначають Всесвітній день логіки. Логіка — це не лише формальні системи та символи, а й основа раціональної аргументації, структурованого мислення й глибинного аналізу наших ідей.

Якщо ви, як і я, цікавитеся різними сферами філософії — від логіки та аргументації до теології, філософії свідомості, штучного інтелекту чи етики й моралі, — то вам відомо, що логіка є «спільною мовою» цих напрямів.

Сьогоднішній день встановлений ЮНЕСКО невипадково: 14 січня пов’язано із життям видатних мислителів Курта Ґеделя й Альфреда Тарського, чиї праці відкрили нові перспективи в розумінні логічних структур.

Вітаю всіх із Днем логіки! Нехай він стане нагадуванням про важливість мислення та аргументації, що надихає нас на подальші відкриття у філософії й за її межами.

Когнітивне виснаження у суддів

Вирішив проаналізувати одну відому статтю, яку дуже часто використовують Сапольські, Докінз… та навіть Канеман у своїй книжці «Мислення швидке та повільне».

У відео мова піде про статтю “Extraneous Factors in Judicial Decisions” (Danziger, Levav, & Avnaim-Pesso, 2011), де автори зазначають, що на рішення суддів сильно впливає час доби та голод. Вони роблять узагальнення, що когнітивне виснаження має великий вплив на прийняття рішень та ставлять під сумнів об’єктивність суддів взагалі. Дослідники на базі цієї статті час від часу роблять припущення ще й про інші професії, а деякі науковці бачать у ній підтвердження детермінізму та відсутності свободи волі.

Проаналізував статтю з огляду вже наявної критики від інших спеців в цій галузі та додав трошки від себе

Буду дуже вдячний за коментар та вподобайку під відео на ютубі)

Самі статті в коментарях до цього допису

Приємного перегляду!

Курс із вивчення санскриту

• Курс відбуватиметься по неділях з 23 лютого 2025 року о 14:00!
• Місце проведення: Online у Zoom.
• Формат: один раз на тиждень по 1,5 години
• Кількість зустрічей: 36
• Запис зустрічей: так, для учасників
• Мова курсу — українська

Санскрит – одна з найдавніших мов світу, завдяки якій був створений і збережений корпус текстів із тисячолітньою історією. Знання структури цієї мови є ключовим аспектом для вивчення мов індоєвропейської сім'ї.

Унікальність цього курсу полягає в тому, що санскрит вивчається в категоріях традиційної граматики Паніні (V ст. до н.е.), яка радикально відрізняється від класичних західних підходів до вивчення мови. Починаючи з перших занять, ми будемо вивчати культурний та релігійний спадок Індії, а також його основоположні терміни й поняття.

Фонетичні та граматичні правила будуть розглядатися на прикладі текстів-першоджерел: Ріґ-веди, Атхарва-веди, упанішад, Бгаґавад-гіти, Йоґа-сутр Патанджалі, праць Шанкарачар'ї та вчителів традиції кашмірського шиваїзму.

В результаті курсу слухачі:
- зможуть озвучувати тексти, написані на деванагарі;
- опанують основи класичної граматики санскриту;
- зможуть самостійно продовжувати вивчення санскриту за допомогою класичних навчальних текстів (Аштадг'яї, Дгату-патха, Амара-кошя).

Курс може бути продовжений у вигляді факультативу з читання та перекладу одного з першоджерел, цікавого групі.

Курс розраховано на дев'ять місяців навчання у компактній групі. Заняття проходитимуть онлайн (Zoom) один раз на тиждень. Тривалість одного заняття — 90 хв.

Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи.

Лектор:
Андрій Скібіцький — дипломований випускник програми з традиційної граматики санскриту (Тірупаті, Індія), магістр богослов'я (Левен, Бельгія), магістр клінічної психології (КІСПП, Україна), перекладач, релігієзнавець.

Зареєструватися на курс можна за цим посиланням

Воєнна фантастика як гуманітарна технологія гібридної війни
#ПечерніВідео

На нашому ютуб-каналі є велике різноманіття відеоматеріалів: записів лекцій, дискусій та курсів. Сьогодні пропонуємо вам ознайомитися із відкритою лекцією Рени Марутян.

Однією з технологій програмування суспільства та створення сценаріїв соціальної поведінки є твори воєнної фантастики та футурології. Це так звані гуманітарні технології, тобто технології м'якого впливу, що найчастіше розповсюджуються методами інтертейменту (розваг).

Вигадка і фантастика, здавалося б, не повинні мати нічого спільного з дійсністю. Проте реалістичність того, що відбувається в сучасних блокбастерах або комп'ютерних іграх разом з провокацією сильних емоцій стирає межі між учасником подій і стороннім спостерігачем.

Ми поговоримо з вами про предикативне (прогностичне) програмування на війну, що дозволяє цілеспрямовано готувати свідомість людей до майбутніх соціальних та політичних змін, а також про те, як ці технології використовуються у гібридній війні РФ проти України. Обговоримо як тріада (роман-кінофільм-комп.гра) у жанрі воєнної фантастики стає рольовою моделлю поведінки для сучасних Гіві та Моторол, чому російські письменники-фантасти, реконструктори тощо йдуть воювати на боці т.зв. "ДНР/ЛНР".

Розглянемо також і те, чому послугами письменників-фантастів користуються аналітичні центри та розвідки всього світу.

Лекторка:
Рена Марутян — докторка наук з державного управління, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Посилання на відео ось тут

«Філософині»

Нагадуємо, що наклад «Філософинь» вже у Печері Платона — показуємо вам ці неймовірні книги, до створення яких докладено сотні годин й неймовірно сильне бажання показати постаті жінок у філософії широкому загалу. Якщо ви чекали на готову книгу — зараз саме час її придбати!

Дякуємо за ваші передзамовлення, підтримку та бажання чути жіночі голоси. Це надзвичайно цінно!

«Філософині» — перша антологія про жінок у філософії українською мовою. Дізнайтеся про погляди філософинь, їх переконання та цінності, ознайомтеся з біографіями та працями. Ця збірка має на меті розвінчання стереотипу щодо присутності у філософії жінок. Для цього ми обрали шість постатей, котрі розкривають історію фемінізму, практичну філософію та теоретичну філософію. Книга буде цікава не лише науковцям, а й любителям філософії

Придбати книгу можна за посиланням

Книга «Жителі Києва»: триває передзамовлення!

Показуємо вам, як виглядає книга зсередини. Надзвичайне оформлення із плівковими портретами, майстерно виконана обкладинка та десятки історій тих, хто змінюють Київ зсередини — це все про нашу нову книгу.

«Жителі Києва» — це не лише окремі персоналії, а саме серце столиці у описах людей. Активісти, волонтери, бізнеси, перехожі — за кожним жителем Києва стоїть своя історія, а у книзі зібрані ті, котрі створюють наше майбутнє.

Нагадуємо, що наразі триває передзамовлення на книгу — розпочніть Новий рік із цікавого матеріалу про тих, хто створює місто для нас!

Передзамовити книгу можна ось тут

Наклад «Філософинь» вже у Печері Платона!

А це означає, що зовсім скоро ви отримаєте свої омріяні передзамовлення 😊

Поки що пропонуємо поглянути, як виглядає фінальна друкована версія книги. Якщо ж ви ще не встигли її придбати — до понеділка «Філософинь» ще можна купити за ціною передзамовлення!

Ця антологія — унікальний твір, що має опинитися на полиці у кожного поціновувача філософії. Від прав тварин до метафізики — уклад книги від простіших філософських концепцій до одних з найважчих для сприйняття. Книгу цікаво буде читати як тим, хто лише розпочинає знайомство із видатними філософинями, так і тим, хто вже добре розбирається у філософських течіях. У антології підіймаються чимало невідомих історій, що вперше зазвучать українською.

Купити книгу можна за ось цим посиланням

Набір на курс із вивчення давньогрецької закінчено

Ми зібрали групу, що поринатиме у давньогрецькі тексти протягом 2025 року. Але, безумовно, ви можете долучитися до тих, хто хоче пізнавати нове для себе чи доєднатися до рядів перекладачів із давніх мов!

Якщо ви не встигли зареєструватися на курс, чи вас цікавить інша унікальна мова — заповнюйте цю гугл-форму, щоб ми сповістили вас найпершими при наборі учасників на наступний курс Київської школи давніх мов.

Цього року планується чимало нового й цікавого, тож встигніть залишити свою заявку!

Нагадуємо, що у Київській школі давніх мов ви можете опанувати:
• латину
• давньогрецьку
• санскрит
• середньоєгипетську
• класичну чольті (мову мая)

Печера Платона вітає з Новим 2025 роком!

Ми бажаємо вам у цьому році щастя, спокою і, звісно, Перемоги. Дякуємо Воїнам ЗСУ, завдяки яким маємо можливість святкувати. Нехай цей рік буде хорошим!

А як би нас могли привітати знамениті філософи та філософині? Щоб побачити, що вони могли б нам побажати — гортайте світлини!

31 грудня 1777 року у замку біля Единбурга народилася леді Мері Шеперд (Прімроуз), впливова шотландська філософиня.

Мері отримала якісну домашню освіту і з дитинства зацікавилася філософією. Вона не поспішала одружуватися і взяла шлюб у 30 років із хлопцем молодшим за неї на 5 років. Подробиці життя філософині ми знаємо завдяки мемуарам її старшої доньки.

Шеперд послідовно критикувала скептицизм Девіда Г'юма, імматеріалізм Джорджа Барклі та школу «здорового глузду» Томаса Ріда. Їм вона протиставила власну теорію сприйняття та причиновості. Завдяки вправності в логічній аргументації вона доводить, що наслідки з їхніми причинами ми знаємо завдяки нашій здатності поєднувати ідеї про речі, викликані безпосередньо речами зовнішнього світу, з розумінням того, що ці речі існують незалежно від нашого сприйняття, хоч і продукують його. Вона також фактично ствердила необхідно істинне апостеріорне знання, яке перевинайшов Сол Кріпке у 1970-х роках.

Шеперд вплинула на багатьох британських інтелектуалів ХІХ століття, як-от на економіста Девіда Рікардо, математикиню Мері Сомервіл, поета Семюела Колріджа та інших. Одну з її праць використовували як підручник у Кембриджі, її теорії ума присвячено підрозділ в «Історії філософії ума» Роберта Блейкі (1850). Попри це її роботи були майже забуті до 1980-х років, коли їх віднайшла історикиня філософії Айлін О'Ніл.

Українською перекладено лише одну працю Шеперд — це «Метафізика леді Мері Шеперд», що вийде друком у збірці «Філософині».

Остання нагода передзамовити книгу «Філософині»

Вже на початку 2025 року очікуємо наклад антології! Тож оголошуємо останній тиждень для передзамовлень за зниженою ціною. Встигніть придбати собі примірник до новорічних свят!

«Філософині» — це унікальна антологія філософських текстів авторства видатних жінок XVII–XIX століть, уперше опублікованих українською мовою. Збірка підважує поширене уявлення про філософію як чоловічу справу й знайомить з поглядами шістьох мислительок. Унікальним є також поступовий уклад збірки — від прав тварин й до метафізики.

У творах Сожурне Трус і Гарієт Тейлор-Міл викладено засадничі ідеї фемінізму й аболіціонізму. Гарієт Мартіно радить, як розвивати критичне мислення, а Франсіс Павер Коб обґрунтовує етичне ставлення до тварин. Марґарет Кавен- діш розкриває поняття нескінченності та свою концепцію живої матерії як основи світу, а Мері Шеперд аналізує відмінності між сприйняттям і реальністю. Розмаїття традицій, тем і письменницьких стилів авторок допомагає прочитати філософію по-новому. Кожна з авторок гідна присутності на книжковій полиці сучасного мислителя чи мислительки.

«Філософині» — не просто книга. Це заклик долучитися до філософської дискусії та почути тих, ким задовго нехтували.

Книгу видано за підтримки програми «Ґендерна демократія» Фонду імені Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна.

Передзамовити книгу «Філософині» можна тут

Чому варто вивчати середньоєгипетську?

Розглядаємо кілька причин у короткому відео 😊 Запрошуємо до перегляду!

Вже зовсім скоро Новий рік — встигніть зробити собі найцінніший подарунок — нові знання!

Перші кроки у вивченні середньоєгипетської вам допоможе зробити «Workbook. Початковий курс середньоєгипетської мови» — перший подібний матеріал українською.

Передзамовити книгу за зниженою ціною можна ще сьогодні за ось цим посиланням

Процес друку передзамовлень видавництва Печери Платона!

Перед зимовими святами кипить робота — у Печері Платона триває передзамовлення на цілих три книги видавництва!

Нагадуємо, що сьогодні — останній день передзамовлення книги «Workbook. Початковий курс середньоєгипетської мови»

Хотіли б трішки привідкрити для вас завісу друкарського світу й показати дещицю процесу роботи над книгами та їх вигляд зсередини.

Гортайте, щоб розглянути детальніше!

Передзамовити «Workbook. Початковий курс середньоєгипетської мови» — останній день передзамовлень, а перші примірники вже у руках замовників

Передзамовити «Філософині» — передзамовлення триває приблизно до перших тижнів січня, перші примірники очікуються вже зовсім скоро

Передзамовити «Жителі Києва» — наклад очікується орієнтовно у середині січня

Workbook. Початковий курс середньоєгипетської мови. Розповідаємо вам про зміст!

Зараз триває останній тиждень передзамовлення воркбуку.
Тож ділимося із вами найважливішим: що саме ми зможете вивчити, придбавши книгу — прописи та цікаві лекції вже чекають на вас. Встигніть передзамовити!

На вас очікує 21 заняття, завдяки яким вдасться опанувати усі необхідні частини мови та попрактикуватися у прописах середньоєгипетською.

Гортайте, щоб побачити зміст повністю!

Передзамовити книгу за зниженою ціною до кінця цього тижня можна ось тут

Жіноче обличчя філософії

Користуючись нагодою, показуємо Вам портрети, котрі ілюструють антологію «Філософині». За кожним портретом — унікальна історія однієї з жінок, що змінили світ. Тож коротко розповідаємо, над якими напрямами працювали філософині. Їх праці та детальніші біографії маєте нагоду побачити у однойменній збірці. Запрошуємо до прочитання!

Встигніть передзамовити книгу за зниженою ціною

Спільнота Печери Платона вітає із днем народження співзасновницю проєкту, Ксенію Зборовську! Ксенія — філософиня, авторка надзвичайних лекцій та курсів, викладачка й просто чудова людина. Бажаємо Перемоги та здійснення усіх бажань!

Привітати Ксенію із днем народження можна донатом на банку для підрозділу Миколи Бакаєва, чинного військовослужбовця ЗСУ та історика філософії. Посилання на монобанку

Також нещодавно Ксенія почала вести свій телеграм-канал — «Nimis Humanum». Запрошуємо підписатися!

Печера Платона вітає українську філософську спільноту із прийдешніми святами!

На честь цього ми створили невеликий відеоматеріал із ексклюзивним привітанням від одного з найвідоміших філософів сучасності — Славоя Жижека.

Запрошуємо до перегляду за ось цим посиланням

Один із найвпливовіших мислителів XX століття, феноменолог і поет (це важливо) Мартін Гайдеґґер народився 26 вересня 1889 року в німецькому містечку Месскірх. Усе його подальше життя і робота були повʼязані з іншими двома локаціями — містом Фрайбурґом і Тодтнауберґом, селищем у гірській долині, але рідний Месскірх раз-по-раз та й виринає в його нарисах і оповіданнях.

В оповіданні «Таємниця дзвіниці» Гайдеґґер подає фраґмент — як застиглу картинку в сніговій кульці — з різдвяних спогадів дитинства (ймовірно, нерозривно пов’язаних із тим фактом, що його батько служив у церковній причті). Дзвонарчуки приходять в оселю паламаря, їх частують раннього різдвяного ранку, вони рушають за старшим дзвонарем на дзвіницю — і там починається врочистий святковий дзвін. Опис різдвяної служби й кожного дзвона — від найбільшого до найменшого — поступово переходить у весну й крізь затьмарені жаскі дні Страсного тижня аж до початку літа.

І найменші дрібнички штибу зроненого ніби мимохідь у тексті швабського діалектного слова «gelitten» замість «geläutet» (лунати, тут: дзвонити) — усе це витворює сакральний простір у сакральному часі, простір Різдва й дитинства; дитинства як Різдва життя.

Поринути у передсвяткове читання можна на нашому сайті

«Workbook. Початковий курс середньоєгипетської мови»

Остання нагода передзамовлення!

Наклад воркбуку вже у нас. І тільки погляньте, яка ж це краса! 128 сторінок матеріалу для вивчення надзвичайно цікавої мови.

Книга — мастхев для тих, хто хоче опанувати середньоєгипетську, самостійно чи за допомогою курсів.

Трохи про творця книги. Микита Самсоненко — автор перших в Україні курсів з вивчення середньоєгипетської мови та класичної мови чольті (мови мая), філолог, володіє понад 10 мовами. Тож якість матеріалу книги висока — воркбук є справді винятковим у контексті вивчення давніх мов.

Найближчий тиждень ще триватиме передзамовлення книги. Встигніть придбати унікальний примірник і собі за зниженою ціною!

Придбати книгу можна за цим посиланням

А також нагадуємо, що на середньоєгипетську тематику у видавництві Печери Платона можна купити ще й переклад «Казки про потерпілого від кораблетрощі». Тож маєте чудову нагоду зробити собі новорічний подарунок із двох неймовірних книг!

#ПечерніРекомендації
Дослідження на межі: буденне, лімінальне, трансцендентне

Національний університет «Києво-Могилянська академія» запрошує бакалаврів, магістрів та аспірантів до участі у XVI Міжнародній науковій конференції «Філософія: нове покоління» на тему «Дослідження на межі: буденне, лімінальне, трансцендентне».

Філософія завжди була на межі людського мислення, можливостей, розвитку наук та ходу історії. Вона ставить запитання про власні межі, про можливість застосування власних концепцій, а також про межі людського мислення як такого. Сьогодні в Україні, де повсякдення перетинається з надзвичайними обставинами, а небезпека і невизначеність стали постійним тлом, науковці продовжують шукати відповіді.

Цьогорічна конференція «Філософія: нове покоління» стане простором розмови про перетини й межі звичного та унікального, людського та позалюдського, універсального та партикулярного, традиційного та нового, перехідного та постійного.

Усі деталі щодо участі в конференції шукайте за цим посиланням

👆 Знайомимося з авторками антології «Філософині» 👆

До кожної персоналії ми добрали по одному випадковому факту з її біографії та одній цитаті з текстів, які ввійшли до збірки.

Чи ви знали, що Марґарет Кавендіш написала у 1666 році фантастичний роман, а Франсіс Павер Коб не змогла пробачити Дарвіну одного відкритого листа? Гортайте карусель, щоб дізнатися більше!

Книгу видано за підтримки програми «Ґендерна демократія» Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна.

Передзамовити збірку можна тут

Ми у захваті від книги сьогоднішнього іменинника, а ви?
Книга ось тут

Звіт щодо лекції «Філософині: зникнення, пошук, відновлення»

У суботу відбулася лекція Вероніки Пугач «Філософині: зникнення, пошук, відновлення», всі виручені кошти з квитків на лекцію були надіслані на монобанку збору Вероніки, задля підтримки її чоловіка, що захищає нас у Збройних Силах України.

Дякуємо вам за відвідування лекції та вашу допомогу!

#ПечерніРекомендації
Канал «Людина мисляча»

«Пізнай самого себе» — було написано при вході до Храму Аполлона в Дельфах. Пізнавати себе крізь призму філософії, літератури, мистецтва, кіно — через роздуми, практики й пошук сенсів — радить Варвара, філософиня та авторка каналу «Людина мисляча», а ми ж радимо вам її канал.

На каналі можна віднайти чимало дописів, які можуть наблизити вас в самопізнанні: про те, з чого варто починати знайомство з філософією, найпопулярніші її напрями, критичне читання, та ще багато чого іншого.

Також на каналі можна знайти чимало надихаючих філософських рефлексій за хештегом #роздуми

А щоб самим взяти участь в подібних дискусіях, можна приєднатись до філософського клубу, який веде Варвара щомісяця по новій темі та книзі (наприклад, в грудні це «Так казав Заратустра» Ф.Ніцше).

Тож радимо вам канал «Людина мисляча», як осередок цікавих філософських роздумів 💬

На Дівочому вийшла стаття Стефанії Сідорової — кураторки проєктів у «Печері Платона». Стаття «Доля жінок у філософії» торкається питань, як жіночі голоси стиралися з історії, як вони впливали на світ та як вони повертаються у сучасну науку. Запрошуємо до прочитання!

Доля жінок у філософії: написати, вплинути й бути забутою

Передзамовити книгу «Філософині»

Plato’s Cave | Печера Платона pinned «»

Новинка у книгарні Печери Платона!

Книга Твердий ґрунт: зариси українського себепізнання
#ПечерніКнижки

Автор: Юрій Шевельов (Юрій Шерех)
Видавець: Олександр Савчук
Мова: українська
Формат: Обкладинка тверда; 145х210; 640 стор.
Рік видання: 2024

У виданні подано добірку переважно малознаних публіцистичних причинків визначного науковця-гуманітарія Юрія Шевельова (1908–2002), що за спільну тему їм правлять проблеми науки та культури в їхніх зв’язках із політикою.
Оприлюднені в часовому проміжку від 1944 по 1996 рр., ці публікації містять цілісну візію України в новітньому світі й увиразнюють історичне, цивілізаційне, психологічне та світоглядне коріння тих труднощів, як зовнішнього, так і внутрішнього штибу, що їх мусить долати українство, творячи модерну демократичну державу, здатну посісти гідне місце в усепланетному інтелектуальному розмаїтті завдяки усвідомленню та плеканню власного глибинного єства.
Авторові розважання про логіку історичного розвитку набувають особливо актуального звучання в обставинах теперішнього українсько-російського протиборства.

Придбати книгу можна за цим посиланням!

Вже завтра відбудеться лекція «Філософині: зникнення, пошук, відновлення»!

•Зустріч відбудеться у суботу, 14 грудня 2024 року о 16:00
•Місце проведення: офлайн у просторі «Печера Платона» та онлайн у Zoom
•Запис зустрічі: так, для учасників
•Мова лекції: українська
•Орієнтовна тривалість: 1 година

80% від вартості зустрічі піде на підтримку історика філософії та перекладача Миколи Бакаєва, який вступив до лав ЗСУ

Чому ми можемо легко згадати Сократа, Канта, Гегеля та ще з десяток філософів, але губимося, коли треба назвати імена філософинь? Упродовж сторіч у філософії панували чоловічі голоси, що сформувало уявлення про неї як про суто чоловічу галузь. Сьогодні триває повернення філософинь, які вплинули на розвиток філософії, але були несправедливо забуті.

На лекції Вероніки Пугач ви дізнаєтеся:
- як і чому жінки опинилися поза філософським каноном
- якими методами сучасна наука повертає жіночі постаті в історію філософії
- у чому цінність філософії, створеної жінками, і чому вона потрібна нам сьогодні

Окрема увага буде приділена антології «Філософині» — її створенню та шести видатним мислителькам, які до неї увійшли (детальніше дізнатися про антологію та передзамовити її можна за посиланням у назві)

Ця лекція — не лише про минуле, а й про майбутнє: чому важливо почути забуті голоси філософинь саме сьогодні.

Лекторка:
Вероніка Пугач — історикиня філософії, аспірантка кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА, проєктна менеджерка Amnesty International Ukraine.

Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформація.

Реєстрація доступна за цим посиланням

«Три рецепти проти тривожності: стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм».
Ксенія Зборовська

• Щочетверга з 5 грудня 2024 року о 19:00
• Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom
• Формат: один раз на тиждень до 2 годин
• Кількість зустрічей: 3
• Запис зустрічей: для учасників

🧘‍♂️ Запрошуємо вас на курс, присвячений надзвичайно актуальній темі в сучасних умовах. Це подорож крізь мудрість античних філософських традицій, що пропонує дієві стратегії боротьби з тривожністю. Дізнайтеся, як античні мислителі долали щоденні стреси та знаходили внутрішній спокій, застосовуючи різні підходи. Відкрийте для себе практики, які й досі надихають сучасних мислителів і психологів. Також ви дізнаєтесь, які з цих популярних практик є недієвими в певних умовах.

📚 У програмі курсу - стоїцизм, епікуреїзм та скептицизм, кожній із зустрічей присвячена окрема тема.

На першій зустрічі поговоримо про стоїцизм. Трішки детальніше про план першої лекції:
Стоїцизм: від ранньої до пізньої Стої — практики для сучасного життя
🌱 Від роздумів Зенона і Хрісіппа про життя у згоді з природою до практичної філософії Сенеки, Епіктета і Марка Аврелія. Поговоримо про те, як стоїчна дихотомія контролю (що в наших силах, а що ні) та концепція апатії стали основою сучасних практик когнітивно-поведінкової терапії (КПТ). Розглянемо, чому пізня Стоя зосередилася на етиці і чи дійсно це може допомогти сьогодні зберігати спокій навіть в умовах війни.
Чи можуть роздуми та практики стоїків допомогти нам у повсякденні?

Лекторка:
Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка, антикознавиця, співзасновниця Печери Платона, викладачка кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

✨ Приєднуйтесь до курсу та навчіться застосовувати мудрість античних філософів для подолання тривожності й підтримки внутрішньої гармонії у повсякденному житті!

Долучитись можна за посиланням

Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформація

Печера Платона

Четверта субота листопада - День пам'яті жертв Голодоморів.

Ця частина нашої історії - страшна сторінка для людства.

Трагедія геноциду, про яку ми маємо пам'ятати, щоб не допустити злу повторюватись. Про злочини маємо знати, щоб не допускати подібного ніколи знову.

На нашому ютуб-каналі є кілька відео, що торкаються цієї теми:
"Зло після Аушвіцу" (Олександр Воронюк),
"Життя, страждання і пам'ять після Голокосту" (Олександр Воронюк),
"Голокост та Аушвіц через призму історії та філософії" (Олександр Воронюк та Руслан Мироненко)

Буття автором. Лекція Володимира Шелухіна

Нагадуємо про завтрашню лекцію! Встигніть долучитися 😊

•субота (23.11), 17:00
•офлайн у просторі "Печера Платона" та онлайн у Zoom
•українською мовою

Одна із найнепомітніших трагедій війни – небезпека нашкодити красою слова й щирістю тексту, що прирікає автора на мовчання.

Запрошуємо Вас на лекцію Володимира Шелухіна помислити, що таке "буття автором" зараз в Україні. Чи варто наразі говорити про страждання принесені війною? Як самовизначитися автору за цих обставин? Чи мовчання – золото?

Емоційні та рефлексивні есеїстика та дописи, в еру піднесення науки про великі дані, можуть стати зручним матеріалом для узагальненого розуміння наших настроїв і переживань, а отже і слабких місць нашої стійкості. Відвертістю ми робимо послугу нашому вбивці, відкриваємо йому двері у простір нашого буття. Будучи щирими ми можемо допомогти ворогу й стати співучасниками його злочинів. Тож який вибір українського автора зараз залишається правильним відносно самого себе й відносно країни назагал?

Це й стане центральними темами лекції: коли буття автором опиняється у тіні вимушеного мовчання.

Лектор:
Володимир Шелухін – кандидат соціологічних наук, викладач кафедри соціальних структур та соціальних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, visiting professor Києво-Могилянської Бізнес-Школи (kmbs), лектор освітніх програм ГО «Локус».

Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформація. Також напередодні зустрічі надійде нагадування на вашу електронну пошту.

Реєстрація доступна за посиланням

Печера Платона

Вітаємо із Всесвітнім днем філософії!
Пропонуємо відсвяткувати разом із "Печерою Платона" й прочитати історію створення "Філософинь"!

Незабаром український книжковий світ побачить антологію «Філософині», видану «Печерою Платона». У ній зібрані філософські тексти авторок XVII–XIX століть. Упорядкували та переклали тексти антології Микола Бакаєв і Вероніка Пугач, а випусковою редакторкою є Стефанія Сідорова.

Частина нашої команди дала інтерв'ю "Контуру" про процес роботи над "Філософинями"! У цьому матеріалі читайте про те, чому філософські тексти жінок є такими захопливими, які перекладацькі виклики виникали під час роботи, та хто з українських авторок міг би потенційно долучитися до рядів філософинь.

Передзамовити книгу можна тут

Святкування Дня Філософії з Печерою Платона. Стрім 2024

Зустріч відбудеться 21 листопада о 19:00 за київським часом!
ФОРМАТ: Стрім на youtube-каналі Печери Платона

Починаючи з 2002 року, за регламентом ЮНЕСКО відзначався Міжнародний день філософії. З 2005 р. цей захід перейменовано на «Всесвітній день філософії». Цей день відзначається більш ніж у 70-ти країнах-членах ЮНЕСКО по всьому світу.
На зустрічі можна буде поставити запитання у чаті прямого етера.

Будемо чекати на ваші запитання у чаті! :)

посилання на трансляцію

Якщо згадаєте філософські цікавинки, то діліться ними у коментарях 🤗

Наразі набір на курс з латини закритий, адже була набрана група

Якщо ви хотіли, але не встигли, то вам сюди:
https://forms.gle/eethrUNvh13FMzW96

Коли будемо планувати запуск наступного курсу, відразу вам про це напишемо.

У формі ви можете залишити запит на усі мови, які є в нашій школі:
Середньоєгипетська
Латина
Санскрит
Давньогрецька
Класична чольті (мова мая)

Plato’s Cave | Печера Платона pinned «Хочемо зробити стрім на день філософії (четвер, десь на 19 годину)

Цікаво було б доєднатись? Свої запитання пишіть у коментарях до цієї публікації»

змінили налаштування, коментарі можна писати без приєднання до групи. пишіть свої запитання, щоб було що обговорювати)

«Три рецепти проти тривожності: стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм». Ксенія Зборовська

Курс відбуватиметься щочетверга з 5 грудня 2024 року о 19:00!
Місце проведення: Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень до 2 годин.
Кількість зустрічей: 3.
Запис зустрічей: так, для учасників.

🧘‍♂️Запрошуємо вас на курс, присвячений надзвичайно актуальній темі в сучасних умовах. Це подорож крізь мудрість античних філософських традицій, що пропонує дієві стратегії боротьби з тривожністю. Дізнайтеся, як античні мислителі долали щоденні стреси та знаходили внутрішній спокій, застосовуючи різні підходи. Відкрийте для себе практики, які й досі надихають сучасних мислителів і психологів. Також ви дізнаєтесь, які з цих популярних практик є недієвими в певних умовах.

📚 Програма курсу:
1️⃣ Стоїцизм: від ранньої до пізньої Стої — практики для сучасного життя
🌱 Від роздумів Зенона і Хрісіппа про життя у згоді з природою до практичної філософії Сенеки, Епіктета і Марка Аврелія. Поговоримо про те, як стоїчна дихотомія контролю (що в наших силах, а що ні) та концепція апатії стали основою сучасних практик когнітивно-поведінкової терапії (КПТ). Розглянемо, чому пізня Стоя зосередилася на етиці і чи дійсно це може допомогти сьогодні зберігати спокій навіть в умовах війни.
2️⃣ Епікуреїзм: радість простого життя і атараксія як шлях до внутрішнього спокою
🍃 Епікур та його послідовники вчили, що справжнє задоволення — це не нескінченна насолода, а стан душевного спокою і відсутність тривоги (атараксія). Ми розглянемо різницю між кінетичними та статичними задоволеннями, а також те, як епікурейські принципи вплинули на розвиток гуманістичної терапії. Дізнайтеся, як практики самодостатності та уникання порожніх бажань допомагають сьогодні підтримувати психічне здоров’я та емоційну рівновагу 🍂.
3️⃣ Скептицизм: утримання від суджень як ключ до свободи від тривог
🤔 Секрет скептиків на чолі з Пірроном і Секстом Емпіриком полягав у практиці утримання від суджень (епохе), що дозволяло досягти атараксії — душевного спокою. Обговоримо, як скептичний підхід допомагає впоратися з невизначеністю та розвинути стійкість до тривожних думок, що надихнуло підходи в сучасній mindfulness-терапії 🌊.

✨ Приєднуйтесь до курсу та навчіться застосовувати мудрість античних філософів для подолання тривожності й підтримки внутрішньої гармонії у повсякденному житті!

Лекторка:
Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка, антикознавиця, співзасновниця Печери Платона, викладачка кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Долучитись можна за посиланням

Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформація

Печера Платона

Передпродаж відкрито!

«Філософині» — це унікальна антологія філософських текстів, написаних жінками XVII–XIX століть. Збірка підважує поширене уявлення про філософію як чоловічу справу й знайомить з поглядами шістьох мислительок.

У творах Сожурне Трус і Гарієт Тейлор-Міл викладено засадничі ідеї фемінізму й аболіціонізму. Гарієт Мартіно радить, як розвивати критичне мислення, а Франсіс Павер Коб обґрунтовує етичне ставлення до тварин. Марґарет Кавендіш розкриває поняття нескінченності та свою концепцію живої матерії як основи світу, а Мері Шеперд аналізує відмінності між сприйняттям і реальністю. Розмаїття традицій, тем і письменницьких стилів авторок допомагає прочитати філософію по-новому.

«Філософині» — не просто книга. Це заклик долучитися до філософської дискусії та почути тих, ким задовго нехтували.

Книгу видано за підтримки програми «Ґендерна демократія» Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна.

Ціна зі знижкою: 450 360 грн

Передзамовити за посиланням

Печера Платона

Якщо ви хотіли, але не встигли, то вам сюди: https://forms.gle/eethrUNvh13FMzW96

Анонс видання: готуємо до друку книжку «Філософині»

Вперше українською!

«Філософині» — це унікальна антологія філософських текстів, написаних жінками у XVII–XIX століттях. Збірка підважує поширене уявлення про філософію як чоловічу справу й знайомить з поглядами шістьох мислительок:

▪️ Сожурне Трус
▪️ Гарієт Тейлор-Міл
▪️ Гарієт Мартіно
▪️ Франсіс Павер-Коб
▪️ Марґарет Кавендіш
▪️ Мері Шеперд

Тверда обкладинка, 231 сторінка, ілюстрації, переклад з англійської Вероніки Пугач та Миколи Бакаєва.

Видання підтримано Фондом ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна.

Передзамовлення вже незабаром ✍️

Додати в бажанки на Goodreads

Автобіографія у творчості художника: Альбрехт Дюрер

Лекція відбудеться у суботу, 9 листопада 2024 року о 17:00!
Місце проведення: офлайн у просторі «Печера Платона» та онлайн у Zoom.
Запис зустрічі: так, для учасників.
Мова лекції: українська.

Мистецтво можна назвати автобіографічним портретом людства,  а це означає, що творчість художника є візуалізацією особистісного переживання як внутрішніх процесів, так і соціокультурної ситуації. Незалежно від того, створює митець пейзаж чи натюрморт, жанрову картину чи парадний портрет, він черпає натхнення в тому числі зі свого внутрішнього світу, репрезентуючи себе та власний світогляд. Так, автопортрети Альбрехта Дюрера — ключ до роздумів в біографічних дослідженнях про погляди художника на життя, на світ та людину в ньому.

Лекторка:
Ганна Бежнар – кандидат філософських наук, доцент кафедри української філософії та культури Київського університету імені Тараса Шевченка.

Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформація. Також напередодні зустрічі надійде нагадування на вашу електронну пошту.

Реєстрація доступна за посиланням

Печера Платона

Якщо ви думаєте, чи записуватись вам на курс з середньоєгипетської мови чи ні, то ось вам приємна новина:

Усі учасники курсу отримують у подарунок новий воркбук одразу як тільки він вийде!

Автобіографія у творчості художника: Альбрехт Дюрер

Лекція відбудеться у суботу, 9 листопада 2024 року о 17:00!
Місце проведення: офлайн у просторі «Печера Платона» та онлайн у Zoom.
Запис зустрічі: так, для учасників.
Мова лекції: українська.

У лекції «Дюрер: народження творця» ми намагатимемося розкрити роль автобіографічного принципу у мистецтві на прикладі творчості Альбрехта Дюрера. Автобіографічний підхід у творчості художника полягає не лише у тому, що він обирав певні життєві події та досвід, спогади, емоції та настрої як основу для своїх робіт.

Дюрер один з перших європейських художників, який почав регулярно створювати автопортрети, вивчаючи власну ідентичність, поєднуючи самовираження з фіксацією етапів професійного шляху. А той факт, що Альбрехт Дюрер перший серед німецьких художників написав свою автобіографію, ставить цілу низку питань стосовно того, наскільки ця майже містична практика внутрішнього занурення визначала напрями як наукових досліджень, так і художньої діяльності.

Під час зустрічі ми обговоримо наступні питання:
- Яким був соціокультурний контекст епохи, в якій сформувався Альбрехт Дюрер як митець?
- Які основні віхи його творчості та як саме вони відобразилися в його ключових художніх творах?
- Як відбувалося формування ідентичності художника?
- Як здійснився перехід від майстра-ремісника до творця, та як це відображено в автопортретах та картинах Альбрехта Дюрера?

Запрошуємо поміркувати над цими питаннями та дослідити, як відбувалася еволюція митця та як особисті переживання, втілені у художній творчості, та професійний досвід художника визначили напрям його діяльності.

Лекторка:
Ганна Бежнар – кандидат філософських наук, доцент кафедри української філософії та культури Київського університету імені Тараса Шевченка.

Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформація. Також напередодні зустрічі надійде нагадування на вашу електронну пошту.

Реєстрація доступна за посиланням

Печера Платона

Буття автором. Лекція Володимира Шелухіна

Лекція відбудеться у суботу, 23 листопада 2024 року о 17:00!
Місце проведення: офлайн у просторі «Печера Платона» та онлайн у Zoom.
Запис зустрічі: так, для учасників.
Мова лекції: українська.

Запрошуємо вас помислити разом з Володимиром Шелухіним, що таке «буття автором» зараз в Україні.
Війна приносить багато страждань. Чи варто про них говорити? Есеїстика та дописи – емоційні та рефлексивні в еру піднесення науки про великі дані, можуть стати зручним матеріалом для узагальненого розуміння наших настроїв і переживань, а отже і слабких місць нашої стійкості. Відвертістю ми робимо послугу нашому вбивці, відкриваємо йому двері у простір нашого буття. Одна із найнепомітніших трагедій війни – небезпека нашкодити красою слова й щирістю тексту, що прирікає автора на мовчання. Будучи щирими ми можемо допомогти ворогу й стати співучасниками його злочинів.
Як самовизначатися автору за цих обставин? Чи мовчання – золото? Це будуть центральні теми лекції, коли буття автором опиняється у тіні вимушеного мовчання.

Лектор:
Володимир Шелухін – кандидат соціологічних наук, викладач кафедри соціальних структур та соціальних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, visiting professor Києво-Могилянської Бізнес-Школи (kmbs), лектор освітніх програм ГО «Локус».

Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформація. Також напередодні зустрічі надійде нагадування на вашу електронну пошту.

Реєстрація доступна за посиланням

Печера Платона

Готуємо для вас дещо особливе 👀

Видавництво Печери Платона за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля видасть збірку філософських текстів, написаних жінками XVII–XIX століття.

🪧 Чекайте на анонс та подробиці вже зовсім скоро!

Як і обіцяли, звіт про переведення грошей, які ми назбирали з лекції.

Дякуємо усім учасникам!

Якщо у вас є бажання та можливість підтримати історика філософії та перекладача, який зараз у ЗСУ, ось реквізити:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/4uKSLUvFGZ
💳Номер картки банки
5375 4112 2262 2578

Курси з вивчення класичної латини (з філософським ухилом)

Курс відбуватиметься по неділях з 24 листопада 2024 року о 17:00!
Місце проведення: Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень до 1,5 годин.
Кількість зустрічей: 25.
Запис зустрічей: так, для учасників.

У межах курсу будуть опановані теми:
- Алфавіт та фонетика.
- Граматика (Іменник, Прикметник, Дієслово, Займенник, Числівник, Прислівник, Прийменник, Сполучник)
- Синтаксис (Підрядні та сурядні речення, синтаксичні конструкції, синтаксис відмінків)

На практичних заняттях під час вивчення граматики буде напрацьований лексичний мінімум, необхідний для аналізу та перекладу простих текстів та сентенцій (латинських крилатих висловів). По завершенню курсу студенти володітимуть глибокими базовими знаннями з латини, необхідними для перекладу оригінальних латинських текстів.

Викладачка:
Марія Остапенко - доктор філософії з філології, молодша наукова співробітниця відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, викладачка латинської мови Українського медичного ліцею НМУ ім. О.О. Богомольця з десятирічним досвідом

Зареєструватись можна за посиланням

подія у Facebook

Київська школа давніх мов

Автобіографія у творчості художника: Альбрехт Дюрер

Лекція відбудеться у суботу, 9 листопада 2024 року о 17:00!
Місце проведення: офлайн у просторі «Печера Платона» та онлайн у Zoom.
Запис зустрічі: так, для учасників.
Мова лекції: українська.

У лекції «Дюрер: народження творця» ми намагатимемося розкрити роль автобіографічного принципу у мистецтві на прикладі творчості Альбрехта Дюрера. Автобіографічний підхід у творчості художника полягає не лише у тому, що він обирав певні життєві події та досвід, спогади, емоції та настрої як основу для своїх робіт.

Дюрер один з перших європейських художників, який почав регулярно створювати автопортрети, вивчаючи власну ідентичність, поєднуючи самовираження з фіксацією етапів професійного шляху. А той факт, що Альбрехт Дюрер перший серед німецьких художників написав свою автобіографію, ставить цілу низку питань стосовно того, наскільки ця майже містична практика внутрішнього занурення визначала напрями як наукових досліджень, так і художньої діяльності.

Під час зустрічі ми обговоримо наступні питання:
- Яким був соціокультурний контекст епохи, в якій сформувався Альбрехт Дюрер як митець?
- Які основні віхи його творчості та як саме вони відобразилися в його ключових художніх творах?
- Як відбувалося формування ідентичності художника?
- Як здійснився перехід від майстра-ремісника до творця, та як це відображено в автопортретах та картинах Альбрехта Дюрера?

Запрошуємо поміркувати над цими питаннями та дослідити, як відбувалася еволюція митця та як особисті переживання, втілені у художній творчості, та професійний досвід художника визначили напрям його діяльності.

Лекторка:
Ганна Бежнар – кандидат філософських наук, доцент кафедри української філософії та культури Київського університету імені Тараса Шевченка.

Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформація. Також напередодні зустрічі надійде нагадування на вашу електронну пошту.

Реєстрація доступна за посиланням

Печера Платона

Хочемо нагадати, що вже завтра буде лекція "Як можлива «его-історія» філософії"?

Ще є кілька місць офлайн, з онлайном обмежень немає!

ось вам ще порція страааашно філософського 🎃🎃🎃

Як можлива «его-історія» філософії? Зустріч з Вадимом Менжуліним

80% від вартості зустрічі піде на підтримку історика філософії та перекладача Миколи Бакаєва, який вступив до лав ЗСУ

Зустріч відбудеться у суботу, 02 листопада 2024 року о 17:00!
Місце проведення: офлайн у просторі «Печера Платона» та онлайн у Zoom.
Запис зустрічі: так, для учасників.
Мова лекції: українська.

Як особистий досвід впливає на формування філософських ідей? Чи може історія філософії бути переписана з урахуванням особистостей її творців?
Вадим Менжулін запрошує до глибокого роздуму над питаннями, що стосуються особистості філософа та її ролі у формуванні філософських ідей. У сучасній філософській дискусії все частіше постає питання про те, наскільки суб’єктивний досвід мислителя впливає на його концепції та теорії.

Его-історія філософії — це спроба поглянути на історію філософських ідей через призму особистих переживань та досвіду самих філософів. Чи можемо ми зрозуміти глибину їхніх ідей, не враховуючи контекст їхнього життя? Чи є автобіографія філософа ключем до розкриття прихованих змістів його творів?

Під час зустрічі ми обговоримо:
* Чи є у філософа «его» і чи є воно суб’єктом філософування?
* Як можлива, якщо можлива взагалі, автобіографія філософа?
* Хто і як має право писати його біографію?

Ця зустріч буде цікавою для всіх, хто захоплюється філософією, історією ідей та питаннями самопізнання. Разом ми спробуємо знайти відповіді на складні питання про взаємозв’язок між особистістю філософа та його творчістю.

Лектор:
Вадим Менжулін — український філософ, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія». Автор численних наукових праць.

Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформація. Також напередодні зустрічі надійде нагадування на вашу електронну пошту.

Реєстрація доступна за посиланням

Печера Платона

Перші київські авторські курси середньоєгипетської мови

Курс відбуватиметься по понеділках з 11 листопада 2024 року о 19:00!
Місце проведення: Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень до 2 годин.
Кількість зустрічей: 24 зустрічі.
Запис зустрічей: так, для учасників.

Лектор:
Микита Самсоненко — кваліфікований викладач, лінгвіст та перекладач. Серед його здобутків переклад з папірусу «Казки про потерпілого від кораблетрощі». Володіючи понад десятьма мовами, Микита знає як вивчати та навчати мов швидко та ефективно

Посилання на реєстрацію

Київська школа давніх мов

Як можлива его-історія, автопортрет, саме буття автором? Як ми мислимо себе? Цієї осені ми в «Печері Платона» вирішили зібрати саме тих лекторів, які допоможуть нам відповісти на складні питання, що стосуються саморефлексії - філософа, митця, автора.

Ми будемо занурюватись в осмислення того, яку роль грає особистість філософа у формуванні філософських ідей, як відбувається формування ідентичності художника, та коли буття автором опиняється у тіні вимушеного мовчання. І це ще не все!

Ми будемо продовжувати занурення в цю проблематику і презентувати вам нові теми, а поки що, запрошуємо разом з нами у мандрівку самоосмислення на таких лекціях:

«Як можлива «его-історія» філософії?» від Вадима Менжуліна

«Автобіографія у творчості художника: Альбрехт Дюрер» від Ганни Бежнар

«Буття автором» від Володимира Шелухіна

Печера Платона

Буття автором. Лекція Володимира Шелухіна

Лекція відбудеться у суботу, 23 листопада 2024 року о 17:00!
Місце проведення: офлайн у просторі «Печера Платона» та онлайн у Zoom.
Запис зустрічі: так, для учасників.
Мова лекції: українська.

Запрошуємо вас помислити разом з Володимиром Шелухіним, що таке «буття автором» зараз в Україні.
Війна приносить багато страждань. Чи варто про них говорити? Есеїстика та дописи – емоційні та рефлексивні в еру піднесення науки про великі дані, можуть стати зручним матеріалом для узагальненого розуміння наших настроїв і переживань, а отже і слабких місць нашої стійкості. Відвертістю ми робимо послугу нашому вбивці, відкриваємо йому двері у простір нашого буття. Одна із найнепомітніших трагедій війни – небезпека нашкодити красою слова й щирістю тексту, що прирікає автора на мовчання. Будучи щирими ми можемо допомогти ворогу й стати співучасниками його злочинів.
Як самовизначатися автору за цих обставин? Чи мовчання – золото? Це будуть центральні теми лекції, коли буття автором опиняється у тіні вимушеного мовчання.

Лектор:
Володимир Шелухін – кандидат соціологічних наук, викладач кафедри соціальних структур та соціальних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, visiting professor Києво-Могилянської Бізнес-Школи (kmbs), лектор освітніх програм ГО «Локус».

Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформація. Також напередодні зустрічі надійде нагадування на вашу електронну пошту.

Реєстрація доступна за посиланням

Печера Платона

Курси з вивчення класичної латини (з філософським ухилом)

Курс відбуватиметься по неділях з 24 листопада 2024 року о 17:00!
Місце проведення: Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень до 1,5 годин.
Кількість зустрічей: 25.
Запис зустрічей: так, для учасників.

Латинська мова – це одна з класичних мов, на основі якої виросли та розквітли сучасні європейські мови. У свій наймогутніший період розвитку латиною говорили і спілкувались такі визначні діячі та автори, як Цезар, Цицерон, Овідій, Горацій, Вергілій. Потім на цей золотий стандарт I ст. до н.е. – I ст. н.е. орієнтувались всі наступні покоління, які вивчали латинську мову та використовували її у своїх творах.

Вивчення класичної латини, її фонетики, граматики та синтаксису, передбаченої у межах пропонованого курсу, відкриває двері до більше ніж тисячолітньої історії науки та філософії, дає можливість особисто познайомитись із надбаннями людства, написаними мовою науки – латиною.

У межах курсу будуть опановані теми:
- Алфавіт та фонетика.
- Граматика (Іменник, Прикметник, Дієслово, Займенник, Числівник, Прислівник, Прийменник, Сполучник)
- Синтаксис (Підрядні та сурядні речення, синтаксичні конструкції, синтаксис відмінків)

На практичних заняттях під час вивчення граматики буде напрацьований лексичний мінімум, необхідний для аналізу та перекладу простих текстів та сентенцій (латинських крилатих висловів). По завершенню курсу студенти володітимуть глибокими базовими знаннями з латини, необхідними для перекладу оригінальних латинських текстів.

Після успішного завершення курсу ви отримаєте сертифікат від Печери Платона про проходження курсу «Основи клачисної латини».

Викладачка:
Марія Остапенко - доктор філософії у галузі знань 035 «Філологія», молодша наукова співробітниця відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, керівниця та модератора «Потебнянського колегіуму», стипендіатка НАН України, викладачка латинської мови Українського медичного ліцею НМУ ім. О.О. Богомольця з десятирічним досвідом, випускниця магістратури класичної філології КНУ ім. Тараса Шевченка.

Зареєструватись можна за посиланням

подія у Facebook

Київська школа давніх мов

Перші київські авторські курси середньоєгипетської мови

Курс відбуватиметься по понеділках з 11 листопада 2024 року о 19:00!
Місце проведення: Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень до 2 годин.
Кількість зустрічей: 24 зустрічі.
Запис зустрічей: так, для учасників.

Лектор:
Микита Самсоненко — кваліфікований викладач, лінгвіст та перекладач. Серед його здобутків переклад з папірусу «Казки про потерпілого від кораблетрощі». Володіючи понад десятьма мовами, Микита знає як вивчати та навчати мов швидко та ефективно

Посилання на реєстрацію

Київська школа давніх мов

Вже цієї суботи розпочинається мій новий курс на 8 зустрічей під назвою “Дослідження Людяності, Свідомості та Штучного Інтелекту: від гуманізму до постцифрової ери”.

Цей курс особливий тим, що ми будемо обговорювати теми, які тісно переплітаються та взаємодоповнюються. Наші пригоди стартують з двох важливих вступних тем: взаємоперетин природного та штучного, а також розуміння гуманізму. Ці основи допоможуть нам зрозуміти контексти, в яких ми можемо говорити про трансгуманізм, постгуманізм, філософію техніки та свідомості, а також глибше осмислити поняття штучного інтелекту, зокрема такі системи, як ChatGPT.

На наступних зустрічах ми прослідкуємо, як ці теми проявляються в сучасній культурі, включаючи відсилання до літератури та кіно. Це допоможе нам побачити філософські концепції в реальному житті та їх вплив на наше сприйняття технологій.

Особливу увагу буде приділено філософії техніки. Я планую розглянути не лише гуманітарні аспекти, але й деякі інженерні проблеми, що виникають у цій сфері. Ми прослідкуємо перехід від наукової революції та нейтральності технологій до сучасного стану справ, а також розглянемо, що філософи пропонують для осмислення цих змін. Обговоримо різні типи взаємозв’язку технологій з людиною.

У лекції про трансгуманізм та постгуманізм ми поговоримо про їхні межі та чи можемо ми їх чітко окреслити. Ми побачимо, наскільки ці напрямки проникли у різні сфери людського життя і як вони впливають на сучасний світ.

Велика увага буде приділена проблемі свідомості та її атрибутам. Ми розглянемо складну проблему свідомості, її передумови та контекст. У наступних лекціях обговоримо свободу волі: чи вона існує, що про неї думають філософи, а також порушимо питання тотожності особистості та розглянемо деякі мисленнєві експерименти, що демонструють складність цієї концепції.

На завершення курсу я проведу лекцію-діалог з учасниками про штучний інтелект. Обговоримо, чи можемо ми говорити про AGI (сильний або загальний штучний інтелект), проаналізуємо суперечності та ідеї, що формують його образ, базуючись на вже пройденому матеріалі.

Посилання на реєстрацію знаходиться тут

Автобіографія у творчості художника: Альбрехт Дюрер

Лекція відбудеться у суботу, 9 листопада 2024 року о 17:00!
Місце проведення: офлайн у просторі «Печера Платона» та онлайн у Zoom.
Запис зустрічі: так, для учасників.
Мова лекції: українська.

У лекції «Дюрер: народження творця» ми намагатимемося розкрити роль автобіографічного принципу у мистецтві на прикладі творчості Альбрехта Дюрера. Автобіографічний підхід у творчості художника полягає не лише у тому, що він обирав певні життєві події та досвід, спогади, емоції та настрої як основу для своїх робіт.

Дюрер один з перших європейських художників, який почав регулярно створювати автопортрети, вивчаючи власну ідентичність, поєднуючи самовираження з фіксацією етапів професійного шляху. А той факт, що Альбрехт Дюрер перший серед німецьких художників написав свою автобіографію, ставить цілу низку питань стосовно того, наскільки ця майже містична практика внутрішнього занурення визначала напрями як наукових досліджень, так і художньої діяльності.

Під час зустрічі ми обговоримо наступні питання:
- Яким був соціокультурний контекст епохи, в якій сформувався Альбрехт Дюрер як митець?
- Які основні віхи його творчості та як саме вони відобразилися в його ключових художніх творах?
- Як відбувалося формування ідентичності художника?
- Як здійснився перехід від майстра-ремісника до творця, та як це відображено в автопортретах та картинах Альбрехта Дюрера?

Запрошуємо поміркувати над цими питаннями та дослідити, як відбувалася еволюція митця та як особисті переживання, втілені у художній творчості, та професійний досвід художника визначили напрям його діяльності.

Лекторка:
Ганна Бежнар – кандидат філософських наук, доцент кафедри української філософії та культури Київського університету імені Тараса Шевченка.

Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформація. Також напередодні зустрічі надійде нагадування на вашу електронну пошту.

Реєстрація доступна за посиланням

Печера Платона

Книга Workbook. Початковий курс середньоєгипетської мови

Автор: Микита Самсоненко
Видавець: Руслан Мироненко
Мова: українська
Формат: обкладинка мʼяка; 128 с.
Рік видання: 2024 (4 квартал)

Середньоєгипетська відома як класична єгипетська мова. Це форма єгипетської мови, якою користувались в Єгипті, починаючи з 2100 року до н.е. Вона залишалась літературною мовою аж до IV ст. н.е.

Даний воркбук створений як для студентів курсу середньоєгипетської мови на базі гуманітарно-освітньої платформи Plato`s Cave, які вивчатимуть цю мову з нуля, так і для всіх охочих, у якості допоміжного навчального матеріалу, хто самостійно буде її опановувати.

Автор:
Микита Самсоненко — автор перших в Україні курсів з вивчення середньоегипетської мови та класичної мови чольті (мови мая), має філологічну освіту та володіє понад 10 мовами.

Орієнтовна дата відправки передзамовлень: грудень 2024/січень 2025 року.

#ПечерніКнижки
Посилання на книжку

Дослідження Людяності, Свідомості та Штучного Інтелекту: від гуманізму до постцифрової Ери

Курс відбуватиметься щосуботи з 19 жовтня 2024 року о 14:00!
Місце проведення: Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень до 2 годин.
Кількість зустрічей: 8 зустрічі.
Запис зустрічей: так, для учасників.

Лекція 2. Розуміння людяності (гуманізму) у різні історичні епохи

Лекція охоплює основні етапи розвитку концепції гуманізму, починаючи від античності до сучасності. Буде розглянуто, як змінювалося розуміння людяності в залежності від культурних та філософських контекстів. Особлива увага приділяється тому, як гуманізм став основою для подальших дискусій про людську природу.

Долучитись можна за посиланням (можлива оплата частинами від монобанку та приватбанку)

Лектор:
Руслан Мироненко — засновник Печери Платона, викладач курсів з логіки та теорії аргументації, магістр філософії

Перші київські авторські курси середньоєгипетської мови

Курс відбуватиметься по понеділках з 11 листопада 2024 року о 19:00!
Місце проведення: Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень до 2 годин.
Кількість зустрічей: 24 зустрічі.
Запис зустрічей: так, для учасників.

Середньоєгипетська відома як класична єгипетська мова. Це форма єгипетської мови, якою користувались в Єгипті, починаючи з 2100 року до н.е. Вона залишалась літературною мовою аж до IV ст. н.е.

Науковці вважають середньоєгипетську необхідною основою для розуміння культури Стародавнього Єгипту. Неймовірна кількість текстів, в основному епіграфічних (написи на стелах, гробницях, саркофагах) та папірусних (повчання та «казки»), була створена саме середньоєгипетською мовою.

На курсі ви:
- навчитесь читати та озвучувати, писати та перекладати тексти, написані ієрогліфікою;
- вивчите правила читання ієрогліфів та транслітерації, одноприголосні знаки «алфавіту», ідеограми, детермінативи, двоприголосні та деякі триприголосні ієрогліфи;
- засвоїте основи граматичної будови та синтаксису середньоєгипетської мови;
- дізнаєтесь про структуру календарних дат та титулів фараонів.

В результаті навчання ви зможете читати та розбирати написи на стелах та стінах усипальниць. Навчання відбувається на матеріалах фрагментів оригінальної епіграфіки Середнього Царства.

Після успішного завершення усього курсу ви отримаєте сертифікат від Печери Платона про проходження курсу.

Оплата за модуль зроблена для того, щоб було зручніше оплачувати курс.

Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформація.

Лектор:
Микита Самсоненко — кваліфікований викладач, лінгвіст та перекладач. Серед його здобутків переклад з папірусу «Казки про потерпілого від кораблетрощі». Володіючи понад десятьма мовами, Микита знає як вивчати та навчати мов швидко та ефективно

Посилання на реєстрацію

Київська школа давніх мов

Тепер у нас є окремий проєкт, який займається мовними курсами!

Можете підписуватись, адже там буде багато цікавого про мови та культуру!

Ну і відразу з анонсом нового набору на очікуваний курс з середньоєгипетської мови!

Щось я давно нічого вам не писав, але на це були причини

Одну з причин зараз ви можете побачити на фото) трошки привідкрию завісу з книговидавничого процесу

Окрім цієї книжки, скоро вийде ще дві дуже цікаві!

Вгадайте, про що вони будуть?

Передзамовлення на усі нові книжки видавництва «Печери Платона» чекайте незабаром)

А ось тут цікаві новини! майже інсайти)

Помисли Імперію. Частина 1. Курс Ксенії Зборовської

Курс "Помисли Імперію" пропонує слухачам поглянути на історичні та філософські ідеї, які формували найбільші імперії світу. Починаючи з Античності, ми прослідкуємо, як ідеї про справедливість, розум і гуманізм сприяли становленню великих держав і цивілізацій. Розглянемо концепції свободи і влади, що дозволили імперіям розширювати свої кордони і впливати на розвиток людства. У фокусі курсу також етичні дилеми та моральні обов’язки, що постали перед великими державами в різні історичні періоди. Обговоримо, як філософські ідеї допомагали вирішувати соціальні та політичні проблеми, та які уроки можна винести для сучасного світу. Курс не лише занурить вас у захоплюючі дискусії, а й допоможе зрозуміти сучасні виклики через призму великих ідей минулого.

У першій лекції курсу «Помисли імперію» розглядаємо сучасне розуміння імперій та імперіалізму. Відео присвячене аналізу досліджень з 20-х років ХХ століття до наших днів, акцентуючи увагу на тому, як поняття імперії еволюціонувало в умовах глобалізації. Ми обговорюємо суверенітет, контроль, домінування та їх різні форми – від культурного до економічного. Розбираємо ключові праці сучасних дослідників і їх погляди на вплив імперій на політичні системи та глобальні відносини. Долучайтесь до обговорення викликів сучасного світу та того, як імперії продовжують впливати на сучасні політичні процеси.

Лекторка:
Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка

Посилання на відео

Печера Платона

Як можлива «его-історія» філософії? Зустріч з Вадимом Менжуліним

80% від вартості зустрічі піде на підтримку історика філософії та перекладача Миколи Бакаєва, який вступив до лав ЗСУ

Зустріч відбудеться у суботу, 26 жовтня 2024 року о 17:00!
Місце проведення: офлайн у просторі «Печера Платона» та онлайн у Zoom.
Запис зустрічі: так, для учасників.
Мова лекції: українська.

Як особистий досвід впливає на формування філософських ідей? Чи може історія філософії бути переписана з урахуванням особистостей її творців?
Вадим Менжулін запрошує до глибокого роздуму над питаннями, що стосуються особистості філософа та її ролі у формуванні філософських ідей. У сучасній філософській дискусії все частіше постає питання про те, наскільки суб’єктивний досвід мислителя впливає на його концепції та теорії.

Его-історія філософії — це спроба поглянути на історію філософських ідей через призму особистих переживань та досвіду самих філософів. Чи можемо ми зрозуміти глибину їхніх ідей, не враховуючи контекст їхнього життя? Чи є автобіографія філософа ключем до розкриття прихованих змістів його творів?

Під час зустрічі ми обговоримо:
* Чи є у філософа «его» і чи є воно суб’єктом філософування?
* Як можлива, якщо можлива взагалі, автобіографія філософа?
* Хто і як має право писати його біографію?

Ця зустріч буде цікавою для всіх, хто захоплюється філософією, історією ідей та питаннями самопізнання. Разом ми спробуємо знайти відповіді на складні питання про взаємозв’язок між особистістю філософа та його творчістю.

Лектор:
Вадим Менжулін — український філософ, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія». Автор численних наукових праць.

Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформація. Також напередодні зустрічі надійде нагадування на вашу електронну пошту.
Реєстрація доступна за посиланням

Печера Платона

Дослідження Людяності, Свідомості та Штучного Інтелекту: від гуманізму до постцифрової Ери

Курс відбуватиметься щосуботи з 19 жовтня 2024 року о 14:00!
Місце проведення: Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень до 2 годин.
Кількість зустрічей: 8 зустрічі.
Запис зустрічей: так, для учасників.

Філософське осмислення питань свідомості, технологій і людської ідентичності є надзвичайно актуальним у сучасному світі, де технологічний прогрес випереджає осмислення його наслідків. Курс пропонує учасникам не лише ознайомитися з ключовими філософськими концепціями, але й активно залучитися до дискусій про майбутнє людства в епоху штучного інтелекту і постгуманістичних викликів.

Список лекцій:

Лекція 1. Природне VS артефакт: від Античності до сучасності

Лекція 2. Розуміння людяності (гуманізму) у різні історичні епохи

Лекція 3. Трансгуманізм та постгуманізм — нові виклики та розширення перспектив

Лекція 4. Філософія техніки — формування моральної поведінки, цінностей людей та формування сприйняття реальності

Лекція 5. Постання питання про складну проблему свідомості та її передумови

Лекція 6. Свобода волі — корисна ілюзія, філософська проблема чи артефакт минулого?

Лекція 7. Тотожність особистості — що дає підстави вважати, що учора і сьогодні я одна і та ж сама особистість?

Лекція 8. Штучний інтелект — наші уявлення, викривлення та проблема визначення

Долучитись можна за посиланням (можлива оплата частинами від монобанку та приватбанку)

Лектор:
Руслан Мироненко — засновник Печери Платона, викладач курсів з логіки та теорії аргументації, магістр філософії, докторант кафедри логіки філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, співробітник Інститута Філософії імені Григорія Сковороди НАН України

Дякуємо нашим Захисникам і Захисницям!

У Печери Платона є кілька людей, які ми б хотіли підтримати:

Юрій Павлович Чорноморець (теолог-снайпер-волонтер) допомагає дуже великій кількості снайперських груп.

🔗Посилання на банку
Реквізити:
💳Приват 4731219647256100
💳моно 4441111400318691

Вероніка Пугач та Микола Бакаєв. Микола з червня у лавах ЗСУ, вони разом з дружиною чудові історики філософії та перекладачі. Дуже скоро їхня перекладацька робота побачить світ у нашому видавництві.

🔗Посилання на банку
💳Номер картки банки
5375 4112 2262 2578

Вони про нас: як уявляє собі Україну актуальна література, написана не в Україні
 
Лекція відбуватиметься у неділю 29 вересня 2024 року о 16:00!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Запис зустрічей: так, для учасників.
Мова лекції: українська.

В літературній компаративістиці, зокрема, є спеціальна галузь, яка зветься імагологією. Вона вивчає способи, у які в одній культурі формуються образ, репрезентація, представлення про іншу культуру. Й імагології як науковій сфері не так багато років, десь сімдесят, не більше. Але цікавість до того, як же «вони нас бачать» була завжди. Та коли підслуховуєш чужі розмови про себе – як всі ми знаємо, – є шанс почути щось вкрай неприємне. Виробництво образу однієї культури в межах іншої культури починається з продукування стереотипу. На цьому часто і закінчується. Але можливий і цікавіший сценарій. Будь-який культурний стереотип розвивається у двох напрямках: він нарощується, поки а) не вибухне зсередини і б) не реорганізується на свою протилежність… Де в цих процесах ми перебуваємо зараз? Уявні іншими мовами українці готові до реорганізації?
Нумо послухаємо, що там про нас пліткують за парканом. І зробимо прагматичні з того висновки.
 
Лекторка:
Ганна Улюра — українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня. Авторка близько 200 наукових розвідок із ґендерних студій, трьох наукових монографій, літературознавчого нон-фікшн та науково-популярної прози.
 
Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.

Реєстація можлива за посиланням

Печера Платона

Завдяки слухачам лекції "Проблема Іншого в сучасній соціальній філософії" надіслали невеличкий донат до фонду "Повернись живим"

Віримо у Перемогу!

Наклад «Казка про потерпілого від кораблетрощі» на складі!

Перші замовлення вже поїхали!

До кінця тижня залишемо стару ціну на книжку, тому мерщій робити замовлення! :)

Книга має два типи перекладу: підрядковий та поетичний.

Чудове видання для тих, хто хоче читати тексти мовою оригіналу! Адже це видання білінгва — має египетські ієрогліфи та транслітерацію!

Перекладач Микита Самсоненко — автор перших в Україні курсів з вивчення середньоегипетської мови та класичної мови чольті (мови мая), має філологічну освіту та володіє понад 10 мовами.

Передзамовити можна за посиланням

Печера Платона