👨🏻💻Вважаю, залишається потенціал для подальшого нарощування обсягу розміщень як серед банків, так і юридичних і фізичних осіб. Звісно стимулювання попиту на ОВДП лежить насамперед у площині збереження привабливих ставок за цими інструментами. Середньозважена доходність гривневих ОВДП, випущених у жовтні, дорівнювала 15,6%. Це випереджає прогнозну девальвацію та інфляцію. Для населення інвестиційна привабливість є ще більшою з врахуванням відсутності оподаткування інвестиційного доходу ПДФО і військовим збором (на відміну від депозитів).
Водночас, досвід деяких країн, які проходили через великі війни, свідчить, що одних ринкових стимулів для мобілізації внутрішніх заощаджень на потреби сил безпеки і оборони може бути недостатньо.
В тому ж Ізраїлі, який у нас прийнято розглядати як взірець країни, що більше 70 років успішно обороняється від переважаючих сил країн- супротивників, у 70-рр. минулого століття було запроваджено низку обов’язкових накопичувальних схем, в т.ч. для фінансування зростаючих безпекових витрат.
Одним з таким інструментів була довгострокова обов’язкова військова позика (defense loan).
Умови на яких вона розміщувалась:
▪️На купівлю військових облігацій в обов’язковому порядку йшло 7% від оподаткованого доходу робітника, само-зайнятого, доходу підприємства.
▪️Ставка доходності - 5%, дохід за облігаціями не оподатковувався.
▪️Тіло позики додатково індексувалось на індекс вартості життя.
▪️Перші позики (від 1970 року) мали бути погашені у 1986 році, 12 рівними місячними платежами. Відсотки сплачувались рівними траншами кожні 3 роки починаючи з жовтня 1977 року.
Обов’язкова військова позика, яка проіснувала трохи більше 5 років, стала важливим джерелом фінансування військових зусиль Ізраїлю у період до війни Судного дня (1973) і перші роки після неї.
⁉️Чи може подібна обов’язкова накопичувальна схема запроваджена в Україні (виключно на військовий час і виключно на фінансування сил безпеки і оборони) – питання глибокої політичної, суспільної і професійної дискусії. Так, у нас вже є військовий збір (до речі подібний військовий збір, war levy, був і в Ізраілі). Утім звісно – це різні інструменти фінансування військових зусиль, спільного в яких це хіба що обов’язкова участь у сплаті податку або придбанні облігацій.
Так само, вважаю, що на стороні державних банків маємо перейти до певного формату обов’язкової купівлі військових облігацій на основі індивідуальних планів, які мають розробити Мінфін та НБУ.
Поборникам ліберальних ідей відповім одразу, що не вважаю такі пропозиції адекватними для мирного часу. Утім війна продовжується, і скільки вона триватиме ніхто не знає. Незалежно від результатів виборів у США, зовнішньої підтримки, мусимо нарощувати додаткові внутрішні джерела фінансування військових зусиль.
💁♂️Вважайте, це першою спробою, публічно обговорити це складне питання.
PS. І щоб два рази не відповідати. Так, до додаткових внутрішніх джерел відношу усі можливі ресурси, насамперед, ті, що пов’язані із детінізацією економіки і боротьбою із корупцією. У рамках законодавчої роботи і парламентського контролю боримось за це, що видно зокрема по перевиконанню плану доходів податковою службою на 67 млрд. грн. за 10 місяців цього року. Але цей пост про окрему тему - стимулювання залучення внутрішніх заощаджень на потреби сил безпеки і оборони - з боку банків, бізнесу і населення.